Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Що стосується законопроєкту, то норми Кримінального кодексу містять статтю непокора. Однак є виправдувальні вироки суддів за цими статтями. Адже командири перевищують повноваження та не виконують статути. А поява цього законопроєкту говорити про абсолютну необізнаність його авторів з військовим статутом», — каже адвокат.

За його словами, за Конституцією України ніхто не може бути притягнений до відповідальності за виконання завідомо злочинного наказу.
«Тому, якщо наказ буде завідомо злочинний, або буде порушувати вимоги статуту чи командиром не буде дотримано прав військовослужбовців, а також вимог до статуту та закону, то яку ж відповідальність не встановили, її все одно не буде. Тому це черговий законопроєкт з намаганням підвищити соціальну напругу та просто відволікти увагу суспільства, щоб вчергове продемонструвати недолугий підхід до питань військової служби. Це може мати на меті умисний підрив довіри суспільства, органів держвлади та органів військового управління. Тому СБУ треба більш ретельно вивчити законодавчі ініціативи та те, на що вони дійсно направлені. Адже ініціатива, щодо підвищення відповідальності окрім підриву довіри у питаннях мобілізації та військової служби, нічого доброго не принесе», — підкреслює адвокат.

За його словами, автори цього проєкту мають прочитати 402 статтю карного Кодекса про непокору та пояснити чим вона їх не влаштовує.

«З чим пов’язана необхідність внесення цього законопроєкту? Є якість дослідження чи пропозиції від правоохоронних органів? Чи не вистачає кваліфікації для притягнення винних осіб до відповідальності. Або ж це фейкова законотворчість, яка в умовах війни дорівнює державній зраді. Адже це обурює суспільство, ЗСУ та підриває мобілізацію. Адже саме такі законопроєкти впливають на кількість СЗЧ, коли люди думають, що краще піти у СЗЧ та сісти на 5 років, ніж не виконати наказ та сісти на 10 років. Так може депутати почнуть думати головою? Або вони намагаються заробити бали невідомо перед ким, або ж прямо працюють на ворога, щоб вчергове дестабілізувати ситуацію в Україні та демотивувати військовозобов’язаних та військовослужбовців. Може це і є мета цього законопроєкту? Тож у меті цього законопроєкта мають детальніше розібратися правоохоронні органи», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що за вчинення військовослужбовцем непокори, тобто відмову виконати наказ командира, а також інше умисне невиконання наказу, суд не зможе призначити більш м’яке покарання, аніж від 5 до 10 років в’язниці, або покарання з іспитовим строком. Відповідний законопроект 13452, який зареєстрували у Верховній Раді народні депутати Сергій Іонушас, Максим Павлюк, Владлен Неклюдов та інші, 27 серпня планує розглянути Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Нові правила визначають поняття рапорту та його форму – усну, письмову та електронну. Також встановлюється чітка послідовність та порядок погодження рапорту командирами.

Більш детально про це розповім сьогодні ввечері на своєму каналі YouTube (https://www.youtube.com/channel/UCbUi0k2ob0BHsl2O7lZ6U3w).

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру підполковнику, командирові однієї із військових частин у Чернівецькій області. Він доручив підлеглим сержанту і солдату, які мали б обороняти країну, зробити капітальний ремонт у будинку своєї родички. При цьому військові отримували всі виплати, включно із “бойовими” доплатами по 100 тисяч гривень. 

“Впродовж чотирьох місяців (червень-жовтень цього року) військовослужбовці офіційно вважались такими, що перебувають у районі ведення бойових дій на сході країни. Та щомісячно незаконно отримували грошове забезпечення і додаткові виплати”, — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. 

Командира військової частини підозрюють у перевищенні влади, йому загрожує до 12 років позбавлення волі. А сержанта та солдата — в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану. А за це передбачено до 10 років в’язниці. 

Такі випадки, на жаль, непоодинокі. Нещодавно співробітники ДБР повідомили про підозру заступникові командира батальйону однієї з військових частин Одещини, який майже рік змушував підлеглих будувати для нього маєток під Одесою. На системних зловживаннях викрили й заступника командира військової частини на Львівщині, який до ремонтно-будівельних робіт на своїй двоповерховій віллі залучив сім військовослужбовців. 

— Ця “традиція” дісталася нам у спадок ще з радянської армії, коли командири залучали особовий склад до ремонту та будівництва своїх маєтків, — каже Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Але нині, під час війни, таке неприпустиме. Це неприхована дискредитація українського війська. 

— У нашій армії є ще серйозніші зловживання, — додає Іван Ступак, експерт з безпекових питань, ексспівробітник СБУ. — Мені відомі випадки, коли командири вимагають гроші — 1500 гривень — із зарплати з кожного військовослужбовця. А якщо військовий не погоджується, йому ускладнюють життя. Наприклад, таке було на Київщині. Військових залякували, що коли вони поскаржаться на вимагання, то у кращому разі опиняться на передовій. 

— Відомо, що військовослужбовці, які будували маєтки своїм командирам, ще й отримували зарплату та бойові виплати. Як таке можливе? 

● Д. Снєгирьов: 

— Організувати таку схему без залучення поплічників — нереально. Зрозуміло, що є домовленості з людьми, які дотичні до фінансово-господарської діяльності військової частини. Думаю, певний відсоток грошей йде і нагору. 

Це відголоски загальної корупції, яка вразила державні інституції. І йдеться не лише про армію, а й про правоохоронну систему. Формується стереотип безкарності: що можна домовитися з корумпованими представниками правоохоронних органів і вони заплющать очі на фінансові зловживання. Треба лише поділитися. 

— Думаю, що багато людей сподівається, що війна все “спише” і ніхто й ні за що не понесе відповідальності, — каже Ростислав Кравець, голова ГО “Правова держава”. — Але так не буде. Бо рано чи пізно проводитимуться перевірки використання коштів і перебування військовослужбовців у зоні бойових дій. Думаю, у подальшому побачимо чимало таких кримінальних проваджень.

— Це залежить від матеріалів, які вдасться зібрати досудовому слідству. Якщо хтось з фігурантів цієї схеми піде на угоду зі слідством і здасть усіх причетних, розповість, хто й за що був відповідальний, тоді шанси, що винні можуть опинитися за ґратами, досить великі. 

● Д. Снєгирьов: 

— Сумніваюся, що буде покарання. Ці справи можуть навіть не потрапити до суду або ж розваляться в суді. Адже ще раз повторюю — подібні зловживання неможливі без прикриття зверху. 

— Як викоренити в армії таке ганебне явище? 

● Д. Снєгирьов: 

— Особи, які займаються такими зловживаннями, найбільше бояться розголосу. Але нерідко можна почути, що не варто порушувати подібні теми, коли в нас війна, мовляв, не на часі. Та, на мою думку, мовчати не можна. Систему треба ламати. 

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n675

🔸ЗУ Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n139

🔸Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за видання явно кримінально протиправного наказу або розпорядження – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42131

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Головним завданням виконавчої служби є своєчасне, повне і примусове виконання рішень, передбачених законом. Зокрема, блокування та списання заборгованих коштів з рахунків громадян. 

Чи має право виконавча служба заблокувати зарплатну картку військового та що робити у таких випадках – дізнавалися Факти ICTV.

Чи можуть заблокувати зарплатну картку військового під час війни

Військовослужбовці ЗСУ мають такі самі права, як і звичайні громадяни. Тому у разі заборгованостей за кредитами або, наприклад, несплати аліментів суд може накласти арешт на майно та рахунки військового, а виконавча служба своєю чергою може заблокувати рахунки та здійснити списання коштів. 

– На сьогодні немає жодного мораторію, щоби не блокувати карти військовослужбовців. У разі заборгованості компанія або особа звертаються до суду і стягується заборгованість. Отримують рішення суду, передають його виконавцю державному чи приватному, а той уже розшукує ці рахунки. Відповідно відправляє запит на їхнє блокування і списання цих коштів. Всі кошти, які там є, спишуться, – розповідає голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець.

Експер зазначає, що у такому разі військовослужбовець може оскаржити рішення суду.  Втім, поки триватиме судова тяганина, арешт з майна або рахунків не знімуть. 

Також військовий може клопотати, аби банк списував не всі гроші, що є на рахунках, а частинами. 

– Були внесені зміни у Закон Про виконавче провадження та положення, що фактично військовий може позначити це як виплату заробітної плати, тоді банк зобов’язаний не списувати 13 400 грн щомісячно, які військовий має право використовувати на власні потреби. А всі інші кошти можуть бути списані, – наголосив адвокат.

АО «Кравець І Партнери»

Стаття 180 Сімейного кодексу визначає обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У свою чергу, ст. 181 Сімейного кодексу визначає, що можна утримувати дитину за домовленістю батьків в грошовій і (або) натуральній формі,  або у судовому порядку, коли рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 199 закріплює також обов’язок  батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Який розмір аліментів

На розмір аліментів, які призначає суд, впливає вік дитини та розмір прожиткового мінімуму. Тому є мінімальний гарантований розмір аліментів, сума якого не може бути меншою ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також є мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

 У 2023 році прожитковий мінімум  відповідно до  ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023» є таким:

– для дітей до 6 років – 2 272 грн (сума аліментів на таку дитину не може бути меншою ніж 1136 грн);

– для дітей від 6 до 18 років – 2 833 грн (мінімальний гарантований розмір аліментів буде 1416,5 грн).

 У разі якщо аліменти призначає суд, то сума виплат не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, тому  в такому випадку максимальний розмір аліментів за рішенням суду на дитину до 6 років може бути 22 720 грн, а на дитину від 6 до 18 років – 28 330 грн.

Щодо відсотку стягнення аліментів з військовослужбовців, то відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу, то вони стягуються в таких розмірах від доходу:

• ½ частина на одну дитину;
• ⅓ частина на двох дітей;
• ½ частина на трьох та більше дітей.

У тому випадку, коли батьки  дитини самостійно домовилися між собою про виплату аліментів (тобто не звертаючись до суду), то обмежень на суму аліментів немає, може навіть перевищувати максимальний розмір встановлений законодавством.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках.

Слід враховувати той факт, що у справах про перерахунок розміру аліментів суд не завжди може збільшити його. Адже призначення аліментів залежить від багатьох чинників:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3^-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3^-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Також в Сімейному кодексі закріплено положення щодо додаткових витрат батьків на дитину, зокрема той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

З яких виплат військовослужбовця нараховуються аліменти

Відповідно до ч. 1 ст. 9 до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад, оклад за військовим званням;
• щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
• одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб зазначений в постанові Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого 1993 року “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”. Відповідно до п. 8 Переліку, затвердженого Постановою № 146, з військовослужбовців Збройних Сил України, інших військ, Держспецзв’язку, поліцейських, осіб рядового й начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби аліменти утримують з усіх видів грошового забезпечення, надаваного щомісячно:

– оклад за штатною посадою;

– оклад за військове або спеціальне звання;

– відсоткова надбавка за вислугу років;

– вчене звання й науковий ступінь;

– кваліфікація та умови служби.

Водночас відповідно до п. 12 згаданого Переліку аліменти з військовослужбовця не утримують серед іншого з:

– вихідної допомоги в разі звільнення з військової служби;

– тих видів грошового забезпечення, які не мають постійного характеру.

Тобто, кошти для виплати аліментів потрібно утримувати з усіх видів фінансових надходжень, за винятком додаткової винагороди, оскільки така винагорода має тимчасовий характер.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1263 від 11 листопада 2022 р. внесено зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146, доповнено його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану».

Тобто, раніше стягнути аліменти можна було лише із зарплати військовослужбовця. Однак відповідно до постанови КМУ від 11.11.2022 №1263 додаткову винагороду військовослужбовців зарахували до переліку виплат, з яких можна утримати аліменти. Згідно з цими нормами, з військовослужбовців ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Період за який можна стягнути аліменти

Щодо виплати аліментів з усіх видів грошового забезпечення зокрема додаткової винагороди військовослужбовців, – то згідно з положеннями статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України Конституційним Судом, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

З наведеного вбачається, що утримання аліментів здійснюється з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім тих виплат, що не мають постійного характеру або інших випадків, передбачених законом. Водночас постанова № 1263 поширює свою дію на правовідносини, що виникають з моменту набрання її чинності, тобто з 16 листопада 2022 року, а отже, утримання аліментів з додаткової винагороди повинно здійснюватися з моменту виникнення відповідних правовідносин та за період після набрання вказаною постановою чинності.

Щодо загальних норм, то відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідальність за несплату аліментів

Законодавство передбачає такі санкції до осіб які не сплачують аліменти:

• У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
• Адміністративна відповідальність за ст. 183-1 КУпАП, згідно якої несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, – тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
• Кримінальна відповідальність за ст. 164 КК України, згідно з якою злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Дар’я Симонок, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закон № 9342 від 29.05.2023 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42005

🔸Текст Закону – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1856703

🔸Посилання на роз’яснення щодо мобілізації – https://t.me/rkravetsUA/9370

🔸ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text

🔸ЗУ Про дорожній рух – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text

🔸ЗУ Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text

🔸Постанова №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Така мобілізація проводиться протягом 90 діб після її оголошення в державі. У цей період мобілізації підлягають всі громадяни (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов’язок.

Нещодавно Верховна Рада України проголосувала за подовження дії воєнного стану та загальної мобілізації до 20 травня 2023 року. Відповідно, громадян віком від 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов’язок, можуть мобілізувати на військову службу.

Факти ICTV дізнавалися, яку кількість осіб можуть мобілізувати з однієї української родини та у яких випадках українці не підлягають мобілізації.

Чи можуть мобілізувати двох/трьох осіб з однієї родини

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, в Україні немає чіткого закону, який би забороняв мобілізацію всіх членів родини.

Так само, в Україні не визначена точна кількість осіб з однієї родини, яку мають право мобілізувати під час воєнного стану.

– Відповідно, можуть мобілізувати усіх. І чоловіка, і дружину, і повнолітніх дітей. Якщо усі члени родини підлягають під мобілізацію, то їх усіх можуть призвати на військову службу, – каже Кравець.

Проте тут є виняток. Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, призову не підлягають.

У такому випадку, близькими родичами вважаються:

• чоловік;
• дружина;
• син;
• донька;
• батько;
• мати;
• дідусь;
• бабуся;
• рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.

– Тобто, якщо людина загинула на війні або зникла безвісти, то її близьких родичів не будуть мобілізовувати, – додає Кравець.

Також адвокат наводить ще один виняток. Якщо сімʼя виховує неповнолітніх дітей, то цих діток не можуть залишити одних!

Згідно зі ст. 2 ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) та чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби.

– Якщо у родині є неповнолітні діти, то чоловіка можуть мобілізувати, а вже дружину – ні! Але, якщо усі діти повнолітні, то можуть забрати і чоловіка, і дружину, і повнолітніх дітей. Тобто усю родину, – зазначає юрист.

Яких осіб з родини не можуть мобілізувати на службу

Не підлягають призову на військову службу під час воєнного стану:

• чоловіки та жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• батько-одинак та мати-одиначка, які самостійно виховують дитину або дітей віком до 18 років;
• чоловіки та жінки – опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі – які виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років або які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня вираження);
• чоловіки та жінки, які утримують повнолітню дитину (18-23 років) з інвалідністю I або II групи;
• чоловіки та жінки – усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі – які утримують дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (віком до 18 років);
• чоловіки та жінки, які доглядають за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які потребують постійного догляду;
• чоловіки та жінки, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни людини з інвалідністю, яка недієздатна;
• ті, хто доглядають за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка потребує постійного догляду – якщо немає інших громадян, які можуть взяти на себе цей догляд;
• один з подружжя, жінка або чоловік, якщо обоє проходять військову службу та мають неповнолітню дитину або дітей, а також вагітні військовослужбовиці;
• чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»