Все його майно конфісковано, пенсія не виплачується й ще стягуються податки за майно, що конфісковано та належить державі. 

Сьогодні температура в камері, де його тримають близько 10 градусів по Цельсію.

Суди всіх інстанцій та всіх юрисдикцій чекають одно – смерті Богуслаєва аби мати можливість уникнути відповідальності за злочини проти людяності.

Продовжимо тоді всім демонструвати, що ж насправді відбувається у справі і де ж ті докази, на підставі яких агент СБУ Бігус зробив своє відео, а потім його, ймовірно, за гроші аби посадити Богуслаєва і відібрати майно, передрукували в іноземних ЗМІ. Схема з довірливими іноземцями поки працює безвідмовно.

Розберемо одне з останніх засідань де допитували свідків і яке відображено у звіті Моніторингової місії IAC ISHR за 25 листопада 2025 року.

Нарешті, за три роки перебування справи в суді, допитали чергових свідків сторони обвинувачення. І до речі, в засіданні Київського апеляційного суду, яке відбулось 15.01.2026 прокурор повідомила, що деяких записів допиту в суді свідків матеріали справи не містять, тому будуть допитувати знову і я так розумію до нескінченності.

Нагадаю, головуюча у справі – Педенко Ада Михайлівна, яка після засідання 16.12.2025 пішла у відпустку і нове призначила на 09.02.2026. Раніше, при таких тривалих перервах призначали новий склад суду, який в цій справі вже третій.

Але повернемось до свідка, як зазначено Моніторинговою місією:

Свідок також наголосив, що йому нічого не відомо про співпрацю АТ «Мотор Січ» із Російською Федерацією після запровадження відповідних заборон, а також про господарську діяльність підприємства, оскільки вона ніколи не входила до сфери його компетенції. Він додав, що не пригадує жодних звернень від Богуслаєва В.О. з проханням надати допомогу.

Крім того, свідок підтвердив, що у 2022 році дійсно зустрічався з обвинуваченим, однак не пам’ятає змісту розмов. Він також повідомив, що очолив палац спорту «Юність» у 2009 році, а до цього працював заступником начальника одного з цехів АТ «Мотор Січ». Про зовнішньоторговельну діяльність підприємства йому нічого не відомо, так як це не входило до його компетенції. Також він зазначив, що про обставини даного кримінального провадження дізнався зі ЗМІ.

Логічне питання, навіщо цей свідок, якому нічого не відомо і що він може підтвердити, коли з 2009 року взагалі не мав жодного відношення ні до виробництва, ні до торгівлі? Просто тягнути час, як і з іншим свідком – водієм Богуслаєва та й багатьма іншими, які повідомляють, що навіть за їх функціональними обов’язками, вони не мають жодного відношення до обставин зазначених в обвинувальному акті.

Аби не робити лонгрід, завтра опублікую аналіз інших дій суду та прокурора, що, на моє переконання направлені виключно тільки на затягування розгляду справи при повному розумінні відсутності будь-яких доказів вини Богуслаєва та навмисному безальтернативному триманні його в нелюдських умовах в сподівання на смерть.

Підтримати канал ⭐️

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Але якщо трохи відволіктись від шапіто влаштованого НАБУ на виконання вказівки своїх справжніх заокеанських господарів, бо від України вони у нас незалежні, то можна побачити ще більш цікаві факти цього розвалу судової системи.

Найбільш яскравою зараз, як на мене є справа 87-річного пенсіонера, інваліда 1 групи, якого четвертий рік безальтернативно тримають в СІЗО без жодного доказу його провини – Вячеслава Богуслаєва.

Вже прибрали з посад і тих хто заявляв про затримання Вячеслава Богуслаєва з єдиною метою – якісний обмінний фонд для росії, але схоже, якщо безпеку від санкцій йому продати не змогли та тримають в СІЗО без жодної альтернативи (він відмовився її купувати, бо не вчиняв злочинів проти України), то й з обміном якось всі забулись чи теж не змогли бодай комусь продати.

Не вийшла торгівля громадянами України, як на мене. А за санкції ще поговоримо окремо, а вірніше про відсутність рішення РНБОУ і невідомо яким чином підписаний Указ Президентом Зеленським, який не голосував за введення санкцій проти Вячеслава Богуслаєва. Та й за 4 роки так і не виправили помилку у його імені, хоча може це і не про нього мова йде, що вже другий рік з’ясовують судді Єзеров А.А., Кравчук В.М., Коваленко Н.В., Стародуб О.П., Чиркін С.М., яких, в історичному аспекті, відібрали з найкращих до Верховного суду (без України).

Наразі, температура в камері де його тримають близько 10 градусів. І аби не бути голослівним, що відбувається в самому процесі будь-хто може ознайомитись ні зі слів адвоката, а з Моніторингу кримінального провадження, яке здійснюється незалежною організацією IAC ISHR.

Почнемо поетапно висвітлювати всі порушення, що відбуваються, як в кримінальному проваджені, так і в інших провадженнях (оскарження санкцій, як в Україні так і за кордоном, конфіскація майна без встановлення вини, блокування та невиплата пенсії і навіть стягнення податків за майно, яке конфісковано).

Хочете дізнатись всю правду про справу де було порушене все, що можна було порушено, не перемикайтесь і побачите, як судді своїми руками хоронять довіру не тільки до судової влади та себе, а й до України, як правової держави.

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-ККС щодо затримання особи, рішення щодо розгляду заяви щодо приватизації землі та цікава справа про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в частині розірвання шлюбу укладеного в Україні й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-03-po-09-sichnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Кібенківщина дала свої плоди і розмножується, що, як на мене, призведе до повної втрати довіри до судової влади, яке вже жодна реформа не виправить. Неповага до Закону, права власності та прав людини і захист свавілля держави призведуть до знищення держави Україна, що прекрасно розуміють ті люди та сили, що керують всі цим балаганом.

До огляду включена практика ВС-КЦС, ВС-ККС, ЄСПЛ, ключових рішень ВП ВС за весь час існування, контроверсійна практика представництва прокурором інтересів держави, практика позбавлення захисту від свавілля держави, постанова Інни Отрош з досить кумедною окремою думкою в інтересах аферистів і іноземців, практика виконавчого провадження, виділення майна. стягнення середнього заробітку у зв’язку з відмовою участі в медичному експерименті, захисту від свавілля від дій Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-20-po-26-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Щодо прийнятих рішень як суд касаційної інстанції, то на 7 рік своєї роботи досі визначають юрисдикцію від якої найближчим часом зроблять відступ, але зараз так потрібно чи оплачено, а також продовжують триматись абсурдної позиції по публічним закупівлям з аргументацією що її тільки нещодавно прийняли й так часто міняти її не гарно.

Також до огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-КАС, а також постанова про виплату середнього заробітку судді за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним звільненням й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-13-po-19-grudnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

З початком вторгнення рф на територію України, користуючись тимчасовою нестабільністю в державі, стрімкими темпами почала зростати кількість злочинів проти власності.  В народі відповідні дії одразу ж охарактеризували як мародерство та усілякими «народними методами» запобігали його розповсюдженню. Враховуючи це, законотворець також вирішив внести свою лепту в запобігання розповсюдження злочинів проти власності під час війни та законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03 березня 2022 року, посилив кримінальну відповідальність за крадіжку вчинену в умовах дії воєнного стану.

Оскільки прийняті зміни до кримінального законодавства стали об’єктом численних публікацій як практиків, так і науковців (пік публікаційної активності припав на 2022 рік), вважаємо за необхідне проаналізувати практику притягнення до відповідальності за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану станом на середину 2023 року.

Теоретичний аспект кваліфікації крадіжки в умовах воєнного стану

Перш ніж переходити до аналізу судової практики за середину 2023 року, що стосується крадіжки вчиненої в умовах дії воєнного стану, варто розібратися з теоретичними аспектами кримінального права в частині характеристики відповідних суспільно небезпечних правопорушень.

Крадіжка відповідно до частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України є таємним викраденням чужого майна, яка в мирний час (до введення правового режиму воєнного стану) у випадку відсутності кваліфікуючих ознак, що переводили її в площину інших частин, вважалася проступком, санкцією за відповідні діяння було передбачено покарання від штрафу 17 тисяч гривень до обмеження волі строком до 5 років. 

Однак, 03 березня 2022 року законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX, частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України було доповнено, а саме тим, що крадіжка вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Таким чином, по своїй суті частина 1 статті 185 Кримінального кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану, замінилась на частину 4, в незалежності від того, що саме особа фактично протиправно таємно привласнила собі (чи то незначну кількість продуктів з магазину, чи то цінне майно, що підпадає під кваліфікаційну ознаку «у великих розмірах»). В результаті проста крадіжка (мається на увазі без кваліфікуючих ознак) з проступку переросла в тяжкий злочин.

 Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях (станом на 2023 рік)

За допомогою відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ми вирішили здійснити аналіз вироків судів про притягнення винних осіб до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України та зрозуміти специфіку вчинюваних злочинів, що стосуються таємного викрадення майна, на територіях наближених до фронту.

З аналізу вироків судів вбачається, що у своїй більшості суди визначають нижню межу санкції для правопорушника, а саме 5 (п’ять) років позбавлення волі, проте переважно зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку (Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111863542; Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112314563; Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111744767; Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 12.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112138114;  Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112385625; Вирок Херсонського міського районного суду Херсонської області від 29.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111890557; Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112451634); Вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03.08.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112590477).

З огляду змісту представлених  вироків судів вбачається, що обставини вчинення винними особами крадіжок жодним чином не пов’язані з правовим режимом воєнного стану (окрім звичайно того факту, що усі вони вчинені під час його дії), тобто відповідні діяння могли б бути вчинені в мирний час також. Таким чином, можемо дійти до думки, що війна або запровадження правового режиму воєнного стану не впливало на полегшення вчинення відповідних діянь. В результаті випливає логічне запитання: яка різниця між крадіжкою здійсненою в мирний час та крадіжкою вчиненою в умовах правового режиму воєнного стану, якщо вона, для прикладу, була вчинена на території де бойові дії не відбуваються?

Проте, досить часто зустрічаються й вироки якими дійсно винних осіб позбавляють волі на визначений ч.4 ст. 185 КК України строк (Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/108417551, Вирок Димитровського мiського суду Донецької областi від 15 червня 2023 року, посилання  https://reyestr.court.gov.ua/Review/111572929, Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 06 червня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/111436572), Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110933362). Однак, здебільшого вищезазначені вироки стосуються осіб, які вже раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини та/або особа вчинила ще один злочин, передбачений іншою статтею Кримінального кодексу України.

Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в областях віддалених від зони бойових дій (станом на 2023 рік)

Провівши короткий аналіз нещодавніх вироків судів перших інстанцій щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях, цікаво буде проаналізувати тенденцію розгляду аналогічних справ на територіях досить віддалених від зони бойових дій.

Здійснивши аналіз досить свіжих вироків судів, бачимо аналогічну ситуацію з ситуацією, що відбувається в судах прифронтових областей (Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/112601588; Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112622129; Вирок Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112620776; Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112576785); Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609019).

Досить цікавий, на нашу думку, вирок Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року (посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609182) згідно з яким студентку 2 курсу професійного училища було визнано винною у вчиненні замаху на злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: за спробу викрадення «Кіндер Сюрпризів».  З обставин справи, що викладені у вироку вбачається, що «27 лютого 2023 року близько 13 год. 42 хв., у ОСОБА_6 , яка перебувала в приміщенні магазину «Метро», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-В, виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла товар, який належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», а саме шоколадні яйця «Кіндер Сюрприз», у кількості 169 шт., загальною вартістю 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ), які, у подальшому, сховала до рюкзака, що був при ній. Виконавши усі дії, які ОСОБА_6 вважала необхідними для доведення свого умислу до кінця, остання направилася до виходу з магазину, та не розрахувавшись за викрадене майно, намагалася залишити приміщення магазину, однак свої дії не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони магазину. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 могла б спричинити ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» майнову шкоду на загальну суму 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ)».

Попри той факт, що згідно з кримінальним законодавством діяння особи кваліфікувалися як замах на злочин передбачений ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, суд взяв до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченої, та прийшов до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в частині 4 статті 185 КК України. Відповідно, особі замість п’ятирічного терміну позбавлення волі суд призначив покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин із відбуттям не більш як дві години на день у вільний від навчання час. Таким чином, суд виконав формальні вимоги законодавства, притягнув до відповідальності особу за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, проте з урахуванням дійсних обставин справи, знизив межу покарання для особи в міру її вини.

Підведення підсумків та суб’єктивна думка автора

Провівши короткий аналіз судової практики щодо розгляду кримінальних справ за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена в умовах воєнного стану) станом на середину 2023 року, можна дійти до висновку, що попри мінімально допустиму межу санкції ч.4 ст.185 КК України, суди з розумінням підходять до розгляду кожної справи. Тобто, покарання призначається в залежності від низки факторів (сукупність злочинів, значні суспільно небезпечні наслідки діяння, притягнення особи до відповідальності за аналогічні правопорушення і т.д.), а не лише від формальної складової того, що діяння було вчинене в умовах воєнного стану.  На наше глибоке покарання, викладення ч. 4 ст. 185 КК України в чинній редакції є досить некоректним, оскільки вчинення крадіжки в мирний час та вчинення крадіжки під час дії правового режиму воєнного стану на території віддаленій від активних бойових дій по своїй суті нічим не відрізняється. Крадіжка вчинена на території віддаленій від фронту не несе більшої суспільної небезпеки, аніж вчинення крадіжки без дії правового режиму воєнного стану. Виходячи з цього, вважаємо, що відповідне доповнення ч. 4 ст. 185 КК України має бути переглянуто з урахуванням реального стану речей та наявної судової практики.

Мазій Віталій

адвокат, АО “Кравець і партнери”

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

Те що агенти, сумніву немає, а от чи кремля агенти, тут виникають певні складнощі зі сприйняттям реальності. Чуємо одне, а бачимо зовсім інше.

Візьмімо за приклад судову владу і те саме набридле професійним громадським активістам твердження про зовнішнє управління.

Те що судова влада, завдяки судовій реформі, стала незалежна, сумнівів немає, єдине, що у сприйнятті цього слова немає нічого спільного з незалежністю в розумінні — можливості приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

Після судової реформи 2016 року від судової влади просто нічого не залежить. Саме так виглядає незалежність зараз, на моє переконання. Це намагався зробити Кучма, це намагався зробити Ющенко, це намагався зробити Янукович і от це реально зробили наші іноземні партнери при Порошенко й продовжують робити далі, на мою думку.

І так повертаємося до зовнішнього управління на декількох прикладах.

Етична рада — утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя (далі — ВРП), у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Рішення Етичної ради ухвалюється більшістю голосів від присутніх членів Етичної ради, за умови що воно підтримано двома голосами членів Етичної ради, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями.

У разі однакової кількості голосів “за” і “проти” проводиться повторне голосування.

У разі однакової кількості голосів “за” і “проти” під час повторного голосування голоси членів Етичної ради, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.

Останнє було доповнено вже при Зеленському.

Тільки після позитивної рекомендації Етичної ради кандидат на посаду члена ВРП має право бути обраним інакше його кандидатуру не розглядають.

Тобто іноземці фактично диктують кого призначити членами ВРП.

Для тих хто не знає, ВРП що це таке, розповідаю — за Законом це колегіальний, незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів ВККСУ. Тут та сама ситуація. Вирішальне слово за іноземцями.

Фактично іноземці формують не тільки склад Вищої ради правосуддя, а й склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Громадська рада доброчесності — утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Члени Громадської ради доброчесності призначаються зборами представників громадських об’єднань. Для участі у зборах громадські об’єднання у п’ятнадцятиденний строк з дня оприлюднення оголошення про скликання зборів представників громадських об’єднань подають зокрема рекомендаційний лист від міжнародної організації з бездоганною репутацією про успішний досвід співпраці або від виконавця проекту міжнародної технічної допомоги.

Тобто потрапити туди можуть тільки громадські організації, що отримують гранти від іноземних урядів.

Що в сухому залишку:

1. Члени ВРП можуть бути призначені тільки після погодження іноземцями, при цьому ОЗУ Великої палати незаконно зареєстрованого Верховного суду (не України) (далі – ОЗУ ВП ВС) заборонило оскаржувати рішення іноземців в будь-яких судах України.
2. Члени ВККСУ можуть бути призначені тільки після погодження іноземцями.
3. Члени ГРД можуть бути обрані тільки ГО які фінансуються іноземцями.

Хто серед цього знайде суверенітет та незалежність України? Питання риторичне.

А тепер не риторичні питання:

Чи є українські судді, призначення та діяльність яких  повністю контролюються іноземцями незалежними та здатними приймати рішення в інтересах України та українців, а не іноземців? Моя відповідь – здатні, але наслідки таких рішень для таких суддів дуже невтішні.

Чи будуть судді незаконно зареєстрованого Верховного суду (не України), що отримують заробітні плати від 200 000 грн до 800 000 грн на місяць і подальше довічне грошове утримання (аналог пенсії) від 120 000 грн до 400 000 грн на місяць незалежними? Моя відповідь – однозначно та категорично – ні.

Чи здатна ОЗУ ВП ВС, 14 суддів з якої замішані за повідомленням НАБУ в отриманні хабарів, за ухвалення рішень і при цьому жоден з яких не отримав підозру, бути незалежним? Моя відповідь – ні.

І тепер на останок. Чи є це все зовнішнім управлінням формування та контролю за судовою гілкою влади? Моя відповідь – так.

Це моя думка. Кожен прочитав це, може зробити власний висновок тепер щодо зовнішнього управління й побудованої «незалежності» судової гілки влади.

Під силу кожному змінити світ на краще. Вірю у ЗСУ, незалежний суд України та перемогу України.

Ростислав Кравець

Адвокат, голова АО Кравець і партнери, голова профспілки Українська незалежна фундація правників

АО «Кравець І Партнери»

З огляду на вказану проблему спробує розібратися з питанням конфлікту інтересів у суддів під час розгляду судових справ.

Частина 1 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів.

Таким нормативно-правовим актом для суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Власне це не заперечується і в роз’ясненнях НАЗК, що стосуються вирішення питання про конфлікт інтересів.

https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/6-osoblyvosti-vregulyuvannya-konfliktu-interesiv-shho-vynyk-u-diyalnosti-okremyh-kategorij-osib-upovnovazhenyh-na-vykonannya-funktsij-derzhavy-abo-mistsevogo-samovryaduvannya/

Отже, при вирішенні питання про наявність або відсутність конфлікту інтересів у суддів, а також способами його врегулювання в першу чергу підлягають застосуванню норми спеціального права — Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на чому власне і наголошується в ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддів чинним законодавством встановлено два види відповідальності – дисциплінарну та адміністративну (стаття 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; стаття 172-7 КпАП України).

Критерієм розмежування виду відповідальності, до якої може бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є характер конфлікту інтересів. Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену законом України «Про судоустрій та статус суддів».

На відміну від зазначеного порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя, і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до норм КпАП України.

Свого часу Рада суддів України в рішенні №46 від 07.09.2017 року надала роз’яснення, згідно з яким порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

https://court.gov.ua/konflikt_interesiv/Richena_46_17

Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя (рішення РСУ №46 від 07.09.2017 року).

Варто зауважити також про те, що незалежність та недоторканність суддів як один з конституційних принципів здійснення правосуддя в Україні гарантує судді неможливість його притягнення до відповідальності за ухвалене ним рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Необхідність дотримання такого принципу не може ставитися під сумнів будь-ким з учасників правовідносин у державі, в тому числі Національним агентством з питань запобігання корупції як центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Така позиція також була висловлена Радою суддів Україні в листі від 27.12.2022 року №9рс-515/22.

https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Rada-suddiv-Ukrayiny.pdf

https://rsu.gov.ua/uploads/article/apdporadok-1cdba4fdb0.pdf

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України; її повноваження визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України. РСУ наділено повноваженнями згідно з пунктом 6 частиною 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на: (1) здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; (2) прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Додатково рішенням Ради суддів України від 07.12.2017 року №75 роз’яснено норми Закону «Про судоустрій та статус суддів» щодо повноважень РСУ як єдиного компетентного органу з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого мають звертатися судді у відповідних випадках.

https://rsu.gov.ua/uploads/article/risenna-rsu-no-75-vid-07122017-p-7725627cd6.pdf

З метою запобігання і врегулювання конфлікту інтересів судді застосовують окремі рішення Ради суддів України, якими роз’яснена позиція Ради щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів: рішення від 04.02.2016 № 2 «Про Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів»; рішення від 12.05.2016 № 36 «Щодо роз’яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 04.11.2016 № 75 «Про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів»; рішення від 04.11.2016 № 77 «Щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування в суді»; рішення від 08.06.2017 № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 07.09.2017 № 46 «Щодо роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 07.12.2017 № 75 «Про роз’яснення щодо повноважень РСУ як єдиного компетентного органу, до якого звертаються судді у випадку конфлікту інтересів».

https://rsu.gov.ua/uploads/article/posibnikosoblivosti-konfliktu-in-de7be4c810.pdf

В той самий час, здавалося б, що все окреслене є достатньо зрозумілим в тій частині, що порушення правил самовідводу чи наявність іншого конфлікту інтересів під час судового розгляду справи це питання процесуального закону та дисциплінарної відповідальності, все, що за межами судового провадження та процесуального кодексу – адміністративна, однак існують непоодинокі випадки складення протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ.

Варто зазначити, що навіть залишення такого протоколу в силі, не є підставою для перегляду рішення суду, що прийняв рішення ніби з конфліктом інтересів. Це в чергове дає підстави вважати, що втручання НАЗК та прокуратури, що підтримує такі протоколи у суді, є нічим іншим як намагання помститись та втрутитись у сам процес здійснення правосуддя та примусити суд прийняти рішення під тиском бути внесеним до реєстру корупціонерів.

Досить часто складається враження, що такі протоколи якраз і створюються для «короткого повідка» і важко їх віднести до демократичних механізмів стримування. В цьому випадку, якби дивно це не звучало якраз саме судочинство і має стати стражем дотримання балансу управлінських важелів. При цьому мова не йде, про те, щоб звільнити від відповідальності винних осіб, мова йде про те, що має бути забезпечено не втручання в здійснення правосуддя, оскільки незалежний суд – це основа будь-якої держави, одночасно суд має вказати на обмеженість повноважень на складення протоколів, а в разі наявності ознак порушення визначити мають вони ознаки адміністративного чи дисциплінарного порушення, оскільки рано чи пізно кожен суддя може потрапити на такий «повідок», тому висновок один – кожен може змінити світ на краще.

Анна Мартиненко, адвокат

Ростислав Кравець, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡Не забудьте приєднатись до телеграм каналу t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»