Нагадаємо: мінімальна кількість членів ВРП для розгляду такого питання становить 11 осіб. 

Вища рада правосуддя розглядає скаргу адвокатів на дії цього судді вже майже два роки. Таким чином, замість притягнення до відповідальності суддя Салай продовжує здійснювати правосуддя та відповідно отримувати заробітну плату. Дата наступного засідання поки що невідома.

Також нагадаємо, що суддя Геннадій Салай ухвалював у так званій «справі Майдана» неправомірні рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно низки осіб, які не мали жодного стосунку до подій та обставин цієї справи.

«Судово-юридична газета» й надалі стежитиме за цим питанням та інформуватиме читачів.

Джерело: sud.ua

АО «Кравець І Партнери»

Такі питання включені до порядку денного засідання ПДП ВРП, що заплановане на 10:00.

Так, на суддю Чугуївського міського суду Харківської області Оксани Золотоверху направив дві скарги її колега Олег Кирильчук з Миколаєва. Він зазначає, що суддя незаконно зупинила провадження у справах про адміністративне правопорушення — за стст.124 та 130 КпАП. Обидві скарги об’єднали в одне провадження та передали на розгляд ПДП.

Дві скарги Романа Маселка стосуються «змови на зрив кваліфоцінювання» в Окружному адміністративному суді м.Києва. Цього разу в цьому він звинувачує Тетяну Скочок та Сергія Каракашьяна. Справу щодо останнього почали слухати ще у грудні минулого року, але оголосили перерву — до отримання відповідей на запити від Офісу Генпрокурора та НАБУ. Оскільки, як пояснив представник судді адвокат Ростислав Кравець (на фото ліворуч), розмова, що нібито відбувалася в кабінеті голови ОАСК і на яку посилається дисінспектор, мала місце на три години пізніше, ніж зазначено на носії.

На суддю Подільського районного суду м.Києва Світлану Захарчук поскаржився мер столиці Віталій Кличко. Він звинуватив суддю в «систематичному безпідставному затягуванні розгляду справи» за його позовом до «ТРК «Студія 1+1» про захист честі, гідності та ділової репутації, що перебувала в її провадженні із вересня 2020 року.

В поясненнях С.Захарчук наголосила, що недотримання строків розгляду пов’язане із надмірним навантаженням на суд, де на момент надходження позову працювала лише третина суддів від штату. До речі, у вересні 2025 року суддя завершила розгляд цього позову, відмовивши в його задоволенні.

Місяць тому справу почали розглядати, але оголосили перерву для додаткового дослідження матеріалів.

До судді Шевченківського районного суду м.Києва Ольги Юзькової виникли претензії через безпідставне, на думку скаржника, повернення позовної заяви, в оскаржувалася постанова про накладання стягнення за порушення правил паркування. Втім, місяць тому суддя вийшла у відставку, тож палаті доведеться лише виконати формальності та закрити провадження.

Крім цього, перша ДП має визначитися із відкриттям справи за скаргою активістки щодо судді Якимівського районного суду Запорізької області Тетяни Нестеренко (відряджена до Самарського районного суду м.Дніпра), а також затвердити 19 висновків дисінспекторів про відмову у відкритті провадження, а ще 42 скарги — повернути без розгляду.

Джерело: zib.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Через шалений наплив скарг і гальмування судової реформи Вища рада правосуддя довгий час не встигала розібратися, яка із цих скарг містить у собі реальні порушення, а яка – є свідомим наклепом і не варта уваги. Що створює додаткову проблему для результативності очищення системи від недоброчесних суддів. 

Тож стіс документів товстішав із року в рік. Щоб пришвидшити роботу зі скаргами 23 грудня 2024 року у Вищій раді правосуддя почав працювати допоміжний орган – Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ). Mind пояснює як це вплинуло на розгляд скарг.

Спам помсти

Суддя Жашківського районного суду Черкаської області Роман Шимчик неабияк здивувався, коли дізнався, що скаргу на нього до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) написав… померлий чоловік. Лист був ідеально оформлений, з посиланнями на порушення закону – за винятком однієї деталі: позивач помер кілька місяців тому.

«Ми називаємо це «скаргами з могили», – сказав один дисциплінарний інспектор із посмішкою. – Іноді буквально».

В Україні будь-хто може подати скаргу на суддю. Зробити це легко та безплатно: на вебсайті Вищої ради юстиції розміщено шаблон форми, яку нескладно заповнити та надіслати разом із доказами про порушення суддею. Але це можна зробити навіть без доказів.

За словами членів ВРП, більшість скарг відсіюються на ранній стадії, оскільки вони сприймаються як акти помсти суддям за ухвалення «неправильного» рішення.

Оксана Кваша, заступниця голови Вищої ради правосуддя підкреслює: ВРП не має права оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.

«Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Ініціювання питання відповідальності судді повинне ґрунтуватися на достатніх підставах і не використовуватися як засіб тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя», – пояснює вона.

Заступниця голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша вважає, що стандарти доброчесності судді мають містити патріотизм і прояв активної громадянської позиції, що наразі є умовою виживання української держави.

Левова частка скарг стосується затягування строку розгляду судових справ і відсутності контролю з боку судді за виконанням своїх рішень. Наприклад, у 2023 році суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Едуард Юрков виніс рішення на користь громадянина Павелка та зобов’язав Дніпропетровську обласну державну адміністрацію виплатити йому заборгованість із грошової допомоги. Але адміністрація судове рішення не виконувала півтора року. І в цьому, на думку скаржника, винен саме суддя, і тому його потрібно притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Інший приклад: киянин Пічкур П. А. написав скаргу на суддю Шевченківського районного суду міста Києва Ірину Фролову за те, що вона занадто довго розглядає його позовну заяву проти міської адміністрації, яка відключила йому опалення та теплу воду. В обох випадках Вища рада правосуддя вирішила не притягати суддів до дисциплінарної відповідальності.

Наприклад, у випадку із суддею Юрковим, ВРП зазначила, що суддя мав навантаження, яке за нормами перевищувало 600 годин при середньомісячній нормі 150–160 годин. Тому звинувачення в недбалому ставленні до посадових чи процесуальних обов’язків, зокрема щодо дотримання строків, на думку членів ВРП, є необґрунтованим.

Зараз Вища рада правосуддя розглядає велику кількість скарг, які члени ВРП неофіційно називають актами помсти суддям за прийняття «неправильного» рішення. І в таких випадках скаржником часто є не тільки сторона судового процесу, а й державні установи.

Зокрема, Дисциплінарна палата нещодавно розглянула скаргу Офісу Генерального прокурора на суддю Олега Ткаченка з Вищого антикорупційного суду України. За словами прокурорів, суддя вчинив порушення у 19 справах, зокрема затримки, необґрунтовані відмови розглядати клопотання та формалістичний підхід до провадження.

Зокрема, прокурори розповіли про справу, в якій детектив НАБУ Артем Плюшкін запізнився на слухання на 8 хвилин. Проте суддя вирішив не чекати й розглянув клопотання про попереднє ув’язнення без присутності детектива. Детектив був незадоволений тим, що суддя не пішов йому назустріч і замість ухвали про ув’язнення призначив більш м’який запобіжний захід.

Ткаченко пояснює, що з огляду на перевантаженість судів кожна хвилина на вагу золота, і він просто не міг чекати: «Я завжди діяв у рамках закону, оперативно розглядав клопотання і ніколи навмисно не затримував справи».

Після чотиригодинного слухання суддя був притягнутий до дисциплінарної відповідальності – попередження, це найм’якіша форма покарання. На його користь зіграв той факт, що він є одним із найпродуктивніших суддів суду – розглянув понад 200 справ.

Пояснення законодавства Mind: повноваження та права ВРП

Вища рада правосуддя (ВРП) працює за Законом України «Про Вищу раду правосуддя» №1798-VIII та Законом «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII.

ВРП створили 2016 року після конституційної реформи як незалежний орган для контролю за дисципліною суддів. Рада розглядає дисциплінарні скарги на суддів, може тимчасово відсторонити їх від роботи, а в окремих випадках – рекомендувати звільнення. Процедура починається з перевірки скарги – якщо вона обґрунтована, відкривають дисциплінарне провадження.

З грудня 2024 року попередні перевірки скарг здійснює Служба дисциплінарних інспекторів (СДІ). Інспектор готує висновок, який передається на розгляд дисциплінарної палати ВРП. У разі підтвердження порушення – судді можуть оголосити попередження, догану, відсторонити, перевести в інший суд або звільнити. Остаточне рішення ухвалюється на публічному засіданні, суддя має право на захист, пояснення й оскарження.

Конституція дозволяє звільнити суддю за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Чи є цей проступок достатньо істотним для звільнення – вирішує Вища рада правосуддя. Тому навіть якщо суддю затримали на хабарі та оголосили йому підозру в корупційному злочині – це автоматично не призводить до відсторонення або припинення виплат заробітної плати. Для цього потрібно рішення ВРП або суду.

На відміну від поширеної думки, дисциплінарне провадження проти судді не обов’язково починається зі скарги. Вища рада правосуддя може самостійно ініціювати розгляд питання про відсторонення або звільнення. Правда, для цього треба мати достатньо доказів – від правоохоронців, з реєстрів чи з публічних джерел.

Наприклад, якщо судді оголосили підозру в корупційному злочині, ВРП може реагувати незалежно від того, чи хтось подав скаргу. Остаточне рішення про звільнення судді ухвалюється вже після того, як суд визнає його винним. Але навіть без вироку суддю можуть відсторонити – тимчасово, але з припиненням повноважень і виплати зарплати.

Роль інспекторів

Попри значну затримку (від ідеї створення до старту роботи СДІ минуло понад чотири роки) сам факт запуску Служби дисциплінарних інспекторів – уже успіх. Інспектори взяли на себе кропітку роботу аналізу скарг на суддів, яке раніше лягало на плечі членів Вищої ради правосуддя. Це означає, що ВРП тепер може працювати ефективніше – маючи більше часу для інших важливих функцій, таких, як призначення нових суддів, нестачу яких сьогодні гостро відчувають українці.
Пояснення Mind: як відбирали дисциплінарних інспекторів

У конкурсі взяв участь 351 кандидат, з яких відібрали 25 переможців. На одне місце у Службі дисциплінарних інспекторів претендували 14 кандидатів.

Кандидатів оцінювала конкурсна комісія із шести членів, половина яких призначені за рекомендаціями міжнародних організацій. Спочатку відсіювали кандидатів за стартовими формальними вимогами: українське громадянство, вік від 30 років, вища юридична освіта, не менше п’яти років стажу роботи у сфері права, доброчесність і відповідність етичним нормам (таким самим, як і для суддів).

Потім проводилися тести на когнітивні навички (щоб зрозуміти, чи є потенціал виконання завдань дисциплінарного інспектора) та розв’язання ситуаційних завдань (щоб перевірити, чи можуть досвід і знання бути використані на практиці).

Після цього – проходили перевірку на доброчесність і співбесіду.

Зараз п’ятеро інспекторів – це колишні помічники суддів, троє – експрацівники апарату ВРП. Решта – адвокати, прокурори, юристи державних органів (НАЗК, НАБУ, АМКУ).

Дисциплінарний інспектор перевіряє чи відповідає дисциплінарна скарга формальним вимогам. Зокрема, аналізує, чи наведені в ній реальні докази щодо дисциплінарного проступку судді. Щоб перевірити інформацію, в інспекторів є доступ до державних інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних. І на основі цього аналізу інспектор рекомендує Вищій раді правосуддя відкривати дисциплінарну справу або залишити без розгляду.

Більшість скарг відсіюють ще на етапі цієї перевірки. Якщо інспектори не знаходять доказів порушень, вони рекомендують не розглядати скаргу далі. Зазвичай такі негативні висновки члени Вищої ради правосуддя підтримують одноголосно – уже під час засідань. Швидко ухвалити подібні рішення вони можуть завдяки тому, що мають можливість завчасно ознайомитися з висновками інспекторів.

Як пояснює Оксана Кваша: дисциплінарний інспектор самостійно встановлює пріоритетність здійснення дисциплінарного провадження щодо судді. Він є самостійним щодо визначення наявності підстав для повернення скарги, відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Дисциплінарна палата ВРП може як підтримати, так і не підтримати відповідний висновок дисциплінарного інспектора. Водночас запроваджено механізм «відстоювання» дисциплінарним інспектором власної позиції: якщо дисциплінарний інспектор не згодний із відмовою у відкритті дисциплінарної справи, він може звернутися до ВРП, щоб та розглянула скаргу у пленарному складі. І такі випадки вже були.
Приклад Mind. Як члени ВРП дискутували з дисциплінарним інспектором про радянську символіку на фейсбук-сторінці судді Наталії Баннікової.

Дисциплінарний інспектор Ігор Тронь: Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Наталя Баннікова опублікувала в соцмережах символ серпа і молота вже після антирадянського закону «про засудження соціалістичного режиму».

Членкиня Дисциплінарної палати Олена Ковбій: Це не поширюється на державні нагороди, ювілейні медалі та інші відзнаки, якими нагороджувалися особи.

Дисциплінарний інспектор Ігор Тронь: Дійсно, я сумнівався. Тому вирішив, що остаточне рішення має бути за Дисциплінарною палатою.

Член Дисциплінарної палати Сергій Бурлаков: Коли ви пропонуєте свої висновки, ви маєте бути впевненими в них на 200%. Якщо ви не впевнені у висновку, краще подумайте та доопрацюйте його. Ви зараз звинувачуєте суддю у тому, що законом не заборонено.

Член Дисциплінарної палати Роман Маселко: На цій картинці є не лише орден, а й позначка «Полк побєди» – створеною рф пропагандою для підтримки сепаратистських рухів, поширення російських наративів. А зараз під червоним прапором із такими ж орденами, окупанти намагаються виправдати свої дії і під такими знаменами вони рухаються та захоплюють територію України. І суддя не може не розуміти, про що йдеться. То чи не вважаєте ви, що висловлювання не є передчасним? Якраз є підстави для того, щоб відкрити дисциплінарне провадження, і розібратися, і тоді зробити висновки. Ви так не вважаєте? Результати голосування: за відкриття дисциплінарного провадження – 1, проти – 4

25 причин поскаржитись

Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за 25 підстав. Однак статистиказа 2024 рік показує, що покарання найчастіше накладається за трьома основними причинами:

• поведінка, яка дискредитує звання судді або підриває авторитет судової влади;
• невиправдані затримки в розгляді справи;
• нездатність пояснити, чому суддя прийняв або відхилив аргументи сторін.

Пояснення законодавства Mind: за що можуть покарати суддю

Згідно зі ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддів можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності за процесуальні порушення – затягування справ, необґрунтовану відмову в доступі до правосуддя, недотримання принципу змагальності тощо.

Також карається негідна поведінка – як у залі суду, так і поза ним: порушення етичних стандартів, використання статусу для вигоди, ознаки недоброчесності або конфлікту інтересів.

Крім того, відповідальність може наставати за неналежне декларування майнового стану, розголошення таємниці, втручання в інші справи або ігнорування обов’язкових вимог Вищої ради правосуддя.

Суддя може бути покараний:

• попередженням;
• доганою (з позбавленням премій на один або три місяці);
• тимчасовим відстороненням від посади з обов’язковим проходженням навчання та атестацією;
• переведенням до суду нижчої інстанції;
• звільненням.

Водночас закон про судоустрій та принципи міжнародного права забороняють втручання в судові рішення або їхню оцінку. Предметом дисциплінарного провадження є не саме рішення, а поведінка судді. Це включає аналіз поведінки як у приватному житті, так і в процесі здійснення правосуддя: як суддя виконував свої обов’язки, чи дотримувався закону, стандартів прав людини та судової етики.

Яскравим прикладом є скандальна дисциплінарна справа за участю судді Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира. Слідство звинувачує його в тому, що він на смерть збив людину під час керування автомобілем – вбив військовослужбовця Нацгвардії на блокпосту на в’їзді до Києва. Вища рада правосуддя не встановила, чи дійсно суддя перебував у стані алкогольного сп’яніння, коли збив людину. Оскільки для цього потрібні експертні знання та експертизи, які можуть бути розглянуті лише в суді. Однак ВРП проаналізувала його поведінку на основі фактів.

«Щоб сказати, що людина порушила та створила якийсь дисциплінарний проступок, були вибрані ті обставини, які для пересічного громадянина не потребують доведення: відеозапис поведінки судді після інциденту, відеозапис руху його автомобіля, відеозапис, як була збита людина, – пояснює колишній в.о. голови ВРП Віталій Саліхов, який аналізував справу Тандира. – Експертиза руху й експертиза, що автомобіль був справний. Я допитував свідків, які безпосередньо стояли на блокпосту».

У своєму рішенні про звільнення судді ВРП зазначила, що поведінка судді Тандира у ніч, коли була вчинена ДТП, не узгоджується з моральними й етичними нормами поведінки судді в особистому житті та підриває авторитет правосуддя й суспільну довіру до суду.
Пояснення законодавства Mind: чи можуть покарати суддю за брехню в декларації

Суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо він:

• не подав майнову декларацію або зробив це із запізненням;
• подав неправдиві чи неповні дані в деклараціях про майно, родинні зв’язки або доброчесність;
• виявилося, що суддя витрачає більше, ніж офіційно заробляє, або не може пояснити походження свого майна.

Навіть без ознак кримінального злочину використання посади задля особистої вигоди вважається недоброчесною поведінкою. Усі ці порушення підривають довіру до суддів і є сигналом для Вищої ради правосуддя втрутитися.

Чи розв’язали проблему інспектори

За словами Віталія Саліхова, наразі мета багатьох скарг – чинити тиск на суддів або створити підстави для їх відводу. Закон про ВРП складений у такий спосіб, що звинувачення можуть бути висунуті майже за будь-які формальні недоліки – від простої ремарки до затримок у складанні рішення, каже він.

За його словами, це створює атмосферу «нескінченного паралічу», де «судді загнані в кут і бояться ухвалювати будь-які рішення». Тезу підтверджують і інші судді.

«Добросовісні судді остерігаються не просто переслідувань за законні рішення, а саме незаконних переслідувань, тобто використання начебто законних процесуальних засобів, однак незаконних по суті», – каже суддя Галицького районного суду міста Львова Олег Юрків.

Маркіян Галабала, суддя Вищого антикорупційного суду України каже, що в нього такого відчуття немає, але разом із тим стверджує, що спостерігає це за своїми колегами: «На жаль, страх ухвалити рішення є в багатьох колег-суддів. Бо суддя наживає «неприятеля» в особі сторони, яка не задоволена рішенням».

За нинішнім темпом роботи один дисциплінарний інспектор обробляє в середньому одну справу на день. Щоб наздогнати накопичені скарги, а також нові, що надходять щодня (наразі в середньому +23 скарги на день), їм потрібно працювати вдвічі швидше. Що навряд чи можливо.

Характер скарг, які розглядає ВРП, а також перші результати роботи Служби дисциплінарних інспекторів свідчать про ризик того, що тисячі скарг можуть бути поховані – іноді на багато місяців, а то і роки. Наприклад, у скарзі проти судді В’ячеслава Дзюбіна з Київського апеляційного суду стверджувалося, що він взяв хабар. Ця скарга була розглянута лише через 11 місяців після її подання. Зрештою, Дзюбіна було звільнено з посади судді.

Під час війни затримки з розглядом справ про звинувачення суддів у співпраці з ворогом означає, що потенційні зрадники-судді продовжують отримувати високі зарплати протягом місяців/років, навіть перебуваючи в попередньому ув’язненні. Виплата зарплати припиняється лише після офіційного звільнення судді Вищою радою правосуддя.

«Деякі звільнені судді залишилися на окупованих територіях або пізніше втекли до рф, але так і не подали у відставку й досі не виходять на зв’язок або зв’язок із ними втрачено», – каже Каріна Асланян, керівниця програми верховенства права в НУО «Лабораторія законодавчих ініціатив», яка проаналізувала зміст тисяч скарг.

Наразі не відомо, скільки серед скарг є подібних випадків державної зради, пов’язаних зі змовою з росією. Такої статистики ВРП не надала.

Чи можлива фільтрація спаму

Щоб відфільтрувати «спам помсти», потрібно орієнтуватися на приклад розвинутих країн і розробити ще чіткіші та зрозуміліші критерії, яким мають відповідати дисциплінарні скарги.

Саліхов, який зараз знову працює суддею в Київському апеляційному суді, пояснює, що в більшості європейських країн і в США судді несуть відповідальність лише за найсерйозніші порушення. Однак у багатьох випадках, якщо суддя пропрацював достатньо довго, щоб отримати право на пенсію, йому тихо дозволяють піти у відставку.

Колишній в.о. голови Вищої ради правосуддя Віталій Саліхов вважає, що для відсіювання «спаму помсти» проти суддів потрібно встановити додаткові фільтри для скаржників.

Щоб зменшити кількість скарг Віталій Саліхов пропонує запровадити «фільтри відповідальності» або плату за подання скарги. За його словами, подання скарг на суддів стало прибутковим бізнесом.

«Люди масово подають скарги проти всіх і всього – за невелику винагороду, – пояснює Саліхов. – Часто вони навіть використовують документи на ім’я своїх літніх родичів. Були випадки, коли скаргу подавала 90-річна мати, яка вже не бачить, що підписує. Але підпис там є».

За словами співрозмовника, така практика стає системною: «Ми постійно бачимо ті самі прізвища. Скаржники просто копіюють текст із підозри або обвинувального акту – без жодних змін. І на основі цього подають дисциплінарну скаргу з вимогою звільнення судді».

У ВРП триває дискусія про те, чи слід звузити перелік осіб, які мають право подавати скарги. Щоб скарги могли подавати лише ті, хто безпосередньо постраждав від дій судді. У такому разі громадські організації, яких в Україні багато, втратять право самостійно ініціювати скарги, оскільки юридично вони не вважаються жертвами.

Але член ВРП Роман Маселко, який раніше працював у громадській організації Dejure, стверджує, що багато серйозних звільнень – таких, як звільнення Князєва або корумпованих суддів – не відбулися б, якби скарги могли подавати лише безпосередні жертви.

Наприклад, у 2024 році після скарги Марти Берези, експертки Dejure, Рада рекомендувала звільнити суддю Ларису Богомолову з Бердянського районного суду Запорізької області. У рішенні Вищої ради правосуддя зазначено, що Богомолова була звинувачена в передачі конфіденційної військової інформації російському уряду протягом перших місяців повномасштабного вторгнення росії.

Водночас надання неурядовим організаціям права подавати скарги без обмежень створює ризик зловживань і перевантаження системи. Запропонований компроміс полягає у тому, щоб жертви подавали скарги самостійно, а активісти надавали їм юридичну підтримку, у такий спосіб зберігаючи як підзвітність, так і гарантії.

У відповідь на надмірне навантаження юридичний активіст та адвокат Андрій Потьомкін запропонував рішення, яке набирає популярності серед громадських експертів, – платформу на базі штучного інтелекту для допомоги дисциплінарним інспекторам.

Концепція проста – інспектори завантажують матеріали справи в систему, вибирають ключові параметри, і за лічені хвилини програмне забезпечення аналізує скаргу, витягує відповідні прецеденти з баз даних Вищої кваліфікаційної комісії (ВККС) та Верховного Суду, генерує проєкти документів. ШІ пропонує кілька варіантів, що дозволяє інспектору вибрати найбільш відповідний і доопрацювати результат. Те, що зазвичай займає години або дні, можна зробити за набагато менший час.

Основою цієї системи може стати централізована цифрова бібліотека, що містить усі дисциплінарні рішення, правові акти та відповідну судову практику. Що більше даних вона обробляє, то розумнішою стає. Хоча штучний інтелект не замінить людське судження, він може значно зменшити рутинне навантаження та дозволити інспекторам зосередитися на суті справи, а не на паперовій роботі.

«За підтримки Міністерства цифрової трансформації України Вища рада правосуддя може стати першою державною установою країни, де автоматизація суттєво поліпшить контроль за доброчесністю, – каже Андрій Потьомкін. – Проте наразі це лише ідея, реалізація якої забере, якщо не роки, то принаймні місяці».

Джерело: mind.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал відомого адвоката Ростислава Кравця.

Останніми днями дуже багато почалось в мережі і на зашкварених ресурсах соросят, бідось та поганців з’являтись інформації щодо продовження якихось повноважень іноземців, бо ніби, як я зрозумів українці дурні і самі нічого не можуть окрім як третій рік, не дивлячись на всі прогнози світових експертів та аналітиків, без повноцінної та своєчасної підтримки партнерів, без союзників, протистояти рашистам. І це не дивлячись на всі зусилля партнерів по підриву обороноздатності, суверенітету та економічної незалежності України.

Вирішив розібратись про що взагалі мова окрім бажання активістів і далі нічого не робити та жити коштом іноземних грантів та винагород за державну зраду.

І от виявилось, що дійсно, наразі в досить конкретному випадку, голова Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) Григорій Усик та члени ВРП, не виконують належним чином покладені на них обов’язки, чи то у зв’язку з незнанням Закону, що не звільняє від відповідальності, або саме у зв’язку з проханням їх порушити Закон аби дати змогу іноземному зброду та зрадникам і далі впливати на формування судової гілки влади у власних іноземних інтересах. До речі, членів ВРП обирали також іноземці.

Давайте розбиратись разом.

В Україні існує така собі Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ) на яку покладено низку повноважень щодо формування судової гілки влади – ст. 93 ЗУ Про судоустрій і статус суддів. Для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ та формування переліку кандидатів на посаду члена ВККСУ, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності створюється так звана Конкурсна комісія за участі іноземців з переважним правом голосу. Але це тільки її перший склад володіє такими повноваженнями.

Весь світ вже бачив яких членів ВККСУ вони відібрали та може оцінити той колапс у судовій системі, які ці члени вже створили: зрив конкурсу в апеляційні суди, порушення Закону в частині добору суддів та власних порядків, як і оцінювання суддів, що вже підтверджено численними рішеннями Великої палати, неіснуючі наукові ступені та отримання за це доплат, що вже розслідує ДБР, як і невиконання членами ВККСУ рішень судів України,

І дійсно без участі іноземців з вирішальним правом голосу українці таких би не відібрали, бо Україні потрібна сильна і незалежна судова гілка влади.

Так от, строк повноважень Конкурсної комісії та її членів, призначених Вищою радою правосуддя припиняється через два роки після призначення повноважного складу ВККСУ (тобто припинився вже 01 червня 2025 року) – це п. 50 Розділу 12 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про судоустрій і статус суддів.

От звідки істерика у активістів. Немає іноземців, немає грантів, немає впливу іноземців та куплених ними активістів на судову гілку влади.

Тепер щодо суті формування нового незалежного від іноземців складу Комісії і дій, а точніше бездіяльності голови ВРП Григорія Усика та членів ВРП, яка містить, на мою думку, ознаки державної зради, по черзі.

Так, за Законом наступний склад Конкурсної комісії формується в порядку, визначеному статтею 95-1 цього Закону.

Перше порушення Григорія Усика та членів ВРП (п. 53 Розділу 12 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про судоустрій і статус суддів):

❌Вища рада правосуддя протягом п’яти днів з дня припинення повноважень першого складу Конкурсної комісії публікує оголошення про початок добору кандидатів до складу Конкурсної комісії та інформацію про умови проведення конкурсу у газеті «Голос України» та на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Друге порушення Григорія Усика та членів ВРП (п. 6 ст. 95-1 ЗУ Про судоустрій і статус суддів):

❌Суб’єкти формування Конкурсної комісії пропонують кандидатів до складу Конкурсної комісії за своєю квотою протягом двадцяти днів з дня опублікування оголошення про початок добору кандидатів до складу Конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. При цьому не пізніше наступного дня з дня опублікування такого оголошення Вища рада правосуддя надсилає всім суб’єктам формування Конкурсної комісії письмове повідомлення про початок конкурсу із пропозицією подати кандидатури до складу Конкурсної комісії.

Тобто Григорій Усик, як і інші члени ВРП, ймовірно отримавши від іноземців через активістів команду почекати поки вони створюють картинку та купують депутатів, як на мене, цілеспрямовано блокують формування нового складу Комісії за Законом аби туди знову додали іноземців для грантів і зовнішнього управління.

ℹ️Для інформації. До складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України;

2) одна особа, запропонована Радою прокурорів України;

3) одна особа, запропонована Радою адвокатів України;

4) одна особа, запропонована Національною академією правових наук України в особі Президії.

Таким чином, Григорій Усик та інші члени ВРП не тільки порушили Закон і продовжують його порушувати даючи приклад всім громадянам України нехтування своїми обов’язками, а також порушують і право суддів, прокурорів, адвокатів та науковців на створення прозорої комісії з українців, які несуть відповідальність за майбутнє України, а невідомо з кого, хто не знає не тільки українську мову, але й не знає й українські Закони та інформація щодо компетентності та доброчесності іноземців взагалі відсутня.

Фактично ВРП тепер не можна вважати доброчесним і вони втратили право такою вважатись і когось оцінювати взагалі.

От і вся правда про зовнішнє управління та виконання своїх обов’язків тими кого відібрали іноземці.

АО «Кравець І Партнери»

З такою пропозицією доповідача одноголосно погодилися члени першої дисциплінарної палати ВРП.

У провину судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Олени Здоровиці Краматорська окружна прокуратура поставлене те, що вона не заявила собі відвід та виправдала особу, яка у 2017 році видала лікарняний міському голові (й тим самим поламала «схему» з угодою про визнання винуватості). Натомість, в іншій справі суддя взяла самовідвід, вказавши, що вже 15 років підтримує дружні стосунки із мером.

Згодом НАЗК склала на Л.Здоровицю протокол про вчинення суддею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.1727 КпАП.

Як наголосив адвокат судді Ростислав Кравець, у даному разі члени ДП мали б стати на захист суддівської незалежності, оскільки НАЗК взагалі неповноважна визначати наявність конфлікту інтересів у діях судді, що підтверджено рішенням Ради суддів.

Також він звернув увагу, що в рішеннях судів, які ухвалювалися під час розгляду скарг у кримінальному провадженні стосовно особи, яка видала «лікарняний», не встановлювався факт наявності конфлікту інтересів у діях судді О.Здоровиці. Адже мер не проходив у цьому провадженні в жодному статусі. Адвокат наголосив, що на це звернув увагу й Верховний Суд, скасовуючи рішення про затвердження угоди про визнання винуватості особи. Й під час такого перегляду ВС не міг встановлювати пов’язаність цієї справи з особою мера.

Своєю чергою, суддя зазначила, що за 16 років діяльності вона жодного разу не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, не вчиняла жодних дій, які могли б підірвати авторитет правосуддя..

Позитивну характеристику надав і голова Добропільського міськрайонного суду Донецької області. Проте, це не вплинуло на рішення ПДП ВРП, яка проголосувала за внесення подання про звільнення О.Здоровиці з посади судді.

Джерело: zib.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

«Питання, чому мільйонери-фільтрователі це не зроблять самі. Ми їм платимо мільйонні зарплати, а навіть у такій важливій справі вони знову в кущах. Ось і вся хвалебна доброчесності на практиці», — написав Кравець у Facebook, передає Резонанс 16 березня.

Тим часом із метою попередження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID -19, Полтавський апеляційний суд призупиняє проведення масових заходів не пов’язаних із процесуальною діяльністю, зокрема, особистий прийом громадян, екскурсії, круглі столи, семінари тощо.

У тому числі перенесено проведення методичного семінару для суддів місцевих загальних судів, що був запланований на 20 березня 2020 року. Про це пише Резонанс 16 березня із посиланням на пресслужбу суду.

Тим часом голова Ради суддів України рекомендує запровадити особливий режим роботи на період карантинних заходів. За інформацією прес-служби РСУ, Богдан Моніч звернувся до голів судів із рекомендацією запровадити особливий режим роботи на період карантинних заходів. Про це було повідомлено листом РСУ №186/20 від 16.03.2020 року.

У листі зазначено, що, враховуючи постанову уряду №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» судам рекомендовано на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи.

Копію листа для відома та врахування в роботі також адресовано голові Вищої ради правосуддя, голові ДСА України, голові служби судової охорони та керівникам органів, до повноважень яких належить організація діяльності органів судової влади.

— З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження голови Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 11/0/2-20 «Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19» засідання Вищої ради правосуддя, призначені на 19, 24, 25 березня 2020, скасовані, — поінформували у ВРП.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

А также прошу обратить на это внимание членов #ВРП самоустранившихся от своих прямых обязанностей по защите независимости судебной ветви власти и вмешательства в деятельность судей.

В свое время я подал заявление в Департамент защиты экономики Национальной полиции Украины касательно составления админпротоколов на членов #ВККСУ в связи с наличием конфликта интересов при принятии решения о проведении собеседования и прохождения тестов исключительно после того как были назначены к рассмотрению не только иски поданные в интересах моего клиента, а всех исков находящихся на рассмотрении в суде и касающихся членов ВККСУ (а их было около 30 из них моих только 8).

Именно такое поведение членов ВККСУ (срочное назначение собеседований для судей) и стала причинной подачи мной такого заявления, а не подача его сразу после открытия производств. Т.к. не исключено, что такие действия ВККСУ были предприняты с целью влияния на судей при рассмотрении дел. Что по моему мнению и в общем-то, и произошло при подозрительно быстром принятии решения в пользу ВККСУ одним из судей.

Это именно тот орган, а не Сытник и Горбатюк, который уполномочен на проведение проверки и составление админпротоколов касающихся конфликта интересов.

После проведенной проверки было установлено отсутствие реального или потенциального конфликта интересов у членов ВККСУ при взаимоотношении с судьями ОАСК рассматривающих дела связанны с полномочиями этих самых членов ВККСУ.

Может теперь по версии НАБУ и ГПУ расследующих «дело Майдана» и Департамент защиты экономики Нацполиции тоже в сговоре с учеными института им. Корецкого, судьями, уполномоченной по правам человека, главой ГСА, адвокатами и еще бог знает кем?

Судей голословно и безосновательно обвинили в создании искусственного конфликта интересов. Оказалось, что он отсутствует.

Что еще придумают теперь эти два полностью дискредитировавших себя правоохранителя для спасения уже своей репутации и продолжения вмешательства в работу суда?

Сколько будет молчать ВРП и Совет судей Украины?

Я думаю очень скоро мы получим и доказательства монтирования записей с целью дискредитации суда.

Ростислав Кравець

Адвокат, голова ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів та Всесвітнього юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

РЕЗОНАНС

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Высший совет правосудия продемонстрировал исключительный цинизм и грубые нарушения законодательства при принятии решения, а также фактическое запугивания судей в интересах ФГВФЛ», — написал Р.Кравець.

Юрист видит в действиях ВРП политическую подоплеку.

«Член ВРП О.Маловацкий, ранее работавший у Президента и назначеный в ВРП по его квоте, очень активно принимал участие в рассмотрении абсолютно необоснованной жалобы ФГВФЛ, которую возглавляет бывший работник Президента — К.Ворушилин, которая фактически сводилась к несогшению с решением судей сохранить средства более 3 тыс. вкладчиков ликвидированного банка», — написал он.

Р.Кравець заявил, что юристы планируют обжаловать «беспрецедентное решение ВРП».

Кроме того, он призвал вкладчиков ликвидированных банков поддержать судей, которые принимают законные решения против ФГВФЛ.

«Я обращаюсь ко всем вкладчикам и клиентам ликвидируемых банков прийти на это заседание, поддержать судей, которые приняли законное решение и защитили интересы вкладчиков. Иначе рассчитывать на защиту своих прав в дальнейшем уже не стоит. Судьи будут просто боятся принимать справедливые решения и защищать интересы вкладчиков», — подчеркнул Р.Кравець.

Ситуацию активно обсуждают и в социальной сети.

«Одну секундочку. Вы хотите сказать, что Высший совет «правосудия» привлек к дисциплинарной ответственности судей, за то что они вынесли законное и обоснованное решение?

Или Высший совет «правосудия» не согласен с набравшим силу и устоявшим во всех инстанциях судебным решением, и не считает его законным и обоснованным, — но поскольку полномочий отменить это решение у него нет, то он привлекла к ответственности судей, которые вынесли это решение в назидательных целях, чтобы у других судей даже и мысли не было выносить решения не в пользу Фонда грабежа? Если это не вмешательство в правосудие, — тогда что вмешательство в правосудие?», — написал пользователь соцсетей Дан Бялик в группе «судьи и адвокаты Украины» в Facebook.

О давлении на судей со стороны ФГВФЛ заявил и юрист Вячеслав Олейник.

«У меня около десяти таких решений, принятых судьями с грубыми ошибками в пользу Фонда гарантирования вкладов. А когда ФГВФЛ начали проигрывать, то начали давить на судей», — написал он.

Напомним, согласно оценочного отчета экспертов Группы государств Совета Европы против коррупции (GRECO), 5,5% украинских судей признались в получении угроз от прокуратуры за отказ выносить «нужное решение».

Ранее УНН приводил заявления правозащитников, которые утверждают, что давление на судей осуществляют не только прокуроры, но и председатель НБУ по делам незаконно ликвидированных банков.

Эксперты не исключают, что именно письмо В.Гонтаревой председателю Верховного суда Украины стало основанием для назначения повторного просмотра в судах дела незаконно ликвидированного банка «Союз».

О давлении на судей заявляют и в деле банка «Михайловский». Юристы считают, что решение Киевского апелляционного админсуда о законной ликвидацию банка «Михайловский» принято под давлением властей, ведь формально он имел все основания признать действия НБУ противоправными, а ликвидацию банка незаконной.

По факту незаконного давления В.Гонтаревои на суды было открыто уголовное производство. Однако, расследование было недолгим.

Через некоторое время ГПУ закрыло это производство, чем вызвало возмущение правозащитников и нардепа И.Луценко. По иску последней суд повторно обязал ГПУ открыть уголовное производство против В.Гонтаревои. Кроме того, указал, что во время следствия стоит, как минимум, допросить саму главу НБУ.

Источник: УНН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры