З’явилась неочікувана новина. Суд Європейського союзу ухвалив рішення про виключення з санкційного списку росіян Міхаіла Фрідмана та Пєтра Авена. Вони вже давно входять до санкційного списку в Україні, а до їхніх активів в нашій країні у влади є питання. Активі помітні. Серед них є, наприклад, найбільший мобільний оператор Київстар.

Що зміниться після неочікуваного рішення суду ЄС?

Суд не знайшов зв`язків з Путіним

Фрідман та Авен давно домагалися виключення з санкційних списків. Відразу після вторгнення вони виїхали з Росії. І все одно потрапили під санкції в Євросоюзі та Великобританії, а минулого року — ще й у США.

Історія з санкціями проти мільярдерів швидко набула комічності. Фрідман почав скаржитись, що сума, яку йому дозволив витрачати уряд Великобританії, занадто мала. Довелося навіть відмовитися від прислуги та робити все самому.

І от суд ЄС вирішив інакше. В рішенні суду від 10 квітня говориться, що близькість Фрідмана та Авена до Путіна чи його оточення не є доказом того, що вони підтримували дії чи політику Росіїї щодо України або фінансували осіб, відповідальних за анексію Криму чи дестабілізацію в Україні.

Не виключено, що на позицію Європи вплинули “хороші руські”. Соратник опозиційного політика Олексія Навального Леонід Волков надсилав листи голові зовнішньополітичної служби ЄС Жозепу Боррелю з проханням зняти санкції з Фрідмана.

Суд вирішив, що внесення Фрідмана та Авена в санкційні списки на період з 28 лютого 2022 року по 15 березня 2023 року не мало підстав.

Під санкціями партнери залишаються. Бо місяць тому ЄС подовжив своє рішення до 15 вересня 2025 року. Фрідман та Авен оскаржують це рішення окремими позовними заявами. Також бізнесмени все ще залишаються під санкціями у Великобританії та США.

Станом на зараз олігархам вдалося отримати лише одну невеличку проміжну перемогу в суді Євросоюзу. Та, за словами голови адвокатського об‘єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, цей прецедент дуже важливий. “Спираючись на нього, Фрідман та Авен зможуть більш успішно оскаржувати й інші санкції. І не лише вони, а й інші російські бізнесмени. Тут варто передати привіт нашим Мінюсту та МЗС, які мають тримати подібні справи на контролі. Бо це їхній прокол”, — каже Кравець.

Що буде з Sense банком та Київстаром?

В Україні Фрідман та Авен теж під санкціями. Раніше вони мали в нашій країні чимало активів. Sense банк (колишній Альфа-Банк), націоналізовано.

Фрідман та Авен володіють невеликою часткою в компанії Київстар, і через це у мобільного оператора вже купа проблем. Влада піднімала питання націоналізації. А закордонні акціонери, щоб запобігти вилученню бізнесу, навіть переконали колишнього держсекретаря США Майка Помпео посісти топову посаду в Київстарі. Є в них і невеличкий пакет в іншому мобільному операторі, lifecell. Його намагається купити французький мільярдер Ксав’є Ніл.

Що може змінитись? Кравець каже, що вихід з санкційних списків дозволить Фрідману та Авену у майбутньому домагатися через міжнародні суди повернення українського майна.

“Наприклад, вони можуть позиватися у суд при Світовому банку як інвестори, права яких порушені в Україні, вимагати компенсацій за той же націоналізований Альфа-Банк, — каже Кравець. — Якщо суди стануть на бік бізнесменів, Україна не зможе відмовитися платити, бо під арешт можуть потрапити активи нашої держави в ЄС — як забезпечення виконання рішень судів”.

Але все може бути і геть не так. На українські санкції рішення суду ЄС не матиме прямого впливу. “Такої підстави для зняття українських санкцій, як скасування санкцій ЄС, — в Законі України “Про санкції” не передбачено, — пояснила “Бізнес-Телеграфу” Катерина Гупало, партнерка та співкерівниця практики кримінального права та захисту бізнесу юридичної компанії Arzinger. — Так само це навряд чи слугуватиме підставою для скасування арешту активів”.

А от lifecell буде оскаржувати рішення суду щодо замороження частки Фрідмана (19%). Про це повідомив генеральний директор компанії Ісмет Язиджи. “Рішення суду ЄС означає, що позиції української влади щодо активів Фрідмана та Авена тепер ослабнуть у полеміці з Veon та Turkcell, які намагаються оскаржувати претензії, — додає експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч. — Тепер нашій владі доведеться вже самостійно обґрунтовувати персональні санкції проти російських мільярдерів”.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравець І Партнери»

Активісти відразу про це повідомили у соціальних мережах. В цей раз вони оголосили про це пізніше ніж суд, що для них не типово.

Однак радіючи, що суд з другої спроби все ж таки визнав підозру обгрунтованою, активісти не зрозуміли всіх наслідків такого рішення суду.

Нагадаю, сама кримінальна справа стосується перешкоджання діяльності ВККСУ, а саме відсутності повноважень у частини членів цього органу.

Варто відзначити, що саме цей орган, з фактично відсутніми повноваженнями, разом з міжнародними “експертами” відбирав та рекомендував суддів ВАКС, які визнали обгрунтованою підозру.

Таким чином, ВАКС 3 серпня поставив під сумнів обрання всіх суддів цього суду і всі рішення, що приймаються та приймались цим судом та його апеляційною палатою.

Підводячи підсумок, можна сказати, що 3 серпня ВАКС обрав запобіжний захід собі і фактично зазначив про обгрунтованую підозру у незаконності свого формування.

Активісти з НАБУ цього навіть не зрозуміли.

Джерело: Facebook

АО «Кравец и Партнеры»

А якщо людина не користується інтернетом?

— То викрадуть гроші іншим шляхом. У банкоматі може бути вірус чи спеціальна накладка на карткоприймачі, що зчитує дані. З моєї картки, наприклад, викрали дивним чином 2 тисячі гривень. Нікому її не давав, пін-код не говорив. Користувався банкоматом у своєму будинку. Прийшло повідомлення на телефон, що хтось в Індонезії зняв мої гроші.

Де можуть викрасти гроші?

— У ресторані, наприклад. Даєш картку офіціанту, а він іде й робить собі копію. Потім знімає всі гроші. Таке практикують із картками з магнітною стрічкою. Працівники банків самі зберігають реквізити карток, а потім спорожнюють їх.

Що зміниться після рішення Верховного Суду?

— Нарешті служба безпеки банків не лише труситиме позичальників, а й займатиметься безпекою. Думаю, ­фінустанови йтимуть на хитрощі, аби відмежуватися від відповідальності. Можуть поручити відшкодування збитків страховим компаніям, які збанкрутіли. Або в договорах писатимуть дрібним шрифтом, що відповідальність за збереження грошей несе власник картки.

Володимир МУКАН, Газета.уа

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Нацбанк хоче пом’якшити умови віднесення банків до категорії проблемних та неплатоспроможних. Ініціювати відповідні зміни регулятор попросив депутатів парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. Конкретні пропозиції були озвучені під час останнього засідання комітету. Про що йдеться?

Наразі Закон «Про банки та банківську діяльність» зобов’язує Нацбанк відносити банк до категорії проблемних (ст. 75) або неплатоспроможних (ст. 76), якщо ним порушено викладені в законі нормативи. У законопроекті пропонують пом’якшити цю вимогу в разі зменшення розміру регулятивного капіталу, значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, збільшення обсягу негативно класифікованих активів банку, спричинені курсовими коливаннями після 6 лютого 2014 року та/або необхідністю формуванням резервів для покриття втрат за активними банківськими операціями (через втрати на сході та в анексованому Криму). Законопроект установлює строк дії норми щодо права Національного банку України не відносити банк до категорії проблемних та неплатоспроможних до 1 січня 2019 року.

Нацбанк просить депутатів терміново та тимчасово спростити ці норми і подати до Ради відповідний законопроект. Його вже зареєстрували — № 2449 від 20.03.2015 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Але з приводу доцільності прийняття цього документа думки на ринку неоднозначні.

Більшість банків вже не може виконувати нормативи НБУ, розповідає «Дню» заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак. «У багатьох фінустанов «поплили» показники через курсові коливання, бо вони мали відкриті валютні позиції. Відтак вони автоматично потрапляють під санкції НБУ. Розуміючи суть проблеми, НБУ хоче пом’якшити вимоги і таким чином дати ще шанс, аби втриматися їм на плаву», — пояснює нардеп.

«За останній рік ми вже втратили 44 банки. Але якщо НБУ буде й надалі великі банки пачками відправляти на ліквідацію, по-перше, жодний Фонд гарантування вкладів не зможе впоратися з ними, а по-друге, півкраїни може зупинитися: йдеться не лише про вклади населення, а й про діяльність підприємств, державних установ тощо. Нацбанк запропонував дати йому можливість визначати: визнавати банк неплатоспроможним чи давати йому ще шанс продовжити існування», — озвучує аргументи, чому банківський комітет взявся за це питання, його очільник Сергій Рибалка.

Втім, не всі на ринку підтримують таку ідею.

