📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на кан

Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ВП ВС про спосіб захисту порушеного права при поверненні земельної ділянки після закінчення договору оренди та можливість суду замість позивача це вирішувати – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15976-postanova-vp-vs-pro-sposib-zahistu-porushenogo-prava-pri-povernenni-zemelnoyi-diljanki-pislja-zakinchennja-dogovoru-orendi-ta-mozhlivist-sudu-zamist-pozivacha-ce-virishuvati/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Шевченківського райсуду Києва про визнання неправомірною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП і стягнення витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15977-rishennja-shevchenkivskogo-rajsudu-kijeva-pro-viznannja-nepravomirnoju-ta-skasuvannja-postanovi-tck-pro-adminpravoporushennja-za-ch3-st-210-kupap-i-stjagnennja-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Міністр юстиції України Ольга Стефанишин підтвердила кібератаку на держреєстри. Вона пише, що це наймасштабніша атака останнім часом.

«Призупинено роботу єдиних та державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції», — пише Стефанишина.

За її словами, для відновлення перших трьох реєстрів (громадянських прав, юридичних та фізосіб-підприємців, а також реєстру нерухомого майна) потрібно два тижні.

“Насправді нас попередили, що процес може зайняти і місяць”, – сказав нам власник нотаріального бюро в Києві.

Тим часом більшість угод, які не встигли оформити, вже паралізована.

«Неможливо продати та купити квартиру, накласти чи зняти арешт з майна, оформити спадщину, одружитися, розлучитися, записати новонароджену дитину, зареєструвати чи закрити бізнес. Все зупинилося», — каже столичний юрист та рієлтор Ірина Луханіна.

Зупинили частину своїх операцій та українські банки. ЗМІ розбиралися, що сталося з держреєстрами і що це означає для людей та бізнесу.

«Реєстри були дірявими, а зараз усе посипалося»

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець каже, що ще вчора вдень їм не вдалося оформити арешт на майно.

«У ЦПАУ сказали, що реєстр тимчасово не працює, завис. І запропонували зачекати. Ми чекали, але нічого так і не запрацювало, тому просто пішли ні з чим. І лише потім дізнався про масштабну атаку на держреєстри Мін’юсту», – розповів Кравець.

Він також додав, що «підсумок його не здивував, оскільки про ризики масштабної діджиталізації в експертній спільноті попереджали вже давно, як і про слабку захищеність держреєстрів.

«Дивує реакція, точніше її відсутність. Фактично, крім Стафанишина, про це ніхто не говорить. Немає заяв від кіберполіції, Мінцифри, СБУ. Це наводить на думку, що атака могла йти за сценарієм «Київстару», тобто із залученням внутрішніх учасників та глобальним заходом до системи», — вважає Кравець.

«У чаті ріелторів пишуть, що нічого не працює: реєстри нерухомого та рухомого майна, обтяжень – все висить. Угоди не проводять другий день. Ходять чутки, що могла бути атака через працівників Мін’юсту. Про те, що реєстри діркаві, говорили вже давно, щоправда, потім намагалися посилити захист, зокрема, поставили проміжний сервер. Але, очевидно, це не допомогло», — розповів нам партнер інвестиційно-фінансової компанії у передмісті столиці, до структури якої входить будівельний бізнес.

Кравець додав, що Мін’юст періодично «прибирав баги».

«Наприклад, давно вже не було випадків несанкціонованих втручань у систему, скажімо, щоби з об’єкта прибрали кредитні обтяження чи переоформили об’єкт на інших людей. Але уразливості все одно залишалися», — каже Кравець.

За словами Ірини Луханіної, реєстр нерухомості і так працював «через раз».

“Постійно зависав, закривали час від часу на регламентні роботи”, – каже вона.

Зрозуміло, що насправді рівень захисту реєстрів не є повною гарантією, що їх не зламають. Але все ж таки, на думку експертів, «є кореляція з масштабами».

«Зупинилися операції по всій країні»

Наразі, за словами експертів, «ситуація катастрофічна, оскільки зупинилися практично всі угоди по всій країні».

«Не можна відкрити чи закрити бізнес, нічого продати чи купити, навіть одружуватися не можна. На останні 10 днів року традиційного припадає безліч угод: люди намагаються вирішити справи до Нового року. Тому, на мою думку, час для атаки було обрано невипадково», — зазначила Луханіна.

Власник нотаріального бюро у Києві каже, що поки що вони так і не дочекалися внутрішніх роз’яснень від Мін’юсту, як працювати за умови заблокованих реєстрів.

«Ми можемо робити, наприклад, довіреності, особливо якщо людині потрібно терміново їхати за кордон і, скажімо, вивезти дитину. Ця доручення матиме свій номер, який потім потрібно внести до держреєстру. Але хотіли б отримати роз’яснення, яким чином потім усе це синхронізуватиметься — потрібно вручну вносити або автоматично підтягнеться. Загалом, нотаріуси, якщо чесно, шоковані», — каже нам власник нотаріального бюро.

Через кібератаки на держреєстри та зламування баз даних українські банки теж звернули деякі свої операції. Насамперед йдеться про відкриття рахунків та видачу кредитів (відкриття кредитного ліміту) бізнесу. Банкіри пояснюють, що за таких дій потрібні виписки з реєстрів, до яких через злому зараз закрито доступ.

«Обов’язково потрібна виписка з ЄДРПОУ (Єдиного держреєстру підприємств та організацій України — ред.), документи, що підтверджують повноваження директора, та іншу звітність на поточну дату. Це потрібно від бізнесу для відкриття рахунку або виділення кредиту, це ж потрібно і для угод, що нотаріально засвідчуються. До цих даних зараз не дістатися, а банки, звісно, ​​правила порушувати не будуть. Тому просто чекають на відновлення доступу до реєстрів, зупинили операції. Нічого не робимо», – розповіли журналістам в одному з банків.

Базовий перелік документів для бізнесу для банківських операцій є стандартним. Наприклад, у списку державного «Сенс Банку» це в тому числі:

• витяг з ЄДРПОУ (її формує співробітник банку);
• список розпорядників;
• витяги з реєстру платника податку на додану вартість, що діє на дату відкриття рахунку (якщо юридична особа є платником ПДВ).
• копія витягу з реєстру неприбуткових установ та організацій, завірена співробітником банку та ін.

У випадку із простими людьми (фізособами) проблеми виникають із нотаріально завірюваними угодами — наприклад, при видачі кредиту з передачею у заставу, скажімо, нерухомості, транспортних засобів. Для цього потрібний доступ до Реєстру прав на нерухоме або інше майно.

У зв’язку зі збоєм у роботі деяких державних реєстрів сервісні центри МВС з 20 грудня 2024 р. також були змушені призупинити надання окремих реєстраційних послуг з транспортними засобами, пов’язаними зі зміною власника:

• за договором купівлі-продажу, укладеним у сервісному центрі МВС, у суб’єктів господарювання, у нотаріуса, у ЦПАУ та через «Дію»;
• за договором дарування, міни, у спадок;
• за договором лізингу, біржовий угоді;
• вибраковування.

Що означає атака на держреєстри?

Ірина Луханіна каже, що ситуація вплине на всіх учасників процесу.

«Держава під кінець року недоотримає чималі суми. За угодами з нерухомістю з урахуванням нової ставки військового збору з другого-третього продажу це 11-23% податків. Люди, хоч і скаржилися на побори, але платили, угоди йшли», — каже Луханіна.

За її словами, теоретично зараз можна провести підготовчі роботи для оформлення угоди та укласти попередній договір.

Але ми не зможемо перевірити, хто реально прописаний, чи немає арешту, стягнень на майно, претензій з боку податкової. Це ризики для покупців», – каже Луханіна.

За її словами, в «цікавій» ситуації зараз покупці нерухомості за програмою «еселя».

«Там гроші одразу заходять на рахунок продавця, можуть перерахувати ще до оформлення угоди. Тобто, кредит на тобі вже висить, а прав власності ще немає. Люди нервують», – каже Луханіна.

За її словами, не можна також відкрити та закрити ФОП. Тобто навіть якщо бізнес вже фактично не працює, вам все одно нараховуватимуть податки.

«Не можна оформити угоди щодо комерційних об’єктів, землі, там можуть бути великі фінансові ризики у продавців і покупців (тим більше, що зростає курс долара, на який зазвичай орієнтуються сторони — Ред.)», — каже Луханіна.

«Вже з учорашнього дня йдуть відмови щодо реєстрації та перереєстрації транспортних засобів. У сервісних центрах МВС кажуть, що доведеться почекати 2-3 тижні», – зазначив керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Він також сказав, що бізнес не може надати виписки з реєстрів, а це одна з умов для участі у тендерах із держзакупівель.

«Ризики великого хаосу з майном»

Але найбільше людей і бізнес лякають навіть не так зірвані угоди, як те, як триватиме процес відновлення реєстрів і що вони там зрештою побачать.

Чи не виявиться так, що в оновлених реєстрах у вас уже не буде майна, — ось головна страшилка, яку обговорюють у соціальних мережах.

«Пішли чутки, що реєстри не тільки покладені, а й у них можливе спотворення інформації. Ви уявляєте, що буде у разі реалізації такого сценарію по всій країні? У мене майно може зникнути, а у вас з’явитися. І як потім усе впорядкувати, якщо у війну багато хто втратив документи? Та й влада останнім часом заявляла, що паперу немає особливої ​​потреби, адже є цифра», — каже керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Зрозуміло, що майнові права теорії можна відновити (якщо є відповідні документи). Але, як показує попередній досвід рейдерських атак на бізнес (які йшли зокрема із залученням держреєстрів), на це може знадобитися багато часу, і не виключено, що відбивати активи доведеться через суд.

Щоправда, офіційно у Мін’юсті заявили, що витоку даних їхніх держреєстрів немає.

Нагадаємо, що 19 грудня хакери здійснили наймасштабнішу зовнішню кібератаку на держреєстри України. Припинено роботу Єдиних та Державних реєстрів.

Джерело: golos.ua

АО «Кравець І Партнери»

Банки в такому випадку посилаються на умови договори, а також закон про фінансовий моніторинг. OBOZ.UA вивчив умови договір трьох найбільших українських банків. Зазвичай в договорах вказують, що банк має право з власної ініціативи і письмово попередивши клієнта закрити рахунок, якщо:

• 12 місяців не було жодних операцій (і немає залишку коштів на рахунку);
• після смерті клієнта;
• якщо клієнт порушив свої зобов’язання згідно з Договором (наприклад, не актуалізував дані);
• якщо співпраця може призвести до фінансових збитків, погіршення іміджу банку;
• якщо клієнт обманув банк (надав недостовірні дані);
• якщо клієнт використовує рахунок не для власних потреб;
• якщо діяльність клієнта суперечить законодавству;
• за наявності підстав, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу;
• у випадку виникнення у банку підозри або виявлення ознак незаконних операцій із платіжним інструментом.

Окрема група причин є і щодо фінансового моніторингу. Є порогові суми, після яких надання документів, що підтверджують походження коштів, є обов’язковим. Йдеться про 400 тис. грн. Якщо це менша сума, то банки використовують ризик-орієнтований підхід. Ризиковими вважають всі нетипові операції, операції з готівкою, криптовалютою, отримання виграшів від казино, перекази від PEPів (публічних осіб, чиновників, представників влади) і т.д.

Ст. 15 закону, що регулює фінансовий моніторинг, встановлено такі причини для розірвання договору з ініціативи банку:

• якщо неможливо провести ідентифікацію та/або верифікацію клієнта;
• встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей;
• подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману;
• якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, є неможливим.

Адвокат Ростислав Кравець, який в суді представляє клієнта, з яким банк розірвав договір з власної ініціативи, розповідає: зазвичай є три причини для розірвання договору. “Може бути операція, яка викликала підозри у банку, банк запросив інформацію, а клієнт нічого не відповів. Може бути, що клієнта внесли в санкційні списки, або він пов’язаний з особами з санкційних списків”, – розповідає адвокат в коментарі OBOZ.UA. Адвокат впевнений: банк не може закрити рахунок без жодних підстав. Тому у будь-якому випадку у клієнта є можливості звертатись до суду.

ОБОЗ

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №10062 від 18.09.2023 Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42801

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Цікаво, чому досі не вирішили, що робити з хабарниками з Верховного суду. До речі, сам Князєв виступав проти цього. Ймовірно, що особи, які не виклали свою думку стосовно дій хабарників, і входять в це організоване злочинне угруповування. Вважаю, що історія з завершенням справи Князєва, скоріш за все, намагання САП скоріше сховати всі обставини цієї справи від громадськості. Нагадаю, що було звільнено прокурора, який вирішив відкрити телефон Князєва, в якому ймовірно містилася важлива та цікава інформація для всього суспільства. Стосовно підозри іншим, то з огляду на те, що було повідомлення про те що один з адвокатів пішов на зустріч слідству, може свідчити про те, що Князєва очікує незначне покарання у вигляді штрафу. І це при тому, що він отримує щомісячно близько 400 тисяч гривень заробітної плати. А незадекларовані гроші Князєва, а це більше мільйона, навряд чи чи передадуть на потреби ЗСУ. Ці кошти йому взагалі можуть повернути «, — каже Р. Кравець.

На його думку, В. Князєв понесе незначну відповідальність. Зокрема, обійдеться штрафом.

«Треба зачекати, які статті вони оберуть. Не думаю, що там з’являться статті пов’язані з позбавленням волі чи корупцією. Не виключаю, що Князєва взагалі виправдають. Правоохоронна система просто плює в обличчя українцям, вважаючи, що громадянам можна все, що завгодно розповідати. Тому справу Князєва постараються максимально зам’яти. А дивлячись на те, як йде розслідування, ймовірно Князєва навіть виправдають», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі колишнім головою Верховного Суду Всеволод Князєвим. Детективам Національного антикорупційного бюро доручено відкрити матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроект №7114-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків». Що позитивного і негативного буде в суспільстві після того, як Нацбанк сформує такий реєстр?

Згідно із законом, регулятор має отримувати від банків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) інформацію до кредитного реєстру про кредитні операції боржника, загальна заборгованість якого перед одним банком (за основною сумою та відсотками) дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної зарплати. Також обумовлено, що після виконання зобов’язань перед конкретною фінансовою установою інформація про боржників видаляється з кредитного реєстру.

Крім традиційного набору документів, реєстр збиратиме і такі відомості: місце роботи (найменування роботодавця), розмір підприємства (кількість працівників), середній регулятивний дохід за 6 місяців, сімейний стан, кількість членів родини, дата народження боржника, його адреса, середньомісячні витрати за банківськими рахунками, місце розташування нерухомого майна тощо.

Лідер «Кредитного майдану» Тетяна Руденко ставиться до такого документа лише негативно: «Таку розлогу інформацію збирає кожен банк. Так, будь-який власник депозиту чи кредитоотримувач заповнює спеціальні анкети. До речі, у договорах є пункт, де написано, що інформацію, яку надає для банку його клієнт, не можна розголошувати. А тут на тобі… Нацбанк все збирає і акумулює». За її словами, банки й раніше не дотримувалися обов’язку конфіденційності та продавали чи подавали інформацію про боржників або навіть чесних кредитоотримувачів до колекторських компаній. Більше того, кредитомайданівці кажуть, що можуть навести сотні, а можливо, й тисячі прикладів, коли представники колекторів дзвонили клієнтам банків і усіляко їх залякували, вибиваючи борги. І таке часто трапляється навіть із чесними позичальниками, які вчасно сплачують частини боргів.

Тетяна Руденко переконана: тепер Нацбанк може (гіпотетично, а можливо, й практично) «зливати» всю розлогу інформацію про боржників зі свого реєстру третім чи четвертим особам. А це буде просто жахливо.

