Унаслідок цього розслідування можливих порушень доброчесності затягуються.

Бюро доброчесності DJI розслідує повідомлення про корупцію, шахрайство та іншу неетичну поведінку працівників пенітенціарної системи. Підрозділ також виконує цю функцію для інших судових органів, зокрема Служби імміграції та натуралізації (IND) та Ради із захисту дітей. У відділі працює близько 20 співробітників, які щороку проводять десятки розслідувань.

Минулого тижня директор Бюро доброчесності раптово подав у відставку. За даними Nieuwsuur, це сталося протягом 24 годин після звернення журналістів із запитаннями щодо високої плинності кадрів і рівня відсутності на роботі в підрозділі. Заступник директора перебуває на лікарняному, тому наразі відділ фактично залишився без керівництва.

Джерела у підрозділі повідомили Nieuwsuur, що за останні три роки Бюро доброчесності втратило понад половину персоналу. Високу плинність кадрів вони пояснюють відчуттям небезпеки з боку керівництва. Рівень відсутності на роботі торік також перевищив 20%.

За результатами останнього опитування задоволеності персоналу, третина співробітників Бюро доброчесності заявила, що стикалася з вербальною агресією, погрозами або залякуванням. Підрозділ продемонстрував дуже низькі показники за категоріями «керівництво» та «соціальна безпека».

Через значну плинність кадрів ресурсні можливості підрозділу вичерпуються. Nieuwsuur ознайомилася з внутрішньою запискою, у якій зазначено, що через «високе навантаження» запити на розслідування від організацій, окрім DJI, IND та Ради із захисту дітей, «наразі відхиляються». Чинні та колишні співробітники підрозділу також повідомили, що звернення щодо можливих порушень доброчесності в самій DJI залишаються без розгляду, а строки обробки поточних розслідувань зростають.

Працівники побоюються, що збільшення строків розгляду, коли відсторонені співробітники змушені довше залишатися вдома, може відбити у директорів в’язниць бажання ініціювати перевірки.

Електронний лист, який опинився у розпорядженні Nieuwsuur, свідчить, що генерального директора DJI Віма Саріса особисто поінформували про проблеми кілька співробітників, однак він не втрутився. Про ситуацію також не повідомили робочу раду та Міністерство юстиції і безпеки.

Речниця DJI відмовилася коментувати запитання Nieuwsuur щодо рівня прогулів, плинності кадрів і збільшення строків розслідувань. Водночас вона заявила, що «дефіциту ресурсів немає» і що «строки проведення розслідувань можуть відрізнятися». Також вона зазначила, що директор, який нещодавно подав у відставку, отримав завдання реформувати Бюро доброчесності невдовзі після свого призначення три роки тому: «Зміни в організації завжди супроводжуються рухом».

Джерело: nltimes.nl

АО «Кравець І Партнери»

Про це розповів на своєму Youtube-каналі адвокат Ростислав Кравець. 

Гроші отримають усі українці, які залишаються в країні, однак громадянам потрібно знати важливий нюанс про виплату цієї допомоги. 

“Зимова підтримка” на картку “Національний кешбек”

Як пояснив адвокат, як і торік, громадяни, які вирішать отримати держдопомогу, мають відкрити окрему картку “Національний кешбек” — це можна зробити через Дію або у додатку свого банку. У цьому, за словами Ростислава Кравця, й полягає основна проблема.

“Єдине питання полягає у тому, що коли ви відкриваєте таку картку, то погоджуєтеся з великою кількістю безальтернативних дій. Надалі банки, наприклад, зможуть змінювати відсоткову ставку, як відбувалося торік”, — розповів чоловік.

Що робити українцям

По-перше, адвокат радить дуже уважно читати умови відкриття картки “Національний кешбек”та звертати увагу на:

• що саме банки від вас вимагають;
• що саме ви маєте підтвердити.

По-друге, оскільки в Україні наразі не існує захисту персональних даних, то невідомо, як ті ж банки захищають та обмінюються інформацією. Зважаючи на це, людям варто подумати, чи не краще буде не оформлювати 1 тисячу гривень допомоги, а залишити їх у держбюджеті.

“Ці гроші можуть піти на підтримку ЗСУ, на виплати військовим, сім’ям загиблих”, — пояснив Ростислав Кравець.

Про що ще мають знати українці

Нагадаємо, що громадяни, які отримуватимуть тисячу гривень у відділеннях Укрпошти, зможуть витратити допомогу на:

• оплату комунальних послуг;
• благодійні внески на підтримку ЗСУ;
• оформлення передплати на газети та журнали;
• оплату поштових відправлень і послуг;
• українські товари у відділеннях Укрпошти.

Водночас якщо гроші прийдуть на картку, то розрахуватися нею можна в аптеках, у супермаркетах та продуктових магазинах, у магазинах друкованої продукції й так далі.

Раніше ми розповідали, що реєстрація на виплати за програмою “Зимова підтримка” почалася 15 листопада. Однак гроші українцям нараховують не одразу. Також ми писали, що UNHCR Ukraine надасть фінансову допомогу жителям одного з українських міст. Розмір виплат становитиме майже 11 тис. грн.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це розповів адвокат Ростислав Кравець на власному YouTube-каналі.

Коли аліменти призначають дружині

Нерідко трапляється, що дружина не має достатнього матеріального становища, але вимушена виховувати дитину. Тоді в судовому порядку чоловіка можуть змусити виплачувати кошти на утримання жінки, поки спільній дитині не виповниться 3 роки.

“Право на аліменти має той з подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, але за умови, що другий з подружжя може надавати кошти. Тобто доведеться довести не тільки потребу дружини у фінансовій підтримці, але й можливість чоловіка цю допомогу надавати”, — зауважив фахівець.

Суд буде вимагати документи на підтвердження того, що заробітна плата жінки, пенсія, доходи від використання майна чоловіка та інші доступні джерела фінансів не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 84 Сімейного кодексу, дружина може отримувати кошти від чоловіка під час вагітності та в разі проживання з нею дитини до трьох років. Якщо в малечі присутні вади фізичного або психічного розвитку, то термін виплати коштів збільшується до шести років. Після розірвання шлюбу таке право не нівелюється.

“Якщо вам потрібна матеріальна допомога, а ваш чоловік уникає сплати елементів, ви маєте право звернутися до суду з позовом про утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. В більшості випадків суди такі позови задовольняють”, — констатував Ростислав Кравець.

Скільки платитиме чоловік

У рішенні Макарівського районного суду Київської області про стягнення коштів на утримання матері дитини сказано: Сімейний кодекс не містить положень щодо мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дружини.

Суд повинен виходити з принципу справедливості та розумності, враховувати матеріальні можливості відповідача і потреби позивача. В цьому конкретному випадку чоловіку призначили аліменти в розмірі шостої частини доходу. Але кожна обставина справи здатна вплинути на суму стягнення.

Нагадаємо, найбільш вразливі категорії українців можуть оформити базову соціальну допомогу. Вона передбачена громадянам, які вже отримують грошову підтримку малозабезпеченим сім’ям, на дітей з багатодітних родин тощо.

Також ми писали, що повнолітні діти зобов’язані матеріально підтримувати непрацездатних батьків, якщо ті потребують допомоги. Обов’язок виникає за наявності спорідненості/усиновлення і підтвердженої непрацездатності.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/61-2003-%D0%BF#Text

🔸Порядок проставлення Міністерством юстиції України апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0478-23#Text

🔸Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 р. № 890 Деякі питання забезпечення запровадження електронного сервісу з проставлення апостиля – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/890-2015-%D0%BF#Text

🔸Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.2023 № 1692/5 Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0750-23#Text

✔️Не забудьте підписати петицію про мобілізацію активістів, що ховаються за іноземцями – https://t.me/rkravetsUA/15749

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №11331 від 11.06.2024 про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44388

🔸Альтернативний законопроект №11331-1 від 17.06.2024 – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44412

🔸Проект Закону про засади державної промислової політики №11331-2 від 17.06.2024 – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44413

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Коли людину не можна виселити із житла  – пояснює адвокат Ростислав Кравець.

В Україні є кілька законодавчих норм, які захищають громадян від виселення з житла за певних обставин.

Виселення без надання іншого житла

Це забороняється у випадках, якщо особа має право на соціальний захист або є малозабезпеченою, багатодітною сім’єю або інвалідом.

Йдеться про такі категорії осіб:

1. діти-сироти;
2. діти, які позбавлені батьківського піклування;
3. ветерани війни та праці;
4. особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виселення в зимовий період

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 17.08.2012 року, в холодний період року (з 1 жовтня до 1 квітня) забороняється виселення без надання іншого житла. Це правило стосується як орендованих, так і приватизованих квартир.

Виселення боржників

Виселення осіб, які мають заборгованість за комунальні послуги, можливе тільки за рішенням суду. Однак залишити людину без даху над головою не можуть іноді навіть, якщо наявні борги. Але також варто враховувати те, чи є поважні причини для неплатежів, наприклад, важка хвороба або втрата роботи.

Виселення сімей з дітьми

Закон України “Про охорону дитинства” передбачає, що сім’ї з дітьми не можуть бути виселені, якщо в них немає чи їм не нададуть іншого житла. Це стосується як приватизованого, так і орендованого житла.

Потрібно обовʼязково також отримати згоду органів опіки та піклування. Якщо вони її не нададуть, то особу також не можна буде виселити, – каже у коментарі сайту Новини Pro адвокат Ростислав Кравець.

