Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Народні депутати повністю себе дискредитували. Також вони повністю дискредитували звання та розуміння народних депутатів, адже в них немає знань, щодо державного управління. Якщо ж подивитися на самого нардепа Дунду, який зробив таку заяву, то він пов’язаний з олігархом Коломойським. Він працював у Приватбанку та збанкрутілому банку Україна. Тому важко об’єктивно сприймати його висловлювання стосовно свободи слова. З огляду на його життєвий шлях навряд чи ця особа розуміється на держуправлінні та держполітиці», — каже Р. Кравець.

На його думку, українці, на жаль, повірили президенту Володимиру Зеленському сподіваючись на якість зміни, однак своїм вибором привели до влади велику кількість випадкових людей.

«А щодо заяв про заборону свободи слова, то це побудова тоталітарної країни. В принципі в будь-якій демократичній країні, навіть у воюючій, за такі висловлення вже б засудили за державну зраду. Це заклики до повалення конституційного строю, заклики до позбавлення громадських прав та свобод, не дивлячись на війну. Все це свідчить про не дуже високі моральні та розумові здібності нардепа та про що Дунда, як і інші представники провладної партії замість підтримки та розвитку України, вносять розлад від суспільства та намагаються збудувати тоталітарну країну. Вислови про заборону свободи слова під час війни є неприпустимими.

Нагадаємо, що нардеп від Слуги народу Олег Дунда заявив, що Свободи слова під час війни не повинно бути. Всі медіа повинні працювати на державу і працювати на перемогу. Всі медіа — це зброя”.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Систему блокування інтернет-ресурсів, запроваджену для боротьби з фішингом, невдовзі буде переглянуто. Інтернет Асоціація України (ІНаУ) має подати свої пропозиції до РНБО 21 березня. Як стало відомо Mind, у вівторок, 14 березня, у РНБО пройшла зустріч представників ІнАУ з представником Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України при Нацбанку (CSIRT-NBU). Нарада на базі РНБО була присвячена блокуванню фішингових сайтів.

Запроваджений на пропозиції НБУ механізм в його нинішній «редакції» отримав численні зауваження з боку інтернет-спільноти та юристів. Спектр названих недоліків широкий – від сумнівності причин для збору персональних даних громадян на серверах РНБО до відсутності у вітчизняному законодавстві визначення поняття «фішинг», що взагалі нівелює критерії блокування сайтів. ІНаУ стверджує, що система наразі несе пряму загрозу інформаційній безпеці держави, тому потребує негайного перегляду.

Що передбачала система та в чому саме полягають її ризики, розбирався Mind.

Як виникла система та як вона працює? Створення системи ініційовано НБУ. Відповідне розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій при Держспецзв’язку було прийнято 30 січня 2023 року.

Станом на 2 березня 2023 року усі українські провайдери були забов’язані підключитися до системи, через яку CSIRT-NBU керує боротьбою з фішингом. Нацбанк формує перелік фішингових сайтів, який оновлюється кожні 15 хвилин.

«Зараз до системи приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів, що дасть можливість повноцінно запровадити дієву систему захисту від кібершахрайства по всій Україні», – так подають інформацію у Національному банку. Але фактично провайдери не мали вибору, приєднуватися чи ні до системи – вони мали виконувати розпорядження свого регулятора.

«Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами, а громадяни – переспрямовуються на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрати коштів», – розповіли Mind у Нацбанку.

Та пояснили, що наразі не відбувається жодного блокування доменів. Йдеться лише про перенаправлення користувачів на безпечну лендінгову сторінку, що містить інформацію про причини обмеження.

Чим цей процес відрізняється від вже існуючого блокування сайтів, зокрема російських? З 2014 року в Україні вже обмежується доступ до цілої низки російських ресурсів. Спочатку законодавством  передбачалося, що блокування має здійснюватися провайдерами на підставі рішення (ухвали) суду. «Такий  акт носив індивідуальний характер. Потім блокування відбувалися на підставі рішення, опублікованого РНБО – що вже виводило його на рівень нормативного акту», – розповідає Сергій Бойко, екс-СЕО телеком-провайдера «Воля», а нині – директор ТОВ «Смарт Хаус Системс».

Тепер блокування відбувається на розсуд чиновників Нацбанку, а інформація про людей, які намагалися зайти на фішинговий сайт, фіксується та передається в РНБО.

Чому запровадження цього механізму викликало спротив телеком-спільноти? Ще наприкінці лютого члени ІНаУ звернулися до Президента України, Кабміну, СБУ тощо з попередженням при ризики, приховані в системі. В ІНаУ вважають, що система несе загрози інформаційній безпеці України, адже надає можливість заблокувати чи не весь український інтернет. Теоретично, в разі повторного масованого наступу російських військ це може стати катастрофою для країни.

«Система блокування небезпечних сайтів повністю виправдана у воєнний час. Адже перед Україною стоїть завдання – зруйнувати досягнення російської пропаганди за лічені місяці», – вважає військовий експерт Максим Кухар.

Сергій Бойко іншої думки. За його словами, зараз блокування відбувається «шляхом прийняття ерзацу нормативно-правового акту». Тобто, запровадження централізованого механізму контролю за контентом з боку одного із органів, що мають великі повноваження на час воєнного стану.

«Це означає, що якщо раніше рішення про блокування виконувалися провайдерами в розтягнутий час, причому відповідальності за невиконання рішення РНБО в законі прописано не було, то зараз провайдер, що зареєстрований  на створюваній автоматизованій платформі, де факто має блокувати сайти миттєво при появі такого списку на платформі. Технологічно – навряд чи на платформі з’явиться щось нове, порівняно з тим, що вже використовували провайдери», – каже Сергій Бойко.

Mind довелося почути від учасників нещодавньої зустрічі й категоричніші коментарі. «На нараді в РНБО мені стало відомо, що ініціатори створення системи блокування – заступник голови НБУ Олексій Шабан, та Олександр Кльоп з кіберзахисту НБУ. Вони, вочевидь, сплутали Національний банк з приватною структурою. Під виглядом боротьби з фішингом в Україні хочуть запустити аналогічну московській систему блокування усього інтернету. Така система неможлива у цивілізованому світі», – вважає засновник компанії «Адамант» Іван Петухов.

Телеком-експерт Роман Хіміч пояснює: раніше блокування відбувалося за рішенням суду, яке можна було оскаржити. «Зараз мова йде, фактично, про блокування в ручному режимі всього, що заманеться невизначеному колу осіб, наділених владою», – вважає він.

«Якби таку систему створили у мирний час, варто було б дуже довго та детально обговорювати механізм її роботи, щоб вона не порушувала право громадян на отримання інформації», – додає Кухар.

Які ще ризики закладені у системі? Ніде в українському законодавстві немає визначення терміну «фішинг». Mind звернувся за консультацією до провідних юристів, і вони знайшли підстави для блокування будь-яких українських сайтів лише у методичних рекомендаціях НБУ, які вступили в силу 2 березня 2023 року. Згідно з ними, «фішинг – це метод соціальної інженерії, що передбачає розсилання електронною поштою листів та/або створення вебсайтів, що вводять у оману користувачів інформаційних систем, та має на меті розголошення персональних даних, кодів/паролів та/або інших конфіденційних даних, відповідно до Методичних рекомендацій НБУ щодо управління операційним ризиком (у тому числі кіберризиком та безперервністю діяльності) та забезпечення зберігання інформації про клієнтів об’єктами платіжної інфраструктури».

Чому саме зараз виникла потреба боротися з фішингом на державному рівні? За даними НБУ, кількість випадків кібершахрайства в Україні за період дії воєнного стану значно зросла. Більшість з них – безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. «Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Маніпулюючи складною життєвою ситуацією, в якій опинилися багато наших співгромадян, шахраї намагаються через фішингові ресурси отримати дані для доступу до банківських рахунків українців», – зазначають у Нацбанку.

Протягом останніх трьох років цифрова злочинність в Україні якісно змінилася. Відбулася її індустріалізація, перетворення традиційних злочинних угруповань на повноцінні організації, у яких мають місце поділ праці, спеціалізація, перспективні дослідження, фінансовий і кадровий менеджмент.

«Перед війною, у 2021-22 роках у Дніпропетровську та Києві налічувалися десятки кримінальних кол-центрів, які займалися різними шахрайськими діями. Найбільші налічували десятки робочих місць. Поряд із деякими країнами Східної та Південної Європи – Сербією, Румунією, Болгарією – Україна є «заповідником» для спільнот, що спеціалізуються на цифрових злочинах», – каже Роман Хіміч. На його думку, такі успіхи вітчизняних злочинців були б неможливі без підтримки з боку органів влади, які зобов’язані цій злочинності протистояти.

