Валентина вже багато років сортує сміття. Жінка мешкає у приватному секторі міста Обухова на Київщині.

Макулатуру ми вже здали, а це збираю, бо оце дітки будуть в школі здавати.

Металолом, залишки їжі – майже всьому непотребу Валентина намагається дати друге життя.

Та попри те, що на викид у Валентини майже нічого не залишається, їй уже кілька років поспіль надходять платіжки за вивіз сміття. Набігла вже чимала сума!

Валентина Лігоцька, жителька Обухова:

7 656 гривнів – за жовтень місяць цього року. Діти з нами не проживають, але нам нараховують на 4 чоловіки.

Фірма, що займається збором непотребу, навіть подала на Валентину до суду. Грошей – ані на адвоката, ані на сплату вигаданого боргу – у жінки нема. Суд вона програла. Каже, одного разу їй навіть заблокували всі банківські картки.

Валентина Лігоцька, жителька Обухова:

О 6 год вечора в мене вже були заблоковані карточки – мої, чоловіка і дітей. Бігала всією вулицею, шукала гроші.

Схожі конфлікти – з тією ж компанією – мають багато мешканців приватного сектору Обухова. Микола каже – з його двору підрядник не забирав сміття жодного разу. Адже господар давно має договір з іншою фірмою.

Микола Солодєєв, житель Обухова:

Вони мені одну прислали, другу. Я зустрів тут їхню працівницю: вибачте, у нас тут стоїть бак іншого підприємства, навіщо ви нам присилаєте? Візьміть.

Чоловік каже, неодноразово звертався до компанії з проханням викреслити його зі списку клієнтів. Але марно.

Микола Солодєєв, житель Обухова:

Я створив 2 петиції. Одну про скасування договору, іншу – про визнання недійсним.

Аби перевірити, чи дійсно компанія змушує людей сплачувати за послуги, які не надає, ми вирішили просто трохи затриматися біля будинку Валентини у той день, коли відбувається вивіз непотребу. Пі вгодини – і на горизонті з’являється сміттєзбірник.

Але водій не став зупиняти машину і просто проїхав повз двір жінки. І зупиняється трохи подалі.

Втім ми вирішили зачекати ще трохи. За кілька хвилин прийшла ось ця жінка, у кожну поштову скриньку вона без розбору кидає однакові платіжки.

– А ви якось фіксуєте – надається послуга, не надається? – Так, мене знімати не надо. – А чому? – Кидають у скриньку кожен місяць. – Так сміття не забирали, чого ви кидаєте? – Мені дають – я кидаю.

Аби з’ясувати, що це за сміттєве рабство в Обухові, ми пішли до міської адміністрації. Перший заступник мера каже – робить усе, щоб у місті не було хаосу з вивезенням відходів.

Анатолій Верещак, перший заступник Обухівського міського голови:

Підприємство виграло конкурс. І надає послуги. Відповідно до законодавства, публічним договором він зобов’язаний заключити договір відповідно до закону про відходи. – Тобто, в місцевих мешканців вибору немає, з ким заключати договір? – Звичайно. Для того ж і оголошено конкурс, щоби на території громади було підприємство. Це для того, щоб впорядкувати.

Юрист Ростислав Кравець наголошує: відповідь чиновника як мінімум дивна.

Ростислав Кравець, юрист:

Звичайно, кожна особа має право самостійно укласти ці договори на вивезення сміття. У разі, якщо особа не отримує відповідні послуги або не користується ними, їй потрібно про це заявляти.

Проте випадки свавілля бізнесменів у сукупності з бездіяльністю посадовців на місцях – в Україні не рідкість.

Ростислав Кравець, юрист:

На жаль, ні місцева влада, ні антимонопольний комітет, ні наш оцей комітет по захисту прав споживачів взагалі бездіють. І фактично, коли людина опиняється в ситуації не з монополістом, а з такою компанією з вивезення побутового сміття, то вона фактично безсила. Тому що вона повинна одна сперечатись і боротись з усією системою. А це повинні робити саме державні органи

Людям, яких змушують платити за послуги, які вони не отримували, юрист радить не боротися з цим наодинці. Єдиний вихід – діяти колективно. Разом звертатися до чиновників різних рівнів, до суду. Вимагати скасування договорів, які вводять вас у невиправдану кабалу.

Подробиці

АО «Кравець І Партнери»

— Одні хочуть лише студентів, бо ті вихідними їздять додому. Другі — лише працюючих. Мовляв, вони серйозніші. Найпопулярнішими кандидатами є молоді пари без дітей. Важко знайти житло квартирантам, що мають домашніх тварин. У Луцьку — дефіцит житла. Приїхали багато військовослужбовців. Вартість оренди теж зросла. Найчастіше конфлікти між орендарями та власниками квартир виникають через затримку оплати, пошкодження майна. Якось жінку тричі підряд виселяли з квартир. Мала багато особистих речей. Їй не кімнату треба було шукати, а окрему квартиру. Колись батьки орендували для дівчат-студенток двокімнатне помешкання в центрі. Вони з другої кімнати зробили курилку. Посередині поставили деко з духовки. Скидали туди недопалки. За місяць проживання жодного разу не виносили сміття. Коли виїжджали, викинули 11 мішків непотребу. З вигляду гарні, доглянуті, а виявилися неготовими до самостійного життя.

— Треба завжди укладати договір оренди, — каже адвокат Ростислав Кравець, 44 роки. — Детально прописувати умови проживання, виселення, відповідальність сторін. Власники житла часто просять, крім плати за оренду, вносити ще й заставу. Її розмір дорівнює вартості місячного проживання. У договорі треба чітко зазначити, як використовуватимуть ці гроші. Це компенсація за пошкоджені речі в квартирі чи орендна плата за останній місяць проживання. Бо часто виникають конфлікти щодо цього.

Марія ПЕТРУШКО, Gazeta.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры