Як зазначено у Законах України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та “Про військовий обов’язок і військову службу”, кожен громадянин, який ухиляється від призову або порушує правила військового обліку, несе адміністративну чи кримінальну відповідальність.

 

Відповідальність залежить від рівня порушення: зазвичай це штрафи, однак у випадках ухилення від відправлення у військову частину — позбавлення волі. Адміністративні відповідальність для “ухилянтів” У травні 2024 року Президент України підписав закон №10379, який значно підвищує штрафи за порушення військового законодавства. Так, за недотримання правил обліку військовозобов’язаних тепер передбачено штрафи від 3400 до 5100 гривень. Повторне порушення або вчинене в особливий період (під час воєнного стану) — від 17 000 до 25 500 гривень.

 

Адвокат Ростислав Кравець зокрема підкреслює: “Ігнорування повістки чи відмова з’явитися за викликом під час мобілізації — це не лише адміністративне порушення. Це може призвести до обмеження волі від 3 до 5 років. Але кожен випадок — індивідуальний і розглядається окремо”.

 

Ці суми можуть здатися надмірними, однак законодавець залишив можливість “компромісу” — у вигляді знижки для тих, хто визнає свою провину і готовий виправити ситуацію. Знижка на штрафи: шанс для тих, хто передумав У березні 2025 року парламент схвалив нову редакцію закону №12093, яка дозволяє зменшити розмір штрафу на 50%, якщо його сплатити добровільно протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

 

Таким чином, мінімальний штраф у 17 000 гривень можна зменшити до 8500 гривень. Крім того, цей самий документ передбачає скасування адміністративного провадження для осіб, які після накладення штрафу добровільно вступають до лав Збройних сил. Це створює юридичну модель “другого шансу”, заохочуючи ухилянтів повернутися до закону і служби без втрати ресурсів та репутації. У такій моделі поєднуються кара і стимул, що, на думку законодавців, має сприяти добровільній мобілізації.

Кримінальна відповідальність: коли “ухилення” стає злочином Начальник Печерського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Києва полковник Сергій Калугін пояснив, що військовозобов’язаний, який не з’являється на звірку облікових даних, може отримати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Проте якщо особа проходить звірку, навіть медкомісію, але зрештою не прибуває до військової частини, її дії підпадають під статтю 336 Кримінального кодексу України — ухилення від мобілізації. У такому випадку громадянина можуть позбавити волі на строк від 3 до 5 років. “Варто пам’ятати, що навіть після винесення вироку, ухилянт залишається в полі зору військкоматів. Покарання не звільняє його від подальшого обов’язку служити”, — наголошує Калугін.

 

Такий підхід закріплений у пункті 9 статті 14 Закону “Про військовий обов’язок та військову службу”, де вказано, що навіть раніше засуджені особи можуть бути мобілізовані. Засуджений, але не звільнений від обов’язку Покарання за ухилення від мобілізації не обов’язково означає повну “амністію” від служби.

 

Згідно з чинним законодавством, зокрема статтею 12 Кримінального кодексу, ухилення від мобілізації класифікується як нетяжкий злочин. Відповідно, навіть особи, які були засуджені (у тому числі умовно), можуть бути поставлені на військовий облік і мобілізовані. Міністерство оборони підтвердило: якщо громадянин був раніше засуджений за нетяжкий злочин, однак не має “броні” і належить до військового резерву, то він підлягає призову. Тобто, судимість, зокрема умовна або така, що вже знята, не скасовує обов’язок служити під час мобілізації.

 

Цей підхід вже застосовується на практиці. У деяких регіонах, зокрема на Полтавщині, такі ухилянти опиняються під подвійним тиском: як юридичним, так і фінансовим. Блокування рахунків і майна: фінансові санкції за ігнорування обов’язку У 2025 році почала масово діяти система економічного тиску на ухилянтів. За даними Міністерства юстиції, лише на Полтавщині понад 1500 осіб уже отримали постанови про блокування банківських рахунків.

 

Такі дії здійснюються в межах виконавчого провадження, якщо штрафи за порушення мобілізаційних правил не були сплачені вчасно. “Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, виконавча служба має право не лише заблокувати рахунки, а й накласти арешт на інше майно”, — йдеться у відповіді Мін’юсту, наданій Суспільному. Під арешт можуть потрапити навіть автомобілі та житло, якщо борг не погашено.

 

Рішення про безоплатне вилучення майна ухвалюють місцеві військові адміністрації відповідно до закону “Про правовий режим воєнного стану”. Водночас закон обмежує коло речей, які не можна вилучити. Наприклад, це особистий одяг, один мобільний телефон, ліки, засоби для людей з інвалідністю, холодильник, посуд, а також запаси їжі на три місяці. Тимчасові обмеження: від водійських прав до судових позовів Іншим дієвим інструментом держави стало тимчасове обмеження права керування транспортом.

Новий механізм дозволяє ТЦК ініціювати позови до суду, якщо громадянин не виконує вимогу про з’яву. Причому важливо розрізняти “повістку” і “вимогу”. Повістка має бути вручена особисто, тоді як вимога вважається такою, що вручена, у момент надсилання рекомендованим листом.

 

Юрист Роман Сімутін зазначає у коментарі ТСН: “Форма такої вимоги ще не затверджена, однак юридично її вже можна застосовувати. Обмеження на право керування транспортним засобом може бути накладене за рішенням суду, якщо особа ігнорує вимогу ТЦК”.

Проте є винятки — якщо авто є джерелом заробітку або необхідне для догляду за людиною з інвалідністю, обмеження не застосовуються. Нова мобілізаційна реальність Мобілізація 2025 року створила нові реалії для всіх військовозобов’язаних.

 

Ухилення тепер тягне за собою не лише ризик покарання, а й серйозні обмеження в повсякденному житті — від блокування майна до втрати прав на керування транспортним засобом. Водночас державна політика не позбавлена гуманізму: наявність механізмів знижки штрафів і скасування проваджень за добровільне зголошення до служби свідчить про бажання держави не лише карати, а й переконувати.

Ухилянтам варто пам’ятати, що навіть умовна судимість не гарантує уникнення мобілізації. І що тепер кожен крок — від ігнорування листа до несплати штрафу — тягне конкретні юридичні наслідки. У ситуації війни та загрози суверенітету, закон починає діяти максимально жорстко, але водночас залишає простір для відповідального вибору. І цим вибором кожен має скористатися самостійно.

Джерело: comments.ua