У НБУ усе виправдовують війною. «Операторами цих шахрайських ресурсів здебільшого є угрупування з росії. Це підтверджується даними аналізу НБУ, а також стає зрозуміло навіть із текстів шахрайських повідомлень. Часто вони некоректно перекладені, у них зустрічається багато русизмів та неправильно вжитих слів. Тобто, крім військової агресії, проти нас триває гібридна війна із залученням кіберугрупувань, які координуються на державному рівні рф», – розповідають у Нацбанку.

Чи не будуть під виглядом фішингових ресурсів блокувати ЗМІ? Як пояснює юрист Катерина Гутгарц, відповідно до регламенту система використовується виключно для фільтрації фішингових доменів. Відповідальність покладається на галузеву команду реагування на кіберінциденти НБУ. Передбачений як порядок внесення, так і виключення  доменів з-під фільтру за зверненням власника або адміністратора доменів. «Звісно, повністю виключити можливість зловживань, як і помилкового віднесення ресурсів до фішингових неможливо. Не кажучи вже про те, що на законодавчому рівні відсутнє визначення фішингу і чіткі критерії віднесення доменів до цієї категорії», – каже Катерина Гутгарц.

Чи не порушується таким чином закон  «Про захист персональних даних», оскільки у системі зберігається інформація про користувачів, яка потім може бути передана державним органам? Регламентом системи передбачено, що «з метою аналізу та відповідного реагування»  уповноваженим державним органам надається доступ до інформації про переходи на лендінгову сторінку, тобто дата, час, ІР-адреса переходу.  «Закон про захист персональних даних вимагає конкретних і законних цілей їх обробки. А склад та зміст персональних даних має бути відповідним, адекватним і не надмірним стосовно мети такої обробки. Виходячи з цього, хотілося б почути від компетентних органів пояснення необхідності зберігання даних користувачів для боротьби з фішингом», – пояснює Катерина Гутгарц.

Юрист практики технологій та інвестицій юридичної компанії «Юскутум» Єгор Огурцов вважає, що з точки зору законодавства про захист персональних даних запровадження системи блокування фішингових сайтів є проблемним питанням. Воно створює потенційний ризик незаконної обробки персональних даних фізичних осіб, що будуть відвідувати фішингові сайті, через передачу їх персональних даних державним органам задля статистики.

«Зважаючи на не завжди достатній рівень освіченості підприємців та державних службовців у питаннях захисту персональних даних, можемо зробити висновок, що існує великий ризик недотримання вищезазначеного законодавства та порушення прав людини через відсутність прямих приписів у розпорядженні про необхідність дотримуватися персональних даних», – каже Огурцов.

Чи працює система автоматичного блокування в інших країнах? За словами Сергія Бойка, системи автоматичного блокування працюють в росії (СОРМ) та в КНР. «Також щось подібне до автоматизованої системи блокування впроваджуються в Туреччині , а також що існує система відключення інтернету в Індії (зокрема в штаті Кашмір), яка застосовується доволі часто», – розповідає Бойко.

«Аналогічна система кілька років експлуатується в росії і вже неодноразово призводила до блокування величезної кількості випадкових інтернет-адрес, включно з тими, на які зав’язана критична інфраструктура. Це викликано концептуальними дефектами тієї архітектури системи, яку використовують в рф і яку вирішено використовувати в Україні», – каже Роман Хіміч.

До речі, Європейський суд з прав людини визнав російський СОРМ таким, що порушує права людини.

Що відбувається зараз? Після звернення ІнАУ, РНОБ запросив представників асоціації на зустріч. 14 березня співробітники Держспецзв’язку, РНБО та CSIRT-NBU спілкувалися з представниками Асоціації. Систему загальмували до 21 березня, коли ІНаУ має надати своє бачення роботи системи боротьби з фішингом. За даними Mind, блокування може відбуватися лише після аналізу з боку провайдера, які саме ресурси пропонує «закрити» НБУ, а також узгодження питання щодо відмови від передачі персональних даних користувачів третім особам.

Mind 

АО «Кравець І Партнери»

Яке покарання чекає на росіянина, який підтримує Україну? Як в рф маніпулюють законами та створюють нові, аби засадити якомога більше власних громадян? Даніїл Снісар продовжить.

Вони намагаються знищити українську націю. Але ця місія для росії – нездійсненна. А тому саме час переключитися на власних громадян – тих, хто бодай у якийсь спосіб виступає проти війни. 

Если ты будешь говорить – ты обрекаешь себя на смерть. 

Майже 20 тисяч росіян, противників війни, стали жертвами переслідувань за останній рік. Це дані російської правозахисної організації “ОВД-Інфо”, яка протидіє свавіллю. 

Понад 300 кримінальних справ, як мінімум чотириста людей – вже мають статус підозрюваних або обвинувачених. Серед них – і семеро підлітків. Найпопулярніша стаття – “фейки” про армію рф. Переважно, за публікації в соцмережах і месенджерах.

Так сталося й з вчителем історії Нікітою Тушкановим із Сиктивкара. Штрафи, допити – через це чоловік проходив неодноразово. Бо… забагато писав у соцмережах. Засуджував напад росії та анексію Криму. Через це Нікіту звільнили з роботи.

Нікіта Тушканов, історик, колишній викладач:

С формулировкой – совершение работником, выполняющим воспитательные функции – аморального проступка, несовместимого с положением данной работы. Я подавал в суд, пришли к тому, что руководство приняло верное решение, что меня убрали со школы. 

Донедавна чоловік хоча й був безробітним – проте, на волі. Втім, недовго. Суд заарештував Нікіту за статтею “виправдання тероризму“. Тепер він у СІЗО.

Едуард Багіров, правозахисник:

Це не тільки порушення прав російських громадян, а ще й створення умов для збільшення, скажемо так, можливості держави, для закріплення тоталітарного режиму. Не можна дозволяти громадянам росії висловлювати свою думку.

Під тоталітарний маховик, за позицію щодо війни потрапив і московський викладач, доцент мехмата МДУ, Михайло Лобанов. Його вже двічі заарештовували. Востаннє – за супротив поліції. Хоча це силовики вдерлися до квартири Михайла.

Олександра Запольська, дружина Михайла Лобанова:

Вот, собственно, это пятно крови осталось. То есть, Миша лежал лицом в пол – стикала кровь. Они её затирали. Это прям было слышно. Они украли одежду, в которой он был. На нем разорвали футболку, она тоже была в крови. 

Михайло Лобанов, математик:

Мне крикнули – ложиться на пол. Потом продолжились удары, крики. “Я отправлю тебя на передовую”! Ну и соответственно, в ходе этих ударов, разбили верхнюю губу. Очень сильные ушибы грудной клетки.

Зрештою, чоловік відбувся синцями і 15–ма добами в СІЗО. 

Едуард Багіров, правозахисник:

Вони намагаються сфабрикувати кримінальні справи, намагаються використовувати засоби масової інформації, для того, щоб довести до інших громадян росії, що якщо ви будете виступати проти політики президента росії, чи військових, то ви отримаєте мінімум – великі штрафи, або позбавлення волі. Уже такі факти є. 

Утім, не всім росіянам, які засуджують дії путіна вистачає сил та сміливості залишатися в країні, яку ще донедавна вважали Батьківщиною. Чимало виїхали через погрози та переслідування. 

І от, у держдумі зʼявилася нова ідея – як зіпсувати життя власних громадян. Цього разу – якраз тих, хто виїхав. 

Вячеслав Володін, депутат держдуми рф:

Негідники, що поїхали, живуть безбідно завдяки нашій країні. При цьому дозволяють собі публічно лити бруд на росію. У цій ситуації правильно буде відповідні статті Кримінального кодексу доповнити пунктом про конфіскацію у негідників майна в рф.

Марк Фейгін, російський опозиційний діяч:

Что в себя включает предательство. Они же уже проговаривают – ну вот, заявления публичные против военной операции, против страны, против политического руководства. То есть, они ищут какую–то адекватную юридическую формулу, которая бы позволяла этих людей заочно судить. 

Подібний закон депутати держдуми обговорюють поки лише у кулуарах. Мабуть, чекають на реакцію населення. Тим паче, що гачок вже закинутий – кремлівські пропагандисти активно агітують за такі ініціативи. 

И шавки НАТО, сбежавшие за бугор. Кормовую базу необходимо от них убрать. 

Ростислав Кравець, правозахисник:

Російському правосуддю до цього не звикати. Воно дуже таке гнучке. І воно готове прислужувати діючій владі, посилаючись на ті ж самі норми Конституції, які забороняють це робити.

І ще один яскравий приклад тиску на суспільство трапився після обстрілу у Дніпрі 14–го січня. У москві ж цього дня люди почали приходити з квітами до памʼятника Лесі Українки.

Это преступление совершенное российской армией. российская ракета, к падению которой мы причастны. И я делаю это для того, чтобы мне самой было легче. 

Я пришел почтить память гражданских, погибших в результате. Я не боюсь полицейских, я не боюсь режима, я не боюсь путина. 

А от прихильникам путіна таке співчуття не сподобалося. 

Вы кто? Пресса. Можно тоже ваши документы? Тут славят Украину, славят бандеровскую власть.

Щойно у мережі зʼявилися перші фото людей, які покладають квіти – на місце приїхали наряди поліції. 

А от у Тульській області притягнули до адмінвідповідальності діджея одного з клубів. 

Той у новорічну ніч увімкнув українську пісню під час звернення путіна! Ці дії кваліфікували як акт дискредитації російської армії. 

І схоже, що жодного шансу для захисту себе від влади росіяни більше не мають. У міжнародних судах вони теж не можуть себе захищати. Бо росія вийшла з Європейської конвенції з прав людини. Але у ЄСПЧ заявили, що всі понад 16 тисяч позовів проти росії, які зараз перебувають в суді, все одно будуть розглянуті.

ІНТЕР

АО «Кравец и Партнеры»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Нацбанк хоче пом’якшити умови віднесення банків до категорії проблемних та неплатоспроможних. Ініціювати відповідні зміни регулятор попросив депутатів парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. Конкретні пропозиції були озвучені під час останнього засідання комітету. Про що йдеться?

Наразі Закон «Про банки та банківську діяльність» зобов’язує Нацбанк відносити банк до категорії проблемних (ст. 75) або неплатоспроможних (ст. 76), якщо ним порушено викладені в законі нормативи. У законопроекті пропонують пом’якшити цю вимогу в разі зменшення розміру регулятивного капіталу, значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, збільшення обсягу негативно класифікованих активів банку, спричинені курсовими коливаннями після 6 лютого 2014 року та/або необхідністю формуванням резервів для покриття втрат за активними банківськими операціями (через втрати на сході та в анексованому Криму). Законопроект установлює строк дії норми щодо права Національного банку України не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних до 1 січня 2019 року.

Нацбанк просить депутатів терміново та тимчасово спростити ці норми і подати до Ради відповідний законопроект. Його вже зареєстрували — № 2449 від 20.03.2015 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Але з приводу доцільності прийняття цього документа думки на ринку неоднозначні.

Більшість банків вже не може виконувати нормативи НБУ, розповідає «Дню» заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак. «У багатьох фінустанов «поплили» показники через курсові коливання, бо вони мали відкриті валютні позиції. Відтак вони автоматично потрапляють під санкції НБУ. Розуміючи суть проблеми, НБУ хоче пом’якшити вимоги і таким чином дати ще шанс, аби втриматися їм на плаву», — пояснює нардеп.

«За останній рік ми вже втратили 44 банки. Але якщо НБУ буде й надалі великі банки пачками відправляти на ліквідацію, по-перше, жодний Фонд гарантування вкладів не зможе впоратися з ними, а по-друге, півкраїни може зупинитися: йдеться не лише про вклади населення, а й про діяльність підприємств, державних установ тощо. Нацбанк запропонував дати йому можливість визначати: визнавати банк неплатоспроможним чи давати йому ще шанс продовжити існування», — озвучує аргументи, чому банківський комітет взявся за це питання, його очільник Сергій Рибалка.

Втім, не всі на ринку підтримують таку ідею.

Адвокат, старший партнер АК «Кравець і партнери», Ростислав Кравець вважає, що це призведе до ще більшого обкрадання вкладників і клієнтів банків. «Замість того, аби змусити акціонерів і власників докапіталізувати свої фінустанови, НБУ дає можливість вести ще більш ризикову діяльність», — каже він. Кравець дивується, чому при втраті роботи позичальником йому не списують кредит, а банку — мають вибачати і змінювати для нього нормативи? «Що це за ручне управління? Є чітко розраховані нормативи, аби зберігати стабільність у банківській системі. Якщо ми її будемо відміняти, то отримаємо навіть не ломбарди, а якісь шарашкіні контори, які безкарно і абсолютно законно присвоюватимуть гроші вкладників», — каже він. На думку адвоката, відтягувати рішення з визнання банків проблемними або неплатоспроможними не варто ще й тому, що попередні спроби НБУ потягнути час і дати ще один шанс «проблемним» не увінчувалися успіхом. Так було з банком Лагуна та Бахматюка, нагадує він. Кравець додає, що цей законопроект має пройти обов’язково антикорупційну перевірку, бо в ньому закладені корупційні моменти для дій банків з НБУ.

Проти такої ініціативи виступає і депутат сьомого скликання Володимир Полочанінов, який довгий час «воював» в судах з НБУ за відкритість інформації про рефінансування. Його головне зауваження — відсутність критеріїв за якими НБУ вирішуватиме кого «стратити, а кого милувати». «Треба взяти за основу критерії американських або європейських банків в частині оцінки ліквідності банку і тоді НБУ може приймати рішення самостійно в рамках цього коридору. Інакше це чистої води корупція», — резюмує він. На його думку, без цього поданий в Раду законопроект лише «заморозити» проблему неефективного управління ризиками і небажання акціонерів докапіталізувати свої банки до 01.01.2019 року. «Що зміниться після приходу 2019? Готовий повірити в зміни тільки при наявності узгодженої дорожньої карти! В даному випадку все, що пропонують — це замість того, що б стояти в черзі за рефінансуванням до НБУ (за відкат) або «по дзвінку»…», — говорить він. На його думку, регулятор повинен зараз робити інше: закінчити стрес-тести банків, що б зрозуміти розмір проблем, створити єдиний державний санаційний банк і запустити механізм валютних свап-ліній з приватними банками строком до року (за умови, що вони переводять проблемні активи в санаційний банк або під фінансові гарантії акціонерів цих банків).

За словами учасника Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Павла Різаненка, наразі НБУ зобов’язаний при порушенні нормативів визнавати банк неплатоспроможним чи проблемним. «Це імперативні повноваження: сталася подія, і вони повинні щось вчинити. Те, що вони пропонують — зробити ці повноваження не імперативними, а дискретними, тобто на їхній розсуд… Ось у цьому я бачу велику проблему», — говорить він «Дню». Різаненко також вважає, що така вільність може бути підставою для корупції і зловживань з боку регулятора: «Уявіть, хочемо — визнаємо, а хочемо — ні». Якщо регулятор прагне допомогти банкам, додає він, то варто було б змінити подані в законі підстави, наприклад, пом’якшити вимоги до капіталу або ліквідності. Тоді всі будуть в однакових умовах, вважає експерт.

Рибалка визнає, що саме такі побоювання викликали в комітеті дискусії. Але зрештою вирішили, що 7 членів фінансового комітету із п’яти різних фракцій стануть співавторами цього законопроекту. «Ми усі зійшлися на тому, що маємо виписати більш чіткі норми, які визначатимуть дії НБУ. Але ви маєте розуміти, що який би закон не був, корупційні ризики залишаться. Ви ж знаєте, що навіть за наявності більш жорстких норм Нацбанк їх використовував у ручному режимі. Це ж не новина», — каже він «Дню». За його словами, питання до адекватності та вчасності кроків зі стабілізації валютного курсу, рефінансування, маніпуляцій з валютними аукціонами та адекватності ліквідації банків нікуди не зникли. Але за таких системних фінансово-економічних криз, як в Україні, в інших державах також ішли на зменшення нормативів для усіх банків або прописували механізми виключень, коли центробанк міг давати банкам додатковий час для подолання кризової ситуації. Але при цьому, переконаний він, треба збільшити рівень контролю НБУ з боку парламенту та ЗМІ.

«День» звернувся в прес-службу НБУ з проханням прокоментувати побоювання учасників ринку про корупційний ризик в поданому законі. Ми також поцікавилися, які, на думку регулятора, мають бути критерії віднесення банку до категорії проблемних чи не платоспроможних за умови зміни закону. Втім, прямих відповідей на ці питання у зворотньому листі не отримали. «Нагляд за банками не тільки не буде ослаблений, але навіть посилений. Також Національний банк України буде жорстко контролювати плани капіталізації банків, а ті, хто не впорається з їх виконанням, будуть виведені з ринку», — цитує першого заступника голови НБУ Олександра Писарука прес-служба. Він уточнив, що системі об’єктивно потрібен час, аби відновити капітали. Тому Нацбанк ініціює ці зміни до закону, аби банки отримали час на відновлення нормальної діяльності, а також стимулює їх йти назустріч позичальникам в плані реструктуризації їх боргів. У надісланій відповіді також сказано, що законопроект погоджений з МВФ.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры