Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це тупікова ініціатива. Адже у держави просто не вистачить коштів. Адже громадяни, які винаймають житло, будуть у повному обсязі сплачувати за оренду. А у подальшому, якщо у держави з’являться кошти, їм це компенсують. Це аналогічна схема, як і з фінансуванням молодіжного будівництва. А коли у держави немає коштів, люди, що взяли кредити та уклали договір на оренду житла будуть самі все це платити. Навряд чи громадяни, які здають житло в оренду, чекатимуть від держави компенсації. Тобто людям доведеться сплачувати за оренду одразу, а потім роками чекати компенсації за надання житла ВПО. Це популістська ініціатива, яка приведе до значних втрат бюджету на адміністрування податків, а держава отримає тільки збитки і черговий негатив»,- каже Р. Кравець. 

За його словами, держава має добудувати недобудови та заселити в них внутрішньо переміщених осіб, які залишилися без житла.

Нагадаємо, що народний депутат України від фракції «Слуга народу» та голова тимчасової спеціальної комісії по захисту прав ВПО та постраждалих внаслідок російської агресії Павло Фролов розповів про механізм компенсації коштів за житло для переселенців.

Держава буде майже повністю компенсувати витрати на житло в разі укладання офіційного договору оренди.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

З 12 жовтня 2023 року, після вступу в дію Закону про відновлення декларування, розпочалася кампанія з декларування доходів за 2021 і 2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. У зв’язку з цим в українців з’явилися запитання щодо правильного подання декларацій та необхідності звітувати про фінансову допомогу, отриману від держави.

Редакція сайту Новини Pro поцікавилась у голови профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голови АО “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, чи потрібно декларувати грошову допомогу отриману від держави.

Так, таку допомогу потрібно декларувати, але важливо зазначити, що податки з неї не стягуються.

Ростислав Кравець

Голова профспілки “Українська незалежна фундація парвників”, голова АО “Кравець і партнери”

Обов’язок декларувати ці кошти стосується осіб, які за законом зобов’язані подавати декларації. Це, зокрема, можуть бути:

• держслужбовці;
• особи, зайняті на кількох роботах;
• особи, що працюють в органах місцевого самоврядування.

“Фактично це передбачено Податковим кодексом, тобто, особа, яка повинна подавати декларацію, має зазначити усі доходи, які вона отримувала. Це потрібно для того, щоб податкова могла перевірити повноту та своєчасність сплати податків”, – додав експерт.

Ростислав Кравець також зазначив, що це робиться виключно для виконання функцій держави щодо контролю за надходженням до бюджету коштів.

Це стосується грошової допомоги, яка виплачується державою внутрішньо переміщеним особам (ВПО), в тому числі за заявками, поданими через платформу “єДопомога”. Також до таких виплат належать:

• виплати на покриття витрат за житло для ВПО;
• компенсація витрат на безоплатне тимчасове розміщення ВПО;
• фінансова підтримка цивільного населення, що евакуюється;
• грошова допомога для населення деокупованих регіонів;
• допомога українцям, які залишилися без роботи внаслідок військових дій та інше.

Які види грошової допомоги повинні декларувати українці

У випадку, коли особа за законом зобов’язана подавати декларації, їй необхідно вказувати всі отримані види грошової допомоги. Це може бути допомога від міжнародних установ, таких як ООН, чи благодійних фондів.

Наприклад, якщо була виділена допомога на відновлення житла, то у цьому випадку вже будуть нараховуватися певні податки.

Ростислав Кравець

Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АО “Кравець і партнери”

Ескперт наголосив, що в даній ситуації громадянам потрібно проконсультуватися з податковою щодо визначення розміру податку, який потрібно сплатити.

Стосовно допомоги, отриманої за кордоном, українці також мають задекларувати ці кошти. Попри певні складнощі з перевіркою таких сум, за новими законодавчими змінами, податкові органи України та країн Європи мають можливість обмінюватися податковою інформацією, що сприяє контролю за декларуванням.

Як заповнити відомості про допомогу на проживання ВПО

Щоб внести інформацію про допомогу на проживання ВПО у декларацію, особливо коли звітний період включає час дії воєнного стану, слід дотримуватися таких кроків:

1. У розділі 11 “Доходи, у тому числі подарунки” в полі “Вид доходу” вибрати опцію “Інше”.
2. У полі “Зазначте, який саме” написати “Допомога на проживання ВПО”.
3. У полі “Джерело (джерела) доходу” вказати “Інша фізична або юридична особа”.
4. У полі “Тип особи” вибрати “Юридична особа, зареєстрована в Україні”.
5. У полі “Код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” встановити позначку “Не відомо”.
6. У полі “Найменування юридичної особи” вказати “Кабінет Міністрів України”.

Коли ви декларуєте інші види допомоги, важливо чітко зазначити у полі “Зазначте, який саме” конкретний вид допомоги, який ви або ваші рідні отримали, такий як “Допомога єПідтримка”, “Компенсація витрат за тимчасове розміщення ВПО”, “Грошова допомога евакуйованому населенню” і так далі.

Яке покарання може отримати ВПО, якщо не задекларує допомогу

Серйозних штрафів за таке правопорушення очікувати не варто. Оскільки виплачувані суми невеликі, а саме 2 000 гривень для дорослих та 3 000 гривень для дітей та осіб з інвалідністю, то у більшості випадків порушення може призвести до адміністративної відповідальності зі штрафом приблизно в 170 гривень.

Новини PRO

АО «Кравець І Партнери»

Міністерство фінансів України розробило нову Методику верифікації допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Ця ініціатива покликана підвищити ефективність та достовірність надання допомоги тим, хто її потребує. Детально про це пише Sud.ua.

Згідно з проектом наказу, оприлюдненого на веб-порталі Федерації профспілок України (ФПУ), верифікація допомоги внутрішньо переміщеним особам буде здійснюватися шляхом зіставлення даних, наданих реципієнтом для призначення допомоги, з інформацією, що надається Міністерством соціальної політики та іншими джерелами.

«У процесі верифікації будуть використовуватися дані з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів та баз даних. Передача даних в рамках цього процесу, за виключенням інформації з обмеженим доступом, здійснюватиметься через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»», – пояснюють в ФПУ.

Одним із ключових аспектів верифікації буде перевірка достовірності персональних даних реципієнта, який отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Цей крок спрямований на запобігання можливим випадкам зловживання або недобросовісному використанню допомоги.

Ця ініціатива дозволить уряду краще контролювати процес надання допомоги та забезпечити її максимальну ефективність та спрямованість на тих, хто потребує підтримки найбільше.

Хто з ВПО повинен декларувати допомогу, як дохід

За словами голови профспілки “Українська незалежна фундація правників”, голови АО “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, обов’язок декларувати кошти від допомоги ВПО стосується осіб, які за законом зобов’язані подавати декларації.

• держслужбовці;
• особи, зайняті на кількох роботах;
• особи, що працюють в органах місцевого самоврядування.

Такі особи мають зазначати в деклараціях отримані кошти. Це стосується не лише виплат для ВПО, але й інших соціальних виплат, наприклад, коштів отриманих у декретній відпустці.

Це стосується грошової допомоги, яка виплачується державою внутрішньо переміщеним особам, в тому числі за заявками, поданими через платформу “єДопомога”. Також до таких виплат належать:

• виплати на покриття витрат за житло для ВПО;
• компенсація витрат на безоплатне тимчасове розміщення ВПО;
• фінансова підтримка цивільного населення, що евакуюється;
• грошова допомога для населення деокупованих регіонів;
• допомога українцям, які залишилися без роботи внаслідок військових дій та інше.

У декларації рекомендовано вказувати як джерело доходу Кабінет Міністрів України, при цьому заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ.

Інформатор

АО «Кравець І Партнери»

У Раді зареєстрували законопроєкт №9653, який передбачає перелік підстав для відмови у виплаті допомоги переселенцям. Фокус з’ясував, хто не зможе отримати виплату у разі його ухвалення.

З 1 вересня деяким категоріям внутрішньо переміщених осіб (ВПО) виплату допомоги на проживання, яка становить 3 тисячі гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисячі гривень для всіх інших, — припинили. 

Зокрема, у допомозі відмовили, якщо після верифікації було встановлено, що особа:

• придбала транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);
• здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку);
• має на депозиті в банку кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень.

“Допомога тепер надається строково. Вона призначається на 6 місяців, але може бути продовжена ще на півроку, але тільки з урахуванням ступеня вразливості ВПО. Це можуть бути особи похилого віку, інваліди, незабезпечені особи або особи, які утримують трьох і більше дітей”, — зауважила Фокусу юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова.

Більші ліміти на покупки: як пропонують змінити критерії для допомоги ВПО

Як зазначають автори ініціативи, діючі норми не беруть до уваги той факт, що “певна особа протягом трьох місяців перед зверненням могла здійснити суттєві витрати чи оплатити послуги на суму від 100 тис. грн одним платежем, однак в цей самий період внаслідок збройної агресії, наприклад, потраплянням ракети в будинок, може втратити власне рухоме чи нерухоме майно, інші матеріальні цінності”. Тож пропонують не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Отже, депутати ініціюють такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

“Законопроєкт №9653 у разі його прийняття внесе певні зміни для ВПО. Даний законопроєкт передбачає розширення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування права внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання” новою статтею, яка передбачає конкретний список підстав, наявність яких необхідна для отримання виплат ВПО, окрім вже того, що особа включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. У разі прийняття законопроекту будуть чітко прописані підстави, при яких виплати щомісячної допомоги не призначаються та можуть бути припинені”, — резюмувала Голубцова.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

По-перше, за перевірками. Ще з листопада минулого року соціальні служби почали активно перевіряти чи справді переселенці мають право на виплати (з бюджету їм виробляють по 2 тисячі гривень на місяць на дорослу та по 3 тисячі на дитину).

Як заявив тоді заступник міністра соціальної політики Володимир Музиченко в ефірі телемарафону, надходить багато “сигналів”, у тому числі від правоохоронців про шахрайські схеми. Нібито деякі громадяни, отримавши статус ВПО, потім їдуть додому, при цьому продовжують отримувати виплати від держави. А дехто навіть нікуди не переселявся — просто зареєструвався через “Дію” як внутрішньо переміщені особи, щоб отримувати допомогу.

І, як заявив Музиченко, вже є навіть кримінальні справи щодо таких фактів — за шахрайство. Плюс — “несправжнім” переселенцям доведеться повернути кошти, отримані з бюджету.

Нещодавно у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили подробиці щодо перевірок тимчасово переміщених осіб. Як заявила віце-прем’єр-міністр та голова відомства Ірина Верещук, перевірятимуть переселенців лише за підозри на неправомірне отримання допомоги. При цьому, як зазначили у міністерстві, перевіряльники мають попереджати переселенців про свій візит.

Якщо людини на момент перевірки, наприклад, не опиниться за місцем проживання, вона матиме 10 днів, щоб з’явитися до соцслужби та пройти ідентифікацію. Якщо він цього не зробить, виплати знімуть. Також виплати можуть зняти, якщо переселенець виїхав за кордон, повернувся додому (за місцем проживання на момент евакуації) або вчасно не повідомив про зміну місця проживання.

По-друге, виплати багатьом переселенцям почали затримувати. І з цього приводу люди вже масово атакують соціальні служби та Мінреінтеграцію. Днями останнє вийшло з роз’ясненнями, чому переселенцям перестали платити. Виявилося, що вже недостатньо просто змінити адресу місця проживання через “Дію” (що можна було зробити ще нещодавно) — треба знову йти до органів соціального захисту.

Зазначимо, що останнім часом справді з’явилося багато схем, коли переселенці їдуть за кордон або повертаються додому, при цьому продовжуючи отримувати допомогу як ВПО. Дехто навіть платить орендодавцям (або людям людям, які прихистили їх безкоштовно), щоб ті на випадок перевірки підтвердили, що вони там живуть, просто “вийшли в магазин”. До речі, такі схеми використовують не лише внутрішні переселенці, а й наші біженці у Європі.

При цьому, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець, “закручування гайок” може торкнутися і чесних переселенців.

“Є складності з перереєстрацією у тих, хто переїжджає, приміром, в інше місто. Приватним підприємцям доводиться змінювати ще й податкову, а це дуже клопітно. А для чоловіків перереєстрація через військкомат, і там можуть бути свої сюрпризи, в тому числі, повістки. У результаті люди ризикують втратити гроші, ще й отримати звинувачення у шахрайстві”, – зазначив Кравець.

Розбиралися, яка зараз ситуація щодо ВПО, і що загрожує переселенцям, яких викриють у “шахрайстві”.

Можуть зняти виплати, змусити повернути вже отримані гроші та підвести під кримінальну справу

Як заявила Ірина Верещук, переселенців перевірятимуть вибірково — лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги.

“Ми не можемо допустити дискримінації внутрішніх переселенців. Людей повинні попереджати. Вони не можуть цілодобово знаходитися вдома лише для того, щоб не втратити грошову допомогу від держави, яка їм дуже потрібна. Перевірки мають здійснюватись лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги”, – сказала Верещук.

У березні в Кабміні відбулася нарада з питань перевірок переселенців. В уряді зазначили, що кількість перевірок порівняно з минулим роком знизилася у 12 разів. “Але водночас питання вибіркових перевірок ВПО щодо їх фактичної присутності на заявленому місці залишається актуальним. Мінреінтеграції тримає його під постійним контролем”, – йдеться на офіційному сайті Кабміну.

Там також розписано схему, за якою повинні йти перевірки .

1. Територіальні органи соціальних служб повинні попереджати переселенців про їхнє відвідування з метою перевірки.

2. Під час перевірки посадова особа Нацсоцслужби має скласти акт.

3. Якщо людина на момент перевірки не буде за місцем проживання, перевіряючі повинні залишити повідомлення про необхідність протягом 10 днів прийти до соцслужби для “проходження ідентифікації”.

4. Якщо у цей термін переселенець не з’явиться до соцслужби, його можуть позбавити статусу ВПО та припинити виплати.

5. Статус ВПО також може бути позбавлений при виїзді за кордон, поверненні за місцем постійного проживання або якщо вчасно не повідомити про зміну фактичного місця проживання.

Нагадаємо: масові перевірки переселенців розпочалися у листопаді минулого року. Тоді в ефірі телемарафону заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко заявив, що до “дати Ч” діяв лояльний режим для переселенців. Людина просто приходила до ЦНАПу або соцслужби, писала заяву і вказувала адресу, за якою переїхала. Реальних перевірок — чи він живе за вказаною адресою не було. Зареєструватися як ВПО можна було також через “Дію”, і все за тим самим декларативним принципом.

Але потім почали масово надходити “сигнали”, зокрема правоохоронців. Музиченко описав кілька ситуацій, коли українці шахраювали із виплатами. Скажімо, реєструвалися як ВПО, але насправді нікуди не виїжджали, тобто продовжували жити вдома. Або ж реєструвалися за новим місцем проживання, але там не жили, поверталися додому. Були навіть випадки, коли ВПО реєструвалися на конкретну адресу, а власник житла про це нічого не знав.

Музиченко також назвав факти, які можуть змусити перевіряльників “розкручувати” переселенця. Наприклад, якщо з’ясуватися, що той працює за місцем проживання, не проживає за новою адресою та ін.

Якщо з’ясуватися, що людина шахрайувала зі статусом ВПО, вона не тільки втратить виплати. Можуть змусити повернути всю суму допомоги і навіть порушити кримінальну справу за статтею про шахрайство, — заявив Музиченко. І такі справи вже є, — натякнув заступник міністра.

