📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Самі сім’ї для опитувань вже відібрано. Інтерв’юери від Держстату ходитимуть за адресним списком і ставитимуть людям питання про зайнятість, умови життя, житло, матеріальний стан, доходи тощо. 

У Держстаті стверджують, що ця інформація конфіденційна і нікуди далі статистичного відомства не піде – її не передаватимуть ні податківцям, ні органам влади. Дані нібито просто поповнять статистичні звіти про життя українських сімей (раніше вони публікувалися на сайті Держстату регулярно).

Втім, як вважає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець, “насправді такі дослідження можуть стати першим етапом для запровадження в Україні нових податків”.

“Влада хоче отримати вибірку про реальний рівень життя українських сімей і зрозуміти, чи потягнуть вони підвищення податків”, – вважає Кравець.

На його думку, на запитання інтерв’юерів від Держстату варто відповідати вкрай обережно.

Такої думки дотримується голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

“Вивчають ситуацію під запровадження додаткових податків. Влада розуміє, що реальні доходи багатьох українців вищі за офіційні, і повз бюджет йдуть чималі гроші. Ще до війни в Україні говорили про впровадження методів непрямої оцінки доходів, але тоді до цього так і не дійшло. Не виключено, що така оцінка буде запущена в майбутньому”, – каже Попенко.

На думку Кравця, результати дослідження хочуть отримати міжнародні партнери, щоб “підказати українській владі, де ще можна закрутити гайки”.

Зналися, що насправді означають нові опитування від Держстату.

Від зарплати та машини до меню та комуналки

Ще в січні 2026 року Держстат повідомляв, що після чотирирічної перерви відновлює “роботу на полях” або так звані “обстеження домогосподарств”. Тоді було анонсовано “обстеження робочої сили” – вибіркове опитування населення про зайнятість та безробіття.

У відомстві тоді заявляли, що такі опитування після чотирирічної перерви дозволять державі повернутись до регулярного моніторингу стану ринку праці.

Цікаво, що, окрім стандартних питань про професію та працевлаштування (з офіційним оформленням або без) планувалося ставити питання про співпрацю з цифровими платформами, такими як Uklon, Glovo, YouTube та ін. Як пояснювали в Держстаті, це дозволить краще оцінити “обсяги сучасних форм зайнятості”, які раніше залишалися.

Цікаво, що саме приблизно водночас йшла робота над Трудовим кодексом, де з’явилися “ознаки трудових відносин”, які вважатимуться підставою для нарахування людям податків як офіційно працевлаштованим (навіть якщо вони оформлені, скажімо, як ФОП).

А нещодавно Держстат анонсував ще один – про добробут та рівень доходу домогосподарств. Його проведуть із березня по червень 2026 року.

Для участі у ньому відібрано понад 18 тисяч українських домогосподарств у 22 регіонах країни, включаючи Київ.

Як пояснили у Держстаті, до відібраних сімей “під двері” прийде фахівець з інтерв’ювання, який зобов’язаний показати службове посвідчення та посвідчення особи (документи закликають перевіряти). Участь в опитуванні добровільна, стверджують у Держстаті, тобто, за ідеєю, люди можуть просто не відчинити двері. При цьому в Держстаті зазначили, що “відібрані сім’ї не можна замінити на інші – саме їхні відповіді впливають на результати”.

Також у Держстаті запевнили, що дані опитувань є конфіденційними.

“Інформація не передається правоохоронним органам, ТЦК чи будь-яким структурам. Результати публікуються лише у зведеному вигляді”, – йдеться на сайті Держстату.

Людям також пропонують вибір: можна відповісти на запитання інтерв’юеру особисто, телефоном або заповнити анкету на сайті Державної служби статистики.

Зазначимо, дослідження проходитиме за європейською методикою EU-SILC.

Ще влітку минулого року Держстат своїм наказом №111 затвердив нові форми статистичних спостережень у рамках дослідження EU-SILC “Статистика доходів та умов життя”. Використовуватимуть так звані анкети “№2-ЕО-Дуж” і “№3-ЕО-Дуж” для збору даних доходів та їх розподіл, умови життя домогосподарств, що належать до різних соціальних верств.

Цікаво, що у методиці проведення цього дослідження зазначено, що “користувачами даних статистичного спостереження можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, науковці та дослідники, медіа, міжнародні організації, підприємства”.

У методиці також перераховано, які саме показники цікавлять Держстат. Серед них, окрім чисельності домогосподарств та вікових рамок мешканців, є, наприклад, “рівень перенаселеності житла”, рівень ризику бідності для домогосподарства (у тому числі, чи буде воно претендувати на соціальну допомогу від держави), наявність кредитів і чи можуть за ними платити, що з рівнем оплатиммуналку, чи є в сім’ї гроші на відпустку, що вона їсть (аж до споживання страв з м’ясом і рибою), чи змінює меблі у разі її зносу, чи має можливість оплачувати “несподівані фінансові витрати” за рахунок заощаджень, чи має автомобіль, що з одягом та взуттям, чи є доступ до Інтернету тощо.

Також Держстат хоче вирахувати “індекс Джіні” – цей показник відображає ступінь відхилень фактичного розподілу доходів від “рівномірного” – тобто як розподіляються доходи у сім’ї. Ще один предмет вивчення – “нерівність доходів” у межах країни та різних соціальних груп. Є також пункти про “рівень задоволення життям”, “рівень довіри до інших людей” та ін.

Що стосується безпосередньо доходів, то Держстат має намір з’ясувати загальний дохід домогосподарства в гривнях (сума доходів всіх членів сім’ї у вигляді зарплати, додаткових доходах готівкою або “іншими засобами”, прибуток від підприємницької діяльності, самозайнятості, дохід від “використання службового авто у власних цілях”, здачі нерухомості в оренду.

Тобто, мабуть, зона інтересу статистичного відомства до життя українських сімей є максимально широкою. Що це означає?

“Промацують ґрунт на предмет закручування податкових гайок”

Відновлення опитувань домогосподарств у розпал війни викликало чимало суперечок в українській експертній спільноті.

Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що “йдеться про стандартні питання, без яких Держстат не може дати обов’язкового цього року звіту про особливості життя домогосподарств”.

Зазначимо, що Держстат загалом сильно активізувався після призначення нового глави Арсена Макарчука у березні минулого року (раніше він працював головою департаменту стратегії та розвитку Нацбанку). Відомство запустило новий офіційний сайт, де даних на перший погляд більше, але щоб їх отримати, потрібно авторизуватися.

Також Держстат повідомив про повноцінне поновлення збору даних та подання звітності підприємствами (з початку війни були послаблення). Заявлено і про “активізацію співпраці з міжнародним статистичним співтовариством”. І, очевидно, відомства активно переходить на європейські методики збору даних. Як пояснило джерело в уряді, під “реформи” Держстат отримує регулярне грантове фінансування від міжнародних партнерів.

Сам Макарчук в одному з інтерв’ю заявляв, що є прихильником ухвалення державою рішень на підставі статистичної інформації, а не “інтуїтивно”. А опитування домогосподарств називало “неоціненим джерелом даних для держави”.

Питання – як воно може використовувати ці дані?

Олег Попенко каже, що мова може йти про “промацування ґрунту” напередодні закручування гайок із податків.

“Про те, що в Україні офіційні та реальні доходи громадян, як кажуть, дві великі різниці, знають не тільки наша влада, а й міжнародні партнери. І у них постають питання, чому кошти їхніх платників податків йдуть на підтримку українців, які самі податки платять далеко не завжди. Непрямих методів оцінювання доходів, впровадивши, зокрема, систему “нульової декларації” Але нововведення фактично провалилися, потім почалася війна. Але інтерес влади до доходів громадян нікуди не подівся.

Кравець вважає, що отримати дані про доходи українців хочуть насамперед міжнародні партнери, щоб “запропонувати нашій владі ідеї щодо нових податків”. Нібито спочатку планують оцінити, за які кошти в цілому живуть українці, а вже потім почати їх “вилучати до бюджету”.

Кравець каже, що згідно з українським законодавством громадяни не зобов’язані відповідати на запитання Держстату. Він також вважає, що “краще не поспішати відкривати сімейну бухгалтерію” представникам статистичного відомства, хоча, як каже Кравець, жодних санкцій щодо опитаних домогосподарств (скажімо, донарахування податків) влада вжити не може (пункт про захист конфіденційності даних окремо прописаний і в методиці проведення опитувань).

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Про це розповів на своєму Youtube-каналі адвокат Ростислав Кравець. 

Гроші отримають усі українці, які залишаються в країні, однак громадянам потрібно знати важливий нюанс про виплату цієї допомоги. 

“Зимова підтримка” на картку “Національний кешбек”

Як пояснив адвокат, як і торік, громадяни, які вирішать отримати держдопомогу, мають відкрити окрему картку “Національний кешбек” — це можна зробити через Дію або у додатку свого банку. У цьому, за словами Ростислава Кравця, й полягає основна проблема.

“Єдине питання полягає у тому, що коли ви відкриваєте таку картку, то погоджуєтеся з великою кількістю безальтернативних дій. Надалі банки, наприклад, зможуть змінювати відсоткову ставку, як відбувалося торік”, — розповів чоловік.

Що робити українцям

По-перше, адвокат радить дуже уважно читати умови відкриття картки “Національний кешбек”та звертати увагу на:

• що саме банки від вас вимагають;
• що саме ви маєте підтвердити.

По-друге, оскільки в Україні наразі не існує захисту персональних даних, то невідомо, як ті ж банки захищають та обмінюються інформацією. Зважаючи на це, людям варто подумати, чи не краще буде не оформлювати 1 тисячу гривень допомоги, а залишити їх у держбюджеті.

“Ці гроші можуть піти на підтримку ЗСУ, на виплати військовим, сім’ям загиблих”, — пояснив Ростислав Кравець.

Про що ще мають знати українці

Нагадаємо, що громадяни, які отримуватимуть тисячу гривень у відділеннях Укрпошти, зможуть витратити допомогу на:

• оплату комунальних послуг;
• благодійні внески на підтримку ЗСУ;
• оформлення передплати на газети та журнали;
• оплату поштових відправлень і послуг;
• українські товари у відділеннях Укрпошти.

Водночас якщо гроші прийдуть на картку, то розрахуватися нею можна в аптеках, у супермаркетах та продуктових магазинах, у магазинах друкованої продукції й так далі.

Раніше ми розповідали, що реєстрація на виплати за програмою “Зимова підтримка” почалася 15 листопада. Однак гроші українцям нараховують не одразу. Також ми писали, що UNHCR Ukraine надасть фінансову допомогу жителям одного з українських міст. Розмір виплат становитиме майже 11 тис. грн.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Виплата 6 500 грн для вразливих категорій громадян (прийом заявок з 20 листопада 2025) – https://zyma.gov.ua/vyplata-6-500-grn-dlya-vrazlyvyh-kategorij-gromadyan/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Якщо закон ухвалять у нинішньому варіанті, на боржників оголосять справжнє полювання. 

Нотаріусам заборонять засвідчувати їхні операції з нерухомістю (а це означає, що не можна буде продати нерухомість або оформити дарчу на неї), банки зможуть блокувати рахунки, сервісні центри МВС відмовлятимуть у реєстрації транспортних засобів, а держвиконавці отримають право самим обирати спосіб стягнення боргу та оцінювати майно.

Для запуску цього “маховика” знадобиться лише одне рішення суду – про визнання людини чи компанії боржником. Отримувати від служителів Феміди “добро” за кожною процедурою (блокування рахунків, стягнення майна та до) не знадобиться.

На сьогодні у Держреєстрі боржників – понад 8 млн громадян, що на 1,4 млн більше, ніж до війни. До нього потрапляють у тому числі за борги по комуналці (таких “учасників” побільшало на третину) або за адмінштрафами (плюс 38% з початку війни), включаючи штрафи за порушення військового обліку, які зараз масово накладаються на українців.

Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини.

Втім, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, у проекті “зашиті” не примітні, на перший погляд, пункти, які, навпаки, відкривають лазівки для деяких боржників.

“Не виключаю, що саме під цю мету законопроект і готувався”, – каже Кравець.

Розбиралися, як працюватиме нова система стягнення боргів.

Від “продажу собак” – до відлучення квартир і машин

Законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” було зареєстровано у Раді 4 вересня цього року. А вже за два місяці депутати прийняли його за основу з доопрацюванням. Тобто, зважаючи на все, за цим проектом включили “турборежим”, і вже незабаром він може отримати статус закону.

Серед авторів документа — депутати від СН Андрій Мотовиловець, Євгенія Кравчук, Володимир Іванов, а також Євген Брагар, який уже потрапляв у скандал, запропонувавши пенсіонерці розрахуватись із боргами з комуналки, продавши собаку.

Через що деякі опоненти закону його вже назвали “законом про продаж собак”.

У записці пояснення до законопроекту йдеться, що спрощення виконання судових рішень є рекомендацією Ради Європи, яку він дав за підсумками третього щорічного форуму “Виконання рішень національних судів в Україні”. Крім того, “індикатор 3.8 Ukraine Facility Plan передбачає набуття чинності законом про виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження”, – сказано в пояснювальній записці.

Проект передбачає внесення змін до цілого списку законів, у тому числі “Про нотаріат”. “Про банки та банківську діяльність”, “Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, “Про виконавче провадження”, “Про дорожній рух” та ін.

“Запропоновані зміни передбачають розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими платіжними послугами тощо: запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами”, – наголошується в пояснювальній записці.

Суть у тому, щоб заборонити проводити операції (банківські, щодо відчуження нерухомості чи транспорту) для боржників. Зазначимо, що фактично така заборона є й досі.

“Якщо людина внесена до реєстру боржників, ми давним-давно по ньому нічого не проводимо – ні продажів, ні покупок. навіть якщо у тебе копійчаний штраф, але висить заборона, жодних дій не проводимо, доки борг не буде погашений”, – каже столичний ріелтор Ірина Луханіна.

Але відповідні пункти у чинних законах пропонують підкоригувати.

Наприклад, до закону “Про дорожній рух” пропонують внести уточнення про те, що якщо при запиті на проведення перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу дані на власника були виявлені в Єдиному реєстрі боржників, то сервісні центри МВС не просто відмовлять йому в переоформленні авто, але й зобов’язані не пізніше. виконавців, надавши дані про транспортний засіб, який намагалися переоформити.

Ця норма стосується не лише особистого, а й корпоративного транспорту, що дозволить виконавцям оперативніше “вилучати” майно українців за борги.

“Тобто виконавчій службі хочуть дати більш розширений доступ до даних”, – каже Кравець.

Наприклад, щоб запустити провадження, достатньо лише одного рішення суду про визнання наявності боргів, а інших (на арешт, конфіскацію) отримувати вже не потрібно.

Автори проекту вважають, що запропоновані нововведення сприятимуть “оптимізації стадій виконавчого провадження, термінів виконання виконавчих дій та підвищать ефективність виконавчого провадження”. До речі, зараз стягнення боргів через суд через державних та приватних виконавців в Україні справді триває довго – воно може тривати роками. Але експерти пов’язують це не так з недосконалістю законодавства, як із нестачею самих виконавців, які буквально “завалені справами”.

“Спроба відкрити лазівки”

Але, як каже Кравець, головна “фішка” нового проекту не стільки в “удосконаленні” системи стягнення боргів, скільки у різного роду “лазівках”

“Схоже, щоби їх протягнути, цей проект і розробили”, – вважає Кравець.

Наприклад, до того ж закону “Про дорожній рух” пропонують внести пункт про те, що наявність даних у Єдиному реєстрі боржника не є перешкодою для реєстрації транспортних засобів у кількох випадках:

• якщо перереєстрація не пов’язана з відчуженням (скажімо, йде на родичів або, наприклад, оформляється довіреність, – пояснив Кравець);
• придбання транспортного засобу або його одержання йде за рахунок погашення боргу;
• конфіскований транспортний засіб передається безоплатно.

Ці винятки стосуються насамперед відомчого транспорту.

До Закону “Про нотаріат” хочуть внести новий пункт про те, що за проведення нотаріальних дій за кордоном щодо засвідчення правильності переведення медичних документів, необхідних для направлення на огляд громадян щодо інвалідності або лікування осіб “з сил оборони” консульський збір не стягується.

“Як скасування консульського збору пов’язане із цифровізацією виконавчої служби та стягненням боргів – незрозуміло. Крім того, в пояснювальній записці сказано, що впровадження нового закону не позначиться на надходженнях до держбюджету. Але скасування консульського збору на них точно позначиться, хоча конкретних розрахунків автори документа не наводять”, – каже Кравець.

До “Закону про депозитарну систему України” хочуть внести новий пункт про те, що у разі закриття або відкриття рахунку в цінних паперах депозитарна установа зобов’язана перевіряти особу за Єдиним реєстром боржників та повідомляти про результати виконавчої служби. А та отримає право накладати арешти на цінні папери за власним рішенням, а не лише за рішенням суду.

Закон про держреєстрацію майнових прав на нерухомість планується доповнити винятком про те, що заборона на реєстрацію не поширюється, якщо йдеться про продаж об’єкта іпотекодержателем “третій особі”.

А державна реєстрація обтяжень з майна може проводитись на підставі не лише рішення суду, а й ухвали державного або приватного про накладення (або зняття) арешту з об’єкта. Плюс – з’явилися винятки щодо самого Держреєстру боржників.

У разі ухвалення проекту, до нього не стануть вносити відомості про таких боржників:

• державні органи та органи місцевого самоврядування;
• банки (якщо борги не перевищують 50 млн. гривень, а для тих, що не визначені Нацбанком як системно важливі – 20 млн. гривень).

Цікаво, що схожий проект “про цифровизацію” виконавчого провадження – №9363, але “без хотілок” – вже подавався до Ради в 2023 році і навіть отримав схвалення профільного комітету, але в результаті не набрав потрібної кількості голосів і вважається відхиленим.

А у зауваженнях Головного науково-експертного управління Ради зазначається, що частина положень проекту не має відношення до виконавчого провадження, зокрема, про відміну консульського збору за посвідчення медичних документів. Також Головне науково-експертне управління ВР має питання щодо винятків із заборони на реєстрацію транспортних засобів. “З пропозицій не вдається чітко встановити, кого саме вони стосуватимуться”, зазначили в управлінні. Загалом зауважень до проекту у Головного науково-експертного управління Ради – на кілька аркушів.

Усі питання пропонується зняти до другого читання, але незрозуміло, чи це буде зроблено, адже, як показує практика, депутати досить часто ігнорують висновки Головного науково-експертного управління.

“Забиратимуть квартири за борги по комуналці”

У Держреєстрі боржників на даний момент – понад 8 млн. “учасників”, що на 1,4 млн. більше, ніж до війни. До нього потрапляють, зокрема, за борги з комуналки (таких побільшало на третину) або адмінштрафи (плюс 38% з початку війни). Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини. А зобов’язання окремим відомствам оперативно (не пізніше за наступний день) давати виконавцям “наведення”, повідомляючи про спроби переоформлення майна ще більше прискорять цей процес.

“Приміром, щоб потрапити до Держреєстру боржників, людині достатньо накопичити прострочених платежів по комуналці на суму близько 160 тисяч (що зробити не так складно, враховуючи безліч спірних нарахувань, наприклад, за газ у зруйнованих ще на початку війни приватних будинках). Якщо ви опинилися в “чорному списку”, то ви опинилися в “чорному списку” І тут же виконавці можуть накладати арешт на квартиру (не отримуючи на це окремого дозволу суду) і одразу виставляти її на продаж. комунальних послуг Олег Попенко.

Кравець додав, що тоді як одних громадян пустять за жорсткою схемою стягнення боргів, іншим, навпаки, “відкривають лазівки”, що робить загальну систему стягнення “вкрай несправедливою”.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №11377 від 24.06.2024 Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44497

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та ⭐️підтримку каналу💙💛

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Приклад 1. Вирішальний вплив на склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів через відповідну конкурсну комісію мають міжнародники. В законі “Про судоустрій і статус суддів” від 2016 року написано буквально таке: “Міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів”. Тобто саме міжнародники погоджують, тобто в підсумку вирішують.

Приклад 2. У Громадській раді доброчесності (ГРД), яка верифікує всіх кандидатів у судді, можуть бути ВИНЯТКОВО громадські об’єднання, які отримують міжнародні гранти. Жодна організація, яка працює винятково як українська і з українськими ресурсами, НЕ МАЄ ПРАВА увійти у склад ГРД.

Люди зі значним комплексом національної меншовартості вважають, що це нормально і навіть правильно.
Я завжди наголошував, що це – втрата національної гідності і державного суверенітету. І такої практики немає в жодній нормальній країні світу.

У тому числі і цю тему обговорювали у Кабінеті експертів:

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»