Подібним чином налаштовані на майбутні негативи й інші експерти. Так, приміром, юрист Рости­слав Кравець заявляє, що в жодній цивілізованій країні держава не збирає такого великого масиву інформації, як робитимуть у нас в Нацбанку: «Таким чином, регулятор порушуватиме і Конституцію України, і багато законів. Про який захист персональних даних може тоді йтися?!» — ставить він риторичне питання.

Слід додати, що в країні вже існує чотири кредитних приватних бюро і, звісно, їхні керівники побоюються, що тепер Нацбанк зі своїм реєстром створюватиме їм конкуренцію.

Прес-служба НБУ на це відповідає так: «Національний банк України підтримує роботу приватних бюро кредитних історій на ринку. Тож створення кредитного реєстру НБУ жодним чином не передбачає ліквідацію приватних бюро кредитних історій, що функціонують в Україні, або монополізацію цього ринку. Кредитний реєстр Нацбанку не буде їх конкурентом, бо його завдання — посилення функції нагляду Нацбанку і зменшення рівня кредитного ризику в банках».

Також у прес-службі регулятора зазначають, що банки надаватимуть інформацію про фізичних (всього 26 параметрів) і юридичних (всього 60 параметрів) осіб, що містить інформацію про самого позичальника, поручителів, заставу, кредити, а також фінансові показники. Ці параметри було повністю узгоджено з банківським співтовариством, вони корелюють із найкращим світовим досвідом.

Звісно, що ухвалення нового закону і створення кредитного реєстру при Нацбанку вітають і банкіри — це їхнє дітище. Проте ніде правди діти: за новий перелік регулятора виступають і відомі економісти. Як вважає економічний експерт Іван Нікітченко, для запуску згаслого в країні кредитування такий реєстр є просто необхідним: «Щоби зрозуміти, чому банки так вітають цей реєстр, треба просто ще раз згадати, з чого складається вартість кредитних коштів для позичальника. Це вартість залучення коштів банком (наприклад, ставка за депозитами) плюс собівартість видачі кредиту (зарплата працівникам банку, витрати на утримання відділень, розробка та обслуговування скорингових систем банку тощо), плюс заробіток банку та премія за ризик.

Таким чином, пан Нікітченко аргументовано пояснює, що банки, надаючи кредити бізнесу чи фізичним особам, стикаються з великими ризиками. А частка «токсичних» позик становить від 40 до 60% загального кредитного портфеля того чи іншого банку.

Олег ГРОМОВ, Урядовий кур`єр

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Першими результатами реформи можна вже назвати повністю знищене правосуддя, фізична відсутність багатьох судів та катастрофічна неукомплектованість ще працюючих судів, введення адвокатської монополії що призведе до недоступності багатьом громадянам і навіть юридичним особам, не говорячи вже про державні підприємства та установи, включаючи навіть Верховну раду України та Президента України захисту та представництву інтересів у суді. Не слід також забувати і щодо вступу в силу норм законодавства про виконавче провадження, якими передбачено авансування роботи виконавців, а у разі відсутності сплати авансу повернення виконавчих документів без виконання.

Українські «законотворці» та реформатори, чи то через незнання, чи то навмисно, вирішили проігнорувати навіть Конституцію України, відповідно до ст. 24 якої, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Однак вищеназваних кроків для обмеження доступу до правосуддя на думку реформаторів мабуть виявилось замало і ще одним кроком стало збільшення судового збору.

Так, 01 вересня 2015 року набули чинності зміни в Закон України «Про судовий збір» (далі – Закон), які були викликані необхідністю збільшення надходжень до державного бюджету, шляхом підвищення відсоткових ставок про що безпосередньо і було зазначено у пояснювальній записці до нього.

Протягом року юристи надавали коментарі щодо проблем, які виникли після набрання чинності змін в Законі. Основним питанням, на яке зверталась увага було те, що положення нової редакції ч.2 ст.4 Закону, в яких відсутні правила про необхідність обліку оспорюваної суми, є несправедливими і непропорційними, оскільки оскаржуючи рішення, наприклад, за мільйонним позовом, відповідач вимушений буде заплатити збір, спираючись на ціну первинного позову, а не розмір суми, з якою відповідач не згоден. На відміну від нової редакції Закону, в старій редакції закону існувала можливість сплачувати судовий збір частково у випадку часткового оскарження рішення суду.

Окрім цього у зв‘язку з дуже поверхневим та непрофесійним підходом до внесення змін у законодавство з‘явилась ще одна досить суттєва проблема, пов’язана з редакцією Закону, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року. Фактично нова редакція Закону обмежує право фізичних осіб на доступ до правосуддя та надає більш вигідніше положення юридичним особам в цивільних справах.

В новій редакції Закону, законодавцем було здійснено розмежування ставок судового збору за подання позовної заяви майнового характеру між фізичними та юридичними особами, яке мало на меті сплату юридичними особами значно більшого розміру судового збору порівняно з фізичними особами. Крім цього було скасовано граничну межу розміру ставок судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в цивільних справах, якщо позов подається юридичною особою. Було запропоновано окремо суму сплати судового збору для юридичної особи та окремо суму для фізичної особи – підприємця або для фізичної особи, тобто існує справедливий поділ для захисту більш слабкої сторони.

Начебто дані зміни є справедливими, але реформаторами які і гадки не мають про практичні аспекти судочинства було збільшено і відсоткову ставку за подання апеляційної скарги на рішення суду з 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми на 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, на відміну від ставки за подачу позовної заяви майнового характеру, ставки за подання апеляційної та касаційної скарги не диференціюються залежно від суб’єктів звернення до суду.

На даний час, якщо позовну заяву майнового характеру було подано юридичною особою до фізичної, наприклад, стягнення коштів за кредитним договором, то фізична особа у разі оскарження в апеляційному порядку рішення суду, що було ухвалено на користь юридичної особи, повинна сплатити судовий збір 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, ставка за подання позовної заяви майнового характеру для юридичних осіб вища ніж для фізичних осіб та крім цього не має граничної межі.

Тобто, якщо ціна позову, наприклад, складала 1 000 000 грн., що приблизно становить 37 000 дол. США, оскільки більшість кредитних спорів саме по валютним кредитам, то юридична особа за подання такого позову сплатила судовий збір в розмірі 15 000 грн. Фізична особа при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у разі задоволення позову, навіть оскаржуючи частину задоволених позовних вимог, повинна сплатити 16 500 грн.

У зв’язку з цим при подачі апеляційної чи касаційної скарги фізична особа потрапила в пастку, оскільки захист її права тепер залежить від її майнового становища.

Цікавою є ситуація з того самого питання, але з протилежної сторони, якщо фізична особа звернулась з позовом майнового характеру до юридичної особи, наприклад, стягнення коштів за депозитним договором. Так, якщо ціна позову складала 1 000 000 грн., то фізична особа за подання такого позову сплатила судовий збір в розмірі 6 890 грн., або взагалі не сплачувала відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». В свою чергу, юридична особа при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у разі задоволення позову, повинна сплатити лише 7 579 грн.

З наведеного прикладу, можна зробити висновок, що оскарження рішення при однаковій ціні позову є більш доступнішим для юридичних осіб та покладає не аби який майновий тягар на фізичних осіб.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін – одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На жаль, зміни, які було внесено до Закону України «Про судовий збір», порушують не тільки принципи рівноправності та змагальності сторін, обмежують права людини, в тому числі і на доступність судового захисту, а й ідуть у розріз зі здоровим глуздом.

У разі, якщо ця помилка не буде найближчим часом виправлена, ми зможемо стати свідками повного ігнорування судів та їх рішень і захисту чи доведення своєї правоти поза рамок правового поля, що може призвести навіть до людських жертв. Відсутність доступу до правосуддя фактично ставить під загрозу незалежність і територіальну цілісність України. Хоча може це і є мета всіляких експертів та консультантів з судової реформи.

Ростислав Кравець
адвокат, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і Партнери»

Альона Солона
старший юрист Адвокатської компанії «Кравець і Партнери»

Для Обозреватель

Адвокатская компания Кравец и Партнеры