— Закон «Про споживче кредитування» був підписаний главою держави ще в грудні 2016-го, але набуває чинності тільки тепер, — каже Ростислав Юрійович. — Варто зазначити, що ухвалено його в найкращих традиціях сучасних українських законотворців, — із неоднозначними формулюваннями й суперечностями. Одну частину закону без будь-якої адаптації просто перекладено з Директиви ЄС, іншу — доповнено термінами та нормами, які викликають велику кількість питань. Ще півроку тому я наголошував, що документ містить багато підводних каменів і пасток для позичальника.

— Яких саме? Чи правда, що в рекламі про надання споживчої позики забороняється зазначати, що кредит є безпроцентним чи надається під 0%?

— Навпаки. У зв’язку з тим, що дія нового закону не поширюється на так звані нульові кредити, реклама позик з нульовими відсотками тепер буде можливою, бо прибрали із закону всі норми, які забороняли це. Крім цього, цим законом фактично дозволили валютне кредитування.

— Які ще нововведення?

— Інформація про споживчий кредит відповідно до нового закону — це взагалі окрема історія. Сам закон досить розпливчасто позначає порядок інформування. Хоч тепер і з’явився так званий обов’язковий паспорт споживчого кредиту, проте він може різнитися від умов самого кредиту.

Крім того, законом надано право кредитодавцю для оцінки кредитоспроможності позичальника отримувати від нього будь-яку інформацію в необмеженому обсязі. У новому законі відсутня норма, коли нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Це дасть можливість кредитодавцю необмежено й безкарно зловживати своїми правами.

Істотно змінені й норми, які стосуються дострокового погашення кредиту. У зв’язку з двояким і неточним формулюванням, кредитодавець може вимагати повернення кредиту в будь-який момент, а не при настанні певних умов. Своєю чергою, позичальник може бути позбавлений права на дострокове погашення кредиту без дотримання умов, зазначених у договорі.

Раніше передбачені обов’язкові вимоги щодо повідомлення позичальника про переуступку боргу, а також умов реструктуризації кредиту з нового закону вилучені.

— Чи має документ плюси?

— Передбачено, що пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою як 15% суми простроченого платежу. Наразі ж банки можуть встановлювати пеню в будь-якому розмірі.

Прописано також, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половину суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Плюсом є те, що із закону вилучили норму, яка забороняє встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі за дії, які не є послугою.

Невеликим позитивним моментом можна вважати й нову норму, що зобов’язує кредитодавця безплатно надати інформацію про суму заборгованості, а також про платежі за кредитом. Але й тут не обійшлося без «ложки дьогтю». У законі зазначено, що інформація про платежі за кредитом надається тільки в разі, якщо її можливо вказати у виписці, а якщо ні, то можна і не надавати.

Однак на тлі того, що у новому законі повністю вилучена відповідальність кредитодавців за їхні порушення в частині ненадання повної та достовірної інформації про кредит, всі ці дрібні позитивні зміни просто нівелюються.

— Які наслідки, на вашу думку, матиме цей закон?

— Фактично споживачів кредитів позбавили будь-яких прав. З боку банкірів постійно звучать звинувачення на адресу позичальників, що ті винні, оскільки беруть кредити, не вникаючи в тонкощі кредитних договорів, а вкладники винні, бо несуть гроші «не в ті банки». Думаю, що з набуттям чинності нового закону ситуація погіршиться. Створені законодавцями лазівки дозволять абсолютно безкарно ігнорувати права споживачів.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры