🔸Постанова КМУ від 22 листопада 2024 р. № 1332 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1332-2024-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В Україні продовжується мусувати тема ймовірних осінніх виборів. Голова Верховної Ради (ВР) Руслан Стефанчук у жовтні назвав п’ять ключових умов проведення виборів у 2024 році, зокрема право військовослужбовців на голосування та висування, право біженців на голосування. Вказував він і на проблему проведення виборів на тимчасово окупованих територіях, а також із гарантованим вільним доступом до медіа. Проте тема виборів порушується знову і знову. Так, глава українського МЗС Дмитро Кулеба запевняє, що президент України Володимир Зеленський “обмірковує та зважує” можливість проведення президентських виборів навесні наступного року. Навряд чи випадково зросла активність екс-радника глави Офісу президента Олексія Арестовича, який встиг навіть викотити щось на зразок своєї виборчої програми. Про що говорять розмови про вибори? Яка ймовірність їх проведення наступного року? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Імовірність виборів у 2024 році – приблизно 50/50

На думку політолога, політичного консультанта Володимира Фесенка, ці розмови говорять про те, що тема активно обговорюється в Офісі президента України та президентській команді.

“Напевно, висловлюються різні думки, як “За”, так і “Проти” виборів під час війни. Я можу підтвердити, що сказав Дмитро Кулеба. Це підтверджують різні джерела, близькі до команди президента України. Остаточного вирішення цього питання наразі немає. Проте ухвалити рішення необхідно найближчими тижнями, не пізніше за початок грудня. У разі рішення про проведення виборів наступного року, треба ще ухвалити цілу низку законодавчих змін, у тому числі і тих, про які сказав Стефанчук. Насправді таких змін має бути набагато більше”, – зазначає експерт.

За його словами, якщо ухвалять рішення про проведення президентських виборів у терміни, зазначені Конституцією, тобто наприкінці березня наступного року, то перші процедури щодо виборчої кампанії мають бути проведені вже наприкінці грудня.

“Поки що я не бачу прямої організаційно-політичної підготовки до виборів, – зізнався Володимир Фесенко. – Проте їхню ймовірність оцінюю приблизно 50/50. Скоріше це стосується лише президентських виборів. Парламентські, відповідно до Конституції, можна відкласти, доки не завершиться дія воєнного стану. Але навіть для проведення лише президентських виборів доведеться внести відповідні зміни до закону про воєнний стан”.

На думку політолога, президенту Зеленському ідея виборів під час війни не дуже подобається, як і більшості українців.

“Але, схоже, ціла низка західних партнерів, а також чимало людей у президентській команді, радять таки провести президентські вибори навіть під час війни, – зазначає експерт. – Перефразовуючи відоме прислів’я: “І не хочеться, і колеться, але впливові закордонні партнери, а також деякі найближчі радники та друзі кажуть, що краще ці вибори провести”. На мій погляд, варто звернутися до Конституційного суду України, який і має дати легітимну відповідь щодо правової можливості та необхідності провести президентські вибори в умовах воєнного стану”.

Причини передвиборної лихоманки очевидні

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак вважає високою ймовірність проведення в Україні президентських виборів 2024 року.

“Називають весну як можливий період голосування. Принаймні про це говорять мої власні джерела із політичного середовища. Для цих намірів у парламенті буде розроблено та прийнято спеціальний закон під час проведення президентських виборів в умовах воєнного стану. Також необхідно змінити статтю 19 цього Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Крім того, у владі обговорюється зараз і перспектива ротації членів Центрвиборчкому, робиться спроба навести лад у реєстрі виборців. Йде опрацювання питання відкриття додаткових виборчих дільниць у країнах, де перебувають багато українських мігрантів”, – розповів Олег Постернак.

Причини передвиборної лихоманки, на його думку, є очевидними. А саме – президент Зеленський у 2024 році може не витримати посиленого війною внутрішньополітичного тиску через проблему легітимності його влади. А такий тиск, пояснює політтехнолог, може зрости під впливом дій опозиції, проблем на фронті та операцій впливу ворога.

“Відновивши кредит довіри, нехай навіть у надзвичайних та екстремальних умовах, він автоматично знімає цю напругу. І зможе бути вільнішим у своїх політичних діях, зокрема щодо умовного фіналу війни чи проміжного перемир’я з фіксацією статус-кво”, – зазначає експерт.

Перспектива ж переобрання після такого завершення війни чи перемир’я – туманніша, якщо не дорівнює нулю, акцентує він. Адже конкуренти зроблять усе можливе, щоб посилити у масовій свідомості стійку асоціацію Зеленського з війною, про яку велике бажання забути.

“Цієї осені закрита соціологія показує тенденцію зростання негативної динаміки показників підтримки Зеленського, – поділився Олег Постернак. – Якщо вона набуде наступного року критичного характеру в умовах війни на виснаження, скорочення західної допомоги та соціально-економічних проблем, то для Зеленського, зі зрозумілих причин, краще поспішати з проведенням голосування. Офіс президента бажатиме якнайшвидше позбутися непрогнозованого впливу війни на політичні позиції нинішнього глави держави”.

Зараз для Банкової головна проблема – неприйняття суспільством самого факту будь-яких виборів в умовах війни, вважає політтехнолог. Тому, пояснює він, у планах за ці місяці буде – інформаційна обробка щодо допустимості та можливості голосування.

“Щодо парламентських та місцевих виборів, швидше за все, поки вони зависають у повітрі. Їхнє адміністрування в умовах воєнного часу надзвичайно ризикована річ. Хоча й президентські вибори в умовах бойових дій – це надскладне завдання із зірочкою, що межуватиме з безпековими та соціально-політичними ризиками. Але теоретично це завдання можна вирішити”, – каже Олег Постернак.

І уточнює, що проблем в організації виборів справді дуже багато.

Хто візьме на себе відповідальність за життя членів комісії в умовах, коли виборчий процес має бути безперервним? Як забезпечити права військовослужбовців, особливо збереження їхніх персональних даних? Як сформувати виборчу інфраструктуру, адже її у великій кількості громад знищено? Як подолати хаос у державному реєстрі виборців та організувати голосування у закордонному окрузі та внутрішніх переселенцях?

Це, наголошує співрозмовник “Коментарів”, серйозні питання, відповіді на які дуже поверхові та умовні на даний момент.

Легітимність будь-яких виборів у такий час буде поставлена під сумнів

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“Схоже, що до виборів Україну підштовхують наші іноземні партнери, щоби переконатися, що Зеленський має достатній рівень підтримки. У будь-якому випадку, він стане більш залежним. Але це тема більше для політологів”.

Щодо юридичного аспекту, то, за словами експерта, прямими нормами Конституції заборонено проведення виборів, зміну Основного закону у воєнний період.

“І легітимність будь-яких виборів у такий час буде поставлена під сумнів. Навіть на неокупованих територіях. Не кажучи вже про закордонні округи (з огляду на невирішеність питання з подвійним громадянством). Не кажучи вже про неможливість провести вибори на тимчасово окупованих територіях”, – наголошує Ростислав Кравець.

На його думку, зараз усі розмови про вибори є маніпуляцією, перевіркою реакції суспільства на ймовірність чогось подібного. А реакція, як свідчать опитування, негативна.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

«Впровадження покарання у вигляді пробаційного нагляду сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства. Також воно дасть змогу виконати рекомендації ЄСПЛ про необхідність оптимізації пенітенціарної системи і зменшення кількості засуджених», — зазначає заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька.

https://youtu.be/WuLg-6PO0q8

Пробаційний нагляд тепер може бути застосований за злочинні діяння, передбачені окремими частинами статей Кримінального кодексу України, такі як:

∙  умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони;

∙  перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;

∙  умисне легке тілесне ушкодження;

∙  побої та мордування;

∙  домашнє насильство;

∙  погрози вбивством;

∙  зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

∙  зараження венеричною хворобою;

∙  ненадання допомоги хворому медпрацівником;

∙  насильницьке донорство;

∙  експлуатація дітей;

∙  примушування до вступу в статевий зв’язок;

∙  порушення порядку фінансування політичної партії і передвиборної агітації;

∙  ухилення від сплати аліментів;

∙  розголошення таємниці усиновлення;

∙  перешкоджання професійній діяльності журналістів;

∙  грубе порушення законодавства про працю;

∙  невиплату зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат;

∙  порушення недоторканності приватного життя, права на отримання освіти та на безоплатну меддопомогу;

∙  крадіжку, грабіж, хуліганство і шахрайство;

∙  незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійних пожертв;

∙  підроблення документів;

∙  розголошення банківської таємниці;

∙  незаконну порубку, перевезення, зберігання і збут лісу;

∙  за браконьєрство;

∙  публічні заклики до вчинення теракту;

∙  наругу над могилою;

∙  ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів;

∙  створення або утримання місць розпусти і звідництво;

∙  посів або вирощування снотворного маку чи конопель;

∙  незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Покарання виконуватиметься без ізоляції від суспільства, але з покладанням низки обовʼязків, за невиконання яких може бути застосовано більш суворе покарання.

Пробаційний нагляд може бути призначено на строк від 1 до 5 років.

При обранні покарання у виді пробаційного нагляду суд покладає на засудженого такі обов’язки:

∙  періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

∙  повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

∙  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім цього, на засудженого судом можуть бути покладені й інші обов’язки:

∙  використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;

∙  дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

∙  працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

∙  виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

∙  пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Якщо ж засуджений вирішить, що можна не виконувати встановлені судом обов’язки під час перебування на пробації — йому можуть обмежити волю на строк до трьох років. При цьому пробаційний нагляд не зможе призначатися особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

Закон набере чинності через 6 місяців, а саме 28.03.2024.

АО «Кравець І Партнери»