📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸 Постанова ВП ВС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК у разі спливу строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання або відмові у поновленні цього строку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16338-postanova-vp-vs-pro-vidsutnist-pidstav-dlja-zastosuvannja-ch2-st-625-ck-u-razi-splivu-stroku-na-predjavlennja-vikonavchogo-dokumenta-do-vikonannja-abo-vidmovi-u-ponovlenni-cyogo-stroku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Так от, а Ви знаєте, що на сьогодні українське кримінальне законодавство не містить кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини шостої статті 3 Кримінального кодексу України, згідно з якими зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення та про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цих кодексів та/або до кримінального процесуального законодавства України. Тобто, зміни до зазначених кодексів мають бути оформлені окремим законопроектом.

Про це, до речі, написало у свій час й Головне юридичне управління Апарату Верховної ради України у своїх зауваженнях до Проекту Закону №3553 від 28.05.2020 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку, яким була встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Але хто їх буде слухати.

Цим проектом одразу вносились зміни до законів України “Про Державну прикордонну службу”, “Про доступ до судових рішень”, “Про захист персональних даних”, “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, “Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, “Про Національну поліцію”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про Службу безпеки України”, “Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Основ законодавства України про охорону здоров’я, “Про відпустки”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про оборону України”, “Про статус депутатів місцевих рад”, “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період”, “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, “Про зайнятість населення”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про Національну гвардію України”, “Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України”, “Про вищу освіту”, “Про запобігання корупції”, “Про виконавче провадження”, “Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних”, “Про освіту”, “Про національну безпеку України”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про Службу зовнішньої розвідки України”, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кодекс законів про працю України, Житловий кодекс Української РСР, Кримінально-виконавчий кодекс України, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Всього 43 Кодекси, Закони, Статути.

І так, законна, попередня редакція ККУ, станом на 28.03.2021 була наступна:

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією –
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Редакція на зараз зі змінами від 30.03.2021, що прийнята з прямим порушенням Закону:

Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період –
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Тобто, завдяки криворізькій школі права та недотриманні норм Конституції України й Законів України на сьогодні суди позбавлені можливості притягати до відповідальності саме за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

І якісь аналогії тут не застосуєш. Відповідальність або є, або її немає. Завдяки недотриманню депутатами та головою Верховної ради України законотворчого процесу, на сьогодні її немає.

Як говорять класики — вчить матеріальну частину, краще. А якщо вже не дано, то хоч читайте, що Вам пишуть.

Тепер питання є і щодо адміністративних протоколів за ст. 210 КУпАП. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку та ст. 210-1 КУпАП. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

І на останок, шановні судді, не варто бути трохи вагітними й намагатись замість законотворців виправляти ситуацію, вигадуючи не існуючі норми за це теж передбачена кримінальна відповідальність, а з таким підходом, навіть та, якої ще зараз і не існує. Велика палата незаконно зареєстрованого Верховного суду (не України) нещодавно це підтвердила в одній зі справ про санкції.

Вірю в ЗСУ, незалежний суд України та перемогу💙💛

Ростислав Кравець, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Конституційний Суд України (КСУ) 5 липня визнав неконституційним накладення санкцій за контрабанду, які прописані в частині 1 статті 483 Митного кодексу України. Ця норма дозволяє конфіскувати товар і накладає штраф у розмірі 100% від вартості товару на його власника.

Скаргу до КСУ подали три громадянина України: Анатолій Душенькевич, Андрій Франко та Ірина Ярош. Вони вважають, що ця норма порушує принцип індивідуальної юридичної відповідальності з урахуванням характеру протиправного діяння, вини та характеристики винної особи.

Простіше кажучи, Кодекс визначає чіткий, єдино можливий вид і розмір покарання. Не враховуються в такому разі ні обставини самого порушення, ні мотиви, ні майновий стан винного, і все це порушує принцип справедливого покарання. Судді КСУ своїм рішенням підтвердили — норми статті 483 суперечать концепціям демократичного суспільства, заснованого на верховенстві права.

Чи послідує далі скасування цієї статті, незрозуміло. А нового правового механізму регулювання контрабандного товару натомість не придумали.

Як правильно покарати контрабандистів — поради юристів

Українські суди розглядають велику кількість судових справ від митниці про невідповідність товарних груп. Йдеться про код українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

“Товар належить до одного коду або групи УКТ ЗЕД, а митники вважають, що до іншого. І обирають звісно ж той, за який ви заплатите більший податок. Що випливає зі статті 483? Правильно, ви везете контрабанду. Наслідки цього — стовідсоткова конфіскація і штраф. Ще й відберуть транспортний засіб”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Але транспорт у якому провозять товар необов’язково належить контрабандисту. У сфері зовнішньої торгівлі працюють експедиторські фірми та посередники.

“Фура везе товар. Водієві все одно, який вантаж і за якою класифікацією він проходить. Як йому замитнили так він і везе. А стаття 483 Митного кодексу визначає покарання для особи, яка взагалі не причетна до контрабанди. До чого тут експедитор зі своїм транспортним засобом, який у нього вилучають? Зараз [після рішення КСУ] водії просто перестануть давати хабарі — забрали товар і все, контрабандисти постраждали. Непричетних до процесу перестануть вплутувати в чужі проблеми”, — зауважив юрист.

Кравець переконаний у неправильному колективному підході до відповідальності за контрабанду. Вирішувати питання, за його оцінкою, треба конфіскацією майна і штрафом саме для власника товару.

Корупційна змова із судами: ціна товару впливає на хід справи

Митний адвокат Ольга Ніколаєнко визнає, що статтю 483 можна трактувати досить широко. За нею складали протоколи за різними обставинами.

“Протокол складали, якщо на митному огляді виявили маркування, що не відповідає заявленому в декларації. Санкція в розмірі 100% штрафу від вартості та конфіскація товару — неадекватна. По суті йдеться про подвійний штраф, що не відповідає принципам демократичного суспільства”, — говорить Фокусу юрист.

Після рішення КСУ потрібно дивитися, які пропозиції надійдуть законодавцям — прибрати штрафи, або віддати на розгляд цю статтю митниці. Справи про конфіскацію розглядав районний суд за місцезнаходженням митниці. А штрафи віддавалися на розгляд начальнику митниці, пояснила Ніколаєнко.

Окреме питання — справедливий підхід суддів до справ про контрабанду. За словами експерта з митних питань центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрія Саварца статистика останніх 15 років незмінна. Рішення у митних справах у судах часто залежать від суми товарів, що провозяться.

“Якщо сума вилучених предметів перевищує певний поріг, імовірність того, що суд не побачить порушень — майже 90%. Що дорожча справа, то вища ймовірність відсутності правопорушень. Тут можна говорити про корупційну змову”, — пояснює аналітик Фокусу.

Саварець наводить цікаву статистику центру CASE Україна. За весь 2022 рік суд у 80% випадків виносив рішення про винуватість і подальший штраф та конфіскацію товарів за контрабанду. Але в закритих справах вартість товарів становила 670 тисяч гривень, а там, де контрабандиста карали — 350 тисяч гривень. Співвідношення — 1:2.

На думку експерта, після визнання КСУ статті 483 Митного кодексу України неконституційною, розроблятимуть нову норму, що базуватиметься на розрахунках і науковому підході.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

Немного о праве от Ростислава Кравца

Адвокатская компания Кравец и Партнеры