📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія – https://antiraid.com.ua/news/perelik-krayin-u-yakyh-vyznayetsya-ukrayinske-natsionalne-posvidchennya-vodiya/

🔸Перелік країн, на території яких можна керувати транспортним засобом лише за наявності міжнародного посвідчення водія – https://antiraid.com.ua/news/perelik-krayin-na-terytoriyi-yakyh-mozhna-keruvaty-transportnym-zasobom-lyshe-za-nayavnosti-mizhnarodnogo-posvidchennya-vodiya/

🔸Видача міжнародного посвідчення водія – https://hsc.gov.ua/index/poslugi/vidacha-posvidchennya-vodiya/vidacha-mizhnarodnogo-posvidchennya-vodiya/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №13335 від 30.05.2025 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ від 12 лютого 2025 року № 4235-IX Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4235-20#Text

🔸п. 63, п.72 Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text

🔸Примітка до ст. 210 КУпАП – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428

🔸Добірка судової практики оскарження штрафів ТЦК – https://forum.antiraid.com.ua/forum/28-viyizd-za-kordon-v-umovah-vojennogo-stanu-mobilizacija-ta-vijskova-sluzhba/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Загалом нам вдалося встановити, що від початку повномасштабного вторгнення відомо про близько десяти випадків смерті військовозобов’язаних у відділках ТЦК.

5 червня Україну сколихнула гучна новина – на Житомирщині 32-річний чоловік помер після візиту до ТЦК. У військкоматі стверджують, що чоловіка “схопив” епілептичний напад, спричинений тривалим вживанням алкоголю. Натомість родичі переконані – їхнього близького побили ТЦКівці, адже в нього нібито потім побачили перелом кістки склепіння та черепа.

ТСН.ua розбирався, яка причина таких смертельних випадків і як їм можна запобігти.

Новий скандал – на Житомирщині помер військовозобов’язаний

4 червня у місті Баранівка Звягельського району Житомирської області поховали 32-річного місцевого жителя, який помер за два дні до того у Звягельській лікарні. 28 травня чоловіка доставили до Звягельського РТЦК та СП для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

У військкоматі стверджують, що чоловіка “схопив” епілептичний напад, що був спричинений тривалим вживанням алкоголю”. Йому надали невідкладну медичну допомогу та викликали “швидку”.

За словами військкомів, ще до прибуття до ТЦК Ковальчук “декілька днів зловживав алкоголем і був з ознаками легких травмувань”.

“Слідчі, які проводили експертизу, зазначили: жодного стороннього фізичного впливу на чоловіка не чинилося”, – запевнили у ТЦК.

Журналісти “Суспільного” поспілкувалися з родичами померлого, які вважають, що їхнього близького просто вбили.

“Син вбитий і все. Що тут говорити? За заключенням, у нього там перелом кістки склепіння та черепа. Його в лікарню 29 травня привезли. Ми не бачили, коли приїжджали вручати повістку, син жив окремо від нас. Знаємо, що о п’ятій ранку приїхали до нього з ТЦК. Добу його не було. Є друге відділення охорони, звідти його привезли. Ми об 11 ранку приїхали у Звягель, дитина моя вже була в реанімації. Три з половиною доби він був там. До поліції ми зверталися. Поліція відкрила провадження. Вони (в ТЦК – ред.) сказали, що його не били, це був епілептичний напад, бо син хворів на епілепсію. Буду добиватися справедливості”, – каже батько Сергія Микола Ковальчук.

“Голова пробита, щелепа побита, грудина побита – яка ж це епілепсія? А якщо вже епілепсія, то нащо ви його брали і чого ви допомоги не надали?” – додає тітка померлого Сергія Ковальчука.

“Бунт” на Житомирщині – лише початок?

5 червня, у Баранівці на Житомирщині натовп жінок мітингував під ТЦК після смерті військовозобов’язаного. Жінки не вірять у версію ТЦК, що чоловік помер від епілепсії і стверджують, що його жорстоко побили. Висловити свій протест вийшли близько ста місцевих мешканців, проте все обійшлося мирно.

Проте дедалі частіше цивільні обурюються силовими методами мобілізації, яку в народі вже прозвали “бусифікацією”. Лише за останні дні Мережу сколихнула, наприклад, сутичка цивільних з ТЦК у Києві на Деміївці, або на ринку у Херсоні.

Це страшно, але варто визнати, що у суспільстві назріває розкол – між військовими і їхніми родинами з одного боку, та людьми, які поки що не долучилися до армії і не бажають цього робити.

Дельніше про те, що пішло не так з мобілізацією, чому теза “воювати будуть усі” не заохочує йти до війська, ми писали у цій статті.

Причини смерті померлих найчастіше – епілепсія

Зауважимо, що найчастіше причиною смерті військовозобов’язаних у ТЦК, або на полігонах у перші дні після мобілізації називають епілепсію. І хоча родичам померлих це буде неприємно, варто визнати, що у деяких випадках дійсно йдеться про алкогольну епілепсію, яка формується на останніх стадіях алкогольної залежності. Ми не будемо вказувати конкретні приклади з поваги до померлих та їхніх родин.

