🔸Нові критерії для підприємств, які можуть бронювати працівників – https://antiraid.com.ua/news/novi-kryterii-dlia-pidpryiemstv-iaki-mozhut-broniuvaty-pratsivnykiv

🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Сьогодні дедалі рідше зустрічається настирлива реклама швидких кредитів без довідок, а обсяг наданих небанківськими установами мікропозик впевнено скорочується. Фокус з’ясував, що відбувається з мікрокредитами в Україні і які компанії ще видають такі позики.

Під час війни в Україні помітно зменшилася активність мікрофінансових організацій (МФО). Згідно з нещодавнім дослідженням Опендатабот, протягом другого кварталу 2022 року сума позик, наданих МФО, впала до 1,3 млрд грн, що більш ніж у 12 разів менше, ніж за той самий період минулого року (16,2 млрд грн).

Не секрет, що під час криз громадяни втрачають значну частину доходів, і тому послуги ломбардів та мікрокредитних організацій стають більш затребуваними. Але в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ склалася інша ситуація. З одного боку, як доводить дослідження кадрового порталу grc.ua, із раптовою бідністю в Україні під час війни іноді стикається навіть середній клас, а кожному третьому українцю грошей до зарплати не вистачає щомісяця. Але фінансові труднощі громадян не призвели до буму мікрокредитування та розквіту ломбардів в Україні.

Не до боргів. Чому зменшилися попит та пропозиція на ринку мікрокредитів

До війни мікрокредитування в Україні переживало справжній бум. Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК), пов’язує злет ринку у 2021 році з активним розвитком фінтеху та вдалою трансформацією після коронакризи. За словами співрозмовниці Фокусу, до війни на початку 2022 року ринок продовжував зростати. Але після 24 лютого ситуація змінилася.

Активні бойові дії спричинили міграцію наших громадян як усередині країни, так і за її кордони. Також через падіння економіки багато українців частково або повністю втратили дохід, що знизило рівень платоспроможності та можливість отримання нових позик. Тобто ризики неповернення позик значно зросли, і мікрофінансові компанії, незважаючи на поступове відновлення кредитування, підвищили свої вимоги до позичальників”, — у відповідь на запит Фокусу пояснили тенденцію в НБУ.

Алла Сав’юк упевнена, що падіння обсягу виданих мікрокредитів викликане виключно війною, оскільки з 24 лютого фінкомпанії призупинили видачу нових позик та роботу щодо стягнення проблемної заборгованості. Також у другому кварталі 2022 року, про який йдеться у вищезгаданому дослідженні, оператори ринку здебільшого аналізували ситуацію, намагалися коригувати свої скорингові моделі, переглядали управління ризиками, але активно послуги клієнтам не надавали.

Особливо постраждали МФО, які працювали на тимчасово окупованій території. Деякі з них стали жертвами мародерів. Наприклад, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Небітова розповідали, як пара зловмисників під час бойових дій викрала з ломбардів у Бучі цінності на суму 800 тис. грн.

” Окупована територія та її мешканці випали з можливого пулу для надання фінансових послуг. А фінансові компанії та ломбарди, які надають послуги офлайн, втратили свої відокремлені підрозділи та їх майно, – коментує ситуацію Алла Сав’юк. — У таких умовах кредитувати у звичному режимі було неможливо, та компанії максимально оптимізували витрати, щоб зберегти робочі місця та хоча б якусь ліквідність для відновлення діяльності в майбутньому”.

З іншого боку, адвокат, партнер Pavlenko Legal Group Григорій Павленко пояснює суттєве зменшення обсягу мікрокредитування факторами, які виникли ще у 2021 році, коли було змінено закон “Про споживче кредитування”. Тоді в законі встановили обмеження щодо штрафних санкцій до боржника та заборонили змінювати ставки після виникнення боргу. На думку співрозмовника Фокусу, через такі обмеження мікрокредитування ще тоді частково втратило привабливість для фінансових установ, а пізніше з’явився чинник війни.

У НБУ зазначають, що споживачі останнім часом стали усвідомленіше приймати фінансові рішення. Якщо раніше кредитні договори підписували, навіть не прочитавши, і тим самим погоджувалися на ставки у тисячі та більше відсотків річних, то зараз громадяни стали більш уважними та відповідальними.

“Раніше ми постійно стикалися з проблемою нерозуміння клієнтами фінустанов своїх зобов’язань, особливо при оформленні позик онлайн. Але сприйняття кредитів як безповоротної фінансової допомоги потроху змінюється. Не останню роль тут відіграли досвід використання послуг мікрокредитування і тривалі зусилля Нацбанку з підвищення рівня фінансової грамотності і захисту прав споживачів фінпослуг”, — коментують у НБУ.

Де гроші. Хто під час війни ще продовжує видавати мікропозики українцям

За спостереженнями Нацбанку склад лідерів сфери мікрокредитування під час війни здебільшого не змінився. Проте ринок зміцнюється. У регулятора зазначають, що частка ринку 20 найбільших фінансових компаній збільшилася з 82% (станом на 4 квартал 2021 року) до 91% за 2 квартал 2022 року, а частка ТОП 20 ломбардів – з 82% до 86% відповідно.

Алла Сав’юк також підтверджує тенденцію до більшої концентрації ринку, оскільки саме великі компанії зберегли можливість надавати послуги, раніше відновили кредитування та запропонували споживачеві нові кредитні продукти.

Поступово багато фінансових компаній “виходять з анабіозу”, починаючи активніше залучати клієнтів. Наприклад, деякі співробітники Фокусу в останні пару місяців отримують СМС розсилку з пропозицією оформити 20 тисяч під 0,01% на 30 днів.

Вже зрозуміло, що розташування сил на ринку мікропозик, загалом, відповідає довоєнному. А напередодні війни аналітики YouControl склали наступний ренкінг топових фінкомпаній*:

• Міолан — 2985,8 **
• Манівео швидка фінансова допомога — 2417,9
• Укр кредит фінанс (бренд CreditKasa) — 2227,3
• Споживчий центр (бренд “Швидко Гроші”) — 2222,8
• 1 безпечна агенція необхідних кредитів (бренд MyCredit) — 1907,8
• Авентус Україна (бренд CreditPlus) — 1831,2
• ФК “Є гроші ком” — 1410,1
• Смартівей Укрейн — 880,2
• СС Лоун — 781,4
• Лайм Кепітал (бренд “Ваша готівочка”) — 753,8
• Інстафінанс (бренд Dinero) — 633,4
• ФК Фін2го — 610,5

* Зі списку Фокус виключив компанії, для яких надання мікрокредитів не є основним видом діяльності.

** Офіційні доходи на 01.10.2021 року, млн грн

Кількість гравців на ринку під час війни продовжує скорочуватись. “Як і до війни, ринок залишають учасники, які не надають жодних послуг і не комунікують із регулятором — так звані “сплячі” компанії, які де-юре мають ліцензії, але де-факто не працюють “, — пояснюють тенденцію в НБУ. У регулятора уточнюють, що анулюванню ліцензій та виключенню компаній із реєстрів завжди передує тимчасова зупинка ліцензій з наданням можливості усунути порушення у встановлені терміни та відновити діяльність.

Зокрема, у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства НБУ анулював ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Восени на сайті регулятора продовжують з’являтися аналогічні повідомлення.

“Складніша ситуація у невеликих гравців ринку, які не можуть швидко адаптуватися до реалій війни та знайти додатковий грошовий ресурс для видачі нових кредитів. Також, Нацбанк запровадив додаткові регуляції для виконання вимог для яких теж потрібні ресурси”, — коментує ситуацію Алла Сав’юк. Співрозмовниця Фокусу додає, що наприкінці року стане зрозуміліше, хто з учасників залишить ринок, а хто зможе відновитися та пристосуватися до нових правил гри.

“Діяльність НБУ з монополізації ринку МФО призвела до того, що ринок мікрокредитування та кредитування під заставу потрапив у тінь. Цьому сприяли й висновки Верховного суду України щодо дозволу приватного кредитування без ліцензій та навіть без реєстрації підприємницької діяльності”, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”. Співрозмовник Фокусу повідомляє, що під час війни в Україні з’явилися приватні кредитори, які надають кредити, зокрема в інвалюті, як фізичні особи, не отримуючи при цьому жодних ліцензій.

Дорого і мало. Якими стали умови мікропозик під час війни

Як зазначають у НБУ, мікрокредити як були до війни, так і залишилися дорогими, що є головним ризиком цих фінансових продуктів. Припустимо, якщо в одній із великих МФО позичити до зарплати 3 тис. грн на тиждень, доведеться повертати 3411 грн. Тобто номінальна ставка (без комісій та додаткових платежів) становить 1,96% на день або 714% річних. Водночас комісії за видачу та обслуговування кредиту можуть збільшити рівень ставки в рази. І це далеко не гранична ціна швидкого кредиту на ринку.

Скільки насправді коштують мікрокредити

* З урахуванням відсотків, комісій та всіх додаткових платежів

** Сума, яку потрібно повернути з урахуванням відсотків та всіх додаткових платежів від мінімальної до максимальної

Джерело: інформація про суттєві характеристики послуги з надання мікрокредиту, оприлюднення якої вимагає НБУ, кредитні калькулятори

“В умовах війни та значної невизначеності, коли фінансовий стан є досить крихким і нестабільним, висока вартість мікрокредитів стає головною причиною для прийняття усвідомленого рішення користуватися такою послугою чи ні”, — попереджають споживачів у Нацбанку.

Однак МФО, як і раніше, виступають кредитором останньої надії і у клієнтів, які не відповідають критеріям банків, не залишається іншого вибору. Тобто, якщо немає офіційного працевлаштування та підтвердженого стабільного доходу, а торік мали місце прострочення платежів за кредитами та кредитна історія зіпсована — дорога лише до МФО.

За спостереженнями Григорія Павленка, зараз при видачі мікрокредитів перевага надається клієнтам, які можуть повернути кошти швидко – через 1-2 тижні, оскільки довші позики сприймаються фінустановами як ризикові. Те саме стосується й максимальної суми, яка у провідних компаніях значно зменшилась.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

— Раніше у Законі України “Про захист прав споживачів” була норма, яка не допускала такі зловживання з боку кредитодавців, — розповідає Ростислав Кравець, старший партнер Адвокатської компанії, голова Української незалежної фундації правників. — Проте наприкінці 2016 року було прийнято Закон “Про споживче кредитування” — і максимальних обмежень щодо ставок за кредитами нині немає.

— Проблеми регулювання споживчих кредитів в Україні виникають саме через те, що не встановлені обмеження щодо максимальних процентних ставок і комісій, — додає Тетяна Грищенко, керівниця юридичного напряму Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору”. — В інших країнах такі обмеження застосовують — наприклад, у Великобританії (там розмір процентної ставки за кожний день, поки кредит не погашено, є на рівні 0,8% у день. Тобто одержувач кредиту в розмірі 100 фунтів стерлінгів за 30 днів платитиме не більше, ніж 24 фунти. — Ред.). А у нас деякі фінансові компанії встановлюють ставку 1,8 — 2% на день, і тоді за рік виходить до 732%! (тобто ви позичили 1000 гривень, а за 30 днів маєте повернути ще додатково більш як 600 гривень; за рік — більш як 7 тисяч гривень. — Ред.).

— А як щодо мінімальної ставки? Коли компанія рекламує кредит під 0% — це можливо згідно із законом?

— Ставка кредиту має бути хоча б 0,0001%. Цього вимагає Цивільний кодекс (стаття 1054). Зазвичай такою є ставка впродовж першого тижня чи перших двох. Далі вона зростає. Про це йдеться в договорі, проте люди неуважно читають ці документи.

Фінустанови часто хитрують у рекламі своїх кредитних послуг. Наприклад, вам пропонують взяти кредит від 2000 до 50 000 гривень зі ставкою 0,01%. У рекламі згадується тільки номінальна відсоткова ставка, дуже приваблива — 0,01%. Але у договорі може йтися про те, що існує щомісячна комісія — наприклад, 3,99% від основної суми кредиту. Тому за кредитом у розмірі 5000 гривень на 12 місяців реальна річна процентна ставка становитиме, за спрощеною формулою, майже 48% річних.

— Інформація про реальну річну процентну ставку важливіша, ніж інформація про номінальну ставку. Завжди уважно читайте паспорт споживчого кредиту та кредитний договір!

Експрес

АО «Кравец и Партнеры»