В Україні вже сформувалася послідовна судова практика, яка забороняє прирівнювати лізинг транспортних засобів до роялті. Попри це, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, які орендують повітряні судна у нерезидентів, намагаючись трактувати звичайні лізингові платежі як оплату за користування інтелектуальною власністю. Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що правоохоронці зобовʼязані враховувати судову практику під час своєї діяльності. 

Кримінальні справи БЕБ проти авіабізнесу

Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.

Такий підхід – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.

Чітка межа між роялті та лізингом транспорту в судовій практиці

Поки слідчі Бюро економічної безпеки намагаються прирівняти лізинг авіатранспорту до використання інтелектуальної власності і вказують, що за нього потрібно сплачувати роялті, в Україні вже сформувалася стала судова практика щодо цього питання.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року суд прямо зазначив: “Поняття “роялті” передбачає платежі за користування або право на використання об’єктів інтелектуальної власності…”. Судді зробили принциповий висновок: транспортні засоби, навіть якщо йдеться про складну техніку, не відповідають критеріям об’єктів права інтелектуальної власності.

Попри те, що податківці намагалися видати лізинг залізничного транспорту за користування інтелектуальною власністю, суд наголосив, що вагони не визнаються об’єктами інтелектуальної власності, а отже не можуть бути джерелом роялті.

Повітряні судна за своєю юридичною природою також є транспортними засобами. Літак не є патентом, як і не є авторським твором чи торговельною маркою, або ж програмним кодом, чи ноу-хау. Повітряне судно виконує транспортну функцію, так само як залізничний вагон, локомотив чи сільськогосподарська техніка виконують свої виробничі функції.

Тому спроби трактувати міжнародний авіаційний лізинг як використання інтелектуальної власності суперечать не лише міжнародній практиці та українському податковому законодавству, а й уже сформованим підходам українських судів.

Показово, що позиція щодо неможливості прирівнювання транспортного лізингу до роялті формується не одним окремим рішенням, а цілою серією судових рішень, прийнятих у різні роки різними інстанціями.

Наприклад, у 2025 році Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що оренда сільськогосподарської техніки не може вважатися роялті. Аргументація суду була доволі прямою: серійна техніка не є об’єктом права інтелектуальної власності.

Ще раніше, у 2022 році П’ятий апеляційний адміністративний суд розглядав справу щодо оподаткування операцій з оренди залізничних платформ. Тоді контролюючі органи намагалися перекваліфікувати лізингові платежі у роялті та донарахувати податки.

Однак суд не підтримав такий підхід. Судді підтвердили базовий правовий принцип: оренда транспортного засобу є господарською операцією користування майном, а не передачею прав інтелектуальної власності.

Ще одним показовим кейсом став спір ТОВ “Рейл Лоджистік” проти Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Податкова намагалася донарахувати податок на доходи нерезидентів за операціями оперативного лізингу залізничних вагонів у нерезидентів, зокрема компаній з Естонії.

Суд у цій справі також став на бік бізнесу, наголосивши, що транспорт не є інтелектуальною власністю.

Ще раніше аналогічну позицію сформував Вищий адміністративний суд України.

Суд прямо наголошував: роялті стосується використання патентів, торговельних марок, ноу-хау, креслень, технологій та спеціалізованих інноваційних рішень. Натомість звичайні виробничі активи та транспортні засоби до таких категорій не належать.

Таким чином українські суди послідовно проводять чітку межу, що оренда транспорту, яким в тому числі є повітряні судна, це господарська операція, а ліцензійні платежі – це зовсім інша правова природа.

Міжнародні конвенції також спростовують підхід БЕБ

Окремо українські суди в своїх рішеннях вказують на необхідність застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, підписаних Україною з низкою іноземних держав.

Саме ці міжнародні договори визначають, де і яким чином мають оподатковуватися доходи нерезидентів, зокрема й лізингодавців.

Українські суди наголошують, якщо доходи нерезидента виникають у межах орендних відносин і не є роялті, вони повинні оподатковуватись у країні податкового резидентства компанії-лізингодавця.

Водночас у своїх ухвалах суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Слідчі зобов’язані враховувати позицію судів

Юрист Ростислав Кравець в коментарі УНН прямо вказує, що правоохоронні органи повинні враховувати попередню судову практику у питанні оподаткування лізингу транспорту.

