📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова КМУ від 07 липня 2025 р. № 809 Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра”

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця.

Ну от наприклад чи відрізняється доброчесність для судді Конституційного суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, звичайного судді, незвичайного судді – судді Вищого антикорупційного суду, детектива НАБУ, слідчого ДБР, поліцейського, керівника БЕБ, детектива БЕБ, звичайного прокурора, незвичайного прокурора – прокурора САП або ще біль незвичайних суддів АП ВАкС і т.д.

Ну, наприклад, хтось може вимагати платити аліменти на дитину в 1 грн, незаконно перетинати державний кордон, як суддя ВАкС Галабала, хтось може ігнорувати норми Закону та відверто знущатись над правовою визначеністю, як суддя ВС-КГС Кібенко та чиї рішення ЄСПЛ визнає такими, що порушують права людини, хтось може не давати логічних пояснень про статки, як член ВРП та підлабузник, як на мене, професійних громадських активістів ексчлен ВРП, що не пройшов до КСУ Бойко, а для когось це вже недоброчесність і невідповідність займаним посадам. І таких прикладів тисячі.

Якщо все ж доброчесність відрізняється, то чим, і що саме може зробити член ВРП і не може зробити суддя чи детектив НАБУ або прокурор чи незвичайний прокурор або незвичайний суддя?

В чому вимірюється та вигадана міжнародним збродом та підтримана їх безробітними посіпаками доброчесність, кілограми, літри, метри, кількість лайків під постами, похлопуванням по щоці іноземцями чи виконанням якихось їх потаємних фантазій?

Й до речі, а хто оцінював і як доброчесність цього міжнародного зброду, який в Україні примушують називати експертами про яких ніхто і нічого не знає і не несе жодної відповідальності?

Чи це просто таке зручне слово, яке проголошується з серйозним обличчям, іменем якого можна робити, що завгодно, нічого не пояснюючи і з розумним видом всім розповідати, що це дискреція?

Може варто вже припинити шукати святих, яких немає і оцінювати людей за тими показниками, які можна перевірити і які прозорі та очевидні, чи це не вигідно і тоді не вдастся прибрати незалежних та сильних, що дійсно захищають права людини, виконують та шанують Закон й роблять все можливе для незалежності та суверенітету України?

Просто згадайте про це, коли вчергове від цього зброду та зрадників почуєте, що хтось не відповідає посаді.

Ростислав Кравець

Адвокат, голова АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Що таке тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, розповідає адвокат Ростислав Кравець.

За правилами військового обліку в Україні, кожен чоловік віком від 18 до 60 років повинен мати військово-обліковий документ. Таким документом є військовий квиток, проте замість нього може видаватися тимчасове посвідчення.

Тимчасове посвідчення військовозобов’язаного — це документ, який посвідчує військовозобов’язану особу, що перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського й старшинського складу. Також визначає належність його власника до виконання військового обов’язку.

Бланки тимчасових посвідчень виготовляються самостійно міськими, районними чи військовими комісаріатами, підрозділами Служби зовнішньої розвідки України, відповідними органами Служби безпеки України.

Згідно з Наказом Міністерства оборони України №610 від 21.11.2017 року тимчасове посвідчення військовозобов’язаної особи повинно виготовлятися з цупкого паперу, мати розмір 145 х 210 мм і містити таку інформацію:

• номер посвідчення;
• фотокартку розміром 35 х 45 мм;
• ПІБ військовозобов’язаної особи;
• військове звання;
• профіль;
• склад;
• категорію;
• військово-облікову спеціальність;
• причину видачі тимчасового посвідчення;
• придатність проходження військової служби за станом здоров’я;
• зарахування в запас;
• потребу в повторному медичному огляді.

На зворотному боці зазначаються: дата видачі, особливі позначки, дані антропометричних вимірів, позначки про військовий облік, підпис військового комісара. Документ завіряється печаткою та підписом власника про ознайомлення з правилами військового обліку.

