Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text

🔸Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку – https://antiraid.com.ua/news/stroky-za-iakymy-buly-zminy-u-pytanniakh-zniattia-ta-vykliuchennia-z-vijskovoho-obliku/

🔸 Судова практика Верховного Суду з військових питань – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16150-sudova-praktika-verhovnogo-sudu-z-vijskovih-pitan/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №11377 від 24.06.2024 Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44497

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та ⭐️підтримку каналу💙💛

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В огляд включена практика ЄСПЛ, Верховного суду, виправдувальний вирок за звинуваченням у непокорі, рішення про скасування штрафів ТЦК й незаконної мобілізації та виключення зі складу військової частини, протиправність штрафів за червоні сигнали повороту й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-16-po-29-serpnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-09-po-15-serpnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Рада проголосувала за законопроект №111416-д ще півтора місяці тому, але довгий час президент його не підписував, що запустило хвилю чуток про те, що підвищення податків вдасться уникнути (хоча його вже врахували у бюджеті наступного року ). Тим не менш, дива не трапилося – хоч і з порушенням відведених законодавством термінів (у президента є 15 днів на підписання законів) Зеленський все ж таки його завізував.

При цьому в новому законі збереглася колізія, яку в експертних колах вже охрестили “пасткою для ФОПів” – підприємці сплачуватимуть військовий збір фактично заднім числом – з 1 жовтня. У парламенті вже є законопроект про перенесення термінів, але його поки що не прийнято.

Розбиралися, як працюватиме новий закон “про історичне підвищення податків”.

Як зміняться податки з 1 грудня

“Країна” вже докладно писала про скандальний законопроект №111416-д. Спочатку він передбачав набагато жорсткіші норми, ніж ті, що опинилися у підсумковому варіанті. Зокрема, у проекті містились пункти про різке збільшення військового збору з першої реєстрації авто та продажу ювелірних виробів, а також податку на прибуток підприємств. Але потім у Раду та ВП потягнулися різного роду лобісти, і багато резонансних нововведень вдалося збити ще на етапі обговорення законопроекту.

Втім, у підсумковому варіанті залишилися пункти, що закручують гайки з податків для найширших верств українського суспільства – пересічних громадян та фізосіб-підприємців. Йдеться про підвищення військового збору з 1,5% до 5% та запровадження військового збору для ФОПів.

Але навіть після ухвалення проекту загалом з’явилися чутки, що його можуть “спустити на гальмах”. Хоча на підвищенні податків наполягав МВФ, президент не поспішав підписувати новий закон. І навіть після того, як на основі нового закону було зверстано і проголосовано бюджет на наступний рік, деякі експерти і депутати були впевнені, що Зеленський, швидше, ветує бюджет, ніж підпише “податковий прес”, що б’є за рейтингами влади.

Ці розмови посилилися після того, як з подачі президента запустили програму про виплати всім українцям “Вовиної тисячі” (що вимагатиме понад 30 млрд гривень).

Втім, дива не трапилося, і через 44 дні з моменту ухвалення податкового закону Зеленський його все ж таки підписав.

Хоча й тут не обійшлось без інтриги. 28 листопада новий закон з’явився на сайті “Голосу України” і його мали офіційно опублікувати 29 листопада, після чого документ набув чинності. Але в останній момент закон зник із сайту і буде опублікований з таким розрахунком, щоб він почав діяти з 1 грудня. Тобто бухгалтерам не доведеться нараховувати 5% військового збору на два дні у листопаді.

Але це, схоже, єдина поступка влади напередодні глобального закручування податкових гайок.

Отже, що передбачає новий закон? Головні нововведення такі:

1. Підвищення військового збору з 1,5 до 5% для найманих працівників. При цьому для військовослужбовців, працівників СБУ, ГУР, Нацгвардії, прикордонної служби та інших силових структур ставку військового збору залишили колишньою – 1,5%. А для тих, хто виконує бойові завдання, її обнулили. Як підвищення військового збору вплине на доходи середньостатистичного українця? Із зарплати у 20 тисяч гривень зараз утримують військовий збір у 300 гривень. З 1 грудня вираховуватимуть 1000 гривень. Тобто мінус 700 гривень із зарплати. Чим вище офіційна зарплата, тим більшим буде військовий збір із неї. Наприклад, якщо нарахують 30 тисяч гривень, доведеться заплатити 1,5 тисяч замість колишніх 450 гривень, тобто, скорочення реального доходу складе вже 1100 гривень і т.д.
2. Встановлення з 1 жовтня щомісячного військового збору для всіх ФОП 1,2 та 4 груп у розмірі 1% від розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень). Фактично цей податок запроваджується заднім числом. І на 1 грудня у ФОПів автоматично виникне борг з військового збору за жовтень та листопад. У Раді вже зареєстровано проект, яким депутати хочуть прибрати цю колізію, та перенести початок дії пункту про військовий збір для підприємців на 1 грудня. Але зараз цей проект ще не прийнятий. Що це означає для ФОП розберемо далі.
3. Така сама норма з військового збору для ФОПів 3 групи та юросіб на третій групі єдиного податку – з 1 жовтня військовий збір встановлюється у розмірі 1% від доходу.
4. Збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страхових компаній) до 50% з 1 січня 2025 року
5. Встановлення щомісячних авансових внесків на прибуток (якщо йдеться про юрособу) або ПДФО (у випадку із власником-фізособою) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тисяч гривень.
   Прив’язка авансових платежів з податку на прибуток для обмінників до євро
   Збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для сільгоспземель та встановлення мінімального розміру такого зобов’язання на рівні 1400 гривень із гектара.
   Зняття спрощеної системи з ФОП 4 групи, якщо є борг за мінімальним податковим зобов’язанням за два квартали та більше.
   Збільшення мінімальних роздрібних цін на вина, коньяки та вермути на 50%
   Підвищення ренти на видобуток щебеню, піску та каоліну.
   З 1 січня 2025 року повернення до щомісячної звітності для бізнесу (зараз – щоквартальні звіти).
   Водночас кошти, нараховані за програмою “Національний кешбек”, звільняються від податків.
   Звільнення від оподаткування отримали також соціальні виплати українських біженців, отримані за кордоном – з них офіційно зняли ПДФО за 2022, 2023 і всі наступні роки до закінчення військового стану (хоча раніше ходили чутки, що біженців можуть змусити платити 18% податку на доходи).

Від квартир та машин до лікарняних

Як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець, підвищення військового збору до 5% торкнеться не лише зарплат українців, а й інших операцій, які передбачають сплату цього податку.

Йдеться, зокрема, про другий та більше протягом календарного року продаж житла. Зараз із другого продажу люди платять 6,5% (5% податку та 1,5% військового збору), а з 1 грудня віддаватимуть 10%. Якщо йдеться про третій за рік продаж нерухомості, то замість 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору) потрібно буде заплатити 23%.

З огляду на те, що нерухомість коштує досить дорого, переплата виявиться великою. Скажімо, із проданої квартири за 50 тисяч доларів, якщо це другий продаж за рік, доведеться віддати 5 тисяч доларів замість 3250 доларів. Якщо йдеться про третій продаж за рік, сума становитиме 11,5 тисячі доларів замість 9750 доларів. Але підсумкові суми можуть змінюватись, якщо власник зможе довести, що сума прибутку з проданих об’єктів нерухомості була меншою.

Те саме з рухомим майном, авторськими винагородами, вихідної допомоги при звільненні, спадщини та подарунків (якщо вони отримані не від родичів першої лінії спорідненості доходів від здачі майна в оренду (якщо здача оформлена офіційно), премій і навіть лікарняних.

Втім, як кажуть експерти, швидше за все люди шукатимуть лазівки, щоб мінімізувати податки.

“Приміром, з військового збору з продажу нерухомості можуть бути спроби домовитися про поділ додаткових платежів з покупцем. Погодяться, зрозуміло, не всі. Але на найцікавіших об’єктах така “додаткова комісія” з покупця цілком можлива”, – каже столичний ріелтор Ірина Луханіна.. Тобто йдеться про фактичне подорожчання окремих об’єктів нерухомості. За словами Луханіної, це можуть бути як затребувані зараз окремі невеликі будівлі в Києві, так і квартири, наприклад, економ-класу (до 60 тисяч доларів).

“Такі квартири зараз, як правило, купуються за програмою пільгової іпотеки “еОселя”, і покупці особливо не торгуються, оскільки їм не потрібно одразу платити всю суму за угодою”, – пояснила Луханіна.

Голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич вважає, що на ринку зросте цінність “зарплат у конвертах”, з яких жодних податків не потрібно платити. І роботодавці за будь-якої можливості стануть ще більше вести зарплати в тінь.

Як бізнес заганяють у борги

Окреме питання – щодо ФОП. Фактично на момент набрання чинності новим законом вони вже стануть “боржниками”, оскільки для них зобов’язання зі сплати військового збору прописано з 1 жовтня 2024 року. Тобто у грудні потрібно буде заплатити одразу 2400 гривень, а вже потім – по 800 гривень на місяць.

У Ражі вже є законопроект, який виправляє цю “помилку” та переносить норму про військовий збір для ФОПів на грудень замість жовтня. Але поки що незрозуміло, як швидко його зможуть прийняти і коли він почне діяти.

“До цього часу ФОПи фактично опиняються у пастці. Якщо вони не заплатять, у будь-який момент може прийти податкова і виписати штраф. Якщо заплатять, то після набуття чинності поправок, виявиться, що вони переплатили податки. За законодавством, зайво сплачені податки повинні повернути Але на практиці отримати повернення не так просто. податків за своєю фірмою вже кілька років, і поки що нічого так і не отримав”, – каже Доротич.

Кравець також зазначає, що сам переплатив 40 тисяч гривень податків, але повернення так і не дочекався.

“Коли я платив, це було 8 тисяч доларів, а зараз – менше тисячі. Компанія виграла всі суди у цій справі, але грошей все ще немає. Звичайно, ФОП можуть подавати з суди, і ті, швидше за все, стануть на їхній бік”. Але суди – це зайві витрати, нерви та гроші. спрацює так званий “ефект Коломойського” – коли ви фактично “обберете” мільйони людей на 1600 гривень (військовий збір за жовтень та листопад – Ред. ), то навіть якщо сотням доведеться повернути гроші, опинитеся у плюсі”, – каже Кравець.

За словами Доротича, бухгалтера вже зараз радять ФОП платити з урахуванням “боргів”, а вже потім думати, подавати з суду або “забути”.

Але для багатьох підприємців ці платежі можуть виявитися “останньою краплею”.

“Бізнес, особливо дрібний, і так працює на межі зі зрозумілих усіх причин – продажі падають, клієнтів стає менше, бронювання співробітників не працює, зарплати потрібно підвищувати плюс постійні перебої з електроенергією та робота на генераторі зі світлом по 20-30 гривень за кіловат. Якщо додати до цього списку ще й додатковий військовий збір, стане ще гірше. тіні, тим більше, що перевіряльників останнім часом поменшало, оскільки заброньовано далеко не всі, і на ТЦК їм не хочеться нарватися так само, як і всім іншим”, – зазначив Доротич.

“Закладуть у цінники”

За словами Доротича, бізнес спробує закласти підвищені податки в цінники, а це означає, що прискориться загальна інфляція в країні (яка і так уже вища за очікувану раніше).

Співвласник групи компаній “Прайм” (працює на ринку нафтопродуктів та логістики) Дмитро Леушкін зазначає, що новий податковий закон став справжнім “трешем” для продавців палива.

“Кожна заправка буде змушена платити з прибутку до 60 тисяч гривень на місяць, незалежно, є цей прибуток чи ні. Це не може не позначитися на цінах – буде плюс 1 гривня на літрі всіх видів палива”, – каже він.

Ситуацію на паливному ринку посилюють інші додаткові вимоги. Зокрема, з 24 грудня цього року всі імпортери та виробники повинні будуть накопичувати 3% від обсягів деяких складах (або платити іншим операторам за зберігання). А це, за розрахунками Лєушкіна, – ще плюс 1,5 гривні на літрі палива.

З 1 січня в Україні також стартує черговий етап підвищення паливних акцизів, що додасть до цінника на бензин та дизель ще по 1,5 гривні.

Разом – плюс 4 гривні на літрі, – підрахував Леушкін. Зрозуміло, що таке зростання цін на пальне відразу підніме вартість на перевезення, а це означає, що поповзуть вгору ціни практично на всі товари та послуги.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КАС та ВП ВС про визнання недостовірною й такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію розповсюджену проектом «PROSUD», що належить ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» – https://forum.antiraid.com.ua/topic/14877-postanova-kas-pro-viznannja-nedostovirnoju-j-takoju-shho-porochit-chest-gidnist-ta-dilovu-reputaciju-informaciju-rozpovsjudzhenu-proektom-shho-nalezhit-go/#comment-245990

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект №10166 від 20.10.2023 Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43005

🔸Ініціатор(и) законопроекту:
Железняк Ярослав Іванович (IX скликання), Гетманцев Данило Олександрович (IX скликання), Бондаренко Олег Володимирович (IX скликання), Діденко Юлія Олександрівна (IX скликання), Марчук Ігор Петрович (IX скликання), Галайчук Вадим Сергійович (IX скликання), Фролов Павло Валерійович (IX скликання), Безугла Мар’яна Володимирівна (IX скликання), Горбенко Руслан Олександрович (IX скликання), Третьякова Галина Миколаївна (IX скликання), Аліксійчук Олександр Васильович (IX скликання), Кицак Богдан Вікторович (IX скликання), Жупанин Андрій Вікторович (IX скликання), Наталуха Дмитро Андрійович (IX скликання), Шуляк Олена Олексіївна (IX скликання), Камельчук Юрій Олександрович (IX скликання), Кузнєцов Олексій Олександрович (IX скликання), Радіна Анастасія Олегівна (IX скликання)

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

20 березня парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект №8131, який передбачає впровадження у наше законодавство міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Це означає, що гроші українців по суті стають “прозорими” – про них знатимуть усі вітчизняні та іноземні податкові служби. І, відповідно, закручуватимуть гайки з податків, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, що законопроект 8131 став скандальним ще на етапі реєстрації у Раді. Відразу з’явилася маса “страшилок”, особливо для наших біженців у Європі.

Ще до ухвалення закону люди почали боятися отримувати гроші на українські банківські картки. Мовляв, якщо про це дізнаються європейські фіскали, знімуть допомогу, ще й змусять повернути вже отримані гроші та випишуть величезні штрафи. Ще одна “страшилка” – біженцям просто блокуватимуть або закриватимуть рахунки в українських банках.

Тобто саме щодо біженців новий закон може вдарити найбільше.

Буквально в останній момент формулювання законопроекту пом’якшили, і для рахунків, які потрапляють під ковпак податківців, запровадили планку в 250 тисяч доларів. Тобто рахунки українців у закордонних банках на цю чи меншу суму цікавити Держподаткову службу України не будуть.

Загалом же цей закон торкнеться не лише тих, хто має гроші на рахунках за кордоном, а й громадян, які залишаються в Україні, і для бізнесу, і для самих фінансистів, і навіть для адвокатів — їм належить стати “агентами” та ” зливати дані про своїх клієнтів.

Але головне, запровадження в Україні автоматичного обміну податковою інформацією — ще один крок у напрямку запуску непрямих методів оцінки доходів та витрат та посиленого контролю за сплатою податків.

“Цей закон – точно не для того, щоб “поставити “галочку”. І не лише для гармонізації українського законодавства із європейським. Це наші податківці потихеньку підбираються до обліку всіх активів громадян та бізнесу. Наступний крок – запитають про податки з них”, – каже нам банківський юрист Олександр Ярецький.

Розбиралися, що означає закон про автоматичний обмін фінансовими даними для наших біженців, решти громадян та бізнесу.

“Ви стукаєте на наших, ми – на ваших”

Ми вже детально писали про законопроект 8131. Він передбачає імплементацію до українського законодавства міжнародних стандартів обміну інформацією про фінансові рахунки.

Йдеться про два міжнародні стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

1. Загальний стандарт звітності та перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS). Він передбачає збирання інформації про рахунки фінансовими установами та щорічний обмін нею з країнами-партнерами (на сьогоднішній день такого стандарту дотримується більше 110, тож коло для обміну досить широке).
2. Стандарту з обміну інформацією на запит (EOIR).

На впровадження цих стандартів Україна підписалася ще 2021 року. А торік Державна податкова служба приєдналася до багатосторонньої угоди щодо CRS. Без відповідних змін до податкового законодавства дотримуватися його нереально, тому прийняття закону про обмін даних стало питанням часу.

У жовтні 2022 року в Раді було зареєстровано законопроект 8131 на цю тему, і його дуже швидко ухвалили у першому читанні. Затримка трапилася на наступному етапі – до документу було подано близько 200 поправок, а сам проект “завис” у профільному комітеті”, який схвалив його лише днями. І відразу ж законопроект з’явився на порядку денному парламенту і проголосував.

До речі, у проекті до другого читання з’явилося кілька важливих виправлень. Але повернемося до них згодом.

Поки що – про суть самого “податкового обміну” і чому його так бояться і пересічні українці, і бізнес.

Проект 8131 буквально відразу ж набув скандальної популярності і обріс масою “страшилок”. Етапи проходження законопроекту у Раді докладно обслуговувалися не лише у профільній спільноті, а й, наприклад, у групах у соцмережах наших біженців до ЄС. Хоча, на перший погляд, проект дуже вузький, стосується суто фінансистів і податківців і для звичайних людей мало зрозумілий.

Тим не менш, з’явилося багато чуток. Наприклад, про те, що проведення по українських банківських картках передаватиме європейським податківцям. Через що нібито людей масово позбавлятимуть допомоги, вимагатимуть повернути вже виплачені гроші, ще й випишуть величезні штрафи за приховування інформації та неправомірне отримання соціальної допомоги від країн ЄС.

Страхи з цього приводу настільки великі, що багато наших біженців стали з побоюванням проводити по них будь-які транзакції ще наприкінці минулого року. Тобто ще до ухвалення закону, хоча, звичайно ж, на той момент він навіть теоретично не міг працювати.

То що ж за “податкова бомба” міститься у новому законі?

“Якщо говорити по-простому, міжнародні стандарти автоматичного обміну фінансовими даними – це свого роду домовленість між податковими органами різних країн передавати один одному дані щодо “чужих” податкових резидентів. Головна мета кожної країни – “виловити” закордонні активи та гроші своїх податкових резидентів ( громадян та бізнесу) і зняти з них податки, або, якщо вони вже сплачені в інших країнах, зафіксувати цей факт і “звіритися” за податками відповідно до договорів про уникнення подвійного оподаткування (тобто перерахувати податки за місцевим законодавством, і можливо, спрощено принцип такий – ви “стукаєте” на наших податкових резидентів, які мають гроші та активи у вашій країні, а ми, відповідно, – на ваших”, – пояснює Олександр Ярецький.

Тобто теоретично “боятися” мають українські громадяни та компанії, які мають за кордоном неврахований дохід, активи чи “лівий” бізнес, які не декларують в Україні і не сплачують з них податки. Також “видимими” для наших податківців стають іноземні компанії українських власників.

І, відповідно, такі ж дані щодо грошей та майна податкових резидентів інших країн надаватиме державам-партнерам Україна.

“Приміром, якщо громадянин Німеччини купив в Україні нерухомість та здає її, але не декларує ці доходи і не сплачує з них податки, то після впровадження автоматичного обміну даними вся ця інформація стане відомою німецькій податковій службі, і вона ґрунтовно візьме такого громадянина в обіг. “Якщо він і так все майно декларував, і податки не приховував, то з ухваленням нового закону для нього нічого не зміниться. Тобто ризики з’являються тільки для “ухилістів””, – додав Ярецький.

Отримати інформацію щодо закордонних активів можна було й раніше. Але для цього потрібно було формувати спеціальний запит до податкових органів, а нерідко – ще й підкріплювати його рішенням суду. Що, зрозуміло, різко звужувало “охоплення” платників податків. З ухваленням нового закону обмін даними йтиме в автоматичному режимі.

Якщо ж людина чи компанія не має жодного майна та доходів за кордоном, то їхні норми нового закону торкнутися не повинні, — каже Ярецький.

Втім, за словами Кравця, насправді навіть розрахунки українців, наприклад, із закордонними контрагентами чи магазинами стануть “видимими” для наших податківців.

“За загальними правилами, особа повинна сплачувати податки з усіх доходів та подавати податкову декларацію в тій країні, податковим резидентом якої вона є. Зараз не всі платники дотримуються цих вимог, і контролюючі органи це усвідомлюють. Тому автоматичний обмін фінансовою інформацією стане ефективним інструментом виявлення та перевірки нового задекларованого доходу, який виник за кордоном Також новий інструмент сприятиме ефективному застосуванню правил щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, які в Україні набули чинності з 1 січня 2022 р. Після впровадження обміну інформацією податкові органи автоматично отримуватимуть дані про активи податкових резидентів України, без направлення запитів про закордонні рахунки, і почнуть перевіряти виконання правил щодо оподаткування такими платниками”, – сказав у коментарі “Страні” юрист юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Іван Маринюк.

Чи блокуватимуть рахунки українським біженцям і позбавлять їх допомоги в Європі

З’являється багато нюансів щодо наших біженців у Європі. Хоч вони і залишаються громадянами України, багато хто стає податковими резидентами тих країн, де знайшли тимчасовий притулок (податкове резидентство може присвоюватися автоматично через 183 дні постійного проживання в країні).

Тобто дані щодо наших біженців – про їхні фінансові рахунки та активи на батьківщині – Україна буде змушена передавати. Тут виникає відразу кілька ризиків.

Перший – пов’язаний із самою передачею даних.

За даними Нацбанку, українці щомісяця витрачають за кордоном близько 2 млрд євро зі своїх рахунків в українських банках. Багато громадян продовжують працювати на віддаленні в українських компаніях і отримують зарплати на українські банківські картки.

У багатьох країнах, оформлюючи допомогу, наші біженці мали вказати наявність таких карток та баланс на них. І, відповідно до цих даних, ухвалювали рішення про виділення їм допомоги. Зрозуміло, що більшість біженців, що оформити допомогу, не зізнавались у тому, що продовжує отримувати дохід в Україні.

Але оперативно перевірити таку інформацію європейські контролери не могли. Як пояснював голова прес-служби Приватбанку Олег Серга, інформація про рахунки українців є банківською таємницею і нікому не передається, крім випадків, передбачених законодавством, наприклад, за рішенням суду.

Тепер же банківська таємниця фактично обнулюється.

“Це означає, що у європейських податківців можуть постати питання – чому людина оформилася на допомогу, якщо вона має заощадження та активи в Україні, що дозволяють безбідно жити”, – каже Кравець.

Але є нюанс.

Згідно з новим законом, автоматичному обміну даними підлягає інформація про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн.

Тобто на перше місце виходить питання податкового резиденства.

Ми вже писали, що є багато критеріїв, за якими визначається податкове резидентство. Скажімо, постійне проживання у тій чи іншій країні понад 183 дні. За ним, податковими резидентами інших країн стають ті, хто живе за межами України більше півроку, а це більшість біженців. Але є й інші критерії. Наприклад, наявність нерухомості у тій чи іншій країні або “центру економічних та життєвих інтересів” (родичі, робота та ін.).

Наприклад, Польща, Ірландія та Литва ще раніше заявили, що не вимагатимуть з наших біженців звіту про їхні українські доходи та активи, вважаючи їх податковими резидентами України, оскільки саме на батьківщині знаходиться їхній центр “життєвих інтересів”. Але інші країни однозначної відповіді на питання – чи є українські біженці їхніми податковими резидентами – досі не дали.

Тому нашим біженцям варто самим подбати про визначення свого податкового резидентства. Наприклад, оформити довідку, що вони залишаються податковими резидентами України (її можна безкоштовно замовити у податковій службі).

Але в цьому випадку докладні дані щодо доходів українців за кордоном отримуватиме вже наша податкова служба. І, відповідно, нараховувати на них податки.

Державна служба вже наказала нашим біженцям активно включатися до кампанії з декларування доходів за 2022 рік. У декларації слід зазначити всі іноземні доходи, включаючи допомогу від країн ЄС. Щоправда, податками допомоги не оподатковуватимуться.

Якщо ж людина працює за кордоном, і отримує там зарплату, то цей факт також слід зазначити. Так як з європейських зарплат податки автоматично йдуть до місцевих бюджетів, а Україна має з більшістю країн ЄС договори про уникнення подвійного оподаткування, то буде просто “звірка” з податків (перерахунок за вітчизняним законодавством, після чого можливе донарахування податків або, навпаки, зайве повернення сплачених сум).

Другий ризик пов’язаний безпосередньо з українськими банківськими рахунками наших біженців.

У самому законі не зазначено, що громадянам України, які проживають в інших країнах, можуть блокувати або закривати рахунки у вітчизняних банках.

Але про таку загрозу юристи заговорили відразу після оприлюднення проекту 8131.

Справа в тому, що за новим законом банки, фінансові компанії і навіть адвокати стають фінансовими агентами. Тобто, зобов’язані ретельно відстежувати “підозрілі” рахунки, і якщо за ними “з’являться обґрунтовані підозри”, то це може стати підставою для “відмови у встановленні ділових відносин, надання фінансових послуг, у тому числі, для розриву договірних відносин”. Тим більше, що “фінансовий агент не несе відповідальності за завдані власнику рахунки збитки, пов’язані з розривом договірних відносин”.

Для самого фінансового агента у разі, якщо він пропустить “підозрілого клієнта” будуть жорсткі штрафні санкції (виписати їх диференційовану систему має Кабмін).

“Запроваджується специфічна паралельна система звітності банків та фінансових установ, що може стати для них додатковим головним болем”, – каже Ярецький.

Щоб перестрахуватися, фінустанови можуть просто блокувати рахунки нашим біженцям або компаніям у разі найменших підозр, а то й зовсім відмовляти в обслуговуванні. Тим більше, що в законі прописані досить жорсткі вимоги до таких клієнтів. Наприклад, про зміну статусу податкового резидентства слід повідомити протягом п’яти робочих днів та надати відповідні документи.

“По суті, запроваджуються норми, які можуть змусити наші банки масово закривати рахунки біженцям”, – вважає Кравець.

Самі банкіри прямої відповіді на питання – що буде з рахунками наших біженців, і як у принципі новий закон позначиться на роботі фінустанов – поки що не дають.

“Давайте дочекаємося остаточного ухвалення закону (його ще має підписати президент – Ред. ), – сказав нам Олег Серга.

У неформальних бесідах банкіри визнають, що з рахунками біженців “можуть бути проблеми”.

“Це не означає, що їх одразу почнуть закривати. Але є вимоги закону, і якщо вони не виконуватимуться (наприклад, за повідомленням про зміну податкового резидентства), рахунок може блокуватися до з’ясування обставин”, – сказав представник одного з банків.

“Легалізація 3.0”?

До другого читання у законопроекті №8131 з’явилася важлива поправка.

Відповідно до неї, залишки коштів на рахунках фізосіб-резидентів України у розмірі менше 250 тисяч доларів або 10 млн гривень на рахунках в іноземних банках, станом на 31 грудня 2023 року, фактично будуть легалізовані. Наша податкова, навіть отримавши інформацію про ці гроші від своїх іноземних колег, не перевірятиме джерела походження коштів та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).

Це зроблено, нібито, для того, щоб підстрахувати наших біженців, більшість яких вже відкрили рахунки в іноземних банках, і отримують на них допомогу чи зарплату або зберігають свої заощадження. Без цієї поправки, отримавши інформацію про рахунки українців в іноземних банках, наші податківці могли б порушити питання про сплату податків із цих коштів до українського бюджету, або, як мінімум, за звіркою даних – чи взагалі сплачені з них податки.

Тобто, з одного боку, ухвалена поправка – у плюс українцям, які зберігають заощадження за кордоном (але ця поправка “працює” лише в один бік – про рахунки фізосіб в українських банках, навіть якщо на них менше 250 тисяч доларів, все одно будуть повідомляти країни-партнери)

Нардеп та голова профільного податкового комітету у Раді минулого скликання Ніна Южаніна називає цю поправку “амністією капіталів 3.0”.

“За такими коштами комітет (профільний комітет Ради, який підтримав цю поправку – Ред. ) нівелював 7 років роботи чиновників на міжнародному рівні, спрямовану на боротьбу з ухиленням від оподаткування. Приєднання України наступного року до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформація про залишки коштів іноземців на рахунках у банках матиме формальний характер для податкових цілей, при цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені нашими громадянами заощадження були задекларовані.

Влада просуває легалізацію за 250 тисячами доларів кожному корупціонеру та ухилисту від сплати податків, яким вдалося розмістити гроші в іноземних банках, спочатку звільнили від ліквідації контрольованих іноземних компаній, потім амністували доходи, з яких не сплачені податки (мається на увазі, що закінчилася. минулого року амністія капіталів – Ред. ), а зараз для тих, хто не встиг легалізувати кошти в іноземних банках”, – написала Южаніна у своєму телеграмі.

Сюрпризи для бізнесу

У новому законі – чимало сюрпризів і для бізнесу.

Під особливим контролем податківців будуть компанії, які ведуть бізнес за кордоном або мають контрагентів.

Терміни зберігання первинної документації з таких операцій збільшили з трьох до п’яти років. Це означає, що можуть збільшитися терміни для податкових перевірок (які раніше були обмежені трьома роками).

“Ще один сюрприз для наших бізнесменів – українським податківцям стане повністю доступною інформація про ті закордонні компанії, власниками яких вони є. Це означає, що ховати активи за кордоном буде складно”, – додав Ярецький.

Як перевірятимуть рахунки та які дані підуть на обмін

Перший автоматичний обмін фінансовою інформацією з країнами-партнерами Україна проведе у 2024 році. Йому підлягатимуть дані, починаючи з липня 2023 року.

З 1 липня цього року фінустанови вже мають запустити заходи “належної перевірки”.

На офіційному сайті Мінфіну розміщено пояснення щодо нового закону. У них зокрема зазначено, що існуючі рахунки (відкриті до 30 червня 2023 року) перевірять протягом 2023-2024 років. Конкретні терміни залежить від самих рахунків. Так, рахунки фізосіб з “високою вартістю” – залишком понад мільйон гривень – перевірять до 31 грудня 2023 року, включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2024 року, а під обмін даними вони підуть 30 вересня наступного року.

За рахунками фізосіб із “низькою вартістю” (балансом до мільйона гривень, але мінімальний поріг не вказано, а це означає, що під перевірки підуть навіть невеликі рахунки) мають перевірити до 31 грудня 2024 року, включити до звітів на 1 липня 2025 року, а пустити під обмін – 20 вересня 2025 року.

Тобто, єдине послаблення, яке одержують власники рахунків із “низькою вартістю” – тимчасове відстрочення.

Банківські рахунки організацією, на яких більше 250 тисяч доларів, перевірять до кінця наступного року, а на обмін дані підуть із 30 вересня 2025 року. Рахунки із залишком коштів менше 250 тисяч доларів на 30 вересня 2024 року, за інструкцією Мінфіну, не підлягають перевірці.

Мінфін також дає докладну схему – за яким принципом йтиме обмін інформацією. Компетентні органи різних юрисдикцій стануть надавати інформацію про фінансові рахунки нерезидентів, які ведуть банки, страхові, інвестиційні компанії та ін. місце народження, дані про фінустанову, дані про рахунок, залишок на ньому, доходи та обороти, дивіденди, відсотки та інші доходи.

Фінустанови будуть зобов’язані перевіряти податковий статус клієнта у всіх випадках.

За рахунками фізосіб фінустанови мають перевірити інформацію про поточну адресу клієнта та переконатися, що вона підтверджена документальними доказами (офіційним документом). Тобто як мінімум людей попросять такі дані надати.

“У разі виявлення кількох ознак, за якими клієнта можна віднести до різних юрисдикцій, можна звернутися до клієнта та отримати документ самостійної оцінки, щоб уникнути ситуації з одночасною звітністю для кількох юрисдикцій”, – йдеться у поясненнях Мінфіну.

Всі нові рахунки, відкриття після 30 червня 2023 – перевірятимуться за стандартами CRS автоматично.

“Черговий крок до запуску непрямих методів”

Незважаючи на те, що українців, які не мають активів та доходів за кордоном, і не поїхали як біженці до Європи, новий закон формально не стосується, експерти впевнені, що до закручування гайок з податків треба готуватись усім.

“Цей закон не просто “для галочки”. Він працюватиме, і посилить загальний податковий нагляд за платниками. Фактично все йде до впровадження непрямих методів контролю доходів та витрат, хоча по суті, кампанію з легалізації коштів провалено, та масових заповнень “нульової декларації “, з якої можна почати відлік за доходами та податками, так і не сталося”, – каже Ярецький.

Про те, що новий закон працюватиме на запуск в Україні непрямих методів контролю та боротьбу з ухиленням від сплати податків, прямо йдеться і в записці пояснення до проекту 8131. Дані стануть “важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб” “, – йдеться у пояснювальній записці.

Щоправда, для повноцінного запуску такого механізму будуть потрібні ще додаткові законодавчі зміни.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»