Які послаблення додали позичальникам

Новий закон — вже другий з початку війни, спрямований на підтримку позичальників. Перший (№ 2120-IX) запрацював 15 березня 2022 року. Цей документ ввів заборону на пеню та штрафи для людей, які прострочили платежі за споживчими кредитами. А також заборонив банкам продавати застави за проблемними позиками: навіть якщо людина не платить, її не можуть виселити з квартири/будинку та відібрати автомобіль, а після — все продати на сплату боргу. Це заборонено.

Досі кредиторам різних мастей не заборонялося й надалі нараховувати відсотки, а також вимагати погашення боргів. При цьому Нацбанк на початку війни наполегливо рекомендував банкам провести реструктуризації кредитів населенню, надати приватним позичальникам кредитні канікули, щоб їм було легше впоратися з виплатами. Що, до речі, було зроблено за більшістю кредитних заборгованостей фізосіб.

Однак, відразу постало питання кредитів, які видавалися на купівлю житла та автомобілів, що опинилися в окупації або пошкоджені (знищені) російськими загарбниками. Платити за пусте місце ніхто не хоче чи не може. Через це були потрібні нові кредитні пільги для позичальників, відшкодування для кредиторів.

З цією метою й ухвалювався згаданий закон № 7441−1, який, як очікується, незабаром має бути підписаний головою держави. Він передбачає впровадження нових послаблень для приватних позичальників:

• заморозка кредиту на час дії воєнного стану та 3-х наступних місяців;
• ануляція кредиту після завершення війни (плюс 90 днів) — тіла позики та всіх відсотків/комісій з 24 лютого 2022 року;
• виплата державою на користь банків відшкодувань за анульованими кредитами: компенсується лише тіло без відсотків/комісій.

Все це поширюється на два види споживчих позик — на купівлю житла (будинки/квартири) та автомобілів. Причому, лише в тому випадку, якщо нерухомість і машини знаходяться на окупованій території, постраждали в ході бойових дій/терористичних атак РФ (не піддаються капітальному ремонту, реконструкції) або повністю знищені.

У випадку з нерухомістю, на пільгу можуть розраховувати одержувачі різних видів кредитів:

• під купівлю житла;
• під будівництво та реконструкцію житла;
• під купівлю майнових прав на житло.

Ануляції кредитів мають проводити не лише банки, але й забудовники, які у борг зводили житлову нерухомість (оформляли кредити/розстрочки під майнові права). Усі пільги поширюються лише на те, що держава вважає соціальним об’єктом, — основне місце проживання позичальника. Підприємці, котрі купували нерухомість під господарську діяльність, на них можуть не розраховувати.

«Підставою для відмови може бути той факт, що іпотечний кредит було видано не для купівлі житла, а з іншою метою — наприклад, для ведення бізнесу», — пояснив адвокат юридичної компанії A.S.A. Group Валерій Єфремов.

Важливий момент: якщо людина після війни захоче отримати від держави компенсацію на відновлення житла чи машини, то їй доведеться повернутись до кредитних виплат за іпотекою та автокредитом. За тілом кредиту та за відсотками.

Ховатися від кредитора також не рекомендується. Якщо людина відновить закладене за кредитом майно за рахунок держави або отримає від неї компенсацію, але не повідомить кредитора, той має право стягнути відсотки у подвійному розмірі.

Що робити, щоб позбутися кредиту

Це не єдина вимога при отриманні пільг, які потрібно буде оформляти у суворій послідовності після набуття чинності нового закону.

Перший крок — подати до банку заяву з проханням заморозити кредит на час війни. Відразу анулювати кредит не можна, його спочатку треба заморозити. Це можна зробити в період дії в Україні військового стану та наступних 3 місяців. Коли банк схвалить заморозку, людина зможе припинити виплати за тілом кредиту та відсотків за ним аж до 90-го дня після зняття воєнного стану. Позичальнику відводять 90 днів на збір підтверджуючих документів (що майно в окупації або пошкоджене/знищене та ін.), які за законом дають йому право на пільгу.

Другий крок — подати заяву на ануляцію кредиту. Його можна буде зробити вже після перемоги України. Йдеться про списання всього кредиту — тіло + відсотки.

Не обов’язково робити обидва кроки, можна обійтися лише першим — лише заморозити виплати за кредитом на час війни, а після їх відновити. За бажанням позичальника. Але, якщо людина прагне ануляції, то доведеться пройти обидві процедури.

Дуже важливо спочатку оцінити свої шанси на отримання пільг. Адже якщо позичальнику заморозять кредит, і він зажадає ануляції, а потім він не зможе зібрати всіх підтверджуючих документів, то банк вимагатиме сплатити всі кредитні внески за період припинення виплат.

Згідно з законом, позичальники мають право на ануляцію кредиту за дотримання таких умов:

1. Забезпеченням за кредитом є нерухомість (позика оформлялася на її купівлю), сильно пошкоджена/знищена в ході збройної агресії PФ: квартира, житловий будинок або майнові права на них. Але тільки в тому випадку, якщо вони є єдиним місцем проживання позичальника з сім’єю (чоловік/дружина, діти, батьки та особи, особи під опікою, пов’язані загальним побутом).
2. Забезпеченням є знищений автомобіль, і він на 23 лютого 2022 року був єдиним у сім’ї. У кредитному договорі має бути зазначено, що позику оформляли для придбання машини.
3. Станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не може перевищувати 7 днів.

«Боржник у випадках, які підпадають під дію закону, має право звернутися до кредитора із заявою про тимчасове припинення кредитних платежів. Кредитор, зі свого боку, зобов’язаний припинити нарахування платежів за кредитом із 24.02.2022 р. та до дати закінчення військового стану. Доказом пошкодження чи знищення об’єкта нерухомого майна може бути звіт спеціалізованої організації, яка провела відповідне технічне обстеження», — загалом описав «Мінфіну» умови адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Микола Максимов.

Чому у списанні кредиту можуть відмовити власникам зруйнованих приватних будинків

Головна проблема, яка може виникнути під час оформлення пільги, — це документи. Просто так поблажок позичальникам не нададуть, все потрібно буде підкріплювати документально. Точний перелік таких паперів у законі не зазначений: Кабмін та Нацбанк мають опрацювати це питання та надати відповідні доручення уповноваженим органам для їх оформлення.

Експертам зараз лише залишається гадати, що це може бути. Не виключається впровадження єдиного документа — акта чи висновку про пошкодження (знищення) майна.

«Його може видавати представник Військово-громадянської адміністрації чи органу місцевого самоврядування. Складанню та видачі такого документа передуватиме отримання документів чи інформації від низки компетентних органів, зокрема, Нацполіції, Держслужби з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та ЗСУ. Логічно було б покласти обов’язок збирати відомості на уповноважений орган, який видаватиме документ про пошкодження/знищення майна. Проте, не виключено, що від позичальника вимагатимуть надати низку відомостей, таких як дату та опис обставин, за яких відбулося пошкодження майна», — вважає Валерій Єфремов.

Усі деталі мають бути викладені у підзаконних актах — постановах. Тут експерти бояться найбільшої тяганини та проблем із документальним підтвердженням руйнувань.

«Наша практика показує, що можуть бути нюанси з документами, що підтверджують, якщо ця норма не буде чітко регламентованою», — каже директор департаменту зі збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.

Найбільше складнощів може виникнути у людей з приватними будинками. Оскільки земля та побудований на ній житловий будинок — нерозривно пов’язані. Українське законодавство не дозволяє купівлю/продаж житлових будинків (крім багатоквартирних) окремо від земельної ділянки. Тому разом із будинками, як забезпечення за кредитними договорами в іпотеку передавалися і наділи, на яких вони розташовані.

«Особливістю земельної ділянки, у нашому випадку, є те, що вона не може бути повністю знищена через війну, а тому отримати відшкодування за її знищення неможливо. Передбачена законом процедура анулювання кредитів це не враховує, оскільки обумовлює отримання компенсації виключно за зруйновані будинки, а подальша доля земельної ділянки залишається поза процедурами. Тому остаточне рішення щодо таких кредитів залежатиме від волі кредитора та досягнутих домовленостей між ним та позичальником», — зауважив Валерій Єфремов.

На пошкоджені/знищені авто також буде непросто отримати документи:

• багато власників не можуть знайти свої машини, оскільки їх викрадали/знищували окупанти;
• багато авто після обстрілів перетворилися на металобрухт — їх неможливо навіть упізнати після отриманих пошкоджень, виникли цілі цвинтарі таких машин;
• місцева влада на деокупованих територіях евакуювала пошкоджені автомобілі або те, що від них залишилося. Це робилося без погодження, на власний розсуд, через що зараз важко знайти транспортний засіб та оцінити збитки.

Друга категорія документів для оформлення кредитної пільги — та, що підтверджує склад сім’ї та доводить, що житло єдине. Зазвичай, надається свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. А також довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно. У ньому відображені будь-які нерухомі володіння, через які сім’я може залишитися без кредитної пільги.

«З досвіду: найпоширенішою основою відмови може стати наявність іншого житла у позичальника чи членів його сім’ї. Тобто наявність у когось із сім’ї позичальника у власності навіть незначної частки, наприклад, 1/8 кімнати у гуртожитку площею 12 квадратних метрів, може стати підставою для відмови в анулюванні кредиту, незважаючи на те, що фактично проживати у такій нерухомості неможливо з об’єктивних причин. Подібні кейси були після Революції гідності у сфері реструктуризації валютних кредитів», — каже Валерій Єфремов.

Збирати підтверджуючі документи можна після подання заяви до банку та заморожування кредиту. Здавалося б, на це надається нормальний термін — 90 днів. Але якщо щось піде не так і всі потрібні папери зібрати не вийде, то треба буде повернутися до кредитних виплат. А також повернути все, що не було сплачено під час заморожування.

Держава заплатить банкам компенсації

Законодавці доклали всіх зусиль, аби захистити позичальників, та заборонили банкам переуступати заморожені кредити третім особам. За новим законом, ці кредити не можна перепродати колекторам, фінкомпаніям та іншим банкам. Людина домовлятиметься зі своїм первісним кредитором, сподіваючись, що той перейметься її проблемами і захоче отримати відшкодування.

Ануляція кредитів компенсуватиметься банкам та забудовникам за державний рахунок — мабуть, із держбюджету (за рахунок платників податків). Держава готова погасити за людей тіла кредитів із пошкодженими/знищеними війною заставами, якщо їй буде надано повний пакет вищеописаних документів. Що банк не зможе собі повернути — це відсотки та комісії. Це держкомпенсацією не покриватиметься.

«Інші збитки кредитора, зокрема, неотримані відсотки, закон визначає як втрачену вигоду, яка може бути відшкодована, відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора», — йдеться у коментарі юристів Укргазбанку для «Мінфіну».

Напевно, більшість банків подасть позови до PФ у міжнародні суди, але на такі стягнення знадобиться чимало часу.

Експерти дають різні оцінки щодо обсягу ануляції іпотек та автокредитів. За одними оцінками, він не перевищить 20% портфеля, за іншими — 30%.

«У момент (після завершення військового стану) банки зазнають збитків через подібні списання. Проте, всі банки повинні були створити підвищені резерви під дані ризики, щоб мінімізувати негативний вплив на роботу банку. Розмір самого збитку, за нашими оцінками, не повинен перевищувати 10−20% від кредитного портфеля фізичних осіб банку, оскільки йдеться про 20% від із самого початку окупованої території, яка переважно і постраждала, хоча нюанси можливі», — зазначив Олег Коробкін із ОТП Банку.

Очікується, що ануляції кредитів вимагатимуть переважно ті, хто купував машини чи квартири перед початком повномасштабної війни. За старими кредитами, виплаченими на 70−80%, претендентів на пільгу може бути небагато. Людям може виявитися вигідніше домогтися державної компенсації на відновлення житла та авто від влади та самостійно закрити свої позики.

Суди з банками та РФ

У всьому законі виписано тезу про те, що позичальники з сильно пошкодженим/знищеним майном (заставами) можуть анулювати свої кредити з 24 лютого 2022 року. Але чого немає у документі — це процедури повернення коштів, сплачених за кредитом із цієї дати.

Виникає суперечність: не платити за іпотеками та автокредитами з початку війни люди не можуть, оскільки втратять право на ануляцію, де умовою є прострочення не більше 7 днів. Але при проведенні ануляції немає процедури повернення всього того, що позичальник заплатив банку з 24 лютого до кінця війни. Хоча у новому законі і зазначено, що вона проводиться з першого дня повномасштабного вторгнення РФ.

Юристи вважають, що єдиною можливістю повернення цих коштів можуть стати судові суперечки.

«Законом не передбачено процедуру повернення кредитних платежів, які люди внесли з початку повномасштабного вторгнення PФ і до підписання угоди про ануляцію. Тому не вірю, що ці кошти вдасться повернути. Навряд чи банки самі захочуть щось повертати, а обов’язкової вимоги в законодавстві немає. Можливо, хтось захоче подавати судові позови і щось відсуджувати у банків, але не бачу тут реальної перспективи», — зазначив в інтерв’ю «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Його колеги також налаштовані скептично, хоча й не виключають позовів до ворога.

«Відшкодування вже сплачених кредитних платежів не передбачено новим законом. Є згадки про ануляції з 24 лютого 2022 року, але немає процедури та зобов’язання банків. Тому не думаю, що люди зможуть повернути свої гроші. Хоча не виключаю, що після війни постраждалі намагатимуться відсудити ці гроші у країни-агресора. Але на це можуть піти роки», — сказав «Мінфіну» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець

Щоб щось змінити у цьому питанні, доведеться ухвалювати новий закон.

Мінфін

АО «Кравец и Партнеры»

«Кабінет міністрів фактично сам вказав на те, що в COVID–сертифікаті відображена медична інформація. Тобто доступ до цієї інформації можливий, тільки за індивідуальним рішенням суду», — сказав у коментарі GreenPost юрист Ростислав Кравець.

Окрім того, в «Порядку» йдеться про те, що COVID-сертифікат містить персональні дані власника.

GreenPost 

АО «Кравец и Партнеры»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Журнал «Шо» більше не може продаватися у Львівській області через те, що виходить частково російською мовою. Лист із таким попередженням та посиланням на рішення Львівської облради отримав від дистриб’ютора видання у Львівській області його головний редактор Олександр Кабанов. «На території Львівської області буде заборонено публічне використання російськомовного культурного продукту в будь-якій формі, у тому числі і періодичних видань. … Прийняття цього рішення призведе до того, що ми будемо змушені припинити постачання російськомовних видань для мереж, які ми обслуговуємо», — написано в листі. Там же зазначено, що заборона буде діяти у Львівській області «до припинення окупації українських територій».

Кабанов у пості на Facebook додав: «Постачальник просто транслює те, що від нього вимагають офіційні органи, і претензій до нього немає ніяких».

Літературний і культурний оглядач журналу «Шо» Юрій Володарський в коментарі theБабелю повідомив, що поки неясно, що буде далі з розповсюдженням журналу у Львівській області. «Незрозуміло, підкорятися чи ні рішенням Львівської облради. Але на всяк випадок обережні люди, які не хочуть сваритися з владою, зокрема дистриб’ютор, виконують це рішення. Можливо, знайдеться інший постачальник, сміливіший. А можливо, «Шо» перестане продаватися у Львові та області», — сказав Володарський.

За його словами, видавати українську версію редакція буде зобов’язана після того, як набере чинності прийнятий нещодавно у першому читанні закон 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон передбачає, що у всіх російськомовних ЗМІ має з’явитися «дзеркало» українською мовою. «Але цей закон набуде чинності через рік з невеликим — після того, як його приймуть у другому читанні, підпише президент і опублікує офіційне друковане видання», — каже Володарський. Мова про закриття «Шо», за його словами, зараз не йде. «Природно, друк української версії вимагатиме додаткових витрат. Що при цьому зміниться — якість паперу, гонорари авторам, тираж — поки незрозуміло», — додав оглядач.

Ініціатор проекту рішення Львівської облради — депутат від «Свободи» Руслан Кошулинський. Ідея виникла після звернень ветеранів АТО. «Учасники московсько-української війни повертаються додому і чують у кафе і ресторанах російський шансон і попсу, яка звучала з тієї сторони на війні. Мій товариш, який був у полоні, розповідав, що його жорстоко катували під московський шансон. Як йому чути цю музику у Львові?» — каже Кошулинський. За його словами, через прохання ветеранів вимкнути російську музику в кафе і ресторанах міста не раз відбувалися бійки, навіть з використанням травматичної зброї.

«Коли [ветерани АТО] зверталися до правоохоронців, ті відповідали, що в Україні немає жодного документа на рівні закону, указу Президента чи постанови Кабміну, який регулював би такі речі. Тому ми прийняли це рішення, і за нього проголосували всі фракції», — сказав депутат. Він додав, що «якщо будь-яка юридична особа [наприклад, журнал «Шо»] не згодна з рішенням, може подати позов до суду і оскаржити його».

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець стверджує, що рішення Львівської облради суперечить Конституції України. У кількох статтях йдеться, що в країні гарантується вільне використання російської та інших мов національних меншин, а цензура заборонена. За словами Кравця, позов до Львівського окружного адміністративного суду може подати або редакція журналу «Шо», або прокуратура — з метою захисту норм Конституції. «Швидше за все, такий позов буде задоволений», — говорить Кравець.

Тома Балаєва, theБабель

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Грабители были клиентами

Сразу трое пострадавших обратились в полицию с заявлениями об ограблении их ящиков в депозитарии банка на ул. Межигорской. Так, 54-летний предприниматель заявил, что у него украли из ячейки $ 42 тыс., 5 тыс. евро и килограмм золота в слитках, 42-летний киевлянин — что у него исчезли $ 25 тыс., 40 тыс. евро и 360 фунтов стерлингов, о пропаже денег из этого отделения заявил и житель Киевской области. Всего было похищено около $ 350 тыс. Полиция обнародовала видео с камер наблюдения, где якобы запечатлен один из грабителей.

Наказания больше нет. Банкиры массово воруют деньги украинцев

Это не считанные случаи ограбления банковских ячеек в Киеве. В прошлом году, судя по данным в Реестре судебных решений, произошло 22 случая вскрытий посторонними людьми банковских ячеек, из которых было украдено в общем более $ 1,5 млн, а также 5 кг золотых слитков. Среди банков, которые подверглись атаке медвежатников, — как крупные, с хорошей многолетней репутацией, так и менее известные.

«За ограблениями банковских ячеек стоят одни и те же люди, что сейчас, что год назад. Нити ведут к руководству банков и даже выше. А исполнители, которых показывают на видео, — лишь отвлекающий маневр. Они специально позируют на камеру. Схема налажена годами, это бизнес», — сказал нам источник в правоохранительных органах.

Банкиры «в теме»

Эксперты также считают, что без банкиров ограбления ячеек было бы сложно совершить. «Я не исключаю, что даже топ-менеджмент может быть в этом замешан», — сказал нам старший партнер АК «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. С ним согласен экс-банкир Василий Горбаль.

Когда-то в Родовид Банке с завидной регулярностью начали пропадать деньги из банковских ячеек. И как установило следствие, к кражам было причастно руководство банка
Василий Горбаль

Но, по его словам, были случаи, когда банки с целью экономии сокращали расходы, в том числе на замену замков после каждого клиента. «А воры накануне арендовали ограбленные ячейки и воспользовались халатностью финучреждения», — говорит «Вестям» Горбаль.

«Таких дел сотни»

Судя по реестру судебных решений, банки, клиенты которых были ограблены, своей вины в этом не видят и упорно с ними судятся, не желая возвращать украденное. При этом суды часто становятся на сторону банков. «В большинстве банков отсутствует такая услуга, как доверительное хранение, когда все действия с ячейкой происходят в присутствии банкиров. И перед тем как вы заложите что-либо в сейф, банк проводит опись и оценку содержимого. И если ваши вещи исчезнут, банк будет обязан возместить потери», — говорит Кравец.

Но многие клиенты не желают, чтобы банк был в курсе, что и в каких объемах они хранят, поэтому банки предлагают стандартный договор, обеспечивающий клиенту полную анонимность вложений. «Согласно нему, формально банк не несет ответственности за сохранность вещей и документально подтвердить наличие средств и драгоценностей невозможно. Таких дел сейчас сотни», — отмечает Кравец.

Что нужно знать о ячейках

Василий Горбаль советует вкладчикам, прежде чем заключать договор аренды, узнать у сотрудника банка, есть ли в хранилище, где установлен сейф с ячейками, видеонаблюдение и отдельная комната для работы с ценностями. Также следует обратить внимание на документы. В договоре должен быть указан размер арендной платы, величина и номер ячейки, сумма залога за ключ и штраф за его утерю, а также условия вскрытия сейфа без арендатора при форс-мажоре.

Антон Дранник, Богдан Приходько, Ирина Касьянова, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Наручники на них надели в марте 2015 года в прямом телеэфире на заседании правительства, обвинив в организации коррупционных тендеров. Приговор по делу так и не вынесен, и периодически появляется информация, что фигуранты пытаются восстановиться на своих должностях.

Ничем не закончилось дело нардепа Игоря Мосийчука, который на видео требовал деньги за решение вопросов. Более того, в кулуарах все чаще звучат предположения, что закроется и дело главы ГФС Романа Насирова, которого подозревают в злоупотреблении служебным положением и хищении госсредств более чем на 2 млрд грн.

В то же время мелкие чиновники и госслужащие, которые попадаются на «бытовой» коррупции, сухими из воды выходят далеко не всегда. Как минимум они теряют свои должности, но нередки и приговоры с реальными сроками.

Кто и на чем попадается

По словам экспертов, чаще всего на взятках попадаются правоохранители (сотрудники полиции, прокуратуры, СБУ), налоговые инспекторы, чиновники уровня глав райадминистраций и их подчиненные. Замыкает топ работники органов юстиции — госрегистраторы различного уровня довольно часто встречаются на страницах судебного реестра.

К примеру, в Кировоградской области «проклятым местом» оказалась должность завсектором Госрегистрационной службы Александрийской райадминистрации. Там в июне и сентябре 2016 года на взятках попался завсектором Сергей К. Его уволили и по итогам двух судов оштрафовали на 20 400 грн и 850 грн. Но пришедший на это место новый руководитель Владимир П. долго не продержался: 9 марта 2017 года, по сообщению департамента защиты экономики Нацполиции, его задержали при получении 5000 грн за регистрацию нового юрлица — фермерского хозяйства.

«Я не знаю, брали ли они деньги — это слишком маленькая должность, чтобы что-то требовать. Слышал, что к предыдущему руководителю приходил явно подготовленный человек — положил на стол деньги и сразу начались «маски-шоу». Так что вполне могла быть и провокация. В любом случае, мы и раньше отказывались, если нас хотели «отблагодарить» (хотя приходили не только обычные люди, но и бизнесмены), а сейчас тем более это того не стоит», — рассказал «Вестям» один из сотрудников Александрийского райсовета.

Часто попадаются на взятках медики, работающие при медкомиссиях военкоматов. Так, в конце декабря 2016 года к двум годам условно приговорили старшего рентгенолога-лаборанта Глыбочицкой райбольницы (Черновицкая обл.) за то, что получила порядка 1000 евро за обещание «откосить» сына местной жительницы от призыва в армию.

Интересно, что к этому рентгенологу женщине посоветовала обратиться гадалка! «Эта женщина сказала, что моего сына заберут на АТО и там убьют. В испуге я не знала, что делать. Но экстрасенс мне дала телефон медика, которая помогла бы избежать призыва», — объяснила женщина в суде.

В Сумах в конце марта 2017 года СБУ задержали юрисконсульта одной из горбольниц, требовавшего 8000 грн у участников АТО, обещая не препятствовать им в получении инвалидности. А в Запорожье в феврале 2017 года Коммунарский райсуд наказал штрафом в 10 200 грн медсестру облбольницы, работающую с аппаратом МРТ. Несмотря на то что обследование на томографе в больнице было бесплатным, при обращении пациентов она систематически брала с них по 550 грн. Деньги, естественно, присваивала. На момент, когда схема была раскрыта, медсестра «обслужила» около 20 пациентов. Интересно, что по итогу все полученные ею деньги суд постановил отдать не пострадавшим, а вернуть в доход государства.

В то же время в Харькове 30 марта 2017 года суд оправдал акушера одной из местных больниц, которую обвиняли в требовании 10 тыс. грн за помощь при родах. «Признать невиновным и оправдать в связи с недоказанностью совершения уголовного правонарушения», — сказано в материалах судебного реестра.

Попадаются на взятках и педагоги. В прошлом году в Калуше (Ивано-Франковская обл.) преподаватель одного из местных учебных заведений за успешное прохождение практики и защиту диплома требовал у студента 4200 грн. Сейчас идет судебное разбирательство. А в Измаиле (Одесская обл.) преподавателя производственного обучения Суворовского профессионального аграрного лицея оштрафовали на 8500 грн за то, что потребовал у студента 3750 грн за выдачу копии диплома. Документ нужен был для дальнейшего трудоустройства.

По словам экспертов, если чиновника поймали на взятке, его судьба может сложиться по-разному. Прежде всего, их отстраняют от занимаемых должностей, но в большинстве случаев они отделываются штрафами.

Однако практика показывает, что за «вознаграждение» в 3–5 тыс. грн мелкие чиновники могут получить и реальный срок. «Так бывает с врачами. Человек пишет заявление, мол, я пришел оформить себе инвалидность, а мне намекнули, что «это не так просто». Он считает, что так с него потребовали денег, хотя врач просто предупреждал, что нужно будет долго проходить комиссии. Тогда медсестре дают пакет с деньгами и она передает его ничего не подозревающему врачу, а дальше понятые и задержание. Знаю о таком случае, который был весной 2016 года — врачу дали 4 года из 10 возможных», — добавляет адвокат Иван Либерман.

Провокации ради статистики

По словам Либермана, в небольших городах часто случаются провокации и откровенные подставы, цель которых — выбить кресло из-под чиновника уровня РГА или местной мэрии: «На «потерпевшего» цепляют скрытые видеокамеры, он заходит в кабинет, бросает на стол конверт с сотней долларов, говорит кодовую фразу вроде «спасибо за помощь», и сразу забегают понятые. Чиновник может видеть того человека второй раз в жизни и ничего у него не требовать, но это же надо еще доказать».

Однако юрист Ростислав Кравец говорит, что доказывать свою правоту чиновникам и госслужащим удается. «В последнее время в судебной практике стало появляться большое количество решений, где суды отказывают в привлечении к ответственности за получение взятки в связи с тем, что правоохранители фактически занимались провокацией этой взятки. В большинстве случаев эти провокации устраивают для того, чтобы улучшить статистику, ведь не секрет, что за последние 2–3 года количество раскрытых уголовных преступлений практически скатилось к нулю. Также эту технологию используют при переделах сфер влияния, умышленно создавая подобные ситуации, чтобы снять того или иного чиновника», — объясняет юрист Ростислав Кравец.

Ярослав Маркин, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Налоговая снова рапортует о своих достижениях, на сей раз НДС-ных. По данным ГФС, растут не только сборы от этого налога, но и объемы его возмещения. В первом квартале среднемесячные поступления от НДС составили 11,9 млрд грн. против 8,9 млрд грн. за аналогичный период прошлого года. К 1 апреля 2016 г. от возмещенного НДС предприятия получили живыми деньгами 22,2 млрд грн. — это почти вдвое больше, чем за январь—март 2015-го. «У нас больше нет проблем с возмещением НДС. Возмещение налога происходит в нормальном режиме, ожидание в среднем составляет 1,5—2 месяца: очередь, проверки — и плательщики получают тот НДС, который они должны получить. Прозрачные реестры на сайте ГФС: очередь, состояние проверки», — прокомментировал ситуацию главный налоговик страны Роман Насиров.

Так выглядит фасад новой системы администрирования НДС, сгенерированной депутатами параллельно с версткой бюджета-2016 и полноценно запущенной ГФС в начале марта. Речь идет о внедрении двух реестров претендентов на возмещение: в первом — крупные экспортеры с большими оборотами, во втором — остальные. По сути, депутаты законодательно закрепили существовавшую годами практику так называемых белых списков. Попавшие туда компании могли получать возмещение без дополнительных проверок и по упрощенной процедуре. Но означает ли это, что НДС стал менее коррумпированным, а государство наконец начало выполнять свои обязательства перед бизнесом в части своевременного его возврата?

Много вопросов вызывает само распределение предприятий по реестрам. Формально, если компания соответствует прописанным в Налоговом кодексе критериям, она автоматически должна попадать в первый реестр (хотя такого понятия, как автоматическое возмещение, уже не существует, определенные преимущества у фигурантов этого реестра все же есть). Но в реальности попадание в «реестр избранных» зависит от налоговой, а вернее, от того, как именно она посчитает, скажем, долю экспорта в общем объеме поставок или размер активов, или оценит иной параметр.

Также нигде не прописано, каким образом, в какой пропорции распределяются средства на возмещение. Закон лишь говорит, что возврат сумм НДС должен производиться в хронологическим порядке, то есть чьи накладные зарегистрированы раньше, тот раньше получает и возмещение. Но отследить эту хронологию пользователям реестра невозможно. Отсюда — слухи (налоговиков на этом никто за руку не ловил) о якобы имеющейся у фискалов возможности вмешиваться в работу реестра. «Раньше местные налоговые органы на требование возместить НДС переадресовывали плательщиков в центральный офис и ссылались на то, что ГФС после автоматизированного отбора вручную отбирала компании, которым будет возмещаться или не возмещаться НДС. Технически это осуществлялось путем примечаний в реестре, в которых местным фискальным органам в тех или иных формулировках давали указание не возмещать НДС, проводить проверки и т. д. Неизвестно, как это происходит сейчас», — рассказывает Оксана Кобзар — адвокат Адвокатского бюро Оксаны Кобзар .

Так же неизвестно, погашаются ли старые долги государства перед бизнесом, — в реестрах не отображается соответствующая информация, а содержатся только данные о возмещении, заявленном за февраль и март 2016 г. Именно этот источник использует глава ГФС, когда в официальных выступлениях озвучивает суммы бюджетной задолженности по НДС. «Из имеющейся у нас информации по некоторым плательщикам, суммы за январь-февраль были возмещены действительно с отсрочкой 1,5—2 месяца. Вместе с тем не погашаются старые накопившиеся за 2015, 2014 годы огромные суммы. Чиновники ГФС вообще называют их «неактивными», хотя это живые, вымытые из оборота средства. Как и раньше, плательщикам, у которых зависли большие суммы возмещения из прошлых периодов, звонят «люди из Киева», которые представляются то сотрудниками фискальной службы, то сотрудниками Минфина (если НДС уже взыскивается через суд) и обещают «содействие» в возмещении за вознаграждение в размере от 10 до 30% от суммы возмещения», — говорит Оксана Кобзар.

Впрочем, определенную систему в порядке возмещения НДС отследить все же возможно. «Автоматическое возмещение происходит только крупным иностранным предприятиям либо компаниям, чьи собственники приближены к власти. Средним и малым предприятиям НДС просто не возвращают. Даже при наличии всех проверок банально не направляются платежные поручения в казначейство для выплаты. Не говоря уже о том, что отказать в возмещении можно, найдя в цепочке сомнительную компанию и бесконечно проводя сверки и суды. Также налоговая не брезгует без согласованных уведомлений-решений возбуждать уголовные дела и таким образом давить, заставляя отказаться от возмещения НДС или затянув этот вопрос надолго», — утверждает старший партнер юридической компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

С иностранцами ситуация понятна — им будут платить все до копейки и в срок, чтобы не нарваться на очередной неприятный разговор с донорами. Что касается местных компаний, то в неравное положение их ставит не только фактор приближенности к власти. Схемы с незаконным возмещением НДС (или позволяющим получить завышенную сумму) никуда не делись. Крупным холдингам проводить их легче за счет операций со связанными компаниями внутри ФПГ и безупречного оформления финансовой документации. А это означает, что, переплачивая одним, налоговая вынуждена экономить на других.

Управа на схемщиков вроде бы есть — контроль над трансфертным ценообразованием, позволяющий отслеживать минимизационные операции со связанными лицами. Но этим практически никто не занимается. Поговаривают, что на всю страну в налоговой работают лишь несколько профильных специалистов, основной же вал работы сгружают на обычных инспекторов, которые занимаются трансфертным ценообразованием спустя рукава. «Дают о себе знать и пробелы в регулировании. В западных странах правила контроля над трансфертным ценообразованием сопровождаются очень детализированными методиками и регламентами, которые в Украине не принимаются. Нет и эффективных общих правил против оптимизации налогов, так называемых GAAR, направленных на выявление операций, в которых отсутствует деловая цель», — говорит эксперт по вопросам налоговой политики Института общественно-экономических исследований Юрий Федчишин. Почему? — вопрос к налоговой и Минфину. И очень сомнительно, что новое руководство финансового ведомства захочет менять ситуацию.

Елена Демина, ДС

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Обыск редакций газеты «Вести» и журнала «Вести. Репортер» правомерен. Однако методы, которые использовали силовики из Госфискальной службы, отсылают к временам Виктора Януковича.

Так считает юрист, старший партнер адвокатской конторы «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

«Формально, если есть направление на обыск, то он правомерен. Другой вопрос в методах – недопуск адвокатов и правозащитников, блокирование работы редакции. Революция достоинства проходила не для этого, — считает юрист. — Все происходит точно так же, как и раньше. И если хотят как-то расправиться с какими-то СМИ – это не тот способ.

Налоговики обязаны вам предоставить протокол обыска и изъятых вещей. Также вы можете оспаривать изъятое оборудование и, что самое важное, подать иск по возмещению материального ущерба», — сказал Кравец.

18 июня группа людей назвавшихся налоговой милицией, без предъявления каких-либо документов, выломав двери, ворвалась в офис холдинга «Вести», который находится в бизнес-центре «Гулливер» в Киеве.

В настоящее время помещение полностью заблокировано. Юристов и адвокатов холдинга, а также других работников, захватчики внутрь не пускают.Стало известно, что в настоящий момент сотрудники налоговой изымают сервера и ноутбуки редакции.

Как стало известно редакции, сейчас готовится захват офисов титушками — вооруженные боевики попытаются занять помещение редакции сразу после налоговиков.

Юлиана Скибицкая, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры