В огляд включена практика ЄСПЛ, Верховного суду, виправдувальний вирок за звинуваченням у непокорі, рішення про скасування штрафів ТЦК й незаконної мобілізації та виключення зі складу військової частини, протиправність штрафів за червоні сигнали повороту й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-16-po-29-serpnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-09-po-15-serpnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Хто належить до критично важливих підприємств, перелік та критерії зарахування – про це повідомляє адвокат Ростислав Кравець у матеріалі Фактів ICTV.

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV розповів, що критично важливими вважаються, наприклад, підприємства енергетичної галузі, банківських установ, підприємства, які забезпечують безпосередньо виробництво озброєнь.

Окрім того, до критично важливих належать і ті установи, що забезпечують діяльність місцевої інфраструктури, наприклад, комунальні підприємства.

Повний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є у постанові №83 від 4 березня 2015 року.

Окрім підприємств у переліку, до критично важливих можуть бути зараховані й інші підприємства, вказує адвокат.

– Чи визнають підприємство критично важливим, буде залежати від того, які завдання покладені на нього та чи пов’язані вони з безпосереднім підвищенням обороноздатності держави чи діяльністю місцевої інфраструктури, – наголошує Кравець.

Які підприємства вважаються стратегічно необхідними

Зокрема юрист зазначив, що критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначені у постанові Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Так, щоб підприємство вважалося критично важливим, воно має відповідати таким пунктам:

1. загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до державного та місцевих бюджетів, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом звітного податкового року (це не стосується митних платежів);
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро (рахується за курсом НБУ);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. №83;
4. підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають органи виконавчої влади, інші держоргани чи органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю Україну;
5. відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Має бути підтверджено довідкою чи витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше
7. розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
8. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для прийняття рішення про визначення установи критично важливою (окрім підприємств, зазначених в абзацах другому – пʼятому), є відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас двом або більше критеріям мають відповідати:

1. підприємства, що входять до паливно-енергетичного комплексу;
2. підприємства, які займаються охороною здоров’я, освітою та наукою, фізкультурою та спортом, соцзахистом, підприємства житлово-комунального господарства (мають належати до державної чи комунальної форми власності, бути включеними до Реєстру неприбуткових установ, надавати населенню безоплатні послуги);
3. медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телемовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Програмне наповнення має складатися переважно з інформаційних та інформаційно-аналітичних передач, або такі установи мають бути
4. залучені до системи оповіщення;
5. державні та комунальні заклади культури.

Окрім того, до критично важливих підприємств в особливий період уряд відносить:

• спеціалізовані установи ООН,
• закордонні дипломатичні установи в Україні,
• представництва донорських установ,
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
• представництва міжнародних організацій,
• міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або секретаріатом Кабміну.

Зазначимо, що критично важливі підприємства мають змогу бронювати своїх співробітників від мобілізації.

Бронь від мобілізації для футбольних клубів, медіа та цирків: що відомо

Раніше Міністерство молоді та спорту України визнало критично важливими Українську асоціацію футболу, а також низку футбольних клубів (Кривбас, Дніпро-1, Динамо Київ, Оболонь, Шахтар). Зазначений статус дозволяє не мобілізувати військовозобов’язаних працівників УАФ і клубів.

Станом на лютий у Мінспорту повідомляли про визначення критично важливими 36 підприємств, установ та організацій.

Окрім того, Міністерство культури підтвердило статус критично важливих каналам, які беруть участь у телемарафоні Єдині новини. Такий статус отримали й деякі цирки, музеї, заповідники й ансамблі.

У Мінкульті зазначили, що забезпечення сталості сфери культури та медіа є одним з пріоритетних, а “відстрочка від мобілізації частини персоналу закладів культури і медіа надає можливість сфері зберегти свою хоча б мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт та надавати важливі сьогодні суспільству соціокультурні та інформаційні послуги”.

Джерело: Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Що належить до критично важливих підприємств, перелік та критерії віднесення – у матеріалі Фактів ICTV.

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV розповів, що критично важливими вважаються, наприклад, підприємства енергетичної галузі, банківських установ, підприємства, які забезпечують безпосередньо виробництво озброєнь.

Окрім того, до критично важливих відносять і ті установи, що забезпечують діяльність місцевої інфраструктури, наприклад, комунальні підприємства. Повний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є у постанові № 83 від 4 березня 2015 року.

Окрім підприємств у переліку, до критично важливих можуть бути віднесені й інші підприємства, вказує адвокат.

– Чи визнають підприємство критично важливим, буде залежати від того, які завдання покладені на нього та чи пов’язані вони з безпосереднім підвищенням обороноздатності держави чи діяльністю місцевої інфраструктури, – наголошує Кравець.

Які підприємства вважаються стратегічно необхідними

Зокрема юрист зазначив, що критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначені у постанові Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Так, щоб підприємство вважалось критично важливим, воно має відповідати таким пунктам:

1. загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до державного та місцевих бюджетів, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом звітного податкового року (це не стосується митних платежів);
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро (рахується за курсом НБУ);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;
4. підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають органи виконавчої влади, інші держоргани чи органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю Україну;
5. відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Має бути підтверджено довідкою чи витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
7. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для прийняття рішення про визначення установи критично важливою (крім підприємств, зазначених в абзацах другому — пʼятому), є відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас двом або більше критеріям мають відповідати:

• підприємства, що входять до паливно-енергетичного комплексу;
• підприємства, які займаються охороною здоров’я, освітою та наукою, фізкультурою та спортом, соцзахистом, підприємства житлово-комунального господарства (мають належати до державної чи комунальної форми власності, бути включеними до Реєстру неприбуткових установ, надавати населенню безоплатні послуги);
• медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телемовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Програмне наповнення має складатися переважно з інформаційних та інформаційно-аналітичних передач. Або такі установи мають бути залучені до системи оповіщення;
• державні та комунальні заклади культури.

Окрім того, до критично важливих підприємств в особливий період уряд відносить:

• спеціалізовані установи ООН,
• закордонні дипломатичні установи в Україні,
• представництва донорських установ,
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
• представництва міжнародних організацій,
• міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.

Зазначимо, що критично важливі підприємства мають змогу бронювати своїх співробітників від мобілізації.

Бронь від мобілізації для футбольних клубів, медіа та цирків: що відомо

Раніше Міністерство молоді та спорту України визнало критично важливими Українську асоціацію футболу, а також низку футбольних клубів (Кривбас, Дніпро-1, Динамо Київ, Оболонь, Шахтар). Зазначений статус дозволяє не мобілізувати військовозобов’язаних працівників УАФ і клубів.

Станом на лютий у Мінспорту повідомляли про визначення критично важливими 36 підприємств, установ та організацій.

Окрім того, Міністерство культури підтвердило статус критично важливих каналам, які беруть участь у телемарафоні Єдині новини. Такий статус отримали й деякі цирки, музеї, заповідники й ансамблі.

У Мінкульті зазначили, що забезпечення сталості сфери культури та медіа є одним з пріоритетних, а “відстрочка від мобілізації частини персоналу закладів культури і медіа надає можливість сфері зберегти свою хоча б мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт та надавати важливі сьогодні суспільству соціокультурні та інформаційні послуги”.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Тому я вирішив все одно скласти такий перелік за власною версією.

З огляду на той дисбаланс, який відбувається в Україні й в першу чергу у нормотворчій діяльності завдяки непродуманим рішенням, чи рішенням за допомогою яких намагаються за певних обставин обійти та ігнорувати Закони та Конституцію України, правова визначеність та передбачуваність у правозастосуванні практично зникли.

Немало для цього зробила й Велика палата Верховного суду (без України), як і сам зареєстрований за підробленими документами Верховний суд (без України), завдяки відсутності досвіду у суддів, великими зарплатами, що не стимулюють суддів для роботи, нездоровими амбіціями та намаганням догодити іноземним агентам, посольствам та керівництву країни для збереження свого статусу, а не правової визначеності та дотримання Закону, на мій погляд.

Цей перелік, виключно моє бачення того, що відбувається і як впливають ці події у юридичній сфері на основоположні права та свободи громадян й майбутнє України.

1. Захоплення Конституційного суду України та штучна конституційна криза

Весь світ спостерігав, як посли країн Великої сімки тиснули на Президента України Зеленського та за допомогою своїх іноземних агентів імітували «праведний» гнів вулиці щодо скасування кримінальної відповідальності за декларування недостовірної чи неповної інформації.

Насправді за моїм переконанням, це жодним чином не впливає на рівень корупції, навіть підвищує її у правоохоронних органах та НАЗК. Крім того, наявність такої відповідальності для всіх громадян України, на яких тим чи іншим чином покладено виконання функцій держави, фактично робить можливим іноземним урядам через свої структури в Україні впливати на будь-кого у власних інтересах.

В чому полягає боротьба з корупцією у невнесенні заробітної плати, яку отримує особа від держави, чи невірне на думку перевіряючих внесення даних про нерухомість, що й так міститься у державному реєстрі і це 99, 9999% результатів таких перевірок.

Крім того, Конституційний суд України, як і ОАСК дуже заважають чинній владі не дотримуватись Закону та його ігнорувати, тому його захоплення, на мій погляд, є ні що інше, як узурпація влади. І ті два незаконно призначені судді, яких конституційний суд України відмовився допускати до роботи, тільки посилюють кризу, роблячи всі подальші рішення суду сумнівними та незаконними.

2. Залишення головою Верховного суду (без України) Данишевською судової системи та зменшення впливу господарської юрисдикції на правову визначеність

Це, на мій погляд, позитивна новина. Переважна більшість правозахисників, юристів, суддів та адвокатів здригалися і впадали у відчай після кожного рішення де доповідачем, чи особою, яка виготовлювала рішення, була голова на той час Верховного суду (без України) Валентина Данишевська.

Це і задоволення вимог, яких в позові не існувало, заборона подачі зустрічних позовів, позбавлення клієнтів банків можливості стягнути за прямою нормою законодавства боргу з власника банку, повне знищення інституту права власності в Україні й ще декілька не менш «яскравих» рішень. Всього за близько 4 років роботи вона прийняла близько 5 чи 6 рішень, але практично кожне з них може стати переможцем у такій собі юридичній «Золотій малині».

3. Припинення мораторію на виселення валютних позичальників

Це рішення Зеленського, на мій погляд, було прийнято в інтересах фінансових спекулянтів, надавши їм змогу викидати позичальників, що потерпіли від фінансової кризи та заробляти на цьому сотні мільйонів гривень прибутку.

З 2008 року, окрім мораторію, держава нічого не зробила, аби допомогти громадянам зберегти єдине житло та надати можливість погасити валютні кредити. Замість цього ці борги за безцінь продали фінкомпаніям, які свої прибутки виводять за кордон.

Таким чином, Зеленський не тільки дав змогу заробити на цих спекуляціях фінкомпаніям, а й позбавив вкладників банків можливості отримати свої кошти в збанкрутілих і знищених попередньою владою банках.

4. Незаконний початок продажу землі

Верховна рада, разом з Зеленським незаконно запустила продаж землі. Не треба плутати з ринком землі. Фактично, всупереч нормам Конституції України, дозволено продавати надра.

Особи, які зайнялись продажем землі, до цього нічого не придбавали, а отримали землю виключно для обробки, не маючи жодного права розпоряджатись природними багатствами, що належать всім громадянам України. Крім того, запобіжники, щодо продажу землі іноземцям, існують виключно на папері і в реальному житті жодним чином не працюють.

На практиці, це ставить під загрозу існування України. А розмови, про те, що нібито тільки приватна власність на землю, може дати можливість розвитку сільського господарства не мають під собою жодних обґрунтувань, окрім популістичних висловлювань найнятих іноземцями агентів.

5. Безпрецедентне за своєю незаконністю обмеження прав невакцинованих громадян

Кабінет міністрів України, разом з Міністерством охорони здоров’я та Верховною радою України, всупереч здоровому глузду та нормам Конституції України вирішили ставити медичні експерименти на громадянах України без дотримання їх прав та з повним зняттям відповідальності, з виробників вакцин та лікарів, що є безпрецедентним у світовій практиці.

Замість захисту прав громадян, закуплені за незрозумілими цінами вакцини, що не пройшли всі стадії досліджень, нав’язуються громадянам примусом під страхом втрати роботи та засобів для існування.

Сумнівне піклування про здоров’я громадян у країні де отримати безоплатну медичну допомогу та навіть безоплатно здати аналізи, після реформи громадянки США Уляни Супрун, практично неможливо, виглядає дуже підозріло.

Якщо і далі влада буде діяти в такому ключі, прикриваючись політичною доцільністю, не дотримуючись Законів та Конституції України, ігноруючи основоположні права громадян, все скінчиться, як для самої влади, так і для України та її громадян дуже швидко й погано.

Але все одно є надія, що це все пройде і ми всі разом вичистимо країну від іноземних агентів, повернемо землю у власність держави, яка буде її продавати на відкритих і прозорих аукціонах та контролювати її використання, відновимо незалежність Конституційного суду України та судової гілки влади, змусимо владу дотримуватись законодавства та захищати права й свободи громадян.

З Новим роком та вірою у відновлення.

Ростислав Кравець, адвокат, голова профспілки Українська незалежна фундація правників, член Керівної Ради Світового конгресу українських юристів, голова АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»