Згідно з новими правилами, що набрали чинності в Україні, водії, які планують перетинати державний кордон разом із автомобілем, повинні враховувати кілька нових вимог. Це рішення, ухвалене Кабінетом Міністрів ще минулого року, суттєво змінює процедуру перетину кордону для водіїв, особливо тих, хто займається перевезенням гуманітарної допомоги або вантажів для Збройних сил України (ЗСУ).

Про це на своєму каналі розповів відомий адвокат Ростислав Кравець.

Важливо відзначити, що, за словами експертів, ці нововведення не відповідають Конституції України. Вони порушують права громадян, адже не існує жодного закону, що б забороняв чоловікам перетинати кордон під час воєнного стану. Відповідно до Кравця, ці нормативні акти фактично обмежують свободу пересування, що створює додаткові труднощі для тих, хто займається важливою справою, як гуманітарна допомога або забезпечення армії.

Згідно з новими правилами, водії, які перевозять гуманітарні вантажі для ЗСУ чи інших законних військових формувань, повинні бути внесені в спеціальний реєстр, що ведеться державними військовими адміністраціями. Цей реєстр є частиною автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, що призначена для контролю за доставкою необхідних вантажів. Якщо водій не внесений до цього реєстру, він просто не зможе перетнути кордон, що значно ускладнює процес.

Кравець також підкреслив, що з новими вимогами зросте кількість перешкод, які можуть виникнути при отриманні гуманітарної допомоги чи вантажів для ЗСУ. Він закликав водіїв не забувати про важливість реєстрації, адже кожен з них грає важливу роль у підтримці наших захисників на передовій.

Незважаючи на складнощі, важливо розуміти, що ці правила мають на меті забезпечити належний контроль над перевезенням вантажів в умовах воєнного стану та підтримати логістичну інфраструктуру, що працює для армії та гуманітарних потреб. Тому водіям, які перевозять вантажі для ЗСУ, потрібно не забувати виконати ці вимоги, аби не створювати додаткові проблеми для себе і не підвести наших захисників, які зараз відстоюють незалежність України.

Джерело: auto.bigmir.net

АО «Кравець І Партнери»

Військовозобов’язані, яким надана відстрочка від призову за мобілізацією, не можуть бути мобілізовані. Здавалося б, які тут можуть бути варіанти? Підприємство забронювало працівника, чи він отримав законну відстрочку, оскільки доглядає за близькими чи навчається. Втім, окремі керівники територіальних центрів комплектування чи то вважають, що плани необхідно виконувати попри законодавчі обмеження, або ж переконані, що вони вище за закону і на законодавчі приписи не зважають, відправляючи до війська, зокрема студентів та заброньованих працівників.

“Війна – справа молодих”

Останнім часом, серед іншого, під впливом ситуації на фронті, активно обговорюється зниження призовного віку. Нардеп та боєць ЗСУ Роман Лозинський в одному з інтерв’ю припустив, що нещодавнє зниження призовного віку до 25 років не останнє. Деякі військові взагалі наполягають на зниженні до 20 років. Втім, призов юнаків молодших ніж 25 років і так відбувається за умови, що вони перебувають на обліку військовозобов’язаних (планується заборонити призов обмежено придатних, яким не виповнилося 25 років).

Молодь йде до війська і добровільно, хоча це далеко не хвиля 2022 року. Тож хвилю вирішили стимулювати силоміць.

Приміром, один з військкомів вирішив вливати свіжу кров в армію, не звертаючи уваги на якісь там законодавчі обмеження. Як йдеться у справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, він дозволив забрати до війська студента денної форми навчання медичного вишу з Полтави, якому навіть не виповнилося 25 років та який не мав військової підготовки.

Як зазначається в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду, керівник ТЦК навіть не перевіряв підстави для надання відстрочки (що він зобов’язаний зробити згідно з законодавством) – просто відправив студента до військової частини. Суд наказ про мобілізацію скасував лише через більше ніж два роки після цього. До речі, хоча представники ТЦК судове засідання проігнорували, вони ще мають можливість повернути студента в армію, якщо, звичайно, виграють справу в апеляційній інстанцій.

Студента Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого мобілізували до війська на початку повномасштабного вторгнення. Як йдеться у рішенні суду, хлопець мав відстрочку від мобілізації у зв’язку з навчанням. Але це, як і в попередньому випадку, не завадило ТЦК відправити спудея до війська. Студент намагався повернутися до очного навчання без суду. Проте у задоволені відповідного рапорту про звільнення йому відмовили. А в ТЦК в усній формі натякнули, що “потяг пішов”. Крапку в цій “суперечці” поставила Феміда, ухваливши рішення на користь студента. Але сталося це лише за два роки після мобілізації.

Взагалі далеко не всім здобувачам вищої освіти, які хочуть повернутися до навчання після примусової мобілізації, вдається це зробити. У Кропивницькому суд відмовився скасовувати мобілізацію студента Центральноукраїнського національного технічного університету. Судді вирішили, що чоловік не скористався відстрочкою, оскільки не писав заяву до ТЦК про її оформлення, а відповідно до постанови Верховного суду мав повідомити про своє право. Крім того, служителі Феміди зауважили, що рапортів про звільнення зі служби мобілізований також не подавав.

