Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця

В день оприлюднення повного тексту Вироку щодо побиття Шабуніним журналіста та його оголошення про звільнення з військової служби по зору, що викликає дуже великі сумніви, НАБУ і САП, які з 2023 року нічого не робили у справі хабарів у Верховному суді, вирішили в цей день влаштувати чергове шоу та вручити підозри іншим суддям Великої палати та Верховного суду.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Не дивлячись на 13 пакетів з грошима, підозри через 3 роки “розслідування” вручено ніби тільки чотирьом суддям (три чинні судді та один у відставці). Вчора НАБУ, правда повідомляло, ще й про пособника, чию справу нарешті передали до суду.

Нагадаю прізвища суддів, які брали участь в прийнятті того самого рішення:

🔴головуючого судді Уркевича В.Ю.

🔴судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів:

🔴Британчука В. В., – – вже у відставці
🔴Григор’євої І. В., – знайшли мічені гроші
✅Гриціва М. І., – окрема думка вчасна
🔴Гудими Д. А.,
🔴Єленіної Ж. М., – знайшли мічені гроші
🔴Желєзного І. В.,
🔴Катеринчук Л. Й., – вже у відставці
🔴Князєва В. С., – окрема думка вже з СІЗО
🔴Лобойка Л. М., – загинув
✅Мартєва С.Ю., – окрема думка вчасна
✅Прокопенка О. Б., – окрема думка вчасна (син працює детективом НАБУ у підрозділі що займається суддями), вже у відставці
✅Ситнік О. М., – окрема думка вчасна
🔴Ткача І. В.,
❗️Ткачука О. С., – окрема думка після викриття
🔴Чумаченко Т. А., – вже у відставці
🔴Штелик С. П. – вже у відставці

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸 Постанова ВС-КАС щодо підстав звільнення з військової служби по догляду при наявності інших осіб – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16395-postanova-vs-kas-shhodo-pidstav-zvilnennja-z-vijskovoyi-sluzhbi-po-dogljadu-pri-najavnosti-inshih-osib/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Унаслідок цього розслідування можливих порушень доброчесності затягуються.

Бюро доброчесності DJI розслідує повідомлення про корупцію, шахрайство та іншу неетичну поведінку працівників пенітенціарної системи. Підрозділ також виконує цю функцію для інших судових органів, зокрема Служби імміграції та натуралізації (IND) та Ради із захисту дітей. У відділі працює близько 20 співробітників, які щороку проводять десятки розслідувань.

Минулого тижня директор Бюро доброчесності раптово подав у відставку. За даними Nieuwsuur, це сталося протягом 24 годин після звернення журналістів із запитаннями щодо високої плинності кадрів і рівня відсутності на роботі в підрозділі. Заступник директора перебуває на лікарняному, тому наразі відділ фактично залишився без керівництва.

Джерела у підрозділі повідомили Nieuwsuur, що за останні три роки Бюро доброчесності втратило понад половину персоналу. Високу плинність кадрів вони пояснюють відчуттям небезпеки з боку керівництва. Рівень відсутності на роботі торік також перевищив 20%.

За результатами останнього опитування задоволеності персоналу, третина співробітників Бюро доброчесності заявила, що стикалася з вербальною агресією, погрозами або залякуванням. Підрозділ продемонстрував дуже низькі показники за категоріями «керівництво» та «соціальна безпека».

Через значну плинність кадрів ресурсні можливості підрозділу вичерпуються. Nieuwsuur ознайомилася з внутрішньою запискою, у якій зазначено, що через «високе навантаження» запити на розслідування від організацій, окрім DJI, IND та Ради із захисту дітей, «наразі відхиляються». Чинні та колишні співробітники підрозділу також повідомили, що звернення щодо можливих порушень доброчесності в самій DJI залишаються без розгляду, а строки обробки поточних розслідувань зростають.

Працівники побоюються, що збільшення строків розгляду, коли відсторонені співробітники змушені довше залишатися вдома, може відбити у директорів в’язниць бажання ініціювати перевірки.

Електронний лист, який опинився у розпорядженні Nieuwsuur, свідчить, що генерального директора DJI Віма Саріса особисто поінформували про проблеми кілька співробітників, однак він не втрутився. Про ситуацію також не повідомили робочу раду та Міністерство юстиції і безпеки.

Речниця DJI відмовилася коментувати запитання Nieuwsuur щодо рівня прогулів, плинності кадрів і збільшення строків розслідувань. Водночас вона заявила, що «дефіциту ресурсів немає» і що «строки проведення розслідувань можуть відрізнятися». Також вона зазначила, що директор, який нещодавно подав у відставку, отримав завдання реформувати Бюро доброчесності невдовзі після свого призначення три роки тому: «Зміни в організації завжди супроводжуються рухом».

Джерело: nltimes.nl

АО «Кравець І Партнери»

“Існує базовий принцип – ти не можеш силоміць призивати до лав армії людей, які з ідейних міркувань відмовляються брати до рук зброю”, – каже нардеп голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. 

Втім, зараз всі ці засади, принципи і норми “стоять на паузі” через військовий стан і мобілізацію. Як в судах вирішуються подібні суперечки, коли за релігійними переконаннями громадяни відмовляються воювати, хто від того страждає, та чи може країна собі дозволити альтернативну службу у військовий час, досліджував “Телеграф”.

Суворі пацифісти

Для початку варто зауважити, що ревно до відмови від військової служби зі зброєю в Україні ставляться не православні (яких у країні переважна більшість), а більш малочисельні спільноти: баптисти, Свідки Єгови, п’ятидесятники (постановою Кабміну навіть затверджений перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю).

Справа в тому, що ці деномінації подекуди буквально трактують біблійні тексти, а тому “Не вбивай” (Вих. 20:13) – вказівка до суворого пацифізму. Ба більше, Якщо детальніше заглибитись у вчення окремих конфесій, то, наприклад, Свідки Єгови вважають, що християни — громадяни божого царства, яке не від цього світу. “Царство Моє не від світу цього…” (Івана 18:36). Для них це означає повну нейтральність і відділення від будь-яких людських держав. А війни й політика — це частина світу, яким керує “сатана”, тому християнин не має брати в цьому участі. Тому будь-яке присягання державі, носіння форми, взяття до рук зброї — гріх і зрада бога.

Однак у послідовників таких релігійних спільнот “громадянство” абстрактне, а от у держави реальне. Відтак, при зіткненні в судах практики духовної з практикою мобілізаційною, у більшості випадків перемагають ТЦК.

Що вирішують суди

Тут все залежить від того, чи вважатиме суд дії обвинуваченого, які підпадають під статтю 336 КК “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації”, наміром до вчинення злочину.

Візьмемо до прикладу справу, яку розглядав Комінтернівський районний суд Одеської області. Згідно з фабулою справи, обвинувачуваний отримав повістку, пройшов ВЛК, був визнаний придатним, однак відмовився від проходження служби по мобілізації.

“З дитинства він є віруючою людиною, в 1995 році прийняв хрещення, а в 1997 році став членом Другої пересипської церкви євангельських християн-баптистів. Його релігійні переконання не дозволяють проходити військову службу, брати до рук зброю та давати присягу, оскільки прямо написано: “не вбий, та не клянись”, – зазначається в матеріалах справи.

Втім, вирок суддів був суворий: три роки позбавлення волі. Чому так? Бо на думку суду обвинувачений діяв умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією “усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання”.

Або ж справа, яку розглядав Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, коли призначив три роки позбавлення волі вірянину Свідків Єгови, який не з’явився за “бойовою” повісткою в ТЦК “мотивуючи свою неявку релігійними переконаннями та небажанням брати в руки зброю”.

Варто відзначити, що обвинувачувані, які відмовляються мобілізуватись через релігійні принципи, не “липові” віряни в “статусі людини”, які раптом “прозріли” після 24 лютого 2022 року. Як правило, такі люди дійсно багато років відвідують свої церкви та приймають участь в релігійному житті. В судах на їх захист свідчать пастори, священники, члени громади, однак українська Феміда в цьому випадку невблаганна.

Втім, суворі вироки з реальними термінами не константа (хоча таких і більшість). Наприклад, Бориспільський міськрайонний суд Київської області виправдав обвинуваченого по статті 336, адже важлива не лише об’єктивна сторона злочину, а ще й мотиви, якими керувалася людина.

“Обвинувачений зазначив, що у книзі пророка Ісаї 2:4 записано погляд Бога на військові дії та участь у військовій справі: ” …Вони перекують свої мечі на лемеші, а списи на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть вчитися воювати”. Для обвинуваченого ці слова чітко зрозумілі Бог не тільки не хоче, щоб люди воювали, а й навіть не вчилися цього”, – йдеться у матеріалах справи.

То чому ж одні суди вважають релігійних відмовників ухилянтами і саджають за ґрати, а інші ні?

Віриш в бога? Доведи!

Тут варто звернутися до показової позиції Верховного Суду яка ґрунтується на двох основних принципах.

Перший – право сповідувати свою релігію або переконання не є абсолютним. Воно може бути обмежене через легітимну мету: інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, тощо.

Другий – відмовляючись від служби в ЗСУ з міркувань совісті, людина має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб.

Ось і виходить, що одному судді цілком достатньо показів пастора і листів з церкви, щоб пересвідчитись у “глибоких, щирих та послідовних релігійних переконаннях” обвинуваченого, а іншому цього замало.

Як виправити баг в системі

Вигадувати нічого не треба, бо ж як згадувалось вище, частина 4 статті 35 Конституції України передбачає право громадян на альтернативну (невійськову) службу. За великим рахунком, у справах, досліджених “Телеграфом”, практично всі обвинувачені вимагають реалізації цього права, але є нюанси.

В профільному законі вказано, що “на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу”. А строкової служби під час воєнного стану немає – є мобілізація.

“Закон встановлює, що строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період — це два самостійні види військової служби”, – зазначається у рішенні Білопільського районного суду Сумської області, який, керуючись такою логікою, відправив на три роки за ґрати члена Свідків Єгови.

Відтак, ситуація фактично не вирішується.

– Законодавством передбачена заміна альтернативною виключно строкової служби (зараз це базова служба). Тому формально особи можуть бути мобілізовані і підстав для відстрочки через їх переконання немає. Хоча Конституцією і передбачена альтернативна служба, – пояснює “Телеграфу” столичний адвокат Ростислав Кравець. – Тут все може вирішуватися виключно на розсуд командира. При проходженні військової служби є велика кількість посад, які прямо не пов’язані з триманням зброї в руках і необов’язково примушувати особу це робити. Є позиції на кухні, пов’язані з діловодством, тощо. Тобто все вирішує командир.

Щоправда, для послідовників деяких конфесій, навіть саме складання присяги та переодягання у військову форму вже неприпустима дія. Тому навіть “добрий командир”, який розподілить на кухню, зовсім не вирішує проблему.

Та повернемось до Конституції, статті якої є нормами прямої дії. Яка різниця що там каже закон “Про альтернативну (невійськову) службу”, якщо Основний Закон країни безпосередньо дозволяє заміну військового обов’язку альтернативою, якщо це суперечить релігійним переконанням.

– Так, закон каже, що така ситуація законна [відсутність альтернативної служби у військовий час], але ж сам закон не є цілком правовим, – коментує “Телеграфу” виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

За словами правозахисника, зараз в Конституційному Суді розглядається тлумачення 35 статті Основного Закону. Та поки висновку немає, ми змушені знову повертатися до позиції Верховного Суду, який погоджується з необхідністю альтернативної служби з тією лише ремаркою, що свої релігійні переконання потрібно спочатку довести, а вже потім претендувати на альтернативну службу. Таке от замкнене коло.

Лопата замість в’язниці

Розірвати його могли б народні обранці, змінивши профільний закон, і дозволивши альтернативну службу навіть під час мобілізації. До, речі, такі зміни в законодавство ще в 2023 році пропонував нардеп від “Слуги народу” Георгій Мазурашу. Втім, його законопроект навіть не дійшов до розгляду.

– Він, як то кажуть, “опрацьовується в комітетах”. Тобто ігнорується, – пояснив “Телеграфу” Мазурашу.

Чому? Бо ж ризики очевидні: всі ухилянти раптом можуть стати ідейними відмовниками.

– Що непокоїть органи державної влади? Це те, що при нинішній ситуації в системі ми можемо отримати великий канал для ухилянтів. Для них це буде такий собі варіант: краще я запишуся в цю релігійну групу людей, і це буде своєрідний “пільговий” військовий квиток. Ми можемо отримати десятки, якщо не сотні тисяч новонавернених “віруючих”. І це буде неправильно по відношенню до тих, хто служить, – додає Павліченко.

АЛЕ!

Необхідність доведення своїх переконань можна прямо прописати в законі, створивши конкретний чіткий механізм, що виключить трактування судами цих переконань на власний розсуд. А “відсіяти” новонавернених “віруючих” можна так само, як це зробили у випадку з бронюванням священнослужителів, коли дозволили відстрочки лише для тих релігійних організацій, які зареєстровані в Україні до 26 грудня 2024 року.

Тобто вся справа у механізмі. В принципі, це визнають і у ВР.

– Тут немає спротиву [влади]. Всі налаштовані вирішити питання. Це суто проблеми з тим, як це все виписати, – зазначив в коментарі “Телеграфу” Микита Потураєв.

Однак, розробляти цей новий механізм парламентарі поки що не готові.

– Не плануються [зміни до законодавства]. Це неодноразово обговорювалося, були робочі групи на рівні уряду, однак дійшли до висновку, що наразі зміни в законодавство, які б були дієві, а з іншого боку, не створювали загроз – внести неможливо, – підкреслив Потураєв.

Втім, намагання зберегти існуючий хиткий баланс між загрозами національній безпеці і правами віруючих, лишаючи все як є, не видається надто ефективним рішенням.

І справа тут не у “вегетаріанській” позиції воюючої країни і не у створенні лазівки для ухилянтів. Для “звичайних” ухилянтів загроза тюремного терміну дійсно може стати аргументом не ігнорувати повістки ТЦК. Для затятого ж вірянина питання так не стоїть. То ж який сенс запроторювати його за ґрати, якщо він не відмовляється послужити країні, наприклад, на службі в державних і комунальних підприємствах (які, до речі, потерпають від нестачі кадрів внаслідок мобілізації).

– Треба розуміти і прийняти, що у справі захисту Вітчизни зі зброєю в руках, немає сенсу розраховувати на тих, хто намагається в різний спосіб уникнути призову на військову службу. Краще мудро використовувати їх для виконання інших завдань, в тому числі, для роботи на економіку, від якої залежить можливість держави забезпечувати сили оборони і спроможність громадян підтримувати армію, – резюмував Мазурашу.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.02.2025 №Н-21/11 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних священнослужителів на період мобілізації та на воєнний час – https://ips.ligazakon.net/document/RE43669?an=1

🔸Висновок від 18.03.2025 №CDL-AD(2025)006-e Венеційської комісії amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України – https://www.coe.int/en/web/venice-commission/-/ukraine-amicus-curiae-brief-on-alternative-non-military-service

🔸ст. 35 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

На деяких викладених у мережі відео можна бачити, що представники терцентрів комплектування (ТЦК) і соцпідтримки під час заходів із інформування громадян про мобілізацію закривають обличчя масками, балаклавами, шарфами тощо. Іноді так вони приховують порушення закону, про яке не всі знають.

Про це “Телеграфу” розповів відомий адвокат Ростислав Кравець. Він пояснив, у чому проблема.

— Насправді воно (приховування облич. — Ред.) не регламентується, але я вважаю, що це порушення. Якщо особа вважає, що вона все робить правильно, перебуваючи на службі… Тут же є і певні маніпулювання. Це представник ТЦК, чи це представник роти охорони ТЦК? — каже юрист

За його словами, це принципово різні речі.

— В прес-службі Міністерства оборони розповідали, що в ТЦК нема військових, всього 30 тисяч осіб на всю Україну там працює і 90% це цивільні особи. А це тоді хто у військовій формі ходить? — питає адвокат.

Він нагадав, що безпідставне носіння військової форми — це адміністративне правопорушення.

— Тому якщо це представник ТЦК, то це одна ситуація. Якщо це представник роти охорони ТЦК, то на якій підставі він там знаходиться? На якій підставі у нього зброя на руках? Це рота, яка повинна охороняти ТЦК. Що вона робить в бусі в центрі міста чи на блокпості? Питання. Але на це ніхто не звертає уваги. На жаль, — шкодує Ростислав Кравець.

Нагадаємо, раніше він пояснив “Телеграфу”, чиї свідчення прийме суд, якщо військовий ТЦК б’є цивільного.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Однак деякі командири, у частини яких потрапляють такі “відмовники”, знаходять спосіб толерантно поставитися до їхньої позиції, не порушуючи законодавство.

Про це “Телеграфу” розповів відомий адвокат Ростислав Кравець. Він пояснив, чому із влаштуванням у військові частини таких осіб виникають ускладнення.

— Всі вироки (із реальними строками ув’язнення. — Ред.) пов’язані з визнанням вини, — каже юрист. — Тобто особа визнає, що ухилялася від військової служби, не ходила за повістками, не хоче служити за тими чи іншими переконаннями. Багато таких вироків за релігійними переконаннями, і, наскільки мені відомо, є вже декілька звернень до Європейського суду з прав людини.

За його словами, є висновки ООН і Ради Європи, що в Україні досі не вирішено питання альтернативної військової служби для осіб, які за переконаннями совісті не можуть брати до рук зброї.

— Це потрібно вирішити, тому що і в частинах не знають, що робити з такими людьми, — каже адвокат. — В ТЦК поставили собі “галочку”, що вони когось мобілізували, людину привозять, а вона відмовляється від прийняття присяги, відмовляється одягати військову форму. Що з нею робити? Тримати і годувати? А навіщо? Притягати до відповідальності? Ну така собі історія.

Вона прямо говорить, що давайте я буду робити інші речі, але це я не можу робити, тому що релігія не дозволяє. Що з нею робити? Вбити її за це?

В деяких частинах більш-менш командири знаходять можливості і оформлюють цих осіб помічниками військових капеланів. Однак там також є дуже велика проблема, адже у нас велика кількість релігій, — додав Ростислав Кравець.

Раніше “Телеграф” писав, що на Хмельниччині чоловік став “свідком Єгови”, щоб не йти до ЗСУ. Суд визнав його винним за ст.336 КК України і засудив до 3 років позбавлення волі.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸ст. 35 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272

🔸ЗУ Про альтернативну (невійськову) службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text

🔸п. 57 Постанови КМУ від 10 листопада 1999 р. № 2066 Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text

🔸Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#o323

🔸Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області про притягнення особи, яка є Свідком Єгови до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15524-virok-ohtirskogo-miskrajonnogo-sudu-sumskoyi-oblasti-pro-pritjagnennja-osobi-jaka-je-svidkom-jegovi-do-kriminalnoyi-vidpovidalnosti-za-st-336-kk-ukrayini/

🔸Практика ЄСПЛ – https://t.me/rkravetsUA/12480

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Чоловік пройшов ВЛК і був визнаний придатним для служби. Хоч не підлягав мобілізації, оскільки мав півтори ставки педагогічного навантаження, що вдвічі більше від передбаченого законом мінімуму, — 0,75%. Однак викладачеві вручили бойову повістку й відправили у військову частину. Він не бажав з цим миритися.

Через Кіровоградський окружний адміністративний суд викладач звернувся з позовом до Міноборони, ТЦК і військової частини. У ньому просив визнати незаконними дії про його мобілізацію та зобов’язати Міноборони скасувати відповідний наказ. Також вимагав від командування військової частини повернути його до регіону проживання і зняти з військового обліку. Міноборони надіслало до суду відзив на позов, зазначивши, що не є відповідачем по справі. Спробували відхреститися від неї й співробітники ТЦК: мовляв, чоловік не надав документів, які підтверджують його право на відстрочку та не звертався з відповідними клопотаннями. Однак це твердження суд відхилив, оскільки в обліковій картці військовозобов’язаного вказано основну спеціальність — викладач. Отож, чоловік не підлягав призову на військову службу під час мобілізації в особливий період. Тому суд визнав протиправним і скасував наказ начальника Кропивницького районного ТЦК та СП.

А от “стройовий” наказ про зарахування до особового складу військової частини суд не скасував, аргументувавши тим, що “командування підрозділу не здійснювало призов за мобілізацією”. Крім того, бійця не могли звільнити зі служби, оскільки він не подавав відповідного рапорту на ім’я командира військової частини. Також суд зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зняття його з військового обліку та виключення зі списків. Бо закон “Про військовий обов’язок і військову службу” не передбачає такої підстави для зняття з військового обліку, як наявність відстрочки від призову під час мобілізації.

Викладач з таким вердиктом не погодився і звернувся зі скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду. Однак він рішення суду першої інстанції залишив без змін. Тоді чоловік подав касаційну скаргу, в якій зазначав, що немає висновку Верховного Суду щодо того, як діяти у випадку, коли особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, але була призвана, причому без її добровільної згоди. Утім Верховний Суд своєю постановою залишив касаційну скаргу без задоволення.

— Аби військовозобов’язані чоловіки в майбутньому не потрапили в подібну ситуацію, рекомендую після отримання мобілізаційної повістки написати заяву-відмову на ім’я начальника ТЦК та СП, в якій вказати про своє право на відстрочку, — коментує адвокат Ростислав Кравець. — Якщо ж уникнути відправлення у військову частину не вдалося, то відразу по прибуттю у підрозділ, ще до прийняття присяги, слід написати рапорт на ім’я командира військової частини про звільнення зі служби у зв’язку з незаконною мобілізацією. Зауважу, що в такому випадку навіть коли мобілізований піде додому, то йому не загрожує жодна відповідальність. А якщо за поданням ТЦК правоохоронні органи розпочнуть проти нього кримінальне провадження, то треба надати слідчому документи, які підтверджують право на відстрочку, й вимагати відкриття кримінальної справи проти працівників ТЦК, які незаконно виписували повістку. За перевищення службових повноважень їх можуть ув’язнити від 10 до 12 років. Щоправда, про такі випадки я наразі не чув.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»