Мобілізація аспірантів 2023: чи призиватимуть у цьому році

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що на сьогодні жодних змін у законодавстві з цього питання не відбулося. У будь-якому разі, зміни не мають зворотної дії в часі, навіть якщо вони й були, тож підстави для мобілізації аспірантів відсутні. Тому аспіранти мають право на відстрочку від мобілізації. Звісно, що їх можуть мобілізувати.

Дуже часто трапляються ситуації, коли людей, які приходять у ТЦК або ВЛК, просто ошукують.

Їм говорять, щоби ті швидше підписали папери, аспіранти не читають, що підписують, а виявляється, що вони відмовляються від відстрочки за мобілізацією та погоджуються на службу.

Таких випадків за останній час в нашій країні дуже багато. Тоді люди по кілька днів можуть перебувати в ТЦК. Якщо працівники ТЦК діють незаконно, бажано, щоб родичі знайшли адвоката, а той звернувся до суду, в юрисдикції якого перебуває цей ТЦК, із вимогою звільнити особу від незаконного утримання.

Суди в такому разі змушують працівників ТЦК доставляти цих осіб до суду – тоді людей звільняють. Поліція, на жаль, у такому разі не часто допомагає. Але все одно, я б радив звернутися і до центральних органів виконавчої ради, адже так вони це все зафіксують, додав експерт.

Що робити, якщо аспіранту дають повістку

Від отримання повістки юрист відмовлятися не радить, аспірант може її взяти. Однак питання в тому, що безпосередньо про цю повістку можна просто повідомити ТЦК у письмовій формі, що в нього є відстрочка від мобілізації. І тільки тоді йти за цією повісткою.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закон №9051 від 22.02.2023 про внесення змін до розділу ІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41427

🔸Закон №9052 від 22.02.2023 про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41428

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Із запровадженням воєнного стану в Україні виникли добровольчі формування в територіальних громадах. Вони й досі залишаються на блокпостах у районних центрах, селищах.

Про те, що це за підрозділи і які у них повноваження, розповів в ефірі “1+1” в рамках телемарафону юрист Ростислав Кравець.

“1 січня 2022 року був прийнятий відповідний закон про національний спротив. Було введено окремий рід військ — територіальна оборона. Ці добровольчі формування територіальної громади — це фактично формування, які відносяться до сил територіальної оборони, однак не входять у Збройні сили України. Тобто місцева влада утворює відповідні добровольчі формування, які відносяться до відповідної військової частини сил територіальної оборони”, – розповів юрист.

Він додав, що добровольчих формувань в кожному регіоні може бути декілька. Вони нумеруються, до них певні вимоги. Ці особи разом з військовими, Національною поліцією, Національною гвардією можуть виконувати певні завдання, які на них покладаються.

“Однак на сьогодні ми прекрасно розуміємо, що в перші дні війни, коли була така ситуація, вони дійсно виконали дуже важливу функцію в Україні, в тому числі дотримання порядку в країні. На сьогодні, я вважаю, що їхні функції вичерпані і у разі, якщо дійсно потрібно наводити лад в Україні, для цього існує Національна поліція, Національна гвардія, Збройні сили України, ті ж сили територіальної оборони”, – висловив таку думку Кравець.

“Я вважаю, що сама функція ДФТГ на сьогодні вичерпана. Хоча народні депутати на сьогоднішній день також вносять відповідні зміни для того, щоб певним чином узаконити діяльність цих добровольчих формувань територіальних громад. Хоча в Конституції прямо передбачено, що заборонено мати окремі збройні формування. Тому їх і віднесли в сіру зону законодавчого поля. Я думаю, що потрібно припинити на цьому розвиток ДФТГ, надати відповідні компенсації тим громадянам, які постраждали при обороні. Вносяться відповідні зміни до законодавства щодо надання статусу учасника бойових дій тим членам ДФТГ, які брали участь в обороні Києва. Тобто певні пільги вони отримають”, – зауважив юрист.

На його думку, ці добровольчі формування треба розформувати. Він пояснив, що в законодавчо-нормативному плані ДФТГ практично не врегульовані. Вони не отримують фактично заробітну плату, якісь компенсації, а утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

“Питання тут потрібно вирішити кардинально. Але депутати продовжують надавати певні повноваження і легалізувати безпосередньо ці добровольчі формування”, – додав Кравець.

Раніше адвокат Ростислав Кравець пояснив, чи можуть військові перевіряти документи.

ТСН

АО «Кравець І Партнери»

Голокост у Галичині завжди пам’ятатимуть як найжахливіший період в історії. Водночас, праведний супротив на Галичині, коли звичайні люди рятували від загибелі єврейське населення, став одним з найвищих проявів людяності.

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині (стара назва Івано-Франківська).

Бути Праведником народів Світу означає розуміти, що рятуєш єврея і що можеш загинути за його рятування, не отримувати ніякої матеріальної нагороди за допомогу, тощо. Такі критерії визначені законами держави Ізраїль.

Праведникам присвячене таке важливе наукове дослідження історика Жанни Ковби, як “Людяність у безодні пекла: Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки “Остаточного розв’язання єврейського питання”.

“…Була ще одна, інакша, війна, яка об’єднувала. Це була війна за Життя проти Смерті, за Добро проти Зла. Вона була спільною для кожної людини, родини, особливо для євреїв, які лишилися сам на сам з жахливою реальністю винищення. Для переважної більшості галицького населення це була боротьба за елементарне фізичне виживання, проти голоду, холоду, хвороб, смерті, боротьба, яка відбувалася за умов, коли закон, право, релігія, традиція, мораль були сплюндровані, були загострені до останньої межі соціальні суперечності, винесені на поверхню найгірші людські риси, ницість, підступництво, зрада.

Ось у такому пекельному казані пристрастей, у всіх значеннях цього слова, від фанатичних поривів до жорстоких мук перебували герої цієї книжки. Багато з них свідомо чи за інтуїтивним поривом душі дотримувалися біблійних заповідей. Я маю на увазі передусім, “Не убий!” але не лише “Не убий!” а ще й “Возлюби ближнього, як самого себе!” – пише Жанна Ковба.

Праведниця народів Світу Стефанія Петрушка (Дідух) (з кулоном), село Трійця

Наш проект “Слово Праведника” документує спогади Праведників народів Світу у короткометражних стрічках, які ми показуємо у школах, університетах, музеях, синагогах тощо.  Серед наших героїв є Праведні родини з Галичини. У 2018-2020 роках ми з колегами об’їхали родини Праведників народів Світу у різних куточках Західної України. Ми провели журналістські експедиції до Рава Руської, Золочева, Івано-Франківська, Борислава тощо, спілкуючись з Праведними родинами та записуючи їх спогади про Голокост. Це звичайні, щирі та добрі люди, які дорожать своєю світлою долею та своїми добрими стосунками з єврейськими родинами.

У Золочеві сьогодні мешкають дві родини Праведників народів Світу.

Родина Григорія та Марії Вовкотрубів врятувала багато єврейських родин. Баумів, Кремніцерів. Каннерів, Піків. Діти Вовкотрубів, що живуть у Золочеві, та діти Піків та Каннерів, які мешкають у Нью-Йорку, підтримують контакт та зідзвонюються  досі. У листах з Канади та США врятовані називають Марію Вовкотруб своєю мамою.

Син Григорія та Марії, Іван Вовкотруб – Праведник України. Він разом з батьками допомагав переховуватися єврейським родинам.

Праведник України Іван Вовкотруб, Золочів

Минулого року Уряд призначив довічні державні стипендії з 1 червня 2021 призначено 26 громадянам України, які рятували євреїв на території України під час Голокосту у роки Другої світової війни. Івана Григоровича подавали на отримання стипендії, проте, хтось з чиновників вилучив його ім’я зі списку, і стипендії він не отримує.

Декілька місяців голова благодійного фонду Для тебе Юля Голденберг та в.о. в.о. генерального директора національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр Роза Тапанова намагаються вирішити питання, проте у січні Вовкотруб досі не отримував стипендію. Йому 87 років.

Родина Миколи та Марії Дюк з Золочева врятували від загибелі єврейські родини Розен та Сафран, молодший з яких – Роальд – став лауреатом Нобелевської премії з Хімії. Микола Дюк був вчителем у сільській школі у містечку Унев. Портал Яд Вашем оповідає, що він із дружиною Марією та трьома маленькими дітьми проживав у будівлі школи, що була на той час єдиним цегляним будинком в селі. “Всередині був один клас та житлові кімнати вчителя. У цьому будинку на горищі Микола Дюк влаштував притулок для євреїв”.

Поряд, в Уневі, Праведник народів світу Климентій Шептицький, що був настоятелем в Унівському греко-католицькому монастирі, та наставник сирітського приюту Даніїл Тимчина переховувавли євреїв та зокрема трьох єврейських хлопчиків.

Навесні 2021 року науковець з УКУ Юрій Скіра звернувся до міського очільника міста Рава Руська, де свого часу мешкав Праведник Тимчина, з прохання про перейменування вулиці на честь Праведника.

Звернення підтримали Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інститут національною пам’яті, Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського Уставу, львівський монастир св. Обручника Йосифа Студійського Уставу, ВБФ “Заради тебе” тощо. Міське керівництво Рава Руської пообіцяло питання розглянути, проте з літа 2021 року ніяких новин з цього питання не було.

У Рава Руській мешкає Марія Гнідець, донька Праведниці народів Світу Катерини Клебан. Вони переховували у себе єврейьских жінок під виглядом своїх рідних, і врятували. Маленьку Марію та її єврейську подругу Шошану водили на допити до Гестапо. Марія навчила Шошану читати Отче наш, щоб видавати себе за українку, та це врятувало їй життя.

Декілька років Марія живе у судах з рідною донькою, яка виселяє її з хати. Юрист Ростислав Кравець на громадських засадах їздить на суди до Львова, щоб захищати бабусю. Зараз позов проходить касацію.

Марія Гнідець, донька Праведниці народів Світу Катерини Кебан, Рава Руська

У Івано Франківську гетто повністю було знищене. Врятовані та їх діти розповідають жахіття про роки окупації. Кожен рятівник, що мав сміливість допомагати євреям, ризикував власним життям.

Родина Ільницьких врятувала 14 (16) чоловік. Вдівець Петро Ільницький з 5 дітьми на руках зробив на горищі та у лесу схованки для декількох єврейських родин. Поряд були ще дві схованки, проте їх видали карателям сусіди, яких євреї попросили принести їжу, передавши іх гроші. Гроші взяли, та привели з собою вбивць.

Знаючи про ці жахливі історії. родини, яких переховували Ільницькі, мешкаючи у схованці у лісі, взагалі не входили взимку, коли випадав сніг – бо у лісі по слідам можна було знайти сховище.

Родина Праведників народів Світу Ільницьких, Івано Франківськ

Мені пощастило спілкуватися та записати інтерв’ю з Катериною Шереметою, молодшою донькою Праведника Петра Ільницького. Катерина – Праведниця народів Світу, ій 87 років.

Праведник народів Світу Кирило Кіндрат з мамою давав притулок відомому професору зі Львова Шлезінгеру.

Після війни доля Кіндрата та Ільницьких склалася непросто. Ільницьких на 20 років депортували разом з сотнями тисяч українців до Караганди. Кіндрата звільняли з посад та не давали можливості зростати як спеціалісту через його переписку з врятованим, який тоді жив в Ізраїлі.

Минулого року я була гостем Ільницьких, які співали унікальну колядку “Сумний святий вечір у 1946 році” – про Різдво вдалечині від рідної землі. Спогади про депортацію українців органами КДБ зберігаються родинами депортованих.

Праведниця народів Світу Катерина Шеремета з портретом свого батька, Праведника народів Світу Петра Ільницького

Багатими та сильними були на початку ХХ сторіччя міста Дрогобич та Борислав, завдяки видобутку нафти та солі. Майже усе єврейство цих міст загинуло у Голокості.

У січні 2020 року ми були у Бориславі гостями у Орисі Попель, доньки Праведників народів Світу Василя та Стефанії Попель. Разом з мамою Матрьоною вони переховували Етку Ліпман та її сина Йозефа. Йозеф мешкає у Польщі, але приїздить до Борислава та завжди просить готувати так саме, як готувала бабуся Матрьона у його дитинстві.

Орися Попель з фото своїх батьків, Праведників народів Світу Василя та Стефанії Попель

Врятовані у Золочеві Марія та Давід Пік під час еміграції з Галичини до США. Париж, 1944 або 46 роки. Це фото у подарунок для Слова Праведника надіслала донька Давіда Піка Стефанія

Остання з Праведниць народів світу, що мешкала у Львові – Стефанія Дідух (Петрушка). Разом з батьками Андрієм та Анелею вона мешкала у селі Трійця на Тернопільщині. Однієї ночі восени 1941 року до них прибігли чотири єврейських хлопця, брати Печеник, сказали, що йде погром, їх магазин грабують. Вони попросили Дідухів про допомогу, та усі роки окупації українська родина переховувала хлопців. Після війни два брати поїхали до Ізраїлю, а два – до США. Переписка з врятованими почалася у 50-х роках, та ця дружба родин триває досі.

Історична правда

АО «Кравец и Партнеры»

За даними НБУ, 70% скарг споживачів за 2019 рік стосувалося оманливої реклами банківських депозитів та маніпуляцій з кредитними ставками. З 1 вересня банки мають надавати споживачам детальну інформацію про свої послуги — зокрема, на сайтах фінустанов мали б запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчою позикою чи доходів від розміщення коштів на депозит. Та чи запрацювали? Перевірмо це!

