💬 Якщо склад не долічує більш ніж 30%, то командир має право відмовити. 💬

Юрист зазначив, що навіть хороші відносини з командиром не гарантують нічого:

💬 Командир може сказати: «Почекай, а нема кому воювати, нема кому. Тебе нема кому замінити. Ти виконуєш певні завдання, які дійсно потрібні, і нема кому тебе замінити».💬

📹🟠🟠🟠🟠 Дивись Вечір.LIVE прямо зараз на нашому YouTube-каналі:

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ст. 10-1 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131

🔸ст. 9 ЗУ Про відпустки – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Адвокат вважає, що розʼяснення МОН не відповідає чинному законодавству.

У Міністерстві освіти та науки України заявили, що студенти, які пішли в академічну відпустку, втрачають право на відстрочку від мобілізації та підлягають призову. Однак, за словами адвоката Ростислава Кравця, це не відповідає чинному законодавству.

У коментарі сайту ТСН.ua адвокат розповів, що лист заступника очільника МОН Михайла Винницького, що поширили ЗМІ, це викладення лише його розуміння застосування закону.

Так, у листі йдеться, що в разі надання академічної відпустки (перерви у навчанні) на студента, який її отримав, не поширюється дія норм абзацу другого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки під час академічної відпустки такі особи не навчаються. “Вони можуть підлягати призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, якщо не мають інших підстав для надання відстрочки від призову. У разі призову вони мають право на продовження академічної відпустки у зв’язку з мобілізацією”, – пише заступник міністра.

Однак адвокат каже, що лист не має юридичної сили та містить взаємовиключні обставини.

“Заступник міністра посилається на закон про вищу освіту і право на академічну відпустку. І пише про те, що особа продовжує навчатися. Однак далі приходить до висновку, що нібито ця особа не навчається і втрачає якісь права, пов’язані з відстрочкою від мобілізації. Насправді це не відповідає дійсності і закону”, –  розповів ТСН.ua Ростислав Кравець.

Адвокат пояснив, що МОН з 2018 року не прийняло окремий порядок щодо академічних відпусток, який затверджується Кабінетом міністрів і проходить реєстрацію в Міністерстві юстиції.

“І тому використання порядку чи якихось норм, які втратили чинність, на мій погляд, не відповідає чинному законодавству. Я вважаю, що особи, які перебувають в академічній відпустці на сьогоднішній день мають право на відстрочку від мобілізації, під час призову в особливий період”, – каже ТСН.ua Ростислав Кравець.

Адвокат вважає, що таке розʼяснення від МОН може призвести до підвищення соціальної напруги та рівню корупції.

“Треба розуміти, що більшість студентів, які брали академічну відпустку, не досягли віку 27 років. Фактично це ні на що не впливає. Навіщо був направлений цей лист – важко сказати. Це внутрішнє бачення тільки цього чиновника”, – вважає Ростислав Кравець.

За словами адвоката, у разі, якщо студент, який перебуває в академічній відпустці, отримав повістку, йому треба повідомити Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про те, що він має право на відстрочку від мобілізації.

Нагадаємо, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на період мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

АО «Кравець І Партнери»

Під час воєнного стану в Україні роботодавець має право не відпустити працівника у відпустку, але за умови, що коли війна закінчиться, він одразу може піти на відпочинок.

Про це у коментарі сайту Pro Гроші розповів голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець.

Чому можуть не надати відпустку

Він зауважив, що працівнику можуть не надати відпустку, особливо, якщо йдеться про необхідність знаходження на робочому місці тієї чи іншої особи. Верховна Рада ухвалила відповідні зміни у Законі України “Про відпустки”, згідно з якими працівнику можуть не надати відпустку навіть у запланований заздалегідь строк. Це стосується всіх сфер діяльності, але все залежить від керівника підприємства.

Розглядаючи мирний час, то якщо відпустка була запланована, працівника повинні відпустити, однак є виключення, наприклад, оголошення надзвичайного стану. Тоді за працівником залишається право скористатися відпусткою, але вже по закінченню будь-яких непередбачених ситуацій. Якщо відпустка не запланована, то це все йде на розгляд керівництва, адміністрації підприємства.

РОСТИСЛАВ КРАВЕЦЬ

Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АО “Кравець і партнери”

Якщо у мирний час у співробітника була запланована відпустка, а роботодавець відмовляється його відпускати, то він може стягнути з роботодавця моральну та матеріальну шкоду у розмірі оплачуваної відпустки, або вартості путівок, на які витратився співробітник.

У випадку неофіційного працевлаштування, працівник не може розраховувати на жодні трудові гарантії.

У неофіційно працевлаштованої людини не може бути відпустки, все тримається на чесному слові з роботодавцем. Однак варто пам’ятати, що умови праці при неофіційному працевлаштуванні дуже відрізняються від звичайних. Зокрема на таких працівників не розповсюджуються трудові гарантії, наприклад, оплачувана відпустка або лікарняні, – зазначив експерт.

Щодо кількості днів, то все залежить від професії, але стандартно працівник має 24 дні на рік оплачуваної відпустки. Наприклад, у вчителів є додатково місяць відпустки, у людей, які працюють на шкідливих виробництвах – є кілька днів додатково. Але з цим можуть виникнути проблеми під час воєнного стану, адже структура роботи деяких сфер діяльності значно змінилася.

Коли українцям можуть відмовити у виплаті лікарняних

Роботодавець може відмовити працівникові у виплаті лікарняних лише за умови, якщо листок непрацездатності не зареєстрований або це зроблено неналежним чином, тоді це буде вважатися прогулом. Виплата лікарняних відбувається на підставі документів, які надаються працівнику і містяться у відповідній базі даних.

В інших випадках підстав не здійснювати виплату лікарняних немає. Якщо роботодавець не здійснює виплати лікарняних, потрібно зробити такі дії:

• спочатку звернутися з письмовою вимогою до роботодавця щодо здійснення цих виплат;
• у разі, якщо роботодавець не реагує на цю вимогу – звертатися до суду щодо примусового стягнення виплат.

Pro Гроші

АО «Кравец и Партнеры»