АО «Кравець І Партнери»

Це відео допоможе зрозуміти поточні проблеми та шляхи їх вирішення для підвищення мотивації наших захисників.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ЗУ від 21 серпня 2025 рок № 4585-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4585-20#n99

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Це відео допоможе зрозуміти поточні проблеми та шляхи їх вирішення для підвищення мотивації наших захисників.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ЗУ від 21 серпня 2025 рок № 4585-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з проходженням військової служби – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4585-20#n99

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸п. 5 ст. 122 КАСУ. Строк звернення до адміністративного суду – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401

🔸Постанова ВП ВС щодо розрахунку строку позовної давності з врахуванням карантину та воєнного стану й неможливості зменшити розмір неустойки в 3% річних та інфляційні втрати – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15953-postanova-vp-vs-shhodo-rozrahunku-stroku-pozovnoyi-davnosti-z-vrahuvannjam-karantinu-ta-vojennogo-stanu-j-nemozhlivosti-zmenshiti-rozmir-neustojki-v-3-richnih-ta-infljacijni-vtrati/

🔸Постанова ВП ВС щодо строків звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та поновлення пропущеного строку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15964-postanova-vp-vs-shhodo-strokiv-zvernennja-do-sudu-z-pozovom-pro-viznannja-protipravnimi-ta-skasuvannja-podatkovih-povidomlen-rishen-ta-ponovlennja-propushhenogo-stroku/

🔸Контакти для звернень у випадках порушення прав військовослужбовців – https://t.me/rkravetsUA/18330

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ст. 10-1 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131

🔸ст. 9 ЗУ Про відпустки – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Міністерство оборони анонсувало створення інституції військового омбудсмена. Міністр Рустем Умєров повідомив, що вже представив концепцію президенту. Він також уточнив, що вже створено Центральне управління захисту прав військовослужбовців, яке займається “реагуванням на скарги, виїздами на місця порушень, проведенням перевірок та забезпеченням відновлення прав наших воїнів”.

“Військовий омбудсмен має отримати всі необхідні інструменти для реальної та ґрунтовної роботи: захисту прав військовослужбовців, резервістів та членів їхніх сімей, а також аналізу системних проблем і їх вирішення”, – повідомив Умєров.

Посадовець пообіцяв незабаром внести відповідний законопроєкт на розгляд депутатів Верховної Ради. У профільному комітеті схвально ставляться до ідеї запровадження посади військового омбудсмена. “Військові – це такі ж звичайні люди. Якщо у звичайних людей є омбудсмен, який захищає їх права, то чому такого не повинно бути у військових? Не треба приховувати, що в нас у Збройних Силах й інших формуваннях інколи трапляється не зовсім толерантне ставлення керівництва до підлеглого”, – каже “Апострофу” голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

СЗЧ, грошові побори, перевищення повноважень: у яких випадках міг би допомогти омбудсмен

Чому відбуваються СЗЧ? Чи є у тому чи тому факті самовільного залишення частини провина командування? Було б добре, якби спеціальний уповноважений міг це встановити. “Я не знаю багатьох випадків, але те, що знаю, можливо, потрібно було б, щоб військовослужбовець мав можливість звернутися до військового омбудсмена. Ті ж СЗЧ відбуваються не тільки через страхи, а є питання, коли, наприклад, бунт військовий”, – продовжує нардеп.

Можливо, робота з причинами допомогла б краще викорінити проблему, ніж пом’якшення покарання за СЗЧ. Але не тільки це. У списку задач для військового омбудсмена мало би бути питання хабарів. Приміром, подейкують, що у відпустку військових просто так не відпускають – лише за певну суму. “Сьогодні наш військовослужбовець, як тільки підписав контракт з державою, – фактично безправна людина. Його ніхто не може захистити. Хто захистить солдата від свавілля командирів, від поборів, від морального, психологічного, фізичного знущання, відправки в наряд тощо? Це величезна проблема – захист прав військовослужбовців”, – коментує “Апострофу” військовий експерт Олег Жданов.

Військовий омбудсмен міг би докласти руку й до захисту прав зниклих безвісти військовослужбовців. “Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України. Вона має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов’язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім’ї такої особи мають право на отримання достовірних відомостей про місце її перебування, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме)”, – розповідає “Апострофу” адвокат, кандидат юридичних наук, керуюча “Адвокатського бюро Анни Даніель” Анна Даніель.

Проте на практиці все не так просто. “Від початку повномасштабного вторгнення адвокати нашого бюро і я працюємо із родинами зниклих безвісти за особливих обставин і полонених військовослужбовців, бо щоразу виникають нові питання, – розповідає адвокат. – Квест починається на етапі комунікації з військовою частиною, яка має провести службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовця і надати акт службового розслідування. Однак часто не робить цього, якщо в ньому, наприклад, міститься інформація з обмеженим доступом. Тож може бути взагалі нічого не відомо про долю зниклого, крім самої дати і місця зникнення”, – каже співрозмовниця видання.

Рідні зниклих місяцями живуть у невідомості. Крім того, немає запобіжників від подачі неправдивої інформації в акті. Адже слідчі й прокуратура, які розслідують справу, часто просто чекають новин від бригади.

“Як показує досвід, КПК, на жаль, на слідчих практично не діє. Прокуратура фактично не здійснює належний нагляд за проведенням слідства, тому слідчі органи нічого не роблять і за це жодної відповідальності не несуть”, – зазначає “Апострофу” адвокат Ростислав Кравець.

Тож чи вживалися прийнятні заходи для евакуації потерпілих, чи не піддавалися військові надмірному ризику – відповіді на ці та інші питання навряд чи можна колись отримати.

“За нормами діючого Кримінального кодексу, статутів ЗСУ, командування несе відповідальність за фактично життя і здоров’я своїх підлеглих. Однак мені на сьогодні не відомі випадки, коли б не за політичних мотивів командирів притягали до відповідальності за втрату особового складу чи неналежне виконання своїх обов’язків, які призвели до втрати особового складу. У справі щодо Червінського знайшли [порушення], а в інших випадках чомусь питання не порушується”, – констатує Кравець.

Військовий омбудсмен – на зараз чи на після війни

Цікаво, що не всі військові погоджуються, що військовий омбудсмен потрібен під час війни. “У мирний час слід розбиратися, права військовослужбовця, все інше… А у військовий час – не можна грати в демократію. Це призведе до розпаду структури взагалі, – коментує “Апострофу” начальник служби зв’язків з громадськістю 110-ї ОМБр Іван Сєкач. – Є закон, статут, можна звернутися до юриста, якщо порушуються права по статуту й по закону”.

Іншої думки військовий експерт Олег Жданов. Він переконаний: у країні має бути створена система противаги і стримування у Збройних Силах України, бодай у вигляді інституту омбудсмена. “У США немає військового омбудсмена. У більшості армій світу система побудована таким чином, що є люди, повноваження яких дозволяють захистити військовослужбовця, – пояснює співрозмовник видання. – В Америці, приміром, є система капеланів, військових психологів, куди може звернутися військовослужбовець, є так би мовити солдатський клуб, комітет. Усі ці структури мають повноваження впритул до усунення командира від виконання службових обов’язків. У них своя вертикаль, яка не перетинається з командирською. Психолог може підійти до командира частини і сказати: треба провести розслідування, бо є факти порушення статуту й недотримання прав військовослужбовців. Те саме може зробити капелан, і солдатський комітет. А у нас сьогодні командир завжди правий”.

Тож, коли б в Україні не запроваджували інститут військового омбудсмена, головне – щоб він мав реальні важелі впливу на командування.

Джерело: apostrophe.ua

АО «Кравець І Партнери»

Раніше трирічний термін подання документів на отримання одноразової грошової допомоги рахувався від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це призводило до того, що близькі родичі військових, яких суд оголошував померлими після тривалого періоду відсутності, могли втратити право на допомогу через сплив термінів ще до моменту ухвалення самого судового рішення.

Тепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих захисників та захисниць.

Також Уряд запровадив позачергову виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю І групи. Це зумовлено тим, що такі люди потребують невідкладного та вартісного лікування. Нерідко, через тривалий термін очікування в загальній черзі, вони не встигають отримати допомогу за життя.

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Джерело: mod.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Точну статистику регулятор не публікує, є лише оцінки банків та юристів, які можна порівнювати з останнім довоєнним показником: радник, адвокат юрфірми Gracers Лариса Величко повідомила «Мінфіну» про 28,9 тис. випадків успадкування банківських активів за підсумками 2021 року.

«Можна скласти власний рейтинг, де на першому місці у спадкуванні будуть депозити, кошти на карткових рахунках, на другому — цінні папери, на третьому — кредитні зобов’язання та майно в депозитному сейфі», — додала вона.

Коли експерти говорять про ЦП, то найчастіше мають на увазі ОВДП, які українці почали купувати набагато активніше, ніж до повномасштабного вторгнення: з початку війни загальний портфель ОВДП у фізосіб зріс у 2,3 раза та сягнув 58,3 млрд грн.

Опитані банки повідомили «Мінфіну», що не ведуть обліку спадкових справ щодо депозитів клієнтів. А ось передачу ОВДП рахують.

Наприклад, у пресслужбі Ощадбанку навели таку динаміку:

2022 рік — 12 випадків;
2023 рік — 22 випадки;
2024 рік — 8 випадків.

Але й там нам підтвердили, що найчастіше люди успадковують не цінні папери.

«Переважно це кошти на карткових та депозитних рахунках», — зазначили нам у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

При цьому українці все частіше користуються послугами посередників.

«Найпоширеніший варіант — спадкоємці виїхали за кордон і, подавши заяву на прийняття спадщини, доручають адвокатам супроводжувати процес отримання свідоцтва та спадщини», — пояснила адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова.

Як відбувається успадкування у банках

У Сенс Банку (Sense Bank) пояснили, що фінустанова дізнається про факт смерті клієнта (вкладника, позичальника) двома способами:

При зверненні родичів із оригіналом свідоцтва про смерть особи (або нотаріально завіреною копією).
При надходженні запиту від нотаріуса/нотаріальної контори щодо наявності коштів померлого.

Нотаріуси допомагають спадкоємцям розшукати активи померлого, адже вони можуть не знати, скільки той мав рахунків, в яких саме банках і які суми там розміщені.

«У разі отримання свідоцтва про смерть клієнта, його рахунки блокуються до моменту звернення спадкоємця (спадкоємців). Будь-які подальші операції заборонені, окрім операцій з видачі готівки (та/або закриття рахунків) спадкоємцям на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або свідоцтва про право власності, або дозволу нотаріуса на отримання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду», — розповіли «Мінфіну» у пресслужбі ОТП Банку.

Процедура успадкування для всіх банків є єдиною й регулюється Цивільним кодексом (ст. 1228−1233), а також нацбанківською інструкцією про відкриття/закриття рахунків, затвердженою Постановою НБУ № 705. Це ключові документи, хоча є й інші, що їх доповнюють.

«Щоб отримати спадщину, людина має надати банку свідоцтво про смерть вкладника, свідоцтво про право на спадщину, яке можна отримати у нотаріуса, надавши йому заяву про прийняття спадщини, а також документи, що підтверджують її особу та право на спадщину. Банку також потрібно надати паспорт та код спадкоємця. І якщо такі є, додаткові документи. Наприклад, заповіт, договір про спільний депозит тощо», — уточнив нам начальник юридичного управління Unex Bank Ігор Куц.

Усі ці документи потрібно подати до банку протягом 6 місяців після відкриття спадщини.

В Ощадбанку сформулювали черговість кожного етапу:

Банк отримує запит від нотаріуса на наявність коштів на рахунках/цінних паперах на рахунку померлого. А саме: запит + свідоцтво про смерть.
На підставі отриманої інформації від банку нотаріус готує свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець звертається до банку зі свідоцтвом про право на спадщину.
Банк відкриває рахунок спадкоємцю та переказує на нього ЦП/кошти на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо спадкоємець не має рахунку і не хоче його відкривати, він може подати заяву і отримати успадковану суму готівкою через касу.

«Зазвичай процедура успадкування коштів на рахунках та цінних паперах у банку займає від 2 до 4 тижнів», — додав Куц.

Юристи уточнили, що у свідоцтві про право на спадщину зазначаються такі відомості:

• Номер рахунку вкладу. Банк може прийняти свідоцтво без такого номера лише, якщо в нього відкрито один рахунок померлого, або якщо у свідоцтві чітко зазначено, що спадщина поширюється на всі рахунки клієнта.
• Назва банку.
• ПІБ спадкоємця/спадкоємців.
• Дата складання спадщини.
• Якщо гроші на рахунку заповідаються декільком людям, то обов’язково має бути зазначено, як вони розподіляються між ними. Якщо пропорції не зазначені, банк сам ділить кошти на рівні частини. При цьому всім спадкоємцям не обов’язково звертатися до фінустанови одночасно.

Живий чи ні: що знають банки

Фінансові установи можуть не відразу дізнатися про смерть свого клієнта.

«Банки не здійснюють активного та постійного моніторингу життєвого стану своїх клієнтів. Вони покладаються на інформацію, яка надходить від родичів, представників, адвокатів чи державних органів», — пояснила Лариса Величко із Gracers.

Обов’язкове спілкування людини з банком зазвичай відбувається раз на рік, іноді двічі на рік, коли проводиться обов’язковий фінансовий моніторинг. Клієнт повинен прийти до фінустанови з документами (паспорт, податковий код) та актуалізувати свої персональні дані. Якщо людина з будь-якої причини цього не зробить і не зв’яжеться з банком, її рахунок заблокують.

При цьому банк не перевірятиме — чи жива людина, чи ні, воює на фронті чи виїхала за кордон. Це не його функція.

«Банки не зобов’язані самостійно розшукувати близьких родичів вкладника у разі його смерті. Процедура наслідування ініціюється спадкоємцями, які мають звернутися до нотаріуса для відкриття справи про спадщину. Хоча деякі банки можуть здійснювати певні дії для інформування родичів (надсилатимуть листи за місцем проживання клієнта) про наявність грошей на рахунку вкладника.

Якщо банк тривалий час (зазвичай більше року) не отримує звернень від спадкоємців та не отримує інформації про відкриття справи про спадщину, то може звернутися до нотаріуса чи державного органу для з’ясування причин”, — додала Величко.

Самі банкіри визнають, що зазвичай все відбувається інакше: після закінчення терміну депозиту фінустанова автоматично продовжує (пролонгує) її на новий термін, якщо вкладник не з’являється.

Кого точно завжди розшукує банк — це позичальника: коли той припинить платити за кредитом, йому надсилатимуть повідомлення на мобільний телефон та писатимуть листи за місцем проживання. Якщо людина проживала не сама, то інформація швидко дійде до рідних та близьких.

Якщо ж у померлого вкладника немає заповіту, то завданням нотаріуса стане пошук усіх законних спадкоємців та розділ активів між ними. Для цього він може звернутися до державних органів влади (для отримання інформації про родичів), а також до засобів масової інформації з відповідним оголошенням.

Які проблеми виникають у спадкоємців

Хоча процедура успадкування банківських активів і виглядає досить зрозумілою, люди часто мають проблеми з дотриманням усіх правил. Через це вони ризикують втратити спадок. Після опитування банкірів та юристів «Мінфін» зібрав ключові.

Відсутність у спадкоємців повної інформації про банківські активи заповідача. Скільки саме у нього рахунків, у яких саме банках — про це можуть знати далеко не всі. Ці дані збирає нотаріус власноруч: надсилає запити до кожного чинного в Україні банку, яких наразі 62. Таке розслідування може тривати не один тиждень, і оплачуватиметься спадкоємцями.

«Пошук активів може ускладнитись, якщо кошти розміщені ще й в іноземних банках. Тому для ефективної ідентифікації коштів на банківських рахунках/депозитах спадкоємець повинен надати нотаріусу якомога більше інформації про наявність у спадкодавця взаємовідносин із банками (договори, квитанції, листування тощо). Це дозволить звузити коло пошуку та заощадить час, сили та кошти спадкоємців», — сказав «Мінфіну» радник юридичної компанії Asters Юрій Некляєв.

Документи, оформлені з помилками чи не за формою. «Найчастіше стикаємося з некоректно оформленим свідоцтвом на право успадкування, де не перераховані всі рахунки спадкодавця, неправильно вказані імена спадкоємців тощо. У цьому разі працівники банку консультують клієнта щодо внесення змін, згідно з діючим законодавством», — запевнили у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

Пропуск терміну для прийняття спадщини. На це потенційний спадкоємець має 6 місяців, і важливо в них вкластися — надати всі документи. «Спадщина не переходить спадкоємцю автоматично. Кожен має реалізувати своє право наслідування. Для цього необхідно протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Заяву можна подати до будь-якого нотаріуса в рамках округу, де знаходилося останнє місце проживання спадкодавця», — уточнив Юрій Некляєв.

Після звернення до нотаріуса, той може підготувати потрібний документ за декілька тижнів, без нього банк грошей не видасть.

«Після закінчення 6 місяців від дня смерті спадкодавця нотаріус має право видавати свідоцтво про право на спадщину. Реально це займає ще 2−4 тижні. Після цього спадкоємець зі своїми документами, що підтверджують особу та право на спадщину, звертається до відділення банку та отримує гроші», — пояснила Олена Воронкова.

Нотаріус спрацює швидше, якщо є офіційно оформлений заповіт (його дуже швидко розшукають у спеціальному реєстрі).

Важливо: багато хто вважає, що під час дії в Україні воєнного стану було продовжено терміни наслідування, проте це не так. Продовжує діяти вимога щодо 6 місяців.

«Під час дії воєнного стану частою помилкою та проблемою є хибний розрахунок термінів. Оскільки у червні 2022 року Кабмін запровадив норму, що перебіг терміну для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час воєнного стану, але не більш як на 4 місяці. Тобто сумарний термін — 10 місяців, і можна нікуди не поспішати. Однак до Цивільного кодексу відповідних змін не було внесено, там так і залишилися 6 місяців. Тому у січні 2023 року Верховний суд звернув на це увагу, зазначивши, що Цивільний кодекс має вищу юридичну силу, ніж акти Кабміну. А тому коректний термін спадщини — це 6 місяців, а не 10», — пояснила Лариса Величко.

Це дуже важливо, і загрожує подальшими походами у суди, або взагалі позбавленням спадщини.

«Якщо спадкоємець пропустить цей термін, він може втратити право на спадщину, але суд може надати йому додатковий термін, якщо визнає причини пропуску поважними.

Рекомендації в даному випадку: насамперед варто якнайшвидше звернутися до юриста за консультацією щодо успадкування. А після цього зібрати всі необхідні документи, що підтверджують право на спадщину, та подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини”, — зауважив Ігор Куц із Unex Bank.

Арештовані банківські вклади. Неважливо, чому було накладено арешт — порушення правил фінансового моніторингу, заборгованості, які стягуються через суд, чи щось інше. Проте спадкоємці не зможуть отримати доступ до таких вкладів навіть за наявності заповіту.

«За законом, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право спадщини затримується до зняття арешту. У такому разі спадкоємцям потрібно встановити причину накладення арешту та вжити заходів задля його скасування», — пояснив Юрій Некляєв.

Некоректне оформлення спадщини на ОВДП чи інші цінні папери, а також подальше переоформлення. Проблема виникає, коли спадкоємець не один, а декілька.

«Нотаріус у свідоцтві про право на спадщину вказує не кількість штук цінних паперів, а пише ½ або 1/3, а загальна кількість ЦП не ділиться порівну на 2 чи 3. Також складнощі виникають, коли маємо справу з розтягнутим у часі переоформлення спадщини. З моменту надання відповіді нотаріусу до звернення спадкоємця може минути від 1 до 6 місяців, а за цей час ОВДП може бути погашено, гроші підуть на грошовий рахунок померлого, а ЦП спишуться», — описали ситуацію в пресслужбі Ощадбанку.

При цьому інформація про держоблігації має детально виписуватись у справі про спадщину.

«Якщо спадкодавцю з якоїсь причини не були виплачені доходи за ОВДП (відсотковий дохід чи погашення), наприклад, через відсутність коректних реквізитів, заборгованості або з інших причин, то для отримання таких доходів спадкоємцем сума нарахованих, але не сплачених доходів також має бути включена до переліку спадкового майна, яке вказується у свідоцтві про спадщину», — зазначили у пресслужбі ОТП Банку.

Оскаржений заповіт — коли він визнаний недійсним. Зазвичай це відбувається, коли на активи претендують декілька спадкоємців і вони не можуть домовитися про справедливий поділ, переносять свої суперечки до суду.

«Заповіт може бути визнаний недійсним із різних причин, наприклад, якщо він складений під тиском, погрозами, або якщо спадкодавець на момент його складання не був при здоровому глузді. У такому разі спадкування відбуватиметься у законну чергу, тобто спадкоємцями стануть родичі спадкодавця», — уточнив Ігор Куц.

Присвоєння та розтрата частини чи всіх коштів померлої людини з банківських рахунків ще до початку процедури наслідування. Із заповідачем могли проживати як майбутні спадкоємці, так і сторонні люди. Були випадки, коли вони отримували доступ до відповідних банківських карток та паролів, і обнуляли рахунок ще до дій нотаріуса. Тому юристи радять здійснити відповідну перевірку.

«Якщо спадкоємець знає про такий ризик недобросовісної поведінки, то він може звернутися до нотаріуса, який веде справу про спадщину та має право надіслати до банку запит щодо інформації про баланс рахунку станом на день смерті спадкодавця та станом на дату звернення із запитом.

Порівнявши отриману інформацію, можна встановити, чи витрачалися (чи іншим чином використовувалися) кошти спадкодавця після його смерті. Якщо ж банк відмовить нотаріусу у наданні такої інформації за запитом, то її можна витребувати у судовому порядку. У разі доказу факту використання коштів спадкодавця після його загибелі, це буде підставою звернутися до суду та вимагатиме повернення грошей”, — порадив Юрій Некляєв.

Але важливо розуміти, хто саме користувався рахунком. Якщо це чоловік/дружина, вони мають право на спільне користування грошовими активами свого чоловіка/дружини — 50:50. Наслідувати і ділитися згодом між спадкоємцями може лише половина банківських активів.

«У разі смерті спадкодавця іншому подружжю належить половина такого грошового вкладу/рахунку, яка, відповідно, не входить до складу спадщини. Таким чином, використання іншим подружжям своєї половини коштів не є порушенням закону і не свідчитиме про порушення прав спадкоємців», — пояснив Некляєв.

Спадщина — брати чи не брати

До окремої категорії виділяється боргова проблема. Якщо людина за життя не тільки володіла коштами на рахунках, ОВДП тощо, але мала борги за різними видами кредитів, її спадкоємці не зможуть отримати лише активи, їм доведеться також сплатити борги померлого.

«Борги можуть оплачуватися не в повному обсязі, а лише у сумі, в якій обчислюється спадок. Тому дуже важливо правильно порівняти вартість активів/боргів і ухвалити виважене рішення. При цьому потрібно брати до уваги всі супутні витрати — від витрат на переоформлення до суми податків, якщо йдеться не про перший/другий ступінь спорідненості», — наголосив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

До спадкоємців першого та другого ступеня споріднення застосовується нульова податкова ставка — це діти/батьки, чоловік/дружина, а також рідні брати/сестри та бабусі/дідусі. Решта громадян України зобов’язані сплатити зі спадщини 5%-й податок, а іноземці (нерезиденти) — 18%.

Коли нотаріуси збиратимуть інформацію про банківські активи померлого, вони одночасно отримають і всі дані щодо його боргів. Тож спадкоємець матиме всю викладку для ухвалення рішення. Він зобов’язаний приймати спадщину: навіть якщо є єдиним родичем, він може відмовитися.

У 2023 році депутати мали ідею позбавити українців такого права — відмовитися від спадщини боржника. Говорили, що документ лобіюють банки, які мають великі борги через зростання смертності в Україні. Навіть розроблявся відповідний документ. Проте законопроєкт не було розглянуто.

«Якщо у спадок переходить майно, яке важко продати або яке потребує значних витрат на утримання, спадкоємці також можуть відмовитись від нього. Бувають моменти, коли спадкоємці розуміють, що вони не мають фінансових можливостей на утримання майна. Навіть є ситуації, коли люди відмовляються від спадщини, якщо є ще декілька спадкоємців, і це може зайняти дуже багато часу, також можуть виникати суперечки щодо спадку», — розповіла Лариса Величко.

Що робити, коли обкрадають полонених та вбитих

Окремо варто виділити проблему обкрадання українських воїнів на фронті. Міноборони України ще у 2022 році повідомляло, що окупанти грабують не лише наших полонених, а й убитих військовослужбовців — обшукують тіла, витягуючи їхні банківські картки та розкрадають карткові рахунки наших бійців: як особисті накопичення людей, так і кредитні ліміти банків.

«На жаль, це явище є досить поширеним. Стосувалося воно і тих, хто потрапив до полону, і загиблих. Вкрадені суми варіювалися від 10 000 грн до 1 000 000 грн», — повідомила Лариса Величко.

Вона пояснила: коли людина зникає безвісти, її рідні та близькі можуть отримати опіку над майном, у тому числі й банківськими рахунками.

«Опіка над майном може бути встановлена нотаріусом до затвердження судом рішення про визнання людини безвісти відсутньою. Опікун над майном згодом бере на себе виконання цивільних обов’язків: керує майном зниклої людини та погашає борги за рахунок її майна», — уточнила Величко.

Офіційно стати такими майновими опікунами мають право близькі родичі, члени сім’ї.

Опитані «Мінфіном» банки запевнили, що готові йти на поступки, розстрочки та навіть списання частини боргу полоненим військовим, а також родичам — у разі загибелі воїнів. Але все це відбувається не автоматично: потрібно подавати відповідні заяви, надавати документи та вести переговори.

У разі крадіжки грошей із карткових рахунків наших воїнів, юристи радять звертатися до наших правоохоронних органів із відповідними заявами. Також полоненого судом можна визнати тимчасово недієздатним, після чого банк припинить нараховувати йому відсотки за всіма видами кредитів.

Лариса Величко запропонувала такий алгоритм дій, якщо у родичів військових з’явиться інформація про крадіжку грошей із карткових рахунків близького військовослужбовця (полоненого чи загиблого):

Заблокувати банківську картку. Важливо мати доступ до картки та знати всі реквізити (стати опікуном майна або отримати право на спадщину).
Звернутися до банку з письмовою вимогою про надання інформації про подію — щодо крадіжки грошей: місце, спосіб списання, адресати з перерахування коштів, спосіб авторизації та ін.
Звернутися до поліції із заявою про скоєння кримінального правопорушення за ст. 185, чи ст. 190 Кримінального кодексу.

А якщо з рахунку військового було незаконно отримано онлайн-кредит та вкрадено кошти:

Звернутися до Кіберполіції, яка може з’ясувати IP-адресу та номер телефону, який використовували злочинці.
Звернутися до суду з позовом про визнання незаконним договору позики.
Подати клопотання до суду для отримання від мобільного оператора номера, який використовувався для оформлення кредиту, відомостей про його місцезнаходження та роздруківки смс-повідомлень. А також клопотання для отримання інформації про банківську картку, на яку в результаті було перераховано кредитні кошти.
Після визнання кредитного договору недійсним або встановлення факту шахрайства, необхідно звернутися до Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про незаконний кредит.

Куди йдуть незатребувані гроші

Ще одне важливе питання — хто отримує право на гроші на рахунках, якщо за ними не звертаються спадкоємці. Адже завжди були самотні люди, а під час війни ще, на жаль, трапляються трагічні події, коли через бомбардування та атаки гинуть цілі родини.

Юристи дають просту відповідь — кошти йдуть державі.

«Зазвичай банки зберігають гроші на рахунках 3 роки. Але якщо за цей час по них ніхто не звертається (ні власник, ні спадкоємці, то кошти відходять державі Україна, їх перераховують до державного бюджету», — підтвердив «Мінфіну» адвокат Ростислав Кравець.

А якщо банк закриють, то гроші взагалі пропадуть.

«Чисто теоретично, якщо банк буде ліквідовано, вкладники або спадкоємці не подадуть заявку на відшкодування до Фонду гарантування вкладів фізосіб, то цей депозит буде списано», — уточнила Олена Воронкова.

У зв’язку з усім цим, спадкоємцям радять не зволікати, і оформляти спадщину за близькими, що пішли з життя.

АО «Кравець І Партнери»

Кабінет міністрів прийняв постанову, яка полегшує процес виїзду українських військовослужбовців на лікування за кордон.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.

Як змінились правила виїзду військових на лікування в іншу країну

Відтепер медзаклад, в якому військовий перебуває на лікуванні, самостійно формуватиме висновок про те, що його необхідно направити на лікування за кордон. Також він надсилатиме пакет документів до відповідного державного органу, що входить до складу сектору безпеки й оборони.

Виходить, висновок про необхідність направлення військового на лікування за кордон прийматиметься без консиліуму військово-медичного закладу.

Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, це суттєвий крок, аби захисники України могли в максимально стислі терміни отримати необхідне лікування чи реабілітацію за кордоном, без зайвих бюрократичних процедур.

“Одним із пріоритетів уряду є реформа медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій. Сьогодні приймаємо постанову про спрощення виїзду наших поранених бійців на лікування за кордон. Тепер таке направлення вони зможуть отримати в тому медзакладі, де проходять лікування чи реабілітацію. Без затягування, без черг, без бюрократії”, — наголосив Денис Шмигаль.

Як військовим добитися грошей після поранення

Ми вже писали, що військові Збройних сил України мають право на грошові компенсації після поранення, отриманого на полі бою. Однак, що робити, коли вони не можуть отримати законні виплати?

Голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець запевняє, що спочатку військовослужбовець має звернутися з відповідним рапортом до командира з проханням пояснити, чому саме виплати не отримані, й вимогою, аби йому здійснили цю виплату.

Якщо командир не реагує, то можна звернутися ще до генерального штабу, до вищого командування. Якщо і там не буде ніякої реакції, то можна вже звертатися до суду.

Бронювання від мобілізації

Нові правила дозволяють підприємствам бронювати максимум 50% персоналу, однак це можуть зробити не всі. Керівники подають списки співробітників у випадку, якщо їхнє підприємство чи компанія:

• виробляють товари чи надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• виконують мобілізаційні завдання;
• мають статус критично важливих об’єктів, що забезпечують функціонування економіки в особливий період.

Pro Гроші

АО «Кравець І Партнери»

12 січня Богданові Покітку вручили повістку на автобусній зупинці в Тернополі. Наступного дня він пішов у військкомат. За словами близьких, 16 січня, у день свого народження, він розпочав службу в Тернопільському міському ТЦК СП, у роті охорони. А вже 16 лютого Богдан Покітко загинув біля населеного пункту Роздолівка, що в Бахмутському районі.

“Богдан працював на різних роботах — на меблевій фабриці, на складі. В армії не служив, — розповідає Мар’яна Яцкевич, двоюрідна сестра загиблого. — Отримавши повістку, не шукав шляхів, щоб “відкосити”. Він був готовий служити, проходити навчання, щоб набратися досвіду й захищати Україну”.

За словами сестри, до 11 лютого Богдан служив у роті охорони в Тернополі (бойових задач, очевидно, не виконував), а у неділю 12 лютого виїхав на навчання.

“Був на них лише один день, — продовжує сестра. — І опинився у 10-й гірсько-штурмовій бригаді, яку відправляють на фронт”.

“Рідний брат Богдана, Михайло, який теж пішов служити, написав мені, що брата треба укомплектувати, бо його кидають у гарячу точку на донецькому напрямку. Казав, що Богдан у шоці — як так швидко і без підготовки опинився під Бахмутом? — каже Оксана Огородник, подруга загиблого, волонтерка. — Я одразу ж почала збирати для нього все необхідне. Та через деякий час Михайло написав мені зупинити збір, бо Богдана вже немає…

Рідні кажуть, що напередодні виїзду на схід Богдан лише один раз був на полігоні, відстріляв не більше одного магазину. Іншої підготовки не було. Чому в такому разі його відправили в гарячу точку?..”

Оксана розповідає, що Богдан був людиною принципу й честі. “Він був спокійним, не революціонером. Хтось інший відстоював би себе, вимагав навчань, але не він. Якщо йому дали наказ — він не міг з цим сперечатись, — каже волонтерка. — Був дуже добрим, безкорисливим, чесним…

Мама бійця вимагає справедливості. Їй дуже важко…

Сподіваюсь, що випадок Богдана і розголос цієї історії врятує життя іншим. Випадок Богдана — не єдиний. Тепер у соцмережах мені багато людей розповідають страшні історії — про те, як мобілізованих без підготовки кидають на фронт. Так не можна робити. Ми — не Росія!”

Тим часом у Тернопільському ОМТЦК призначено службову перевірку, за результатами якої буде встановлено осіб, які відповідали за підготовку та навчання особового складу.

“Військкомат вразив мене своїм цинізмом, — каже Оксана. — Вони замовчують те, що Богдан служив у штурмовій бригаді. А як він там опинився? Також вони пишуть, що величезну увагу приділяють навчанню бійців… Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів. Ми переконані: винні у загибелі Богдана мають бути покарані”.

Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів.

У Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону вже встановлюють причетність осіб, ймовірна недбалість яких призвела до загибелі військовослужбовця Богдана Покітка.

“Кримінальне провадження зареєстрували за статтею 425 ККУ (недбале ставлення до військової служби), — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. — Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі”.

“Вина за те, що сталось, передусім покладається на командира частини, до якої було зараховано бійця. Той командир, який підписав бойовий наказ, направив його на виконання бойового завдання, знаючи, що особа не підготовлена, і є винним у ситуації, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Вважаю, що слід посилювати відповідальність для командирів, які порушують приписи, внутрішні статути.

Скільки б мали тривати навчання? Усе залежить від підготовки бійця для бойових завдань, він має здати відповідні тести, нормативи. Зазвичай вони тривають упродовж трьох місяців”.

Юлія Голодрига, ЕКСПРЕС

АО «Кравец и Партнеры»