І, до речі, після вивчення справ у Реєстрі судових рішень, можна зробити висновок, що невчасне подання підтвердних документів щодо права на відтермінування служби, є доволі популярною причиною відмови у студентській відстрочці. Причому, це стосується як вікових, так і молодих студентів.

“Нечесне” бронювання

Окремі військкомати не цураються поповнювати військо і шляхом залучення заброньованих працівників. Так, на Полтавщині керівник одного з ТЦК вирішив, що за неявку на ВЛК за повісткою, отриманою під підпис, заброньованих військовозобов’язаних потрібно не тільки штрафувати, а і відправляти до армії попри законодавчу заборону призову заброньованих. Однак у цій справі військовозобов’язаний до фронту не доїхав. Полтавський окружний адміністративний суд не розділив запал воєнкома і вирішив, що бронювання – дійсне й має працювати.

Інший заброньований працівник, попри наявність відповідного наказу Міністерства економіки, все ж встиг відчути на собі армійські реалії. Щодо нього представники ТЦК чомусь були впевнені, що військовозобов’язаний нечесно отримав бронь. Пізніше керівництво військової частини відмовило у звільненні, бо “законодавство не передбачає звільнення з війська через бронювання”. Але чоловік пішов до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що військкомат взяв на себе функцію тлумачення законодавства, хоча не мав цього робити. Адже витяг про відстрочку (бронювання) видається тільки разом і на виконання наказу Мінекономіки про бронювання, який, у свою чергу, погоджується Міністерством оборони, а раніше – Генеральним штабом ЗСУ. Тобто, суд визнав незаконним наказ керівника військкомату про мобілізацію позивача. Однак лише зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт про звільнення чоловіка, “з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду”.

Хочу – мобілізую, хочу – бронюю

Креативний спосіб мобілізації заброньованих вигадав керівник одного з ТЦК на Рівненщині. Посадовець вирішив анулювати бронювання, оскільки, на його думку, у військовозобов’язаного не було тимчасового посвідчення військовозобов’язаного. Тому чоловік оперативно пройшов ВЛК, отримав нове тимчасове посвідчення та наказом керівника ТЦК та СП був відправлений до військової частини.

Як і в попередніх описаних випадках, рапорт про звільнення мобілізованого в частині не розглядали, тож чоловік вирішив відстоювати свої права у суді. І, о диво, військово-обліковий документ знайшовся. В рішенні Рівненського окружного адміністративного суду, військовозобов’язаного було заброньовано саме на підставі начебто втраченого (за версією воєнкома) воєнного документа. Тож суд нагадав, що працівник ТЦК не наділений повноваженнями оцінювати правомірність наказу Міністерства економіки про бронювання.

Креативно підійшов до виконання своїх обов’язків і керівник одного з районних ТЦК на Дніпропетровщині. Попри те, що Генеральний штаб ще у 2023 році визначив перелік військово-облікових спеціальностей, які не підлягали бронюванню, згаданий воєнком вирішив його розширити і відмовив в оформлені відстрочки заброньованому наказом Міністерства економіки працівнику нафтової компанії.

Дніпропетровський оружний адмінсуд не зрозумів новаторських дій військкома і зобов’язав останнього надати відстрочку військовозобов’язаному. Апеляцію ТЦК навіть не розглядали.

Адвокат Ростислав Кравець нагадує, що є вичерпний перелік підстав для анулювання бронювання, визначений постановою Кабінету міністрів №76 і “керівник ТЦК не має права на свій розсуд анулювати бронювання”.

Але на місцях, як завжди, мають своє бачення. Так, у Запоріжжі один з ТЦК показав приклад експрес-мобілізації заброньованого працівника. Машиніст тепловозу “Запоріжсталі” мав чинне бронювання. Однак 24 травня 2023 року його доставили в один з районних військкоматів, 25 травня наказом начальника РТЦК призвали на військову службу під час мобілізації, а вже 26 травня він був зарахований до списків особового складу батальйону десантно-штурмових військ ЗСУ.

Військовозобов’язаний не погодився з рішенням ТЦК й пішов до суду. Запорізький окружний адмінсуд позов задовольнив і скасував мобілізаційні накази. Апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції.

Натомість на Харківщині воєнком вирішив, що як потрібне поповнення до війська, то можна і не чекати завершення строку бронювання. Тому виписав військовозобов’язаному “бойову” повістку і попередив підприємство, за яким чоловік був заброньований, що той призивається до ЗСУ за мобілізацією. Прохання компанії пояснити причини дострокової “бойової” повістки було проігноровано. Ситуацію розсудив Харківський окружний адміністративний суд, який став на бік ТЦК. У своєму рішенні суддя зазначив, що права військовозобов’язаного не було порушено, оскільки його не призвали до війська, а лише викликали повісткою.

Хто не встиг, той запізнився

А от якщо компанія спочатку відпустила співробітника до війська, а потім згадала, що працівник чи то не вчасно попросив про бронь, або процедура бронювання не завершилася до його мобілізації, то назад дороги немає.

Так у березні 2022 року був мобілізований військовозобов’язаний на Дніпропетровщині. Відповідний наказ Міністерства економіки про його бронювання з’явився лише через два тижня після цього. Чоловік через суд спробував повернутися до цивільного життя, проте суд вирішив, що хоча і бронювання і було, але “хто не встиг, той запізнився”, тому відмовив у задоволенні позову.

Попри те, що за час повномасштабного вторгнення є купа судових справ щодо незаконної мобілізації заброньованих, студентів та інших військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, не варто ототожнювати гнилі яблука з усім деревом. Так, довільне розуміння законодавства окремими представниками ТЦК ганьбить збройні сили. Але найкращі “ліки” від таких “відірваних” від землі – відповідальність за такі дії. Відповідальність, яка точно настає за єдиними правилами.

Ярослав Конощук

АО «Кравець І Партнери»

Під кінець другого року війни в Україні дійшло до великих труднощів з мобілізацією. Чоловіки вигадують усілякі способи, аби уникнути призову на службу. Водночас суди рішучіше реагують на факти ухилення від мобілізації. У листопаді ухвалено понад півтори сотні вироків щодо тих, хто не з’явився на призовні дільниці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для відправлення на службу у військові частини. І вже в першій декаді грудня таких справ розглянуто понад три десятки. 

НЕ МОЖУ ЙТИ ДО ВІЙСЬКА, БО ДОГЛЯДАЮ БАТЬКА 

Як свідчить аналіз судового реєстру, суди щораз частіше призначають покарання з реальним терміном ув’язнення. Зокрема, днями двоє волинян дістали по три роки тюрми за вироком Камінь-Каширського районного суду. Один з них, будучи визнаним рішенням ВЛК придатним до служби за станом здоров’я, наприкінці грудня минулого року без поважних причин не з’явився на пункт збору для відправлення у військову частину. Співробітники територіального центру комплектування намагалися вручити чоловіку повістку вдруге. Але від її отримання він відмовився. У судовому засіданні обвинувачений розкаявся у скоєному і пояснив, що не має можливості проходити військову службу, бо доглядає літнього батька. Хоча батько не визнаний таким, який потребує стороннього догляду й опіки, за станом здоров’я він не може самостійно себе обходити. Крім нього, є ще дві дочки, але вони проживають окремо зі своїми сім’ями і не можуть доглядати тата. 

Інший обвинувачений повинен був з’явитися за повісткою для відправлення у військову частину 9 січня 2023 року. Однак, як пояснив у суді, в останній момент запанікував і на збір не прийшов. Просив суд суворо не карати його та врахувати, що він член добровольчого формування територіальної громади і донатить на ЗСУ. Утім, ухвалюючи ці два вироки, суд не взяв до уваги щире каяття обвинувачених як пом’якшувальну обставину, позаяк за час розгляду справи вони не вжили жодних дій, спрямованих на усунення скоєного правопорушення.

Мешканець Гусятинського району на Тернопільщині отримав мобілізаційне розпорядження прибути в ТЦК для відправлення у військову частину 14 липня цього року. Але не з’явився. Як причину назвав страх. Розповів, що свого часу проходив строкову службу в пожежному взводі військової частини, тому жодних навичок володіння зброєю і бойового досвіду не має. Крім того, казав, що дружина вдома зчинила скандал, аби він нікуди не йшов. На даний час також не бажає служити. Тож наступні три роки ухилянт, за вироком суду, проведе за гратами. 

“Такий самий термін ув’язнення дістав 40-річний мешканець Стрийського району, — каже Андріана Дмитренко, речниця прокуратури Львівської області. — Чоловік пройшов ВЛК, рішенням якої був визнаний придатним за станом здоров’я до військової служби, та отримав мобілізаційну повістку. Однак у ТЦК не прибув. Пояснив, що не бажає служити, бо має… малолітню дитину від незареєстрованого шлюбу”. 

Але в переважній більшості вироків із судового реєстру зазначається, що обвинувачені отримали три роки позбавлення волі з іспитовим терміном. Проте відбутися мінімальним покаранням вдасться не всім. Нещодавно в регіональних прокуратурах заявили про низку скасованих вироків, якими ухилянтів було засуджено до умовних термінів. 

“34-річний мешканець Мукачева у грудні 2022 року пройшов військово-лікарську комісію у центрі комплектування, отримав повістку на відправку у військову частину, однак вказані в ній вимоги проігнорував через небажання служити, — розповідає Катерина Хижняк, речниця прокуратури Закарпаття. — Через місяць після цього ухилився від мобілізації і 47-річний житель села Калини. Він пройшов ВЛК, але від отримання повістки відмовився. Пояснив, що не бажає служити з релігійних переконань, оскільки “не має права забирати людські життя”. У травні-червні цього року ухилянтів засудили до чотирьох років позбавлення волі зі встановленням іспитового терміну — два і три роки відповідно. Прокуратура на ці вироки подала апеляцію як на занадто м’які. Суд другої інстанції підтримав позицію державного обвинувачення і призначив обом по три роки реального ув’язнення”. 

“УМОВНЕ ПОКАРАННЯ ПОТРІБНО СКАСУВАТИ” 

— За порушення правил військового обліку й ухилення від мобілізації передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, — пояснює В’ячеслав Тарадуда, адвокат. — Зокрема, за псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності доведеться сплатити від 51 до 119 гривень штрафу. За неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки й відмову від отримання повістки сума штрафу становить від 3400 до 5100 гривень. Якщо ж військовозобов’язаний не прибув за мобілізаційним розпорядженням на призовну дільницю для відправки у військову частину, то вже наступає кримінальна відповідальність, яка передбачає від трьох до п’яти років позбавлення волі. Наразі до парламенту внесено законопроект, яким планують посилити покарання за неявку до ТЦК — збільшити термін арешту, штрафи та заочно притягувати до відповідальності. 

— Чи це спрацює? Як гадаєте? 

— Посилення відповідальності ніколи не призводило до покращення ситуації, — вважає Ростислав Кравець, правознавець. — Це тільки збільшить рівень корупції. Темпи мобілізації можна підвищити лише за умови, коли державні чиновники, депутати та інші посадовці власним прикладом і прикладом своїх родичів будуть демонструвати, як потрібно захищати Батьківщину від ворога. 

— А от я вважаю, що треба запровадити більш сувору кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. І умовне покарання за такі злочини слід скасувати, — переконаний Сергій Гнезділов, військовослужбовець ЗСУ. — На сьогодні кримінальні справи відкривають щодо зовсім мізерного відсотка тих, хто втікає від служби. Причому реальне ув’язнення отримує лише кожен десятий ухилянт. А 90% відбуваються позбавленням волі з іспитовим терміном. Це треба терміново виправляти. 

— Чому? 

— Ситуація на фронті дуже серйозна, — каже Ярослав Чепурний, пресофіцер 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. — Щодня наші воїни гинуть або отримують поранення. Їх потрібно замінити, бо ворог слабшим не стає. Навпаки, він стає все сильнішим і сильнішим. Відповідно небезпека й загроза для країни не знята. Ті, хто сидять у тилових районах, думають, що до них війна не дійде. Хоча наші воїни міцні, як сталь, але ж цей запас міцності не вічний, і він може закінчитися. Якщо забракне сил та озброєння витримати навалу російських окупантів, і вони прорвуть фронт, то досить швидко доберуться навіть до найвіддаленіших тилових районів. Як це відбулося у перші дні повномасштабного вторгнення, коли ворог дійшов до Києва, Чернігова, Сум, Миколаєва та Херсона. Тому все суспільство повинне бути залучене до захисту.

Газета ЕКСПРЕС

АО «Кравець І Партнери»

Саме звільнення Мельника особливим сюрпризом не стало. Про його звільнення заговорили ще кілька місяців тому. У Раді роботу БЕБ та його керівника визнали незадовільною, також було створено кілька тимчасових комісій щодо розслідувань можливих схем за участю цієї структури.

А після того, як НАДУ почала розкручувати гучну справу проти екс-глави Фонду Держмайна Дмитра Сенніченка, за яким проходить “куратор” і самого Сенніченко, і, як підозрюється, Вадима Мельника Андрій Гмирін, фігура Мельника взагалі стала токсичною для влади.

Розбиралися, що стоїть за зміною керівництва БЕБ і як далі працюватиме ця структура.

“Став занадто токсичним”

Ми вже писали про Бюро економічної безпеки та його голову Вадима Мельника. Саме Бюро було створено у 2021 році під тиском Заходу. Нова структура мала стати головною боротьби з економічними злочинами. Нового керівника обрали на відкритому конкурсі із кількох кандидатів.

Втім, ще на цьому етапі спалахнув скандал – кандидатуру Вадима Мельника критикували як активісти, так і представники профільної спільноти та бізнес.

Мельник до цього очолював Державну податкову службу. У систему податкової він прийшов ще за президентства Януковича, спочатку керував управлінням із розслідування особливо важливих справ, потім був головою слідчого управління кримінальних розслідувань Міністерства доходів та зборів. У цьому відомстві Мельник працював разом із Андрієм Гмиріним, який зараз проходить у справі про створення “злочинного угруповання” на базі Фонду держмайна та державних підприємств, зокрема ОПЗ (нещодавно його оголосили у розшук). У Міндоходів Гмирін очолював відділ головного управління внутрішньої безпеки.

Вже за нової влади Гмирін, як ми вже писали, став своїм серед Зеленського. Тому, коли Мельник отримав крісло головного фіскалу, відразу пішли чутки, що до податкової його “заводить Гмирін”, щоб “контролювати потоки”.

Коли було оголошено конкурс на посаду голови ВЕБ, окрім Мельника, про участь у ньому заявив також Володимир Ткаченко, якого також називають людиною Гмиріна; до цього він очолював головне управління боротьби з фінансовими злочинами ДФС, куди, як кажуть, його також пролобіював Гмирін. Але Ткаченко на другому етапі вилетів із відбору глави ВЕБ. А Мельник лишився.

“Про те, що Мельник стане новим главою ВЕБ, як про факт, що відбувся, заговорили ще за кілька тижнів до оголошення результатів. Я запитав про це у Тимофія Мілованова (на той момент – глава Мінекономіки-Ред), зіткнувшись з ним випадково в одному з ресторанів – невже, правда, призначать Мельника. Але він мене запевнив, що це неправда. А згодом Мельника оголосили переможцем конкурсу”, – згадує бізнесмен Сеяр Куршутов.

Він каже, що “Мельник – це своєрідна реінкарнація Романа Труби (голови ГБР при Порошенку) у системі нової влади. “Нагадаю: сам Труба свого часу погодився бути “фунтом” і щомісяця отримувати свої кілька десятків тисяч доларів зарплати, заплющуючи очі на те, які приходили кадри та як вони крали мільйонами. Фінал цієї історії був дуже цікавим: після зміни влади Труба ініціював обшуки у людей, із якими раніше працював. Тому не виключено, що Зеленський вирішив звільнити Мельника вчасно”, — каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.

Ще під час перебування Мельника головою ДФС у ЗМІ багато писали про те, що податковою фактично “керує Гмирін”, який входить до Офісу президента і “орієнтований на Сергія Шефіра”. З появою БЕБ, як каже джерело, конфігурація дещо змінилася. “Гмирін як посередник залишився, але щільніше курирували нове відомство люди Татарова”, – говорить джерело.

У світлі скандального розслідування щодо Гмиріна він сам, і пов’язані з ним люди стають “надто токсичними” для влади. Це одна з причин, чому вирішили прибрати Мельника. Причому пішли на компроміс, дозволили написати заяву про звільнення за станом здоров’я. Хоча це не гарантує, що через якийсь час не буде підозри, — каже наше джерело.

“Гірше податкової міліції”

Зазначимо, що претензії до роботи БЕБ і при владі, і у бізнесу були фактично з моменту запуску цієї структури, яка], нагадаємо, мала стати головним борцем з економічними злочинами, а також займатися їхньою “профілактикою” – тобто вести аналітичну діяльність і моніторинг, виявляючи та припиняючи різного роду схеми на корені.

Але стати таким органом ВЕБ у результаті так і не змогло.

“Хотіли запустити щось кардинально нове, прямо протилежне податковій міліції. Але БЕБ за підсумком стало навіть гіршим за податкову міліцію. І головне – так і не змогли зосередити розслідування економічних злочинів в одній структурі. Адже спочатку планувалося, що такими справами після запуску БЕБ вже не будуть займатися СБУ. ГБР та ін. Законодавчо Бюро економічної безпеки дали всі необхідні повноваження. Але воно ними чомусь не скористалося”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Про провал “проекту БЕБ” говорить і голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев.

“Рішення про звільнення пана Мельника з посади голови БЕБ не викликає задоволення. Скоріше, викликає смуток. Сум від втрачених двох років не створення державного органу, який мав стати головним органом протидії економічним злочинам. Але не став”, – написав Гетьманцев на своїй. сторінці у Фейсбуці.

Втім, у профільних колах цей факт не викликає подиву. І загалом підтверджує модель управління, під яку брали Мельника.

“Ви ж розумієте, що історія провалу роботи БЕБ, це історія взагалі не про Вадима Мельника, бажання призначати не професійних, а зручних, бажання мати “телефонне право”, право впливу, відкриття та закриття справ тощо. Все це замість незалежності, професіоналізму та ефективності органу, який мав стати зразком аналітичних розслідувань фінансових злочинів. Але, на жаль, став черговою іграшкою чергового радника у ВП”, – написав у Фейсбук журналіст-розслідувач Євген Плінський.

При цьому бізнес не вважає, що БЕБ “нічого не робило”. “Кошмарили бізнес і брали гроші краще податкової поліції”, – каже нам один із столичних підприємців.

Зерно, аміак, такса для бізнесу

Про те, що БЕБ буквально з моменту запуску почав обростати схемами, у бізнес-колах говорять уже давно.

У лютому цього року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною та рекомендував Кабміну зробити “перезавантаження” в строк до 1 квітня цього року.

Один із останніх скандалів щодо БЕБ – розслідування тимчасової слідчої комісії ВР у справі конфіскованих добрив російської Тольяттіазот та білоруського “Белкалія”. На “килим” депутати викликали керівництво БЕБ, АРМА, Одеського припортового заводу, “Укрхімтрансаміак” та ін.

Нардеп Олексій Жмеринецький характеризує цю справу як “можливий дерибан конфіскованих російських та білоруських активів”. Йдеться про 42 тисячі тонн аміаку та 2200 тонн калію.

Ось як описує фабулу цієї справи Жмеренецький.

