Такими обов’язковими платежами є, зокрема, податки, умови та порядок сплати яких встановлено Податковим кодексом України (далі – ПК України).

ПК України вирізняє загальнодержавні податки, які спрямовані на наповнення державного бюджету України та місцеві податки, які сплачуються до місцевого бюджету відповідної територіальної громади.

Статтею 10 ПК України встановлено види обовʼязкових місцевих податків і зборів, до яких в тому числі входить податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Варто зазначити про те, що податок на нерухоме майно є одним із видів майнового податку, передбаченого ст. 265 ПК України.

Для більш детального розкриття даного виду майнового податку варто звернутись до положень ст. 266 ПК України.

Статтею 266 ПК України встановлено до платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обʼєктів житлової та нежитлової нерухомості.

При аналізі вказаної норми можна простежити те, що такий вид податку зобовʼязані сплачувати виключно ті фізичні та юридичні особи, які мають право власності на відповідний обʼєкт житлової та нежитлової нерухомості. Тобто, ті особи, які орендують таке житлове або нежитлове приміщення не зобовʼязані сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так само, як і не зобовʼязані сплачувати ті особи, які ввели в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, але не оформили право власності на такий будинок.

Таким чином, наявність документу, який посвідчує право власності на житловий або нежитловий будинок є єдиною передумовою для появи обовʼязку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також варто звернути увагу на той випадок, за якого житлове чи нежитлове приміщення належить особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Так, підпунктом 2 ст. 266 ПК України визначено, що якщо обʼєкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності, то платником податку є кожна з цих осіб, враховуючи розмір частки у спільному майні.

У разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній сумісній власності, то порядок сплати відрізняється, в залежності від того чи виділене майно в натурі чи ні.

Якщо майно, яке перебуває у спільній сумісній власності не було виділене в натурі, то платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. У випадку поділу обʼєкта житлової або нежитлової нерухомості, то платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Обʼєктом оподаткування виступає об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Однак, ПК України встановлює перелік обʼєктів, які не підлягають оподаткуванню за даним видом податку, вичерпний перелік яких наведений у підпункті 266.2.2 ст. 266 ПК України.

Базою ж оподаткування виступає загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Тут варто звернути увагу, що ПК України встановлює пільги із сплати податку. Найголовнішим тут є те, що у випадку, у разі наявності у фізичної особи на праві власності  квартири (квартир) незалежно від їх кількості загальна площа якої не перевищує 60 кв.м., житлового будинку (будинків) не перевищує 120 кв.м., різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, – 180 кв. метрів, то база оподаткування зменшується разово за кожен базовий податковий період.

Додатково, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати і інші пільги зі сплати податку для певних категорій фізичних та юридичних осіб, визначаючи об’єкти нерухомості, що повністю звільняються від оподаткування або підлягають оподаткуванню за зменшеною ставкою.

Однак ці пільги не застосовуються до об’єктів, загальна площа яких перевищує 5-кратний розмір неоподатковуваної площі, а також до об’єктів, що використовуються для отримання доходів (здаються в оренду, використовуються в підприємницькій діяльності).

Найважливішим питанням при розгляді кожного податку є його ставка.

Перш за все, варто зазначити, що кожного року ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюють відповідні міські, селищні, сільські ради. Водночас, ставка податку не може перевищувати 1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, визначеного Законом України “Про державний бюджет”, на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Позаяк, у 2024 році відбудеться нарахування податку за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про державний бюджет на 2023 рік”, тобто 6 700 грн.

Після встановлення відповідними органами місцевого самоврядування ставки податку, контролюючий орган за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості обчислює суму податку виходячи з наступного:

• за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, (для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів), та відповідної ставки податку;
• за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів (для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів), та пільги встановленої сільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
• за власність житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, – на 180 кв. метрів), та пільги встановленої сільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;

Після обчислення суми податку, контролюючі органи за місце реєстрації (місце проживання) платника до 1 липня за звітним періодом надсилають, на адресу відповідної фізичної або юридичної особи податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається сума податку, її детальний розрахунок, а також строки та порядок сплати.

Даного податкового повідомлення не варто боятись, оскільки таким чином контролюючі органи лише повідомляють про суму податку, яку відповідна фізична чи юридична особа сплатити, а не про податковий борг.

 Щодо строків сплати податку, то за правилами підпункту 266.10 ст. 266 ПК України, після отримання платником податкового повідомлення-рішення, сума податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів, а юридичними – авансовими платежами щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 Також, хочеться звернути увагу на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за умов воєнного стану.

Указом Президента України “Про ведення воєнного стану” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України було введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого було внесено зміни в низку нормативно-правових актів і Податковий кодексу України не став виключенням.

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 Розділу Х ПК України починаючи з 1 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Також, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з 1 січня 2023 року, нарахований за обʼєкти житлової та (або) нежитлової нерухомості, які потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, з 1 числа місяця фіксації пошкодження до 1 числа місяця після відновлення об’єкта.

Для обʼєктів з незначними пошкодженнями, придатних для використання, відповідні органи місцевого можуть встановлювати зменшені ставки податку на обʼкти нерухомості, відмінне від земельної ділянки.

Варто зазначати, що таке звільне від сплати податку воно можливе виключно за умови наявності у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, всі податкові повідомлення-рішення про суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надіслані на адреси фізичних та юридичних осіб протягом 2022 по 2023 рік підлягають скасуванню, а грошові зобовʼязання та податковий борг – анульованими.

Підсумовуючи, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком, платниками якого є фізичні та юридичні особи, які є власниками обʼєктів житлового та нежитлового приміщення. Базою оподаткування є загальна площа об’єктів нерухомості. Ставка податку встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування, але така ставка не повинна перевищувати 1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний звітний період. Сума податку визначається відповідним контролюючим органом за місцем реєстрації обʼєкту житлового або нежитлового приміщення та до 1 липня надсилається платникам. Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів після отримання повідомлення, юридичні – авансовими внесками щокварталу.

Юрист Адвокатського об’єднання Кравець і партнери

Марія Країло

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект №8401/П від 20.02.2023 Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41387

🔸Пояснення Мінфіну – https://mof.gov.ua/uk/news/verkhovna_rada_priiniala_v_pershomu_chitanni_zmini_do_zakonodavstva_v_chastini_vidnovlennia_dovoiennogo_stanu_sistemi_opodatkuvannia-4030

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Актуальність питання спроможності платника податків (в статті мова йтиме лише про юридичних осіб) сплатити податки та подати звітність в період воєнного стану різко зросла з прийняттям 29 липня 2022 року Наказу Міністерства фінансів України №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі – Кодекс), та переліків документів на підтвердження», який було опубліковано 02 вересня 2022 року, адже з його прийняттям було визначено строк для подачі відомостей, які підтверджують неможливість платника податків сплатити податки та подати звітність, а саме – до 30 вересня 2022 року (п. 3 р. ІІ Порядку).

Відразу відмітимо, що платники податків, які не подали у строки, встановлені Порядком, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, з відповідними наслідками.

Самим Порядком (п.1 р. ІІ) визначено перелік підстав, які можуть свідчити про неможливість платника податків сплатити податки та подати звітність, а саме:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов’язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов’язана з такими обставинами:

• посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
• юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Слід відзначити, що даний перелік можна вважати відкритим, адже він передбачає інші обставини непереборної сили, що фактично дозволяє кожному платнику податків, який потрапив у скрутне становище скористатися таким податковим полегшенням.

Крім того, в Порядку відсутні застереження з приводу того, що всі підстави мають існувати одночасно, тобто достатньо однієї з них аби платник податків міг порушити питання про неможливість сплати ним податків чи подання звітності.

Поруч з цим варто пам’ятати, що разом із порядком Міністерством фінансів України було також затверджено і Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента.

В такому випадку Перелік документів, як самостійний акт містить вже закритий перелік документів на підтвердження.

Ця ситуація може призвести до проблем у правозастосування, адже з одного боку – Порядок визначає відкритий перелік підстав, а Перелік документів – вичерпний перелік документів, якими можуть бути підтверджені ці підстави.

Водночас п. 3 р. ІІ Порядку передбачає, що за наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків – юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Однак, не зважаючи на те, що платнику податків нібито надано право на подання інших документів, але жоден акт не визначає меж дискреційних повноважень податкового органу в оцінці таких документів та відповідно як наслідок – не застосування до платника податків відповідальності за порушення обов’язків зі сплати податків та подання звітності.

Щодо Переліку документі слід зауважити і про те, що даний перелік було опубліковано 02 вересня 2022 року, а документи слід подати до 30 вересня 2022 року, в той час Перелік документів містить деякі документи, які не знаходяться в розпорядженні платника податків, наприклад, витяги з кримінальних справ, акти пошкодження, акти пожежі тощо. Звісно, що платнику податків необхідно зробити запит на їх отримання, а, як відомо, надання таких компетентними органами може зайняти тривалий час (іноді понад місяць), тому знову ж таки є проблема зі строками подання документів, яка не залежить від волі чи поведінки платника податків.

В той самий час, п. 4 р. ІІ Порядку передбачає, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Однак знову ж таки подібне подовження строку віднесено виключно до суб’єктивної оцінки та дискреції податкового органу, що не гарантує платнику податків отримання такого податкового полегшення.

В цілому сам Порядок є досить гнучким і загалом кожен платник податків, який дійсно у зв’язку з воєнним станом втратив можливість сплатити податки чи подати звітність може скористатися таким податковим полегшенням, зібравши максимальну кількість документів, які підтверджують підстави, визначені Порядком, оскільки платникам податків також надано право на судовий захист у разі не згоди з рішенням податкового органу, тому наразі платники податків мають вжити всі залежні від них заходів аби убезпечити себе від відповідальності та зберегти свій бізнес.

Варто пам’ятати, що оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи платники податку зобов’язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом для пред’явлення їх на вимогу контролюючого органу.

Анна Мартиненко, Ростислав Кравець, адвокати, АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»