📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Дії громадян України у разі втрати паспорта під час війни – https://dmsu.gov.ua/news/dms/12761.html

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Через агресію росії мільйони громадян втратили дах над головою. У результаті чисельних ракетних обстрілів, кількість заявок про відшкодування житла через Дію наблизилася до 300 тисяч. Одразу після повномасштабного вторгнення росії президент України прийняв важливе політичне рішення — усе зруйноване житло має бути компенсовано. Влада обіцяла побудувати для переселенців тисячі квартир за півроку. Втім, початковий план “великої відбудови” не був реалізований. Сьогодні “Телеграф” пропонує розібратися, у чому причина цієї затримки та коли очікувати на відшкодування житла.

Скільки цивільного житла знищили окупанти?

За попередніми підрахунками аналітиків, на які спирається Міністерство розвитку громад і територій, понад 2,4 мільйона українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі. Оскільки в нинішніх умовах дуже важко порахувати реальні цифри, то дані не є цілковито фактичними та остаточними.

За відомостями обласних військових адміністрацій станом на 18 жовтня, серед пошкоджених об’єктів нерухомості значна частина має ступінь руйнування більший за 50%. Враховуючи тільки ті території, де можливі підрахунки.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО тільки на 6 місяць великої війни понад 3,5 мільйона осіб втратили власне житло. Загалом війська рф атакували цивільні об’єкти у 60 разів частіше, ніж військові. Найбільше від обстрілів потерпає інфраструктура прифронтових міст.

Що обіцяли зробити?

У квітні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, який був куратором “Великого будівництва” і зараз координує процеси відновлення інфраструктури, заявив, що влада до зими 2022 року забезпечить житлом тих, хто цього найбільше потребує. План полягав у підготовці 53,4 тис. квартир для 186 тис. українців.

“Наше завдання – житло для переміщених осіб. Ми побудуємо для них не якісь модульні тимчасові споруди, а нормальні домівки в 10 регіонах. Ми вибрали проєкти, які можна втілити за три місяці. Це будуть саме квартири – в більшості двокімнатні. Після того, як ми відновимо домівки переселенців в містах, де вони жили до війни, – вони переїдуть, а ці квартири будуть віддані військовим і всім іншим, хто стояв у чергах.” — коментував тоді Тимошенко.

Фінансування мало проводитися з державного бюджету, а загальна сума видатків на реалізацію плану у 2022 році мала становити 65,9 млрд гривень. Втім, пізніше стало зрозуміло, що коштів у держави бракує. Адже дефіцит загального фонду нашої країни становить 493,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 495,3 млрд грн.

У серпні Тимошенко презентував програму відновлення житла західним політикам та дипломатам у рамках Fast Recovery Plan. Про це він повідомив у своєму Telegram.

За планом Офісу президента, тепер кошти на будівництво житла для внутрішньопереміщених осіб мали надходити від країн-партнерів. Наразі регулярно проводяться зустрічі для обговорення плану, але про чіткі терміни будівництва поки не йшлося.

“Триває наша робота з залучення партнерів до проєктів відновлення зруйнованої інфраструктури в Україні. Ми маємо загальний план відновлення, а також регіональні плани. Крім того, передбачили що зацікавлені країни можуть брати участь у відновленні конкретних об’єктів, наприклад, шкіл.” — звітується Кирило Тимошенко.

Втім, реалізувати плани буде вкрай важко, навіть за наявності фінансування. Київська ОВА розраховувала, що собівартість квадратного метра типового будинку на три кімнати площею 90 кв. м не буде перевищувати 14 000 грн. Та мінімальна собівартість за наявним курсом долара – не менше 25 000 грн за кв. м. Про це розповіли у Конфедерації будівельників України.

Ще одна перепона – бюрократія. Місцева влада не має права фінансувати проєкти нового будівництва, оскільки їх не пропускає казначейство, каже Вадим Табакера, заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА.

Директор будівельної компанії “Сервус” Олег Якимів у інтерв’ю Forbes говорить, що з цієї причини він не отримав передплату за проєкт будівництва двоповерхового будинку на 12 квартир для переселенців у Дрогобичі. Компанія продовжує будувати будинок, але не береться за нові проєкти, поки проблема не буде вирішена.

Ще 1 квітня депутати прийняли у першому читанні законопроєкт про державну компенсацію за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно під час війни. Усі кроки — від подачі заяви до вибору житла можна зробити через додаток або портал Дія. Пріоритетне право на отримання компенсації мають багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни. Для решти громадян компенсація надаватиметься у порядку черговості.

Проєкт передбачає два варіанти компенсацій за пошкоджене житло:

• не підлягає відновленню – фінансується нове будівництво;
• підлягає відновленню – власнику надаються кошти на відновлення або фінансуються необхідні будівельні роботи.

Серед джерел фінансування відбудови – міжнародна донорська допомога, конфісковані активи, а в перспективі – репарації від РФ, каже заступниця голови парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку Олена Шуляк.

Що встигли відбудувати або купити?

У квітні уряд ухвалив постанову, якою дозволив будувати або купувати житло для ВПО. Розпоряджатися коштами для цих цілей доручили Мінрегіону. А для отримання грошей, громади мали виділити вільну земельну ділянку.

Місцеві адміністрації не забарилися. Таким чином, у громадах Буковини визначили понад 60 ділянок площею 200 га. У Полтаві затвердили три земельних ділянки загальною площею 11,5 га землі. На Кіровоградщині виділили 179 га для будівництва двадцяти п’ятиповерхівок на дві тисячі квартир. Львівська облдержадміністрація затвердила будівничу програму для ВПО на суму 50 мільйонів гривень. Під будівництво нового житла виділено 95 ділянок, з них 20 мають необхідні комунікації.

У жовтні Київська міська рада виділила 2 млрд грн департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і комунальному підприємству “Фінансова компанія “Житло-інвест”. Ці гроші підуть на придбання 1 тис. квартир, які здаватимуться в оренду переселенцям.

Водночас на думку опитаних експертів, тисячі квартир буде замало, а тобто проблема не буде вирішена.

“Запитань до програми, яка має розв’язати проблему переселенців, справді багато. Немає вимог до житла, саму програму також не презентують. Хвилює і відсутність механізмів розрахунку орендної плати. Якщо місто планує купити тисячу квартир за 2 млрд грн, то середня вартість апартаментів становитиме $ 50 000. За такі гроші в Києві можна придбати хіба що однокімнатну квартиру.”, — визнає старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Бентежить і питання розподілу таких квартир, що може виявитися непрозорим. Як визначити, кому віддати перевагу, а тобто кому муніципальна квартира потрібніша? Це можуть бути люди, які втратили роботу та житло, чи багатодітні сім’ї.

Можливість отримати тимчасове житло для ВПО

Щоб хоча б частково забезпечити українців тимчасовим житлом, держава встановлює модульні містечка, розраховані на проживання до одного року. Частину з них безоплатно передала Польща.

Частину переселенців розселили у мережі санаторіїв. Усього в Україні приблизно 200 таких закладів, які здатні прийняти понад 30 000 осіб.

Загалом мережа польських модульних містечок і санаторіїв дозволить прихистити приблизно 40 000 українців, тобто приблизно 1,5% від потреби. Ще частина помешкань будується коштами меценатів.

За рахунок благодійників реалізуються проєкти у Львівський області. У селі Бортятин Яворівського району побудували модульне містечко для 40 осіб із розширенням на 240 осіб. Проєкт профінансували донори з Австралії, Нової Зеландії та США.

Деякі переселенці самостійно розв’язують проблему, орендуючи житло, купуючи нове або переїжджаючи до родичів. Крім того, у березні була запроваджена соціальна програма “Прихисток”. У її рамках особи, що безкоштовно прихистили ВПО з тимчасово окупованих територій, отримують 450 грн на місяць за особу. В опалювальний сезон виплата подвоюється.

До кінця жовтня в рамках цієї програми вдалося розмістити 682,3 тис. внутрішньопереміщених осіб. Раніше компенсація за прихисток ВПО надавалася за кошти держбюджету та міжнародних благодійних організацій. З 1 жовтня програму фінансує лише Товариство червоного хреста в Україні.

Та Існує категорія внутрішніх переселенців , яким так і не вдалося знайти де жити. Такими людьми опікується держава. Наразі владою розроблено механізм надання безоплатної тимчасової оселі. За даними Мінрегіону, до кінця жовтня вдалося організувати 163 тис. місць, у яких тимчасово розмістили 1,69 млн українців. Мова йде про приміщення державної, комунальної та приватної власності.

Для отримання житла на певний термін потрібно стати на облік, звернувшись до місцевого центру надання адміністративних послуг або органу соціального захисту населення. У випадку відсутності такого центру на території, де людина проживає треба звернутися до відповідної військово-цивільної адміністрації.

Ініціатива волонтерів, які відбудовують зруйноване житло шукають прихисток

Повномасштабна війна змусила багатьох людей опинитись у скрутній ситуації. Окрім допомоги держави, на поміч прийшли волонтери. Відтак сотні тисяч людей приєдналися до волонтерського руху: допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, закуповують амуніцію тощо.

Добровольці з України розбирають завали зруйнованих будинків та дають можливість людям повертатися до своїх осель. Одна з таких організацій є БУР (“Будуємо Україну разом”). Це молодіжний рух, що існує вже 8 років. Волонтери ремонтують занедбані парки, дворики, житло для тих, хто цього потребує. А також відновлюють те, що зруйнувала війна та облаштовують оселі для переселенців. Нині вони ремонтують гуртожиток медичного коледжу, в який влучила ракета. Долучитися або звернутися до них може кожен, написавши до їх сайту.

Ще одним благодійним фондом є “YOUkraine — Ти є країна”. Учасники регулярно влаштовують збори, допомагають знайти житло в Україні або з переїздом за кордон, реалізовують проєкти по будівництву та багато іншого. Нещодавно вони знайшли будинок для багатодітної родини з Маріуполя. У Давидових 10 дітей, їхнє житло зруйноване, а батько на фронті.

“Вони мають одну власну дитину і взяли ще 9 дітей на виховання. І мені хотілося, щоб вони мали умови кращі, ніж мали до того”, — розповідає засновник і голова БФ “YOUkraine — Ти є країна” Данило Холявко.

Загалом українці можуть знайти прихисток як в Україні, так і за кордоном завдяки численним організаціям та застосункам, створеними на волонтерських засадах. Ви можете знайти благодійну організацію у своєму місті за пошуковими запитами в інтернеті. Крім того, варто опублікувати своє звернення у мережі та попросити про поширення.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравец и Партнеры»