Тимчасове посвідчення видається військовозобов’язаним, які:

• втратили військові квитки;
• не проходили військову службу;
• не проходили навчальні збори та не мають військово-облікової спеціальності;
• взяті на військовий облік військовозобов’язаних та яким надані первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ);
• прибули з місць позбавлення волі;
• військовозобов’язаним-жінкам;
• особам, що визнані призовними комісіями непридатними до військової служби або обмежено придатними у воєнний час за станом здоров’я.

Як отримати тимчасове посвідчення військовозобов’язаного

Видача, як і вилучення, тимчасових посвідчень проводиться лише у порядку, встановленому для військових квитків, що визначено Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки України та Службою безпеки України для військовозобов’язаних, які там стоять на обліку.

Отже, в Україні військовий облік проводиться за місцем проживання. Його здійснюють територіальні центри комплектування і соціальної підтримки.

Саме ТЦК ставлять на військовий облік чоловіків і видають військово-облікові документи. Замінити тимчасове посвідчення чи відновити втрачене також можна лише в ТЦК.

Реєстрація зазначеного документа здійснюється у діловодстві за книгами обліку вихідних документів.

Термін дії тимчасового посвідчення військовозобов’язаного

Термін дії тимчасового посвідчення військовозобов’язаного у затвердженій його формі та порядку про нього — не прописаний. Як і військовий квиток, він так само посвідчує військовозобов’язану особу. Заміняти його потрібно в разі псування, втрати або якщо вже не лишилося місця, щоб вносити інформацію.

Що робити у разі втрати тимчасового посвідчення

За зберігання своїх військово-облікових документів відповідають самі військовозобов’язані, призовники та резервісти. За втрату чи псування документа передбачено штраф, розмір якого становить від 510 до 1 700 грн.

Джерело: fakty.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це йдеться в указі № 149/2024 Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби.

– Є указ про звільнення в запас строковиків – тих, хто був призваний на військову службу ще до початку повномасштабного вторгнення, – заявив Зеленський у відеозверненні 7 березня.

Глава держави пояснив, що на прохання військового командування потрібно кілька тижнів на підготовчі процедури – на заміну людей з погляду оборонних завдань. Зеленський наголосив, що з квітня строковики будуть направлені в запас.

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначив, що військовослужбовці строкової служби, термін служби яких закінчився під час дії воєнного стану, а також військову службу яких було продовжено понад встановлені терміни — звільняються з військової служби в запас у терміни, визначені указом глави держави.

Юрист також зазначив, що далі призову й строкової служби більше не буде, а буде тільки базова служба.

Юрист і адвокат прокоментував, що демобілізовані особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу. Тобто призвати на службу їх можуть тільки за власним бажанням.

Водночас президент Володимир Зеленський заявив, що частина строковиків підписали контракт про службу в Силах оборони України, подякувавши кожному з них.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Йдеться про відверте шкідництво

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зізнався:

“Коли читаєш подібні новини, одразу розумієш – особи, які є абсолютними профанами у галузях, якими намагаються керувати, можуть наробити ще більше бід, ніж наробили. Ініціативи Мін’юсту щодо надання можливості засудженим чи тим, хто має умовний термін, служити у ЗСУ, бути мобілізованими – це насправді страшно. Як на мене, “лікувати” це треба таким чином: створити один підрозділ із засуджених, а всіх представників Мін’юсту (включно з керівником), які доклали руку до цього законопроєкту, а також усіх членів Кабміну, які підтримають цю дикість – поставити керувати таким підрозділом. І направити на фронт для виконання бойових дій. Упевнений, приблизно за тиждень у цих “законотворців” кардинально зміниться світогляд. У тому числі – у ракурсі того, чи можна давати зброю до рук засудженим чи тим, хто відбуває умовне покарання”.

Служба у ЗСУ – це насамперед честь та повага, підкреслює Ростислав Кравець. Саме тому, пояснює він, у законодавстві, яке розроблялося професіоналами, було прописано заборону брати на службу засуджених (за тяжкі злочини), а також тих, хто перебуває на умовно-достроковому…

“Щодо тих, хто засуджений за не тяжкі злочини, їх мобілізувати можна, але після того, як відбудуть покарання, – пояснює експерт. – На мою думку, такі пропозиції, як зараз вносяться Мін’юстом, це вже не стільки про непрофесіоналізм, скільки про відверте шкідництво. Демотивація йти до ЗСУ для звичайних громадян, дискредитація армії. Це виглядає як системна робота певних осіб щодо знищення незалежності та територіальної цілісності України, нашої державності”.

Не можна всіх засуджених загрібати під один гребінець

Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко вважає, що запропонований законопроєкт має право на життя.

Слід зрозуміти, пояснює експерт, що будь-яке покарання не має на меті помститися порушнику закону. Покарання насамперед носить виховний характер.

“Особисто до мене ще до початку повномасштабного російського вторгнення звертався офіцер (майор), який у зоні АТО під час суперечки з одним із місцевих жителів щодо української мови, завдав опоненту тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Порушника посадили. Ми спілкувалися телефоном. Він визнав свою провину, правильність вироку. Але, наголошував, що хоче воювати. Що він – спецназівець. “Яка від мене користь за ґратами? Набагато більше користі своїй країні я принесу на фронті”, – казав він. І таких – чимало. Вважаю, що держава має дати можливість таким українцям поновити своє чесне ім’я зі зброєю в руках”, – зазначає Сергій Войченко.

Він акцентує, що не можна всіх засуджених гребти під один гребінець.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

Після публікації видання WP про нібито плани українського військового командування оголосити в Україні повну мобілізацію такий розвиток подій дещо сколихнув вітчизняний інформаційний простір.

“Телеграф” запитав у адвоката і правозахисника Ростислава Кравця, про деякі юридичні аспекти цієї гострої теми та які нові ризики з’являються для громадян призовного віку?

— Які правові механізми існують у вітчизняному законодавстві для оголошення в Україні “повної мобілізації”?

— По-перше, щоб проводити повну мобілізацію, потрібне не рішення Кабінету міністрів, а закон, який би закріпив певні права та обов’язки громадян України. А також обв’язки держави перед громадянами України.

По-друге, у разі проведення “повної мобілізації”, звичайно, треба розуміти, яким чином утримувати цих мобілізованих, за які кошти. Тому що на сьогоднішній день навіть ця ситуація з виплатою 30 тисяч гривень також підняла дуже великий пласт проблем, які існують в Україні з бюджетними виплатами.

Тому, проводячи цю “повну мобілізацію”, як зазначають (як я вважаю) деякі популісти, треба все ж таки розуміти, чим ми будемо годувати цих військових, чим будемо їх забезпечувати і яким чином вони будуть воювати.

Відтак, оголошуючи про таку мобілізацію, все ж таки, треба розуміти: ми ж не російська федерація, нам же не потрібне “гарматне м’ясо”. А Україні потрібні більш-менш освічені військові. Тому, щоб готуватись до такого кроку, вважаю, що вже на сьогодні держава повинна створювати відповідні клуби, відповідні курси і так далі, аби чоловіків певним чином навчали хоча б азам військової майстерності, наступу і всього іншого.

А так, що ми зробимо? Мобілізуємо осіб, будемо їм виплачувати заробітну плату, і що далі з ними робити?! Зазначу, що мінімум для підготовки потрібно півтора-два місяці. Чи є цей час, чи є така можливість робити таку підготовку? Це вже питання до Міністерства оборони і до Генерального штабу ЗСУ.

Таким чином, з огляду на всі ці обставини, знаєте, проводити “повну” мобілізацію — це дуже добре, однак треба розуміти, що з цим далі робити. Оскільки, є приклад з тими ж самими виплатами по 15 млн грн — їх ніхто не відміняв. Ми ж прекрасно розуміємо, що за кожну загиблу особу будуть виплати. Прекрасно розуміємо, що держава, ймовірно, буде всіляко уникати, не віддавати відповідні документи, але через це буде безліч судових позовів, які рано чи пізно все ж таки надійдуть до судів, і згодом відповідні судові рішення потрібно буде виконувати.

Тому діяти з таким підходом, коли з одного боку держава хоче мобілізувати, а з іншого — вона робить все можливе, щоб уникнути виконання своїх обов’язків, це не дуже гарний стимулюючий підхід для того, щоб збільшувати рівні мобілізації.

— Для чого Кабмін прийняв постанову про розширення прав військкоматів та які в зв’язку з цим можуть виникнути юридичні колізії для громадян і держави?

— Вважаю, що у даному випадку неправильно говорити, що військовозобов’язаних тепер будуть “виловлювати” в інших містах. Не “виловлювати”, а вручати повістки. Ніхто не від кого не ховається, окрім народних депутатів, які втікають за кордон та які вносять зміни до Закону про мобілізацію, щоб їх не мобілізували. Іншими словами, у нас на державному рівні фактично єдині особи, хто ухиляється від військової служби, — це народні депутати. Всі інші громадяни належним чином виконують свої обов’язки.

Що ж стосується змін, які уряд вніс до положення про роботу цих Тимчасових центрів комплектації (нагадаю, цей документ спочатку був затверджений тільки 23 лютого 2022 року), передбачено, по-перше, що військкомати вже не регулюють питання, пов’язані з територіальною обороною; і по-друге, безпосередньо мають можливість рядовому складу (тобто не офіцерам) вручати повістки не за місцем реєстрації цих осіб.

Це в принципі може призвести до ще більшого безладу в цих ТЦК. Тому що на сьогоднішній день безпосередньо не створений реєстр військовозобов’язаних. І навіть сьогодні дуже часто трапляються випадки, коли особа вже рік воює, а їй приходять повістки, що треба прийти на медичну комісію чи для уточнення даних, або викликають для призову/мобілізацію на військову службу. Хоча такий солдат вже рік як воює!

А з огляду на цю ситуацію взагалі можуть виникнути такі випадки: стосовно однієї тієї ж самої особи можуть існувати декілька особових справ, що є неприпустимим. Наприклад, у Львові, у Києві, десь у Дніпрі (якщо людина є ще й внутрішньо переміщеною особою). Тож взагалі може бути 3-4 особові справи.

Припустимо, особа може воювати, а потім, коли не дай Бог, з нею щось станеться, чи вона потім звернеться за певними соціальними пільгами, виявиться, аби довести, що вона воювала, буде вкрай важко.

Адже будуть якісь особові справи, де такий військовий взагалі буде вважатися ухилянтом, чи взагалі не проходив службу. І навіть зараз, якщо ви запитаєте у ТЦК, де ж повинна обліковуватися особа, ніхто вам толком нічого не скаже. Таких випадків буде багато.

Зараз, наприклад, коли особи повертаються пораненими, щоб отримувати відповідні посвідчення та пільги, їх жбурляють по трьом-чотирьом військкоматам, мовляв, ви там були прописані, а ви туди переїхали, отой Центр комплектації вас мобілізував, от і бігайте та шукайте, де ж там ваша особова справа знаходиться. Хоча у всіх є ваша особова справа, а просто ніхто не хоче цим займатися.

— Все ж таки, не до кінця зрозуміло, чи мають тепер право представники ТЦК вручати повістки на вулицях і кому саме, наскільки тепер такі дії законні?

— Насправді, до внесення змін до згаданої вище постанови Кабміну те, що представники ТЦК робили на вулицях, вручаючи повістки, було перевищенням їхніх повноважень. Наразі КМУ дав можливість уникнути представникам ТЦК відповідальності за порушення безпосередньо своїх обов’язків.

Зараз основна мета цієї постанови — зняти відповідальність з керівників центрів компелектації, які раніше незаконно (і це, власне, своїм рішення підтвердив сам уряд) вручали повістки особам, які знаходились не за місцем реєстрації.

Зазначимо, наразі в Україні триває загальна мобілізація, згідно з якою до лав ЗСУ можуть призвати чоловіків віком від 18 до 60 років.

Але в інфопросторі активно обговорюють тему про “повну мобілізацію”. Втім, згідно зі статтею 4 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” мобілізація може бути загального або частковою. Тому інших видів мобілізації, зокрема так званої “повної”, просто не існує.

Також варто зазначити, що Указом президента України Володимира Зеленського (№ 65/2022 від 24.02.2022) було оголошено загальну мобілізацію, яка подовжувалася відповідними указами та станом на сьогодні проводиться і надалі на всій території України.

При цьому президент має діяти виключно в межах своїх повноважень та чинного законодавства. Тому оголосити про “повну” мобілізацію без відповідних змін в профільне законодавство неможливо.

Телеграф

АО «Кравець І Партнери»

Сайт Pro Гроші разом з головою профспілки “Українська незалежна фундація юристів” Ростиславом Кравцем розповідають, що таке довіреність та як її оформлюють.

Як оформити довіреність

При оформленні такого документа необхідно вказати, хто саме його видає, термін дії, можливість перевірки за цією довіреністю, дії, якими наділяють довіреного, а також інші істотні умови, які довіритель може вказати у цій довіреності.

Нотаріально має бути завірена довіреність, яку видає фізична особа. Присутність при оформленні людини, якій довіряють, необов’язкова, достатньо того, хто видає цю довіреність, але бажано максимально ідентифікувати особу, на яку оформлюється документ. При цьому довіреності юридичних осіб не завіряють нотаріально, окрім випадку передоручення.

Якщо в документі буде тільки ПІБ, потім можуть виникнути питання стосовно ідентифікації особи, якій довіряють. Та на підставі такої довіреності, в якій дані заповнені не повністю, вкрай важко здійснити будь-які дії. Цілком імовірно, що органи, в яких цей документ буде пред’являтися, відмовлять у здійсненні будь-яких дій.

РОСТИСЛАВ КРАВЕЦЬ

Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АТ “Кравець і партнери”

Оформлення довіреності здійснюється виключно за присутності особи, яка видає. Що стосується юридичних осіб, довіреність можна виписати будь-де і відправити поштою тій особі, якій довіряють.

Довіреність міжнародного зразка та ціни на оформлення

Довіреності міжнародного зразка не існує, все залежить від міжнародних договорів про взаємне визнання документа. Після оформлення необхідно легалізувати довіреність у посольстві тієї країни, де проживає особа, якій довіряють.

Людина, яка перебуває за кордоном, може звернутися до посольства чи консульського відділу України за кордоном, і там оформити довіреність. Така довіреність буде дійсною, оскільки в кожному посольстві є особи, які мають право оформити та видати такий документ. Після цього людина може відправити цю довіреність в Україну, – повідомляє експерт.

Вартість оформлення довіреності у кожного нотаріуса різна, оскільки є свої витрати на закупівлю бланків, вхід до реєстру, куди він розміщує копію цієї довіреності. Тому нотаріус сам ставить ту маржу, яку вважає необхідною. Зараз в середньому оформлення довіреності коштує 500-600 гривень, але, знову ж таки, все індивідуально.

Чим може бути небезпечна довіреність

В Україні досить часто трапляються ситуації, коли шахраї підроблюють довіреності від імені інших людей. Однак, якщо довіреність оформлена неправильно, то нею не можна буде скористатися.

Навіть якщо людина оформляє довіреність, за якою продає автомобіль, після закінчення терміну дії довіреності все одно потрібно буде їхати до власника, тому що самостійно вона не зможе її продовжити, – зазначив юрист.

З моменту закінчення терміну дії основної довіреності всі документи, видані в порядку передоручення, теж будуть вважатися недійсними. Наприклад, при оформленні майна за дорученням необхідно вкластися в той термін, на який його видано, тому що самостійно продовжити цей термін людина не може.

Найчастіше нотаріуси відмовляються видавати довіреності терміном більше ніж на 3 роки, але були такі випадки, коли довіреність видавалась і на 10-15 років, тут також все індивідуально.

Про Гроші

АО «Кравец и Партнеры»

Секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України Олексій Данілов на брифінгу у понеділок, 7 листопада, дав пояснення щодо переходу у власність держави активів стратегічно важливих підприємств. Раніше повідомлялося, що серед них – АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “Запоріжтрансформатор”, ПрАТ “АвтоКрАЗ”, ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, які пов’язують з олігархами Ігорем Коломойським, Костянтином Жеваго, В’ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним. За словами Данілова, вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міноборони. Після завершення дії воєнного стану, відповідно до вимог закону, вони можуть бути повернені власникам або буде відшкодовано їхню вартість. Як оцінюєте це рішення? Які в нього можуть бути наслідки? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Те, що відбувається зараз – просто видимість деолігархізації

Голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко вважає, що навіть якщо ці підприємства перейдуть державі, нічого кардинально не зміниться.

“Так, буде призначено керівників, проведуть якийсь тендер, призначать членів наглядової ради. Але навряд чи це якось вплине на роботу цих підприємств, – зазначає експерт. – Зміна власності нічого не змінює. Той самий “Мотор Січ” точно розвалиться, повторивши долю “Південмашу” – повної руїни, що висить на балансі держави. Думаю, “Мотор Січ” у майбутньому генеруватиме лише збитки, ніхто не знатиме, що з ним робити раніше. Там купа контрактів була, зв’язків Богуславського, схем, знайомств. Нині все це обірвалося”.

А “Укрнафта”, продовжує Олександр Охріменко, і так була фактично у власності держави.

“Коломойський періодично грів там руки, скандали якісь виникали. Але у Бені це підприємство ще Порошенко фактично забрав. Те, що відбувається зараз, — просто видимість деолігархізації. Ми забираємо в олігархів! Що це дасть народу Україну? Да нічого! По суті, піар влади. Показати людям – дивіться, ми працюємо! Ми маємо купу держпідприємств. І практично всі вони є збитковими, пронизаними корупцією. Скільки б директорів там не міняли, закінчується скандалами”, – констатує експерт.

Перспективи повернення цих підприємств власником, виплат якихось коштів за них вкрай туманні

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“Було б непогано дізнатися, чому саме ці підприємства обрано для переходу у власність держави. На якій підставі. Частина є банкрутами – ті ж “Запоріжтрансформатор”, “АвтоКрАЗ”. А Кременчуцький нафтопереробний завод, який є основним активом Укрнафти, знищено обстрілами. Що саме тепер хочуть робити на цих підприємствах – не зовсім зрозуміло.

Крім того, експерт звертає увагу, що на підставі закону, на який посилаються представники РНБО, держава зобов’язується повернути вартість зазначених підприємств, а після закінчення військового стану, якщо власник захоче, він може через суд повернути ці підприємства.

“Було цікаво дізнатися, за якою вартістю оцінені акції цих підприємств. Адже фактично виплати за них наразі вже екс-власникам покладаються на наших дітей. Є закон та відповідний порядок, затверджений ще у 2012 році. Згідно з ними терміни подібних виплат можуть розтягуватися до п’яти років. Але ж ми розуміємо, що в повоєнній Україні це буде дуже добрий термін – якщо протягом п’яти років комусь щось компенсуватимуть”, – зазначає Ростислав Кравець.

Він вважає, що перспективи повернення цих підприємств власником, виплат якихось коштів за них є вкрай туманними.

“Як туманна, на мій погляд, і оцінка вартості активів даних підприємств, і мета передачі у власність держави активів, які у своїй частині є банкрутами. Давно відкриті процедури банкрутства щодо деяких із них. Зрозуміло, що через те, що вони стали державними, ці процедури можуть бути припинені. Але це аж ніяк не відновить роботу цих заводів та підприємств”, – пояснює експерт.

На місці президента варто було б розглянути входження держави в контрольний пакет акцій таких підприємств – понад 50-60%

На думку адвоката, кандидата юридичних наук Сергія Войченка, до цього переліку слід було б включити енергетичні системи, які перебувають у власності Ахметова. Адже вони теж – стратегічні підприємства, пояснює експерт.

“Зрозуміло, що дехто говоритиме про певний наступ на право власності, яке має бути захищене законом. Але ми маємо нові реалії – воєнного часу, – наголошує Сергій Войченко. – До того ж, певні категорії людей, по-перше, отримали ці активні за безцінь, по-друге, наживалися на них (хтось у співпраці з владою, хтось – завдяки власному монопольному становищу та укладання договорів про ненапад із тією ж владою за певний відсоток)”.

Експерт наголошує, що після війни країну треба буде відроджувати, ставити на ноги. І було б добре, щоб на той час на стратегічних підприємствах діяла ефективна система управління.

“Я на місці президента розглядав би входження держави в контрольний пакет акцій таких підприємств – понад 50-60%. Щоб держава була акціонером, могла отримувати прибуток та забезпечувати замовленнями, не маючи проблем із ефективним менеджментом. Але однозначно – стратегічні підприємства, включаючи ті, котрі дають українцям воду, газ, тепло, електроенергію, мають бути негайно націоналізовані та передані народу України”, – вважає Сергій Войченко.

Коментарі

АО «Кравец и Партнеры»

Уряд України передбачив проведення цільової мобілізації громадян для ліквідації наслідків воєнних дій. Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук. Експерти проаналізував для видання “Коментарі” це рішення.

З’явиться можливість допускати до надання соціальних послуг осіб, які не мають необхідної профільної освіти.

Ростислав Кравець, адвокат, голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери” пояснює:

“Кабмін вніс зміни до своєї постанови, яка регулює питання створення та дії єдиної системи цивільного захисту. До речі, постанова, яку зараз відкоригували, була прийнята у 2014-му, причому підписував її ще Микола Азаров, який на той момент був прем’єром. Суть постанови у створенні органами влади, міністерствами відповідних систем для захисту населення. Що стосується питання залучення цивільних осіб до роботи даної системи, то воно, як я розумію, ще до кінця не опрацьовано. Навіть у тій інформації, яка розміщена представниками Кабміну, не зрозуміло, яким чином це здійснюватиметься”.

Крім того, продовжує експерт, стоїть питання щодо можливості компенсації витрат цивільним особам, які беруть участь у відповідних роботах.

За словами Ростислава Кравця, функціонування цієї системи покладено на Кабмін, на центральні та регіональні органи влади відповідні підсистеми.

“Виходячи з озвученого прес-релізу, буде можливість допускати до надання соціальних послуг осіб, які не мають необхідної профільної освіти. А також компенсація їм за надання таких послуг. Наскільки я розумію, йдеться саме про допомогу громадянському населенню. Тому що самих соцпрацівників, які мають відповідну профільну освіту, не вистачає. Чимало виїхало за кордон, є загиблі, поранені. Ті, хто залишився в строю – фізично не можуть впоратися з кількістю людей, яким потрібна соціальна допомога. Тому, мабуть, було ухвалено рішення допустити до надання такого виду послуг осіб, для яких це не є основним видом діяльності та які не мають необхідної профільної освіти”, – резюмує Ростислав Кравець.

Україні слід використовувати адміністративні важелі там, де вони є необхідними. І не забувати про ринкові стимули

Професор соціології Павло Федорченко-Кутуєв наголошує, що екстраординарні, надзвичайні обставини вимагають і надзвичайних заходів.

“Йде повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України. І РФ веде цю війну, переважно, проти цивільного населення і проти цивільних інфраструктурних об’єктів, які не мають жодного військового значення, а руйнуються лише для того, щоб погіршити соціально-економічний стан нашої країни. Тому після війни, після української перемоги виникне нагальне завдання реконструкції, відновлення країни. Багато міст, населених пунктів серйозно постраждали від атак російських агресорів. І добре, що Кабмін уже думає про майбутнє, напрацьовує нормативну базу на відновлення”, – вважає соціолог.

На його думку, важливо, щоб навіть у цих надзвичайних умовах ми спиралися не лише на командно-адміністративні мобілізаційні методи.

“Має бути комбінування адміністративних методів з методами ринковими, – пояснює Павло Федорченко-Кутуєв. – Наприклад, можна вивчити досвід політики американського президента Франкліна Делано Рузвельта під час депресії 30-х років, коли створювалися робочі місця у сфері будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів. І той самий міст “Золоті ворота” у Сан-Франциско – пам’ятник тієї епохи, коли об’єднувалися адміністративні заходи з ринковими методами. Що дало у результаті відмінний результат. Таким шляхом слід іти й Україні. Використовувати адміністративні важелі там, де є необхідними. І не забувати про ринкові стимули. Основний ключ – рішучість та гнучкість держави у діях, спрямованих на відновлення країни”.

КОМЕНТАРІ

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»