“До широкомасштабного вторгнення в Україну здійснювалося незаконне ввезення аміаку та калію в промислових масштабах. Війна змусила 5 квітня 2022 року Бюро економічної безпеки відкрити кримінальну справу та заарештувати аміак, який передали на фізичне зберігання Одеському припортовому заводу. У травні 202 Бюро економічної безпеки місяцями не давало можливості звільнити склади та захистити одеситів – лише 13 липня 2022 року вони дозволили Нацагентству АРМА продати аміак, після наради в Офісі президента2, у Ростислава Шурми, якому доручили курирувати це питання

У свою чергу АРМА змогла продати останній аміак лише у березні 2023 року. Сам продаж конфіскату відбувався “для своїх” за заниженою ціною. Так загальний виторг держави від проданого аміаку склав 1,3 млрд гривень – 33 тисячі за тонну. Тоді як на електронній платформі публічних закупівель Prozzorro вартість аналогічного товару була 41 тисяча гривень за тонну (без ПДВ). АРМА намагалася обдурити депутатів, пояснюючи різницю тим, що, крім вартості, покупці заплатили: витрати попереднього зберігання на заводі ОПЗ (найбільша складова), ПДВ 20%, митні платежі 2%. Але, як ми з’ясували, за законом покупці цього аміаку не мали платити за зберігання, деяких, хто не “домовився”, змушували, але більшість “домовлялися”, і не платили. У результаті збитки зі зберігання становили 178 млн гривень. Більше того, ні ПДВ, ні мита не були сплачені взагалі? Надалі цей аміак продавався компаніям з ознаками фіктивності, які перепродували його з націнкою, і, швидше за все, перекривали схемним ПДВ. У результаті “аміачні” збитки держави склали близько 300 млн. гривень”, – зазначає Жмеренецький.

Історія з білоруського калію не менш захоплююча. Після початку війни БЕБ заарештувало 772 вагони з нелегальним калієм та передали його на зберігання “Укрзалізниці”, а потім – АРМА для продажу. Далі пішли за “аміачною схемою” – продавали калій по 17700 за тонну (без ПДВ), тоді як на “Укргазвидобування” реалізовувала калій по 41500 гривень за тонну (з ПДВ). У результаті збитки держави становили 44,6 млн, а загальні втрати на добривах – третина мільярда.

У цій справі знову згадуються схеми на Одеському припортовому, які правоохоронці зараз активно розкручують у справі колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенніченка та його “спільника” Гмиріна, який нібито забезпечував “комунікацію з Офісом президента”. І Сенніченко, і Гмирін оголошено у міжнародний розшук.

“Мельник не лише сам “від Гмиріна”, а й свого часу завів у ВЕБ людей Гмиріна. Зокрема призначив Новачука начальником слідчого відділу по Києву (хоча на той момент проти нього “копало” НАБУ). Ткаченко, друг Гмиріна ще з часів” роботи в міліції, став головним оперативником Бюро”, – каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.

Тому в БЕБ активно практикувалися схеми, які були за іншими “проектами” Гмиріна, наприклад, ОПЗ. Зрозуміло, що з огляду на специфіку Бюро.

“БЕБ щільно сиділо на темі зерна, експорту, повернення ПДВ. Це дуже грошовий напрям, йдеться про мільярди. Щоправда, останнім часом “лавка прикрилася”. Після того, як почав працювати зерновий коридор, експорт почали контролювати наші міжнародні партнери та займатися “беззаконням” стало небезпечно. Але вихід знайшли. У портах справді припинили “косити”. Натомість стали перевіряти старі партії зерна, які вже давно вивезені.

Також останнім часом БЕБ почало практикувати схеми щодо відновлення податкових перевірок (які з початку війни були заборонені) щодо “проведення”. Щоб “вирішити” з перевірки, виставляли таксу у 20-30 тисяч доларів. А перевірок в одній компанії могло бути одразу п’ять, от і рахуйте”, — розповідає джерело в бізнес-колах.

Хто очолить ВЕБ і чи буде “перезавантаження”

Звільнивши Вадима Мельника, Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови ВЕБ його першого заступника Едуарда Федорова.

Він з’явився у Бюро лише нещодавно, у 2024 році, а до цього працював начальником управління СБУ у Сумській області, а раніше – на Київській митниці. Кажуть, що Федорова спеціально завели до ВЕБ “на заміну” Мельнику.

Втім, у профільних колах особливих претензій до Федорова поки що немає.

Але Фелоров – кандидатура тимчасова. Принаймні поки що. Нового голову ВЕБ мають обрати на відкритому конкурсі.

“Ця процедура може зайняти до року”, – каже Кравець.

Профільний комітет ВР доручив Кабміну підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства, прописавши участь у конкурсній комісії з відбору найвищого керівництва ВЕБ міжнародних експертів.

Надалі буде повна переатестація всіх співробітників Бюро. Також уряд має розробити чіткий порядок конкурсних відборів, атестації, проведення аудиту та діяльності Ради громадського контролю за БЕБ.

Тобто людей у БЕБ набиратимуть за моделлю, яка вже працює за НАБУ, САП та іншими огранюваннями, за діяльністю яких стежать міжнародні партнери. Тому і потенційні кандидати, як мінімум, не повинні викликати запитань на Заході.

Хто братиме участь у новому конкурсі поки що говорити зарано. “Список кандидатів з’явиться пізніше. Але завдання зберегти БЕБ у президентській вертикалі після всіх кадрових перестановок”, – підсумувало наше джерело.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Актуальність питання спроможності платника податків (в статті мова йтиме лише про юридичних осіб) сплатити податки та подати звітність в період воєнного стану різко зросла з прийняттям 29 липня 2022 року Наказу Міністерства фінансів України №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі – Кодекс), та переліків документів на підтвердження», який було опубліковано 02 вересня 2022 року, адже з його прийняттям було визначено строк для подачі відомостей, які підтверджують неможливість платника податків сплатити податки та подати звітність, а саме – до 30 вересня 2022 року (п. 3 р. ІІ Порядку).