Інше питання – куди дивляться групи сповіщення ТЦК, які доправляють таку людину до військкоматі, і ВЛК, яка визнає її придатною до військової служби. Адже люди з алкогольною залежністю у війську – це перш за все небезпека для побратимів. Відомі гучні випадки, коли на п’яну голову військові вирішували звести рахунки з побратимами, які їх начебто образили. Наприклад, восени минулого року у Києві військовий розстріляв двох своїх побратимів. Уніч вбивства вони розпивали алкоголь.

А у квітні 2023 року у Херсонській області військовий розстріляв двох побратимів та намагався спалити їхні тіла. 29-річний чоловік перебував у стані наркотичного сп’яніння.

Токсичну дію невідомої речовини нібито виявили і у тілі військовозобов’язаного, який помер 5 травня у військкоматі Кривого Рогу.

Побиття “спихають” на епілепсію?

Проте є випадки, коли родичі твердо переконані – причиною смерті їхнього близького є саме побиття. Про це, наприклад наголошують родичі Сергія Ковальчука з Житомирщини.

У лютому цього року у місті Бучач на Тернопільщині у ТЦК чоловік втратив свідомість, а згодом у лікарні помер.

У прокуратурі уточнили, що 25 лютого 2024 року цей чоловік прибув до ТЦК для звірки військово-облікових документів та проходження ВЛК. Однак через алкогольну інтоксикацію медкомісію не проходив. Тобто чоловік прийшов до ТЦК уже п’яним.

Через два дні, 27 лютого, близько 17 години, на території ТЦК стан здоров’я військовозобов’язаного погіршився – почалися судоми. У результаті він впав на землю та вдарився головою. Медики констатували смерть, причиною якої стала черепно-мозкова травма. Звісно, ми не маємо права стверджувати, що чоловіка побили чи до цього може бути причетний ТЦК – це справа правоохоронців.

Родичі ж Андрія Панасюка з Хмельницького, який помер за 2 дні після візиту до ТЦК, прямо не звинувачують військкомів у побитті. Але нарікають, що якби чоловікові надали своєчасну допомогу, він би вижив. Мовляв, 41-річного чоловіка силоміць повезли на медичну комісію, а коли йому стало зле – не викликали “швидку”.

У Хмельницькому ТЦК усе заперечують. Кажуть, допомогу йому пропонували, але Панасюк відмовився.

Як уникнути таких трагічних випадків: поради адвоката

Відомий український правозахисник, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному коментарі ТСН.ua зазначає: на жаль в Україні склалася така ситуація, що дуже часто адвокати не мають змоги надати юридичну допомогу військовозобов’язаним у приміщенні ТЦК. Адвокатів туди або не пускають, або змушують теж проходити ВЛК.

“На жаль правоохоронні органи ігнорують 17 Конституції Україні, де прямо зазначено, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть застосовуватися для обмеження прав і свобод громадян. В Україні закривають очі на те, що ТЦК використовують як інструмент доставлення когось (зауважимо, що ТЦК це заперечують і запевняють, що затримує ухилянтів лише поліція – Ред.). Наприклад, ганебний випадок у Рені (Одеська область) десь тижні два назад, коли адвоката представники ТЦК захопили і доставили для оновлення даних”, – каже Кравець.

Він радить мобілізованим вимагати від ТЦК і поліції дотримання норм закону.

“У разі затримання до ТЦК – поки не буде складений протокол адмінзатримання, не наданий безкоштовний адвокат, я б радив би не вчиняти ніяких дій. Інакше – це може призвести до ще гірших наслідків, і це можуть використати сили, що налаштовані проти України”, – зазначив Ростислав Кравець.

Джерело: tsn.ua

АО «Кравець І Партнери»

У розпорядженні Mind є перелік найбільших банків – боржників держави з часів банкопаду та список відповідних позовів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це справи, які на сьогодні є відкритими судовими провадженнями на десятки тисяч сторінок. «Це відкриті справи з найбільшим розміром позовних вимог із 2012 року по сьогодні. В усіх них відповідачами виступають акціонери банків», – кажуть у ФГВФО. Mind проаналізував найвагоміші за сумами кейси.

Що поєднує ці справи? Йдеться про системні українські банки, які протягом довгого часу були найбільшими гравцями фінансового ринку України, але збанкрутували у 2014–2017 роках. Їхні власники, крім банків, мали інші великі підприємства, сформовані у фінансово-промислові групи, і банки були центрами цих ФПГ.

Після Революції гідності міжнародні партнери України, такі, як МВФ і Світовий банк, разом із НБУ почали велику ревізію банківського сектору, за результатами якої банкіри мали докапіталізувати підконтрольні їм установи. Можна припустити, що у власників були можливості врятувати банки за допомогою інших своїх активів, проте вони вирішили цього не робити. Результатом став славнозвісний «банкопад».  

Звідки взялися багатомільйонні борги? Як пояснює економіст Данило Монін, банківська система України до революції 2014 року формувалася великими фінансово-промисловими групами, які залучали гроші вкладників і в такий спосіб фінансували розвиток власних бізнесів, а також використовували їх для розрахунків усередині групи. Коли ж у 2014–2015 роках населення почало знімати гроші з депозитів – їх не було чим перекрити, адже знімали надто масово. До того ж девальвація знецінила застави.

Відтак банки зіткнулися з гострою нестачею ліквідності, а коли були виведені з ринку, їхні зобов’язання перед вкладниками довелося покривати державі «в особі» ФГВФО.

Наскільки реально ці борги повернути? Після банкрутства фінустанов їхні власники виїхали з країни. Зараз ці люди знаходяться у розшуку, а Фонд гарантування активізував спроби стягнути з них боргові кошти.

«Шансів повернути борги практично немає. По-перше, тому що борги завищені. По-друге, у власників навряд чи є такі гроші. По-третє, у кризу ФПГ втратили дохід поза банківським сектором», – вважає Данило Монін. Його думку підтверджує юрист Ростислав Кравець. «Навряд чи держава Україна взагалі зможе повернути ці гроші, бо був втрачений час, а активи банків-банкротів були продані ФГВФО на торгах за заниженими цінами», – каже він.

На першому місці – банк «Фінанси та кредит». Це один із найстаріших українських банків, заснований 1991 року. Його власник Костянтин Жеваго до моменту банкрутства фінустанови також володів низкою промислових підприємств, одне з яких, Ferrexpo, котирувалося на Лондонській фондовій біржі.

Проблеми в банку почалися наприкінці 2014 року, коли він припинив виплати клієнтам і не повертав кошти вкладникам. У вересні 2015 року в банк ввели тимчасову адміністрацію. На той час активи становили понад 35 млрд грн, а кошти фізичних осіб на рахунках – понад 17 млрд грн.

Майже всі члени правління «Фініків», як називали банк у галузевій спільноті, виїхали за кордон через переслідування всередині країни. Проти топменеджерів банку були відкриті кримінальні справи. Тоді ініціатором переслідування був сам Костянтин Жеваго, який звинувачував топменеджмент у краху фінустанови. Проте Фонд гарантування вкладів висунув звинувачення самому Жеваго.

Станом на 2021 рік Forbes оцінював статки Жеваго у $ 2,1 млрд. Бізнесмен перебував у міжнародному розшуку, проте 2023 року суд Франції відмовив Україні в його екстрадиції.

На другому місці – Дельта Банк Миколи Лагуна. Крім банківського бізнесу, у різні часи цей банкір контролював девелоперські проєкти та велику страхову компанію «Оранта». Дельта Банк більш ніж 10 років був одним із найуспішніших ритейлових банків України.

Напередодні Євромайдану банку пророкували успішне майбутнє: він конкурував з ПриватБанком Ігоря Коломойського, державним Ощадбанком та австрійським «Райффайзеном». Приріст активів і вкладів фізичних осіб у Дельта Банку протягом 2012–2013 років становив понад 80%.

Після початку війни на Донбасі Дельта Банк, як і більшість фінустанов з українським капіталом, натрапив на труднощі. Попри велику підтримку з боку тодішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, банк уже на початку 2015 року був визнаний банкрутом. У лютому 2015 року в банк ввели тимчасову адміністрацію. На той момент 94% вкладників, що підпадають під гарантію ФГВФО, мали вклади в межах гарантованої суми 200 000 грн.

Кількість таких вкладників становила 554 000 осіб. Загальна сума, що належала до виплати в межах гарантованого розміру відшкодування, становила 16,4 млрд грн. При цьому приблизно 13 млрд грн підлягали виплаті вкладникам протягом дії тимчасової адміністрації.

На третьому місці – фінустанови латифундиста й колишнього «аграрного короля» України Олега Бахматюка. Центрами його ФПГ були великі банки «Фінансова ініціатива» та VAB Bank. Обидва 2014 року входили до 20 найбільших фінансових установ України, та обидва були визнані банкрутами під час «банкопаду» 2014–2017 років. Сам Бахматюк був номером 7 у рейтингу українського Forbes (статки на 2011 рік – $ 1 млрд). 

Активи VAB Bank на момент введення тимчасової адміністрації становили 16 млрд грн, активи «Фінансової ініціативи» – приблизно 19 млрд грн.

Четвертий у списку – Брокбізнесбанк, який належав «младоолігарху» часів президентства Віктора Януковича Сергієві Курченку. Банк входив до фінансово-промислової групи «Вітек». Усе керівництво ФПГ після Революції гідності виїхало за кордон, зокрема сам Сергій Курченко – до Москви. Влітку 2014 року його оголосили в міжнародний розшук.

П’ятий із «найдорожчих» кейсів – великий одеський Імексбанк, що належав бізнесменові Леоніду Клімову, колишньому депутату-«регіоналу». Клімов керував фінансово-промисловою групою «Примор’є», банк входив до її складу.

На початку 2015 року Імексбанк збанкрутував. Активи фінустанови на час банкрутства становили більш ніж 14 млрд грн, депозити фізичних осіб – майже 4 млрд грн. У Фонді гарантування вкладів кажуть, що більш ніж половина портфелю банку була виведена через схемні кредити трьох десятків пов’язаних осіб. Головний акціонер Імексбанку, Леонід Клімов, був заявлений у розшук ще 2017 року.

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

Від біженців вимагають надати банківську довідку про всі рахунки в Україні з інформацією про рух за останні 12 місяців. Так, європейські соцслужби сподіваються з’ясувати реальний фінансовий стан людей. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «СТРАНА.ua».

“У мене виписку за українським рахунком/рахунками зажадали у жовтні, перед отриманням соцвиплати. Швейцарія щомісяця виплачує мені трохи більше 700 швейцарських франків (майже 1:1 до євро), ще близько 400 франків платить за медичну страховку. Від банку потрібна була довідка. не з залишком за рахунком, а виписка про рух коштів Сказала, що рахунок у мене один, обрала, де грошей менше, і дала дані з “Приват24”, – розповіла Ірина, яка проживає в Швейцарії.

Про аналогічну вимогу повідомили і українки, які зараз живуть в Естонії. У них фінал виявився сумнішим.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Мене попросили розповісти про всі свої заробітки в анкеті та надати виписку за всіма банківськими рахунками в Україні. Чесно дала всі дані по рахунку в “ПриватБанку” та monobank. На одному були непогані обороти: близько 20 тисяч гривень на місяць. Через що мені сказали, що я можу самостійно себе утримувати і без пільг. Мені відмовили у щомісячній соцвиплаті та у пільгах на комунальні послуги, за які тепер доведеться заплатити більше тисячі євро”, – повідомила Анна.

Виписки про стан банківських рахунків почали вимагати й у Німеччині. Однак це поки що не масове явище, там можуть спрацювати відмовки.

“Банківські довідки вимагають ще не у всіх, знаю людей, у яких їх не просили. А ще багато хто заявляв, що втратив карти під час втечі з України і зараз не має доступу до українських рахунків. Поки що це працює, і влада ставиться з розумінням. Хоча сама виписка за рахунком надала, щоб без питань отримувати соцвиплати на себе (450 євро) і на дітей (трохи більше 300 євро), а ще, що важливо, це оплата оренди житла, і дитсадка, і школи, тому намагаємося задовольняти запити влади , Але даю виписку практично порожнім українським рахунком без оборотів”, – повідала свою історію в Німеччині Олена.

Головна порада, яку зараз дають українським біженцям – одержувачам соцвиплат та пільг – не світити рахунки з грошима або з великими оборотами за останній рік (навіть у гаманці не носити віяло банківських карток). А показувати ті рахунки, якими проходять лише дуже невеликі суми.

Не секрет, що багато наших людей в анкетах на соцвиплати вказують, що вони не працюють, проте негласно працюють чи підробляють в Україні на віддаленні. Це почала розуміти і європейська влада, тому й почала вимагати у біженців банківську інформацію, щоб відсіяти потайних працюючих і не платити їм. Юристи вважають, що скоро у них буде більше інформації.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Це легковажний підхід, принаймні з боку тих, хто планує залишатися в Європі. Адже з липня 2023 року запрацював новий закон (№2970-IX), Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про рахунки – Common Reporting Standart (CRS) Зараз запрацював обмін інформацією по юрособах, а з 2024 року наша податкова надішле більш ніж 100 податковим службам світу дані по фізособам. Швейцарія захочуть дізнатися про реальні доходи, що проходять за українськими банківськими рахунками, то вони зможуть це зробити.Це буде політичне рішення, якщо раптом в України з кимось у Європі зіпсуються відносини. ), а другу разом із ними позбавити соцвиплат”, – прокоментував ситуацію “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Президент України Володимир Зеленський взяв у Львові участь у конференції United for Justice, на яку прибули представники країн ЄС, європейських інститутів, Британії, США. Йшлося про необхідність юридичного притягнення РФ до відповідальності за агресію. Україна готує відповідну резолюцію для голосування в Генасамблеї ООН, будуть зроблені й інші кроки. Яка ймовірність притягнення до такого роду відповідальності держави-терориста та її керівництва? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Розмови про міжнародний трибунал – скоріше елемент ідеологічного тиску на Росію з боку Заходу

Керівник Фонду “Українська політика” Костянтин Бондаренко вважає, що перспектива організації аналога Нюрнберзького трибуналу над Російською Федерацією дорівнює нулю – принаймні за збереження нинішнього режиму.Трибунал над Путіним та його соратниками можливий, за словами експерта, у таких випадках:

— Повний розгром Російської Федерації та її капітуляція Росії;

— Зміна режиму і прихід до влади в Москві ставлеників Заходу.

“А ні перший, а ні другий варіант у найближчому майбутньому не вважаю реалістичним, – зізнався Костянтин Бондаренко. – Тому розмови про міжнародний трибунал вважаю елементом ідеологічного тиску на Росію з боку Заходу (стосовно України – елемент пропаганди). Я припускаю, що може бути організований символічний трибунал, але навряд чи він матиме реальні наслідки для Путіна. Я сумніваюся, що до Москви прибуде комісар від Міжнародного трибуналу з ордером на арешт Путіна, Шойгу, Патрушева та інших”.

Виходячи з того, що РФ вже фактично програла цю війну, рано чи пізно до відповідальності буде притягнуто керівництво країни-агресора

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець розповів, що притягнення до відповідальності керівників держави вже траплялося в новітній історії.

“Так, Міжнародний кримінальний суд (МКС) приймав таке рішення щодо керівництва республік колишньої Югославії (Милошевич і Ко). А у 2009-му МКС видав ордер на арешт президента Судану – Омара аль-Башира, який підозрюється у геноциді проти трьох етнічних груп (фур, масаліт та загава) у період з 2003 по 2008 рік у суданській провінції Дарфур, – зазначає експерт. 2017-го Омар Аль-Башир прибув до Росії. Досі не заарештовано. Сподіваємося, відповідальність, зрештою, спіткає і його, і тих, хто розв’язав війну проти України”.

На думку Ростислава Кравця, з огляду на те, що РФ вже фактично програла цю війну, довела свою нездатність ні у військовому, ні в політичному плані здолати Україну, рано чи пізно до відповідальності буде притягнуто керівництво країни-агресора.

“А також, – доповнює він, – відповідно до так званих Нюрнберзьких принципів, відповідатимуть за свої діяння не тільки особи, які віддавали накази про військові злочини, а й виконавці, і ті, хто своєю поведінкою сприяв таким злочинам. З відходом Путіна від влади (тим чи іншим способом), заради того, щоб у росіян з’явилося хоч якесь майбутнє, їм доведеться видавати військових злочинців усіх мастей для проведення над ними міжнародного трибуналу та притягнення до відповідальності”.

Джерело

АО «Кравець І Партнери»

Речь идет о фиктивных браках. Их заключают с многодетными одинокими матерями или женщинами с инвалидностью, что открывает новоявленным “отцам семейства” возможности для беспрепятственного выезда за пределы страны.

Выезд через “удачную” женитьбу практиковался и ранее. Но сейчас схему поставили на поток. В регионах появились предприимчивые посредники, которые за 2-3 тысячи долларов берутся подыскать варианты по фиктивному браку. При этом сами женщины получают намного меньше – 500-1000 долларов, и это в лучшем случае.

“Широкое распространение схема получила, в селах, в частности в Закарпатье, где немало неполных семей и матери-одиночки воспитывают по трое-пятеро малолетних детей”, — рассказал нам представитель одной из юридических компаний, попросивший не называть его имени.

Правоохранители уже заявляют о разоблачении подобных схем в ряде регионов, но зачастую доказать фиктивность брака непросто.

“По законодательству мужчина, состоящий в браке с многодетной матерью, может получить статус многодетного отца даже без усыновления детей (которое в военное время поставили на паузу). Это позволяет ему беспрепятственно выезжать за границу в любое время, даже если “жена” и “дети” при этом остаются в Украине.  Доказать же фиктивность брака крайне сложно”, — говорит глава адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Что касается перспектив по выезду для мужчины, состоящего в браке с женщиной-инвалидом, то с осени прошлого года процедура упростилась. В частности, сняты ограничения по количеству выездов, также “сопровождающему лицу” можно выезжать самостоятельно (то есть, без присутствия лица с инвалидностью).

Отметим, что новые схемы по выезду мужчин за границу набирают обороты по мере того, как прежние каналы становятся все более проблемными или вовсе закрываются. Скажем, схема выезда под видом студентов иностранных вузов фактически перекрыта еще с сентября.

Все еще широко применяется схема по выезду под видом волонтеров через программу “Шлях”, но она становится все более рискованной, так как СБУ и прочие правоохранители ведут настоящую облаву на благотворительные фонды, которые за деньги оформляют людей “волонтерами” через “Шлях”.

Схема же с “белым билетом” (снятие с военного учета по болезни) стала очень дорогой – до 10-15 тысяч долларов, при этом результат не гарантирован.

Разбирались, как работает схема “Фиктивный брак” и сколько она стоит.

Схема “Батя”

По словам адвоката Григория Алферова, есть несколько схем выезда через фиктивный брак — через женитьбу на многодетной женщине, воспитывающей троих и больше детей до 18 лет, или женщине с инвалидностью (в том числе, “легкой” третьей группы).

Такие схемы практиковались с начала войны, но особо массовыми не были, так как достаточно хлопотные. Нужно найти подходящую “невесту”, договориться с ней о фиктивном браке, а, если мужчина уже женат, то предварительно еще и развестись.

Так как были другие рабочие схемы, в частности, по регистрации через систему “Шлях” или в качестве студента иностранного вуза, то основные потоки выезжающих мужчин шли именно через них. Но прежние каналы становятся все более проблемными, а то и вовсе закрываются. Более подробно вернемся к этой теме позже.

С закрытием прежних схем “вспомнили” о фиктивных браках. И главное — эту тему взяли в оборот посредники, что делает “женитьбу” более дорогой, но менее хлопотной, так как подбор кандидаток и переговоры с ними берут на себя “свахи”.

В соцсетях уже появилась “реклама” посредников, которые за 2-3 тысячи долларов берутся организовать бракосочетание. На выбор обещают даже предоставить несколько “невест”. Еще 500-1000 долларов придется заплатить будущей “супруге”.

“Украинское законодательство позволяет мужчине, состоящему в браке с многодетной матерью, получить статус многодетного отца даже без усыновления детей, которое в военное время запрещено. Так как предполагается, что такой мужчина берет на себя содержание детей жены, он может получить удостоверение многодетного отца. Для этого ему нужно обратиться в органы социальной службы, предоставив свидетельства о рождении детей и о браке. Оснований для отказа в выдаче такого удостоверения у чиновников соцслужбы нет. Нет их у пограничников при выезде “многодетного отца” за пределы страны, тем более, что ни жена, ни дети, по законодательству, не должны сопровождать “главу семейства”, — отмечает Кравец.

При этом, как говорит Алферов, посредников время от времени все же “накрывают” правоохранительные органы. К примеру, схемы прикрыли на Киевщине, Житомирской и Винницкой областях.

Так, на недавнем брифинге начальник отдела миграционной полиции ГУНП Житомирской области Максим Заярный рассказал, что в регионе разоблачили схему незаконной переправки за границу мужчин призывного возраста, которые вступали в фиктивные браки с матерями-одиночками.

“Нашим отделом была разоблачена преступная схема деятельности жителей Бердичева и Винницкой области, которые наладили схему оформления отцовства лиц мужского пола над тремя и более детьми, за что брали определенную плату”, — рассказал Заярный.

По его словам, жительница Бердичева подыскивала матерей-одиночек, а житель Винницкой области — желающих на них “жениться”.

Посредники ориентировались на малообеспеченных женщин, предлагая им по 500 долларов, а свои услуги оценивали в сумму от 3 тысяч долларов. Одним из клиентов “свах”, в частности, стал житель Переяслава Киевской области, у которого уже был свой ребенок. Он фиктивно женился, но выехать за границу не успел. Правоохранители говорят об известных им еще 5-6 подобных случаях, схемой пользовались мужчины в возрасте 20-35 лет.

Впрочем, как говорит Кравец, доказать фиктивность брака не так легко.

Как отмечают юристы, согласно Семейному кодексу, заподозрить фиктивность брака можно, если нет “намерения создания семьи”. Но это понятие очень оценочное, и итоговое решение – за судьей. В пользу фиктивности брака могут говорить, к примеру, наличие корыстной цели, имущественные выгоды, отдельное проживание, отсутствие совместного имущества, фактические семейные отношения с третьими лицами и пр. Но, чтобы получить доказательства, нужно время, тогда как новоявленные “отцы семейств” после заключения фиктивного брака стараются покинуть страну как можно быстрее.

“Кроме того, ситуация еще больше усложняется, если женщина не признает фиктивность брака”, — говорит Кравец,

“Сопровождающий” для инвалида

Еще одна схема – оформление брака с женщиной-инвалидом. По законодательству, лицо, сопровождающее инвалида, может выезжать за границу и оставаться там до возвращения “подопечного”.

В сентябре прошлого года Кабмин своим постановлением переписал правила выезда за границу людей с инвалидностью и лиц, которые их сопровождают. В частности, было снято ограничение по количеству выездов за границу.

Но главное- украинцам разрешили выезжать за границу самостоятельно, а не только в качестве сопровождающего для лица с инвалидностью.

Если сам инвалид находится за пределами страны, снованием для выезда является справка о пребывании лица с ограниченными возможностями на консульском учете и подтверждения родственных связей. Это может быть как свидетельство о браке, так и скажем, свидетельство опеки. Но, как говорит Кравец, оформить опекунство не так легко. Если человек не является родственником лица с инвалидностью, органы опеки относятся к таким претендентам на статус опекунов крайне настороженно. Поэтому проще оформить фиктивный брак.

По законодательству, вернуться в Украину лицо призывного возраста должно не позже, чем инвалид, которого оно сопровождало за границу.

Впрочем, такая схема – не массовая, так как в идеале нужно не просто заключить фиктивный брак, но еще и убедить инвалида стать беженцем.

Как работают другие схемы

Прежние схемы, которые работали в Украину с начала войны, то и дело становятся проблемными.

Мы уже писали о схеме “Студент”, когда за 2-3 тысячи долларов посредники брались “оформить” вас на учебу в иностранный вуз. Но затем студентов заграничных университетов начали массово разворачивать на границе, даже если у них были все необходимые документы (справка из вуза, открепительный талон из военкомата и пр). Причем, под раздачу попали не только фиктивные, но и реальные студенты.

“Многих из вузов уже отчислили, родители потеряли немалые деньги”, — говорит Алферов.

По словам Кравца, уже есть судебные решения, оспаривающие запрет на выезд для студентов. “Суды, в частности, Львовский окружной суд,  указывают на превышение служебных полномочий пограничной службой. Если нашим клиентам, по делам которых суды вынесли решения, и теперь не удастся выехать, будем добиваться открытия уголовных дел”, — отметил Кравец,

Впрочем, понятно, что схема “Студент” в обозримом будущем вряд ли массово заработает, тем более, что до новой вступительной кампании еще долго.

Не все так просто и со схемой через систему “Шлях”. Напомним: в эту систему можно внесли водителей или волонтеров, что позволяет им выезжать за границу.

Некоторые компании, благотворительные и волонтерские организации построили на этом доходный бизнес, внося в систему данные мужчин призывного возраста (в основном, их представляли как волонтеров).

Но в последнее время, после того, как СМИ стали массово писать о схемах через “Шлях”, правоохранители усилили контроль.

“Компания, к примеру, перевозчик, может лишиться лицензии, если ее поймают на неправомерном внесении данных в систему “Шлях”, – говорит Кравец.

“Для правоохранителей довольно просто ловить организаторов схем через “Шлях” на “живца”. Подсылают человека, который договаривается о том, чтоб оформить себе выезд и берут с поличным. Кроме того, есть уже статистка – у каких организаций более всего “невозвращенцев” среди тех, кого они подавали через программу “Шлях” для выезда за границу. Поэтому круг структур занятых в этом бизнесе сужается и работают они только через проверенных клиентов. И попасть в эту схему все труднее и дороже – от 5-6 и более тысяч долларов”, – говорит источник в юридических кругах.

Кроме того, как говорит владелец сети АЗС Prime Дмитрий Леушкин, “Шлях” часто сбоит, поэтому не всегда легко пересечь границу даже реальным водителям-дальнобойщикам.

Сложнее стало получить и “белый билет” (снятие с военного учета по болезни), так как, по словам нашего источника, усилился контроль. Претендентов на “белые билеты” нередко запускают по нескольким кругам повторных медосмотров. Из-за этого “белые билеты” заметно подорожали – сейчас за них просят уже до 10-15 тысяч долларов, тогда как в начале войны такса стартовала от 2-5 тысяч.

То есть, схемы по-прежнему есть, но стали более проблемными и дорогими.

Поэтому посредники, которые не могут обеспечить выезд по уже раскрученным схемам, ищут новые варианты, как, к примеру, тот же фиктивный брак.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Кількість мікрофінансових організацій (МФО) в Україні під час війни постійно скорочується. У відповідь на запит Фокусу в Національному банку України повідомили, що у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства анулювали ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Раніше в НБУ повідомили про такі санкції стосовно трьох ломбардів і 14 МФО і опублікували список компаній.

У НБУ уточнили, що гравці ринку, до яких застосовані вищезазначені заходи, практично не ведуть діяльності, не спілкуються з регулятором та не надають звітності. Саме тому їм тимчасово зупинили ліцензії, але надали можливість усунути порушення та відновити діяльність.

Складні часи. Чи варто чекати на розквіт ломбардів під час кризи

Фінансовий стан українців під час війни суттєво погіршується — про це свідчать напівофіційні дані та статистика ринку праці (нагадаємо, Держстат дані про зарплати не публікує із січня 2022 року). Однак НБУ поки не констатує зростання попиту та пропозиції на ринку мікрокредитів, де, власне, і працюють ломбарди, пропонуючи швидкі кредити під заставу техніки чи ювелірних виробів.

“Під час війни ми спостерігаємо суттєве зменшення як попиту споживачів на послуги небанківських фінансових установ, так і припинення діяльності останніх“, — коментують у Нацбанку. У НБУ зазначають, що споживачі зараз схильні користуватися банківськими послугами, які забезпечують першочергові потреби в розрахунках.

“Загальний спад економіки відбився і на фінансовому ринку. Кількість необхідних фінансових інструментів значно зменшилася, тому і попит на послуги впав, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК “Кравець і партнери”. — Але ломбарди, попри загальне зменшення обсягів роботи, почуваються непогано”.

Як уже писав Фокус, у 2021 році в Україні відкривалися нові МФО і ринок інтенсивно розвивався. Можливо, почасти нинішнє падіння попиту пов’язане зі згортанням роботи в гарячих точках та зниженням рекламної активності фінкомпаній, які до війни досить агресивно просували свої послуги.

Тимчасове призупинення через війну діяльності низки МФО призвело до зниження кількості скарг на такі компанії, які надходять до НБУ. Проте 91% скарг, надісланих регулятору протягом другого кварталу 2022 року, стосуються таких проблем:

• врегулювання простроченої заборгованості — 49%
• надання кредитних канікул — 38%
• надання кредитів шахраям — 4%

Про діяльність ломбардів під час війни в НБУ було лише кілька звернень: вони стосувалися повернення закладеного майна в установах, які фізично перебувають на тимчасово окупованій території або поблизу зони активних бойових дій.

Деякі ломбарди просто пограбували. Зокрема, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Нєбитова розповідали, як пара мародерів вкрала з ломбардів цінності на суму 800 тис. грн. Під час бойових дій на Київщині вітрини закладів виявилися розбитими через ворожі обстріли, вищезгадані зловмисники проникали у приміщення та розкрадали готівку, техніку та коштовності.

Проте ситуація змінюється. У НБУ зазначили, що до кінця літа 2022 року більшість небанківських фінустанов вже перевели бізнес у спокійніші регіони, налаштували роботу дистанційно, зокрема, з-за кордону, поступово відновлюють обсяги фінпослуг та шукають нові канали збуту. Тому не можна відкидати нову хвилю зростання ринку мікрофінансових структур (ломбардів, кредитних організацій) на тлі падіння доходів українців.

“Фактор війни та подорожчання товарів та послуг, як мінімум, сприятиме збереженню довоєнного рівня користування послугами таких організацій, за винятком регіонів, де ведуть активні бойові дії. Попит на послуги таких компаній може навіть рости, і, зокрема, з цієї причини НБУ застосовує суворіші заходи контролю“, — коментує Ігор Чудовський, керівний партнер Адвокатського об’єднання “Чудовський та партнери”.

Ідуть, не прощаючись. Чи варто очікувати “зачистки” ринку ломбардів

У перспективі цілком ймовірне подальше скорочення кількості МФО (зокрема, ломбардів) в Україні.

У НБУ зазначають, що виклики війни та зниження обсягів діяльності насамперед не витримують ті компанії, у яких і раніше були проблеми з платоспроможністю, виконанням нормативів та вимог законодавства.

“Рішенням для таких компаній є або добровільне звільнення з ринку, або дотримання вимог законодавства. Бо його порушення є підставою для регулятора до застосування заходів впливу, включаючи анулювання ліцензій”, — пояснюють у НБУ.

НБУ може анулювати ліцензії ломбардам у таких випадках:

• отримавши ліцензію, фінустанова не приступила до діяльності та не надала жодної фінансової послуги протягом року
• фінкомпанія не привела свою структуру власності у відповідність до вимог щодо її прозорості.

У регулятора підтверджують, що заяви від гравців ринку на добровільне анулювання ліцензій та виняток із Держреєстру фінансових установ вже надходять, і Нацбанк на їх підставі прийматиме відповідні рішення.

“Є всі підстави чекати на нові факти призупинення ліцензій фінансових небанківських організацій. Деякі з них, нарешті, взагалі залишаться без ліцензії, деякі усунуть допущені порушення”, — вважає Чудовський. На думку співрозмовника Фокусу, такі заходи мають позитивно впливати на діяльність компаній у розрізі законності та дотримання прав клієнтів.

“З одного боку, це [призупинення ліцензій фінкомпаній] говорить про спробу нарешті навести лад на цьому ринку, — продовжує Ростислав Кравець. — Однак є деякі побоювання, що те, що відбувається, більше схоже на знищення фінансового ринку та його очищення для кількох фінансових установ, підконтрольних керівникам НБУ та уряду”.

На що чекати клієнтам мікрофінансових компаній, які залишилися без ліцензії

Як пояснюють опитані Фокусом експерти, наслідком призупинення ліцензії для фінкомпаній стає неможливість надавати послуги новим клієнтам. Проте фінансові зобов’язання старих клієнтів нікуди не діваються. Тобто не варто сподіватися, що борг випарується у разі припинення діяльності кредитора. Водночас ломбард з анульованою ліцензією зобов’язаний повернути заставне майно, але тільки у разі виплати боргу.

“Фінансовим компаніям не потрібна ліцензія, щоб мати право вимагати від клієнтів виконання їхніх зобов’язань та стягувати борги, зокрема в порядку цивільного судочинства”, — уточнює Ігор Чудовський.

У НБУ додають, що у разі анулювання ліцензії та припинення діяльності фінансова компанія має право переуступити права вимоги щодо портфеля споживчих кредитів будь-якому іншому гравцеві ринку з відповідною активною ліцензією. У такому разі у позичальників з’явиться новий кредитор, і з ним не доведеться підписувати новий договір, але саме він може наполягати на поверненні боргу. Хороша новина, втім, у тому, що кредитор не має права нараховувати пеню та штрафи через прострочену виплату кредиту.

Також клієнт мікрофінансової організації нарівні з банківськими позичальниками має право на надання кредитних канікул. Це все забезпечує ухвалений парламентом ще 15 березня закон №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”.

Цей закон передбачає, що на час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення чи скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку виплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит у зв’язку з простроченими зобов’язаннями.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»