Заходжу на сайт державного банку. Обираю послугу “кредит кешем” — хочу взяти 10 тисяч гривень на 24 місяці. Онлайн-калькулятор (так, він є!) показує, що мій щомісячний платіж за кредитом становитиме 701 гривню, і попереджає, що при оформленні позики доведеться сплатити разову комісію за надання кредиту — 500 гривень. Загальна вартість кредиту — 17 333 гривні. Тобто, позичивши 10 тисяч гривень, за два роки банкові треба буде віддати 7333 гривні відсотків. Банк пише, що реальна річна процентна ставка за цим кредитом становитиме 79%. Ого-го, недешево!

На сайті іншого державного банку перевіряю умови надання розрекламованої владою програми “Іпотека під 10%”. Цікаво, чи розкаже банк правду про кредит на житло?

Іпотечну позику фінустанова надає на термін від 12 до 240 місяців. Читаю, що у перший рік процентна ставка справді становитиме 9,99%. А от у наступні роки залежатиме від індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) за останні 12 місяців плюс 4%. Тобто якщо індекс зростатиме, то й кредитна ставка — також. До речі, протягом останнього року індекс перебуває в межах 8,5%. Якщо до нього додати 4%, то процентна ставка вже буде 12,5%. І це ще не всі витрати. Позичальникові, який сьогодні захоче взяти іпотечний кредит, доведеться сплатити ще страхування іпотеки (0,5% вартості нерухомості), особисте страхування (0,5% суми основної заборгованості за кредитом), 1% разової комісії, близько 12 тисяч гривень — за послуги нотаріуса, приблизно 3500 — за оцінку нерухомості… Тобто реальна процентна ставка за таким кредитом виходить не 10%, а набагато більше!

Реальна процентна ставка за таким кредитом виходить не 10%, а набагато більше!

Великий український банк з іноземним капіталом також встановив на своєму сайті кредитний онлайн-калькулятор. Він показує: якщо я, наприклад, захочу взяти 20 тисяч гривень кредиту на 12 місяців, то щомісячний платіж становитиме 2170,37 гривні. Реальної річної процентної ставки банк так і не вказує. Лише зазначає, що “остаточна сума щомісячного платежу потребує уточнення менеджером банку”.

Перепрошую, а як же вимога НБУ надавати споживачам повні дані про кредит?!

Інформацію про депозитні ставки банки розкривають краще. Обираю на сайті великого комерційного банку вклад “Ощадний” у гривні. Читаю, що процентна ставка з урахуванням податків за цим депозитом — 5,5%. Якщо покладу на депозит 100 000 гривень на 12 місяців, то за рік отримаю 5500 гривень прибутку. Депозитний калькулятор показує, що з цієї суми доведеться сплатити 1072,50 грн ПДФО та військового збору. Отож чистий прибуток за вкладом дорівнюватиме 4427,50 грн, а процентна ставка з урахуванням сплати податків — 4,43%.

Отже, проаналізувавши дані на сайтах державних і комерційних банків, ми з’ясували, що досі не всі фінустанови розкривають детальну інформацію про свої кредити.

“Нові вимоги щодо розкриття банками інформації на сайтах — це більше показовий крок, — вважає адвокат Ростислав Кравець. — На жаль, найбільша проблема в тому, що немає контролю за дотриманням банками умов, скажімо, кредитного договору. Ніхто їх не перевіряє, щоб притягти згодом до відповідальності за недотримання цих умов”.

ОФІЦІЙНО

“Усі банки на своїх сайтах повинні публікувати інформацію про споживчі кредити, автокредити, іпотеку та депозити в єдиному уніфікованому форматі. Тобто клієнт, зайшовши на вебсайт будь-якого банку, повинен мати змогу переглянути або завантажити один файл зі всіма умовами послуги, — розповідають у Нацбанку у відповідь на запит “Експресу”. — Також банки мають вказувати витрати за кредитом єдиною річною ставкою. Ставка повинна включати абсолютно всі витрати клієнта.

Також банки мають чітко вказувати наслідки для клієнта у разі невиконання ним умов договору. Адже до набуття чинності вимог НБУ ця інформація могла бути прихованою за різними примітками та попередженнями”.

Чи передбачено відповідальність за невиконання цих вимог?

“Якщо НБУ виявить, що той чи інший банк не дотримується вимог та не розкриває повної інформації про послуги, ми звертатимемося до банку з вимогою усунути порушення. Якщо він не усунув його, застосовуємо штраф — від 300 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення (5100 — 13 600 грн)”.

газета Експрес

АО «Кравец и Партнеры»