За його словами, початково судом було оголошено про заставу в розмірі 665 600 грн, однак уже через 10 хвилин секретарем судового засідання було винесено одразу дві ухвали. Друга стосувалася збільшення розміру застави до 665 600 000 гривень – як виправлення описки на підставі ч.1 ст. 379 КПК України. 

Ростислав Кравець підкреслює, що, згідно з положеннями цієї ж статті, питання про внесення виправлень має вирішуватися в судовому засіданні. При цьому всі учасники процесу мають бути поінформовані про дату, час і місце засідання. Якщо особи, яким заздалегідь про це повідомлені, не з’являються на розгляд, це не перешкоджає діям суду щодо внесення виправлень.

“Звичайно, ніхто і нікого ні про це не повідомляв, – підкреслює юрист. – Більше того, дві бокові судді Сергієнко Г.Л. та Кравченко Я.В. відразу покинули не тільки залу судового засідання, а й приміщення суду на очах журналістів та адвокатів, що очікували разом з конвоєм на текст ухвали, та фізично не могли брати участь в прийняті цієї ухвали про виправлення описки”.

За словами Кравця, головуюча суддя Ада Педенко фактично одноособово прийняла ухвалу щодо виправлення описки. Це є серйозним порушенням.

“Крім того, всупереч ч. 3 тієї самої ст. 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Але в самій ухвалі суддя, що, на мою думку, підробила судове рішення, зазначила, що ця ухвала не оскаржується”, – додає адвокат.

Кравець підкреслив, що наразі сторона захисту Богуслаєва збирається подавати до правоохоронних органів чергову заяву щодо відводу головуючої у цій справі судді, а також звернення щодо ймовірної підробки судової ухвали Адою Педенко.

Адвокат також зазначив, що фактично, відповідно до норм ч.1 ст. 400 КПК України, наразі сума застави для Вячеслава Богуслаєва встановлена в розмірі 665 600 грн, бо ухвала про виправлення описки не набрала законної сили і оскаржується. При цьому Нацбанк забороняє внесення і цієї суми.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

За словами Кравця, ліквідація військової юстиції, яка колись функціонувала як спеціалізована судова система, призвела до правового вакууму, тоді як інші спеціальні суди — наприклад, антикорупційні — були створені. Він вважає це суперечливим підходом. 

«Питання в тому, що не працює і відсутня у нас фактично військова юстиція… У нас її ліквідували, при цьому створили спеціальні суди антикорупційні. Те саме протирічить Конституції», — зазначив адвокат.

«Щодня дзвонять СЗЧ-ники»: Проблема повернення військових

Кравець наголошує, що до нього ледь не щодня звертаються військові, які хочуть повернутися до служби, але не можуть цього зробити через незакриті кримінальні провадження.

За його словами, щоб військовослужбовець міг відновити службу або звільнитися за законними підставами, зокрема через народження третьої дитини, необхідно спершу закрити провадження у справі СЗЧ.

Юрист також розповів, що багато військових, які пішли в СЗЧ через втому, конфлікти з командирами або відсутність відпустки, уже повернулися й служать в інших частинах. Проте їхні справи залишаються нерозв’язаними.

Що буде із сотнями тисяч СЗЧ після завершення війни?

Юрист припускає, що після завершення повномасштабної війни державі доведеться ухвалювати системні рішення щодо осіб, які опинилися в статусі СЗЧ:

«Судити 400 тисяч осіб — фізично нереально. Я думаю, буде якась амністія або інший механізм».

Він уточнив, що в Кримінальному кодексі питання самовільного залишення частини регулюється статтею 407, дезертирства — статтею 408, а також існує стаття 409, що охоплює інші пов’язані правопорушення.

Джерело: komersant.ua

АО «Кравець І Партнери»