Методика нехтування

В Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?». 

Відкриваючи захід, голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова зазначила, що проблема не є новою і бере початок з 2019 року, коли фактично «обнулили» одну із ключових інституцій суддівського врядування – Вищу кваліфікаційну комісію суддів. «Якщо подивитись на історичний контекст цієї проблеми, то вона, певною мірою, полягає у боротьбі за державний суверенітет. Ми, як інституція, втратили безпосередність обрання на з’їзді членів ВККС», — додала Л.Ізовітова

Голова НААУ нагадала, що у 2019 році Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до закону «Про судоустрій та статус суддів» та деяких законів щодо діяльності органів суддівського врядування». Конституційний Суд, в свою чергу, навіть визнавав деякі положення цього закону неконституційними.

Протягом 2019—2022 років ВККС не працювала, утворився вакуум. В 2021 році була внесена Пропозиція Президента про відновлення діяльності ВККС. На розвиток цієї ініціативи 14 народних депутатів, членів Комітету ВР з питань правової політики, внесли законопроект щодо відновлення роботи ВККС.

Не без змін і дискусій, але закон зрештою було прийнято. Модель формування раніше діючі ВККС була повністю змінена. Закон встановив формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС, яка за результатами конкурсу має відібрати та рекомендувати Вищій раді правосуддя кандидатів на призначення членами ВККС. Перший склад конкурсної комісії строком на два роки формувався за участі міжнародних експертів. Після закінчення 2-х річного терміну повноважень, який обчислюється з дня початку її діяльності, конкурсну комісію формують — Рада суддів України, Рада прокурорів, Рада адвокатів України і Президія Академії правових наук.

Оскільки повноваження першого складу конкурсної комісії завершились 1.06.2025, тож з цього дня мав розпочатися старт формування конкурсної комісії у новому складі іншими суб’єктами формування.

Законодавець, переконана Л.Ізовітова, свідомо передбачив, що перший склад з участю міжнародних експертів виконає свою місію з формування оновленої ВККС, передає досвід, а потім українські суб’єкти формування будуть відбирати членів конкурсної комісії для обрання членів ВККС самостійно. Це буде принциповим кроком до відновлення державного суверенітету України в судовій сфері.

Це вже історія, наш законодавець, допустивши міжнародних експертів до формування судової гілки влади на короткий перехідний період, а надалі спрямовував свої дії на відновлення власного суверенітету, оскільки формування конкурсної комісії мало здійснюватися виключно національними суб’єктами.

Між тим, швидко промайнули два роки, і 1 червня закінчились повноваження у першого складу конкурсної комісії. Відповідно до вимог закону, як тільки закінчились повноваження у членів конкурсної комісії, протягом 5 днів ВРП повинна зробити відповідне повідомлення в «Голосі України», направити повідомлення формуючим суб’єктам і розмістити повідомлення на сайті, що формується новий склад КК. У свою чергу, суб’єкти формування протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення мають надати своїх кандидатів до складу комісії. Через 5 днів ВРП має сформувати із цих кандидатів нову конкурсну комісії.

«Ми призначили Раду адвокатів України на 6—7 червня, очікуючи, що до 6 червня отримаємо таке повідомлення. Однак жодного повідомлення дотепер не отримали. 13 червня я направила голові ВРП лист з проханням повідомити про причини такої затримки. 17 червня розгляд цього питання пропонувалось включити до проєкту порядку денного, але цього не трапилося, до порядку денного не включили. Жодного рішення ВРП з цього приводу не приймала», — розповіла Л.Ізовітова.

Згодом у НААУ отримали лист за підписом заступника голови ВРП про те, що обговорюється питання з приводу того, аби розробити відповідну методику. Однак законом жодна методика не передбачена, а всі строки — сплинули.

Голова НААУ зазначила, що 18 червня у ВР був зареєстрований законопроект про вдосконалення процедури конкурсу на посади в судовій владі, мається на увазі конкурсних процедур. Законопроєктом передбачено продовження повноважень конкурсної комісії за участі міжнародних експертів.

Утім, вочевидь, що конкурсна комісія за участю міжнародним експертів завершила свою роботу 1 червня. А законопроєкт про продовження її діяльності подано майже через 3 тижні. А тому відсутні жодні передумови, аби у такий спосіб подовжити повноваження першого складу КК.

Умаслити іноземців

Своє бачення проблеми, що склалась, висловив і адвокат Ростислав Кравець.

Спікер розповів, що він звернувся до РАУ, а також всіх суб’єктів, які формують склад комісії, яка повинна добирати членів ВККС, щодо необхідності обговорення цього питання.

«Питання буксує за пропозицією члена ВРП Романа Маселка, який, як відомо, пов’язаний з різними грантовими організаціями, в які входять і депутати — автори згаданої законодавчої ініціативи. Складається жахливе і загрозливе для національної безпеки питання щодо впливу іноземців на формування органів державної влади в Україні», — обурився Р.Кравець.

За словами адвоката, пояснити участь іноземців у першому складі конкурсної комісії можна тим, що народні обранці таким чином вирішили отримати допомогу і досвід. «Хоча, як бачимо за результатами, нічого нового нам ці іноземні експерти не продемонстрували. Якщо законом чітко передбачена ситуація, яка встановлює строки, то жодних підстав для відкладення немає. А ВРП чомусь вирішила переступити закон і погодитись на пропозицію одного із членів ВРП почекати. Чого почекати? Незрозуміло. Почекати, поки ВР прийме закон і дозволить іноземцям знову формувати склад конкурсної комісії? Наразі

є закон, який потрібно виконувати», — наголосив Р.Кравець.

Та ще більше адвоката вразила позиція Ради прокурорів, які надіслали відповідь, що вони не бачать жодних проблем, як і не бачать себе в цьому процесі. За словами спікера, сьогодні йдеться про те, що ВРП як конституційний орган порушує закон і при цьому настільки зухвало це робить.

Також адвокат розповів, що у ВР є пропозиція прийняти норми щодо відкликання членів ВРП, бо наразі зробити це неможливо. Р.Кравець зазначив, що існують численні рішення від Великої палати ВС, якими встановлено порушення членами ВРП власного закону, а саме, коли притягають суддів за те, що суддя діяв так, як прямо в законі написано. Це, на його думку, говорить або про умисні дії або про низький професійний рівень членів ВРП.

Також Р.Кравець нагадав, що вирішальне право голосу стосовно призначення членів ВРП застережене за іноземними експертами до 14 липня 2027 року. «Дивно, що люди, які не знають українських законів, не знають української мови, намагаються оцінювати чиюсь доброчесність. З іншого боку, ми взагалі нічого не знаємо про цих міжнародних експертів», — додав Р.Кравець.

В свою чергу спікер НААУ Олексій Шевчук зазначив, що, оскільки проходив етичну раду і відповідну процедуру, може підтвердити той факт, що міжнародні експерти не володіють українським законодавством, не володіють процедурними регламентними моментами щодо обрання членів і не володіють фаховою базою, щоб оцінювати кандидатів на ті чи інші посади. Більше того, матеріали міжнародним експертам готує секретаріат ЕР, який формується за грантові кошти і всі подання достеменно перевіряються представниками грантового корпусу — як то Р.Маселко та Віталій Шабунін, перед тим, як вони подаються усім без виключення міжнародним експертам.

***

Відтак, складається враження, що коли приймався чинний закон, представникам грантових організацій майбутнє здавалось настільки далеким, що всі рішення у ньому мали прийматись колись «потім» і «самі собою». Але, майбутнє настало вже, а втрачати міцні зв’язки з іноземцями так не хочеться, що доводиться вигадувати нові казки про українську меншовартість, тотальну недоброчесність громадян України та уявні «методички» щодо формування незалежних органів.

Джерело: unba.org.ua

АО «Кравець І Партнери»

На цю посаду було ще два кандидати. За колишнього суддю Львівського окружного адмінсуду Володимира Кравчука віддали голоси 27 суддів, а за колишнього виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка — лише 12.

Нагадаємо, в Україні поетапно запроваджують судову реформу, відповідно до якої судова система складатиметься з трьох рівнів судів: місцевих, апеляційних та Верховного. Створення їх почали з найвищого — Верховний Суд оголосив, що стартує з 15 грудня.

— Що відомо про людину, яка фактично має контролювати всю судову систему в Україні? — запитуємо в експертів.

— Валентина Данішевська походить із Запоріжжя, — каже головний експерт із судової реформи «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков. — Освіту юриста здобувала заочно в Одеському державному університеті імені Мечникова. Майже шість років працювала суддею в Арбітражному суді Запорізької області. У 1998 році підвищувала кваліфікацію в Німеччині, а в 2002 році — у США.

У 2001 році стала директором «Центру комерційного права» в проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні. На цій посаді перебувала до минулого року, коли її обрали суддею Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду.

Із 2009 року також була суддею постійного третейського суду при Асоціації українських банків. У 2015 році її обрали до складу громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Громадська рада доброчесності не знайшла фактів недоброчесності в її професійній біографії.

— Наскільки пані Данішевська відповідає новій посаді?

— На моє переконання, ця людина не має бути головою Верховного Суду, — каже голова ГО «Правова держава» Ростислав Кравець. — Якщо глянути її додаток до диплому, то навчалася вона здебiльшого на трійки.

Крім того, останні 15 років (з 2001-го) вона практично не займалася суддівською діяльністю. Це означає, що в пані Данішевської лише теоретичне уявлення про те, як сьогодні працюють українські суди. А в 2004 році були змінені кодекси…

Вона спеціалізувалася на корпоративному праві. На мою думку, представники саме господарських судів не зовсім розуміють усю проблему суддівської системи, адже справи більшості громадян розглядають у загальних та адміністративних судах. Крім того, це може призвести до певного перекосу пріоритетів.

А той факт, що була суддею Третейського суду, який вирішує спори між позичальниками та банками здебільшого на користь останніх, теж навряд чи добра характеристика для голови ВСУ.

М. Жернаков: — На мою ж думку, вона справляє непогане професійне враження, має авторитет серед колег. У мене більше питань стосовно того, наскільки вона є самостійною фігурою.

— Що маєте на увазі?

— Почнімо з того, що напередодні пленуму її прізвища не було серед кандидатів, на відміну від двох інших. Її кандидатуру внесли раптово, так само як раптово підтримали аж 67 суддів із 111 осіб. Але чудес не буває! Без узгодження з Адміністрацією Президента такого рішення не було б.

Припускаю, її призначили для того, щоб усе виглядало добре. Адже це досить компромісна фігура, не викликає алергії в Банкової і водночас сподобається іноземним партнерам. А насправді справами завідуватиме її заступник — одіозний Богдан Львов, керований з Адміністрації Президента. Він має погану репутацію, є фігурантом низки резонансних справ, відтак отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності.

Ірина ЛОПУХ, газета Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры