Жителі Києва скаржаться на труднощі з доступом до укриттів, облаштованих у підземних паркінгах. Під час повітряної тривоги людей виганяють з місць для паркування, обмежують у пересуванні всередині укриття або взагалі не дозволяють заходити. 

У законі передбачено, що порядок використання захисних споруд має встановлюватись військовими адміністраціями. Але в багатьох регіонах, зокрема у Києві, такі документи або не розробили, або не оприлюднили. Через це навіть офіційно внесені до реєстру укриття часто функціонують за неофіційними “інструкціями” від власників чи керівників ОСББ.

У Києві чимало паркінгів та підземних стоянок внесено до офіційного списку укриттів, але на практиці потрапити та сховатися там може бути не так просто. Журналіст “Телеграфа” зафіксував ситуацію, коли мешканцям багатоквартирного будинку на Оболоні заборонили перебувати у паркінгу на місцях для машин – дозволили лише перебувати у проїзді – про це повідомляється у відповідній “інструкції”.

То що ж насправді має регулювати поведінку людей в укритті, якщо вони розташовані у приватних паркінгах? Чи мають право власники самостійно встановлювати обмеження?

Хто відповідає за роботу укриттів

Відповідно до статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, саме військові адміністрації повинні визначати порядок використання споруд цивільного захисту. Цей порядок має поширюватися на всі укриття незалежно від форми власності — державної, комунальної чи приватної — та регламентувати правила доступу, утримання та експлуатації таких об’єктів. Зокрема, має бути забезпечено:

• готовність укриттів до використання відповідно до законодавчих вимог;
• цілодобовий та безперешкодний доступ до них під час повітряної тривоги;
• відповідальність власника або балансоутримувача за утримання споруди у належному стані.

Якщо об’єкт, зокрема паркінг, внесений до офіційного переліку укриттів, він автоматично стає частиною системи цивільного захисту. Його власник чи балансоутримувач зобов’язаний забезпечити доступ та утримання споруди відповідно до вимог, які має визначити військова адміністрація. На підставі такого порядку свої внутрішні правила можуть розробляти й інші відповідальні сторони — державні установи, місцева влада, ОСББ або компанії, що управляють, у власності або користуванні яких знаходяться ці приміщення.

Однак у разі Києва цей базовий документ досі не затверджений або не оприлюднений, тому більшість укриттів фактично функціонують за неформальними правилами, які не мають чіткої нормативної підстави.

Коментар юриста

Юрист адвокат Ростислав Кравець у коментарі “Телеграфу” пояснив, що порядок перебування людей в укриттях, розташованих у приватних приміщеннях, зокрема паркінгах, наразі не врегульовано жодними окремими нормативними актами.

“Щодо перебування у приватних паркінгах та приміщеннях, які переобладнані або використовуються як укриття, все це регулюється внутрішніми правилами тієї організації, ОСББ або компанії, яка ними керує”, — сказав Кравець.

За його словами, існує загальний Кодекс цивільного захисту, але він не містить конкретних норм щодо правил перебування в укриттях у приватній власності. Отже, всі вимоги, які встановлюють такі організації, як правило, стосуються базових речей — не смітити, не вживати алкоголь, не створювати загрози для інших. Це відповідає загальним принципам безпечної поведінки, але не є окремо визначеними державою нормами.

“Жодних обмежень щодо самого факту перебування людей у таких приміщеннях немає і не може бути. Ні щодо того, де саме стояти в паркінгу, ні щодо наявності, наприклад, засобів пожежогасіння чи запасів води — все це не врегульовано жодним нормативним актом “, — додав юрист.

Кравець наголосив, що ОСББ чи інші уповноважені структури мають право інформувати мешканців про правила поведінки під час перебування у сховищах – зокрема вивішувати відповідні повідомлення. Але такі внутрішні розпорядження не повинні обмежувати доступ до укриття та суперечити правам інших громадян.

Ситуації із життя: вигнали з укриття за ноутбук

Журналіст “Телеграфа”, який особисто користується укриттям у вигляді підземного паркінгу, також підтверджує: жодного затвердженого порядку дій у Києві досі немає. І саме це, за його словами, створює колізії у реальних ситуаціях.

“Я шукав — і не знайшов жодного чинного порядку від Київської міської військової адміністрації. А він мав би бути першим кроком — базовим документом, на який уже могли б орієнтуватися ОСББ або приватні компанії. А поки що його немає, всі ці “внутрішні правила” — це просто папірець без юридичної сили”, — розповів він.

Саме через відсутність регулювання виникають ситуації, коли адміністрація паркінгу забороняє перебування людей на місцях для паркування під час тривоги. За словами журналіста, раніше мешканці відходили з місць для паркування, якщо приїжджала машина, — все вирішувалося домовленістю на місці. Але тепер охорона зганяє людей на проїжджу частину — із формулюванням, що “місця приватні”.

“Якби існував чіткий порядок, де було б сказано: не можна займати паркувальні місця — тоді все зрозуміло, і ніхто не сперечався б. Але поки такого документа немає, адміністрація приймає свої правила на свій розсуд. При цьому сама ж не забезпечує води, елементарних умов або безпеки. А ми не розуміємо, що нам дозволено, а що — ні”, — сказав він.

Окремий конфлікт виник, за його словами, під час чергової атаки дронів на Київ. Люди перебували в укритті, деякі — поряд із автомобілями. Одна з власниць авто заявила, що чоловік, який користувався ноутбуком поблизу її машини “зчитує дані з бортового комп’ютера”, викликала охорону — і з укриття виставили трьох осіб, у тому числі сім’ю з дитиною.

Журналіст також звернув увагу: у Києві є становище, яке регулює доступ до укриття для людей з інвалідністю, але навіть воно виконується не завжди. А для більшості мешканців жодного чинного порядку щодо умов перебування в укритті досі не затверджено.

“Четвертий рік повномасштабної війни, а ми досі не знаємо, що зобов’язаний надати паркінг, що дозволено мешканцям, що заходять в укриття, і за що відповідає адміністрація”, — підсумував він.

Як посилили відповідальність за недопуск в укриття

Водночас із 2025 року набули чинності зміни до законодавства, які передбачають підвищену відповідальність за порушення правил утримання укриттів. Відповідно до закону № 4200-IX та оновлених положень Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• за недопуск громадян в укриття передбачено штраф у розмірі 1700–3400 грн ;
• за порушення вимог до утримання захисних споруд — 2250-5100 грн ;
• за повторне порушення — від 5100 до 8500 грн.

Крім того, стаття 270 (2) Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років у разі, якщо через такі порушення особа отримує середню тяжкість або тяжкі тілесні ушкодження, або гине.

У Департаменті муніципальної безпеки КМДА наголосили: всі власники, користувачі та балансоутримувачі укриттів, включених до офіційного фонду захисних споруд цивільного захисту, зобов’язані забезпечити цілодобовий та безперешкодний доступ до них під час повітряної тривоги. У разі недопуску або виявлення інших порушень мешканцям рекомендують повідомляти про це за номером 102.

Раніше “Телеграф” писав, що внаслідок російського обстрілу Києва 16 червня було пошкоджено торговий павільйон та зафіксовано попадання у приватний сектор. Попри це, окупаційні війська продовжують поширювати брехню про те, що завдають ударів виключно з військових цілей.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Фокус розібрався, чи варто вносити зміни в роботу транспорту столиці, чи краще залишити все як є.

Мер Києва Віталій Кличко звинуватив голову КМВА Тимура Ткаченка в блокуванні основних господарських питань та спробі узурпації влади. Останній своєю чергою назвав ці звинувачення пустими.

У чому Кличко звинувачує Ткаченка?

Кличко звернувся до президента Зеленського та заявив, що люди з його оточення займаються політичними інтригами, тоді як ситуація поступово стає критичною, у столиці відбувається спроба розбалансування влади та знищення місцевого самоврядування.

Він наголосив, що Ткаченко нібито порушує указ президента про військово-цивільні адміністрації. Так він повідомив, що Тимур Ткаченко без військової освіти та навіть не служив у війську, а тому, на його думку, голову КМВА призначили з огляду на політичні міркування, і тепер той блокує розвʼязання основних господарських питань, що загрожує життєдіяльності столиці.

“Відновлення пошкоджених будинків, компенсації постраждалим жителям, відновлення інфраструктури та інші питання. Це дестабілізує управління містом”, — сказав Віталій Кличко.

“Пусті звинувачення”: відповідь Ткаченка на слова Кличка

Тимур Ткаченко відповів на звинувачення Віталія Кличка. Зокрема, його заяву він назвав “дуже дивною” та заявив, що “мабуть, мер міста не в курсі, що зараз відбувається в столиці”. Своє звернення голова КМВА записав на тлі зруйнованого будинку на Жилянській, у який ворожий дрон влучив у жовтні 2023 року.

“Рішення, що робити з цією будівлею, досі немає. Тобто місто не займалося цим будинком вже більше двох років. Таких будинків у місті значно більше, ніж один. Багато киян реально чекають допомоги від міської влади після російських ударів. Навіть спалені обстрілами машини почали забирати з вулиць нещодавно. І зовсім не після рішення мера”, — зауважив Тимур Ткаченко.

За його словами, Кличко знаходить час для запису відео, тоді як реальні проблеми роками не вирішуються. Також він розповів, що нещодавно мав робочу розмову з мером, говорили про те, що треба зробити. Ткаченко наголосив, що замість допомоги в роботі почув “пусті звинувачення”.

“Тому військова адміністрація буде робити для киян те, що не може зробити мерія. І я не схильний влаштовувати політичні шоу, як люди, які працюють дуже багато років вже в міській владі”, — зазначив він та додав, що з представниками громадського сектору обговорив питання роботи комунального транспорту в Києві під час повітряних тривог.

Сварка між Кличком та Ткаченком: з чого все почалося

7 січня Тимур Ткаченко повідомив про те, що на засідання Ради оборони вніс на розгляд питання напрацювання алгоритму функціонування наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги.

Проте міська влада проти змін у роботі транспорту. За словами Кличка, рух громадського транспорту під час тривог може призвести до трагедії.

“І відповідатимуть же не ті, хто вимагає не зупиняти транспорт. І не ті, хто роздає обіцянки це зробити, заради того, щоб збирати лайки, сподобатися. Найстрашніший популізм — це популізм під час війни. Я ним не займаюся і не буду! Головне — зберегти життя людей. Зауважу, що від початку повномасштабного вторгнення 4 рази уламки ворожих боєприпасів виявляли на наземних ділянках метро. Також виявили частину ракети, яка дивом не здетонувала біля опори мосту Метро”, — зазначив Кличко.

Громадський транспорт під час тривоги: “за” чи “проти” роботи

Депутат Київської міської ради Леонід Ємець вважає, що питання роботи громадського транспорту в Києві під час тривоги не є основним, тоді як головне — це безпека.

“Питання має полягати в площині, як максимально забезпечити безпеку людей в місті Київ. Питання безпеки у нас належить до сфери обов’язків військової адміністрації”, — сказав Фокусу Леонід Ємець.

За його словами, вирішувати, чи працюватиме громадський транспорт під час тривоги повинен той, хто “діє в межах своїх повноважень”. Згідно з українським законодавством, усі посадові особи діють виключно в межах і спосіб, визначений законом.

На його думку, ні комунальний, ні приватний транспорт не забезпечує під час тривоги безпеку тих, хто в ньому перебуває. Кожен водій несе відповідальність за безпеку людей, які перебувають у його транспортному засобі.

“У випадку, якщо лунає тривога, всі розуміють, що це є консервна бляшанка, яка жодним чином не здатна захистити від наслідків ні вибуху, ні дрону, ні ракети. На сьогодні водій буде нести кримінальну відповідальність у випадку, якщо він не забезпечив людям можливість знайти прихисток у сховищі під час повітряної тривоги”, — зауважив депутат.

Ємець зазначив, що війна — дуже некомфортна історія, у тисячі випадках все може бути нормальним, а на тисячу перший — “щось прилетить”.

“Хай спочатку Верховна Рада врегулює питання відповідальності, а потім уже переходить до питання комфорту. Так, це дискомфортна історія, але якщо завтра загинуть люди в маршрутці або автобусі, хто буде відповідати? Той, хто прийняв рішення чи водій цього транспортного засобу? Я вам скажу, за кримінальним кодексом буде відповідати водій”, — заявив він.

Співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко заявив, що в Києві вже 2,5 роки зупиняється громадський транспорт під час тривоги, в результаті від цього страждають самі кияни, пишуть петиції, проте міська влада на це не реагує.

“Маршрутки та таксі продовжують на людях заробляти під час тривог. Київ залишився єдиним містом, де зупиняється громадський транспорт”, — наголосив у розмові з Фокусом Гречко.

Колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак зауважив, що з одного боку логічно, що під час повітряної тривоги не працюють заклади, транспорт не ходить, аби люди йшли в укриття. Але з іншого боку, коли людей виганяють із закладу чи торгового центру, то ті просто чекають на вулиці біля будівлі, а тому перебувають “під більшою загрозою, ніж коли знаходяться у приміщенні”.

“Я думаю, що транспорт повинен працювати. Але також потрібно повідомляти громадян, що це на їхній власний ризик, що наполегливо рекомендується спустилися в укриття”, — пояснив він Фокусу.

Експерт розповів, що зупинка громадського транспорту під час тривоги впливає на Київ, зокрема, це “мікроінсульт для української економіки”. В результаті втрачаються гроші — “кров війни”.

“Немає грошей — немає допомоги армії. Тобто це взаємопов’язано”, — сказав він.

Людина постраждала в громадському транспорті під час тривоги: хто винен

Проте, хто відповідатиме за життя людей, якщо в Києві вирішать дозволити рух громадського транспорту під час повітряної тривоги?

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець повідомив Фокусу, що як показує досвід та ситуація в Україні, яка існує вже третій рік, створені всі умови для того, аби ні комунальні підприємства, ні державні установи, ні сама держава не відповідала за те, що станеться з цивільними жителями під час війни.

“Держава пропонує всім звертатися відповідним позовом до російської федерації. Звичайно, можуть бути певні програми на місцевому рівні щодо компенсацій. Однак відповідальність буде повністю знаходитись поза межами комунального підприємства чи місцевої адміністрації й буде перекладена на країну-агресора”, — наголосив Ростислав Кравець.

Натомість, якщо постраждає водій, то це вважатиметься травма, повʼязана з виконанням службових обовʼязків, а тому йому повинні виплатити відповідну компенсацію.

Нагадаємо, 24 січня начальник КМВА Тимур Ткаченко повідомив, що у столиці посилили перевірку пасажирського транспорту. За його словами, перевізники повинні зрозуміти, що в них більше не вийде заробляти на киянах, порушуючи умови надання послуг.

27 січня депутатка Київської міської ради та голова Координаційної ради з меморіалізації учасників війни та подій Вікторія Муха заявила, що у столиці розробили рекомендації щодо проведення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

З початку російського вторгнення сигнал повітряної тривоги супроводжує життя українців практично у всіх регіонах. Рекордні 189 повідомлень про повітряну тривогу пролунали у День Незалежності України 24 серпня.

Як спрацьовує повітряна тривога: ненависний мільйонам українців звук сирени створює обертання маховиків, які запускає електродвигун. Тобто використовується не цифровий сигнал, а механіка, яку не оновлювали десятиліттями. Інформація про необхідність включення сирени надходить від ЗСУ протягом трьох хвилин після виявлення загрози. Сирени включає черговий центр управління, який цілодобово перебуває на посту.

Скільки часу триває повітряна тривога — відповідь на це запитання українці отримують у телеграм-каналах та мобільних додатках. Наприклад, у Google play та App Store можна завантажити програму “Повітряна тревога”, розроблену українською компанією Ajax Systems Inc. Вона сповіщає не лише про оголошення тривоги, а й про її завершення.

Також українців хвилює, чи працює метро під час повітряної тривоги?

Коли звучить сирена, підземка будь-якої доби відкрита як бомбосховище. Однак із рухом потягів у Києві є нюанси: на наземних ділянках робота метро припиняється до скасування повітряної тривоги, а потяги курсують лише між підземними станціями. У зв’язку з цим поїздки з одного берега на інший увечері на метро досить ризиковані. Якщо оголосять повітряну тривогу, додому доведеться добиратися на таксі, щоб встигнути до комендантської години.

Що працює під час повітряної тривоги. Практика бізнесу та рекомендації для громадян

Останнім часом громадяни України, багато з яких під час повітряної тривоги вважають за краще не відвідувати укриття, а продовжувати займатися своїми повсякденними справами, зіткнулися з тим, що магазини, заклади громадського харчування, автозаправні комплекси тощо під час повітряної тривоги не працюють.

“Велика мережа АЗК у Києві не обслуговує під час тривоги, у мережі гіпермаркетів просять усіх залишити територію магазину та пройти на нижній паркінг, у кінотеатрі зупиняють сеанси та пропонують або повернути вартість квитків, або дочекатися закінчення повітряної тривоги”, — розповідає співрозмовник Фокусу з Києва.

Чи працюють магазини під час повітряної тривоги, залежить від ситуації та стандартів, які діють у тій чи іншій торговій мережі чи на торговій точці. Якщо біля одного магазину під час повітряної тривоги люди скупчуються в очікуванні відкриття, то на сусідній вулиці магазини продовжують обслуговувати покупців, наче нічого не було.

Багатьох українців також турбує питання, чи працює “Нова пошта” під час повітряної тривоги. За інформацією компанії, працівники зачиняють відділення “Нової пошти” та просять відвідувачів пройти у безпечне місце. Опитані Фокусом громадяни підтверджують, що під час повітряної тривоги “Нова пошта” справді не працює.

Варто зазначити, що практика закриття магазинів та інших закладів набула широкого поширення не з першого дня війни, а нещодавно.

“Після трагедії в ТЦ “Амстор” у Кременчуці поведінка більшості закладів стала набагато дисциплінованішою”, — узагальнює Сергій Савинський, юрист юридичної компанії Gracers. За його словами, зараз у багатьох ТРЦ столиці після оголошення сигналу “повітряна тривога” як персонал, так і відвідувачів просять негайно залишити приміщення та пройти до найближчого укриття. Дещо гірша ситуація із закладами громадського харчування, театрами, кіно тощо, де все ще наявне ігнорування сигналів “повітряна тривога”. Однак це все — про відносно мирний Київ.

“У нас все працює, крім однієї мережі супермаркетів. Пояснення дуже просте: тривоги лунають одна за одною, і якщо дотримуватись правил, як у столиці, то ніхто нічого взагалі не встигне. Тому громадяни не звертають уваги на тривоги, але вибухи лунають постійно”, — розповідає співрозмовниця Фокусу про реалії одного з облцентрів, наближених до фронту.

Що робити під час повітряної тривоги громадянам. Вимоги закону та рекомендації

Олена Оксюта, адвокатка, радниця ЮФ Тотум уточнює, що на законодавчому рівні немає чітких вимог щодо того, що робити під час повітряної тривоги громадянам, зокрема якщо сигнал тривоги застав на вулиці, в магазині, ресторані тощо.

У Києві діють такі рекомендації військової адміністрації відвідувачам ТРЦ під час сигналу “Повітряна тривога”:

• Ознайомитись з інформацією, як діяти у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій
• Дотримуватись правил поведінки в місцях масового скупчення
• Не залишати неповнолітніх дітей без нагляду
• Уважно стежити за сигналами системи оповіщення адміністрації закладу
• Неухильно дотримуватися вказівок адміністрації закладу
• У разі оголошення евакуації без паніки залишити приміщення
• Під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами, прямувати певними маршрутами до певних укриттів
• Швидко без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді
• Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатись за бетонними плитами, бордюром, лягти у поглибленнях землі, згрупуватись та закрити голову руками.
• Зберігати спокій
• За необхідності надати допомогу нужденним

Тобто на питання, яке хвилює бізнес, чи можна виганяти людей під час повітряної тривоги із закладу, на підставі перерахованих рекомендацій щодо Києва відповідь буде ствердною. Багато підприємств так і діють. “В одному з київських кафе під час повітряної тривоги нам сказали, що не працюють і запакували обід із собою”, — підтверджує співрозмовниця Фокусу з Києва. Однак про обов’язок виставити відвідувачів за двері не йдеться.

“З огляду на те, що до адміністративної відповідальності за ігнорування сигналу “повітряна тривога” фактично нікого не притягають, під час таких ситуацій відвідувачі ТРЦ можуть діяти на свій розсуд — йти в укриття або залишатися в кріслі перукаря чи за столом у ресторані, — робить висновок Сергій Савинський. — Однак не пам’ятати страшну трагедію в ТЦ “Амстор” — легковажне рішення. Можна втратити кошти, витрачені на пасту болоньєзе, проте зберегти собі і близьким життя та здоров’я”.

Чи можна працювати під час повітряної тривоги? Що потрібно знати бізнесу про правила та відповідальність

На питання, чи потрібно зачиняти магазин під час повітряної тривоги,опитані Фокусом юристи кажуть, що однозначної відповіді у нормативно-правовій базі немає.

Олена Оксюта уточнює, що на законодавчому рівні питання про те, що робити у разі повітряної тривоги, не врегульоване, і бізнесу залишається керуватися лише рекомендаціями ДСНС та деяких військових адміністрацій. Наприклад, у Києві міська військова адміністрація опублікувала такі рекомендації власникам ТРЦ щодо дій під час сигналу “Повітряна тривога”:

• Забезпечити наявність та готовність системи сповіщення на випадок надзвичайної ситуації військового характеру
• Визначити найближчі укриття для відвідувачів та персоналу.
• Позначити маршрути евакуації до укриттів
• Призначити осіб, відповідальних за сповіщення, відкриття дверей запасних евакуаційних виходів, забезпечення порядку евакуації, збереження майна тощо
• Розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій по сигналу та провести з ними тренування
• Розмістити на видному місці інформацію для відвідувачів про порядок дій сигналу
• Періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації
• Організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози
• Перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації
• За необхідності вжити обмежувальних заходів кількості відвідувачів

“На превеликий подив, з 24 лютого 2022 року жодних загальнообов’язкових для виконання правил поведінки під час повітряної тривоги у торговельно-розважальних закладах не прийняли”, — підтверджує Сергій Савинський. Тому, за словами співрозмовника Фокусу, алгоритм дій працівників та відвідувачів магазинів, кафе, театрів зазвичай регулюють такі документи:

• рекомендації районних та обласних військових адміністрацій
• рекомендації ДСНС (Приблизний алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту “Увага всім”, “Повітряна тривога”)
• внутрішні корпоративні правила поведінки під час оголошення сигналу “Повітряна тривога”
• кодекс цивільного захисту України в частині, хто і що має робити у разі будь-якої небезпеки
• положення про організацію оповіщення про надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту, що регламентує, коли мають включатися сирени, а також, хто і як повинен сповіщати людей про небезпеку
• план реагування на надзвичайні ситуації державного рівня (інструкція про те, як мають реагувати керівники та чиновники у разі небезпеки)

“За відсутності чіткого нормативно-правового чи локального регулювання керівництво магазину, кафе, ресторану зобов’язане забезпечити повідомлення про повітряну тривогу персоналу та відвідувачів. Подальший алгоритм дій на законодавчому рівні чітко не врегульований, примусову евакуацію не передбачено“, — пояснює Олена Оксюта.

Бізнес, здається, враховує такі нюанси. Наприклад, під час сигналу повітряної тривоги персонал закладів громадського харчування чи сфери послуг повідомляє відвідувачів про небезпеку та пропонує охочим пройти в укриття. Проте самі заклади продовжують працювати у звичайному режимі, а охочих їх залишити, як правило, мало.

“Законодавством не передбачено закриття або припинення роботи підприємств, установ та організацій під час повітряної тривоги. Всі діють відповідно до місцевих норм і правил, встановлених на конкретному підприємстві”, — підтверджує Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”.

Проте адвокат наголошує, що у разі загибелі чи поранення людей адміністрацію можуть притягти до кримінальної відповідальності. У Кримінальному кодексі є кілька статей із цього приводу:

• Стаття 367. Службова недбалість
• Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної чи техногенної безпеки
• Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці

“На практиці , щоб уникнути ризиків настання відповідальності за життя і здоров’я відвідувачів та працівників, під час повітряної тривоги заклади найчастіше припиняють роботу і пропонують відвідувачам перейти в найближче укриття, — коментує Олена Оксюта. — Проте часто такі укриття відсутні, тому відвідувачам необхідно йти до підземного переходу або метро, ​​що може бути зовсім не близько». Тому на основних торгових вулицях під час повітряної тривоги часто можна побачити скупчення людей.

Однак невдовзі вимоги до бізнесу можуть посилити. “Після страшної трагедії, яка сталася 27 червня 2022 року внаслідок підступного удару з боку Росії по ТЦ “Амстор” у Кременчуці у Верховній Раді України, зареєстрували законопроєкт №7546, який пропонує запровадити кримінальне покарання для бізнесу за ігнорування норм цивільного захисту, зокрема й повітряного тривоги», — повідомив Сергій Савинський.

Законопроєкт №7546 пропонує запровадити такі варіанти покарання:

• штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз 51 тис. грн)
• виправні роботи до 2-х років
• обмеження волі до 3 років або позбавленням волі на той же термін
• позбавлення волі на строк від 3-х до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (якщо дії спричинили загибель людей)

Наразі законопроєкт перебуває на опрацюванні в уповноважених комітетах ВРУ — про ухвалення його найближчим часом не йдеться.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»