Кравец напомнил, что в конце октября прошлого года ВР приняла закон Президента Владимира Зеленского о доступе к воде. Документ был введен в действие в конце января 2020 года.

“С момента вступления в силу закона местные советы должны дать возможность доступа гражданам Украины к природным богатствам, в том числе – к водоемам. Для этого местные власти должны сделать отдельные проходы, тропинки, по которым граждане могут беспрепятственно попасть в водоемы. Так или иначе, сельский совет должен предоставить гражданам Украины свободный доступ к водоемам, как это предусмотрено законодательством”, – информирует Кравец.

Должностных лиц, уклоняющихся от возложенных на них обязанностей, будут штрафовать, говорит юрист. Это прописано в законе, добавляет он.

“В данном случае штрафует и обязывает чиновников выполнять законодательство полиция”, – рассказывает Кравец.

Не избежать штрафов и управленцам Межигорья, добавляет юрист.

“Фактически сегодня это АРМА”, – говорит он.

Напомним, председатель сельского совета Новых Петровцев Родион Старенький (под Киевом) заявил о намерениях снести забор “Межигорья” Виктора Януковича и предоставить доступ местной общине на пляж “Дамба”. Но впоследствии он передумал и сообщил, что забор сносить не будут, зато местным жителям дадут два дня в неделю (рабочих), в которые они смогут бесплатно заходить на территорию Януковича.

Если же они захотят посетить “Межигорье” в выходной, им придется заплатить 150 грн со взрослого активистам, которые поселились в доме Януковича. Суммарный доход их в год составляет около 40 млн грн.

Источник: УНН

АО «Кравец и Партнеры»

Втручатися й не вагатися

Напевне, на тлі зміни влади та початку роботи нового парламенту вже встигла підзабутися дивна ухвала КАС від 30.05.2019 у справі №9901/292/19. Нею судді заборонили 8 членам ВККС не призначати співбесід у рамках проведення кваліфікаційного оцінювання. Така карколомна комбінація з натяжкою підійшла під опис забезпечення позову, та ні з того, ні з сього перекреслила позицію Окружного адміністративного суду м.Києва, який мав розглянути низку позовів щодо самовільного зайняття окремими членами комісії своїх крісел.

Таким чином, за словами Ігоря Штульмана, який якраз-таки ініціював розгляд в ОАСК питання наявності повноважень у членів ВККС, «адміністративники» касаційної інстанції втрутились у дискреційні повноваження ВККС. Як стверджував на засіданні його представник у суді Ростислав Кравець, те, що вищі інстанції втручаються у справи нижчих, тягне за собою, поміж іншим і порушення міжнародних норм.

Незважаючи на це сама ухвала, яку, забігаючи наперед, так і не вдалось оскаржити, пішла врозріз не лише з ними, а й вийшла за рамки провадження.

Не минуло й двох тижнів, як судді КАС змінили свою думку та вирішили, що повноваження ВККС стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними. Отже, жоден інший суб’єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатись у компетенцію суб’єкта владних повноважень.

Як і передбачалося, в ініціатора звернення до КАС претензії до членів комісії вже відпали. Тільки ухвала, яка «прикувала» тих, хто ще не покинув ВККС, до їхніх крісел, слугує для них певною гарантієфю від судового контролю.

Персони нон ґрата

Саме тому І.Штульман і оскаржив те рішення до Великої палати Верховного Суду. Адже комісія, якій він не довіряє, розглядає питання про його переведення з Вищого адміністративного суду, а ухвала блокує розгляд проваджень в ОАСК і, ймовірно, спровокувала обшуки в цій установі. До того ж вона торкається всіх членів ВККС, тому кожен суддя, який має претензії до комісії, може ту ухвалу оскаржувати.

Мабуть, усі, крім І.Штульмана, адже ВП ВС йому цього не дозволила, хоча на початку провадження не мала нічого проти, оскільки прийняла його апеляційну скаргу.

Проте людина, яка поскаржилася на бездіяльність членів ВККС, вирішила продовжити стадію клопотань у процесі та заявити свою позицію щодо закриття провадження. Майже дві години перебування в нарадчій кімнаті — і судді вирішили задовольнити прохання, тим самим залишивши в силі і ухвалу КАС, і повноваження окремих членів ВККС. Тільки от скаржнику, мабуть, не хотілося ні того, ні іншого. Адже, хоча ВП ВС і реалізувала його право на звернення до суду, воно нічого не дало.

Прикметно, що дії суддів КАС наразі перебувають на стадії оскарження у Вищій раді правосуддя, правда, не за зверненням І.Штульмана. Можливо, цим заявникам пощастить більше.

Утім, імовірно, що ВП ВС вирішила умити руки та не втручатись у цей спір. Тим більше що серед невідкладних президентських ініціатив є й повне «перезавантаження» складу комісії. Якщо ця ініціатива реалізується, то зникнуть і підстави для подальших суперечок щодо повноважень окремих членів ВККС. Як кажуть, немає людини — немає й спору.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ростислав КРАВЕЦЬ,
адвокат, представник апелянта у Верховному Суді:

— Ухвала стосувалася зобов’язання всіх членів ВККС виконувати свої повноваження, без конкретизації, які саме. Крім того, це фактичне та безапеляційне визнання повноважень 8 членів комісії.

Ухвала прямо суперечить вимогам ст.151 Кодексу адміністративного судочинства, яка забороняє забезпечувати позов установленням обов’язку відповідача вчинити певні дії.

На мій погляд, судді Великої палати, закриваючи провадження у справі, просто вирішили врятувати своїх колег із КАС.

Анна, Лындина, Закон и Бизнес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«В ВСУ признали, что были нарушены все сроки: дело, которое должно было рассмотрено за 2 месяца, томилось в судах с 1997 года. Однако нарушенные сроки не являются основанием для пересмотра дела по сути. То есть человек не сможет больше ничего отсудить за моральный ущерб, например (речь шла о незаконном увольнении работника), хотя его права были нарушены долгим рассмотрением иска», — объяснил UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Все, на что может рассчитывать украинец — это на получение компенсации по постановлению Европейского суда по правам человека.

«В данном случае, он присудил человеку 500 евро, но вообще размер возмещений по его постановлениям (в зависимости от тяжести правонарушения) может достигать 3 тыс. евро. Выплатить его должно государство Украина, то есть из госбюджета. При этом подача иска в ЕСПЧ бесплатная — не нужно платить никаких судебных сборов», — уточнил Кравец.

ЕЛЕНА ЛЫСЕНКО, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры