📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Чернівецького ОАС про можливість направлення заяви пр відстрочку поштою та фактичної наявності підстав за обставин самостійного виховання та утримання дитини за рішенням суду – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16291-rishennja-cherniveckogo-oas-pro-mozhlivist-napravlennja-zajavi-pr-vidstrochku-poshtoju-ta-faktichnoyi-najavnosti-pidstav-za-obstavin-samostijnogo-vihovannja-ta-utrimannja-ditini-za-rishennjam-sudu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Дніпровського райсуду Києва про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з порушенням порядку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16148-rishennja-dniprovskogo-rajsudu-kijeva-pro-skasuvannja-postanovi-u-spravi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch-3-st-210-1-kupap-u-zvjazku-z-porushennjam-porjadku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм канал відомого адвоката Ростислава Кравця.

Мало того, що сама ухвала більше нагадує відповідь GPT чату на питання помічника судді – як нічого не робити та відмовити у відкритті касаційного провадження, так і за своїм змістом не відповідає вимогам КАСУ, бо при відмові чи то чат GPT, чи то дуже розумний помічник, чи суддя, взагалі не зазначили підстави відповідно до п. 1ч. 4 ст. 328 КАСУ на яку ми посилались у касаційній скарзі, а саме:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

Ми навіть здивувались і перевірили, що саме направляли в касаційний суд, бо склалось враження, що пів касаційної скарги десь пропало, але ні, суд все отримав, але те на що ми посилались взагалі жодним чином не відобразив, написав той абсурд про «винятковість значення справи для скаржника», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», або «суспільний інтерес».

Зараз ми проаналізуємо ухвали цієї судді та інших суддів КАС ВС при відмові у відкритті касаційного провадження та будемо звертатись зі скаргою до ВРП щодо незаконного позбавлення права на судовий захист.

На моє переконання, треба законодавчо заборонити суддям з зарплатами у 300 000 грн на місяць використовувати ШІ в роботі, бо це веде до негативних наслідків і не тільки підриву довіри до судової влади, а й до анігіляції судової влади як такої.

Суд повинна здійснювати людина, а не ШІ. ШІ не має права судити людину і це потрібно засвоїти не тільки суддям активіЗтам та їх недолугим помічникам, а й всьому людству. І всі ці рекомендації чи європейські директиви не варто сприймати за аксіому, фашизм, євгеніку та рашизм теж народжували люди з обґрунтуванням допомоги та найкращої еволюції людства.

АО «Кравець І Партнери»

Попри захворювання на рак І стадії 32-річного Володимира Мельника мобілізували в перші місяці повномасштабної війни. Після вишколу в навчальному центрі відразу направили на Донецький напрямок, де точилися запеклі бої.

Через пів року в одному з них поблизу Бахмуту воїн дістав тяжке поранення і його відправили в госпіталь на лікування. Однак вражений метастазами раку молодий організм не зміг витримати нестерпні болі. Володимир помер від травм у госпіталі.

Після похорону батьки взялися збирати документи для отримання одноразової грошової допомоги. Але з’ясувалося, що їм не належаться жодні виплати. Бо в довідці військово-лікарської комісії значилося, що смерть бійця не пов’язана із захистом Батьківщини, її спричинив рак. Військова частина взагалі відхрестилася від нього, видавши документ, що начебто їхній син був у самоволці. Батьки спробували оскаржити висновок ВЛК у вищій інстанції. Але там заявили, що минув 30-денний термін і заява розгляду не підлягає. Довелося через суд поновити термін оскарження.

За майже два роки батьки захисника написали десятки скарг і запитів, вимагаючи, щоб у військовій частині належним чином провели службове розслідування. На підставі зібраних документів вони знову звернулися до ВЛК. Цього разу окружна військово-лікарська комісія визнала, що чоловік помер внаслідок виконання обов’язків військової служби і родичам належить виплатити 2 мільйони 271 тисячу гривень. Такий висновок батьки оскаржили в центральній ВЛК, яка об’єктивно розібралася у всіх обставинах справи і пов’язала його смерть із захистом Батьківщини. І лише нещодавно родина подала документи на виплату одноразової допомоги в розмірі 15 мільйонів гривень.

А от Галина Ярощук досі воює з бюрократичною системою. Свого часу її чоловік закінчив військову кафедру університету й дістав звання лейтенанта запасу. Коли почалася повномасштабна війна, добровольцем пішов на фронт і згодом став польовим командиром діючої військової частини. Життя 46-літнього офіцера обірвалося на Донбасі під час виконання бойового завдання в серпні 2023 року. Машина з бійцями наїхала на протитанкову міну. Дмитро загинув, а його двоє побратимів зазнали важких поранень.

“Командування військової частини не поспішало офіційно оформлювати мого чоловіка як військовослужбовця, — каже пані Галина. — Йому лише видали на руки бланк контракту. Дмитро заповнив, а командир не встиг поставити свого підпису і печатки. Отож виходить, що на момент загибелі він за документами жодного стосунку до військової частини не мав. А позаяк Дмитра не має у списках особового складу, то мені не можуть видати й виписку про вибуття чоловіка з військової частини, яка потрібна для оформлення виплати”.

Пані Галина найняла адвоката. Він подав запити у військову частину. Але відповідь не надійшла, бо з’ясувалося, що бойовий підрозділ уже розформували. Архів документів передали в іншу військову частину, яка не стала правонаступницею, тому не може надавати жодної інформації, вона лише зберігає документи. Наразі дружина захисника намагається дізнатися, хто є правонаступником розформованої військової частини, в якій служив її чоловік. Бо ж без цього не можна навіть подати позов до суду. Якщо не вдасться домогтися справедливості, то замість 15 мільйонів вона зможе претендувати лише на 1,8 мільйона гривень як компенсацію сім’ї загиблого добровольця.

— Подібні факти можливі насамперед через безвідповідальне ставлення командирів військових частин до виконання своїх обов’язків, — каже правозахисник адвокат Ростислав Кравець. — Вони не проводять належним чином службових розслідувань, і родичів загиблих позбавляють права на компенсацію. Тому й доводиться обстоювати право на неї в судах. І, як свідчить практика, здебільшого Феміда таки стає на бік родичів полеглих воїнів.

— Сподіваюся, що частково ситуацію допоможуть виправити електронні реєстри та офіційні застосунки військовослужбовця, як-от “Армія+”, — додає військовий адвокат Роман Лихачов. — Але ця система ще потребує вдосконалення, і своєчасне внесення до неї даних значною мірою залежить від людського фактора.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

У відео, на конкретній судовій справі пояснюємо, чому це незаконно і як захистити свої права.

🔸Постанова КАС, що залишила в силі рішення Дарницького райсуду Києва про відмову Укргазбанку у стягненні через 11 років після повернення виконавчого документа 3% річних та індексу інфляції за ч.2 ст.625 ЦК – https://forum.antiraid.com.ua/topic/14578-postanova-kas-shho-zalishila-v-sili-rishennja-darnickogo-rajsudu-kijeva-pro-vidmovu-ukrgazbanku-u-stjagnenni-cherez-11-rokiv-pislja-povernennja-vikonavchogo-dokumenta-3-richnih-ta-indeksu-infljaciyi-za-ch2-st625-ck/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Щоправда, ця реакція виявилася своєрідною. Так, у територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у Київській області заявили, що це фейк. А у судовій адміністрації міста Києва повідомили, що всі столичні суди забезпечені необхідними ресурсами (поштові марки, папір, конверти, картриджі для принтерів тощо) “як мінімум на перше півріччя 2023 року, а також довше”. Крім того, в Управлінні заявили, що не отримували жодної скарги чи звернення щодо наявності проблем, про які повідомила “Страна”.

Водночас, опитані “Страною” адвокати продовжують наполягати, що проблема з нестачею марок та конвертів існує, причому вже досить давно. І призводить до того, що сторони процесу вчасно не отримують повістки та тексти рішення судів, а сам розгляд справ затягується. Особливо сильний дефіцит марок, за словами опитаних “Страною” юристів, спостерігається у Подільському, Шевченківському, Дарницькому та Печерському судах Києва, а також в Обухівському суді Київської області. Проте тією чи іншою мірою ця проблема є актуальною для судів у всіх регіонах України.

“Якщо судова адміністрація не знає про наявність проблем з марками, нехай чиновники самі спробують отримати повістку – паперову, поштою, а не смс. Їм пощастило, що адвокати йдуть назустріч суду і погоджуються, щоб нас інформували про засідання електронною поштою або по телефону. Зрозуміло, ми люди сучасні, намагаємося користуватися системою “Електронний суд”, яку, до речі, періодично глючить. Ми йдемо на це, щоб не ставити процесуальні терміни в залежність від наявності відсутності у суду поштових марок. Ми суд поважаємо, і вважаємо, що такі речі не повинні впливати на терміни розгляду справ. Хоча цілком можна було впертись і сказати: мобільним телефоном я не користуюся з релігійних переконань, електронки у мене немає, тому надсилайте мені повідомлення у порядку, передбаченому КПК, у відповідні терміни”, – відреагував на повідомлення судової адміністрації адвокат Євген Солодко, який спочатку розповів “Страні” про цю проблему.

За словами адвоката Ростислава Кравця, дефіцит марок та конвертів у судах існує вже третій рік.

“Це загальновідома проблема – у ряду судів коштів на відправку кореспонденції поштою немає. Йдеться не тільки про дефіцит марок – конвертів теж. Це призводить до того, що сторони не можуть бути своєчасно та належним чином повідомлені про судові засідання, не можуть спрямовуватись відповідні процесуальні документи, матеріали для проведення експертиз, тому що суди не мають коштів на поштові послуги, і все це в цілому призводить до затягування розгляду справ у судах, і така ситуація триває вже третій рік”, – каже “Страні” Ростислав Кравець.

Водночас, у рамках диджиталізації повістки до суду почали надсилати в електронному вигляді.

“Останнім часом, з розвитком електронного судочинства та “Дії” повістки приходять електронкою, або в систему “Електронний суд” – тим, хто в ній зареєстрований. Приходить на Вайбер, смс-повідомленням. Але проблема відсутності коштів для відправки кореспонденції є, і заперечувати її дивно. Те, що нібито скарг не зафіксовано – це теж певна маніпуляція. Від того, що вони перевели розсилку повісток в електронний формат, проблема не зникає. Ви ж матеріал для експертизи не надішліть електронною поштою”, – зазначає Ростислав Кравець.

Крім того, дефіцит марок має і більш серйозні наслідки. Адвокати розповідають, що суди касаційної інстанції скасовують рішення апеляції через те, що учасникам процесу належним чином не було повідомлено про засідання та не отримали сам текст рішення суду поштою, як має бути за процедурою.

“Часто сторони процесу використовують це як спосіб скасування законних рішень судів – через те, що було порушено процедуру повідомлення”, – каже Кравець.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Під ці гроші було підписано меморандум, текст якого нещодавно з’явився на сайті Мінфіну.

Примітно, що документ опублікували вже після отримання Україною першого траншу 3 мільярди (його перерахували 17 січня). Про підписання меморандуму 16 січня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, але без особливих подробиць.

Ми вже писали про меморандум з МВФ, який передбачає, зокрема, скасування практично всіх податкових пільг для бізнесу.

Меморандум з ЄС більш короткий, у ньому основну увагу приділено судовій системі та антикорупційним органам, наглядовим радам, держзакупівлям, банкам та енергетиці.

Але готуються нововведення і для людей та бізнесу, наприклад, прописано зобов’язання про зміну процедури банкрутства фізосіб (в Україні вона є, але практично не працює) та низка “спрощень” для підприємців.

Цікаво, що у меморандумі передбачено можливість ретельних перевірок виконання умови меморандуму кредиторами, і під результати цих перевірок фактично пов’язане виділення фінансування.

Розбиралися, що написано у новому меморандумі з ЄС і що це означає для України.

Мільярди з умовами

Новий меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС передбачає виплату нашій країні макрофінансової допомоги у розмірі 18 млрд. євро.

Як зазначено у документі, перший транш можуть перерахувати до 31 березня, але все залежить від швидкості виконання ключових пунктів. Але на практиці все сталося набагато раніше – вже 17 січня, тобто наступного дня після підписання меморандуму.

Повідомлення про виплату першого траншу макрофінансової допомоги Україні з’явилось на сайті Єврокомісії.

“Комісія сьогодні виплатила перший транш у розмірі 3 млрд євро з пакету макрофінансової допомоги (MFA+) обсягом до 18 млрд євро для України. Це сталося після швидкого ухвалення та набуття Регламенту MFA+ у середині грудня 2022 року менш ніж через два місяці після запиту на засіданні Європейського ради 20-21 жовтня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Фінансування йтиме в рамках рішення від 14 грудня минулого року, коли Європарламент та Рада ЄС ухвалили регламент щодо створення інструментарію надання підтримки нашій країні у вигляді позик, безповоротної допомоги та субсидій за процентною ставкою.

Кредит виділятимуть траншами (кожен із яких у свою чергу може бути поділений на частини). Рішення щодо кожного траншу та термінів окремо прийматиме Єврокомісія. Орієнтир – до 4,5 млрд євро на квартал.

Останній транш підв’язали до виконання умов меморандуму.

Єврокомісія перераховуватиме кошти на рахунки Держказначейства, потім вони надійдуть до бюджету.

Фінансування – цільове. Гроші мають піти на відновлення України, зокрема, енергетичних об’єктів, критичної інфраструктури, транспортної мережі, охорони здоров’я, житлового сектору, шкіл та ін.

Плюс – на реформи, зокрема, судових та антикорупційних органів. За процентною ставкою Україні доведеться щороку подавати запит на субсидію, яка може бути надана за умови дотримання політичних передумов.

Тобто “знижку” за відсотками можуть і не дати. Відсоткову ставку у відкритій версії кредитного договору не вказано, але раніше озвучувалася цифра у 3,5% річних. За рахунок субсидій (якщо їх надаватимуть, ставка може бути істотно знижена, аж до нуля). Як зазначав раніше в одному з інтерв’ю виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, “у програмі є грантова складова, яка покриває платежі за відсотками. Тобто для України це soft loan (пільговий кредит – Ред. )”.

“Цікаво, що в меморандумі прописаний дуже жорсткий контроль за витрачанням отриманих коштів з боку кредиторів. Наша влада буде зобов’язана регулярно звітувати Єврокомісії в процесі виконання умов. Це можна розцінити як свідчення того, що міжнародні кредитори по максимуму хочуть перестрахуватися від того, що Україна поступово “з’їде” з домовленостей, а також запобігти можливому нецільовому освоєнню коштів”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

У самому меморандумі зазначено, що перед виділенням Єврокомісією другого та кожного наступного траншів українська влада має надати “заяву про відповідність виконання умов”.

Тобто відзвітувати про хід виконання меморандуму. Після чого комісія, консультуючись із “компетентними міжнародними організаціями” сама зробить оцінку виконання умов меморандуму.

“У разі загальної незадовільної оцінки, якщо не було досягнуто прогресу в реалізації умов політики, комісія може призупинити виплату траншу доти, доки країна не доведе задовільного виконання відповідних вимог звітності. У будь-якому випадку комісія перевірятиме виконання всіх умов політики до того, як буде виплачено максимальну суму підтримки в рамках інструменту”, – йдеться у меморандумі.

Також Єврокомісія відстежуватиме фінансові потреби країни і, якщо вони знизяться, то зменшити, зупинити чи зовсім скасувати кредитну допомогу.

Перевірки по кредиту будуть тривати ще п’ять років після закінчення виплат. Терміни погашення кредиту, як зазначено у кредитному договорі, не повинні перевищувати 35 років з амортизованим погашенням основної суми, що починається після пільгового періоду 10 років.

“Ці домовленості – свого роду підготовка до масштабного фінансування України за участю міжнародних фінансових організацій, у тому числі МВФ. Тобто хочуть на практиці обкатати процедуру виділення коштів і контролю. Запуск такої масштабної програми під відновлення країни можливий вже після війни або, як мінімум, припинення активних військових дій. На мою думку, таке широке кредитування піде не раніше 2024 року, і на той час механізм обкатають на макрофінансовій допомозі ЄС”, – каже аналітик АЦ “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.

Скасування пільг, суди, газ, контрабанда

На які умови підписалася Україна заради 18 млрд євро?

На додаток до меморандуму є дві частини. Перша – вимоги щодо звітності. У ній зазначено, що відповідні органи державної влади нашої країни мають надавати Єврокомісії дані щодо потреб, основних напрямів та статей витрат коштів із зазначенням частки держзакупівель.

Друга – так звані “Умови політики”. Ті самі, якими потрібно “продемонструвати прогрес”, щоб отримати другий і наступні транші.

Тут прописано кілька блоків.

1. Макрофінансова стабільність. Передбачено реалізацію дорожньої карти щодо поступового скасування тимчасових надзвичайних заходів, вжитих на початку війни. Йдеться насамперед про відміну податкових пільг, які отримав бізнес, зокрема, можливість переходу на податок у 2% від обороту. Терміни – вже 1-2 квартал цього року. Нагадаємо, що ці ж умови прописані і в меморандумі з МВФ, а Мінфін уже готує законопроект про скасування 2% податку з 1 липня.

Також розписано заходи щодо підтримки стабільності банківської системи: запровадження методології спадкоємності наглядової ради держбанків (перший квартал 2023 року), підготовка до запуску оцінки активів комерційних банків (3 квартал 2023 року), удосконалення механізмів банкрутства юридичних осіб та неплатоспроможних фізосіб. За останніми планується підготовка законодавчої бази, яка дозволить людям погашати борги за принципом Директиви ЄС 2019/1023 та запустити в Україні кодекс банкрутства (3 квартал 2023 року).

“Це розворот колишньої політики надмірного захисту прав кредиторів, яка впроваджувалась ще за Порошенка, і теж під тиском західних структур. У результаті все призвело до того, що кредитування в Україні різко пішло на спад, і це стало гальмувати економіку і сприяти ще більшій її тінізації. Наприклад, щоб українця визнали банкрутом, йому потрібно протягом місяця подати відповідну заяву, заплатити судовий збір у 6-8 тисяч гривень, плюс ще близько 30 тисяч за процедурою банкрутства, гонорари юристам та ін. Зрозуміло, що це мало хто робив: де людині взяти “зайві” гроші, якщо вона і так банкрут. У результаті, хоча кодекс банкрутства у нас прийняли ще в 2017 році, у реєстрі банкрутів фізосіб лічена кількість боржників. Хоч насправді, за найскромнішими оцінками, банкрутів у нас – мільйони. Якщо процедуру змінять, люди можуть розраховувати на списання боргів за простою схемою, аж до того, що заяву про банкрутство можна буде подати через ЦНАП. Процедура буде непростою, оскільки у нас досить сильне фінансове лобі – компанії свого часу масово скуповували прострочені борги українців та хочуть заробити на них свої відсотки”, – каже Кравець.

Також є пункт про страхування – Нацбанк повинен буде перевірити структуру власності страховиків та виконання ними законодавчих норм (3 квартал 2023 року).

2. Структурні реформи та ефективне управління. Йдеться про бізнес-клімат.

У меморандумі зазначено, що Україні потрібно розпочати реалізацію плану заходів щодо дерегуляції економіки та покращення бізнес-клімату, включаючи дерегуляцію та цифровізацію ліцензування та дозвільної системи (до кінця лютого 2023 року), спростити розміщення тимчасових споруд для бізнесу (другий квартал 2023 року) тощо.

Зазначимо, що за ліцензуванням процес дерегуляції останніми роками і так активно йшов, Кабмін свого часу скасував десятки ліцензій. У цьому плані додасться хіба що цифровізація ліцензій. На виконання цього пункту уряд створив міжвідомчу групу, яка в прискореному режимі займеться переглядом державного регулювання для бізнесу.

У прискореному режимі – зрозуміло чому. Терміни конкретні та досить стислі. Як і чітко зазначено у доповненні до меморандуму: “Перш ніж буде виплачено максимальну суму кредитної допомоги, Комісія має перевірити виконання всіх заходів”. У мене лише один коментар із цього приводу: сподіваюся, влада усвідомлює, які зобов’язання на себе беруть”, – написала у своєму Телеграм нардеп Ніна Южаніна (раніше вона очолювала податковий комітет Ради).

Зазначимо, що попередні спрощення щодо того ж ліцензування на легкості ведення бізнесу в країні це мало відбивалися. Так може статися і зараз – плюси від дерегуляції нівелюються на тлі скасування податкових пільг, яких війну підприємці гостро потребують. За даними голови профільного комітету Данила Гетьманцева, на 1 січня 2023 року на сплату 2% перейшло 53 457 юридичних осіб. А вже з 1 липня цю систему мають скасувати – це окремо прописано у меморандумі з МВФ.

“Як зараз встояти бізнесу – велике питання. Блокування податкових накладних (а це подвійна сплата ПДВ), невчасне відшкодування ПДВ (відстрочка, по суті, майже на півроку та ще затримки виконання Держказначейством), надзвичайно великі витрати на генератори, неповага до підприємців, спроба перевірками видавити ще більше. Назріває колапс – це очевидно”, – вважає Южаніна.

Окремо прописано посилення процесу відбору незалежних наглядових рад та керівників на великі держпідприємства, а також розвиток системи держзакупівель.

Цікаво, що окремо виділили медичні закупівлі. Зазначається, що ДП “Медичні закупівлі України” мають бути збережені як єдиний національний покупець медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні. Це держпідприємство, нагадаємо, працює через міжнародних посередників. Але, як кажуть наші джерела на ринку охорони здоров’я, останнім часом активізувалися розмови про повернення до колишньої системи, тобто допуску до закупівель ліків різних компаній. Що викликало різку критику з боку міжнародних партнерів, зацікавлених у закупівлі через свої структури.

“З посередниками тієї ж Crown Agency свого часу було пов’язано чимало скандалів. В ідеалі, навіть залишивши за “Медичними закупівлями України” монопольне право розпоряджатися бюджетними коштами, варто було б змінити саму схему закупівель, скажімо, перейти на прямі контракти з виробниками”, – вважає Ростислав Кравець.

3. Верховенство права

Тут прописано завершення відбору та призначення до 2 кварталу цього року нового керівника НАБУ, поновлення роботи Вищої ради правосуддя та ВАКС (3 квартал), розробка стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору (3 квартал).

Окрему увагу приділено “удосконаленню відбору суддів”. Наголошується, що необхідно впорядкувати етапи відбору, переглянути тривалість підготовки суддів, оновити положення про відбір суддів із чіткими критеріями їхнього оцінювання. Поліпшення відбору фахівців передбачено, зокрема, і для САП.

“Виходить, що міжнародні партнери визнають невдалою судову реформу, яку проводили загалом за їх вказівкою. Тепер і підготовку суддів. І їхній відбір та оцінювання потрібно переглядати. У тому числі, фактично визнаються проблеми у професіоналізмі працівників антикорупційних органів”, – вважає Кравець.

Зазначимо, що загалом це дублюють і умови, які виставив ЄС для України як кандидата у члени Євросоюзу.

Готуються також законодавчі зміни – Україна має прийняти та почати імплементувати законодавчу базу щодо криміналізації великомасштабної контрабанди всіх товарів (до 4 кварталу 2023 року). Фактично це означає, що влада має провести ґрунтовні зачистки на митниці та продемонструвати “посадки контрабандистів”.

4. Енергетика

У цьому блоці є кілька пунктів. Влада підписалася зміцнити правову та адміністративну базу під енергоефективні технології для новобудов та реконструйованих будівель (2 квартал 2023 року). Серед забудовників це пов’язують із можливим заходом на будівельний ринок іноземних компаній, які такі технології активно застосовують.

Також один із пунктів – покращення роботи газової системи, зокрема, затвердження наглядової ради “Нафтогазу” (що вже зроблено), сертифікація оператора газових сховищ та запуск корпоративної реструктуризації оператора ГТС (2 квартал 2023 року).

Крім того, мають підготувати план відновлення енергетичної інфраструктури з прив’язкою до “зеленого переходу”. Тобто відновлення “брудних” вугільних ТЕС, зруйнованих під час ракетних ударів – під питанням. До 4 кварталу цього року потрібен “прогрес” щодо інтеграції нашого ринку електроенергії до європейського.

Як видно, у цьому меморандумі пунктів менше, ніж, скажімо, у меморандумі із МВФ. Опустили, зокрема, питання тарифів для населення, соцвиплат тощо. Проте прописані ключові для кредиторів пункти – наглядові ради в держкомпаніях, судова реформа, енергетична сфера, скасування податкових пільг. Але основний наголос зроблений на “безальтернативності” реформ – якщо їх не буде грошей просто не даватимуть.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Кого усувають?

Зараз вимога про обов’язкову вакцинацію є для працівників:

• органів державної виконавчої влади, місцевих адміністрацій, навчальних та наукових установ – з 8 листопада 2021 р.;
• підприємств, установ та організацій у сфері управління центральних органів влади, підприємств, які мають стратегічне значення, соцпрацівників – з 9 грудня 2021 р.;
• органів місцевого самоврядування, медустанов державної та комунальної власності, комунальних підприємств, установ та організацій – з 31 січня 2022 р.

Відбуватися відсторонення має виходячи з наказу керівництва підприємства, і роботодавцям залишили можливість відстороняти без виплати зарплати. Очікувано, що працівники пішли до судів. У першій хвилі вимог наймасовішою категорією були працівники освітніх установ. Зараз з’являються судові рішення щодо їхніх позовів. Подивимося на приклади аргументації щодо рішень.

Що вирішують суди?

Аргументи проти. Ратнівський районний суд Волинської області відмовив позивачу у визнанні наказу про його відсторонення незаконним та його скасуванні. У рішенні вказали, що усунення від роботи – це особливий захід у виняткових випадках. Там посилаються на ухвалу Верховного суду від 17.04.2019 року у справі №682/1692/17 (ВС розглядав справу про відмову у прийомі до дитячого садка невакцинованої дитини): вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб є виправданою, а принцип важливості суспільних інтересів превалює над правами особи.

Любешівський районний суд у Волинській області відмовив позивачу, якого усунули від роботи у дитячому садку, в оскарженні наказу про відсторонення. Той посилався, зокрема на те, що обмеження права на працю може бути лише в умовах військового чи надзвичайного стану та на підставі закону. А постанова Кабміну №1236, яка запроваджує протиепідемічні заходи – це акт підзаконний. Але у суді вказали, що усунення від роботи за частиною 1 ст. 46 КЗпП відбувається у зв’язку з появою на роботі у нетверезому вигляді, ухиленням від обов’язкового медогляду та в інших передбачених законодавством випадках. І термін “законодавство” там трактують максимально широко, до нього належать також декрети та постанови Кабміну. Посилаються при цьому на рішення Конституційного суду від 9 липня 1998 р. №12-рп/09.

У Старокостянтинівському районному суді Хмельницької області зазначили, що усунення від роботи – це не порушення права позивача на працю, закріплене ст. 43 Конституції, оскільки робоче місце зберігається, трудовий договір не припиняється, а обмеження є правомірним, тому що відповідає пріоритету забезпечення безпеки життя та здоров’я людини. Тут посилаються на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Соломахін проти України” від 15 березня 2012 р. і пишуть, що “втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров’я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань”.

Аргументи за. Деснянський районний суд Чернігова позов працівника задовольнив частково. Там констатували, що рішення про проведення обов’язкових щеплень від інфекційних хвороб, які не внесені до календаря обов’язкових, приймають головний санітарний лікар України, головний санлікар АР Крим та головні санлікарі областей, Києва та Севастополя. Це умова ст. 12 закону про захист від інфекційних хвороб. Наказ МОЗ та постанову Кабміну там називають підзаконними актами, тоді як втручання у право людини на працю та право заробляти працею на життя за Конституцією можливе лише на підставі законів. А єдиний орган законодавчої влади – Верховна Рада.

Ємельчинський районний суд Житомирської області задовольнив вимоги відстороненого працівника скасувати наказ про усунення, поновити виконання робочих обов’язків та виплатити зарплату за час усунення. У рішенні цікава така позиція. У наказі МОЗ немає положень про обов’язкові щеплення від ковіду, там є лише перелік професій та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням. За законом про захист від інфекційних хвороб (ч.1 ст.12) обов’язкові та включені в календар лише щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу.

“З прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов’язковими, не змінилося, а усунення працівника, який і входить до переліку затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, є незаконним”.

Роз’яснення чи керівництво до дії?

До Верховного суду жоден із позовів поки що не дійшов і остаточного трактування суперечливі норми не отримали. Наприкінці грудня 2021 р. Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду дав роз’яснення. У ньому так позначив свою позицію:

• працівники окремих професій, виробництв та організацій підлягають обов’язковим профілактичним щепленням на додаток до тих, що зазначені у календарі;
• звільнення працівника через відмову вакцинуватися є незаконним;
• роботодавець, усуваючи працівника, повинен діяти у межах своїх повноважень, а у наказі про усунення вказувати підстави та терміни усунення. З наказом працівника необхідно ознайомити, і якщо він відмовляється, то скласти акт;
• законодавством не передбачений обов’язок роботодавця платити зарплату працівнику, який відмовився вакцинуватися;
• у ЄСПЛ немає правової позиції щодо відсторонення від роботи невакцинованого від ковіду працівника.

Це роз’яснення не є керівництвом до дії для судів і воно носить лише рекомендаційний характер. Але на практиці працює все по-іншому.

“Ті судді, які задовольняють позови працівників, посилаються на прямі норми Конституції, рішення Конституційного суду, на те, що обмеження основних прав та свобод можливе лише на підставі законів, а не підзаконних актів. Багато хто звертає увагу на те, що навіть у пояснювальній записці до наказу МОЗ прямо прописано, що він не впливає на громадське здоров’я і не бореться з коронавірусом. Ті судді, які відмовляють у задоволенні позовів, користуються методичними рекомендаціями голови Касаційного цивільного суду ВС, не аргументуючи своє рішення. Вони посилаються на загальні норми, не беручи до уваги Конституцію України та закони, що передбачають обов’язкову вакцинацію на основі епідеміологічних показників. Але ж потребу у вакцинації ніхто не встановив. Судді, які відмовляють, не звертають увагу на порядок та підстави усунення від роботи, а це мають встановити санітарні лікарі”, – каже адвокат Ростислав Кравець.

Він каже, що рішень на користь відсторонених працівників все ж таки виносять більше. Є приклади мирових угод з досудовим урегулюванням, є випадки виплати зарплат відстороненим, є рішення судів, де передбачено негайне виконання і люди відновилися на роботі. Якщо сторони не мають заперечень, то суди розглядають позови у порядку спрощеного судочинства. Але до шквалу рішень ще далеко.

“Є справи, що розглянуті вже до початку року. Є справи, розгляд яких призначено аж на травень. Деякі судді штучно затягують. Опустилися настільки низько, що бояться приймати рішення: чекають на судову практику чи на розгляд якоїсь зразкової справи, яку, я думаю, фальсифікуватимуть. Я вважаю, що в цьому випадку немає місця зразковим справам. Деякі люди вже три місяці перебувають без засобів для існування. Затягуючи розгляд справ, людей штовхають просто на голодну смерть, – резюмує адвокат. – Якщо узагальнити судову практику, яка сформувалася на цей момент, то є низка суддів, які виявляють свою лояльність до порушень основоположних прав та свобод людини та Конституції України. Ми вже почали складати список таких судів та суддів, щоб звернути на нього увагу за подальшої судової реформи. Люди платять суддям 50-200-тисячні зарплати та 100-тисячні пенсії не для того, щоб їхні права ігнорували”.

Дірка в законі

Роботодавці готують накази про усунення невакцинованих працівників під тягарем відповідальності: за порушення правил карантину людей передбачено штраф. За ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення – від 34 тис. до 170 тис. грн. для посадових осіб. Але, як виявилося, з 1 січня в КУпАП утворилася діра: Нацполіція не має повноважень, щоб розглядати такі правопорушення.

Справа в тому, що 1 січня набув чинності закон про водний транспорт, який ВР ухвалила у грудні 2020 року. Він коригує і ст. 222 КУпАП – про повноваження органів Нацполіції. Хоча карантин на той момент, як ухвалювали закон, уже діяв, нардепи проґавили та погодили неактуальну норму. У переліку статей, справи за якими може розглядати Нацполіція, статті 44-3 зараз немає.

Як пояснює Ростислав Кравець, якщо зараз коп спробує когось оштрафувати за нею, то рішення оскаржується в суді, а самому правоохоронцю в цьому випадку загрожує кримінальна відповідальність за перевищення повноважень. Виправити ситуація може ВР, але до 15 лютого нардепи працюють у комітетах. Та й невідомо, як швидко закриють прогалину після повернення.

АО «Кравец и Партнеры»