Виселення осіб з інвалідністю

Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, виселення осіб з інвалідністю з житла без надання іншого житла є забороненим.

Якщо ми говоримо про орендоване житло, то у такому випадку виселення можливе тільки після закінчення терміну оренди або за рішенням суду. Законодавство також передбачає, що орендар має право на попередження за 30 днів до виселення.

Однак є важливий момент, якщо квартира є предметом іпотеки, то банк має право на звернення стягнення на квартиру у разі несплати іпотечного кредиту. Після рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, квартиру можуть продати для погашення боргу, – каже експерт.

Всі ці норми спрямовані на забезпечення прав громадян на житло та соціальний захист. Якщо ж ці права були колись порушені, то люди мають право звернутися до суду, аби захистити свої інтереси.

Раніше ми повідомляли, як уникнути пасток при купівлі житла у новобудові. Також редакція сайту Новини Pro зробила порівняння квартир на вторинному та первинному ринках в одному ціновому сегменті, аби дізнатися, де вигідніше купити нерухомість.

Джерело: novyny.pro

АО «Кравець І Партнери»

Завдяки цьому, за словами міністра юстиції Дениса Малюськи, можна буде залучити до лав ЗСУ 10 — 20 тисяч чоловіків. Та чи всі засуджені підпадають під мобілізацію? І які ризики можуть бути пов’язані з колишніми в’язнями на передовій?

— Відразу зауважу, що в новому законі не йдеться про примусову мобілізацію засуджених. Це має бути добровільне волевиявлення кожного ув’язненого зокрема, — пояснює адвокатка Віра Тарасенко. — Якщо він забажає служити, то насамперед повинен пройти ВЛК на стан придатності за станом здоров’ям. Далі має бути процедура умовно-дострокового звільнення рішенням суду, де враховуватимуть характеристику з виправної колонії. І лише після цього засуджений зможе підписати контракт із ЗСУ. Тобто не все так просто.

— Чи всі ув’язнені зможуть служити у війську?

● В. Тарасенко:

— Ні. Обмеження діятимуть для тих, хто відбуває покарання або був засуджений за державну зраду та інші злочини проти основ національної безпеки чи пов’язані з тероризмом. Також не підлягають мобілізації засуджені за умисне вбивство двох або більше людей чи вбивство з особливою жорстокістю, за зґвалтування та інші статеві злочини й за порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, якщо воно спричинило загибель кількох людей. У початковому варіанті законопроекту усунули ризики, на яких наголошував антикорупційний комітет. Зокрема, прибрали право мобілізуватися з тюрми для засуджених депутатів і частини топкорупціонерів.

— Як цей закон, на вашу думку, вплине на процес мобілізації?

— Проблеми з комплектуванням ЗСУ він не розв’яже, — вважає військовий юрист Тарас Боровський. — Тому що дуже мало засуджених буде мобілізовано. По-перше, там великі обмеження стосовно тяжкості скоєних злочинів за окремими статтями Кримінального кодексу. По-друге, не можуть бути мобілізованими ті, у кого залишок невідбутого покарання становить понад три роки. А ті, кому залишилося до кінця терміну менш як три роки, вже мають право на умовно-дострокове звільнення або на заміну покарання більш м’яким. Який їм сенс йти на фронт, коли можуть звільнитися з колонії іншим, набагато простішим шляхом? Та й процедура мобілізації ув’язнених досить складна. У законопроекті спершу передбачалося, що ув’язнений укладає контракт з військовою частиною, а потім вирішується питання щодо його звільнення з в’язниці. Але зрештою депутати ухвалили, що спершу в’язень проходить ВЛК, і якщо його визнають придатним до служби за станом здоров’я, то запускається ціла бюрократична процедура умовно-дострокового звільнення від покарання, по закінченні якої ув’язненого під конвоєм доставляють до ТЦК. А звідти, також під конвоєм, — до військової частини.

З іншого боку зауважу, якщо особа звільняється з місць ув’язнення і мобілізовується до ЗСУ, то вона повинна служити до моменту загальної демобілізації, тобто до завершення дії воєнного стану. Якщо укладає контракт, то його тривалість має бути не меншою, ніж до кінця війни. Мені доводилося спілкуватися з багатьма засудженими. І чимало з них сприймають цей закон схвально. І це можна вважати досить вдалим ходом з боку нашої влади. Адже після закінчення служби засуджені зможуть отримати помилування.

— Дуже багато людей в Україні з певною обережністю ставляться до осіб, які були засуджені за скоєння тих чи інших, особливо тяжких злочинів. Чи варто було владі йти на такий ризикований крок — дозволяти мобілізацію в’язнів?

— Згоден, що може виникнути багато серйозних проблем, — додає військовий юрист Сергій Старенький. — У місцях позбавлення волі чимало ув’язнених, котрі відбувають не перший термін покарання. І вони дуже часто нехтують законами, а живуть за своїми “поняттями”. В армії зовсім інший устрій. Треба вміти підкорюватися, виконувати накази й суворо дотримуватися дисципліни. І недарма багато військових, у яких ми цікавилися думкою щодо мобілізації в’язнів, не давали однозначної відповіді. Вони віддавали перевагу індивідуальному принципу відбору засуджених до ЗСУ, який полягає у тому, щоб прискіпливо вивчати кожну особу, враховуючи її спеціальність, психологічний стан, фізичні можливості й лише після того можна залучати до військової служби. Оскільки закон передбачає створення окремих підрозділів для колишніх в’язнів, то не впевнений, чи кожен командир військового формування захоче, щоб серед його підлеглих були люди, які звикли жити більше за “поняттями”, аніж виконувати наказ. Пригадаймо позицію головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, який був досить категоричний у цьому питанні. Він вважав, що армія під час війни — це не місце для перевиховання.

— Чи багато в’язнів погодяться воювати? Що прогнозуєте?

● С. Старенький:

— Вважаю заяви деяких посадовців про можливість мобілізувати до війська 10 — 20 тисяч засуджених популістськими. Бо всього в Україні нараховується приблизно 30 тисяч в’язнів. За моїми прогнозами, дією нового закону скористається не більше як 500 — 700 таких осіб.

● Т. Боровський:

— Я також не думаю, що в’язні масово кинуться писати заяви на мобілізацію. Зробити це захочуть не більше як 5% від загального числа засуджених. Та навіть така кількість принесе певний позитивний результат для виправних установ. Насамперед це зменшення навантаження на персонал, скорочення фінансових витрат. Адже утримання одного ув’язненого для колонії обходиться приблизно в 11 000 гривень на місяць.

— Які негативні сторони цього закону?

● С. Старенький:

— Міністерство оборони пропонує для мобілізованих в’язнів створювати окремі загони в складі МВС або взагалі зробити з них окремі підрозділи допомоги, забезпечення та підтримки Сил оборони. Але такий підхід — дискримінаційний. Якщо людина звільнена й проходить службу в ЗСУ, то вона повинна робити це на загальних підставах, як і всі військовослужбовці. А створення якихось окремих підрозділів для певних завдань — то, я думаю, що мали б не депутати в парламенті вирішувати, а командири безпосередньо на місцях.

Набагато ефективнішим було би запровадження мобілізації колишніх засуджених. Тобто тих, які відбули покарання, але мають непогашену судимість. Таких людей в Україні нараховується більше як 100 тисяч. За нині чинними законами, вони не підлягають військовому обліку та мобілізації аж до повного погашення судимості. Скажімо, для засуджених до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин терміни погашення судимості становлять вісім років після звільнення з місць ув’язнення.

● Т. Боровський:

— Певними категоріями кримінально налаштованих громадян ухвалення такого закону може сприйматися як безкарність за свої дії. Мовляв, можна скоювати злочини й не сісти за грати, а окупити свою вину участю у війні. Заголовки деяких ЗМІ по суті так і трактують: кради, грабуй, убивай, а потім замість тюрми зможеш піти в армію. І для багатьох це сприймається як звільнення від відповідальності.

— Закон відкриває лазівки для тих, хто скоїв досить жорстокі злочини й хоче уникнути покарання, — вважає правозахисник Роман Лихачов. — Адже після мобілізації такі особи можуть здатися у полон ворогу або ж просто втекти з поля бою зі зброєю і скоювати нові злочини. Дуже хотілося б, щоб мобілізація засуджених не викликала в людей думки, що армія — це місце для покарання злочинців. Але поки що, на жаль, така думка в суспільстві побутує. Вочевидь тому, що це схоже з практикою російської федерації, де теж мобілізовують в’язнів. І навіть сліпий не побачить паралелі. Тепер треба переконати суспільство у різниці в підходах до такого кроку.

— А я досі не розумію, де і яким чином засуджені мають служити, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Законом передбачено, що їх повинні мобілізувати в спеціальні частини. Але що це таке — на сьогодні достеменно не відомо. Скажімо, в нас є бойові підрозділи, штурмові бригади, дисциплінарні батальйони, а спеціальних частин жодним законодавчим актом не прописано. Які завдання будуть ставитися колишнім в’язням та чи будуть давати їм у руки зброю, хто буде їх контролювати — також незрозуміло. Водночас є значні ризики, що ми почуємо, як “людина у формі ЗСУ” вчинила якесь правопорушення, і це автоматично буде сприйматись у суспільстві, як негативний вчинок військового. Тобто битиме по іміджу всієї армії.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»