Про це розповів на своєму Youtube-каналі адвокат Ростислав Кравець. 

Гроші отримають усі українці, які залишаються в країні, однак громадянам потрібно знати важливий нюанс про виплату цієї допомоги. 

“Зимова підтримка” на картку “Національний кешбек”

Як пояснив адвокат, як і торік, громадяни, які вирішать отримати держдопомогу, мають відкрити окрему картку “Національний кешбек” — це можна зробити через Дію або у додатку свого банку. У цьому, за словами Ростислава Кравця, й полягає основна проблема.

“Єдине питання полягає у тому, що коли ви відкриваєте таку картку, то погоджуєтеся з великою кількістю безальтернативних дій. Надалі банки, наприклад, зможуть змінювати відсоткову ставку, як відбувалося торік”, — розповів чоловік.

Що робити українцям

По-перше, адвокат радить дуже уважно читати умови відкриття картки “Національний кешбек”та звертати увагу на:

• що саме банки від вас вимагають;
• що саме ви маєте підтвердити.

По-друге, оскільки в Україні наразі не існує захисту персональних даних, то невідомо, як ті ж банки захищають та обмінюються інформацією. Зважаючи на це, людям варто подумати, чи не краще буде не оформлювати 1 тисячу гривень допомоги, а залишити їх у держбюджеті.

“Ці гроші можуть піти на підтримку ЗСУ, на виплати військовим, сім’ям загиблих”, — пояснив Ростислав Кравець.

Про що ще мають знати українці

Нагадаємо, що громадяни, які отримуватимуть тисячу гривень у відділеннях Укрпошти, зможуть витратити допомогу на:

• оплату комунальних послуг;
• благодійні внески на підтримку ЗСУ;
• оформлення передплати на газети та журнали;
• оплату поштових відправлень і послуг;
• українські товари у відділеннях Укрпошти.

Водночас якщо гроші прийдуть на картку, то розрахуватися нею можна в аптеках, у супермаркетах та продуктових магазинах, у магазинах друкованої продукції й так далі.

Раніше ми розповідали, що реєстрація на виплати за програмою “Зимова підтримка” почалася 15 листопада. Однак гроші українцям нараховують не одразу. Також ми писали, що UNHCR Ukraine надасть фінансову допомогу жителям одного з українських міст. Розмір виплат становитиме майже 11 тис. грн.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Що відомо про програму

Про запровадження нової програми для українців наприкінці жовтня заявив президент Володимир Зеленський. “Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутна для кожної сім’ї в Україні. Підтримка для всіх наших людей — дорослі, діти, кожна сім’я в Україні”, — сказав Зеленський, наголосивши, що одна тисяча гривен призначатиметься всім українцям, незалежно від віку та соціального статусу.

Єдина категорія українців, яким виплата не належить, — українці, які проживають за кордоном. У тому числі зі статусом біженця, оскільки переказ коштів відбуватиметься після верифікації місця перебування громадянина.

Щоб отримати виплату, потрібно буде подати заявку на участь у програмі через “Дію” та активувати картку Національного кешбеку в одному із банків партнерів.

На що можна буде витратити тисячу “Зеленського”

Гроші, які обіцяють роздати населенню, можна буде витратити протягом наступного року на оплату українських товарів та послуг, або перерахувати на армію.

“Це додатково підтримає український мікро- та середній бізнес. Ці гроші марковані, є певне коло, куди їх можна направити”, — заявив перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв.

До речі, роздача коштів населенню справді не є новою ідеєю і вже застосовувалась у різних країнах для стимулювання економіки. Механізм прямих виплат громадянам називається фіскальним стимулюванням і використовується для збільшення споживчого попиту, особливо у періоди економічних криз чи рецесій.

Приклади таких ініціатив можна знайти у різних країнах. Наприклад, у США неодноразово видавали “стимулюючі чеки” під час економічних труднощів, таких як криза 2008 року та пандемія COVID-19 у 2020 році. Японія та Південна Корея також впроваджували такі заходи, надаючи разові виплати, щоб підтримати споживання та економічну активність.

На що можна витратити:

• оплату комунальних послуг;
• купівлю ліків;
• донат на ЗСУ*;
• купівлю квитків “Укрзалізниці”;
• відвідування закладів культури, театрів тощо;
• купівлю товарів українського виробництва, у тому числі книг;
• оплату мобільного зв’язку.

Знайти перелік торгових точок, де можна буде використати виплату, можна знайти на офіційній сторінці програми “Національний кешбек”.

“Це ж було вже”

Ініціатива з роздаванням грошей не є новою і для України, де різні президенти ініціювали разові виплати населенню. Щоправда, носили вони швидше популістичний характер. А саме:

“Юліна тисяча”: У 2008 році прем’єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила про виплату 1000 гривень як компенсацію втрачених заощаджень в Ощадбанку СРСР.

“Вітіна тисяча”: У 2012 році президент Віктор Янукович ініціював аналогічну виплату в 1000 гривень колишнім вкладникам Ощадбанку СРСР.

“Петіна тисяча”: У 2019 році президент Петро Порошенко доручив виплатити пенсіонерам з мінімальною пенсією додаткові 2 410 гривень, що еквівалентно двом виплатам по 1 205 гривень у березні та квітні.

“Вовина тисяча”: 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про виплату 1000 гривень громадянам, які пройшли повний курс вакцинації від COVID-19.

При цьому кількість товарів та послуг, які можна придбати на тисячу гривень, неухильно зменшується після правління кожної влади. Докладніше див. інфографіку.

Що не так з ініціативою?

Українське суспільство сприйняло ініціативу дуже неоднозначно. Головне питання — раціональність таких витрат під час колосального бюджетного дефіциту та одразу після підвищення податків для населення під приводом нестачі грошей на армію.

За планами на програму хочуть виділити близько 30 млрд грн. У Мінекономіки запевняють, що виплата 1000 грн не вимагатиме додаткових видатків держбюджету, оскільки ці гроші “візьмуть” з невикористаних у 2024 році коштів за бюджетними програмами. Серед них програма розвитку Індустріальних парків, “Інвест-няня”, програма розмінування територій та інші.

“Однією рукою заберуть на 3,5% більше з кожної зарплати, а іншою водночас роздають подачку 1000 грн, рятуючи свій падаючий рейтинг”, — так прокоментував ситуацію заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР Ярослав Железняк.

Однак у президентській партії іншої думки. Як каже народний депутат від партії “Слуга Народу” Леся Забуранна, пов’язувати підвищення податків та цю ініціативу неправильно.

“Сьогодні у зв’язку з війною у нас існує два великих блоки витрат. Військові та цивільні. Усі військові витрати, які спрямовані на армію й оборону, можуть бути покриті тільки з внутрішніх коштів. А всі цивільні витрати ми покриваємо за рахунок іноземної допомоги. Відповідно, коли ми збільшували податки, збільшували військовий збір і запроваджували його для ФОПів, насамперед ми хотіли покрити дефіцит у секторі оборони та армії. А ось із цивільних видатків, із тієї суми, яка спрямована тільки на цивільні виплати, й планується витрачати на ці цілі”, – сказала Забуранна в ефірі одного з українських телеканалів.

Ще одне дискусійне питання — це безадресність такої допомоги. Іншими словами, на цю тисячу можуть розраховувати як пенсіонери з мінімальним доходом, так і олігархи. Відповідь виявилася простою.

За словами нардепки, оскільки ця ініціатива виникла спонтанно, владі просто не вистачило часу верифікувати категорії, які потребують. “Ця ідея виникла в момент підготовки до зими. І головна мотивація була підтримати українців перед складним опалювальним сезоном. Щоб верифікувати категорії людей і виокремити тих, хто найбільше потребує, на це потрібен був би якийсь час. І це потрібно було планувати, напевно, заздалегідь”, — зауважила Забуранна.

Зрештою, для того щоб отримати обіцяну тисячу, потрібно подати заявку на участь у програмі. Це можна зробити через “Дію” протягом грудня, січня і лютого, а також активувати картку “Національний кешбек”.

Але річ у тім, що багато пенсіонерів, які справді потребують підтримки, просто не мають сучасних смартфонів, щоб пройти верифікацію в додатку. Тому, як повідомили в Мінекономіки, відомство в терміновому порядку розробляє механізм отримання тисячі через відділення Укрпошти. Чи будуть це “живі” гроші, чи пенсіонерам роздадуть банківські картки, поки невідомо.

Кінець банківській таємниці?

Ще один нюанс, на який звертають увагу юристи, — це договір з банком, який необхідно укласти, щоб отримати картку, на яку здійснюватиметься виплата.

Як запевняють юристи, він містить багато підводних каменів, пов’язаних з наданням доступу третім особам до персональних даних та банківської таємниці одержувачів тисячі.

“Щоб отримати цю тисячу, вам потрібно буде підписати низку умов. По-перше, що банк має право аналізувати трати. Причому не тільки за однією карткою, а за всіма рахунками. По-друге, ви даєте право передавати цю інформацію куди завгодно. І найцікавіший пункт — це те, що банк має право протягом дії договору змінювати його істотні умови шляхом простого повідомлення клієнта. А термін договору — 20 років. Тепер ви розумієте, для чого це зроблено? Я б на місці банків і по 5 тисяч грн видав, щоб отримати такі умови співпраці зі своїми клієнтами. Тому будьте уважними, якщо вирішите отримати цю тисячу”, — каже адвокат Ростислав Кравець.

Зокрема, як йдеться у договорі, який пропонує підписати ПриватБанк, підписанням заяви клієнт надає Банку дозвіл на здійснення аналітики з платіжних операцій за поточними рахунками Клієнта з емісією Платіжної картки, які відкриті в Банку, та номери яких за стандартом IBAN зазначені в системі Приват24, а також за поточними рахунками з емісією Платіжної картки, які можуть бути відкриті у майбутньому”.

Окремий пункт стосується також банківської таємниці. “Підписанням цієї Заяви Клієнт надає дозвіл Банку на розкриття інформації, що становить банківську таємницю, щодо платіжних операцій за всіма поточними рахунками з емісією Платіжної картки та зокрема за поточними рахунками з емісією Платіжної картки, які можуть бути відкриті Клієнтом у майбутньому, третім особам, які визначені у Постанові КМУ в межах та в обсязі, необхідному для виконання Постанови КМУ та умов цього Договору”, — йдеться у документі.

“У договорі дійсно дуже багато підводних каменів. У зв’язку з якими банки отримують безпрецедентні до теперішнього часу повноваження. Є Закон про захист персональних даних, є Закони, що регулюють банківську діяльність і є банківська таємниця. Так от, один підпис — і ваші персональні дані передаються третім особам. Як і банківська таємниця перестає бути таємницею”, — каже адвокат Микола Гольбін.

Утім, для тих, хто надто переймається тим, що держава і банки матимуть доступ до ваших даних, є вихід. Як варіант, можна відкрити новий рахунок у банку, де до цього у вас рахунків не було. Там же оформити картку Національного кешбеку. І використовувати тільки ці рахунки для отримання виплати й подальшої участі в програмі.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Сьогодні дедалі рідше зустрічається настирлива реклама швидких кредитів без довідок, а обсяг наданих небанківськими установами мікропозик впевнено скорочується. Фокус з’ясував, що відбувається з мікрокредитами в Україні і які компанії ще видають такі позики.

Під час війни в Україні помітно зменшилася активність мікрофінансових організацій (МФО). Згідно з нещодавнім дослідженням Опендатабот, протягом другого кварталу 2022 року сума позик, наданих МФО, впала до 1,3 млрд грн, що більш ніж у 12 разів менше, ніж за той самий період минулого року (16,2 млрд грн).

Не секрет, що під час криз громадяни втрачають значну частину доходів, і тому послуги ломбардів та мікрокредитних організацій стають більш затребуваними. Але в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ склалася інша ситуація. З одного боку, як доводить дослідження кадрового порталу grc.ua, із раптовою бідністю в Україні під час війни іноді стикається навіть середній клас, а кожному третьому українцю грошей до зарплати не вистачає щомісяця. Але фінансові труднощі громадян не призвели до буму мікрокредитування та розквіту ломбардів в Україні.

Не до боргів. Чому зменшилися попит та пропозиція на ринку мікрокредитів

До війни мікрокредитування в Україні переживало справжній бум. Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК), пов’язує злет ринку у 2021 році з активним розвитком фінтеху та вдалою трансформацією після коронакризи. За словами співрозмовниці Фокусу, до війни на початку 2022 року ринок продовжував зростати. Але після 24 лютого ситуація змінилася.

Активні бойові дії спричинили міграцію наших громадян як усередині країни, так і за її кордони. Також через падіння економіки багато українців частково або повністю втратили дохід, що знизило рівень платоспроможності та можливість отримання нових позик. Тобто ризики неповернення позик значно зросли, і мікрофінансові компанії, незважаючи на поступове відновлення кредитування, підвищили свої вимоги до позичальників”, — у відповідь на запит Фокусу пояснили тенденцію в НБУ.

Алла Сав’юк упевнена, що падіння обсягу виданих мікрокредитів викликане виключно війною, оскільки з 24 лютого фінкомпанії призупинили видачу нових позик та роботу щодо стягнення проблемної заборгованості. Також у другому кварталі 2022 року, про який йдеться у вищезгаданому дослідженні, оператори ринку здебільшого аналізували ситуацію, намагалися коригувати свої скорингові моделі, переглядали управління ризиками, але активно послуги клієнтам не надавали.

Особливо постраждали МФО, які працювали на тимчасово окупованій території. Деякі з них стали жертвами мародерів. Наприклад, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Небітова розповідали, як пара зловмисників під час бойових дій викрала з ломбардів у Бучі цінності на суму 800 тис. грн.

” Окупована територія та її мешканці випали з можливого пулу для надання фінансових послуг. А фінансові компанії та ломбарди, які надають послуги офлайн, втратили свої відокремлені підрозділи та їх майно, – коментує ситуацію Алла Сав’юк. — У таких умовах кредитувати у звичному режимі було неможливо, та компанії максимально оптимізували витрати, щоб зберегти робочі місця та хоча б якусь ліквідність для відновлення діяльності в майбутньому”.

З іншого боку, адвокат, партнер Pavlenko Legal Group Григорій Павленко пояснює суттєве зменшення обсягу мікрокредитування факторами, які виникли ще у 2021 році, коли було змінено закон “Про споживче кредитування”. Тоді в законі встановили обмеження щодо штрафних санкцій до боржника та заборонили змінювати ставки після виникнення боргу. На думку співрозмовника Фокусу, через такі обмеження мікрокредитування ще тоді частково втратило привабливість для фінансових установ, а пізніше з’явився чинник війни.

У НБУ зазначають, що споживачі останнім часом стали усвідомленіше приймати фінансові рішення. Якщо раніше кредитні договори підписували, навіть не прочитавши, і тим самим погоджувалися на ставки у тисячі та більше відсотків річних, то зараз громадяни стали більш уважними та відповідальними.

“Раніше ми постійно стикалися з проблемою нерозуміння клієнтами фінустанов своїх зобов’язань, особливо при оформленні позик онлайн. Але сприйняття кредитів як безповоротної фінансової допомоги потроху змінюється. Не останню роль тут відіграли досвід використання послуг мікрокредитування і тривалі зусилля Нацбанку з підвищення рівня фінансової грамотності і захисту прав споживачів фінпослуг”, — коментують у НБУ.

Де гроші. Хто під час війни ще продовжує видавати мікропозики українцям

За спостереженнями Нацбанку склад лідерів сфери мікрокредитування під час війни здебільшого не змінився. Проте ринок зміцнюється. У регулятора зазначають, що частка ринку 20 найбільших фінансових компаній збільшилася з 82% (станом на 4 квартал 2021 року) до 91% за 2 квартал 2022 року, а частка ТОП 20 ломбардів – з 82% до 86% відповідно.

Алла Сав’юк також підтверджує тенденцію до більшої концентрації ринку, оскільки саме великі компанії зберегли можливість надавати послуги, раніше відновили кредитування та запропонували споживачеві нові кредитні продукти.

Поступово багато фінансових компаній “виходять з анабіозу”, починаючи активніше залучати клієнтів. Наприклад, деякі співробітники Фокусу в останні пару місяців отримують СМС розсилку з пропозицією оформити 20 тисяч під 0,01% на 30 днів.

Вже зрозуміло, що розташування сил на ринку мікропозик, загалом, відповідає довоєнному. А напередодні війни аналітики YouControl склали наступний ренкінг топових фінкомпаній*:

• Міолан — 2985,8 **
• Манівео швидка фінансова допомога — 2417,9
• Укр кредит фінанс (бренд CreditKasa) — 2227,3
• Споживчий центр (бренд “Швидко Гроші”) — 2222,8
• 1 безпечна агенція необхідних кредитів (бренд MyCredit) — 1907,8
• Авентус Україна (бренд CreditPlus) — 1831,2
• ФК “Є гроші ком” — 1410,1
• Смартівей Укрейн — 880,2
• СС Лоун — 781,4
• Лайм Кепітал (бренд “Ваша готівочка”) — 753,8
• Інстафінанс (бренд Dinero) — 633,4
• ФК Фін2го — 610,5

* Зі списку Фокус виключив компанії, для яких надання мікрокредитів не є основним видом діяльності.

** Офіційні доходи на 01.10.2021 року, млн грн

Кількість гравців на ринку під час війни продовжує скорочуватись. “Як і до війни, ринок залишають учасники, які не надають жодних послуг і не комунікують із регулятором — так звані “сплячі” компанії, які де-юре мають ліцензії, але де-факто не працюють “, — пояснюють тенденцію в НБУ. У регулятора уточнюють, що анулюванню ліцензій та виключенню компаній із реєстрів завжди передує тимчасова зупинка ліцензій з наданням можливості усунути порушення у встановлені терміни та відновити діяльність.

Зокрема, у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства НБУ анулював ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Восени на сайті регулятора продовжують з’являтися аналогічні повідомлення.

“Складніша ситуація у невеликих гравців ринку, які не можуть швидко адаптуватися до реалій війни та знайти додатковий грошовий ресурс для видачі нових кредитів. Також, Нацбанк запровадив додаткові регуляції для виконання вимог для яких теж потрібні ресурси”, — коментує ситуацію Алла Сав’юк. Співрозмовниця Фокусу додає, що наприкінці року стане зрозуміліше, хто з учасників залишить ринок, а хто зможе відновитися та пристосуватися до нових правил гри.

“Діяльність НБУ з монополізації ринку МФО призвела до того, що ринок мікрокредитування та кредитування під заставу потрапив у тінь. Цьому сприяли й висновки Верховного суду України щодо дозволу приватного кредитування без ліцензій та навіть без реєстрації підприємницької діяльності”, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”. Співрозмовник Фокусу повідомляє, що під час війни в Україні з’явилися приватні кредитори, які надають кредити, зокрема в інвалюті, як фізичні особи, не отримуючи при цьому жодних ліцензій.

Дорого і мало. Якими стали умови мікропозик під час війни

Як зазначають у НБУ, мікрокредити як були до війни, так і залишилися дорогими, що є головним ризиком цих фінансових продуктів. Припустимо, якщо в одній із великих МФО позичити до зарплати 3 тис. грн на тиждень, доведеться повертати 3411 грн. Тобто номінальна ставка (без комісій та додаткових платежів) становить 1,96% на день або 714% річних. Водночас комісії за видачу та обслуговування кредиту можуть збільшити рівень ставки в рази. І це далеко не гранична ціна швидкого кредиту на ринку.

Скільки насправді коштують мікрокредити

* З урахуванням відсотків, комісій та всіх додаткових платежів

** Сума, яку потрібно повернути з урахуванням відсотків та всіх додаткових платежів від мінімальної до максимальної

Джерело: інформація про суттєві характеристики послуги з надання мікрокредиту, оприлюднення якої вимагає НБУ, кредитні калькулятори

“В умовах війни та значної невизначеності, коли фінансовий стан є досить крихким і нестабільним, висока вартість мікрокредитів стає головною причиною для прийняття усвідомленого рішення користуватися такою послугою чи ні”, — попереджають споживачів у Нацбанку.

Однак МФО, як і раніше, виступають кредитором останньої надії і у клієнтів, які не відповідають критеріям банків, не залишається іншого вибору. Тобто, якщо немає офіційного працевлаштування та підтвердженого стабільного доходу, а торік мали місце прострочення платежів за кредитами та кредитна історія зіпсована — дорога лише до МФО.

За спостереженнями Григорія Павленка, зараз при видачі мікрокредитів перевага надається клієнтам, які можуть повернути кошти швидко – через 1-2 тижні, оскільки довші позики сприймаються фінустановами як ризикові. Те саме стосується й максимальної суми, яка у провідних компаніях значно зменшилась.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»