Адвокат, старший партнер АК «Кравець і партнери», Ростислав Кравець вважає, що це призведе до ще більшого обкрадання вкладників і клієнтів банків. «Замість того, аби змусити акціонерів і власників докапіталізувати свої фінустанови, НБУ дає можливість вести ще більш ризикову діяльність», — каже він. Кравець дивується, чому при втраті роботи позичальником йому не списують кредит, а банку — мають вибачати і змінювати для нього нормативи? «Що це за ручне управління? Є чітко розраховані нормативи, аби зберігати стабільність у банківській системі. Якщо ми її будемо відміняти, то отримаємо навіть не ломбарди, а якісь шарашкіні контори, які безкарно і абсолютно законно присвоюватимуть гроші вкладників», — каже він. На думку адвоката, відтягувати рішення з визнання банків проблемними або неплатоспроможними не варто ще й тому, що попередні спроби НБУ потягнути час і дати ще один шанс «проблемним» не увінчувалися успіхом. Так було з банком Лагуна та Бахматюка, нагадує він. Кравець додає, що цей законопроект має пройти обов’язково антикорупційну перевірку, бо в ньому закладені корупційні моменти для дій банків з НБУ.

Проти такої ініціативи виступає і депутат сьомого скликання Володимир Полочанінов, який довгий час «воював» в судах з НБУ за відкритість інформації про рефінансування. Його головне зауваження — відсутність критеріїв за якими НБУ вирішуватиме кого «стратити, а кого милувати». «Треба взяти за основу критерії американських або європейських банків в частині оцінки ліквідності банку і тоді НБУ може приймати рішення самостійно в рамках цього коридору. Інакше це чистої води корупція», — резюмує він. На його думку, без цього поданий в Раду законопроект лише «заморозити» проблему неефективного управління ризиками і небажання акціонерів докапіталізувати свої банки до 01.01.2019 року. «Що зміниться після приходу 2019? Готовий повірити в зміни тільки при наявності узгодженої дорожньої карти! В даному випадку все, що пропонують — це замість того, що б стояти в черзі за рефінансуванням до НБУ (за відкат) або «по дзвінку»…», — говорить він. На його думку, регулятор повинен зараз робити інше: закінчити стрес-тести банків, що б зрозуміти розмір проблем, створити єдиний державний санаційний банк і запустити механізм валютних свап-ліній з приватними банками строком до року (за умови, що вони переводять проблемні активи в санаційний банк або під фінансові гарантії акціонерів цих банків).

За словами учасника Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Павла Різаненка, наразі НБУ зобов’язаний при порушенні нормативів визнавати банк неплатоспроможним чи проблемним. «Це імперативні повноваження: сталася подія, і вони повинні щось вчинити. Те, що вони пропонують — зробити ці повноваження не імперативними, а дискретними, тобто на їхній розсуд… Ось у цьому я бачу велику проблему», — говорить він «Дню». Різаненко також вважає, що така вільність може бути підставою для корупції і зловживань з боку регулятора: «Уявіть, хочемо — визнаємо, а хочемо — ні». Якщо регулятор прагне допомогти банкам, додає він, то варто було б змінити подані в законі підстави, наприклад, пом’якшити вимоги до капіталу або ліквідності. Тоді всі будуть в однакових умовах, вважає експерт.

Рибалка визнає, що саме такі побоювання викликали в комітеті дискусії. Але зрештою вирішили, що 7 членів фінансового комітету із п’яти різних фракцій стануть співавторами цього законопроекту. «Ми усі зійшлися на тому, що маємо виписати більш чіткі норми, які визначатимуть дії НБУ. Але ви маєте розуміти, що який би закон не був, корупційні ризики залишаться. Ви ж знаєте, що навіть за наявності більш жорстких норм Нацбанк їх використовував у ручному режимі. Це ж не новина», — каже він «Дню». За його словами, питання до адекватності та вчасності кроків зі стабілізації валютного курсу, рефінансування, маніпуляцій з валютними аукціонами та адекватності ліквідації банків нікуди не зникли. Але за таких системних фінансово-економічних криз, як в Україні, в інших державах також ішли на зменшення нормативів для усіх банків або прописували механізми виключень, коли центробанк міг давати банкам додатковий час для подолання кризової ситуації. Але при цьому, переконаний він, треба збільшити рівень контролю НБУ з боку парламенту та ЗМІ.

«День» звернувся в прес-службу НБУ з проханням прокоментувати побоювання учасників ринку про корупційний ризик в поданому законі. Ми також поцікавилися, які, на думку регулятора, мають бути критерії віднесення банку до категорії проблемних чи не платоспроможних за умови зміни закону. Втім, прямих відповідей на ці питання у зворотньому листі не отримали. «Нагляд за банками не тільки не буде ослаблений, але навіть посилений. Також Національний банк України буде жорстко контролювати плани капіталізації банків, а ті, хто не впорається з їх виконанням, будуть виведені з ринку», — цитує першого заступника голови НБУ Олександра Писарука прес-служба. Він уточнив, що системі об’єктивно потрібен час, аби відновити капітали. Тому Нацбанк ініціює ці зміни до закону, аби банки отримали час на відновлення нормальної діяльності, а також стимулює їх йти назустріч позичальникам в плані реструктуризації їх боргів. У надісланій відповіді також сказано, що законопроект погоджений з МВФ.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры