Проте два роки потому ми змушені поставити запитання не лише про бездіяльність правоохоронців, а й про саму суть справи: чи дійсно існувала розгалужена мережа хабарів, про яку тоді так впевнено заявляли чиновники?

Гучні обшуки — гучна версія. А докази де?

Відомий громадський активіст, очільник “Фундації DEJURE” Михайло Жернаков у дописі на Facebook заявив, що недовіра українців до Верховного Суду на початку 2025 року сягнула 69%.

“І недаремно. Бо ВС продовжує протидіяти судовій реформі, скасовуючи рішення про звільнення недоброчесних суддів, втручаючися в компетенцію оновлених ВККС і ВРП, і загалом всіляко захищає статус-кво”, — пише Жернаков.

Справа безпосередньо щодо Всеволода Князєва зараз розглядається у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Його затримали під час передачі коштів, і розслідування завершено. Зараз він — під заставою в розмірі понад 18 млн грн. Але це — єдиний приклад, де видно хоч якийсь прогрес. У всіх інших випадках — тиша. Або, як це прийнято називати офіційно — “досудове розслідування триває”.

Після затримання Князєва, НАБУ та САП заявили, що йдеться не про один випадок, а про системну схему хабарів у Верховному Суді, де гроші нібито розподілялися між кількома суддями. У медіа обговорювалися прізвища, в ефірах звучали гучні обіцянки.

Але жоден з тих суддів, у кого тоді провели обшуки (включаючи тих, у кого знайшли великі суми готівки), не отримав підозри. Більше того, вони не відсторонені, продовжують працювати, а декого ще й провели на пенсію з усіма виплатами. Це не просто дивно — це руйнує саму початкову версію правоохоронців.

Якщо справді була “сітка” хабарів — то чому за два роки немає інших підозрюваних, крім самого Князєва? Якщо агент НАБУ, нотаріус Кирило Горбуров, діяв під прикриттям і передавав гроші, якщо адвокат Горецький пішов на угоду — де результати цих викривальних свідчень?

Версія зручна, але непроста: схема як засіб тиску?

У цій історії з’являється ще один тривожний паралель. Якщо факти встановлені, свідки допитані, частина учасників (наприклад, адвокат Олег Горецький) пішли на угоду зі слідством, а хтось взагалі є агентом НАБУ (нотаріус Кирило Горбуров) — тоді що заважає рухати справу далі?

Є версія, що справа була використана не стільки для “очищення системи”, скільки для встановлення контролю над нею. Адже якщо суддю спіймали, але не звільнили й не засудили — ним можна керувати. І це — далеко не нова модель. У 90-х роках в Україні правоохоронні органи саме так вибудовували вплив на суддів та чиновників: “спіймали — тримаємо на гачку”.

Схожу думку висловлює й адвокат Ростислав Кравець. За його словами, дії правоохоронців у цій справі викликають багато запитань — зокрема щодо вибірковості підозр і відсутності реальних доказів.

“Заявляли про цілу мережу хабарів, але чомусь підозру оголосили лише Князєву. Згодом навіть вибачались, мовляв, немає достатніх доказів. Є два припущення: або бракує доказів щодо інших фігурантів, або ж навмисне створили такий механізм, щоб тримати суддів “на гачку” і за потреби тиснути на них”, — говорить Кравець.

Адвокат Віталій Сердюк також наголошує, що гучні звинувачення у соціальних мережах за відсутності офіційних підозр є певною формою тиску на судову систему.

“Воно лунало так, і, на жаль, це було елементом тиску на судову гілку влади. Я категоричний противник таких речей, оскільки вони кидають тінь на репутацію суду. А репутація суду та його статус — це основа демократичного суспільства. Обов’язок кожного з нас як громадян — зробити все, щоб суд залишався якомога більш незалежним і не перебував під впливом держави. Звісно, коли в публічному просторі з’являються заяви про те, що всі судді корупціонери — це не просто неприємно, це є формою тиску”, — зазначає Сердюк.

За його словами, правоохоронці повинні утримуватись від подібної практики.

“Якщо є підстави для оголошення підозри — це потрібно робити в установленому порядку, письмово. А не через Facebook чи Telegram-канали, поширюючи заяви про те, що нібито більше половини суддів є фігурантами кримінальних проваджень. Такі дії мають незаконний характер і є способом тиску”, — підкреслює адвокат.

Адвокат, експерт з кримінального права, член Комітету захисту гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області Євгеній Черналівський також зазначає, що кримінальні провадження проти суддів використовуються як інструмент тиску на судову гілку влади.

“Це варто розглядати в політичному контексті, де одну з гілок влади — судову — інша гілка влади, виконавча, намагається взяти під свій контроль”, — додає він.

Виникає підозра: а чи не була версія про цілу мережу хабарів свідомо перебільшена — або навіть змодельована — щоб:

• мати інформаційний ефект;
• створити тиск на суд;
• забезпечити “ручне управління” через компромат?

Можливо, йдеться не про змову, а просто про саботаж системи, в якій одні органи втрачають інтерес, а інші — не мають політичної волі йти до кінця. Але як пояснити інакше ситуацію, коли суддя, у якого знайшли готівку, сьогодні офіційно на пенсії й отримує щомісячно сотні тисяч гривень? Як, наприклад, суддя Олександр Прокопенко — який встиг оформити собі відставку та пішов з посадою і повним соціальним пакетом.

Можливо, мережі не було взагалі?

Це найнеприємніше припущення, але його також не можна відкидати: можливо, системної мережі справді не існувало, а хабар отримав лише один суддя, або коло було значно вужчим, ніж подано публічно.

У такому разі маємо приклад маніпулятивного використання репутації антикорупційних органів, коли з єдиної справи зробили медіа-шоу. І тепер, коли шоу закінчилось, глядачів просять забути про нього.

Як зазначає адвокат Євгеній Черналівський, навколо системи антикорупційних органів сформовано ореол так званих “великих борців із корупцією”.

“В нас існує так званий тренд на боротьбу з корупцією — і під цей тренд формується робота антикорупційних органів. Проте конкретних результатів часто немає, а звинувачення здебільшого містять надуманий характер”, — говорить Черналівський.

Адвокат також наголошує, що у резонансних кримінальних провадженнях часто простежується прагнення антикорупційних органів до самопіару.

“Ми говоримо також про недопустимість доказів, які використовуються, часто докази, які отримувалися з порушенням процедури (незаконні стеження та прослуховування),а також з порушенням гарантій адвокатської діяльності, оскільки фігурантами в деяких справах були адвокати. Якщо розібратись більш детально в таких провадженнях — там більше піару та бажання рекламувати роботу органів, дискредитувати суддів Верховного Суду та судову систему, зобразити їх в образі тотальних корупціонерів, а себе — борцями з корупцією”, — пояснює Черналівський.

Паралельно існує ще одна версія. За словами адвоката Ростислава Кравця, є імовірність, що Князєв заважав агентам іноземного впливу сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККСУ) — орган, який, зокрема, здійснює кваліфікаційне оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді.

Кравець також звертає увагу на те, що прослуховування тоді ще голови Верховного Суду здійснювалося без жодних законних підстав:

“Прослуховування, ймовірно, здійснювалося іноземцями, яким Князєв заважав сформувати власну ВККСУ для обрання зручних суддів. Важливо зауважити, що прослуховування голови Верховного Суду проводилося без жодних ухвал слідчих суддів чи відповідних дозволів. Саме за це детективів і прокурорів потрібно притягати до відповідальності”, — говорить Кравець.

Небезпека мовчання: репутація на кону

Найгірше в цій історії — це втрата довіри. Якщо НАБУ і САП справді мали докази — то їхня бездіяльність свідчить або про некомпетентність, або про саботаж. Якщо доказів не було — то ми маємо справу з фабрикацією іміджу боротьби з корупцією замість реальної роботи.

Обидва варіанти — фатальні для держави, яка сподівається на вступ до ЄС і отримує мільярди підтримки саме на реформу судової системи.

Відомий громадський активіст, очільник “Фундації DEJURE” Михайло Жернаков у дописі на Facebook наголошує, що вже два роки поспіль Єврокомісія закликає владу розібратися з корупцією у Верховному Суді. Проте, за його словами, реальних змін не відбувається.

“Але, як то кажуть, “віз і нині там”. Натомість, Уряд реєструє абсолютно порожній законопроєкт про імітацію очищення ВС”, — резюмує Жернаков.

Адвокат Черналівський звертає увагу на роль антикорупційних активістів, діяльність яких, за його словами, дедалі частіше використовується як інструмент тиску, а не як форма реального громадського контролю.

“Що стосується так званих активістів — це поняття вже дискредитоване. Їх використовують як таранний інструмент проти судової гілки влади. Звісно, є й позитивні моменти — окремі активісти справді піднімають кричущі питання. Але це поодинокі випадки. Система такого “інструменту” працює на самопросування: вона активно себе рекламує, отримує фінансування й створює навколо себе потрібну інформаційну картинку. Але назвати це реальною боротьбою з корупцією складно — радше це ще один механізм впливу на судову владу”, — говорить Черналівський.

Адвокат Віталій Сердюк наголошує, що головною реформою, якої потребує судова система, є забезпечення її реальної незалежності, адже саме вона дозволяє суду ефективно захищати права громадян та бути гарантом справедливості.

“Якщо ми постійно бачимо так званих громадських діячів, які дискредитують та піддають критиці рішення суддів, це прямо суперечить праву на справедливий суд, гарантованому Європейською конвенцією. Адже у таких випадках суд керується не законом, а тиском з боку суспільних очікувань та вимог певних активістів”, — зазначає адвокат.

Він додає, що практика дискредитації суддів та їхніх рішень є системною проблемою, яка стосується не лише Верховного Суду.

“Зокрема, така ситуація спостерігається і у Вищому антикорупційному суді. Коли суд ухвалює рішення, деякі активісти або громадські діячі публічно обговорюють їх із відверто негативним емоційним забарвленням. Реформа ж повинна була б гарантувати недопущення дискредитації суду, втручання в судову діяльність чи тиску на неї. Це — основа правової демократичної держави”, — говорить Віталій Сердюк.

Адвокат Євгеній Черналівський також звертає увагу на проблеми в самому ВАКС.

“Та судова практика, яка склалась з боку ВАКС, не витримує жодної критики. Процедуру змагальності перетворено на фарс. На практиці це виглядає так: клопотання сторони захисту ігноруються, їх тлумачать по-своєму, кримінально-процесуальний кодекс судді тлумачать по-своєму. Адже початкова мета — не боротьба з корупцією, а політична кон’юнктурність. ВАКС перетворено на інструмент тиску, за допомогою якого намагаються сформувати лояльний суддівський корпус, здатний ухвалювати політично вигідні рішення. Судді здебільшого приймають позицію досить однобоку, віддалену від справедливості”, — зазначає адвокат.

Справа, якої більше нема?

Через два роки після найгучнішої антикорупційної спецоперації в історії України справа фактично звелася до одного фігуранта, а всі інші — “вийшли сухими”.

На думку юристів, перспектива і навіть цієї одної справи сумнівна. Зокрема, адвокат Ростислав Кравець вважає, що обвинувачення не мають належної доказової бази:

“Скоріш за все, ця справа врешті-решт буде розвалена. Немає доказів вини Князєва, зібраних належним чином”, — говорить Кравець.

Більше того, сумнівними стали і первинні твердження про масштаб корупції. Тепер уже не лише експерти, юристи, журналісти, а й суспільство має право спитати: Де справи по суддях-корупціонерах? Якщо схема була — чому мовчать фігуранти? Якщо доказів нема — хто і навіщо запустив версію про “мережу”?

Можливо, відповідь ми отримаємо лише в історичних дослідженнях. Але вже зараз можна сказати: справа про корупцію у Верховному суді стала не перемогою антикорупційної боротьби, а дзеркалом її глибокої кризи.

Джерело: obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

Ці випадкові люди пишуть, що ніби задоволення позову не призведе до ефективного способу захисту. на їх думку та призведе до нового позову.

Ну, по-перше, звідки вони знають, що далі хоче позивач. Про це я писав неодноразово і відразу як з’явились ці безглузді виснування. Може під час засідань вони проводять якісь магічні обряди чи в нарадчій кімнаті тримають мольфара, на зразок прихованого там судді Жєлєзного?

По-друге, з огляду на те, що їх аргумент про те, що прийдеться ще судитись, повністю нелогічний. Бо після скасування законного рішення все одно знову приходиться судитись. Так в чому економія? Якщо на майбутнє, то теж, звідки їм відомо, що буде ще суд і що буде в майбутньому?

Фактично сформована роками практика та отримання ніби неефективних рішень, які надалі добровільно виконуються державними органами говорить про єдине. Що відібрані іноземцями та професійними громадськими п̶р̶о̶й̶д̶и̶с̶в̶і̶т̶а̶м̶и активістами випадкові люди не знають, що існують інші Закони, що рішення Іменем України обовязкові до виконання, що органи державної влади та інші установи, отримавши такі рішення без будь-яких додаткових рішень, маючи підтверджені факти та обставини добровільно виконують свої обов’язки.

Ймовірно, вони вважають, що Закон в цій країні знають тільки вони. Як там вони говорять чи пишуть — суд знає Закон, в чому з кожним їх рішенням виникає все більше сумнівів.

Виснування цих випадкових людей, частина яких ніколи або всього декілька разів були в суді за все своє життя та без достатнього життєвого досвіду вже призвела до того, що наразі пенсіонери-чорнобильці, цивільні дружини загиблих захисників України повинні встановлювати юридичні факти у непридатному для цього адміністративному процесі.

До речі, саме професійні судді у своїх окремих думках до таких вигадок випадкових людей неодноразово звертали увагу, що це фактично, позбавлення права на захист і такої підстави для відмови у позові законодавство не містить.

На мій погляд, поява такої безглуздої позиції, тісно пов’язана з вирішенням судових справ за гроші у стилі Князєв-гейта. Бо якщо немає інших підстав для скасування рішення та позбавлення особи можливості захистити свої права, ця підстава остання й універсальна.

Пора вже припиняти всю цю вакханалію та ярмарок марнославства випадкових людей й виконувати рішення ЄСПЛ та Конституційного суду України (часів його легітимності) про відновлення роботи Верховного суду України.

Вірю у ЗСУ, незалежний суд України та перемогу💙💛

Адвокат Ростислав Кравець

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

За Кравченка проголосували 108 зі 148 суддів, які були присутні на пленумі.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на«СТРАНА», яка розповідає, що відомо про нового голову ВС, про Кравченка думають українські адвокати і як його призначення вплине на судову систему.

Хто такий Станіслав Кравченко і що про нього говорять адвокати та активісти

Станіслав Кравченко народився 1967 року в селі Одинці Козелецького району Чернігівської області.

1991 року закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю “правознавство” (зараз – це Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 90-ті був юрисконсультом та нотаріусом, стажувався у Козелецькому районному народному суді Чернігівської області. Там він працював суддею протягом 10 років.

2002 року він став суддею Апеляційного суду міста Києва, де пропрацював 9 років.

“Станіслава Івановича знаю ще з тих часів, коли він ще був суддею Апеляційного суду міста Києва. Жодних нарікань щодо необ’єктивності чи упередженості на нього у мене немає. У Верховному суді теж жодних проблем з ним не виникало”, – каже один із адвокатів, опитаних “Країною”, який побажав залишитися неназваним.

У 2011 році Кравченка було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а у 2014 році призначено на посаду заступника голови цього суду.

2017 року його обрали головою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а 2021 року переобрали. Тепер Кравченко очолюватиме Верховний Суд наступні чотири роки, до 2027-го.

Серед юристів-практиків, які перетиналися в судових процесах з новообраним головою ВС, думки про Кравченка в основному позитивні.

“Він чудовий професіонал, дуже зважена і грамотна, системна людина. Я неодноразово бачив його в процесі. Це справді Суддя з великої літери. Щиро сподіваюся, що під його керівництвом судова система поверне собі колишній престиж і ту велич, яку має мати судова влада. Зрозуміло, що на нього лягає велика адміністративна відповідальність. Тому що Верховний суд йому дістався у дуже тяжкій ситуації, і після справи Князєва відновити довіру до суду буде складно”, – каже «Країні» адвокат Євген Солодко.

Втім, напередодні голосування проти Кравченка було розгорнуто масштабну кампанію.

Напередодні пленуму голова правління Фонду DEJURE Михайло Жернаков у своєму фейсбуці написав, що Кравченко нібито пообіцяв суддям, які проголосують за нього, допомогти отримати безкоштовні квартири від держави.

Журналістка Наталія Соколенко заявила, що вже перед самим призначенням Роман Маселко екс-член ГРД знайшов інформацію, що суддя Станіслав Кравченко у 2003 році разом із ще одним суддею Сергієм Слиньком випустив із в’язниці Олексія Пукача, згодом визнаного вбивцею журналіста Георгія Гонгадзе. Після чого Пукач втік.

Крім того, згадали, що Станіслав Кравченко у 2017 році отримав незадовільний висновок від Громадської ради доброчесності. Так, у висновку сказано, що Кравченко не вказав у декларації доброчесності те, що приймав рішення, які потім отримували негативну оцінку ЄСПЛ, а також не вніс до декларації про доходи дані про земельну ділянку у місті Козелець на 900 квадратних метрів, яким де-факто володів із 2002 року.

Кравченко прокоментував цю претензію сьогодні під час пленуму. Він сказав, що із висновком Громадської ради доброчесності був не згоден і подав на нього апеляцію, яку так і не розглянули.

Крім того, за його словами, два роки тому Національне агентство боротьби з корупцією двічі провело за ним перевірку, яка тривала 8 місяців. І за підсумком жодних порушень у деклараціях виявлено не було.

Зазначимо, що попри цю досить масштабну кампанію проти Кравченка його все одно було обрано з великим відривом головою Верховного суду.

Як зазначає телеграм-канал “Політика країни”, це є дуже показовим з погляду настроїв суддів у головному суді України та розкладу сил у ньому.

“Кравченко на виборах протистояли троє людей.

Перший – Іван Міщенко, який пішов добровольцем на війну, взявши позивний суддя Дредд. Його підтримувала частина антикорупційних активістів та патріотичної громадськості, але на суддів ВС це не справило враження. Він набрав лише 14 голосів (для порівняння, Кравченка – 108). Серед суддів було поширено думку, що Міщенко більше піариться, ніж воює, проводячи багато часу у Києві, а не на фронті.

Потужна група підтримки з антикорупційних активістів була й у ще одного претендента – Альберта Єзерова, який за часів губернаторства в Одесі Михайла Саакашвілі працював одним із керівників Одеської митниці та близько знайомий із нинішнім директором НАБУ Семеном Кривоносом. Але в результаті Єзеров набрав лише два голоси.

Поява на виборах ще одного претендента, Наталії Коваленко (набрала 13 голосів), віддзеркалює боротьбу всередині Верховного суду. Коваленко вважається креатурою голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича, який, як вважають джерела в судових колах, намагався таким чином відтягнути голоси у Кравченка. Що, як бачимо, не спрацювало – і Кравченко все одно переміг на виборах. І це досить тривожний дзвінок для Смоковича з урахуванням інформації про початок кримінального розслідування щодо нього з боку СБУ та ГБР із земельних махінацій, що може закінчитися його відставкою з посади голів Касаційного адміністративного суду.

І всі ці претенденти програли Станіславу Кравченку – кадровому судді, який пройшов шлях від рядового судді до найвищих посад у судовій ієрархії. Напередодні проти нього з боку антикорупційних активістів розпочалася кампанія, в ході якої згадали і висновок Ради з добропорядності від 2017 року, і те, що його було призначено суддею Вищого спеціалізованого суду за часів Януковича, та багато іншого.

Але, як бачимо за результатами голосування, на суддів ВС все це мало мінімальний вплив і вони все одно в кількості більше двох третин від тих, хто взяв участь у голосуванні, підтримали Кравченка. Вийшло дуже показове голосування”, – зазначає телеграм-канал “Політика Країни”.

На що вплине обрання голови Верховного Суду?

На думку адвокатів, з якими поговорила «Країна», саме собою обрання нового голови Верховного суду мало що змінить у розкладах у судовій системі.

“Глава Верховного суду – це адміністративна посада, він сам як суддя не часто бере участь у розгляді справ, проте впливає на їх результат, як показав випадок із Всеволодом Князєвим. Частину часу він проводить у Вищій раді правосуддя, а в час, що залишився, різні грантівські та державні організації, такі як USAID, возять його світом і демонструють як свої досягнення”, – вважає адвокат Ростислав Кравець.

Розмірковуючи про перспективи судової гілки влади після призначення нового голови ЗС, Євген Солодко звертає увагу на те, що останніми роками українські судді змушені працювати під колосальним тиском – як зовнішнім, так і внутрішнім.

Однак призначення Кравченка головою ВС вплине на роботу іншого суду – ВАКСу. Кравченко останні роки очолював Касаційний кримінальний суд – а це саме той суд, який регулярно скасовував рішення ВАКСу.

“За час існування ВАКСу 50% рішень цього суду скасовувалися Верховним судом, як показує статистика. Це колосальний показник, який багато говорить про якість роботи ВАКСу. Тепер, коли Кравченка обрали головою ВС, значно менше рішень ВАКСу ставитиметься під сумнів, на мій погляд.

Крім того, для підтримання довіри до судової системи різні активісти можуть використати його, щоб підняти рейтинг ВАКСу. Але для українських адвокатів та їхніх клієнтів це взагалі нічого не змінить”, – вважає Кравець.

Більше того – на думку юриста, призначення Кравченка в перспективі може тільки посилити недовіру до судової системи всередині України.

“Стане тільки гірше. Тому що кримінальна юрисдикція – досить вузька галузь права. Як голова ВС, який має таку спеціалізацію, він буде недостатньо розумітися на практиці адміністративних справ, господарських і цивільних, про що, до речі, нещодавно було зазначено в рішенні Великої палати Верховного суду. Це може призвести до того, що з’являться тіньові рухи у Великій палаті Верховного суду, яка буде формувати позиції під конкретних замовників. Тобто, це може тільки посилити порушення прав громадян”, – вважає Ростислав Кравець.

«Коли в Україні запровадили «інститут доброчесності» – це як із автомобілем «Таврія»: задум гарний, а виконання радянське. Останні років 15 у судову систему не плював лише лінивий навколо-юридичний активіст. А Бангалорські принципи діяльності суддів свідчать, що суд має бути незалежним як від зовнішнього, так і внутрішнього тиску. Ті нескінченні ходи під судами, які ми спостерігали кілька років тому, ось ця псевдоборотьба з корупцією – це внутрішній тиск. Реформа судової системи тримає суддівську владу в хаосі, а саме слово суддя вже стало лайливим. Незалежна судова влада нікому не вигідна. Її вважають за необхідне контролювати всі кому не ліньки – починаючи з цивільних активістів і закінчуючи силовими структурами, і певною мірою західними партнерами. Але реально незалежна судова влада не дозволила б себе такого ставлення», – переконаний Солодко.

Як приклад явного тиску на суд Солодко нагадав, як колегія суддів висловила недовіру екс-голові Верховного суду Князєву – ще до вердикту суду, який би підтвердив його винність.

Я дивився збори, коли висловлювали недовіру Князєву, і мені було вкрай прикро. Я не побачив реалізації дуже важливого принципу – презумпції невинності. Я побачив колективний «осудам». рішення суду, яке б підтвердило, що він справді корупціонер, я не кажу, що судді повинні були зберігати керівнику голубину вірність, але перш ніж висловлювати подібне засудження, напевно, все-таки потрібно було отримати досить вагомі докази, а не лише думку слідства. Тим більше, що адвокати добре знають, що НАБУ працює досить брудно і безпринципно, вважаю огидною практику публікації матеріалів досудового розслідування, в цивілізованих країнах такого немає. Але є надія, що новий глава зможе організувати роботу таким чином, що топтання презумпції невинності піде в історію цієї організації”, – розмірковує Євген Солодко.

До того ж, Ростислав Кравець звертає увагу на те, що Верховний суд (без України в назві) зареєстрований незаконно.

“Є рішення Конституційного суду про те, що реєстрація другого Верховного суду без України незаконна. У нас є один Верховний суд України, і потрібно було його перейменувати, прибрати “України” з назви, а не реєструвати новий суд. У справі ЄСПЛ “Гуменюк проти України” теж встановлено, що реєстрація другого Верховного суду без України незаконна. І Кравченко, знаючи про це, йде на посаду голови незаконно зареєстрованого суду. Це вже говорить багато про людину. Як він може вершити правосуддя? Особисто для мене він повністю втратив свій авторитет як юрист і громадянин”, – вважає Ростислав Кравець.

Джерело в юридичних колах сказало “Країні”, що в нинішній судовій системі України роль голови Верховного суду не є визначальною.

“Хоча, за час війни значення цієї посади зросло, оскільки різко збільшилася вага двох функцій голови ВС – переклад суддів та візування закордонних відряджень. Але загалом для судово-політичних розкладів, велику роль відіграватиме, наприклад, доля глави Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича, за яким, як пишуть ЗМІ, зараз починає розслідуватися кримінальна справа, а отже є перспектива, що він залишить посаду.Касаційний адміністративний суд – це саме той суд, який розглядає позови до центральних органів влади, включаючи президента. посада справді може багато на що вплинути”, – сказало джерело.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Помимо опасений, решение КС у многих вызвало одобрение, ведь признать создание «ручного» Верховного суда в 2016 году незаконным Конституционный суд не решался четыре года.

Но на тот момент полного текста судебного решения в свободном доступе еще не было. Недавно оно появилось на официальном сайте Конституционного суда. 

«Полный текст ни о чем. По его результатам конституционная проблема не разрешена, а так сказать, «порешана», — прокомментировал «Стране» советник бывшего главы Конституционного суда Станислава Шевчука Денис Невядомский.

«Страна» разбиралась, что написано в решении Конституционного суда по суду Верховному и какими будут его последствия.

Сразу два Верховных суда

Напомним: иск о признании неконституционным конкурса для судей ВС был подан еще на старте судебной реформы — в 2016 году. Тогда было принято решение о ликвидации Верховного суда Украины, но ликвидирован он так и не был. Зато был создан еще один ВС. То есть, Украина получила сразу два высших судебных органа — Верховный суд Украины и просто Верховный суд. 

Юристы сразу же заговорили, что создание Верховного суда незаконное, так как никаких распорядительных документов на этот счет так и не появилось. Зато появились иски судей ВСУ, которые не прошли конкурсов или были переведены в другие суды.

Но при прежней власти этим искам не давали ходу. И только сейчас у Конституционного суда дошли руки до этого дела. По итогам оглашения вердикта, юристы заявили — КС ликвидировал Верховный суд.

Впрочем, после детального изучения текста решения КС стало понятно — первые выводы оказались не совсем точными.

Как пояснил «Стране» глава адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец, было признано, что решение о ликвидации Верховного суда Украины — незаконное. Но при этом КС не сделал вывод, что незаконным было и создание нового Верховного суда. В его интерпретации новый ВС является всего лишь переименованным Верховным судом Украины. «Изъятие слова Украина из словесной конструкции Верховный суд Украины не повлияло на конституционный статус этого органа государственной власти», — говорится в решении КС.

То есть, фактически, КС признал, что право на существование имеет два юридических лица — и Верховный суд Украины и просто Верховный суд, — говорит Кравец.

«Конституционный суд легализовал создание нового Верховного суда и фактически одобрил существование двух Верховных судов в Украине, чем создал еще больший коллапс в судебной системе», — отмечает Кравец. На балансе ВСУ остается его имущество (прежде всего, недвижимость), но при этом все дела будет рассматривать Верховный суд, так как это прописано в Процессуальном кодексе.

Чтобы разрешить эту правовую коллизию, теперь нужно разве что переводить всех судей Верховного суда в Верховный суд Украины (или наоборот), а «лишний» ВС ликвидировать. Но будет ли это сделало — большой вопрос.

«Большая палата Верховного суда может признать решение КС незаконным и попросту его не выполнять. Подобные прецеденты уже были», — говорит Кравец.

Работа для судей и пенсии по 150 тысяч

Конституционный суд своим решением признал незаконным увольнения и экзамены для судей, которые ранее работали  в ВСУ. То есть, в теории  теперь они могут вернуться на прежнее место работы. Стоит отметить, что оставшиеся не у дел судьи рьяно отстаивали свои права. И, помимо иска в КС, подали еще и многочисленные иски в ЕСПЧ.

Формально теперь они получили право вернуться.

«Судей, работавших на должностях в ВСУ, могут перевести на должности судей Верховного суда в результате исков о восстановлении, то есть будет увеличение численности судей Верховного суда. Но для этого нужны отдельные изменения к специальному закону и ЗУ «О государственном бюджете». Верховная Рада должна привести положения законодательства в соответствие с решением КС. Каким образом это сделать без обновления незаконно уволенных судей ВСУ, пока непонятно. Возобновление же этих судей требует увеличения штата и финансирования или увольнения уже назначенных новых судей Верховного суда», — отмечает адвокат, партнер АО «Радзиевский и Яровой» Анатолий Яровой.

Напомним: у судей ВС внушительные зарплаты — порядка 300 тысяч гривен в месяц. Поэтому возможное расширение судейского состава ударит по бюджету. Кроме того, в рамках судебной реформы Зеленского количество судей ВС, наоборот, уменьшили с 200 до 100. И это решение также обжаловано в КС.

Анатолий Яровой пояснил: «Поддержав иск судей предыдущего состава Верховного суда Украины, КС опирается на одну из ключевых норм Конституции о невозможности сужения уже существующих прав. Судьи ВСУ избирались бессрочно, Конституция и законы Украины предусматривают исчерпывающий перечень их увольнения, и там нет «переименования суда». Для этого Верховный суд Украины как структура должен быть ликвидирован, а не просто переименован. Более того, даже в этом случае, судьи должны были получить предложения о переводе либо в другие суды, либо в новую структуру».

Но, по словам управляющего партнера адвокатского объединения Credence Олега Татарова, не все так просто.

«Решение КСУ дает возможность тем судьям, которые отказались проходить конкурс оспорить свое увольнение, но это не означает, что они могут автоматически стать судьями сегодняшнего Верховного суда, ведь подобный механизм может  быть определен только законом. Иными словами, Конституционный суд отдал принятие окончательного решения на откуп Верховной  Раде, которая и должна определить место и статус судей предыдущего состава ВСУ путем внесение изменений  в Закон Украины «Про судоустройство и статус судей», — сказал Олег Татаров.

Это далеко не все новости  для судей. Конституционный суд узаконил также квалификационные оценивания и увольнения для тех, кто такой процедуры не пройдет.

«Это противоречит международным конвенциям, на что неоднократно обращал внимание ЕСПЧ (а там есть десятки дел на данную тему)», — пояснил Кравец.

По его словам, основанием для оценивания судьи (который назначается пожизненно) может быть исключительно его добропорядочность и следование букве закона.

«Дополнительные квалификационные оценивания подрывают независимость судов», — отметил эксперт.

Кроме того, КС обязал пересчитать пенсии всем судьям в отставке.

«КС считает, что ежемесячное пожизненное содержание судьи в отставке должно быть соразмерным с вознаграждением, которое получает действующий судья. В случае увеличения его размера пересчет ранее назначенного ежемесячного пожизненного денежного содержания (пенсии — Ред.) судьи в отставке должен происходить автоматически», — говорится в решении Конституционного суда.

Это значит, что все судьи-пенсионеры получили право на существенное повышение пенсий. «Если сейчас они получают порядка 20 тысяч гривен в месяц, то будет 120-150 тысяч», — говорит Ростислав Кравец.

Что будет с решениями Верховного суда

Сразу же по следам скандального решения КС юристы предположили, что решения Верховного суда  за последние 4 года могут признать недействительными. Но уточнили, что нужно читать полный текст решения и разбираться более предметно.

Но и сейчас единого мнения на эту тему нет.

Ростислав Кравец считает, что, раз создание Верховного суда было признано законным, то и к его решениям никаких вопросов быть не может. Но при этом остаются лазейки на будущее.

«Под всю судебную систему фактически заложили бомбу замедленного действия. Если в последующем решение КС будет пересмотрено, то могут быть вопросы и к решениям Верховного суда. Это могут использовать для отмены отдельных решений в ручном режиме. Скажем, таким образом можно будет отменить отдельные законы, к которым были вопросы по соблюдению регламента, но ВС признал (или признает) их легитимными. Скажем, если примут закон о земле, его в будущем, уже после смены власти, можно будет отменить таким образом», — говорит Кравец.

Олег Татаров также говорит, что все решения Верховного суда останутся в силе.  «Главный вопрос, который всех беспокоит, поставило ли  решение КСУ под сомнение легитимность принятых ВС решений? Нет, решения останутся в силе. Суть вопросов, которые оспаривались, скорее, материальная, в части приравнивания в выплатах при выходе в отставку и пенсиях судей ВСУ предыдущего состава к новоназначенным», — говорит он.

В то же время Анатолий Яровой считает, что постановления, принятые новоизбранными судьями Верховного суда (которые заняли места незаконного уволенных судей ВСУ), могут признать утратившими силу в связи с их принятием неполномочным составом суда. «Это может породить хаос в судебной системе, однако факт остается фактом», — отмечает эксперт.

Он пояснил, что Конституционный суд в своем решении отметил: судьи Верховного суда Украины должны продолжать осуществлять свои полномочия, но уже как судьи Верховного суда, ведь после «реформы» функции Верховного суда и его место в системе судоустройства Украины не поменялись. Другими словами — судей ВСУ уволили незаконно, в то время как их просто должны были перевести из ВСУ в Верховный суд, а увольнять их можно было только по основаниям, предусмотренным законом. А «переименование суда» таким ясно не является.

Отменят ли судебную реформу Зеленского?

Первая информация о решении Конституционного суда заставила юристов предположить, что теперь могут признать недействительной и судебную реформу, которую утвердил парламент уже при Зеленском (закон №1008).

«Следующее на очереди — решение по признанию неконституционной реформы Зеленского. Оно логично вытекает из нынешнего решения Конституционного суда», — отмечал ранее наш источник. 

Впрочем, так как решение КС оказалось половинчатым — «и вашим, и нашим», то и никакой «судебной революции», судя по всему, не будет.

«Полный текст ни о чем. По его результатам конституционная проблема не разрешена, а так сказать, «порешана». Судьи ВСУ вольются в ВС, отставникам добавят денег и все. Статья 91 Закона про КСУ, принятого в 2016 году при Порошенко, говорит, что акты становятся неконституционными с момента вынесения решения или позже, (как указано в решении), но не «до», — пояснил «Стране» Денис Невядомский.

В тоже время, он не исключил, что судебную реформу Зеленского могут признать неконституционной по другому представлению.

А возможно и не только ее.

«После такого решения Конституционного суда по делу ВС, аналогичный иск может быть подан и успешно удовлетворен в отношении Офиса Генпрокурора, который, по сути, тоже является переименованной (не ликвидированной) Генпрокуратурой. И откуда также с нарушением норм Конституции были уволены прокуроры. Если такой иск будет подан и удовлетворен, это также поставит под вопрос полномочия и действия прокуроров в десятках тысяч уголовных дел, которые сопровождает ОГП. Это может привести к большому коллапсу в системе правосудия, но будет логичным последствием попыток имитировать реформы косметическими методами», — подытожил Анатолий Яровой. 

СТРАНА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры