Тому якщо військовослужбовець ТЦК порушує закон і чинить насильство над цивільними громадянами, такі дії слід фіксувати документально.

Про це “Телеграфу” розповів відомий адвокат Ростислав Кравець. Він пояснив, що такі докази можна пред’являти в суді.

— Якщо [поряд] є поліцейський, я завжди всім раджу: коли вас зупиняють, обов’язково попросіть поліцейського увімкнути бодікамеру. І вам тоді нема сенсу комусь доводити чи маєте ви право когось знімати, чи не маєте. Він записує на бодікамеру, а потім адвокат завжди може витребувати цей запис з бодікамери поліцейського, — каже юрист.

Він пояснює, що представник ТЦК взагалі не має права чіплятись чи торкатись громадян.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

— Пам’ятаєте у Вишгороді ганебну ситуацію з газом, коли задували (в грудні 2024 правоохоронці та ТЦК намагалися “викурити” водія з автівки за допомогою перцевого балончика. — Ред.). Прізвище особи, яка була в машині, всі знали на наступний день, тому що Національна поліція повідомила на всю країну. А де прізвища представників ТЦК і Національної поліції, які цим займалися? Чому ні? З фотокартками. Чому це не зробити? – запитує адвокат

За його словами, якщо підійти до військового і почати його фото— чи відеозйомку – це буде незаконно.

— А якщо вас починають бити, ніхто на вас не звертає увагу, звичайно, вам потрібні якісь докази того, що це відбулось. А далі вже нехай суд оцінює мали ви право це робити, чи не мали, — каже Ростислав Кравець.

Він підтвердив, що в суді такі відео враховують як докази.

– В КУпАПі прямо зазначено, що суд для безпосереднього дослідження використовує будь-яку інформацію, яка є в наявності. В тому числі, і ці відео. І буде видно, чи особа дійсно належним чином себе поводила, чи її провокували, чи перевищували свої повноваження щодо неї. Суд це може врахувати, але виключно на внутрішнє переконання судді, — підсумував відомий юрист.

Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав, що у Сумському ТЦК чоловіка побили до смерті, однак суд відпустив підозрюваного військовослужбовця.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Мобілізація силових структур

Ось буквально цього тижня ми почули історію з муніципальною вартою у Запоріжжі. У мене дуже велике питання до існування взагалі муніципальної варти як структури. Чому цю муніципальну варту не мобілізують – це ж підготовлені міцні хлопці, готові до оборони України.

Що стосується поліції, НАБУ, ДБР тощо – потрібно виважено підходити до штату. Але насамперед потрібно налагодити військовий облік і проводити належну підготовку громадян України до захисту своєї країни.

Демобілізація

Ми бачимо нестачу військових. Ми говоримо не про втрати, а про велику нестачу військових. Ключове не в тому, щоб демобілізувати, а у наданні належної медичної і психологічної допомоги, ротації і заміни. Якщо це буде – буде все добре.

На сьогоднішній день також не вирішене питання зі строковиками. Ті законопроекти, які наразі пропонуються, пропонують наступне: ми строковиків звільняємо зі служби, протягом п’яти днів вони повинні стати на військовий облік і їх одразу мобілізують. Тобто ті хлопці, які у 19 років пішли на строкову службу у ЗСУ, зараз не можуть брати участі у бойових діях. Але їх хочуть, умовно кажучи, звільнити зі служби і залучати до бойових дій.

А питання демобілізації наразі дуже рано піднімати з точки зору оборони держави. Але людям потрібно відпочити і це питання треба вирішувати негайно. Однак мене виникає таке враження, що депутати собі щось там думають, поставили ту ж Безуглу, вона собі щось сказала, потім це у суспільстві обговорили, розсмокталося і все. А треба вирішувати ситуацію на фронті з нестачею осіб швидко і ефективно.

Потрібен комплексний підхід, а не щотижневі постанови Кабміну, якими постійно міняють порядок виплат військовим, якісь догани чи відсторонення тощо. А потрібно займатися тим, щоб армія воювала і люди були вмотивовані.

Рекрутинг

Що стосується ситуації з рекрутингом. Простий приклад, особа записалася на роботу у штаб забезпечення, а потім її кидають на штурмові дії. Є чимало випадків, коли особа проходила навчання за кордоном на тій чи іншій техніці, а їх направляють у штурмовики. Хто за це понесе відповідальність.

Ось зараз розповідають, що особа запишеться на ту чи іншу діяльність. А хто людині дасть гарантії, що умовного водія чи оператора дрону не кинуть на штурмові дії? Жодних гарантій немає. Але людина підписує контракт. Чи буде у такому разі мотивація його підписувати? Тому насамперед потрібно, щоб держава виконувала свої обов’язки, а не намагалась маніпулювати. Тобто ти підписав контракт – і йди штурмуй. Це армія, це війна, яка все спише. І нічого, що подавався на водія чи ще когось там.

А щодо гарантій, то треба розуміти, що це війна. І не можна гарантувати особі, що ти записуєшся на дрони і не підеш штурмовиком. А у нас надивилися американських фільмів чи начиталися красивих американських книжок про те, як там відбувається рекрутинг. У нас такої кількості людей немає і це неможливо фізично зробити.

АПОСТРОФ

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНА.

З нового року без постановки на військовий облік працювати офіційно влаштуватися не можна. При цьому чоловіків, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, досі дуже багато.

А якщо ставати на облік, то одразу можна отримати і повістку. І замість нового місця роботи вирушити на фронт.

Не менше проблем і у роботодавців.

“За новою постановою Кабміну, компанії мають вести первинний облік військовозобов’язаних та повідомляти про них у військкомати. Через підприємства також активно вручають повістки, а керівник відповідальний за “доставку” призовника на медкомісію. Тому багато дрібних і навіть середніх компаній зі штатом до 150 осіб намагаються. військовослужбовців взагалі не брати, принаймні офіційно, на цьому тлі зростає частка нелегальної зайнятості, в ній зараз зацікавлені і працівники, і роботодавці.. Поки спрацьовує”, – розповів нам голова громадського об’єднання SAVEФОП та власник віконного підприємства Сергій Доротич.

Тобто, виходить, ринок праці ще більше сягає тіні, а це означає, що лікарняних, відпускних і, головне, трудового стажу багато українців не отримують. Більше того, як каже Доротич, якщо у роботодавця є вибір – прийняти на роботу військовозобов’язаного спеціаліста або того, хто на обліку не перебуває (наприклад, жінку, володаря “білого квитка” тощо), – то нерідко перевагу віддають саме останнім.

Розбиралися, як військовий облік впливає ринок праці.

На роботу через військкомат

Як пояснив голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, військовий квиток при працевлаштуванні був потрібен і до війни. Його подавали у пакеті з іншими документами: паспортом, дипломом тощо. Але у мирний час це була проста формальність.

“Зараз це стало обов’язковим. І багато хто боїться, що варто їм здатися у військкоматі, як їм одразу вручать повістку. Але це лише одна із страшилок. Інша пов’язана з самим оформленням на роботу. Є думка, що як тільки ти засвітився на підприємстві, тебе простіше дістати військкомам.За фактом так і є. Адже керівники підприємств та організацій є одним з офіційних каналів розсилки повісток.Передаючи повістку через роботодавця, легко довести факт належного вручення, а це означає, що військовозобов’язаний не зможе ухилятися на підставі того, що, мовляв, жодного порядку денного не отримував. Мало того, кілька штрафів за неявку при доведеному належному врученні повістки можуть стати підставою для порушення вже важкої кримінальної статті, яка передбачає до трьох років позбавлення волі”, – каже Кравець.

За словами Доротича, з недавніх пір істотно посилилися вимоги до роботодавців, які приймають до штату військовозобов’язаних громадян.

“По-перше, потрібно бути постійно на зв’язку з військкоматом, передавати списки військовозобов’язаних, звіряти дані щодо них. Багатьох підприємців, особливо дрібних, це вже саме по собі напружує, тому що під повістки потрапляють і вони самі. переклали контроль за явкою на медкомісію тих, кому через них вручають повістки. Якщо не побачив – адміністративна відповідальність, додаткові перевірки”, – розповів Доротич.

Йдеться про постанову Кабміну №1487, яка була прийнята “під ялинку”, в останніх числах грудня минулого року, і набула чинності у січні 2023 року.

Ця ухвала вносить зміни до порядку військового обліку. Зокрема, в ньому прописано, що керівники підприємств та організацій мають забезпечити окреме ведення кадрових документів військовозобов’язаних осіб, так званий персональний військовий облік (і навіть брати для цього додаткових кадровиків до штату, якщо це потреба). Також існує окремий типовий бланк, який мають тепер заповнювати на підприємствах, – відомість оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Для ведення такого обліку на підприємстві мають перевіряти наявність у потенційного працівника військово-облікового документа.

“Прийом на роботу здійснюється лише після взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки”, – йдеться у статті 34 постанови Кабміну №1487.

Інформацію про зміни в облікових даних (наприклад, якщо людина звільнилася) роботодавець зобов’язаний повідомити ТЦК протягом семи днів з моменту таких змін.

У постанові також зазначено, що керівники підприємств мають повідомляти працівників про заклик спеціальними наказами під розпис. І “забезпечувати їх своєчасне прибуття” у військкомати (як саме, не вказано).

“Якщо, ти тут не працюєш”

На тлі всіх цих нововведень боятися стали вже не лише пересічні громадяни, які шукають роботу, а й їхні потенційні працедавці.

“Великі компанії, зрозуміло, особливого вибору не мають. Але там керівник безпосередньо не бігає у військкомат, є спеціальна людина, яка веде облік військовозобов’язаних. Крім того, для великих роботодавців є не лише батіг, а й пряник – можливість забронювати частину співробітників. А ось дрібний бізнес зв’язуватися з військкоматами та обліком працівників не дуже хоче. Тим більше, що сам ФОП разом зі своїм працівником може отримати повістку”, – зазначає Доротич.

Тому, за його словами, якщо є вибір – прийняти на роботу військовозобов’язаного фахівця або того, хто не перебуває на військовому обліку, – багато хто вибере саме останнього.

Ще один варіант, який, за словами Доротича, набирає популярності – робота без оформлення.

“Тут сходяться інтереси і потенційного працівника, і роботодавця. Тому тіньової зайнятості стає дедалі більше. А на випадок перевірок Держпраці заздалегідь вигадують різні легенди. Типу: ти тут не працюєш, зайшов дізнатися про вакансію або до знайомого”, – розповідає Доротич.

За словами Кравця, неофіційна зайнятість стає дедалі популярнішою серед українців ще й через проблемні кредити: люди бояться, що почнуть віднімати борги з їхніх зарплат. А немає оформлення – немає ні повісток, ні боргів.

Але при цьому немає і трудових гарантій, які покладено працюючим українцям за КЗпП. Тобто лікарняні, відпускні залежать лише від доброї волі роботодавця. А трудовий стаж взагалі не нараховується, тому що немає відрахувань ЄСВ за працівника.

Незрозуміло також, як довго можна буде ховатися від Держпраці, оскільки влада взяла курс на закручування гайок з нелегальною зайнятістю, а штрафи там досить серйозні – можуть сягати кількох сотень тисяч гривень.

“Але поки що дрібний і навіть середній бізнес обирають такий формат”, – каже Доротич.

Втім, із цією ж проблемою стикається й великий бізнес.

“З нового року зіткнулися з проблемою, що не можемо набрати водіїв на офіційну зайнятість – люди бояться військкомату. Хочуть тільки нелегально. Але нам це важко – все ж таки у нас вантажні перевезення”, – каже “СТРАНІ” керівників однієї з великих торгових компаній..

“Військовозобов’язані чоловіки мають при влаштуванні на роботу надати військовий квиток. Деякі бояться повісток, але такі правила”, – каже нам керівник деревообробного підприємства ВДСМ Ірина Мацепура.

“Скаржаться, що не можуть знайти роботу через військкомат, ухилисти. Бояться, що заберуть на війну”, – каже голова концерну “Ярослав” Олександр Барсук.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Бажання допомогти знайомим, позичивши гроші, досить часто закінчується судовими позовами про повернення боргу. Але коли людина позичає комусь дуже велику суму, то ризикує програти суд, навіть якщо належним чином був підписаний договір позики. Бо, виявляється, треба довести, що гроші, які ви дали в борг, здобуті легально.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посилання на газету Експрес.

Такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду однієї із спірних справ. Це рішення може завдати чимало клопоту українцям.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

— Судовий розгляд стосувався визнання банкрутства фізичної особи, — коментує Ростислав Кравець, адвокат. — За заявою жінки-підприємиці відкрили провадження у справі про її неплатоспроможність і ввели процедуру реструктуризації боргів. Коли інформація про це була оприлюднена офіційно, до суду з позовом звернувся її знайомий, також приватний підприємець.

Він повідомив, що в грудні 2018 року позичив жінці п’ять мільйонів гривень, які вона досі не повернула. До заяви додав договір безпроцентної позики та розписку про підтвердження отримання коштів боржницею. Але Верховний Суд у задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що в цьому випадку потрібно було застосувати більш високі стандарти доказування, а саме подати документи, які підтверджують легальність отримання позивачем цієї суми.

— Які наслідки може мати таке прецедентне рішення? 

— Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, суди нижчих інстанцій можуть вимагати від тих, хто хоче стягнути з боржника неповернуті кошти, надати декларації про доходи або інші джерела отримання грошей, наприклад, кредитні договори з банківськими установами, угоди з фізособами про позички тощо. Якщо виявиться, що ці суми менші, ніж особа дала в борг, то в позові можуть відмовити. Тож перед тим, як щось комусь позичати, треба обов’язково порахувати, які кошти у вас офіційно задекларовано.

— А як правильно позичати гроші, щоб у майбутньому не було проблем? 

— Насамперед слід оформлювати договір позики. У ньому треба вказати паспортні дані кредитодавця і позичальника, їхні ідентифікаційні коди, місця проживання, згоду або особисту присутність другого з подружжя, якщо сторони перебувають у шлюбі. У цьому документі слід зазначити, на який термін і на які потреби надається позика, які умови її повернення — відразу одним платежем чи частинами.

Якщо йдеться про великі суми, то бажано їх забезпечити заставним майном, наприклад, квартирою, машиною, щоб мати в подальшому можливість звернути на них стягнення. Також у договорі слід вказати, як має діяти позичальник у разі неможливості своєчасно повернути борг. Можна прописати і взаємно погоджені строки позовної давності, що перевищують встановлені законом три роки.

Для затвердження цієї угоди достатньо підписів обох сторін і не обов’язково засвідчувати її у нотаріуса. Щоб підтвердити передачу грошей, можна залучити свідків. Позичальник неодмінно повинен надати боргову розписку про отримання коштів.

Микола Заверуха, газета Експрес

АО «Кравець І Партнери»