Дізнайтеся, кого торкнуться зміни після ухвалення законопроєкту 14005 та які є механізми захисту:

1. Чому взагалі з’явився цей законопроєкт
2. Як працюватиме автоматична система
3. Чи заберуть єдину квартиру за 340 гривень штрафу
4. Чи можна продати авто, щоб погасити борг
5. Які є механізми захисту від помилок
6. Чи вплине закон на ринок авто та нерухомості
7. Що з персональними даними
8. Коли закон запрацює

Парламент підтримав у першому читанні скандальний законопроєкт 14005 про спрощення виконавчого провадження. У соцмережах одразу піднялася паніка: люди бояться, що тепер через будь-який борг можуть залишитися без квартири чи автомобіля. Документ передбачає автоматичне внесення боржників до спеціального реєстру, після чого нотаріуси не зможуть оформлювати угоди, банки блокуватимуть рахунки, а МВС заборонить реєстрацію транспорту.

“Телеграф” розповідає, що насправді зміниться з ухваленням закону, чи справді у людей забиратимуть єдине житло та які є механізми захисту від помилок.

Чому взагалі з’явився цей законопроєкт

Більш як за 30 років незалежності частина українців так і не звикла до відповідальності, вважає адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко. У коментарі “Телеграфу” він пояснює: фраза “хочеш – іди зі мною судись” стала синонімом відмови платити борги. Боржники з’являються з різних причин — хтось набрав мікрокредитів, хтось боргів у друзів, хтось не платить за шкоду спричинену ДТП, дехто ігнорує аліменти чи комунальні платежі.

Ми живемо не в Радянському Союзі. Капіталізм передбачає відповідальність. Хочете жити на Печерську — платіть. Нема грошей — продайте трикімнатну квартиру за 300 тисяч доларів, купіть однокімнатну на Троєщині за 70 тисяч, а на різницю живіть в достатку далі, — каже експерт.

Виконати рішення суду в Україні надзвичайно складно. Боржники швидко скидають майно на родичів, живуть у квартирах на Печерську, користуються дорогими автомобілями і при цьому офіційно не мають нічого. Про це ми розповімо детальніше трохи нижче.

Європейська конвенція з прав людини прямо говорить: тривале невиконання рішення суду порушує Статтю 6, яка гарантує право на справедливе судове провадження, включаючи право на виконання судового рішення. Держава зобов’язана створити інструменти для виконання судових рішень. Саме тому і з’явився цей законопроєкт.

Як працюватиме автоматична система

Адвокат Валентина Литвин у розмові з “Телеграфом” розповідає, кому насамперед вигідний документ. Це банки, кредитні спілки та комунальні служби, які роками не можуть отримати свої гроші. Доки кредитори звертаються до виконавців, люди встигають сховати кошти або переписати майно на родичів.

Система запрацює так: в електронному суді з’являється рішення, спливає 30 днів, воно набуває законної сили. Суддя автоматично виносить виконавчий документ. Стягувач обирає — передати справу державному чи приватному виконавцю. У виконавця з’являється так званий мандат — дозвіл на дії.

Відтепер виконавець отримуватиме всю інформацію з банків, реєстру нерухомості, МВС автоматично. І в електронному режимі все це блокується без зайвої тяганини.

Коли людський фактор прибирається із системи, це показує ефективність та зменшення зловживань, — переконана Валентина Литвин.

Статистика підтверджує проблему: на 100 відсотків виконуються лише 30-35 відсотків судових рішень. Це офіційні дані Міністерства юстиції.

Коли погашається борг — автоматично знімається арешт. Людині не потрібно буде бігати з платіжками до виконавця, просити його зняти обтяження. Система сама сформує повідомлення про закриття боргу та виключить дані з Єдиного реєстру боржників.
Чи заберуть єдину квартиру за 340 гривень штрафу

У соцмережах панікують: мовляв, тепер за будь-який борг можуть залишити без даху над головою. Юристи категоричні: це маніпуляція.

Сергій Войченко пояснює: у законопроєкті нічого не змінюється щодо єдиного житла. Якщо борг менше 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень на сьогодні) — квартиру не заберуть. Це прописано і зараз у статті 48 закону “Про виконавче провадження”, і залишається в новій редакції слово в слово.

Навіть якщо борг перевищує цю суму, реалізація житла, де живуть діти чи маломобільні особи, відбувається лише за участі органів опіки. Просто взяти і виселити людину неможливо.

Оця вся істерика — це люди які не розбираються її піднімають, — висловлюється Сергій Войченко.

До моменту, коли людина потрапляє до Реєстру боржників, проходить довгий шлях. Спочатку позивач звертається до суду і має довести свою правоту. Відповідач може подати апеляцію, потім касацію, навіть звернутися до Європейського суду. Від подачі позову до виконавчого листа минає півтора-два-три роки, а іноді і більше. І лише тоді відкривається виконавче провадження.

Якщо борг невеликий — можна домовитись з виконавцем про розстрочку. Наприклад, 100 тисяч гривень розділити на 10 місяців по 10 тисяч. Це дозволить не блокувати майно та показати, що людина виконує рішення суду.

Чи можна продати авто, щоб погасити борг

Цікаве питання виникає: людина хоче продати машину, аби розрахуватися з боргом, але на неї вже наклали арешт. Що робити?

Валентина Литвин каже: найімовірніше, доведеться укладати мирову угоду зі стягувачем. Її можна підписати на будь-якій стадії судового провадження, навіть під час виконавчого. Суд затвердить угоду, знімуть арешт із майна, з’явиться строк для погашення боргу. Або можна взяти банківський кредит, погасити заборгованість, зняти арешт і потім продати майно.

Через виконавче провадження продавати невигідно — на аукціонах вартість дуже занижують. Тому краще домовлятися.

Адвокат Ростислав Кравець налаштований критично. У коментарі “Телеграфу” він називає законопроєкт дивним: точно такий самий документ вже вносили у 23-му році, у серпні 25-го Рада відмовила в його прийнятті. А тепер він знову на розгляді — слово в слово, без жодних змін.

Цей законопроєкт майже не має нічого спільного з цифровізацією виконавчого провадження. Він виключно спрямований на задоволення потреб купки осіб, які займаються колекторською діяльністю, — вважає Ростислав Кравець.

На його думку, вся “зрада” в ЗМІ розганяється спеціально. Щоб хтось міг вийти і заспокоїти людей: мовляв, усе це вже існує, не переживайте. І тоді законопроєкт тихенько пройде.

Які є механізми захисту від помилок

Головне побоювання — помилково можуть внести не ту людину. Адже в Україні купа людей з однаковими прізвищами, особливо в селах.

Юристи заспокоюють: система працює не за прізвищем, а за ідентифікаційним номером. Сплутати неможливо. Що робити тим, хто не має ідентифікаційного коду — окреме питання, яке поки не пропрацьоване.

Діяльність виконавця унормована. Якщо він діє незаконно — можна оскаржити його дії до вищестоящого керівника, до суду або подати заяву про кримінальне правопорушення.

Сергій Войченко застерігає: будь-яке правове поле без адвоката — це мінне поле. За все треба платити, безкоштовних речей не буває.

Можна до Одеси дійти пішки, а можна доїхати на гарній машині. І ви, і я доїдемо. Тільки ви через місяць, а я за 4-5 годин, — наводить приклад адвокат.

Чи вплине закон на ринок авто та нерухомості

Ні, не вплине, впевнений Сергій Войченко. Коли купуєте квартиру — все одно перевіряєте, чи немає боргів та арештів. З машиною так само. Якщо на майно боржника наклали арешт — його не зможуть продати. Нічого нового.

Ростислав Кравець підтверджує: закон на ринок не вплине. Для держави він тільки несе шкоду, а реально потрібен окремим особам для вирішення власних питань.

Що з персональними даними

У публічному доступі Єдиного реєстру боржників світитиметься лише прізвище, ім’я, по батькові. Інші дані захищені законом про персональні дані.

Державні органи, банки бачитимуть більше інформації, але доступ фіксується. Якщо хтось незаконно використає дані — передбачена відповідальність, зокрема кримінальна.

Валентина Литвин каже: в реєстрі міститься лише інформація про наявність виконавчого провадження, а не про розмір боргу чи його причини. Плюс телефон виконавця, за яким можна з’ясувати деталі.

Коли закон запрацює

Законопроєкт пройшов лише перше читання. Депутати ще вноситимуть правки, текст не остаточний. Після другого читання документ піде на підпис президенту — він може накласти вето.

Потім потрібні численні підзаконні акти, інструкції, правила. Технічну частину пропрацьовуватимуть Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції. Це ті самі люди, які запроваджували “Дію”.

Тобто швидкого запуску чекати не варто. У боржників ще є час розрахуватися або переписати майно на кота.

Сергій Войченко підсумовує: законопроєкт дає можливість виконувати рішення судів. Тому що зараз людина, якій винні гроші, роками витрачає час та гроші на адвокатів, а боржник крутить дулі і сміється. Хто має їй компенсувати ці витрати? Звісно, боржник.

Деякі українці за більш як 30 років незалежності так і не звикли до відповідальності. Настав час це змінити, — резюмує експерт.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Очільниця Експертної Ради суспільних досліджень і проектів у сфері національного здоров’я та соціального захисту Інна Березюк радить тим, кого змушують власним коштом робити тести на COVID-19 для відвідування роботи або громадських місць, відразу фіксувати такий випадок за допомогою виклику 102 і, зібравши докази, звернутися до суду.

Медик пропонує подавати позов на того, хто це зробив, а в процесі такого позову — на центральні органи виконавчої влади, яка запровадила таке «правове нововведення».

«Справа виграшна.

І тоді виставляйте в суді одразу не лише матеріальні збитки від примусового тестування зі своєї кишені, що протизаконно згідно з Конституцією України, а й моральні, включаючи витрати часу на все це, звуження прав і свобод та збитки від цього нематеріального характеру, але які мають матеріальні наслідки, а також (що головне! тому що це будуть уже далі права на статті Кримінального Кодексу України щодо зараження особливо небезпечними інфекціями, ними ж прописані торік додатково за коронавірусом) і небезпеку зараження від вакцинованих, яким усе дозволено в цих громадських місцях», — говорить Інна Березюк.

Вона рекомендує людям, які мають право на безоплатну правову допомогу та супровід у суді (пенсіонери з низьким доходом, люди з інвалідністю, незаможні громадяни з доходом нижче 1,5 прожиткового мінімуму, УБД та інші пільгові категорії), користуватися цим правом — у цьому разі не треба буде сплачувати послуги адвоката та судовий збір.

«Ще раз усім кажу: поки нам ще не запропонували остаточно диктатуру, то є одна дорога за захистом — до судів. У суді будь-якої інстанції — від першої до касації — хоч є надія реально виграти справу, якщо суддя попадеться порядний і не боягуз. Потрібно бити по морді цю владу лише юридично й законно. У такому разі ви поступово та терпляче, якщо вам відмовлять унизу, торуйте собі дорогу навіть у ЄСПЛ. А там уже будуть інші суми позовів. А якщо буде багато позовів, і хоча б один із них буде кимось виграний, то цей один дасть далі автоматично право всім на будь-якому рівні судової влади користуватися юридичною калькою», — говорить Інна Березюк.

У коментарі GreenPost юрист Ростислав Кравець наголосив, що оплачувати тестування повинен той, кому це потрібно.

«У цьому випадку держава хоче — будь ласка, нехай оплачує тест. Із погляду юриспруденції нікого не можна змусити робити те, що не передбачено законом. Наразі жодним законом не встановлено обов’язок громадян України проходити ПЛР-тестування, тим паче воно не дає 100-відсотково коректний результат», — говорить юрист.

GreenPost 

АО «Кравец и Партнеры»