Відразу відмітимо, що платники податків, які не подали у строки, встановлені Порядком, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, з відповідними наслідками.

Самим Порядком (п.1 р. ІІ) визначено перелік підстав, які можуть свідчити про неможливість платника податків сплатити податки та подати звітність, а саме:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов’язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов’язана з такими обставинами:

• посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
• юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Слід відзначити, що даний перелік можна вважати відкритим, адже він передбачає інші обставини непереборної сили, що фактично дозволяє кожному платнику податків, який потрапив у скрутне становище скористатися таким податковим полегшенням.

Крім того, в Порядку відсутні застереження з приводу того, що всі підстави мають існувати одночасно, тобто достатньо однієї з них аби платник податків міг порушити питання про неможливість сплати ним податків чи подання звітності.

Поруч з цим варто пам’ятати, що разом із порядком Міністерством фінансів України було також затверджено і Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента.

В такому випадку Перелік документів, як самостійний акт містить вже закритий перелік документів на підтвердження.

Ця ситуація може призвести до проблем у правозастосування, адже з одного боку – Порядок визначає відкритий перелік підстав, а Перелік документів – вичерпний перелік документів, якими можуть бути підтверджені ці підстави.

Водночас п. 3 р. ІІ Порядку передбачає, що за наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Однак, не зважаючи на те, що платнику податків нібито надано право на подання інших документів, але жоден акт не визначає меж дискреційних повноважень податкового органу в оцінці таких документів та відповідно як наслідок – не застосування до платника податків відповідальності за порушення обов’язків зі сплати податків та подання звітності.

Щодо Переліку документі слід зауважити і про те, що даний перелік було опубліковано 02 вересня 2022 року, а документи слід подати до 30 вересня 2022 року, в той час Перелік документів містить деякі документи, які не знаходяться в розпорядженні платника податків, наприклад, витяги з кримінальних справ, акти пошкодження, акти пожежі тощо. Звісно, що платнику податків необхідно зробити запит на їх отримання, а, як відомо, надання таких компетентними органами може зайняти тривалий час (іноді понад місяць), тому знову ж таки є проблема зі строками подання документів, яка не залежить від волі чи поведінки платника податків.

В той самий час, п. 4 р. ІІ Порядку передбачає, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Однак знову ж таки подібне подовження строку віднесено виключно до суб’єктивної оцінки та дискреції податкового органу, що не гарантує платнику податків отримання такого податкового полегшення.

В цілому сам Порядок є досить гнучким і загалом кожен платник податків, який дійсно у зв’язку з воєнним станом втратив можливість сплатити податки чи подати звітність може скористатися таким податковим полегшенням, зібравши максимальну кількість документів, які підтверджують підстави, визначені Порядком, оскільки платникам податків також надано право на судовий захист у разі не згоди з рішенням податкового органу, тому наразі платники податків мають вжити всі залежні від них заходів аби убезпечити себе від відповідальності та зберегти свій бізнес.

Варто пам’ятати, що оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи платники податку зобов’язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом для пред’явлення їх на вимогу контролюючого органу.

Анна Мартиненко, Ростислав Кравець, адвокати, АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Президент України усунув з посад главу Служби безпеки України Івана Баканова та генерального прокурора Ірину Венедіктову. Пізніше у зверненні Зеленський пояснив ці усунення, розповівши про величезний масив злочинів проти основ національної безпеки, які ставлять дуже серйозні питання до відповідних керівників. У тому ж зверненні заявив про необхідність якнайшвидшого призначення керівників САП та НАБУ. Про що говорять ці кадрові зміни? Чому відбуваються саме зараз? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Силовий блок в Україні, особливо СБУ, виявився не готовий до широкомасштабного вторгнення РФ

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“Щодо усунення голови СБУ Баканова, гадаю, це пов’язано з незадовільним рівнем роботи спецслужб. І зі скандалами щодо їхніх керівників, як зазначив у своєму зверненні Зеленський, у Херсонській, Харківській областях та Криму (відповідне управління СБУ функціонувало на території Херсонщини). Крім того, мабуть, зіграли свою роль чутки, що Баканов разом із своїм заступником Наумовим незадовго до повномасштабного російського вторгнення виїхав із України”.

Ну, а історія із затриманням українського керівника СБУ Криму, підозрюваного у держзраді, стала, схоже, останньою краплею, зазначає експерт. Як наслідок – відбулося усунення Баканова відповідно до ст. 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а саме: “Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створило загрозу наступу таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків”.

Усунення генпрокурора Венедіктової, на думку Ростислава Кравця, готувалося заздалегідь.

“Це рішення, – зазначає він, – може бути пов’язане з деякими внутрішньополітичними іграми в Офісі президента. А також, ймовірно, з тим, що Венедіктова відмовилася давати відповідний дозвіл на обрання запобіжного заходу та затримання того ж Баканова. На жаль, можна зробити висновки, що силовий блок в Україні, особливо СБУ, виявився не готовий до широкомасштабного вторгнення РФ. І фактично п’ять місяців затримки з усуненням Баканова негативно, на мою думку, позначилася на обороноздатності та нацбезпеці України. Це потрібно було робити у перші дні відкритої війни”.

Ростислав Кравець вважає, що заява Зеленського щодо необхідності якнайшвидшого призначення нових керівників САП, НАБУ, відповідного конкурсу, яка прозвучала одночасно з повідомленням про усунення голів СБУ та Генпрокуратури, мабуть, свідчить про бажання заспокоїти наших закордонних партнерів.

“Мовляв, все гаразд, процедура контрольована, диктатури та захоплення влади в Україні немає. Просто наводимо порядок, зокрема обговорюючи питання з двома, на мою думку, нелегітимними кандидатами на посаду голови САП. Те, чого від нас домагаються іноземні партнери з якоюсь фанатичною завзятістю. Розуміючи, що обидва кандидати не підходять на цю посаду. Мабуть, тому Зеленський, начебто, це й сказав. Щоб заспокоїти іноземців, – пояснює експерт. – Щодо конкурсу на голову НАБУ – президент дав вказівку прем’єр-міністру розпочати його якнайшвидше. Хоча, як на мене, для ефективної роботи НАБУ та САП не такі важливі керівники (особливо виконують церемоніальні функції, підконтрольні іноземцям), як показала робота цих органів”.

Баканова і Венедіктову поки що не звільнили, а відсторонили, але є підстави вважати, що до виконання обов’язків вони вже не повернуться

Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов нагадує, що згідно з новим законом “Про правовий режим військового стану” президент має повноваження усувати Генерального прокурора та голову СБУ.

“Це логічно, оскільки в умовах війни керівник держави повинен мати можливість приймати та реалізовувати необхідні кадрові рішення швидко та без тяганини, – пояснює політолог. – Тож Зеленський діяв у рамках закону та своїх повноважень. Причини глава держави озвучив у своєму відеозверненні. Його не влаштовує якість кадрів у цих відомствах. Зокрема, той факт, що на окупованих територіях співробітники прокуратури та СБУ співпрацюють із окупантом. І не лише на окупованих”.

Та й у українського суспільства, зазначає Кирило Сазонов, не бракувало претензій до цих керівників.

“Сильне кадрове рішення. Баканова та Венедіктову поки що не звільнили, а відсторонили. Але є підстави вважати, що до виконання обов’язків вони вже не повернуться. Відповіддю на багато питань стануть прізвища тих, кого призначать на ці посади. Зовсім не факт, що це будуть ті, хто зараз виконує обов’язки. Починається велике чищення силових структур”, – резюмує експерт.

Коментарі

АО «Кравец и Партнеры»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Об этом в комментарии ГолосUA сообщил адвокат Ростислав Кравец.

«Я располагаю информацией, что темпы экономики в Украине падают. И то, что официально в Украине стало больше миллионеров, это, я считаю, говорит о росте теневого сектора экономики, потому что экономика падает, а количество миллионеров растет. Это нелогично», — говорит он.

Р.Кравец выразил мнение, что среди миллионеров, то есть украинцев, которые указали в декларации о доходах миллионы, скорее всего, большинство тех, через которых шли эти «теневые потоки».

«Если провести анализ, кто стал миллионерами, то зачастую это лица, которые просто отмывали деньги. На которых перечисляли деньги, через которых регистрировались предпринимателями, через них приобретали и продавали недвижимость. Я думаю, из этого роста количества миллионеров процентов 70-т это, как говорят на жаргоне, это просто фунты. Повторюсь: это ни в коем случае не говорит о росте экономики, это просто рост теневого сектора и коррупции в стране», — сказал эксперт.

Как сообщалось, 2 тыс. 67 миллионеров в Украине задекларировали доходы за 2018 год с начала декларационной кампании. Об этом говорится в сообщении Государственной фискальной службы (ГФС).

Количество поданных деклараций на начало апреля 2019 года составило 201,3 тыс. Это на 54% превышает соответствующий показатель прошлого года.

Украинцы задекларировали 24 млрд гривен своих доходов — это 197% к цифре, которая была на 1 апреля в 2018 году.

Ирина Волконская, ГолосUA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Таким чином уряд хоче зменшити вартість кредитування та кількість проблемних позик. Однак при нинішній економічні ситуації, обліковій ставці Нацбанку в 18% цього зробити не вдасться. Потрібні відповідні державні програми», — розповів Gazeta.ua адвокат Ростислав Кравець.

За його словами, жодних переваг від нововведення українці не отримають.

«Кредити навпаки подорожчають через додаткові витрати на адміністрування. Крім того, оформити їх стане складніше. Доведеться чекати поки встановлять як людина набула те чи інше майно. Банки відмовлятимуть у кредитах чи збільшуватимуть ставки для позичальників з найменшими ризиками. За рахунок цього отримуватимуть додатковий дохід», — наголошує Ростислав Кравець.

Торік запрацював єдиний кредитний реєстр Нацбанку. Туди вносять інформацію про позичальників, які заборгували від 100 мінімалок – 417 700 грн. Боржники не зможуть оформити новий кредит доки не погасять заборгованість.

Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры