Зазначимо, що про верифікацію державних виплат, зокрема пенсій та допомоги, в Україні говорили вже давно. І навіть були спроби здійснити такі перевірки. Але, як зазначає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець, оскільки не було єдиної методики верифікацій, суди неодноразово скасовували їхні результати. “Конституційний суд свого часу вказав, що немає чіткого порядку – які саме дані потрібно вимагати і звіряти. Навіть якщо людині знімали пенсію, і вона зверталася до Пенсійного фонду, одразу їй не могли відповісти – з якої причини позбавили виплат. Тому появу чіткої методики перевірок — це, з одного боку, плюс, з іншого боку, тепер перевірки можуть поставити на потік, і, зрештою, збільшиться кількість відмовників, — каже Кравець.

У зв’язку з цим є кілька цікавих моментів.

Наприклад, один із пунктів методики – перевірка тих одержувачів, які виїхали за кордон. А це, зокрема, мільйони українських біженців. У методиці зазначено, що перевірять факт “постійного проживання реципієнта за кордоном”, а також чи залишається він жити за кордоном, чи повертається до України. Дані для цього можуть вимагати з Єдиного державного демографічного реєстру.

“Формально для Пенсійного фонду не може бути різниці, де живе людина. Якщо вона заробила пенсію в Україні, її не можуть позбавити цих виплат. Не виключаю, що така перевірка буде спрямована на виявлення фактів отримання людиною одночасно і української, і російської пенсії, а також оформлення українцями, які проживають на тимчасово окупованій території російських пенсій”, – вважає голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Також, на думку Кравця, можуть дати старт перегляду “космічних” пенсій, наприклад екс-прокурорів і суддів, які отримують по кілька сотень тисяч гривень.

“Можуть перевірити, як ці пенсії призначалися і за підсумком знизити. Тим більше, що нещодавно ЄСПЛ прийняв рішення про те, що якщо в бюджеті недостатньо коштів призначені раніше пенсії та соціальні виплати можуть бути урізані, і це не є порушенням прав людини. Щоб запустити таке урізання виплат, достатньо рішення Кабміну”, – каже Кравець.

Розбиралися, як в Україні перевірятимуть пенсіонерів.

Що і як перевірятимуть

Проект наказу Мінфіну “Про затвердження методики верифікації пенсійних виплат та щомісячного довічного грошового утримання” надійшов на погодження до Федерації профспілок України. Федерація розмістила його на офіційному сайті та просить надсилати пропозиції та зауваження до 21 лютого. Їх врахують у відповіді Мінфіну.

Наказ Мінфіну щодо пенсій набуде чинності з моменту його офіційної публікації. Тобто запустити верифікацію можуть уже у березні. Цього місяця припадає і щорічна індексація пенсій. Щоправда, не факт, що вони цього року будуть у березні та за раніше обумовленою формулою. Але зупинимося на подробицях індексації -2023 трохи згодом.

Що прописали у проекті методики верифікації пенсій?

Якщо говорити коротко, буде велика звірка даних Пенсійного фонду, державних реєстрів, “суб’єктів надання інформації”.

Визначено кілька реєстрів та баз даних (у тому числі з інформацією із закритим доступом), з якими звірятиметься Пенсійний фонд. Зокрема:

1. Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, розпорядником якого є Державна податкова служба. Перевірятимуть достовірність реєстраційного номера облікової картки платника податків.

2. Єдиний державний демографічний реєстр (розпорядником є Державна міграційна служба). З цієї частини перевірять дійсність паспортів громадян України, документів, що підтверджують право на постійне проживання, відомостей про серію, номер, дату видачі паспорта. Плюс – відомості про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, інформацію про те, чи залишається людина жити за кордоном чи повертається до України.

3. Централізований банк даних із проблем інвалідності Мінсоцполітики. Тут збираються перевіряти групу інвалідності, категорії, терміни, куди встановлено інвалідність. Саме за цими перевірками експерти прогнозують найбільше складнощів. Адже не секрет, що інвалідністю в Україні активно “торгували” – групу, яка дає право на підвищену пенсію, можна було просто купити. І якщо такі факти спливуть під час перевірок, виплати скасовуватимуть.

4. Державний реєстр актів цивільного стану (утримувач – Мін’юст). Перевірятимуть дати народження, уточнюватимуть, чи живий одержувач виплат.

Тобто, перевірки відбуватимуться без участі самих пенсіонерів – реєстрами та базами даних.

Верифікація буде проводитись у кілька етапів.

1. Перевірка дотримання вимог обміну інформацією між органами, що проводить верифікацію та суб’єктами надання персональних даних. Це технічний момент так званої валідації даних. Дотримання цього пункту в майбутньому може звести нанівець аргументи громадян, які втратять виплати і спробують через суд довести, що перевірки проводилися з порушеннями. Звірці підлягають такі персональні дані: прізвище, ім’я, по батькові людини, ІПН, серія та номер паспорта.

2. Перевірка достовірності персональних даних (паспорт, свідоцтво про народження, ІПН, номер запису в Єдиному демографічному реєстрі)

3. Найцікавішим пунктом є перевірка правомірності надання пенсійних виплат або довічного грошового утримання. Вона передбачає уточнення даних щодо групи інвалідності, смерті, постійного проживання за кордоном.

Як зазначено в записці пояснення до проекту, прийняття методики має удосконалити процес верифікації державних виплат. А її реалізація “сприятиме підвищенню рівня соціальної справедливості (допомогу від держави отримають саме ті, хто її потребує), збільшенню адресності державних виплат.

Таке формулювання має на увазі, що будуть ті, кого за підсумками перевірок можуть позбавити пенсій або як мінімум переглянути їх розмір.

“Можуть урізати чи взагалі зняти пенсію”

Що означає затвердження нової методики верифікації для одержувачів виплат?

По-перше, те, що стартує масштабна кампанія перевірок.

Верифікація проводилася і раніше, але з масштабна. Численні спроби влади взяти під ковпак усіх одержувачів державних грошей постійно закінчувалися в судах – громадяни, яких намагалися позбавити виплат, оскаржували ці рішення, апелюючи до порушення законодавства та неправомірного використання персональних даних.

“Конституційний суд неодноразово вказував на той факт, що немає встановленого законодавчо чіткого порядку – які саме дані і як саме можуть вимагати і звіряти контролери. Наприклад, якщо людину раптом позбавляли пенсії, у самому Пенсійному фонді їй не завжди могли чітко відповісти – що не Так. З прийняттям методики все стає зрозуміло – яку саме інформацію і як стануть моніторити”, – говорить Кравець.

По-друге, зростають ризики потрапити до “чорного списку” – під перегляд або навіть позбавлення пенсій.

Головний пункт, який викликає запитання у експертів – за місцем проживання. Чомусь одним із пунктів верифікації мають стати дані щодо виїзду людини на ПМП за кордон або його повернення в Україну.

Цей пункт є особливо актуальним з урахуванням мільйонів біженців, які виїхали за межі України. Серед них, зокрема, чимало пенсіонерів.

При цьому, як зазначає Олег Пендзін, на право українця на пенсію згідно із законодавством не впливає місце його проживання. Якщо він заробив пенсію в Україні (тобто відпрацював належну кількість років), то йому мають платити.

“Швидше за все, ця норма орієнтована на одержувачів двох пенсій, наприклад, і російської, і української. Стосується вона наших громадян, які виїхали до Росії і, можливо, оформили пенсію там. Або ж подали документи на російські пенсії, проживаючи на тимчасово окупованих”. територіях”, – каже Пензін.

Тобто не виключено, що таких пенсіонерів українських пенсій можуть позбавити. Хоча про особливості застосування даних за місцем проживання пенсіонерів – чи стануть вони підставою для перегляду чи позбавлення пенсій – у методиці нічого не сказано. Швидше за все, щодо цього будуть додаткові роз’яснення.

“Можуть також порушити питання – де людина заробила пенсію. Україна має договори про взаємне визнання трудового стажу з багатьма країнами. Тобто якщо людина довго працювала за межами батьківщини, а пенсію хоче отримувати тут, то “закордонний” трудовий стаж враховується при оформленні української “Пенсії. Але з Росією такий договір розірваний. Це означає, що людям можуть не враховувати в пенсії “російський стаж””, – пояснив Кравець.

Також поки незрозуміло чим закінчаться перевірки даних щодо інвалідності і чи не ставитимуть їх під сумнів (який нерідко може бути цілком обґрунтованим, адже “групу” в Україні за наявності грошей та зв’язків можна було купити). Якщо почнуть обчислювати “липових” інвалідів (або неправильно оформлену групу або термін інвалідності), вони можуть знімати збільшені пенсії.

Але можуть бути й банальніші приводи для припинення виплати пенсій. Скажімо, невідповідність в інформації ПФ та отриманих з реєстрів даних (різних друкарських помилок, помилок тощо). В цьому випадку людині можуть призупинити виплати до з’ясування обставин, – зазначає Кравець.

“Верифікації можуть стати гарним приводом переглянути “космічні” пенсії, які отримують деякі українці, наприклад, прокурори, судді на заслуженому відпочинку. Деякі пенсії по 300-400 тисяч на місяць, що зараз – непомірний вантаж для бюджету. Щоправда, для того, щоб урізати такі пенсії, необхідне рішення Кабміну чи парламенту, але, до речі, у цьому плані вже є прецедент – ЄСПЛ нещодавно ухвалив рішення про те, що скорочення державних виплат через дефіцит коштів у скарбниці не є порушенням прав людини., виходячи з державних інтересів, великі пенсії можуть урізати. Чи стане це підставою для глобального перегляду надхмарних пенсій деяких українців – покаже час”, – каже. Кравець.

Втім, поки що на плани влади урізати виплати “багатим пенсіонерам” нічого не вказує.

Чи є гроші на пенсії і що буде з березневою індексацією

Причина, що змушує владу “розбиратися з пенсіями” лежить на поверхні – нестача грошей. Пенсійний фонд і в минулі роки був збитковим, його дефіцит покривався з держбюджету, а нерідко ПФ ще й “перехоплював” з єдиного казначейського рахунку для покриття касових розривів. Але платити пенсії з огляду на скорочення зайнятості в Україні (Пенсійний фонд наповнюється за рахунок ЄСВ) все складніше.

Наприклад, 2022 року дефіцит ПФ становив рекордні 207,7 млрд гривень.

За даними ПФ, якщо у січні минулого року з держбюджету на виплати пенсій було направлено 14,6 млрд. гривень, то цього року – 20,7 млрд. Тобто бюджетні витрати на підтримку пенсійного фонду постійно зростають.

З хронічним браком грошей пов’язані в тому числі і спроби впровадити обов’язкові накопичувальні пенсії.

Наскільки масштабними будуть “зачистки” пенсіонерів у ході підготовки – сказати складно. Кравець вважає, що позбавлення пенсій навряд чи поставлять на потік, оскільки це може спричинити великий суспільний резонанс. “Спробують виявити випадки неправомірного нарахування виплат, різних махінацій. Добропорядні пенсіонери можуть постраждати через різні технічні помилки (на якийсь час їм зупинять виплати, до з’ясування обставин, але за що жити – незрозуміло – Ред).

При цьому, як заявили в Мінсоцполітики, “березнева індексація” цього року буде.

“Ми працюємо над тим, щоб зробити індексацію пенсій у відповідності до інфляції. Є формула індексації, є відповідний закон. Зараз робимо розрахунки”, – сказала глава Мінсоцполітики в одному з недавніх інтерв’ю Жолнович. При цьому вона не виключила, що індексацію проведуть не в березні, а в квітні.

За формулою, при індексації пенсій враховуються такі складові:

– 50% зростання інфляції за минулий рік

– 50% темпів зростання середньої зарплати за останні три роки

У середньому пенсії мають збільшити на 20,3% (50% інфляції (яка у 2022 році, за даними Мінекономіки, склала 26,6%) та зростання середньої зарплати за три роки (14%). Середня пенсія в Україні становить 4,5 тисячі, тобто можуть доплатити близько 900 гривень, це набагато більше, ніж у минулі роки (наприклад, минулого року в середньому пенсія зросла на 16%).

Але є нюанс. У заключних положеннях закону про бюджет на 2023 рік зазначено, що дія статті 42 закону про обов’язкове державне пенсійне страхування частково припиняється. А питання індексації має вирішити Кабмін. Це означає, що можуть змінити і відсоток індексації та дати її проведення. Приміром, до грудня минулого року заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко озвучував заплановані розміри індексації пенсій лише у 5,4%. Звідки взялася така цифра, він не пояснював.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»