За словами Кравця, ця стаття в КК передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

“Але довести факт шахрайства не завжди просто. Потрібно отримати підтвердження злого наміру, тобто щоб людина сама зізналася. Як показує практика подібних справ, які вже порушувалися за фактами, нібито неправомірного отримання інших соціальних виплат, суди практично завжди стають на бік підозрюваного “, – зазначає Кравець.

Проте сам факт “кримінальниці” вже став загрозою для переселенців.

Платять за прописку заради виплат

Зазначимо, що схем зі статусом ВПО зараз справді чимало.

Найпоширеніша – ті, хто раніше виїжджав в інші регіони як переселенці, повертаються додому (скажімо, якщо дозволяє військова ситуація), але “забувають” повідомити про це соцслужби. І продовжують отримувати виплати. Скажімо, на сім’ю із двома дітьми це 10 тисяч гривень на місяць.

Власник оцінної компанії “Дельта Консалтинг” Роман Рябов навесні минулого року, коли у рідному Харкові залишатися стало просто небезпечно, а до його будинку був приліт, переїхав із родиною до Вінниці. Де вони зареєструвалися як ВПО, вказавши як нове місце проживання адресу орендованої квартири.

Потім Рябов переїхав до Києва і знову пройшов процес реєстрації з нуля, вистоявши у довгих чергах. “Я просто вказував місце проживання – адреси орендованих квартир. Соцпрацівники попереджали, що можуть прийти перевірити. Але на практиці ніхто навіть жодного разу не зателефонував”, – розповідає Рябов.

За кілька місяців сім’я вирішила повернутися до Харкова, де на той момент стало трохи спокійніше. “Іти до ЦНАПу, щоб повідомити про повернення додому, вже не стали – знялися через “Дію”, – розповідає Рябов. Але деякі, за його словами, повернення додому ніяк не фіксували. Що дозволяє досі отримувати виплати.

“Гроші насправді — мізерні. На людину після приїзду чекає квартира без вікон. Потрібно вкладатися в ремонт, і тут 2 тисячі від держави мало чим допоможуть”, — каже Рябов.

Деякі переселенці, їдучи додому, домовляються із власниками житла, яке вони знімали або жили безкоштовно, щоб ті їх “не здавали”, і, якщо раптом нагрянуть перевіряючі, казали, що постояльці “вийшли в магазин” або “поїхали на пару днів до родичів” “. Як правило, це не безплатно.

Наприклад, Оксана, яка кілька місяців жила у Львові, а потім повернулася до Запорізької області, продовжує платити господині по 2 тисячі гривень на місяць.

“Ми винаймали кімнату за 6 тисяч, виходить, “дах” перед перевіряльниками коштує 30% від орендної плати”, – іронізує жінка. При цьому вона розповідає, що господиня вже заговорила про підвищення такси. Каже, боїться, що сусіди можуть “здати” і просить платити хоча б 3 тисячі”, – каже Оксана.

У цьому випадку нотаріуси могли б вносити інформацію про такі договори оренди до Реєстру, що спростило б моніторинг. Крім того, сам факт реєстрації “дисциплінував” і господарів, і їх постояльців. Але для цього потрібно вносити зміни до низки законодавчих актів, оскільки за чинним законодавством договори оренди житла на строк менше 3 років не підлягають нотаріальному завіренню», – каже київський ріелтор та юрист Ірина Луханіна.

Зазначимо, що “фіктивні орендарі” є не лише серед внутрішніх переселенців, а й серед наших біженців у ЄС. Приміром, мешканка Київської області Тетяна мешкає із сім’єю у невеликому польському містечку біля кордону з Німеччиною. Тут вона винаймає житло у знайомого поляка, і неофіційно підробляє — прибирає квартири. Чоловік займається запчастинами, також без офіційної реєстрації. При цьому вони мають “прописку” в Німеччині, оформили там статус тимчасового захисту та отримують допомогу.

“Знайшли через польських знайомих німкеню в одному із сіл Саксонії, недалеко від польського кордону. Їй платимо по 200 євро на місяць за прописку та адресу – туди приходять листи з Джобцентру або соцслужби. Отримуємо німецьку допомогу – на сім’ю виходить близько 1,7 тисячі в місяць Відразу знімаємо все з карти, і непогано живемо на ці гроші в Польщі, де все дешевше, ніж у Німеччині, плюс ще є підробіток.Курси німецької у нас онлайн, так як містечко, де ми офіційно зареєстровані, невелика і група для офлайн -навчання не набралася. якщо раптом якісь НП, то ми за пару годин можемо під’їхати по дзвінку господині”, – розповіла Тетяна.

Такі випадки, зрозуміло, не є масовими. Але, як свідчить практика, вони є.

ЖЕКи та небайдужі громадяни

Але повернемось до внутрішніх переселенців. Заявлена ​​Мінреінтеграції процедура перевірок, як каже Кравець, вимагатиме чималих витрат на адміністрування, і, відповідно, бюджетних видатків.

Крім того, незрозумілим залишається, що перевіряльники розцінюватимуть як “підозру” у неправомірному отриманні виплат. Ані у профільному відомстві, ані в Кабміні цей момент не пояснили.

Втім, насправді вже працює “дві лінії” перевірок.

Перша – низова, яка ніде особливо не афішується. Переселенці розповідають, що у деяких містах ЖЕКи з появою “чужих” з’ясовують, що це за люди, а дізнавшись, що переселенці, вимагають показати договір оренди. І потім починають таких мешканців відстежувати. Такі прецеденти є, зокрема, на Запоріжжі, де багато переселенців.

ЖЕКи працюють у зв’язці з поліцією, і, якщо людину “давно не видно”, ті можуть розпочати цю справу розкручувати. Нещодавно людей, які ставили питання про квартиронаймачів, зафіксували також в одному з київських ЖК.

У невеликих містах та селах долею переселенців, які раптово “зникають” (наприклад, поїхали додому), дуже активно цікавляться місцеві жителі. І в громадах такі “сигнали” збирають і передають “куди слід”.

І вже тоді запускається “друга лінія” — тобто “сигналом” вже за конкретною адресою йдуть перевіряючі із соцслужб.

При цьому, як каже Кравець, насправді постраждати можуть не лише шахраї.

“Переселенці час від часу переїжджають — в іншу квартиру чи сусіднє місто. Але не всі можуть оперативно перереєструватися за новою адресою. Наприклад, якщо йдеться про приватних підприємців, то для них перереєстрація може бути пов’язана ще й із необхідністю змінювати облік у податковій, а це довго і клопітно.Крім того, всі “прописки” для чоловіків йдуть через військкомати, а ті нерідко диктують свої правила.Скажімо, не дають людині дозволу на зміну місця проживання або просто вручають повістку.Тому багато чоловіків просто бояться йти у військкомати “, – каже Кравець.

“Дія” не підходить

У багатьох переселенців з недавніх пір постала ще одна проблема — їм просто перестали платити допомогу, не знімаючи при цьому статусу. Люди скаржаться, що не отримали грошей за два місяці.

З цього питання переселенці вже атакують місцеві соцслужби та профільне відомство. Нещодавно Мінреінтеграції вийшло з поясненнями з цього приводу. У міністерстві повідомили, що до них справді звертаються громадяни, яким затримують виплати. І пояснили, що такі випадки трапляються, коли люди повідомляють про зміну місця проживання через “Дію” (хоча сама влада ще недавно пропонувала і реєструватися, і міняти адресу, і повідомляти про повернення додому в тому числі через “Дію”).

Але зараз, як виявилось, такий варіант не підходить.

“ВПО слід звернутися до Управління соціального захисту за новим місцем фактичного проживання. Органи соцзахисту не повинні вимагати оформлення повторної заяви на отримання допомоги. Виплати мають продовжити на підставі вже зареєстрованої заяви за місцем попереднього проживання”, – зазначили в Мінреінтеграції.

Там також запевнили, що допомога буде нарахована за всі місяці з моменту зміни місця проживання.

Але потрібен особистий візит за місцем нової реєстрації . Поки що неясно, чи надовго ця зміна. У Мінсоцполітики стверджують, що “питання автоматичного перепризначення допомоги буде вирішено до кінця квітня”. Поки що обов’язковий похід із соцслужби стане ще одним “фільтром” для тих, хто поїхав додому, але продовжує отримувати виплати.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Переселенці в Україні, які перебувають або перебували у трудових відносинах та які виїхали з тимчасово окупованих територій і при цьому не змогли отримати від роботодавців страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, можуть отримати кошти від Пенсійного фонду України.

Про це повідомили у пресслужбі ПФУ.

Зокрема, ВПО мають право на такі виплати:

• допомога по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні);
• допомога по вагітності й пологах (декретні);
• допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Як переселенцям отримати виплати

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому законодавством порядку листок непрацездатності. Такі виплати Пенсійний фонд України призначає і виплачує безпосередньо застрахованим особам, без формування заяви-розрахунку.

Для отримання допомоги працівникам, які переселились з небезпечних територій, необхідно звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України й надати такі документи:

• оригінал і копію довідки про взяття на облік ВПО;
• оригінал і копію паспорта громадянина України;
• оригінал і копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера;
• листок непрацездатності (у разі наявності його в паперовій формі).

Решту необхідної інформації фахівці Фонду самостійно отримають із реєстрів.

Також отримати декретні чи лікарняні мають право українці, які не належать до ВПО, але їх роботодавці знаходяться на тимчасово окупованій території та не можуть виконати обов’язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками. У такому разі Пенсійний фонд України також здійснює виплати безпосередньо на рахунки, відкриті в установах уповноважених банків.

Коли українцям можуть відмовити у виплатах лікарняних

Роботодавець може відмовити працівникові у виплаті лікарняних лише за умови, якщо листок непрацездатності не зареєстрований або це зроблено неналежним чином. У всіх інших випадках така відмова незаконна.

В коментарі Pro Гроші голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець пояснив, що відмови від виплат незаконні.

Відмовити у виплаті лікарняного роботодавець може лише, якщо лікарняний не зареєстрований належним чином. Тобто це буде прогулом, – пояснив юрист.

Експерт зазначив, що в інших випадках підстав не здійснювати виплату лікарняних немає.

Юрист радить у разі, якщо роботодавець не здійснює виплати лікарняних, спочатку звернутися з письмовою вимогою до роботодавця щодо здійснення цих виплат. А у разі, якщо роботодавець не реагує на цю вимогу – звертатися до суду щодо примусового стягнення виплат.

Pro Гроші

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

З березня в Україні діє програма «Прихисток» — вона передбачає безкоштовне житло для переселенців та компенсацію для небайдужих господарів, які приймають ВПО. Йдеться про те, що будь-який власник житла у безпечних регіонах може прийняти в своїй оселі внутрішньо переміщених осіб. Тимчасове проживання має бути безкоштовним — тоді держава компенсує господарю витрати на комуналку. За одну людину нараховують близько 450 грн на місяць.

Проте, незважаючи на те, що програма діє вже декілька місяців, в українців залишається багато питань. Чи мають право переселенці самі оформити компенсацію за оплату комунальних послуг? Чи можуть взяти участь у програмі власники житла, які виїхали за кордон? Чи нараховують компенсацію за прихисток родичів-переселенців? З наближенням опалювального періоду всі ці теми стають ще актуальнішими, адже суми у квитанціях будуть зростати. Як отримати компенсацію та що треба врахувати, для Донбас24 розповів юрист, старший партнер Адвокатського об’єднання «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець.

Хто має право на отримання компенсації

На сайті програми «Прихисток» вказано, що взяти участь у ній можуть громадяни віком від 18 років, які є власниками жилих приміщень і безкоштовно розміщують в них ВПО. Для цього потрібно:

• зареєструвати своє житло на сайті програми «Прихисток»;

• не пізніше наступного дня подати заяву до органів місцевого самоврядування (виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення), вказавши ім’я та по-батькові кожної з розміщених осіб та додаючи копії документів, що посвідчують їх особи;

• виплата здійснюється у безготівковій формі за вказаними у заяві банківськими реквізитами до 20-го числа наступного місяця.

Варто зауважити, що гроші нараховують лише за відсутності у власника боргів з комунальних послуг. Також для отримання виплат переселенці, які проживають в помешканні, мають обов’язково отримати довідки ВПО.

В органи місцевого самоврядування потрібно надати такі документи:

• Копія документа, що посвідчує особу гостя-ВПО;

• Документи, які підтверджують право власності на житлове приміщення;

• Документ, який посвідчує особу власника житла;

• Реквізити банківського рахунку, на які буде перераховуватись компенсація.

Щомісяця до 5-го числа власник має звертатися до органів місцевого самоврядування для отримання компенсації за попередній місяць. Для цього треба щоразу подавати заяву, у якій вказувати кількість людей, адресу, реквізити тощо. У випадку, якщо переселенці виїжджають з помешкання, або їх кількість змінюється, власник також має подати відповідну заяву.

Держава сплачує 14.77 грн за одну особу на добу. Тобто, якщо в місяці 31 день, сума становитиме 457.87 грн.

Чи можуть переселенці отримати компенсацію

Водночас у людей постають питання — чи можуть переселенці самі взяти участь у програмі та отримати компенсацію за витрати на комунальні послуги у помешканні, де вони проживають.

Юрист Ростислав Кравець відповідає: «Ні. Виплати може оформити лише власник помешкання — переселенці не мають право розпоряджатися майном. Компенсація нараховується в рамках програми, де головна умова — безкоштовне проживання внутрішньо переміщених осіб».

Компенсація, за словами, фахівця, нараховується саме за те помешкання, де живуть внутрішньо переміщені особи. При цьому, де на той час проживає власник (разом з ВПО або окремо) значення не має.

Крім того, господарі-учасники цієї програми не мають права вимагати з переселенців жодних грошей, навіть якщо комунальні послуги в помешканні коштують дорожче і компенсація не покриває їх повну вартість.

«Власник оплачує комунальні послуги самостійно, і не може просити виплатити різницю переселенців. Йому компенсується 450 грн на людину в незалежності від вартості комуналки у квартирі», — пояснює юрист.

Сума компенсації може зрости вдвічі

Нагадаємо, що, як вже розповідав Донбас24, на зимовий період розмір компенсації планують збільшити вдвічі. Проте, поки що відповідне рішення не прийняте.

«Звичайно, щоб вирішити проблему з проживанням переселенців, владі простіше знайти українців, у яких є вільне житло, і за це надавати компенсацію. Але компенсація повинна бути адекватною. Якщо вона буде 300−400 грн, більшість людей не погодиться на це. Державі зараз зручніше підняти рівень компенсації, ніж будувати житло», — говорить Ростислав Кравець.

Чи можна прихистити родичів

Також юрист розказав, що з приводу розміщення родичів ніяких обмежень немає. Тобто, якщо мама або бабуся проживали на територіях, які наразі окуповані або там проходять активні бойові дії, діти теж можуть отримувати компенсацію за їх прихисток.

А от власникам житла, які виїхали за кордон, але готові надати свої квартири переселенцям безкоштовно, в програмі взяти участь не вдасться.

«Для подання заяви потрібна лише фізична присутність», — зауважує юрист.

Крім того, виникає питання — чи можуть недобросовісні орендарі скористатися нагодою і отримувати компенсацію за переселенців, які і так щомісяця платять оренду та самостійно сплачують комунальні послуги? Адже для отримання виплат від держави договір оренди не потрібен, і взагалі в Україні його укладають дуже рідко.

«Представники влади завжди можуть розпитати людей, які живуть у помешканні, чи сплачують вони гроші, чи ні. Це найпростіший спосіб перевірити умови», — говорить Ростислав Кравець.

Прокопчук Еліна, Донбас24

АО «Кравец и Партнеры»