— Якщо батько дитини не забезпечує належним чином сім’ю, а мати отримує недостатньо коштів, то через суд його можуть змусити виплачувати аліменти не лише на дітей, а й на дружину, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Це не залежить від того, чи перебуває пара у шлюбі, чи подружжя розлучилося. Така допомога призначається жінці під час вагітності та в разі проживання з нею дитини до трьох років від чоловіка — батька дитини — незалежно від її матеріального становища. Але за умови, що чоловік може надавати фінансову допомогу. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, то мати має право на отримання коштів від чоловіка до досягнення дитиною шести років. А в разі опіки над дитиною, яка через інвалідність не може обходитися без постійного стороннього догляду, мати має право на утримання протягом всього часу проживання з дитиною. 

Аналогічне право на отримання аліментів від дружини має й чоловік, з яким проживає дитина. А аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

— У яких ще випадках призначають аліменти на утримання дружини чи чоловіка?

— Чинним законодавством передбачено, що право на аліменти має той із подружжя, який є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, — додає адвокатка Олеся Гродовська. — Це, зокрема, пенсіонери за віком та особи з інвалідністю I, II чи III групи. У суді належить довести не тільки потребу дружини (чоловіка) у матеріальній допомозі, але й можливість іншого партнера її надавати. Право на аліменти не припиняється й після розірвання шлюбу, якщо чоловік чи жінка стали непрацездатними ще за час подружнього життя або протягом одного року від дня розірвання шлюбу. Якщо на момент розлучення одному з подружжя залишається не більше як п’ять років до досягнення пенсійного віку, то він матиме право на утримання після виходу на пенсію за умови, що у шлюбі проживав спільно не менше як 10 років.

На аліменти може претендувати й працездатний член подружжя, який не мав можливості здобути освіту, працювати у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї тощо. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу. Але не може розраховувати на аліменти той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбі чи дістав інвалідність у зв’язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення.

— Які документи слід подати до суду, щоб призначили виплату аліментів? I яким може бути їх розмір?

● О. Гродовська:

— Суд може вимагати документального підтвердження того, що заробітна плата чи пенсія претендентки (чи претендента) на аліменти, доходи від використання майна та інші джерела фінансів не забезпечують встановленого законом прожиткового мінімуму.

● Р. Кравець:

— Сімейним кодексом не передбачено мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню на утримання дружини чи чоловіка. Зазвичай суди враховують матеріальні можливості того, хто має отримувати аліменти, і того, хто повинен їх платити. Розмір виплати може бути згодом змінений рішенням суду, якщо є зміни матеріального або сімейного стану позивача й відповідача.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

На місцях також почали масово ліквідувати МСЕК. Щоправда, процес відбувається, м’яко кажучи, не зовсім гладко. Наприклад, у Миколаївській та Харківській областях вирішили просто приєднати колишній персонал МСЕК до обласних лікарень, а на Вінниччині проект рішення про розпуск медико-експертних комісій заблокували місцеві депутати.

Нагадаємо: багато МСЕК за час війни оскандалилися і стали символом корупції, за великі гроші видаючи довідки про інвалідність, що дають право на білий квиток. Ще у жовтні президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо ліквідації медико-соціальних експертних комісій. І одразу ж запустили формування нової системи з оцінки інвалідності. Вже є постанова Кабміну та розпорядження МОЗ із цього приводу, а тепер і новий закон.

Втім, за словами голови адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» адвоката Ростислава Кравця, реформа може призвести до того, що система визначення інвалідності стане ще корумпованішою. Водночас для людей із реальною інвалідністю виникнуть складності під час її підтвердження.

«Багато інвалідів можуть найближчим часом поповнити лави військовозобов’язаних. Або доведеться платити за підтвердження групи», – каже Кравець.

ЗМІ розбиралися, у чому суть реформи МСЕК та які можуть бути нюанси.

Що змінює закон: новий алгоритм

Днями парламент ухвалив у другому читанні та загалом законопроект №12178, в якому описано «реформу визначення інвалідності». Депутати поспішали із голосуванням щодо цього проекту, оскільки МСЕК, згідно з розпорядженням президента, з 1 січня 2025 року вже мають повністю припинити роботу.

Що змінює новий закон?

Основні нововведення такі:

З 1 січня 2025 року мають почати працювати експертні команди з визначення/підтвердження інвалідності. Колишні МСЕК мають бути повністю ліквідовані до 31 грудня 2024 року.

Зміниться сама процедура визначення/підтвердження інвалідності. Інвалідність визначатимуть як «оцінювання повсякденного функціонування» зі своєю градацією (часткова, повна втрата працездатності тощо). Висновки лікарської експертної комісії формуватимуть в електронному вигляді, планується створити електронну систему зі втрати працездатності. На комісії можуть бути присутніми представники пацієнта, а також вестись фотофіксація процесу.

Змінюється “маршрут” пацієнта. Раніше він спочатку йшов до сімейного лікаря, а вже той відправляв його на повне медичне обстеження та лікування, щоб підтвердити чи спростувати інвалідність. Стан людини оцінювала лікувально-консультаційна комісія при медустанові, і лише після цього вона потрапляла на МСЕК для отримання інвалідності. Тепер із цього ланцюжка повністю виключили лікувально-консультаційну комісію. Крім того, здебільшого не потрібно буде чекати 120 днів, які раніше відводили на лікування. Напрямки на дообстеження також будуть мінімальними. За підозри на тяжке захворювання та їх підтвердження пацієнта направлять на експертну комісію, а вона вирішить, давати інвалідність чи ні.

Змінюється документообіг. Раніше більшість медичних документів були у паперовому вигляді. Тепер їх подаватимуть у форматах pdf, pbg або jpg.

Процес оцінювання фіксуватиметься в електронній системі, з цифровізацією всіх документів та дій лікарів. Система автоматично вибиратиме команди лікарів у тій чи іншій справі, залежно від діагнозу. При цьому дані пацієнта та лікарів будуть приховані до дня засідання, що має мінімізувати корупційні ризики. Тобто, за задумом авторів законопроекту, людина просто не знатиме, з ким домовлятися щодо інвалідності.

Раніше оскаржити рішення МСЕК можна було в тій самій МСЕК, але на обласному чи центральному рівні. З нового року буде сформовано Центр оцінювання для опротестування рішень медиків, куди можна спрямовувати скарги.

При розгляді справи можлива присутність представників пацієнта, що раніше не допускалося.

Також самому пацієнту чи його представнику дозволили проводити відеофіксацію засідання експертної комісії. З 2026 року відеофіксація стане обов’язковою. У роботі МСЕК використання відеофіксації не було передбачено.

На тих, хто вже має групу, чекає неприємний сюрприз: наступного року (до 1 квітня 2025 року, а для інвалідів ІІ та ІІІ груп — до 1 листопада 2025 року) її доведеться перепідтвердити. Не потрібно буде підтверджувати інвалідність лише в кількох випадках: якщо йдеться про інвалідів ІІ та ІІІ груп, які набули цього статусу внаслідок зниження або підвищення групи (тобто, наприклад, коли інвалід першої групи перейшов на другу); тим, хто отримав інвалідність внаслідок поранень чи захворювань під час служби у ЗСУ; тих, у кого немає кінцівок чи одного з парних органів (скажімо, нирки); тим, хто має психічні розлади, онкологія, церебральний параліч або якщо статус інвалідності визначений як довічний.

Як зазначено в записці пояснення до законопроекту № №12178, головна його мета — замінити застарілу систему медико-соціальної експертизи. Новий медичний огляд формуватиметься на весь час тривалості хвороби, що призвела до втрати працездатності, тобто підтверджувати групу щороку не потрібно.

На підставі резюме експертних комісій робитиме висновки, наскільки людина втратила функціональність. Якщо втрата не повна, запропонують план реабілітації та повернення до праці, у тому числі через перенавчання. Автори проекту стверджують, що для людей такі нововведення — це спрощення підтвердження інвалідності та шанс зайняти своє місце на ринку праці та повернутися до нормального життя.

Втім, зрозуміло, що головним аргументом для масштабної реформи була не так турбота про громадян, як корупційні схеми на інвалідності, які існували давно, але з початком війни багаторазово посилилися.

Адже статус інваліда дозволяє людині отримати білий білет (що означає демобілізацію) або, як мінімум, відстрочку від мобілізації. Тож не дивно, що з перших днів війни МСЕК почали торгувати білими квитками.

Причому ціни лише зростали. Якщо 2022 року отримати статус інваліда можна було за 3-4 тисячі доларів, то згодом такса злетіла до 10-12 тисяч. Це дозволило працівникам МСЕК добре заробляти, багато з них за час війни змогли зібрати мільйони, придбати елітну нерухомість та авто. Послугами МСЕК користувалися не лише пересічні громадяни, які намагаються уникнути мобілізації, а й багато чиновників та суддів. Після низки скандалів з цього приводу влада вирішила закрити МСЕК.

Як на місцях готуються до реформи і чому її намагаються зарубати

Зазначимо, що МОЗ ще до ухвалення закону про реформу МСЕК почало готуватися до запуску нової системи. Спільно з обласними адміністраціями міністерство вже сформувало перелік клінік, у яких працюватимуть експертні команди.

До нього увійшло близько 300 медустанов у всіх регіонах. В експертних командах працюватимуть 4100 лікарів, що набагато більше, ніж у МСЕК (там було близько 1300 медиків). Всього створено 1348 експертних команд, найбільше за профілями «загальна хірургічна», «загальна», «хірургічна» та «травматологічна». Є також кардіоневрологічні, офтальмологічні, онкологічні, гематологічні та психіатричні експертні групи.

Конкретний перелік клінік та команд МОЗ оприлюднило у спеціальному дашборді. Але попередив, що списки ще оновлюватимуть.

Наприклад, у Чернігівській обласній лікарні №3 працюватимуть дві хірургічні команди, у Полтавській першій міській лікарні — три, у Київській лікарні №4 — чотири, у столичній клініці №6 — дві команди загального профілю та три хірургічні тощо.

Але у графах більшості спеціалізованих експертних комісій у таблиці МОЗ поки що стоять нулі, тобто лікарські групи ще тільки формуються, хоча вони мають почати працювати вже з 1 січня 2025 року — менше, ніж за два тижні.

Впадає в око також велике розосередження експертних груп по областях. Так, на Вінниччині будуть дві психіатричні команди (у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні), дві кардіологічні (у міському діагностичному центрі серцево-судинних патологій), кілька загальнохірургічних (у Гайсинській, Тульчинській, Бершадській, Могилів-Подільській районних лікарнях) тощо. . А офтальмологічної команди поки що немає в жодному лікувальному закладі області. Куди звертатися пацієнтам із таким профілем, незрозуміло.

Як розповіли журналістам самі медики, серед лікарів до перспективи стати членом експертної команди ставлення неоднозначне.

Частина активно прагне туди потрапити з надією на майбутній «заробіток».

«Охочих дуже багато, хоч оклади там стандартні: 20 тисяч гривень. Але лікарі хочуть потрапити до експертних команд, сподіваючись на майбутні заробітки. Чув, що багато хто шукає зв’язки у військових адміністраціях і навіть готовий платити, щоб потрапити на ці місця», — сказало нам джерело на медичному ринку.

Інші ж (в основному, це лікарі, що вже відбулися, з ім’ям і зі своєю стійкою клієнтурою) якраз вкрай не хочуть стає членами комісій, побоюючись, що їх будуть робити «крайніми» у разі якихось порушень і «шити» звинувачення в корупції.

Щодо МСЕК, то їх до нового року мають розформувати. Але процес іде зі скрипом. Скажімо, у Миколаївській та Харківській областях лікарів із МСЕК просто розподілили до місцевих лікарень. І не виключено, що в майбутньому вони поповнять низку нових експертних команд.

У Вінницькій області вже підготовлено проект рішення про розформування МСЕК та передачу її майна на баланс Центру медичної статистики. Але облрада не проголосувала за це рішення, відправивши його на доопрацювання.

У місцевому департаменті охорони здоров’я вже заявили, що є ризики, що кричать ріс не буде вирішено до нового року, отже, з 1 січня 2025 реформа в області не стартує. Депутати облради, у свою чергу, вказали на численні помилки в проекті. Щоправда, які ці помилки, вони не уточнили.

«На місцях іде затятий опір реформі. Для розуміння, адже МСЕК працювали і заробляли не самі по собі. Вони, по-перше, надавали статусу інвалідності всім чиновникам, хто цього хотів, по-друге, ділилися грошима. Лікарі МСЕК міцно пов’язані з багатьма місцевими чиновниками, і їх топити просто так ніхто не хоче. Намагаються або працевлаштувати лікарів у нові експертні команди (у ряді випадків з розрахунком на те, що згодом схеми заробітків великих грошей там відновляться), або просто зарубати реформу, відстрочивши повну ліквідацію МСЕК ще на якийсь час», — каже джерело.

«Спробуватимуть зберегти схеми і підвищити ціну за ризики»

Головне питання — як працюватимуть нові експертні команди та вся система, тобто чи можна буде й надалі купувати білі квитки.

Ростислав Кравець каже, що незважаючи на різного роду «запобіжники», скажімо, інкогніто пацієнта та лікарів, корупційні ризики залишаються високими.

«У законі багато нечітких формулювань і самі корупційні ризики залишаються. А ось для справжніх інвалідів велике лихо. Поки нова система почне нормально функціонувати, мине якийсь час. І протягом місяців люди ризикують не мати змоги підтвердити свою інвалідність, а також пов’язані із нею соцвиплати», — каже Кравець.

Багато зауважень до проекту озвучило і Головне юридичне управління Ради, яке 13 грудня запропонувало надіслати документ на доопрацювання. Зокрема управління звернуло увагу на запуск електронного реєстру людей з обмеженою функціональністю, зауваживши, що в законодавстві поки не прописані умови ведення такого реєстру. Також управління вказало на корупційні ризики. Так, у законі написано, що статус члена експертної команди може бути тимчасовим. І одразу виникає питання про реалізацію антикорупційних механізмів: фінансового контролю за деклараціями, самої їх подання (наприклад, якщо лікар пропрацює в команді неповний рік).

Також не визначено статусу адміністратора лікарні, в якій працюватиме експертна команда (зокрема, головлікаря). Доцільно було б і його включити до списку осіб, на яких поширюватимуться антикорупційні перевірки, заявили у Головному юридичному управлінні.

Експерти говорять і про те, що багато положень нового закону потребують громадського обговорення, у тому числі з громадськими організаціями людей з інвалідністю, а цього так і не зробили. І, нарешті, проект «містить внутрішні суперечності та граматичні помилки», констатували у Головному юридичному управлінні.

Наше джерело в медичних колах каже, що «систему інвалідності» не хочуть міняти ні чиновники, ні самі лікарі.

«Всі хочуть заробляти. Тому націлені на те, що вже побудована схема збережеться. Як вона працюватиме, поки неясно. Зрозуміло, що доведеться щось змінювати через пильну увагу до цієї теми громадськості. Які це будуть зміни, покаже час. Але зрозуміло, що ігри в анонімність пацієнтів та лікарів — це дитячий белькіт, особливо в невеликих містах, де всі один одного знають. Впускати людей, готових платити, ніхто не має наміру. А через додаткові ризики тільки зросте плата. Не виключаю, що ціна за білий квиток може зрости до 20 тисяч доларів і навіть більше», — каже джерело.

Нагадаємо, про численні факти корупції у МСЕК стало відомо після викриття начальниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка підозрюється у масштабному незаконному збагаченні. Під час обшуків у неї та сина знайшли майже 6 млн доларів.

У робочому кабінеті знайшли підроблені медичні документи з фіктивними діагнозами для ухилістів. Крім того, сім’я володіє 30 об’єктами нерухомості у Хмельницькому, Львові та Києві, елітними автомобілями, корпоративними правами, готельно-ресторанним комплексом та нерухомістю за кордоном – в Австрії, Іспанії та Туреччині. На закордонних рахунках ще близько 2,3 млн. доларів.

Згодом стало відомо, що за її схемою інвалідність оформили близько 50 прокурорів Хмельницької області. Обласного прокурора Олексія Олійника звільнили, незважаючи на те, що, за його словами, свою інвалідність він оформив ще 2017 року через травму на робочому місці. Він також казав, що групи інвалідності мають 48 прокурорів із 225.

Джерело: golos.ua

АО «Кравець І Партнери»

Якою буде сума мінімальної зарплати в Україні з вирахуванням податків — читайте на Фактах ICTV.

Мінімальна зарплата в Україні з вирахуванням податків 2024: сума

Мінімальна заробітна плата, згідно з Законом України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995 року — це гарантований державою мінімальний розмір оплати за виконану працівником місячну чи годинну норму праці.

Відповідно до ухваленого держбюджету на 2024 рік, розмір мінімальної заробітної плати буде змінюватись два рази:

• з 1 січня — 7 100 грн у місячному розмірі і 42,60 грн в погодинному;
• з 1 квітня — 8 тис. грн та 48 грн за годину.

Юрист та адвокат Ростислав Кравець прокоментував, що для того, щоб дізнатися розмір мінімальної зарплати для виплати працівникам на руки після вирахування податків у 2024 році, необхідно від актуального рівня мінімальної заробітної плати відняти податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (ця сума вираховується зі ставки працівника).

В результаті отримаємо:

• мінімальна зарплата на руки працівникові (МЗП — 18% (ПДФО) — 1,5% (ВЗ) — з 1 січня 2024 року — 5 734,67 грн;
• мінімальна зарплата на руки працівникові (МЗП — 18% (ПДФО) — 1,5% (ВЗ) — з 1 квітня 2024 року — 6 461,6 грн.

Також роботодавець повинен сплатити ЄСВ у розмірі 22%, тобто 1 562 грн.

Юрист зазначив, що актуальний рівень мінімальної заробітної плати є обов’язковим для всіх українських роботодавців, що використовують найману працю, незалежно від системи оплати праці на підприємстві чи форми його власності.

Зверніть увагу! Виплата працівнику зарплати, меншої за розмір МЗП, за умови виконаної ним місячної чи годинної норми праці, вважається порушенням трудового законодавства і тягне за собою штраф для роботодавця у двократному розмірі мінімальної заробітної плати:

• з 1 січня 2024 року — 14 200 грн;
• з 1 квітня — 16 тис. грн.

Сума штрафу стягується за кожного працівника, стосовно якого було здійснено порушення.

Нагадуємо, що з 1 січня також підвищився прожитковий мінімум до 2 920 грн на одну особу з розрахунку на місяць.

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

За порушення правил чітко передбачені строки притягнення до відповідальності.

АО «Кравець І Партнери»