Подивимось що ж відбулось.

22.07.2025 було прийнято Закон України № 4555-ІХ Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану (законопроект 12414 від 16.01.2025).

А після тиску агентів хаосу та картоньєрів зі своїми спонсорами іноземцями, Верховною радою України вже 31.07.2025 прийнято Закон України № 4560-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроект 13533 від 24.07.2025).

Ініціатори першого законопроекту три депутати зі Слуги народу та один мажоритарник, член депутатської групи «Довіра», другого Президент України.

Цікаво тепер порівняти, які зміни після прийняття президентського законопроекту про посилення повноважень і незалежність від України НАБУ і САП врешті залишились в законодавстві.

Зміни були внесені в Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) та Закону України “Про прокуратуру”.

Почнемо, з КПК, що додалось відносно того, що було до цих всіх змін у КПК (наводимо виключно зміни):

Що стосується змін до Закону України «Про прокуратуру», то там все повернуто в стан на момент до перших змін.

Окремо варто звернути увагу і на прикінцеві та перехідні положення де зазначено, що:

Підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України за методологією, узгодженою із Службою безпеки України, не менше одного разу на два роки проводить поліграфологічні дослідження працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом Служба безпеки України проводить перевірку працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Цікавою є і норми в Законі де зазначено, що:

Офісу Генерального прокурора та Міністерству юстиції України посилити роботу щодо розшуку та видачі іноземними державами (екстрадиції) осіб, які ухиляються від досудового розслідування, судового розгляду чи відбування покарання. У разі необхідності протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з Кабінетом Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України проект змін до законодавства у цій частині.

Офісу Генерального прокурора, Міністерству юстиції України, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки України, Національній поліції України, Державній службі фінансового моніторингу України посилити роботу щодо виявлення, розшуку та повернення з іноземних держав активів, здобутих злочинним шляхом. У разі необхідності протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з Кабінетом Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України проект змін до законодавства у цій частині.

Складається враження, що без цього всі ці правоохоронні органи нічого не робили.

І на останок встановлено, що:

Кабінету Міністрів України та Національному антикорупційному бюро України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до нормативно-правових актів щодо заборони на час дії воєнного стану виїзду працівників Національного антикорупційного бюро України за кордон, крім випадків службових відряджень.

Підсумовуючи весь цей “законотворчий” хаос можна зазначити, що НАБУ, як орган досудового слідства став повністю відокремленим від України та може робити будь-що під прикриттям прокурорів САП, які всупереч Конституції України випали з органів прокуратури та фактично непідпорядковані Генеральному прокурору, чого немає в жодній країні світу.

На справді просто утворена окрема структура поза законодавчим полем України. Тепер антикорупційна вертикаль, з одного боку робить все що завгодно, а з іншого нікому не підзвітна та непідпорядкована, от і результат перфомансу з картонками та зовнішнього втручання в діяльність Верховної ради України, що вже ніхто і не скриває.

Все що можна сказати наостанок, так це повторити слова царя Соломона – і це пройде. Єдине питання, якою ціною і скільки часу потім знадобиться на відновлення незалежності, суверенітету, національної та економічної безпеки України.

Адвокат, голова АО Кравець і партнери

Ростислав Кравець

АО «Кравець І Партнери»

У середині травня, коли набуде чинності новий закон про мобілізацію, за несплату аліментів хоча б за одну дитину понад три місяці багатодітні батьки-боржники втрачатимуть право на відстрочку. У Міністерстві юстиції оцінюють цей потенційний мобілізаційний ресурс у 20 тисяч осіб. Адже на березень цього року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 520 тисяч документів про стягнення аліментів. Тобто в Україні сотні тисяч неплатників аліментів!

За словами заступника міністра юстиції Андрія Гайченка, мобілізація для такої категорії в жодному разі не має бути покаранням. Бо військова служба — це обов’язок, як і батьківська відповідальність утримувати своїх дітей. На його думку, є категорія чоловіків, які б хотіли сплачувати аліменти, але не можуть знайти роботу. В ЗСУ досить високі зарплати, тому мобілізація буде дієвим механізмом, що даватиме можливість таким чоловікам швидко погасити борги і фінансово забезпечити своїх дітей.

— У новому законі про мобілізацію, як і раніше, прописано відстрочку для багатодітних батьків, але є й санкції за несплату аліментів, — коментує Олеся Гродовська, правознавиця. — Тому після 18 травня, як тільки він вступить у дію, всі військовозобов’язані батьки трьох і більше дітей повинні будуть протягом 60 днів з’явитися до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних. Вони мають довести право на відстрочку поданням відповідних документів про наявність на утриманні трьох та більше неповнолітніх дітей. А ті, хто повинен сплачувати аліменти, мають подати ще й довідку про відсутність заборгованості. Якщо ж з’ясується, що особа понад три місяці не сплачувала аліментів, вона автоматично втрачає право на відстрочку і може бути призвана на службу. Причому ця норма діятиме навіть тоді, коли аліменти буде не сплачено хоча б на одну дитину. Така вимога стосуватиметься не тільки військовозобов’язаних чоловіків, а й жінок з медичною та фармацевтичною освітою. На основі цих документів ТЦК буде ухвалювати рішення щодо права на відстрочку. Боржники з аліментів зможуть знову дістати відстрочку в разі погашення заборгованості. Якщо ж борг залишиться, їх мобілізують.

— Зауважу, що така практика є й тепер, хоча вона не була узаконена, — додає юристка Наталя Гнатик. — Багатодітним батькам, котрі мали заборгованість з виплати аліментів хоча б за один місяць, ТЦК та СП вручали мобілізаційні повістки і відправляли служити. Пояснювали це тим, що якщо особа не сплачує аліментів, то вона, власне кажучи, не утримує дітей віком до 18 років, а отже, втрачає право на відстрочку. Отож багатодітні батьки, щоб не потрапити до війська, старалися не накопичувати заборгованості з аліментів. Одні поспіхом шукали додаткові заробітки, інші позичали гроші в родичів, друзів та знайомих, а дехто навіть кредити оформлював, аби довести, що він справді дбає про дітей.

— А якщо до того, як спливуть три місяці, батько не встиг погасити всю заборгованість з аліментів, недоплатив, скажімо, кілька сотень гривень, то його теж мобілізують?

● Н. Гнатик:

— Ні. Бо на кожну дитину законом встановлено мінімальні розміри аліментів, які обов’язково повинен сплатити батько. Наприклад, для малюка віком до шести років ця сума на місяць становить 2563 гривні, а на три місяці — 7689 гривень. Якщо він недоплатив 6000 гривень на дитину, то це не буде автоматично вважатися заборгованістю за три місяці, і йому продовжать відстрочку

— А звідки ТЦК та СП знатимуть про заборгованість з виплати аліментів?

● Н. Гнатик:

— Коли багатодітному батькові приходить повістка на уточнення облікових даних, то він повинен надати в ТЦК та СП свідоцтва про шлюб та народження дітей. Якщо всі ці документи є, проблем з наданням відстрочки від мобілізації не виникне. А от тим батькам, котрі розлучені, мають дітей від різних жінок або перебувають у неофіційному шлюбі, треба довести, що на їхньому утриманні дійсно перебувають троє і більше дітей. Для цього вони повинні подати довідку з виконавчої служби про наявність або відсутність заборгованості з виплати аліментів. Крім того, співробітники ТЦК можуть надіслати запит у ДРАЦС і в державний реєстр боржників та виконавчих проваджень.

Зауважу, що право на відстрочку від мобілізації діє доти, доки особа не отримала статусу військовослужбовця. А згідно із законодавством військова служба починається з моменту відправки у військову частину. Якщо до цього часу боржник приніс довідку про те, що сплатив усю заборгованість, то його не мають права мобілізувати.

— Чи будуть мобілізовувати осіб, котрі притягнуті до кримінальної відповідальності за несплату аліментів і не погасили борги?

● Н. Гнатик:

— Кримінальну відповідальність за таке правопорушення передбачено статтею 164 ККУ, яка встановлює покарання — обмеження волі або громадські роботи. Це не тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Тож мобілізація цілком можлива. Новий закон передбачає, що можуть бути мобілізовані навіть ті, хто були засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини.

— Яким чином будуть стягувати заборгованість з аліментів із мобілізованих осіб?

● О. Гродовська:

— Дружина чи чоловік подають заяву в державну виконавчу службу, в якій вказують, що боржник мобілізований, і зазначають номер військової частини, де він служить. Якщо ж не знають номера військової частини, то державний виконавець надсилає документи до Міноборони, а звідти їх скеровують у бухгалтерію військової частини, яка стягуватиме аліменти з усіх видів постійного грошового забезпечення.

— А якщо багатодітний батько, злісний неплатник аліментів, під час служби заробив достатньо коштів і погасив борг, то його можуть демобілізувати?

● Н. Гнатик:

— Так, тоді в нього виникає право на звільнення зі служби як багатодітного батька. Він може подати на ім’я командира частини відповідний рапорт, який за законом розглядається протягом 30 днів. Якщо ж після демобілізації чоловік знову ухиляється від сплати аліментів, його можуть повторно призвати на службу.

— Чи спрацюють нові норми закону на практиці? Що прогнозуєте?

— Вважаю цілком справедливою таку норму закону для недобросовісних батьків, які мають можливість служити за станом здоров’я, але не поспішають сплачувати аліменти на дітей, — каже Роман Лихачов, юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки. — Це буде для них додатковою мотивацією подбати про своїх дітей. І це вже почало працювати. Ще закон не вступив у дію, а чоловіки стали активніше погашати заборгованість. Це чітко проглядається по тих справах, які перебувають у нас на супроводі.

— Залучення до війська боржників по аліментах кардинально не вплине на хід мобілізації та поліпшення обороноздатності країни, — зазначає адвокат Ростислав Кравець. — Вважаю, що 20 тисяч осіб мобілізаційного резерву, про які заявляє Мін’юст, завищена цифра. Ймовірно, новим законом наша влада намагається відвернути увагу від більшої кількості мобілізаційного ресурсу — десятків, а то й сотень тисяч державних службовців, які не задіяні в роботі об’єктів критичної інфраструктури, помічників народних депутатів та інших категорій.

Микола Заверуха, ЕСКПРЕС

АО «Кравець І Партнери»

Що таке тимчасове посвідчення військовозобов’язаного

Юрист та адвокат Ростислав Кравець розповів, що за правилами військового обліку в Україні, кожен чоловік віком від 18 до 60 років повинен мати військово-обліковий документ. Таким документом є військовий квиток, проте замість нього може видаватися тимчасове посвідчення.

Тимчасове посвідчення військовозобов’язаного — це документ, який посвідчує військовозобов’язану особу, що перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського й старшинського складу. Також визначає належність його власника до виконання військового обов’язку.

Бланки тимчасових посвідчень виготовляються самостійно міськими, районними чи військовими комісаріатами, підрозділами Служби зовнішньої розвідки України, відповідними органами Служби безпеки України.

Згідно з Наказом Міністерства оборони України №610 від 21.11.2017 року тимчасове посвідчення військовозобов’язаної особи повинно виготовлятися з цупкого паперу, мати розмір 145 х 210 мм і містити наступну інформацію:

• номер посвідчення;
• фотокартку розміром 35 х 45 мм;
• ПІБ військовозобов’язаної особи;
• військове звання;
• профіль;
• склад;
• категорію;
• військово-облікову спеціальність;
• причину видачі тимчасового посвідчення;
• придатність проходження військової служби за станом здоров’я;
• зарахування у запас;
• необхідність у повторному медичному огляді.

На зворотному боці зазначаються: дата видачі, особливі відмітки, дані антропометричних вимірів, відмітки про військовий облік, підпис військового комісара. Документ завіряється печаткою та підписом власника про ознайомлення з правилами військового обліку.

Фото: скріншот

Тимчасове посвідчення видається військовозобов’язаним, які:

• втратили військові квитки;
• не проходили військову службу;
• не проходили навчальні збори та не мають військово-облікової спеціальності;
• взяті на військовий облік військовозобов’язаних та яким надані первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ);
• прибули з місць позбавлення волі;
• військовозобов’язаним-жінкам;
• особам, що визнані призовними комісіями непридатними до військової служби або обмежено придатними у воєнний час за станом здоров’я.

Як отримати тимчасове посвідчення військовозобов’язаного

Видача, як і вилучення, тимчасових посвідчень проводиться лише у порядку, встановленому для військових квитків, що визначено Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки України та Службою безпеки України для військовозобов’язаних, які там стоять на обліку.

Отже, в Україні військовий облік проводиться за місцем проживання. Його здійснюють територіальні центри комплектування і соціальної підтримки.

За словами адвоката, саме ТЦК ставлять на військовий облік чоловіків і видають військово-облікові документи. Замінити тимчасове посвідчення чи відновити втрачене також можна лише в ТЦК.

Реєстрація вказаного документу здійснюється у діловодстві за книгами обліку вихідних документів.

Тимчасові посвідчення ТЦК та СП можуть також видавати в тому разі, якщо немає бланків військових квитків.

Термін дії тимчасового посвідчення військовозобов’язаного

Термін дії тимчасового посвідчення військовозобов’язаного у затвердженій його формі та порядку про нього — не прописаний. Як і військовий квиток, він так само посвідчує військовозобов’язану особу. Заміняти його потрібно в разі псування, втрати або якщо вже не лишилося місця, щоб вносити інформацію.

Що робити у випадку втрати тимчасового посвідчення

За зберігання своїх військово-облікових документів відповідають самі військовозобов’язані, призовники та резервісти. За втрату чи псування документа передбачений штраф, розмір якого становить від 850 до 1 700 грн. За повторну втрату документів протягом року або в особливий період передбачений штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»