Вони зобов’язані це робити – наголошує юрист. Водночас він критично оцінює сучасний стан правоохоронної системи. За його словами, після реформ останніх років слідчі отримали надмірну процесуальну автономію.

Слідчі фактично, маючи ніби незалежний статус, зловживають своїми правами – переконаний Ростислав Кравець.

На його думку, наслідком можуть ставати арешти рахунків, блокування роботи підприємств, зрив міжнародних контрактів та репутаційні втрати.

Якщо мова йде про юридичних осіб, то блокувати їм рахунки, підривати їм авторитет, зривати їм контракти, угоди мільйонні, і таким чином фактично домагатись того, щоб особи або давали хабарі, або визнавали свою провину і платили штрафи без реального, так би мовити, позбавлення волі. На жаль, це сучасна правоохоронна система, яка потребує негайного відновлення після усіх цих реформ іноземців – зазначив він.

Особливо небезпечним такий підхід є для авіаційної галузі. Адже українська цивільна авіація вже працює в надскладних умовах: закрите небо, утримання флоту за кордоном, висока вартість операційної діяльності та відсутність системної державної стратегії розвитку.

Додатковий податково-правовий тиск може створити ризики не лише для окремих компаній, а й для цілої галузі.

Тож спроби перекваліфікувати міжнародний транспортний лізинг у роялті виходять далеко за межі податкового спору. Зараз йдеться про принцип правової визначеності.

Якщо суди роками формують підхід, який підтверджує, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а лізинг не є роялті, БЕБ повинен враховувати відповідні судові рішення. Інакше бізнес отримує сигнал, що навіть усталена судова практика і чинне законодавство не гарантують правової передбачуваності.

А це вже питання інвестиційного клімату, міжнародної репутації країни, довіри до держави як надійного партнера та економічної і національної безпеки.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Фокус розібрався, чи варто вносити зміни в роботу транспорту столиці, чи краще залишити все як є.

Мер Києва Віталій Кличко звинуватив голову КМВА Тимура Ткаченка в блокуванні основних господарських питань та спробі узурпації влади. Останній своєю чергою назвав ці звинувачення пустими.

У чому Кличко звинувачує Ткаченка?

Кличко звернувся до президента Зеленського та заявив, що люди з його оточення займаються політичними інтригами, тоді як ситуація поступово стає критичною, у столиці відбувається спроба розбалансування влади та знищення місцевого самоврядування.

Він наголосив, що Ткаченко нібито порушує указ президента про військово-цивільні адміністрації. Так він повідомив, що Тимур Ткаченко без військової освіти та навіть не служив у війську, а тому, на його думку, голову КМВА призначили з огляду на політичні міркування, і тепер той блокує розвʼязання основних господарських питань, що загрожує життєдіяльності столиці.

“Відновлення пошкоджених будинків, компенсації постраждалим жителям, відновлення інфраструктури та інші питання. Це дестабілізує управління містом”, — сказав Віталій Кличко.

“Пусті звинувачення”: відповідь Ткаченка на слова Кличка

Тимур Ткаченко відповів на звинувачення Віталія Кличка. Зокрема, його заяву він назвав “дуже дивною” та заявив, що “мабуть, мер міста не в курсі, що зараз відбувається в столиці”. Своє звернення голова КМВА записав на тлі зруйнованого будинку на Жилянській, у який ворожий дрон влучив у жовтні 2023 року.

“Рішення, що робити з цією будівлею, досі немає. Тобто місто не займалося цим будинком вже більше двох років. Таких будинків у місті значно більше, ніж один. Багато киян реально чекають допомоги від міської влади після російських ударів. Навіть спалені обстрілами машини почали забирати з вулиць нещодавно. І зовсім не після рішення мера”, — зауважив Тимур Ткаченко.

За його словами, Кличко знаходить час для запису відео, тоді як реальні проблеми роками не вирішуються. Також він розповів, що нещодавно мав робочу розмову з мером, говорили про те, що треба зробити. Ткаченко наголосив, що замість допомоги в роботі почув “пусті звинувачення”.

“Тому військова адміністрація буде робити для киян те, що не може зробити мерія. І я не схильний влаштовувати політичні шоу, як люди, які працюють дуже багато років вже в міській владі”, — зазначив він та додав, що з представниками громадського сектору обговорив питання роботи комунального транспорту в Києві під час повітряних тривог.

Сварка між Кличком та Ткаченком: з чого все почалося

7 січня Тимур Ткаченко повідомив про те, що на засідання Ради оборони вніс на розгляд питання напрацювання алгоритму функціонування наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги.

Проте міська влада проти змін у роботі транспорту. За словами Кличка, рух громадського транспорту під час тривог може призвести до трагедії.

“І відповідатимуть же не ті, хто вимагає не зупиняти транспорт. І не ті, хто роздає обіцянки це зробити, заради того, щоб збирати лайки, сподобатися. Найстрашніший популізм — це популізм під час війни. Я ним не займаюся і не буду! Головне — зберегти життя людей. Зауважу, що від початку повномасштабного вторгнення 4 рази уламки ворожих боєприпасів виявляли на наземних ділянках метро. Також виявили частину ракети, яка дивом не здетонувала біля опори мосту Метро”, — зазначив Кличко.

Громадський транспорт під час тривоги: “за” чи “проти” роботи

Депутат Київської міської ради Леонід Ємець вважає, що питання роботи громадського транспорту в Києві під час тривоги не є основним, тоді як головне — це безпека.

“Питання має полягати в площині, як максимально забезпечити безпеку людей в місті Київ. Питання безпеки у нас належить до сфери обов’язків військової адміністрації”, — сказав Фокусу Леонід Ємець.

За його словами, вирішувати, чи працюватиме громадський транспорт під час тривоги повинен той, хто “діє в межах своїх повноважень”. Згідно з українським законодавством, усі посадові особи діють виключно в межах і спосіб, визначений законом.

На його думку, ні комунальний, ні приватний транспорт не забезпечує під час тривоги безпеку тих, хто в ньому перебуває. Кожен водій несе відповідальність за безпеку людей, які перебувають у його транспортному засобі.

“У випадку, якщо лунає тривога, всі розуміють, що це є консервна бляшанка, яка жодним чином не здатна захистити від наслідків ні вибуху, ні дрону, ні ракети. На сьогодні водій буде нести кримінальну відповідальність у випадку, якщо він не забезпечив людям можливість знайти прихисток у сховищі під час повітряної тривоги”, — зауважив депутат.

Ємець зазначив, що війна — дуже некомфортна історія, у тисячі випадках все може бути нормальним, а на тисячу перший — “щось прилетить”.

“Хай спочатку Верховна Рада врегулює питання відповідальності, а потім уже переходить до питання комфорту. Так, це дискомфортна історія, але якщо завтра загинуть люди в маршрутці або автобусі, хто буде відповідати? Той, хто прийняв рішення чи водій цього транспортного засобу? Я вам скажу, за кримінальним кодексом буде відповідати водій”, — заявив він.

Співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко заявив, що в Києві вже 2,5 роки зупиняється громадський транспорт під час тривоги, в результаті від цього страждають самі кияни, пишуть петиції, проте міська влада на це не реагує.

“Маршрутки та таксі продовжують на людях заробляти під час тривог. Київ залишився єдиним містом, де зупиняється громадський транспорт”, — наголосив у розмові з Фокусом Гречко.

Колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак зауважив, що з одного боку логічно, що під час повітряної тривоги не працюють заклади, транспорт не ходить, аби люди йшли в укриття. Але з іншого боку, коли людей виганяють із закладу чи торгового центру, то ті просто чекають на вулиці біля будівлі, а тому перебувають “під більшою загрозою, ніж коли знаходяться у приміщенні”.

“Я думаю, що транспорт повинен працювати. Але також потрібно повідомляти громадян, що це на їхній власний ризик, що наполегливо рекомендується спустилися в укриття”, — пояснив він Фокусу.

Експерт розповів, що зупинка громадського транспорту під час тривоги впливає на Київ, зокрема, це “мікроінсульт для української економіки”. В результаті втрачаються гроші — “кров війни”.

“Немає грошей — немає допомоги армії. Тобто це взаємопов’язано”, — сказав він.

Людина постраждала в громадському транспорті під час тривоги: хто винен

Проте, хто відповідатиме за життя людей, якщо в Києві вирішать дозволити рух громадського транспорту під час повітряної тривоги?

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець повідомив Фокусу, що як показує досвід та ситуація в Україні, яка існує вже третій рік, створені всі умови для того, аби ні комунальні підприємства, ні державні установи, ні сама держава не відповідала за те, що станеться з цивільними жителями під час війни.

“Держава пропонує всім звертатися відповідним позовом до російської федерації. Звичайно, можуть бути певні програми на місцевому рівні щодо компенсацій. Однак відповідальність буде повністю знаходитись поза межами комунального підприємства чи місцевої адміністрації й буде перекладена на країну-агресора”, — наголосив Ростислав Кравець.

Натомість, якщо постраждає водій, то це вважатиметься травма, повʼязана з виконанням службових обовʼязків, а тому йому повинні виплатити відповідну компенсацію.

Нагадаємо, 24 січня начальник КМВА Тимур Ткаченко повідомив, що у столиці посилили перевірку пасажирського транспорту. За його словами, перевізники повинні зрозуміти, що в них більше не вийде заробляти на киянах, порушуючи умови надання послуг.

27 січня депутатка Київської міської ради та голова Координаційної ради з меморіалізації учасників війни та подій Вікторія Муха заявила, що у столиці розробили рекомендації щодо проведення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

“Без довідки з ТЦК авто не зареєструють, а у військкоматах можуть бути проблеми – мобілізують або співробітника, який прийде за довідкою, або сам транспорт”, – розповів керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Підприємці кажуть, що за “вирішення питання” їм нерідко доводиться платити представникам ТЦК.

Для пересічних громадян особливих нововведень немає, принаймні поки що. Але, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець, “особисту ініціативу військкомів ніхто не скасовував”.

Розбиралися, як зараз відбувається процедура реєстрації та перереєстрації авто у сервісних центрах.

Замість довідки – “повістки” для авто та водія

За словами Доротича, банальна постановка авто на облік у сервісних центрах МВС останнім часом стала для бізнесу великою проблемою.

“Серед обов’язкових вимог – довідка з ТЦК про постановку транспортного засобу на військовий облік. Без неї до сервісного центру МВС можна навіть не приходити. Якщо йдеться про перереєстрацію машини, яка раніше була у власності юрособи, та реєструється також на юридичну особу, то потрібні довідки і про зняття з обліку та про постановку на облік у ТЦК.

У компаніях кажуть, що ризиків одразу два.

“По-перше, якщо у вас немає заброньованих співробітників, спробуйте знайти такого, що погодиться піти за довідкою в ТЦК. Адже там йому самі можуть вручити повістку, такі випадки були. По-друге, по авто – “засвітиш” машину, і, виявиться, що вона терміново потрібна на потреби військових. Тому в результаті не тільки довідки не отримуєш, а й без машини залишаєшся, і реєструвати в сервісному центрі МВС вже нема чого.

Про які довідки з ТЦК йдеться?

“Згідно із законодавством, всі транспортні засоби юросіб підлягають військовому обліку. Новий закон про мобілізацію, який набув чинності з травня цього року, лише посилив ці вимоги, прописавши, наприклад, узгодження з ТЦК навіть переміщення транспорту в інші регіони. Тому при продажу чи після купівлі Автобізнес повинен йти за довідкою в ТЦК і знімати або ставити машину на облік.

На сайті Головного сервісного центру є перелік документів, необхідних для реєстрації та перереєстрації транспортних засобів.

Юрособам потрібно пред’явити такі документи:

• Копію установчих документів
• Довідку з позначкою військового комісара про зняття з обліку (якщо колишній власник – юридична особа) та постановку на облік (якщо майбутній власник – юрособа) транспортного засобу на військовий облік
• Витяг платника податків
• Копія наказу про призначення відповідальної особи та довіреність їй на отримання послуги
• Квитанція на оплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (у разі реєстрації нового транспортного засобу)
• Документ, що підтверджує правомочність придбання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу
• Копія документа, що підтверджує відповідність конструкції/технічного стану даної моделі обов’язковим вимогам правил, нормативів та стандартів України (сертифікат відповідності)
• Висновки/відомості про експертне дослідження ТЗ (у разі першої реєстрації авто)

Як видно, вимога про довідку з ТЦК – одна з перших у списку.

“Вимога про військовий облік транспортних засобів насправді була і раніше. Юрособи вже багато років зобов’язані складати звіти до військкоматів двічі на рік. Пам’ятаю, ще в 2007 це питання ставили дуже жорстко, нова хвиля пішла після 2014 року. Але потім усе спускали на гальмах, і багато компаній “забували” здавати звітність. Тому, зрозуміло, якщо зараз у ТЦК за довідкою приходить представник фірми, яка давно працює, але жодного разу не здавала звіту з транспорту, до нього можуть бути запитання. та довідки зараз отримуємо легко”, – розповів нам логіст концерну “Ярослав” Ігор Кримчак.

Але для багатьох компаній похід за довідкою по одному авто може закінчитися тотальною перевіркою всього автопарку, і що найбільше лякає бізнес – загрозою “мобілізації” транспорту.

Той факт, що авто можуть “мобілізувати”, підтвердив і Ігор Кримчак.

“Оскільки питання йде про постановку на облік нового МС, то, зрозуміло, військком дивиться чи немає потреб у таких автомобілях у військових. Якщо є, то авто можуть вилучити”, – каже він.

“Абонементи” або “замовлення” на авто

Як компанії вирішують проблеми з транспорту з ТЦК?

Як розповів нам київський бізнесмен, “найпростіший спосіб – заплатити”. За його словами, багато підприємців платять одразу і “за авто та за водія”.

“Купують своєрідний абонемент – щоб не чіпали машину і не мобілізували водія. Такса – від 10 тисяч гривень на місяць, якщо машин багато, і від 30 тисяч – якщо йдеться про одне авто. Наприклад, за 20 машин потрібно занести 200 тисяч На місяць. Людей з такими “абонементами” не чіпають, і довідки на нові авто про постановку на облік їм видають без проблем, єдине, додається ще сума загальному рахунку за “зайву” транспортну одиницю. Так само без проблем можна зняти авто з обліку. “, – розповідає бізнесмен.

У деяких випадках питання вирішується не грошима, а в “натуральній формі”. Тобто просто віддають ТЦК одну з машин, щоб отримати реєстрацію на всі інші.

“Наприклад, військовим був потрібен бензовоз, ми його купили, оформили на фірму, а потім ТЦК його “мобілізував”, – каже фахівець із логістики великої столичної компанії.

Чи потрібна довідка з ТЦК для приватних осіб

Іноді з’являються “страшилки” про те, що довідки з ТЦК про зняття або постановку авто на військовий облік потрібно брати і звичайним автовласникам.

Періодично Головний сервісний центр їх заперечує.

На сайті Головного сервісного центру МВС є перелік документів, які потрібно пред’являти приватним особам:

• паспорт або документ, що його замінює (наприклад, довідка про посвідку на проживання)
• ідентифікаційний код
• документ, у якому зазначено вартість ТЗ (при першій реєстрації)
• документ про відповідність конструкції моделі ТЗ вимогам українських норм та стандартів (сертифікат відповідності) – при першій реєстрації
• платіжний документ із кодом проведення операції

У разі оформлення угоди купівлі продажу в сервісному центрі МВС — оцінна або середньоринкова вартість транспортного засобу та документ про сплату податків (якщо не йдеться про першу купівлю авто за рік).

Як видно, жодних довідок із ТЦК у цьому списку немає. Проте деякі автовласники стикаються з тим, що в сервісних центрах просять “показати оновлення в “Резерві плюс” або навіть довідку з ТЦК про проходження медкомісії.

Щоправда, працівники сервісних центрів готові заплющити очі на відсутність таких документів за “подяку”, в середньому, 100-150 доларів. Про такі випадки нам розповідали автовласники з Полтавської та Київської областей.

“Ставив авто на облік, запитали чи оновився в “Резерв плюс”. Я не оновився, тому відмовили в реєстрації машини. Але тут же підійшов “вирішувала” і запропонував залагодити питання за 100 доларів. Я погодився, і далі вже жодних складнощів не було “, – каже житель Полтавської області Олександр.

“Жодних документів, що стосуються військового обліку, приватним особам приносити до сервісних центрів МВС за законодавством не потрібно. Але ніхто не скасовував “ініціативи на місцях” і спроб побудувати схему на реєстрації авто”, – зазначив Кравець.

Джерело: ctrana.news

АО «Кравець І Партнери»