Цього разу інформуємо про переклад двох надзвичайно цікавих ключових тем, що стосуються ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

Першу Ключову тему присвячено практиці ЄСПЛ щодо виразної поведінки. Ідеї та думки можуть передаватися не лише за допомогою традиційної вербальної комунікації, і ЄСПЛ виокремлює поняття «виразної поведінки», що підпадає під дію ст. 10 Конвенції.

Зокрема, йдеться про провокаційні дії, жести, носіння символічного одягу, бойкоти та інші види діяльності, що мають «експресивний характер» і здійснюються з певною метою.

Так, ЄСПЛ наголошує, що свобода вираження поглядів застосовується не лише до «інформації» або «ідей», які сприймаються зі схваленням або розглядаються як нейтральні, але й до тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства».

Окрім загальних принципів, у Ключовій темі також наведено конкретні приклади рішень у справах, у яких ЄСПЛ визнавав ту чи іншу поведінку як «виразну» у світлі ст. 10 Конвенції.

Переклад українською мовою цієї Ключової теми доступний на Платформі обміну знаннями ЄСПЛ-KS за посиланням: https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/expressive-conduct-ukr.

Другу Ключову тему присвячено художньому самовираженню. Стаття 10 безпосередньо не вказує, що свобода творчості охоплюється її сферою застосування, але, як визнав ЄСПЛ, у ст. 10 Конвенції немає розрізнення форм вираження поглядів.

ЄСПЛ визнає, що Конвенція захищає свободу художнього самовираження, оскільки вона захищає свободу отримувати та поширювати інформацію та ідеї. Водночас він підкреслює, що Держави можуть втручатися у свободу творчості з підстав, передбачених п. 2 ст. 10 Конвенції, наприклад, з міркувань моралі або для захисту прав інших осіб.

У Ключовій темі проаналізовано низку справ, що стосуються свободи творчості та допустимих її обмежень, зокрема «Мюллер та інші проти Швейцарії» (Müller and Others v. Switzerland), «Вінгроув проти Сполученого Королівства» (Wingrove v. the United Kingdom), «Сінькова проти України» (Sinkova v. Ukraine) тощо.

Переклад українською мовою цієї Ключової теми доступний на Платформі обміну знаннями ЄСПЛ-KS за посиланням: https://ks.echr.coe.int/documents/d/echr-ks/artistic-expression-ukr.

Джерело: so.supreme.court.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

З’явилась неочікувана новина. Суд Європейського союзу ухвалив рішення про виключення з санкційного списку росіян Міхаіла Фрідмана та Пєтра Авена. Вони вже давно входять до санкційного списку в Україні, а до їхніх активів в нашій країні у влади є питання. Активі помітні. Серед них є, наприклад, найбільший мобільний оператор Київстар.

Що зміниться після неочікуваного рішення суду ЄС?

Суд не знайшов зв`язків з Путіним

Фрідман та Авен давно домагалися виключення з санкційних списків. Відразу після вторгнення вони виїхали з Росії. І все одно потрапили під санкції в Євросоюзі та Великобританії, а минулого року — ще й у США.

Історія з санкціями проти мільярдерів швидко набула комічності. Фрідман почав скаржитись, що сума, яку йому дозволив витрачати уряд Великобританії, занадто мала. Довелося навіть відмовитися від прислуги та робити все самому.

І от суд ЄС вирішив інакше. В рішенні суду від 10 квітня говориться, що близькість Фрідмана та Авена до Путіна чи його оточення не є доказом того, що вони підтримували дії чи політику Росіїї щодо України або фінансували осіб, відповідальних за анексію Криму чи дестабілізацію в Україні.

Не виключено, що на позицію Європи вплинули “хороші руські”. Соратник опозиційного політика Олексія Навального Леонід Волков надсилав листи голові зовнішньополітичної служби ЄС Жозепу Боррелю з проханням зняти санкції з Фрідмана.

Суд вирішив, що внесення Фрідмана та Авена в санкційні списки на період з 28 лютого 2022 року по 15 березня 2023 року не мало підстав.

Під санкціями партнери залишаються. Бо місяць тому ЄС подовжив своє рішення до 15 вересня 2025 року. Фрідман та Авен оскаржують це рішення окремими позовними заявами. Також бізнесмени все ще залишаються під санкціями у Великобританії та США.

Станом на зараз олігархам вдалося отримати лише одну невеличку проміжну перемогу в суді Євросоюзу. Та, за словами голови адвокатського об‘єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, цей прецедент дуже важливий. “Спираючись на нього, Фрідман та Авен зможуть більш успішно оскаржувати й інші санкції. І не лише вони, а й інші російські бізнесмени. Тут варто передати привіт нашим Мінюсту та МЗС, які мають тримати подібні справи на контролі. Бо це їхній прокол”, — каже Кравець.

Що буде з Sense банком та Київстаром?

В Україні Фрідман та Авен теж під санкціями. Раніше вони мали в нашій країні чимало активів. Sense банк (колишній Альфа-Банк), націоналізовано.

Фрідман та Авен володіють невеликою часткою в компанії Київстар, і через це у мобільного оператора вже купа проблем. Влада піднімала питання націоналізації. А закордонні акціонери, щоб запобігти вилученню бізнесу, навіть переконали колишнього держсекретаря США Майка Помпео посісти топову посаду в Київстарі. Є в них і невеличкий пакет в іншому мобільному операторі, lifecell. Його намагається купити французький мільярдер Ксав’є Ніл.

Що може змінитись? Кравець каже, що вихід з санкційних списків дозволить Фрідману та Авену у майбутньому домагатися через міжнародні суди повернення українського майна.

“Наприклад, вони можуть позиватися у суд при Світовому банку як інвестори, права яких порушені в Україні, вимагати компенсацій за той же націоналізований Альфа-Банк, — каже Кравець. — Якщо суди стануть на бік бізнесменів, Україна не зможе відмовитися платити, бо під арешт можуть потрапити активи нашої держави в ЄС — як забезпечення виконання рішень судів”.

Але все може бути і геть не так. На українські санкції рішення суду ЄС не матиме прямого впливу. “Такої підстави для зняття українських санкцій, як скасування санкцій ЄС, — в Законі України “Про санкції” не передбачено, — пояснила “Бізнес-Телеграфу” Катерина Гупало, партнерка та співкерівниця практики кримінального права та захисту бізнесу юридичної компанії Arzinger. — Так само це навряд чи слугуватиме підставою для скасування арешту активів”.

А от lifecell буде оскаржувати рішення суду щодо замороження частки Фрідмана (19%). Про це повідомив генеральний директор компанії Ісмет Язиджи. “Рішення суду ЄС означає, що позиції української влади щодо активів Фрідмана та Авена тепер ослабнуть у полеміці з Veon та Turkcell, які намагаються оскаржувати претензії, — додає експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч. — Тепер нашій владі доведеться вже самостійно обґрунтовувати персональні санкції проти російських мільярдерів”.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравець І Партнери»

Чому навіть через два роки після легалізації прийняті не всі закони, які дозволяють існувати операторам без порушень? І хто може опинитися наступним у черзі на санкції

Партнер «Ювентусу», «Лестера», «Евертона», очевидний приятель Конона Макгрегора, Майка Тайсона, Олександра Усика… Після публікації фото, на якому Володимир Зеленський дякує амбасадору Усику і  Паріматч за допомогу Україні для цієї компанії, здавалось, відкриті усі двері. Логотипи прикрашають всі станції метро, саме Паріматч підтримує засновану президентом платформу United24, а влітку гучно трубить про скандальний Меморандум про співпрацю з Міносвіти…

Букмекерську діяльність та азартні ігри компанія Parimatch організовує в інтернеті. Бренд присутній у Великій Британії, Індії, Бразилії, Танзанії, Казахстані та ще у 20 країнах. В Україні бренд представлено з березня 2021-го, коли ТОВ “Паріматч” отримало ліцензії на провадження букмекерської діяльності та онлайн-казино.

НЕСПОДІВАНКА РОКУ

В ніч на 11 березня на сайті президента з’явився указ про введення санкцій проти 120 фізичних осіб і 287 компаній. Серед російських ТОВ “Спортлото”, ТОВ “Перша міжнародна букмекерська компанія”, ТОВ “Бет.Ру”, ТОВ “КредитСервіс” та українських фінансова компанія “Лео” і ПокерматчUA опинився і ТОВ “Паріматч”.

Рішення президента і РНБО підтримали голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк. До речі, з початку року ані Данило, ані Ярослав не відповідали на прохання Gaming Capital про коментар щодо ситуації з масштабними перевірками казино по країні. Останнє інтерв’ю Данило Гетманцев давав журналістам нашого ресурсу ще у листопаді, але вже тоді обіцяв штрафи і кримінальні справи для більшості операторів за несплату податків. До слова, за даними Паріматч, компанія за два роки роботи сплатила 850 млн грн податків. Але, судячи з усього, вирішальним став саме факт співпраці з росією, про що після накладення санкції писав і Гетманцев у своєму Телеграмі.

«Безперечно, не можна не вітати введення санкцій відносно операторів азартних ігор, фінансових компаній та фізичних осіб, які співпрацювали з росіянами, одночасно організовуючи масштабну схему з ухилення від оподаткування в Україні», – з Телеграму Данила Гетманцева.

Президент назвав рішення про санкції таким, яке готувалось довгий час і грунтовно пропрацьоване.

У Паріматч до санкцій готові не були, хоч і заявили про постійний тиск з боку працівників СБУ і інформаційні атаки з боку ЗМІ ще з літа. Компанія повністю припинила свою роботу, її сайт заблоковано, а на рахунках заморожені 250 мільйонів гривень клієнтів компанії. Під час брифінгу для преси генеральний директор холдингу Parimatch Максим Ляшко відкинув усі звинувачення в бік компанії про несплату податків і співпрацю з країною-агрессором. І натякнув на економічні переслідування.

«Все вказувало на те, що можливо нас до чогось схиляють. До чогось розчищають», – Максим Ляшко, генеральний директор холдингу Parimatch.

Вже більше тижня суперечки між експертами щодо реальних причин накладення санкцій не вщухають. Публічно доказів вини Паріматча ніхто не оприлюднив. Тому, за словами експертів, немає гарантії, що завтра на його місці не опиниться хто-небудь ще.

ПРОВАЛЕНА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЧИ ПОШУК КРАЙНЬОГО?

Маніпулювати делікатною темою грального бізнесу просто. Тим паче, коли за цей рік ситуація з накладенням санкцій на компанію, що обслуговувала 50% українського ринку ставок – не перша резонансна.

Усе почалося в січні, коли правоохоронці раптом викрили масштабну схему міскодингу, яка допомагала обходити податки. Там були замішані оператори грального ринку разом із банками. На початку березня боротьба з нелегальним гемблінгом докотилась до криптовалютних бірж. Учасники торгових майданчиків втратили можливість поповнювати свої торгові рахунки та безпосередньо знімати з них кошти…

80% українського інфопростору щодо грального бізнесу займають повідомлення про викриття злісних порушників галузі азарту. Або новини щодо «затягування пасків» неслухняних учасників ринку.

Пригадати лише історію про скасування права операторів грального бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така можливість дивним чином з’явилась у представників бізнесу на початку повномасштабного вторгнення. За тогочасними підрахунками, казна втрачала близько 160 тисяч гривень на день недоплачених податків. Вже у січні новинна стрічка майоріла «переможними» заголовками: спрощенки для гемблінгу більше не буде завдяки Верховній Раді. От тільки кому саме з депутатів прийняття спрощенки на початку повномасштабної війни було вигідно – історія приховує. Як і ті факти, що перебували на ній усього четверта частина тих, хто міг скористатися правом. В тому числі і через відсутність того самого прибутку, з якого мав платити податок український гральний бізнесу.

Доречно тут пригадати і історію з накладенням санкцій на скандального російського букмекера 1xbet, у причетності до якого підозрювали навіть близьких осіб до Президента Володимира Зеленського. Правоохоронним органам, які розслідували справу щодо російського сліду, було куди важче у нього повірити. Не поспішають притягати до відповідальності і членів Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, які видали ліцензію на роботу тут бізнесу із країни-агресора.

Так же мирно, як і 1xBet в Україні перші шість місяців, функціонують без жодних дозволів і сплат податків чорні зали. Ті, які за заклеєними вікнами обслуговують тисячі гравців за ніч, возять кеш у сумках без жодних тобі GGR-ів, працюють в комендантську годину. За подачку. Раз на місяць. Потрібній людині у органах. За словами таємного інформатора Gaming Capital, який працює у одній з найбільших мереж нелегальних гральних залів столиці, вказівка від керівництва менеджерам закладів конкретно зараз: мінімум провокацій, максимум обережності. За кілька місяців у «чорнушників» очікують повний штиль і максимально сприятливі умови для заробітку. Бо вже навіть приймають на роботу нових співробітників…

Тим часом експерт в сфері антикорупційної політики Олександр Лємєнов на своїй сторінці у Фейсбук пише про роботу над звітом про функціонування нелегальних гральних закладів.

«В ході проведення слідчих дій за адресами незаконного надання послуг у сфері грального бізнесу встановлено, що заклади працюють в автономному режимі, підключення до мережі Інтернет здійснюється через систему Starlink. Чому про це пишу? Готую грандіозний звіт про роботу окремих органів правопорядку, включаючи тематику протидії незаконній «ігорці», –  зі сторінки у мережі Facebook Олександра Лемєнова.

«Правоохоронні органи отримують з того відповідні грошові вигоди. Це ні для кого не секрет. Ми бачимо, що раз на півроку якісь активісти прийдуть, щось, погромлять. Ми чули всі ці історії, коли накривали гральні термінали, а потім вони за 20 чи за 10 тисяч доларів викупали це обладнання назад. Правоохоронці не скриваючи цього заробляють на чорних залах кошти. І поки не буде єдиного рішення у державі – нічого не зміниться. Народні обранці, які думають більшістю, говорять, що потрібні закриття всіх гральних закладів… Я вважаю, що скоріше всього вони і є ключовими особами, які отримують вигоди від роботи гральних закладів»,  – розповідає для Gaming Capital правозахисник Ростислав Кравець.

ЗАБУТИ НЕОБХІДНЕ ЧИ НЕОБХІДНО ЗАБУТИ?

Але всі вищезгадані «зашквари» по важливості поступаються історії, яка такого резонансу не мала. Саме податки стали головним аргументом, через який гемблінг в Україні виводили у білу. Тоді, ще 2019-го, ініціатори законопроекту №2285-д про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор писали в пояснювальній записці, що прямі втрати державного бюджету через заборону казино та тоталізаторів становлять близько 10 млрд грн на рік. Антимонопольний комітет, аналізуючи ситуацію з підпільними азартними іграми у 2018 році, взагалі називав цифру в 30 млрд грн. Дивно, що такі уявлення про тіньові обороти бізнесу не спонукали до якомога швидшого врегулювання механізму сплати податків. Адже на цьому поприщі досі у галузі гемблінгу справжня плутанина.

Податкове законодавство, що зараз діє для грального бізнесу, написане ще в 2012 році. Це – загальні підстави – за ставкою податку на прибуток у розмірі 18%. Після легалізації ринку у 2020-му податкові правила потрібно було оновити: ввести поняття «онлайн-казино» (його немає в старому податковому кодексі), вирішити питання із податком на виграш, а також встановити рівний для всіх видів діяльності податок із GGR (податок на суму ставок гравців за вирахуванням виграшів розміром у 10%). Лишати все як є для грального бізнесу означало свідомо дати волю операторам платити податки, як вони самі вважають за потрібне. Другий рік їхні прохання врегулювати хоча б деякі норми – ігноруються. По-перше, невизначеність із податками – це чудова можливість «тримати на гачку» тих, хто придбав дороговартісну ліцензію. По-друге, залізний захист від появи на ринку конкурентів з-за кордону, які б вже давно могли зайти на ринок і платити податки за зрозумілою формулою, тим самим наповнюючи казну чесно.

«Я думаю, ніхто найближчим часом 2713-д не проголосує. Тому що це не вигідно, це ж легалізує гральний бізнес і від цього постраждають оці тіньові особи, які мають зиск від цих тіньових закладів. Зараз бізнес свідомо не до кінця легальний», –  вважає правозахисник Ростислав Кравець.

Ще один доказ слів правозахисника Ростислава Кравця – гра у мовчанку влади з бізнесом після викриття схеми з міскодингом. Експерти певні: ті, в кого були подібні схеми давно їх прикрили, але як діяти далі, якщо закону про податки – немає?

САНКЦІЇ: ХТО НАСТУПНИЙ?

Експерти досі не вірять у російський слід і ухилення від податків, як в єдину причину для вигнання Паріматч. Вже є кілька версій, чим він міг заважати силам “вищим”, що ще раз доводить: у нашій країні поки важко говорити про системний підхід вирішення проблем особливо у “грошових” галузях, з яких “годуватись” не проти всі, кому не лінь.

Громадськість не втішна з іншого приводу: хоч санкції РНБО і очистили на якийсь час гральний ринок від сірих букмекерів, але не повністю. Натякають на тих, у кого “рильце в пушку”, а заробіток – на повну. Через зникнення головного конкурента.

Водночас, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вже озвучив назву компанії, яка фігурує у наступному санкційному списку від РНБО.

«Є ціла низка компаній, які за якимось дивним збігом обставин не потрапили до списку. Такі, як фінкомпанія Hunter чи гральна компанія Pin-Up, яка, згідно з розслідуванням журналістів, має російське коріння. Ми в ТСК уважно стежимо за тим, що відбувається, і не допустимо, щоб ті люди, які ініціюють списки санкцій, звільняли ринок від одних шахраїв на користь інших», – заявив Гетманцев у коментарі виданню Mind.

У компанії PIN-UP на заяви (попередження?) головного податківця відреагували моментально, звинувативши у всьому… конкурентів, які замовляють статті з викривленням змісту. За декілька годин після публікації щодо можливих санкції інтернетом поширилась інформація про сплачені компанією податки – 300 млн гривень від загальної суми 730. Неперевершена тактика для публічних торгів за право лишатись «під сонцем». А якщо раптом вдасться домовитися про викреслення зі списку РНБО – звинуватити у всьому ЗМІ, які просто не перевіряли джерел інформації щодо можливих підсанкційних компаній…

Ексклюзивно для Gaming Capital

АО «Кравець І Партнери»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»