📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

На тілі померлого знайшли сліди тяжких тілесних ушкоджень, які він отримав, перебуваючи в слідчому ізоляторі. Тобто Мізрах був просто побитий у СІЗО. І, як стверджують лікарі, від отриманих травм він загинув.

Цей випадок набув резонансу в ЗМІ. Однак значно більше вбивств, побиття, тортур в українських в’язницях відбуваються без розголосу і всіма силами заміняються.

Вбивства, тортури, вимагання

Ми вже писали про обставини смерті Ігоря Мізраха.

“Вперше Мізрах звернувся до медпункту 25 липня, він скаржився на біль у животі. Але лікарям Мізрах заявив, що травмувався з власної необережності ще 21 липня, коли виходив із душу у своїй камері №214а. У камері Мізрах перебував ще з п’ятьма в’язнями. Провівши огляд Мізраха, лікарі виявили синці на правому плечі та грудній клітці 26 липня о 22:00 Мізраха перевели в іншу камеру №243, причини його переведення ще встановлюються. Під час другого огляду лікарі вирішили госпіталізувати Мізраха до лікарні, де у нього була виявлена закрита травма живота, розрив тонкої кишки в області гастроінтерозу. гнійний перитоніт”, – розповіло джерело у правоохоронних органах.

За його словами, висновок лікарів вказує на те, що ушкодження, які були виявлені на тілі Мізраха, “свідчать про отримання тяжких тілесних ушкоджень”. Тобто причиною смерті стали насильницькі дії проти Мізраха.

За фактом смерті було відкрито кримінальне провадження за ч.2, ст.121 – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть.

Проте з того часу (тобто через кілька місяців) ні про які зрушення з розслідування цієї справи не чути. На питання “Країни” представники правоохоронних органів відповідають дуже скупо. А офіційно – майже нічого не говорять. Інформацію, яку опублікувала “Країна” щодо обставин смерті Мізрахі, ми отримали від своїх джерел неофіційними каналами. За неофіційною інформацією, яка курсує у правоохоронних органах, Мізраха “замовили” його недоброзичливці, яким він раніше “перейшов дорогу”.

Але, повторимося, офіційно жодних новин майже нема.

Складається враження, що справу хочуть покласти “під сукно” та зам’яти.

При тому, що, здавалося б – випадок кричущий. По суті, вбивство сталося у стінах СІЗО. Тобто установи, де ув’язнені перебувають під щільним наглядом держави. А значить і знайти винних не складає великих труднощів.

Але, насправді, природно, це не так.

Джерела “Країни” у пенітенціарній системі та серед ув’язнених стверджують, що побиття та тортури у в’язницях поставлені на потік. У цьому задіяні як представники криміналітету, так і керівництво в’язниць, що забезпечує безкарність злочинців.

Тому лише невеликий відсоток із них фіксується офіційно.

У відомчих телеграм-каналах українських силових служб часто з’являється інформація про побиття у в’язницях.

Наприклад, убивця журналіста Веремія бандит Юрій Крисін у 2021 році, перебуваючи у Торецькій виправній колонії, отримав підозру щодо тероризації інших ув’язнених. Разом з тими, хто дивиться по колонії, він бив ув’язнених і вимагав з них гроші в “злодійський общак”.

У січні 2023 року в одеському СІЗО затримали ціле угруповання ув’язнених, які били інших арештантів.

Тюремна банда працювала під “брендом” злодія у законі Омара Уфимського. Бандити обклав “даниною” заарештованих, а отримані суми спрямовував на підтримку ув’язнених, які відбувають покарання у виправних установах за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів.

2020 року Державне бюро розслідувань заявило про розслідування справи щодо вбивства людини в Одеському СІЗО. За інформацією слідства, за сприяння працівників ізолятора двох арештантів було незаконно допущено в камеру до третього, якого вони побили. Після цього працівники СІЗО перенесли побиту людину в карцер, де вона незабаром померла. Попередньо було встановлено, що серед причетних до цього злочину опинився начальник одного із відділів СІЗО.

Терор у в’язницях, поставлений на потік, вигідний не лише кримінальним кланам, а й адміністраціям СІЗО та колоній. Оскільки українські виправні установи давно стали “дійними коровами”, які приносять прибуток багатьом отримувачам.

Найчастіше ув’язнених б’ють, щоб отримати від їхніх родичів гроші.

Про це “Країні” розповіли кілька колишніх засуджених, які пройшли у в’язницях та СІЗО жорсткий пресинг. Особливо це стосується заможних людей.

“У СІЗО першоходи потрапляють під своєрідний “моніторинг”. Адміністрація пробиває спроможність і матеріальний рівень новачка, що прибув. Якщо з нього можна збити хоча б трохи грошей, первохід відразу потрапляє під прес. Адміністрація зливає інформацію про фінанси та матеріальну підтримку арештанта з волі, якщо у нього його є багата рідня або друзі.Або він сам “коммерс”.Первохода інформують, що він повинен попросити рідню перевести гроші на картку.Суми можуть стартувати від тисячі – двох тисяч доларів до нескінченності. Справа в тому, що давши грошей одного разу, першохід стає одразу “дійною коровою” і буде платити постійно. Якщо арештант раптом спробує відмовитися, його можуть жорстко пресанути – побити, або опустити в камері. Він уже “терпіла”, який “накивав” грошей на общак. Все це робиться руками співкамерників, але з грошей “корови” завжди отримує відсоток адміністрація ізолятора”, – розповів “Країні” Георгій Ш., який рік тому зазнав вимагання у СІЗО.

“Запущено конвейєр насильства”

Заможні ув’язнені автоматично підпадають під спільний пресинг тюремної адміністрації та тюремних бандитських угруповань.

“Ще до попадання в хату (камеру в СІЗО – Ред. ), там уже було все відомо про мене та мої підприємства. Дивлячі по корпусу знали заздалегідь, хто мене може підтримати з волі, а також скільки грошей я можу платити щомісяця. Як тільки я зайшов до хати, блатні одразу мені запропонували платити щомісяця по три тисячі доларів – типу, треба підтримати “общак”. і занурити обличчям у поштовх (унітаз – Ред. ).Наступного дня я спробував поскаржитися в адміністрацію СІЗО, але мені недвозначно натякнули, що вони в курсі і мені краще погодитися платити. “. Тоді я зрозумів, що адміністрація СІЗО в частці з блатними. Я погодився і платив усі півроку, які я провів під слідством у СІЗО”, – розповів Країні підприємець із Київської області Олексій К.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація ще більше погіршилася, оскільки загалом країною різко зріс тиск силовиків на бізнес.

“До війни був важливий запобіжник у вигляді судів. Суди влади та силовики повністю не контролювали. І з питань, які не належать до політично важливих, там можна було захиститися від взяття під варту, якщо тебе зробили підозрюваним у кримінальній справі. Але після 24 лютого. ситуація різко змінилася Суди стали дуже слухняними І рідко тепер відхиляють клопотання про взяття під варту У результаті силовики побачили в цьому для себе справжню золоту жилу і зараз повально відкривають кримінальні справи за різними статтями проти підприємців, вимагаючи з них гроші, або погрожуючи відправити у в’язницю. А тих, хто не погоджується і потрапляє до СІЗО, тих максимально жорстко там пресують. Це вже цілий конвейєр насильства та здирництва”, – сказав “Країні” один з відомих адвокатів, у минулому – співробітник силових структур.

Статистика підтверджує зростання кількості справ проти підприємців, з боку різних правоохоронних органів України. Починаючи від Бюро економічної безпеки та закінчуючи Нацполіцією, НАБУ, ГБР та СБУ.

“Для проведення обшуків у бізнесменів силовики часто використовують статті, не пов’язані з економічними злочинами. Йдеться про статті 190 (шахрайство) або 110 (посягання на територіальну цілісність). Так, у січні-серпні 2023 року за статтею 190 ККУ зареєстровано майже справ, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року З цією ж метою використовують формально економічну статтю 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом) За останні п’ять років кількість таких справ зросла у п’ять разів до 684. Правоохоронці користуються можливістю відкривати не завжди перспективні кримінальні справи, щоби тримати компанію “на гачку”, лише 6% кримінальних проваджень проти бізнесу доходять до суду”, – написав у своєму телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.

Дослідження, яке провели серед українських підприємців у квітні та червні цього року за участю Офісу з розвитку підприємництва та експорту, національного проекту “Дія.Бізнес”, Мінекономіки та інших установ свідчить про різке зростання занепокоєння бізнесу тиском з боку держави.

У розділі “Проблеми бізнесу” найбільше зростання відзначалося серед відповідей “Непередбачувані дії держави, які можуть погіршити стан бізнесу” та “Перешкоди з боку регуляторних та/або фіскальних органів”.

Посилення тиску держорганів на бізнес (що часто призводить до взяття підприємців під варту навіть у абсолютно безперспективних кримінальних справах) якраз і створює живильне середовище для зростання насильства та здирництва у в’язницях.

Статистика тюремного свавілля

Тим часом побиття, тортури та здирництво ув’язнених за рідкісним винятком залишаються за рамками офіційної статистики Генеральної прокуратури, поліції та Пенітенціарної служби України.

У Кримінальному кодексі України є дві суто “тюремні” статті, які безпосередньо стосуються відносин адміністрацій в’язниць із ув’язненими. Це ст.391 КК – злісна непокора вимогам адміністрації з боку ув’язнених, та ст.392 КК – дії, які дезорганізують роботу установ виконання покарань, а саме – терор засуджених та/або напади на адміністрацію.

Стаття 391 КК, судячи з реєстру судових рішень України, дуже популярна у пенітенціарних установах, у реєстрі ми нарахували багато вироків щодо неї.

Найчастіше фабула таких справ проста – начальство колонії чи СІЗО вимагає від ув’язненого прибрати у камері, арештант, у свою чергу, відмовляється. Потім суд накидає додатковий строк ув’язненому за відмову. Популярність цієї статті в колоніях пояснюється просто: за тюремними традиціями – “поняттями” – ув’язнений, взявши швабру або віник до рук, стає ізгоєм і автоматично переходить у нижчу касту – “масть опущених” або “чушків”. Тобто, завдяки статті 391 КК, адміністрації українських в’язниць завжди мають можливість тиску на ув’язнених – умови життя “нижчих каст” в ізоляторах і колоніях добре всім відомі.

Натомість стаття 392 КК безпосередньо, здавалося б, відноситься до взаємин засуджених між собою, а саме, терору, здирництва, побиття. Проте “Країна” знайшла у реєстрі буквально поодинокі вироки за цією статтею. І, як правило, вони стосуються тюремних бунтів та нападів на адміністрацію.

Майже повна відсутність в офіційній статистиці правоохоронців випадків побиття одних ув’язнених зовсім не означає, що терору в українських в’язницях не існує. Українські правозахисники стверджують, що збирання такої інформації для статистики просто невигідне пенітенціарникам.

“Відповідь відомства не містить жодного слова і про наявність такої статистичної інформації. Напевно, тому, що будь-які звіти чи інформація про виявлені ушкодження у в’язнів не готуються, бо не збираються. Керівництво відомства свідомо уникає впровадження процедури виявлення, фіксації та дослідження цієї сторони тюремної” життя”, – зазначає український правозахисник Олександр Букалов факт повної відсутності інформації про побиття одних засуджених іншими в українських в’язницях.

“Найчастіше випадки вбивств маскуються під смерті від хвороб чи травм, не пов’язаних із насильством. На побиття ув’язнених взагалі, за дуже рідкісним винятком, ніхто уваги не звертає. Окремі справи, якщо й заводяться, то, в основному, внаслідок розбирань усередині керівництва СІЗО або колоній.Коли хтось когось хоче підсидіти – тоді й підсвічується ситуація.Ще варіант -якщо почався бунт у в’язниці.У будь-яких інших випадках, розслідування заминається всіма силами, тому що адміністрації знаходяться, як кажуть, “в темі та в частці “з бандитами, які займаються насильством у в’язницях”, – каже один із колишніх працівників пенітенціарних установ.

“Керівництву колоній, СІЗО вигідно мати “чорний” дохід від верхівки злочинного світу в обмін на умовний “порядок” – відсутність бунтів, погромів. Інші ж порушення – тортури, здирства з боку “коронованих”, покриваються керівництвом. Там, де амбітні керівники місць позбавлення волі бажають навести лад “залізною рукою” самі, без допомоги злочинних керівників, там терор “органів”. Але часто там справа закінчується бунтом, якщо керівництво виявилося слабшим за злочинців. Загалом же всю правоохоронну систему такий порядок влаштовує. Тому розголосу надаються тільки коли ситуація виходить з-під контролю (бунти, погроми), решта “не помічаються” і прямо покривається”, – каже одеський адвокат Валерій Судаков.

Проблеми з екстрадицією

Тим часом ситуація в українських в’язницях може мати наслідки для України та на міжнародному рівні.

Після початку повномасштабного вторгнення в Європі почастішали випадки відмови Україні в запитах на екстрадицію з обґрунтуванням – у країні йде війна, а тому безпека осіб, які видаються, не може бути гарантована.

Приклад – відмова французького суду в екстрадиції підприємця Костянтина Жеваго.

Суд ухвалив, що “запитувана держава, яка перебуває у стані війни в невизначеній ситуації, не в змозі зберегти суд, який гарантує основні свободи”.

І це далеко не поодинокий подібний випадок.

Насильство щодо ув’язнених в українських в’язницях може додати ще більш вагомі аргументи європейським судам для відмови Україні в екстрадиції.

“Випадки насильства в українських в’язницях поповнюють “скарбничку” НП, які змушують європейських правоохоронців ретельно зважувати всі за і проти, ухвалюючи рішення про екстрадицію на запит України. Це, безумовно, ще одна нагода замислитися для нашого міністра юстиції. Бо якщо так піде далі, Україні взагалі не видаватимуть підозрюваних”, – говорить у коментарі “Країні” голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

 0

Днями місто Рівне сколихнула страшна новина про жорстоке вбивство 38-річної місцевої жительки. Жінку забили до смерті тупим предметом. Підозрюваним виявився 48-річний громадянин Туреччини, з яким рівнянка познайомилась в інтернеті.

Що стало причиною кривавої розправи, а також що відомо про підозрюваного і його жертву – розповість Новини.LIVE.

В орендованій квартирі знайшли закривавлене тіло

Про страшне убивство рівнянки стало відомо вранці 2 листопада. Власниця квартири на вулиці Волинської Дивізії в Рівному знайшла у своєму помешканні закривавлене тіло жінки. Квартиру 48-річна рівнянка здавала. Останнім пожильцем був громадянин Туреччини 48-річний Karatas Ekrem (Каратас Екрем). Убитою виявилась 38-річна жінка на ім’я Оксана. Власне вона і домовлялась з власницею квартири про житло для іноземця, а також допомагала чоловікові з Туреччини по господарству.

Рівненському журналісту Михайлові Присяжнюку вдалось з’ясувати, що вбита Оксана не просто була “помічницею” Екрема, а мала з ним романтичні стосунки. Пара нібито познайомилась в інтернеті, попри те, що в жінки є законний чоловік. Як довго тривали стосунки “закоханих” – невідомо. Попередньо поліціянти мали версію, що Екрем міг пограбувати Оксану – адже її чоловік працює за кордоном і регулярно надсилав їй кошти.

Змінив зовнішність і пустився навтьоки

Після виявлення трупа рівнянки – поліція оголосила громадянина Туреччини в розшук. За повідомленням, він виїхав із Рівного, попередньо, дещо змінивши зовнішність. Камери спостереження зафіксували, що чоловік вийшов із під’їзду, маючи інший вигляд.

“Перед тим, як зникнути він змінив зовнішність – постригся і поголився. В квартирі виявили волосся, машинки не було”, – розповів заступник керівника поліції Рівненщини Сергій Крошко.

Тікаючи, чоловік змінив кілька місць перебування – він встиг побувати в Житомирі і Бердичеві.

“Слідчі встановили, що після скоєного злочину зловмисник автобусом доїхав до Житомира, звідки попутним транспортним засобом Renault Trafic червоного кольору дістався до Бердичева. Щоб запобігти скоєнню чергових злочинів підозрюваним, поліцейські просять водія мікроавтобуса сконтактувати з правоохоронцями”, – написали в повідомленні поліції.

11 листопада громадянина Туреччини затримали в Рівному. На період досудового розслідування, розпочатого за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, він перебуватиме у слідчому ізоляторі. За скоєне йому загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

Забив молотком через переписку з чоловіком

У спілкуванні зі слідчими Екрем заявив, що скоїв злочин нібито з ревнощів, оскільки Оксана переписувалась зі своїм законним чоловіком. У ранок вбивства Екрем, буцімто, побачив велику кількість повідомлень у мессенджері – і розлютився.

Це Новини.LIVE підтвердили у поліції Рівненщини. Чоловік дійсно стверджував, що мотивом стали ревнощі. За словами підозрюваного, він убив рівнянку молотком.

“Він наносив кілька ударів по голові молотком. Але знаряддя злочину не знайшли. Тому інформація попередня. Він розповів сам, і експерти за результати тілесних ушкоджень підтвердили, що удари наносились тупим предметом”, – розповіли в поліції. 

Чи був чоловік нетверезим – встановити не вдалось.

“Оскільки ми його затримали не відразу після вчинення злочину, то встановити. чи він дійсно був тверезим – не представилось можливим. Сам він не зізнається”, – розповіли в поліції.

Чоловік з Туреччини був нелегалом

Як вдалось з’ясувати Новини.LIVE, Каратас Екрем знаходився на території України незаконно. Уже кілька років він не мав підтвердження реєстрації.

“У 2018 році він перетнув кордон легально, але в подальшому не став у визначені терміни на облік у Державній міграційній службі. Тобто перебував на території України незаконно”, – розповіли в поліції Рівнещини.

Що каже юрист

Щоби з’ясувати нюанси судового процесу над підданим іншої держави – Новини.LIVE звернулось до фахівця – юриста Ростислава Кравця.

Юрист пояснив – громадянина Туреччини судитимуть за вбивство, скоєне на території нашої держави – обов’язково в Україні. Тут же він відбуватиме термін покарання, якщо інше не передбачено міжнародними правовими угодами.

“Що стосується іноземців, ми маємо з деякими країнами договори про взаємну правову допомогу, в тому числі в кримінальних справах. Наприклад, такі угоди діяли у справі Надії Савченко. Її передали для відбування покарання в Україні. Якщо законом передбачена можливість передання для відбування покарання в Туреччину – це можливо. В будь-якому разі, особу, яка скоїла злочин тут, будуть судити в Україні і за законами нашої держави, тут вона отримає вирок”, – прокоментував юрист.

За словами юриста, держава може надати підозрюваному адвоката.

“Він може найняти адвоката, може надати держава, також в Україні обов’язково нададуть перекладача”, – розповів Ростислав Кравець

Проте послуги адвоката й перекладача, за словами юриста, може оплатити і рідна країна Екрема – Туреччина.

Юрист також наголосив, що за скоєння умисного вбивства з особливою жорстокістю – чоловікові може загрожувати довічне утримання.

“Якщо особі загрожує довічне утримання – він може просити, щоб справа розглядалась за участю суду присяжних”, – розповів Ростислав Кравець.

За словами юриста, якщо будуть результати відповідних експертиз – справа не має затягнутись довше, аніж на рік.

Жінкам простіше познайомитись із іноземцями?

Новини.LIVE з’ясувало, що з іноземцями, зокрема жителями Туреччини, часто знайомляться в мережі. Жінок приваблює те, що іноземці активно переписуються із жінками різного віку, приділяють багато уваги, роблять компліменти.

Про це розповіла боярчанка Вероніка.

“Ну навіть жарти ж є на цю тему. Іноземці самі знаходять дівчат у мережах, відправлють “сердечки”, готові спілкуватись. Я – розлучена, маю дитину. Від “наших” часто чую щось на кшталт “у твоєму віці”. Іноземці не ставлять таких запитань типу “а чого розбіглись”. Пишуть: “ти гарна, подобаєшся, давай зустрічатись”. Далі переписки справа не заходила, але самооцінку це, звісно, піднімає. Не думаю, що справа в тому, що наші чоловіки погано ставляться, просто іноді не виявляють такої уваги”, – розповіла Вероніка.

Давай я приїду в гості – і житиму в тебе

Громадяни Туреччини часто знайомляться з дівчатами через мережу. Зазвичай вони запрошують в гості до своєї країни, іноді пропонують зустрітись в Україні.

Киянка Людмила познайомилась зі своїм чоловіком з Туреччини через мережу Facebook. Він запропонував приїхати в гості і зупинитись… у неї вдома.

Новини.LIVE з’ясувало, чи дівчина не боялась запросити до себе додому малознайомого чоловіка-іноземця.

“Ну тут був довгий “випробовувальний період”. Ми з ним з пів року після знайомства цілими днями спілкувались в Скайп – по відеозв’язку. Я приходила з роботи додому і вмикала відео – бачили як готуємо їсти, п’ємо чай, обговорювали, що сталось за день. Я дивилась, як він спілкується з родиною”, – розповіла Людмила.

Каже – для чоловіка було дуже важливо, щоб вона розповідала, куди і з ким ходить ввечері.

“Я це не сприймала як супер контроль. Навпаки – як опіку й хороше ставлення. Він міг написати “ти з ким зараз?”, “чому так пізно?”, “пришли селфі, що ти з Анею”. Розуміла що він, видно, ревнує, але загалом ніколи не давала йому приводу. Тому жодних конфліктів не виникало”, – розповіла Людмила.

Варто бути обачними?

Киянка Валентина також отримала від громадянина Туреччини пропозицію приїхати до неї в гості. Каже, що відмовилась, запереживала.

“Чесно, зараз дуже багато всіляких новин про крадіжки, “розводи” і навіть насилля. Не хотіла наражати себе на небезпеку. Хлопець дуже сподобався, але вирішила продовжувати спілкуватись поки в мережі. Згодом планую домовитись, щоб таки приїхав – але винайняв собі квартиру. Не розумію цієї “фішки”, що хоче жити в мене. Це дивно і підозріло”, – розповіла Валентина.

Новини.LIVE поговорило з громадянином Туреччини, 39-річним Хаканом. Він розповів – зрада сприймається в Туреччині дуже емоційно. У чоловіка може бути неконтрольований, надто емоційний стан.

“Ревнощі, звісно, індивідуальна штука, не може однаково їх переживати кожен. Але ті хлопці, яких знаю я, так – вони дуже ревниві”, – розповів Хакан.

У Рівному триває слідство.

Новини.LIVE

АО «Кравец и Партнеры»