Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал відомого адвоката Ростислава Кравця.

Журнашлюшки готуються до виборів і шукають нових-старих господарів та максимальне обмеження доступу до інформації й витиснення з інформаційного простору будь-кого чия позиція не влаштовує їх господарів чи викриває злочини та порушення прав людини.

Всі пам’ятаємо про спробу голови комітету ВР по “свободі слова” Юрчишина заборонити телеграм і поки провалу цієї оборудки, але спроби не полишаються і зараз за методичкою іноземців, бо власного розуму ймовірно не вистачає, вирішили зайти через дітей аби для них обмежити телеграм, а разом з ним і Тікток.

Ідея діяти через національну безпеку провалилась бо самі використовують телеграм як офіційні канали, то вирішили втягнути ідею з дітьми.

Але зараз трохи про інше. Днями дізнався що таке собі ГО Інститут масової інформації, що знаходиться за даними YouControl під контролем представників Європейської солідарності та розваленого без фінансування руху Чесно та його викормишів, розсилає ЗМІ листи з критикою того, що саме і яких авторів вони у себе розміщують.

Думаю варто вже вводити стандарти не журналістики, а журнашлістики разом з залізничником-діджеєм Лещенком чи п’яницею за кермом Найємом, буде саме то. І їх так званий Барометр “свободи слова” тоді буде відображати реальний стан речей, а не перекручену інформацію, як на мене.

Щодо листів від цього ГО, сьогодні до них направимо адвокатський запит аби це з’ясувати. Бо інша викормиш з руху Чесно Федорів зі своїм кишеньковим ГО на цьому вже помічена, бо методичка схоже та сама, і ці документи передані у відповідні міжнародні організації грантодавців та журналістів, які досить швидко відреагували.

Але Федорів не сприймають серйозно за її наближення до Януковича та й витівки минулого на користь росіян, як в свій час і не допомогло зашкварене Детектор-медіа, тому вирішили вже підключати нове ГО з гучною назвою і брехливим проектом про свободу слова, на мою думку.

Відповідь від ГО обов’язково розміщу, як і передамо її до Ради Європи в частині моніторингу свободи слова і тим самим організаціям грантодавців та журналістів аби всі реально усвідомили те що насправді відбувається в Україні зі свободою слова та псевдогромадським сектором, який вони фінансують і фактично стають співучасниками повного знищення свободи слова в Україні.

АО «Кравець І Партнери»

Обговорення новини про те, що Україна призупинила захист права на власність та вільні вибори за конвенціями Ради Європи, викликало широкий резонанс. Влада почала стверджувати, що зараз нічого нового не сталося – і нібито Мін’юст ще 2022 року зупинив захист права на вибори та свободу слова за механізмами РЄ. Але виникає резонне питання – чи зміниться тепер щось у роботі медіа та експертів з огляду на обмеження щодо свободи слова? Що експерти тепер вважають допустимим коментувати, а, що – ні? І що, як гадаєте, держава вважає допустимим коментувати, а, що – ні? Видання “Коментарі” намагалося знайти відповіді на ці запитання.

Конституцію у нас не змінювали

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук міркує так:

“Є чітке поняття – “військова таємниця”. І це є безумовним обмеженням табу для будь-яких журналістів, експертів, коментаторів. Решта, що не становить держтаємницю, можна коментувати в тому режимі, в якому вони вважають за потрібне”.

Конституцію у нас не змінювали, нагадує експерт. Україна не виходила з конвенції Ради Європи, лише призупинила деякі норми.

“Україна не стала недемократичною країною, навіть на фоні певних обмежень воєнного часу. Що, звичайно, накладає відбиток, пов’язаний з тим, яка інформація є неприпустимою для розголошення. Все інше можна “запакувати” у будь-яку думку, роздум, – вважає Ярослав Романчук. – Судячи з того, що у нас немає наслідків за різного роду висловлювання, в тому числі та, які не дуже подобаються владі (принаймні, мені такі прецеденти невідомі), не думаю, ніби щось зміниться у зв’язку з обмежувальними рішеннями, що зараз обговорюються”.

Зі свободою слова, з правами людини в нашій країні зараз є проблеми

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець вважає, що резонанс, викликаний зараз повідомленнями про ті чи інші обмеження прав українських громадян, насправді не зовсім виправданий.

“Подібні обмеження вводилися вже неодноразово, зокрема після початку широкомасштабної російської агресії, – наголошує він. – Але на права громадян України ці обмеження насправді особливо не впливають”.

Адвокат наголошує, що будь-які обмеження прав і свобод можливі лише на підставі відповідного закону.

“І поки не буде закону, який офіційно заборонятиме свободу слова, свободу вираження думки (чого точно не буде), переживати через подібні обмеження в ракурсі призупинення українською державою низки положень конвенцій Ради Європа – не варто. У той же час, з погляду того, що відбувається насправді, обмеження свободи слова, безумовно, є. У нас залишився, по суті, лише “Єдиний телемарафон”. Інші канали намагаються або потрапити туди, ставши по суті голосом влади, або ведуть свої трансляції в Ютубі, що, звичайно, не дає такого охоплення, як ТБ. Щодо інших засобів масової інформації, знайти в Україні ті, що висловлювали б думку, відмінну від офіційної позиції української влади, зараз практично неможливо”, – зазначає Ростислав Кравець.

Тому, констатує він, зі свободою слова, з правами людини у нашій країні зараз є проблеми. Що відображено навіть у нещодавньому звіті Держдепартаменту США.

“Думаю, найближчим часом вийдуть чергові рейтинги, присвячені свободі слова в Україні та світі. Припускаю, наші позиції там точно не покращаться. Зрозуміло, що під час війни інформація певної якості має бути обмежена. У той же час, не можна людей тотально позбавляти права на правду, на думку, відмінну від офіційної, практично з усіх питань. Не можна тотально забороняти викладати альтернативні владі думки, інакше це вже не демократія”, – упевнений експерт.

Обмеження свободи слова може бути пов’язане з розголошенням військової таємниці

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна наголошує, що Закон України “Про правовий режим воэнного стану” був прийнятий не вчора, а у 2015 році – і містив усі ті обмеження прав, які зараз стали “сенсацією” та предметом бурхливих обговорень.

“На жаль, війна та правова держава – речі несумісні. В умовах воєнного стану та екзистенційної загрози державності на перший план виходить національна безпека, яка передбачає використання досить жорстких заходів. Це та даність, яка неприємна та незручна, але з якою доведеться жити”, – констатує політолог.

Щодо обмеження свободи слова, то, наголошує Ганна Малкіна, поширюється на проросійських експертів та приватних осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності відповідно до 111 статті “Колабораційна діяльність” Кримінального Кодексу України. Там досить докладно розписано, за що можуть покарати: заперечення факту російської агресії, публічні заклики підтримки рішень/дій країни-агресора, здійснення пропаганди у навчальних закладах тощо, нагадує політолог.

“Що стосується медіа та експертів із проукраїнською позицією, то обмеження свободи слова тут може бути пов’язане з розголошенням військової таємниці. Але за два з гаком роки повномасштабної війни вже всі зрозуміли, що потенційно може до військової таємниці відноситися, а про що безпечно говорити. Тобто вже сформувалися правила самоцензури, – пояснює Ганна Малкіна. – А ось обмеження свободи слова щодо критики влади в нас і так завжди було. Але здійснювалося воно шляхом недопуску нелояльних до влади експертів на центральні ЗМІ (зараз це ті, що беруть участь у Марафоні), проплаченими медійними кампаніями у соціальних мережах тощо. Тому жодних змін у вже існуючому медійному просторі я не передбачаю”.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Народні депутати повністю себе дискредитували. Також вони повністю дискредитували звання та розуміння народних депутатів, адже в них немає знань, щодо державного управління. Якщо ж подивитися на самого нардепа Дунду, який зробив таку заяву, то він пов’язаний з олігархом Коломойським. Він працював у Приватбанку та збанкрутілому банку Україна. Тому важко об’єктивно сприймати його висловлювання стосовно свободи слова. З огляду на його життєвий шлях навряд чи ця особа розуміється на держуправлінні та держполітиці», — каже Р. Кравець.

На його думку, українці, на жаль, повірили президенту Володимиру Зеленському сподіваючись на якість зміни, однак своїм вибором привели до влади велику кількість випадкових людей.

«А щодо заяв про заборону свободи слова, то це побудова тоталітарної країни. В принципі в будь-якій демократичній країні, навіть у воюючій, за такі висловлення вже б засудили за державну зраду. Це заклики до повалення конституційного строю, заклики до позбавлення громадських прав та свобод, не дивлячись на війну. Все це свідчить про не дуже високі моральні та розумові здібності нардепа та про що Дунда, як і інші представники провладної партії замість підтримки та розвитку України, вносять розлад від суспільства та намагаються збудувати тоталітарну країну. Вислови про заборону свободи слова під час війни є неприпустимими.

Нагадаємо, що нардеп від Слуги народу Олег Дунда заявив, що Свободи слова під час війни не повинно бути. Всі медіа повинні працювати на державу і працювати на перемогу. Всі медіа — це зброя”.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Систему блокування інтернет-ресурсів, запроваджену для боротьби з фішингом, невдовзі буде переглянуто. Інтернет Асоціація України (ІНаУ) має подати свої пропозиції до РНБО 21 березня. Як стало відомо Mind, у вівторок, 14 березня, у РНБО пройшла зустріч представників ІнАУ з представником Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України при Нацбанку (CSIRT-NBU). Нарада на базі РНБО була присвячена блокуванню фішингових сайтів.

Запроваджений на пропозиції НБУ механізм в його нинішній «редакції» отримав численні зауваження з боку інтернет-спільноти та юристів. Спектр названих недоліків широкий – від сумнівності причин для збору персональних даних громадян на серверах РНБО до відсутності у вітчизняному законодавстві визначення поняття «фішинг», що взагалі нівелює критерії блокування сайтів. ІНаУ стверджує, що система наразі несе пряму загрозу інформаційній безпеці держави, тому потребує негайного перегляду.

Що передбачала система та в чому саме полягають її ризики, розбирався Mind.

Як виникла система та як вона працює? Створення системи ініційовано НБУ. Відповідне розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій при Держспецзв’язку було прийнято 30 січня 2023 року.

Станом на 2 березня 2023 року усі українські провайдери були забов’язані підключитися до системи, через яку CSIRT-NBU керує боротьбою з фішингом. Нацбанк формує перелік фішингових сайтів, який оновлюється кожні 15 хвилин.

«Зараз до системи приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових  інтернет-провайдерів, що дасть можливість повноцінно запровадити дієву систему захисту від кібершахрайства по всій Україні», – так подають інформацію у Національному банку. Але фактично провайдери не мали вибору, приєднуватися чи ні до системи – вони мали виконувати розпорядження свого регулятора.

«Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами, а громадяни – переспрямовуються на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрати коштів», – розповіли Mind у Нацбанку.

Та пояснили, що наразі не відбувається жодного блокування доменів. Йдеться лише про перенаправлення користувачів на безпечну лендінгову сторінку, що містить інформацію про причини обмеження.

Чим цей процес відрізняється від вже існуючого блокування сайтів, зокрема російських? З 2014 року в Україні вже обмежується доступ до цілої низки російських ресурсів. Спочатку законодавством  передбачалося, що блокування має здійснюватися провайдерами на підставі рішення (ухвали) суду. «Такий  акт носив індивідуальний характер. Потім блокування відбувалися на підставі рішення, опублікованого РНБО – що вже виводило його на рівень нормативного акту», – розповідає Сергій Бойко, екс-СЕО телеком-провайдера «Воля», а нині – директор ТОВ «Смарт Хаус Системс».

Тепер блокування відбувається на розсуд чиновників Нацбанку, а інформація про людей, які намагалися зайти на фішинговий сайт, фіксується та передається в РНБО.

Чому запровадження цього механізму викликало спротив телеком-спільноти? Ще наприкінці лютого члени ІНаУ звернулися до Президента України, Кабміну, СБУ тощо з попередженням при ризики, приховані в системі. В ІНаУ вважають, що система несе загрози інформаційній безпеці України, адже надає можливість заблокувати чи не весь український інтернет. Теоретично, в разі повторного масованого наступу російських військ це може стати катастрофою для країни.

«Система блокування небезпечних сайтів повністю виправдана у воєнний час. Адже перед Україною стоїть завдання – зруйнувати досягнення російської пропаганди за лічені місяці», – вважає військовий експерт Максим Кухар.

Сергій Бойко іншої думки. За його словами, зараз блокування відбувається «шляхом прийняття ерзацу нормативно-правового акту». Тобто, запровадження централізованого механізму контролю за контентом з боку одного із органів, що мають великі повноваження на час воєнного стану.

«Це означає, що якщо раніше рішення про блокування виконувалися провайдерами в розтягнутий час, причому відповідальності за невиконання рішення РНБО в законі прописано не було, то зараз провайдер, що зареєстрований  на створюваній автоматизованій платформі, де факто має блокувати сайти миттєво при появі такого списку на платформі. Технологічно – навряд чи на платформі з’явиться щось нове, порівняно з тим, що вже використовували провайдери», – каже Сергій Бойко.

Mind довелося почути від учасників нещодавньої зустрічі й категоричніші коментарі. «На нараді в РНБО мені стало відомо, що ініціатори створення системи блокування – заступник голови НБУ Олексій Шабан, та Олександр Кльоп з кіберзахисту НБУ. Вони, вочевидь, сплутали Національний банк з приватною структурою. Під виглядом боротьби з фішингом в Україні хочуть запустити аналогічну московській систему блокування усього інтернету. Така система неможлива у цивілізованому світі», – вважає засновник компанії «Адамант» Іван Петухов.

Телеком-експерт Роман Хіміч пояснює: раніше блокування відбувалося за рішенням суду, яке можна було оскаржити. «Зараз мова йде, фактично, про блокування в ручному режимі всього, що заманеться невизначеному колу осіб, наділених владою», – вважає він.

«Якби таку систему створили у мирний час, варто було б дуже довго та детально обговорювати механізм її роботи, щоб вона не порушувала право громадян на отримання інформації», – додає Кухар.

Які ще ризики закладені у системі? Ніде в українському законодавстві немає визначення терміну «фішинг». Mind звернувся за консультацією до провідних юристів, і вони знайшли підстави для блокування будь-яких українських сайтів лише у методичних рекомендаціях НБУ, які вступили в силу 2 березня 2023 року. Згідно з ними, «фішинг – це метод соціальної інженерії, що передбачає розсилання електронною поштою листів та/або створення вебсайтів, що вводять у оману користувачів інформаційних систем, та має на меті розголошення персональних даних, кодів/паролів та/або інших конфіденційних даних, відповідно до Методичних рекомендацій НБУ щодо управління операційним ризиком (у тому числі кіберризиком та безперервністю діяльності) та забезпечення зберігання інформації про клієнтів об’єктами платіжної інфраструктури».

Чому саме зараз виникла потреба боротися з фішингом на державному рівні? За даними НБУ, кількість випадків кібершахрайства в Україні за період дії воєнного стану значно зросла. Більшість з них – безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. «Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Маніпулюючи складною життєвою ситуацією, в якій опинилися багато наших співгромадян, шахраї намагаються через фішингові ресурси отримати дані для доступу до банківських рахунків українців», – зазначають у Нацбанку.

Протягом останніх трьох років цифрова злочинність в Україні якісно змінилася. Відбулася її індустріалізація, перетворення традиційних злочинних угруповань на повноцінні організації, у яких мають місце поділ праці, спеціалізація, перспективні дослідження, фінансовий і кадровий менеджмент.

«Перед війною, у 2021-22 роках у Дніпропетровську та Києві налічувалися десятки кримінальних кол-центрів, які займалися різними шахрайськими діями. Найбільші налічували десятки робочих місць. Поряд із деякими країнами Східної та Південної Європи – Сербією, Румунією, Болгарією – Україна є «заповідником» для спільнот, що спеціалізуються на цифрових злочинах», – каже Роман Хіміч. На його думку, такі успіхи вітчизняних злочинців були б неможливі без підтримки з боку органів влади, які зобов’язані цій злочинності протистояти.

У НБУ усе виправдовують війною. «Операторами цих шахрайських ресурсів здебільшого є угрупування з росії. Це підтверджується даними аналізу НБУ, а також стає зрозуміло навіть із текстів шахрайських повідомлень. Часто вони некоректно перекладені, у них зустрічається багато русизмів та неправильно вжитих слів. Тобто, крім військової агресії, проти нас триває гібридна війна із залученням кіберугрупувань, які координуються на державному рівні рф», – розповідають у Нацбанку.

Чи не будуть під виглядом фішингових ресурсів блокувати ЗМІ? Як пояснює юрист Катерина Гутгарц, відповідно до регламенту система використовується виключно для фільтрації фішингових доменів. Відповідальність покладається на галузеву команду реагування на кіберінциденти НБУ. Передбачений як порядок внесення, так і виключення  доменів з-під фільтру за зверненням власника або адміністратора доменів. «Звісно, повністю виключити можливість зловживань, як і помилкового віднесення ресурсів до фішингових неможливо. Не кажучи вже про те, що на законодавчому рівні відсутнє визначення фішингу і чіткі критерії віднесення доменів до цієї категорії», – каже Катерина Гутгарц.

Чи не порушується таким чином закон  «Про захист персональних даних», оскільки у системі зберігається інформація про користувачів, яка потім може бути передана державним органам? Регламентом системи передбачено, що «з метою аналізу та відповідного реагування»  уповноваженим державним органам надається доступ до інформації про переходи на лендінгову сторінку, тобто дата, час, ІР-адреса переходу.  «Закон про захист персональних даних вимагає конкретних і законних цілей їх обробки. А склад та зміст персональних даних має бути відповідним, адекватним і не надмірним стосовно мети такої обробки. Виходячи з цього, хотілося б почути від компетентних органів пояснення необхідності зберігання даних користувачів для боротьби з фішингом», – пояснює Катерина Гутгарц.

Юрист практики технологій та інвестицій юридичної компанії «Юскутум» Єгор Огурцов вважає, що з точки зору законодавства про захист персональних даних запровадження системи блокування фішингових сайтів є проблемним питанням. Воно створює потенційний ризик незаконної обробки персональних даних фізичних осіб, що будуть відвідувати фішингові сайті, через передачу їх персональних даних державним органам задля статистики.

«Зважаючи на не завжди достатній рівень освіченості підприємців та державних службовців у питаннях захисту персональних даних, можемо зробити висновок, що існує великий ризик недотримання вищезазначеного законодавства та порушення прав людини через відсутність прямих приписів у розпорядженні про необхідність дотримуватися персональних даних», – каже Огурцов.

Чи працює система автоматичного блокування в інших країнах? За словами Сергія Бойка, системи автоматичного блокування працюють в росії (СОРМ) та в КНР. «Також щось подібне до автоматизованої системи блокування впроваджуються в Туреччині , а також що існує система відключення інтернету в Індії (зокрема в штаті Кашмір), яка застосовується доволі часто», – розповідає Бойко.

«Аналогічна система кілька років експлуатується в росії і вже неодноразово призводила до блокування величезної кількості випадкових інтернет-адрес, включно з тими, на які зав’язана критична інфраструктура. Це викликано концептуальними дефектами тієї архітектури системи, яку використовують в рф і яку вирішено використовувати в Україні», – каже Роман Хіміч.

До речі, Європейський суд з прав людини визнав російський СОРМ таким, що порушує права людини.

Що відбувається зараз? Після звернення ІнАУ, РНОБ запросив представників асоціації на зустріч. 14 березня співробітники Держспецзв’язку, РНБО та CSIRT-NBU спілкувалися з представниками Асоціації. Систему загальмували до 21 березня, коли ІНаУ має надати своє бачення роботи системи боротьби з фішингом. За даними Mind, блокування може відбуватися лише після аналізу з боку провайдера, які саме ресурси пропонує «закрити» НБУ, а також узгодження питання щодо відмови від передачі персональних даних користувачів третім особам.

Mind 

АО «Кравець І Партнери»

Яке покарання чекає на росіянина, який підтримує Україну? Як в рф маніпулюють законами та створюють нові, аби засадити якомога більше власних громадян? Даніїл Снісар продовжить.

Вони намагаються знищити українську націю. Але ця місія для росії – нездійсненна. А тому саме час переключитися на власних громадян – тих, хто бодай у якийсь спосіб виступає проти війни. 

Если ты будешь говорить – ты обрекаешь себя на смерть. 

Майже 20 тисяч росіян, противників війни, стали жертвами переслідувань за останній рік. Це дані російської правозахисної організації “ОВД-Інфо”, яка протидіє свавіллю. 

Понад 300 кримінальних справ, як мінімум чотириста людей – вже мають статус підозрюваних або обвинувачених. Серед них – і семеро підлітків. Найпопулярніша стаття – “фейки” про армію рф. Переважно, за публікації в соцмережах і месенджерах.

Так сталося й з вчителем історії Нікітою Тушкановим із Сиктивкара. Штрафи, допити – через це чоловік проходив неодноразово. Бо… забагато писав у соцмережах. Засуджував напад росії та анексію Криму. Через це Нікіту звільнили з роботи.

Нікіта Тушканов, історик, колишній викладач:

С формулировкой – совершение работником, выполняющим воспитательные функции – аморального проступка, несовместимого с положением данной работы. Я подавал в суд, пришли к тому, что руководство приняло верное решение, что меня убрали со школы. 

Донедавна чоловік хоча й був безробітним – проте, на волі. Втім, недовго. Суд заарештував Нікіту за статтею “виправдання тероризму“. Тепер він у СІЗО.

Едуард Багіров, правозахисник:

Це не тільки порушення прав російських громадян, а ще й створення умов для збільшення, скажемо так, можливості держави, для закріплення тоталітарного режиму. Не можна дозволяти громадянам росії висловлювати свою думку.

Під тоталітарний маховик, за позицію щодо війни потрапив і московський викладач, доцент мехмата МДУ, Михайло Лобанов. Його вже двічі заарештовували. Востаннє – за супротив поліції. Хоча це силовики вдерлися до квартири Михайла.

Олександра Запольська, дружина Михайла Лобанова:

Вот, собственно, это пятно крови осталось. То есть, Миша лежал лицом в пол – стикала кровь. Они её затирали. Это прям было слышно. Они украли одежду, в которой он был. На нем разорвали футболку, она тоже была в крови. 

Михайло Лобанов, математик:

Мне крикнули – ложиться на пол. Потом продолжились удары, крики. “Я отправлю тебя на передовую”! Ну и соответственно, в ходе этих ударов, разбили верхнюю губу. Очень сильные ушибы грудной клетки.

Зрештою, чоловік відбувся синцями і 15–ма добами в СІЗО. 

Едуард Багіров, правозахисник:

Вони намагаються сфабрикувати кримінальні справи, намагаються використовувати засоби масової інформації, для того, щоб довести до інших громадян росії, що якщо ви будете виступати проти політики президента росії, чи військових, то ви отримаєте мінімум – великі штрафи, або позбавлення волі. Уже такі факти є. 

Утім, не всім росіянам, які засуджують дії путіна вистачає сил та сміливості залишатися в країні, яку ще донедавна вважали Батьківщиною. Чимало виїхали через погрози та переслідування. 

І от, у держдумі зʼявилася нова ідея – як зіпсувати життя власних громадян. Цього разу – якраз тих, хто виїхав. 

Вячеслав Володін, депутат держдуми рф:

Негідники, що поїхали, живуть безбідно завдяки нашій країні. При цьому дозволяють собі публічно лити бруд на росію. У цій ситуації правильно буде відповідні статті Кримінального кодексу доповнити пунктом про конфіскацію у негідників майна в рф.

Марк Фейгін, російський опозиційний діяч:

Что в себя включает предательство. Они же уже проговаривают – ну вот, заявления публичные против военной операции, против страны, против политического руководства. То есть, они ищут какую–то адекватную юридическую формулу, которая бы позволяла этих людей заочно судить. 

Подібний закон депутати держдуми обговорюють поки лише у кулуарах. Мабуть, чекають на реакцію населення. Тим паче, що гачок вже закинутий – кремлівські пропагандисти активно агітують за такі ініціативи. 

И шавки НАТО, сбежавшие за бугор. Кормовую базу необходимо от них убрать. 

Ростислав Кравець, правозахисник:

Російському правосуддю до цього не звикати. Воно дуже таке гнучке. І воно готове прислужувати діючій владі, посилаючись на ті ж самі норми Конституції, які забороняють це робити.

І ще один яскравий приклад тиску на суспільство трапився після обстрілу у Дніпрі 14–го січня. У москві ж цього дня люди почали приходити з квітами до памʼятника Лесі Українки.

Это преступление совершенное российской армией. российская ракета, к падению которой мы причастны. И я делаю это для того, чтобы мне самой было легче. 

Я пришел почтить память гражданских, погибших в результате. Я не боюсь полицейских, я не боюсь режима, я не боюсь путина. 

А от прихильникам путіна таке співчуття не сподобалося. 

Вы кто? Пресса. Можно тоже ваши документы? Тут славят Украину, славят бандеровскую власть.

Щойно у мережі зʼявилися перші фото людей, які покладають квіти – на місце приїхали наряди поліції. 

А от у Тульській області притягнули до адмінвідповідальності діджея одного з клубів. 

Той у новорічну ніч увімкнув українську пісню під час звернення путіна! Ці дії кваліфікували як акт дискредитації російської армії. 

І схоже, що жодного шансу для захисту себе від влади росіяни більше не мають. У міжнародних судах вони теж не можуть себе захищати. Бо росія вийшла з Європейської конвенції з прав людини. Але у ЄСПЧ заявили, що всі понад 16 тисяч позовів проти росії, які зараз перебувають в суді, все одно будуть розглянуті.

ІНТЕР

АО «Кравец и Партнеры»

Практика показывает: политики почти никогда не несут ответственность за свои слова. А при желании под многие высказывания можно подобрать уголовную квалификацию. Которая, разумеется, в большинстве случаев не менее политически мотивирована и абсурдна, чем сами эти фразы.

“Вести” внимательно изучили высказывания политиков за последние годы на предмет “зрады” и вероятных статей Уголовного кодекса, которые им можно было бы инкриминировать. Наши находки комментирует старший партнер адвокатской компании “Кравец и Партнеры” Ростислав Кравец.

Алексей Данилов, сегодня — секретарь СНБО, 9 августа 2014 года:

“Происходящее больно бьет непосредственно по Донбассу. Это началось во времена Кучмы, ведь Донбасса пугались как черт ладана. Сегодня говорят, что состоялась революция в 2004-м. Что революция состоялась в 2014-м. Никакой революции, к сожалению, не произошло“.

Что не так:

• отрицает роль Революции достоинства;
• применяет слово “Донбасс”.

Комментарий юриста:

“Парламент принял целый ряд постановлений в части роли событий 2013–2014 гг. в истории Украины. Последнее принято в феврале, признав Революцию достоинства одним из ключевых моментов в становлении страны. Но ответственности за отрицание, как известно, не установлено, и в силу эти положения так и не вступили. Тем не менее на основании постановления Рады будут приниматься решения, уже отменяются указы. Это выглядит странно. Все, что власть пытается продать обществу под маской “высоких идеалов”, не более чем фиглярство“.

Владимир Зеленский, сегодня — президент Украины, в ряде выступлений “95 квартала”:

“Что касается кредитования, то Украина, если честно, напоминает актрису из немецких фильмов для взрослых. То есть готова принять в любом количестве с любой стороны!”

“После того как Виктор Андреевич поставил памятник Голодомору, Леонид Михайлович (Черновецкий, экс-мэр Киева. — Авт.) в каждом дворе поставил памятник гололеду“.

“Сеньор Голодомор” (шутка о попытках Виктора Януковича подобрать пароль к президентскому компьютеру после отставки предшественника).

Что не так:

• публичное отрицание Голодомора 1932–1933 гг.;
• разжигание вражды, унижение национальной чести и достоинства.

Комментарий юриста:

“Все, что он говорил как актер, не может быть основанием для привлечения к ответственности. Я Зеленского не защищаю, но это можно расценивать как пародию, сатиру. Он не имел статуса официального лица, не совершал каких-либо воззваний, а просто высмеивал тенденции. Тем более что уголовная ответственность за публичное отрицание Голодомора так и не была принята: такое положение в УК будет нарушать Конвенцию о защите прав и основополагающих свобод. Каждый может воспринимать или не воспринимать исторические события. Другое дело — пропагандировать. И тут есть четкая грань“.

Петр Порошенко, в статусе экс-главы МИД, 9 января 2011 года:

“Я убежден, что базовые соглашения относительно ЧФ РФ — это искусство компромисса. Я не могу сказать, что счастлив из-за того, что пребывание флота будет столь длительным. Я убежден, что возможны были бы и другие договоренности, другие сроки. Но продление срока было необратимым“.

Что не так:

• недавно СНБО поручил СБУ изучить обстоятельства голосования депутатами “за” Харьковские соглашения. Санкция, которую пообещали вменить нарушителям, — ст. №111 УК Украины “О госизмене”.

Комментарий юриста:

“В теории, действия могут быть изучены на предмет “гос­измены”, однако речь о частном мнении бывшего чиновника. Вряд ли можно рассматривать квалификацию всерьез, тем более что для этого нет политической воли, что было бы главным условием“.

Ирина Фарион, депутат Рады VII созыва, член политсовета ВО “Свобода”, шоу “Говорить великий Львів”, телеканал NTA:

“Російська мова в Україні — це мова окупації, мова крові, мова знищення України, мова геноциду. Тому кожен, хто говорить цією мовою на моїй землі, — це путиноїд. І якщо він не хоче позбутися цієї своєї брудної звички — кордони відкриті. Пакуй валізи і гибай до Росії!”

Что не так:

• разжигание межнациональной розни;
• нарушение равноправия граждан в зависимости от их расовой, национальной принадлежности или отношения к религии (ст. 161 УК Украины).

Комментарий юриста:

“С юридической точки зрения, заявления должны влечь санкции для СМИ, которые пропагандируют такое разжигание межнациональной розни и разделение народа по языковому признаку, что противоречит нормам Конституции и лежит в плоскости языкового законодательства. То, что подобных санкций нет, говорит о формировании соответствующей госполитики. Кстати, если бы Фарион была должностным лицом, ее ответственность была бы даже выше“.

Сергей Ратушняк, экс-мэр Ужгорода, 9 декабря 2009 года:

“Если Украина не станет федерацией, вскоре она может разделиться на шесть отдельных государств… Лучший вариант для нас — югославский сценарий, чтобы все прошло без крови, иначе будет кровавый… У нас в Закарпатье очень сильны сепаратистские настроения. Но это не потому, что мы очень хотим быть частью Австро-Венгрии, или там Румынии, или Польши. Я думаю, что потому, что мы здесь не создали привлекательной страны и привлекательных условий для развития, поэтому у нас более 90% в Закарпатье хотят отделяться“.

Что не так:

• весьма откровенная фраза о “сепаратистских” намерениях.

Комментарий юриста:

“Подобные заявления, тем более что звучат из уст госчиновников (хоть и бывших), — это ст. 111 УК Украины о госизмене, покушение на целостность государства. Даже сегодня это лицо может быть привлечено к уголовной ответственности, несмотря на то что прошло более десяти лет“.

Дмитрий Ярош, лидер партии “Правый сектор”, 3 апреля 2015 года:

“Сейчас у нас такая система: есть боевые подразделения, которые размещаются по всей линии фронта, свои службы, та же медицинская служба, которая называется “Госпитальеры”, скоро развернем медбатальон полноценный, он растянут между Луганском и Мариуполем. И у нас уже есть до полутора десятков резервных батальонов, которые развернуты по всей Украине“.

Что не так:

• по закону, партии не могут создавать военизированных подразделений. Их за это могут лишить государственной регистрации.

Комментарий юриста:

“Формирование военизированных подразделений находится исключительно в сфере ответственности государства. Говорить о том, что есть какие-либо частные армии или батальоны — это также уголовное преступление. А когда речь о должностных лицах, ответственность еще и значительно выше. Отсутствие реакции государства говорит о том, что государственные органы поддерживали формирование таких подразделений“.

Евгений Балицкий, народный депутат, ОПЗЖ, 15 ноября 2017 года в эфире “112 Украина”:

(В ответ на реплику Дмитрия Корчинского о том, что депутату и таким, как он, лучше было бы “уехать в эрэфию”): “Вы понимаете — с такой философией Крым уже “уехал”. И мы пока не можем вернуть себе Донбасс. Вот с такой философией — мы уедем, может быть! Как тот округ, который я представляю. Только мы уедем со своими территориями. Вас это совсем не смущает?”

Что не так:

• в пылу спора депутат высказался о намерении куда-то “уйти”, еще и со своим округом.

Комментарий юриста:

“Подобные заявления, еще и от должностного лица, — это тоже ст. 111 УК Украины о госизмене. Он был депутатом и не был привлечен к ответственности — это разделение Украины“.

Ростислав Павленко, народный депутат от “Евросолидарности”, в эфире телеканала “Прямой”, 19 июня 2020 года:

(После предъявления Петру Порошенко обвинения в разжигании религиозной вражды): “Фактически обвинение идет против одного из столпов духовной независимости Украины. Против того, чтобы в Украине не московские попы, не кто-то из-за границ Украины, с территории государства-агрессора влиял на умы и сердца украинцев, а не чтобы искренняя молитва звучала среди украинцев в независимой признанной церкви“.

Что не так:

• критикуя уголовное дело о разжигании межконфессиональной вражды, народный депутат и сам становится на ту же позицию, что и лидер его партии.

Комментарий юриста:

“Речь даже не столько о “московских попах”, сколько об одном из инструментов пропаганды. Украина является страной светской, но со своими особенностями. Вот их-то и пытаются использовать в политической борьбе. Речь однозначно о разжигании межконфессионального конфликта, и после соответствующей экспертизы оно может быть направлено для возбуждения уголовного дела“.

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Скорее наоборот – льготы чернобыльцам постоянно урезают.

“Хотя в отечественном законодательстве был прописан целый список льгот для чернобыльцев, со временем многие из них урезали, некоторые отдали на усмотрение Кабмину или местным властям. В итоге граждане, которые пострадали от чернобыльской катастрофы, не чувствуют полноценной заботы государства – ни по льготам, ни по пенсиям, ни по медицинскому обслуживанию”, — говорит глава департамента пенсионного обеспечения Федерации профсоюзов Украины Владимир Максимчук.

Чтобы найти аргументы для отказа чернобыльцам в выплатах, чиновники ищут все новые и новые аргументы.

“Дошло до того, что у людей требуют подтверждений – действительно ли они “пострадавшие”. К нам обращается все больше граждан, у которых требуют разного рода справки, получить которые на сегодняшний день просто нереально. Скажем, у тех, кто принимал участие в ликвидации аварии на ЧАЭС, к примеру водителей, просят предоставить путевые листы с АТП. Стоит ли говорить, что этих предприятий давно уже нет, взять справку фактически не у кого”, — отмечает глава адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

После Майдана в 2014 году доплаты чернобыльцам были урезаны официально – на уровне решения правительства. Несколько лет назад Конституционный суд признал эти ограничения неконституционными. Затем было еще несколько подобных решений. Но правительство никак на них не отреагировало, фактически лишая чернобыльцев заслуженных выплат.

“Страна” разбиралась, как сейчас, спустя 35 лет со дня аварии на ЧАЭС, в Украине защищают чернобыльцев.

“Лишают льгот и медицинского обслуживания”

Главным в плане социальной защиты чернобыльцев является закон “О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие чернобыльской катастрофы”.

Он прописывает следующие льготы для чернобыльцев:

• Право на пожизненную реабилитацию и бесплатную медицинскую помощь
• Преимущественное право на рабочее место при сокращении штата. При увольнении чернобыльцам положена компенсация в размере трехмесячной зарплаты. Компенсация по временной нетрудоспособности (больничный) -100% зарплаты вне зависимости от стажа
• Льготы по коммуналке: минус 50% на газ, электроэнергию, водоснабжение и отопление. С 2019 года эта льгота монетизирована, то есть выплачивается деньгами.
• Внеочередное обеспечение бесплатным автомобилем для чернобыльцев, получивших инвалидность первой или второй групп
• Бесплатный проезд один раз в год на автомобильном, железнодорожном или авиа-транспорте по территории Украины
• Дополнительный отпуск 14 дней и право на очередной отпуск в удобное время
• Льгота на растаможку автомобиля
• Налоговая социальная льгота в размере, равном 150% суммы базовой льготы.

Также были прописаны достаточно высокие пенсионные выплаты.

“Для чернобыльцев первой категории – 10 прожиточных минимумов для нетрудоспособных лиц, второй категории – 8, третьей – 6 прожиточных минимумов. То есть по нынешним меркам это 10,6- 17,6 тысяч гривен в месяц”, — говорит Максимчук.

Но в последние годы льготы и выплаты чернобыльцам существенно урезали. Схема, как оставить чернобыльцев без льгот, следующая: полномочия по принятию решений по многим выплатам просто перебросили на Кабмин или местные власти. А те выделяют средства в зависимости от того, есть ли деньги в бюджетах – государственном или местных.

Так, граждане, получившие инвалидность вследствие аварии на ЧАЭС, фактически потеряли свое право на бесплатное авто. В теории льгота действует, но на практике получить бесплатную машину практически нереально. Единственное послабление – чернобыльцев освободили от платы за растаможку подержанных иномарок. Это позволяет сэкономить на оформлении, но покупать авто все равно нужно за свои деньги, которые есть далеко не у всех чернобыльцев.

То же самое с льготами на проезд. Чернобыльцы жалуются, что никаких бесплатных билетов на поезда, не говоря уже о самолетах, им не предлагают. Что касается льгот на проезд в общественном транспорте, то тут все на усмотрение местных властей, а те выделяют деньги исходя из наполненности местных бюджетов (в которых средств хронически не хватает).

Не лучше обстоят дела с медицинским обслуживанием. “Формально бесплатная медпомощь чернобыльцам вроде и положена, но на практике люди жалуются, что в больницах им говорят: лекарств нет, нужно покупать за собственные средства. В плане лечения онкологических заболеваний, многие из которых являются следствием аварии на ЧАЭС, все еще хуже – специальных программ для чернобыльцев фактически нет. Люди зачастую лечатся на общих основаниях и за свои средства”, – добавил Кравец.

Как заявили недавно в “Союзе Чернобыль Украина”, к примеру, Харьковский диспансер радиационной защиты населения, который специализировался на лечении чернобыльцев, и вовсе отдали под ковид. В итоге, “лишили права на лечение больше 19 тысяч граждан, пострадавших вследствие чернобыльской катастрофы”, – констатируют в Союзе. По их оценкам, в 2020 году в диспансере смогли пролечиться всего порядка 2,3 тысячи чернобыльцев. В итоге смертность среди этой категории граждан выросла в прошлом году, по сравнению с 2020 годом, на 20%.

Чернобыльский план Кабмина

Стоит отметить, что власти готовились к 35-й годовщине аварии на ЧАЭС заблаговременно.

В феврале этого года Кабмин принял План мероприятий к этой дате.

В этом плане 24 пункта, но большинство – связанные непосредственно с датой аварии на ЧАЭС. Скажем, решили провести митинги-реквиемы в регионах и Киеве, и памятные концерты, обратиться к мировой общественности в связи с 35-й годовщиной чернобыльской катастрофы, организовать посещение в свое время выселенных из зоны отчуждения украинцев малой родины, открыть экспозицию техники, задействованной на ликвидации аварии в Припяти, провести пресс-конференцию по чернобыльской тематике для СМИ, ряд круглых столов, издать фотоальбом “Чернобыльская АЭС”, книгу “Будущее Чернобыля” и пр.

Что касается самих чернобыльцев, которые нуждаются не столько в чествовании, сколько в реальной поддержке государства, то решению их вопросом в плане Кабмина отвели не так уж много места.

Скажем, в плане есть пункт о предоставлении адресной соцпомощи чернобыльцам первой категории, вдовам погибших ликвидаторов, организации встречи чернобыльцев с представителями местных властей для “выявления социальных проблем и их решения”, провести медосмотры чернобыльцев.

О выплатах заявили также в некоторых городах. К примеру, в Киеве чернобыльские доплаты к 26 апреля – по 600 -1000 гривен.

Есть также несколько пунктов, касающихся увеличения финансирования чернобыльских льгот.

К примеру, указано, что Минсоцполитики, Пенсионный фонд и Государственное агентство зоны отчуждения должны в течение 2021 года отработать вопрос финансового обеспечения защиты чернобыльцев. Будут изучать возможность увеличения пенсий, выплат на санаторное лечение, продукты питания и оздоровление, дополнительного финансирования на реконструкцию реабилитационного центра “Национальный научный центр радиационной медицины НАМН Украины”, льготное медобслуживание.

Некоторые пункты из этого перечня уже выполнены.

В апреле этого года Кабмин своим постановлением увеличил компенсации чернобыльцам на путевки в санатории. Документ вступил в силу задним числом, с 1 января 2021 года. Чернобыльцам первой категории компенсации за путевки увеличили, правда, незначительно –  с 7,7 тысяч до почти 8,3 тысяч гривен. Для чернобыльцев первой категории с заболеваниями нервной системы сумма больше – 25130 гривен (ранее – 23420 гривен).

Для детей, если их  инвалидность связана с чернобыльской катастрофой, выплаты выросли с 15, 3 тысяч до 16, 4 тысяч гривен.

Также правительство в марте этого года утвердило новые размеры доплат на питание чернобыльцам 1 и 2 категорий. Суммы в зависимости от региона, варьируются для первой категории от 391,8 гривен (Хмельницкая область) до 456 гривен (Киев), для второй – от 195,9 до 228 гривен.

На этот год Кабмин увеличил расходы на ежемесячные компенсации чернобыльцам на 180,2 млн гривен. Эти деньги пойдут на доплаты чернобыльцам 1 и 2 категорий на питание (детям при отсутствии питания в школах), на оздоровление и т.п.

Чернобыльцам предоставили и ряд мелких бонусов. Скажем, в прошлом году их освободили от уплаты регистрационного взноса при открытии ФОП, юрлица, общественного объединения. Но  на практике этой льготой пользуется не так много чернобыльцев.

В целом же, как заявили в Союзе чернобыльцев, они подавали свой пакет замечаний к плану Кабмина, но  их учли только частично. Так, нет упоминаний относительно выполнения решений Конституционного суда и ЕСПЧ по чернобыльцам, а их за последние годы было немало.

Также не внесли пункт о разработке Национальной программы по минимизации последствий чернобыльской катастрофы на ближайшие 10 лет, “чтобы и чернобыльцы, и общество в целом видели перспективу, а очередные поколения власть имущих не могли принимать безграмотные, не обоснованные научно решения в этой важной сфере, которые вредят как нынешнему, так и будущим поколениям”, – отметил вице-президент “Союза Чернобыль Украины” Яценко.

Вместо 17 тысяч гривен – 3,5 тысячи

Пожалуй, самый острый вопрос для чернобыльцев сейчас – это пенсии.

Изначально для чернобыльцев было прописано неплохое пенсионное обеспечение, которое, если бы оно работало, позволило бы людям получать по 10,6-17,6 тысяч гривен в месяц.

Но таких выплат чернобыльцы не имеют.

“Постановлением Кабмина для чернобыльцев первой категории пенсии с учетом надбавок ограничили 285% прожиточного минимума для нетрудоспособных лиц, сейчас это 5141 гривна в месяц (а сама минимальная пенсия без доплат – 3184 гривны), для второй категории — 255% прожиточного минимума (4,5 тысяч гривен), третьей категории — 225% (3980 гривен)”, — говорит Максимчук.

В 2011 году в постановление Кабмина №1210, регулирующее выплаты чернобыльцам, внесли изменения, по которым привязку доплат к прожиточному минимуму заменили конкретными суммами. Скажем, инвалиды первой группы имеют право на доплату 474,5 гривен. 2 группы – 379,6 гривен, третьей группы — 284,7 гривен. Разница в том, что прожиточный минимум для нетрудоспособных лиц в Украине пересматривается по несколько раз в год, а изменения в постановление 1210 последний раз вносили в 2016 году.

Однако это решение было признано неконституционным решением Конституционного суда Украины еще несколько лет назад, однако правительство не сделала ничего, чтоб восстановить льготы чернобыльцам.

В апреле этого года Конституционный суд признал незаконным передачу полномочий Кабмину по определению пенсии по инвалидности  вследствие чернобыльской катастрофы и обязала парламент привести действующее законодательство в соответствие с этим решением в течение трех месяцев.

Также указано, что чернобыльская пенсия по 1 группе инвалидности не может быть ниже 10 минимальных пенсий по возрасту (то есть, для чернобыльцев первой категории — 31,8 тысяч гривен, второй — 28 тысяч гривен, третьей — 25,6 тысяч гривен).

Для инвалидов второй группы – пенсия должна быть не ниже 8 минимальных пенсий по возрасту, третьей — 6 минимальных пенсий, для детей-инвалидов – трех минимальных пенсий.

Но ни одно из этих решений правительством также не выполнило.

Правда, в парламенте зарегистрировано несколько новых законопроектов, касающихся увеличения выплат чернобыльцам.

Но дадут ли ход этим проектам, учитывая огромный дефицит Пенсионного фонда или решение вопроса с пенсионным обеспечением чернобыльцев перенесут на потом – совершенно непонятно.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

С помощью такого решения и последующего указа Зеленского были закрыты три неподконтрольных власти телеканала – “112 Украина”, NewsOne и ZIK. Журналисты этих телеканалов, журналисты, которых боится власть, объединились и создали “Перший Незалежний”. Но власть выключила из эфира и этот, новорожденный телеканал, который побыл в эфире лишь один час и за это время успел лишь получить поздравления с началом вещания.

Руками СБУ, которая банально запугала провайдеров и вынудила их нарушить действующие договора вещание телеканала “Перший Незалежний” было прекращено. Имеем ситуацию, когда органы, призванные следить за законностью в стране, творят абсолютное беззаконие. При Зеленском государственная машина не соблюдает даже формальной видимости закона – это разрушает само понятие правового государства.

Закон СБУ не писан

“Перший Незалежний” стартовал в эфире вечером в пятницу, 26 февраля. Спустя час вещания канал был отключен на спутнике. Выяснилось, что это дело рук СБУ, которая разослала провайдерам письма с угрозами, требуя отключить “Перший Незалежний”. Мотивация такого требования не просто безграмотна, она выглядит смехотворно из уст СБУ.

“У СБУ есть информация, что связанные с вышеуказанными лицами (имеется в виду Тарас Козак, на которого ранее наложили санкции, – ред.) люди совершают деятельность по восстановлению опасного для Украины вещания на базе ООО “ТАЙМ МЕДИА”, – говорится в письмах СБУ. Далее Служба требует от провайдера “КОСМОНОВА БРОДКАСТ”, владельца спутника, шведской компании SES ASTRA AB и почему-то Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания прекратить распространение программ телеканала как несущего угрозу нацбезопасности.

Напомним, канал отключили спустя час вещания. О чем свидетельствует письмо “КОСМОНОВА БРОДКАСТ”:

О каких угрозах национальной безопасности пишет СБУ, непонятно. Зато совершенно очевидно, что была дана команда выключить канал задолго до его старта в эфире – независимо от контента. Поскольку санкции к журналистам стали бы верхом беспредела, власти пошли иным путем. СБУ, которая имеет непомерно широкие возможности кошмарить частный бизнес, просто потребовала от провайдера выключить канал. Что совершенно незаконно.

“Это фактически приводит к узурпации власти, к жесточайшей цензуре вне закона”, – комментирует 112ua.tv юрист Ростислав Кравец. “В связи с тем, что просьба СБУ была исполнена, можно прийти к выводу, что помимо рекомендаций каждому из провайдеров тоже были звонки, – добавляет юрист. – Тогда этим делом может заниматься Государственное бюро расследований. И вот оно уже может привлечь сотрудников Службы к ответственности”.

“Перший Незалежний” уже обратился в суд и будет добиваться установления противоправности действий СБУ судом как нарушающих закон и Конвенцию о защите прав человека и основных свобод, осуществленных с превышением полномочий, носящих дискриминационный характер и являющихся актом незаконной цензуры.

СБУ – орудие Зеленского для сведения счетов

При Зеленском СБУ так и не стала независимым органом, который бы оберегал национальную безопасность. Президент без политического опыта довольно быстро смекнул, что Служба – это хороший инструмент для сведения счетов с политическими оппонентами. Поэтому на должности главы СБУ оказался не опытный “чекист”, а выходец из шоу-бизнеса и друг Зеленского Иван Баканов. Соответственно, и Служба при таком главе превратилась в “маски-шоу”.

Так, ранее Офис президента попытался “отжать” канал “112 Украина” у Тараса Козака. По указке ОП СБУ потребовала арестовать корпоративные права телеканала и передать медиа в управление АРМА. Шевченковский райсуд Киева 6 августа 2020 года отказал СБУ и прокуратуре в аресте корпоративных прав телеканала “112 Украина”, посчитав эти действия силовиков незаконными. В последующем суд апелляционной инстанции подтвердил законность решения Шевченковского районного суда.

Тогда Офис президента пошел иным путем и появилось уже упомянутое решение о санкциях на Козака и принадлежащих ему телеканалов “112 Украина”, NewsOne и ZIK – откровенный акт политической расправы над оппонентом, совершенный без публикации каких-либо доказательств, в нарушение закона, запрещающего применять санкции против граждан Украины.

Следует также добавить, что СБУ сегодня является “крышей” для ряда неонацистских радикальных группировок, которые выполняют “грязную” работу в интересах Службы. Неоднократно радикалы нападали на журналистов, но никакой реакции от правоохранительных органов не было. Как не было ее и после обстрела здания канала из гранатомета. СБУ даже не подумала о необходимости расследовать этот теракт.

Такие действия СБУ уничтожают не только доверие к самой спецслужбе, они подрывают доверие к Украине как к правовому государству.

В гражданском обществе свобода слова, в том числе и в СМИ, должна регулироваться не по звонку из СБУ и не в приказном порядке постановлениями и указами президента, а деятельностью общественных организаций и ассоциаций. Вместо этого имеем жандарма с дубиной, который четко выполняет волю своего хозяина, насколько бы абсурдной она ни была.

112ua

АО «Кравец и Партнеры»

Третий по счету конкурс читательских симпатий оказался более интригующим, чем за два предыдущие. Как ведется в таких случаях, все решилось в последний момент. Точнее — после выхода в свет последнего номера, принимавшегося во внимание, в котором собственно и было обнародовано интервью-победитель.

Рік інтерв’ю

Так, цього року вперше в спір за лідируючі позиції втрутився матеріал у жанрі інтерв’ю, що взагалі-то доволі складно, оскільки «великі» публікації в електронному вигляд традиційно важче сприймаються читачами (особливо тими, хто послуговується мобільними версіями). Проте минулого року саме цікаві співрозмовники раз у раз збирали численну аудиторію на сайті «ЗіБ».

У підсумку абсолютним переможцем ІІІ рейтингу «Читацьке визнання» й водночас найцікавішим співрозмовником виявився голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. В останньому числі листопада (№47) він дав оцінку перспективам матеріального забезпечення судової системи, що, безумовно, не могло не зацікавити широку аудиторію: понад 35 тис. переглядів. Адже гроші — одна з трьох одвічних тем, здатних зачепити читача. Та й прогноз, що вітчизняній Феміді цьогоріч не вистачатиме 9,7 млрд грн., також не міг залишити байдужим.

Не менш цікавою для наших читачів була й розмова з адвокатом, д.ю.н., заступником глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.) Андрієм Портновим (№14), що й засвідчило загальне 4-те місце в рейтингу та 2-ге — у номінації «Найцікавіший співрозмовник». Незадовго до першого туру президентських виборів він висловив припущення, що після зміни влади в країні «ситуація зміниться із жахливої на просто погану. І це можна буде вважати позитивною тенденцією». Чи справдилися його прогнози — судіть самі, але принаймні він повернувся в Україну, як і обіцяв на початку квітня минулого року.

Третє місце в зазначеній номінації дісталося судді Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксані Епель. В інтерв’ю (№35) вона наголосила, що «за тією непередбачуваною процедурою, що сьогодні існує в Україні, кваліфоцінювання не повинне продовжити своє існування». Напевне, чимало суддів із цим погодиться.

Переможці тижня

Загалом серед найпопулярніших сторонніх авторів 2019 року, а їх було 48 — за кількістю випусків «ЗіБ», що вийшли за цей період, кожне третє — інтерв’ю, що є унікальним показником. Водночас не менш популярними, а подекуди й абсолютними рекордсменами за переглядами були матеріали судової практики — постанови Верховного Суду.

Так, найчастіше — більше ніж 100 тис. разів — юристи зверталися до позиції Касаційного адміністративного суду щодо порядку засвідчення копій документів, викладеної в постанові від 8.05.2019 (№24). Але документи, як і статті штатних авторів «ЗіБ» участі у складанні рейтингу не беруть.

Він формується впродовж року за результатами показників переглядів упродовж місяця після розміщення статті чи інтерв’ю на сайті «ЗіБ». Так визначаються півфіналісти рейтингу, що забезпечує рівні умови для всіх авторів, оскільки показники фіксуються через однакові проміжки часу. До рейтингу потрапили й матеріали, які вийшли в грудні 2018-го, адже ці статті набирали перегляди вже в році минулому.

Автор, стаття якого набирала найбільше переглядів понад один раз, потрапляв у список із найвищим показником (із повним списком тих, чиї статті визнані переможцями кожного номера, можна ознайомитися нижче).

У фіналі всі автори розподілялися на 4 номінації — за статусом та жанром публікації, обиралася трійка кращих у кожній та вже для них обчислювався повний рейтинг як добуток унікальних переглядів та їх середньої тривалості. Ці показники визначаються системою Google Analytics, що дозволяє стверджувати про об’єктивність підсумкового результату.

Минулого року відразу троє авторів набрали понад 1000 балів, що також є своєрідним досягненням. І лише з незначною перевагою, насамперед за рахунок більшої кількості переглядів, перемогло інтерв’ю З.Холоднюка.

Найпопулярніший правник

Звання найпопулярнішого автора виборов старший партнер АО «Могильницький та партнери» Олексій Калінніков. Він перший, кому вдалося тричі за рік стати «переможцем номера». За правилами конкурсу було визначено матеріал, що отримав найбільшу кількість балів — «Під ковпаком і без підозри» (№30), який дозволив йому посісти загальне друге місце в рейтингу та перемогти в зазначеній номінації. Як бонус за таку перемогу в цьому числі «ЗіБ» знайомить читачів із О.Калінніковим як особистістю (див. «ЗіБ»— Прим. ред.).

Другий результат виявися в статті «Необов’язковий обов’язок» (№20). Її автор — адвокат Віктор Оніщук — доводить, що суд не може залишити без розгляду скаргу на слідчого або прокурора з підстав відсутності особи, яка її подала, чи її представника.

Третю позицію в цій номінації посів тандем у вигляді завідувача кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професора Миколи Погорецького та юриста Олени Міцкан. Їхня стаття «Стандарт доказування» (№10) стосувалася критеріїв обґрунтованості підозри як підстави тривалого тримання під вартою.

Перо і мантія

Торік саме автор у мантії виборов абсолютну перемогу в нашому рейтингу. Цього разу переможець у номінації «Найпопулярніший автор у мантії» — заступник голови Господарського суду Миколаївської області Олександр Ткаченко — теж посів доволі високе 5-те місце в загальному рейтингу. У статті «Перехідні» маніпуляції» (№21) він теж звернув увагу на проблему кваліфікаційного оцінювання, зазначивши, що така підстава для звільнення судді, як непроходження оцінювання, «є наругою над Конституцією з ознаками злочину».

Не набагато відстала від нього за показником рейтингу суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н. Наталія Антонюк зі статтею «Дилеми тлумачення» (№6). Вона проаналізувала низку важливих рішень ВП ВС, ухвалених за результатами розгляду кримінальних проваджень, які викликали найбільший інтерес в юридичній спільноті.

Третім у цій номінації став Михайло Білинський з Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області. Його обурила «Нерівність у винагороді» (№19), та й, будемо відверті, не його одного. Утім, із цього року таку нерівність для тих, хто пройшов або не встиг пройти кваліфоцінювання, із закону прибрали.

Працівники з натхненням

Ще одна номінація нашого рейтингу передбачена для юристів і працівників апарату судів. Часу на дописи в них, напевне, не так багато, але й вони активно вели боротьбу за перемогу.

Ба більше, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду Оксана Присяжна тривалий час лідирувала в загальному рейтингу — починаючи з березня. Стаття «Без обмежень, у межах розумного» (№11) не могла не зацікавити насамперед адвокатів. Адже стосувалася надання правничої допомоги та стягнення витрат на неї в розрізі правозастосовної практики. Не дивно, що її рейтинг теж перетнув позначку в 1000 балів, що в підсумку забезпечило загальну «бронзу» й перемогу в номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату».

Друге місце (і 6-те в загальному рейтингу) посіла юрист Леся Зуєвич. У статті «Проблема-33» з погляду ВС» (№31—32) вона проаналізувала практику найвищого судового органу щодо розгляду спорів про поновлення договору оренди землі. Напевне, до цього матеріалу читачі ще не раз звертатимуться, аби звірити свої позиції.

На жаль, інші дописувачі — працівники апарату не змогли скласти конкуренції іншим юристам та не ввійшли до перших 15 в рейтингу. Проте сподіватимемося, що новий рік додасть їм, а також усім правникам натхнення для написання цікавих матеріалів.

Наразі від імені редакції «ЗіБ» вітаємо переможців і бажаємо їм нових перемог, міцного здоров’я та творчого натхнення. Нехай цей рік принесе всім читачам нові здобутки та професійні злети!

НАШІ ЛАУРЕАТИ

Переможці рейтингу «Читацьке визнання — 2019»

Лауреат у номінації «Найцікавіший співрозмовник»

Зеновій ХОЛОДНЮК,
голова Державної судової адміністрації України, заслужений економіст України

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор»

Олексій КАЛІННІКОВ,
старший партнер Адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери»

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату»

Оксана ПРИСЯЖНА,
начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду 

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор у мантії»

Олександр ТКАЧЕНКО,
заступник голови Господарського суду Миколаївської області

ПЕРЕМОЖЦІ-2019

Найпопулярніші автори та співрозмовники ІІІ рейтингу «ЗіБ» «Читацьке визнання»

Грудень 2018 року

48 Анна МАРТИНЕНКО, адвокат;
Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер, АК «Кравець і партнер» *

49 Станіслав КАРПОВ, адвокат, старший юрист ADER HABER

50 Директор Вищої школи адвокатури Савва КУЗЬМЕНКО **

51 Голова Вищого адміністративного суду (2014—2017 рр.) Олександр НЕЧИТАЙЛО

52 Олег ТАТАРОВ, д.ю.н., професор

Січень — березень 2019 р.

1 Голова Господарського суду Одеської області Володимир ПЕТРОВ

2 Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав ЩОТКА

3 Ірина ГЛОВЮК, адвокат, науковий радник Barristers

4 Голова Асоціації адвокатів України Зоя ЯРОШ

5 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр ДРОЗДОВ

6 Наталія АНТОНЮК, суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н.

7 Богдан ПОШВА, суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України

8 Ірина ОДИНЕЦЬ, адвокат

9 Наталія КОЗАЄВА, нотаріус

10 Микола ПОГОРЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професор, адвокат;
Олена МІЦКАН, юрист

11 Оксана ПРИСЯЖНА, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду

12 Олег АНІСІМОВ, суддя-спікер Чернівецького окружного адміністративного суду

Квітень — червень 2019 р.

13 Ігор БАГНЮК, старший юрист ЮФ Evris; Юлія ШИШКА, адвокат ЮФ Evris

14 Заступник глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.), д.ю.н. Андрій ПОРТНОВ

15 Заступник голови НААУ, РАУ, керуючий партнер ЮФ GOLAW Валентин ГВОЗДІЙ

16 Ірина БАКУТА, начальник відділу аналітично-статистичної роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду

17—18 Ігор Глушко, адвокат, партнер, керівник практики кримінального права та захисту GOLAW

19 Михайло БІЛИНСЬКИЙ, суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області

20 Віктор ОНИЩУК, адвокат

21 Олександр ТКАЧЕНКО, заступник голови Господарського суду Миколаївської області

22 Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, адвокат ЮК «Інколанс»

23 Борис ПОЛЯКОВ, суддя Київського апеляційного господарського суду, д.ю.н., професор

24 Дмитро НІКОЛОВ, юрист ADER HABER

25 Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна ФАЗИКОШ

Липень — вересень 2019 р.

26 Керуючий партнер АО «Татаров, Фаринник, Головко» Олег ТАТАРОВ

27 Володимир ШПОНЬКА, суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області

28 Заступник голови РСУ, суддя Фастівського міськрайонного суду Вадим БУТЕНКО

29 Людмила КОЗЛОВСЬКА, д.ю.н., доцент

30 Олексій КАЛІННІКОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери»

31—32 Леся ЗУЕВИЧ, юрист

35 Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксана ЕПЕЛЬ

36 Ольга Гончарук-Аліфанова, суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області

37 Віктор ВОВНЮК, керівник секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат

38 Олександр АТАМАНОВ, адвокат

Жовтень — листопад 2019 р.

39 Володимир БАБІЧЕВ, юрист ADER HABER

40 Лауреат почесної відзнаки Асоціації правників України-2019 Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ

41 Олександр ДРОЗДОВ, президент Спілки адвокатів України;
Олена ДРОЗДОВА, директор АБ «Дроздова та партнери»

42 Сергій ЧЕРДАКЛІЄВ, адвокат, радник АО «Могильницький та партнери»

43 Богдан ЗАДОРОЖНИЙ, юрист Jurimex

44 Заступник голови Київського апеляційного суду Ганна КРИЖАНІВСЬКА

45 Сергій ВАЩЕНКО, суддя у відставці

46 Начальник Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області Василь БІЛИК

47 Голова Державної судової адміністрації України Зеновій ХОЛОДНЮК 

* Посади зазначені на момент публікації.

** Якщо йдеться про інтерв’ю, то посада вказана перед прізвищем.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Я полностью убежден, что сейчас нам нужно сосредоточиться на росте и искать общие решения, а не тратить наши ресурсы на уничтожение друг друга. Поэтому я очень позитивно отношусь к любой риторике, направленной на поиск компромисса», — приводит FT слова Гончарука.

При этом премьер уточнил, что «какое бы решение мы не нашли, мы должны его найти вместе с МВФ».

Но эта ремарка уже не сыграла особой роли.

«Любой компромисс государства с бизнесменом Игорем Коломойским по делу «Приватбанка» может спровоцировать остановку сотрудничества Украины с западными кредиторами, — пишет Financial Times.

Стоит отметить, что статья оказалась достаточно резонансной — ее активно обсуждают как в Украине, так и за ее пределами. Более того, как написал в Facebook аналитик Concord Capital Александр Паращий, «сегодня желающих продать евробонды Украины стало больше, чем покупателей».

Впрочем, сам Гончарук спустя несколько часов после выхода FT дал дополнительные пояснения на своей странице в Facebook, заявив, что журналисты все «неправильно поняли». И, якобы, никаких переговоров никто ни с кем не ведет.

Но в этой истории не все так просто.

С одной стороны, сам Коломойский не раз заявлял, что будет настаивать на выплате ему компенсации за национализацию «Приватбанка» в размере 2 млрд долларов, но в общем -то не исключал и «мировую». С другой, эксперты из окружения президента Зеленского еще летом предположили, что решить вопрос можно, к примеру, взаимозачетом: проблемные кредиты компаний группы «Приват» (а это как раз порядка 2 млрд) в обмен на компенсацию. И — никто никому не должен.

«Скорее всего, запуская такие сценарии, у Зеленского «тестировали общественное мнение» — как отреагируют украинцы на возможность компромисса с олигархом. Особого негатива тогда не последовало. Поэтому в этот раз «пробный шар» решили запустить уже в международное медиа-пространство. А, увидев реакцию, дали задний ход», — считает экономист Алексей Кущ.

В Офисе президента уже стало традицией «проверять общественное мнение». Идут постоянные информационные вбросы и проверяется реакция на них. И, если она негативная, всегда можно сказать, что «журналисты неправильно поняли». Не исключаю, что так произошло и в этот раз», — отметил глава адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Поэтому компромисс по «Приватбанку» полностью исключать нельзя, — уверены эксперты.

И если правительство пойдет на такой шаг, то это может действительно привести к крупному скандалу с западными партнерами. Последние уже давно настаивают на том, чтобы Коломойского заставили отдать миллиарды долларов, которые его структуры не вернули «Приватбанку». Сам Коломойский говорил, что он таких денег не должен. Но на Западе считали иначе.

И отказ украинских властей от взыскания долгов с Коломойского может привести к международному коррупционному скандалу, прочно связав Зеленского с олигархом в глазах западных партнеров.

«Страна» выясняла как власти могут договориться по «Приватбанку» с Коломойским, и что это будет значит для рядовых клиентов банка и украинской экономики.

«Поговорить за Приватбанк»

Выводы Financial Times об отказе Запада от помощи Украине в случае «компромисса по «Приватбанку» базируются на известной позиции МВФ.

Международный валютный фонд настаивает, чтобы за «Приватбанк», национализация которого в 2016 году обошлась государственному бюджету в 5,5 млрд долларов (до 150 млрд гривен), «ответили». То есть, Украина должна добиваться возврата этих средств у бывших собственников, на что, собственно, направлены иски к Коломойскому в Украине и Лондоне.

«Государство потратило на спасение «Приватбанка» 5,8 млрд долларов. Государство договаривается с МВФ о программе финансирования в размере 5-6 млрд долларов. У МВФ возникает логичный вопрос: почему государство не пытается компенсировать затраты за счет бывших собственников и при этом просит деньги у Фонда. Думаю, что вариант, который строит МВФ, должен предусматривать какую-то компенсацию со стороны бывших владельцев», — пояснил «Стране» глава аналитического департамента Concorde Capital Александр Паращий.

При этом он добавил: «самое главное в этой новости, что Гончарук обещает искать решение по «Приватбанку» вместе с МВФ. То есть, никакой «зради» нет. Другой вопрос — возможен ли компромисс между МВФ и Коломойским».

Но британские журналисты «зраду» все же увидели. Издание пишет, что уже сам факт, что президент Зеленский в компании с главой ОП Андреем Богданом (который ранее представлял интересы Коломойского в судах по «Приватбанку») встречался с Коломойским (имеется в виду та самая знаменитая встреча, фото с которой облетели украинские и мировые СМИ), является «тревожным». Особенно с учетом того, что как раз накануне в офисе «Приватбанка» и у экс-главы Нацбанка Валерии Гонтаревой, курировавшей национализацию, прошли обыски.

Сама Гонтарева также дала комментарий FT, заявив, что ее и нынешнее руководство «Приватбанка», якобы, запугивают из-за обвинений по выводу Коломойским из банка 5,5 млрд долларов. «У нас с Коломойским был договор о докапитализации банка. Он его не выполнил», — цитирует Гонтареву британское издание. По странному стечению обстоятельств изобличения бывшей главы НБУ совпали с поджогом ее дома под Киевом.

Премьер-министр Алексей Гончарук поспешил отреагировал на скандальную публикацию в соцсетях.

«С утра вышла статья в Financial Times, в которой я комментирую дело Приватбанка и, якобы, заявляю, что мы ищем компромисс в этом вопросе. Статью сразу же перепечатали украинские СМИ, которые от себя добавили, что правительство ведет переговоры по поиску компромисса по этому вопросу. Чтобы избежать дальнейших манипуляций, хочу расставить все точки над «і»: никаких переговоров правительство ни с кем не ведет. Правительство внимательно изучает ситуацию вокруг «Приватбанка» (в том числе и переговоры с бывшими собственниками, которые проводились предыдущим независимым набсоветом банка). Более того, журналистам FT я настаивал, что не настолько глубоко знаю юридические детали этого дела, чтобы комментировать его по сути, Но я уверен, что будет сделано все, чтобы защитить деньги украинских налогоплательщиков и национальные интересны Украины. И сделано это будет в тесных консультациях с международными партнерами», — написал Гончарук.

По суду или миром?

Напомним: дела о национализации «Приватбанка» по искам госбанка и НБУ рассматривались в Окружном суде Киева и Высоком суде Лондона. Последний в прошлом году решил, что это дело — не в его юрисдикции, сняв арест в активов Коломойского. Этой осенью ожидается решение по апелляции истцов. «Одной из причин фактического отказа Лондонского суда рассматривать это дело стал тот факт, что на тот момент в Украине не было ни одного судебного решение, которое был вынесло вердикт по «Приватбанку», назвало виновных и т.д», — пояснил Кущ.

Окружной суд Киева в промежутке между первым и вторым турами президентских выборов признал, что национализация «Приватбанка» была незаконной. Но окончательного вердикта по этому делу тоже нет — оно сейчас находится в апелляционном суде. Тем не менее, эксперты уверены, что именно промежуточная победа Коломойского уже стоила Украине майского транша МВФ.

«Сейчас ни о каких компромиссах не может быть и речи, по крайне мере, пока не будет окончательного решения о законности ли незаконности национализации «Приватбанка», — говорит Ростислав Кравец.

Но есть еще одно дело по «Приватбанку» — 21 мая национализированный банк подал иск против Коломойского в Канцелярский суд штата Делавэр (США). Фактически суду было передано уже готовое расследование, подтверждающие схемы на рекордную сумму в 470 млрд долларов, в том числе с участием связанных фирм, приобретением за выведенные средства недвижимости в США и пр. «Это дело может стать самым «болезненным» для Коломойского, так как предусматривает не только конфискации или денежные взыскания, но и реальные тюремные сроки. И единственный шанс его как-то уладить — вынудить «Приватбанк» отозвать иск. Скорее всего, для этого придется поменять руководство и набсовет, для чего сейчас и организовывают «маски-шоу» в финучреждении», — считает Кущ. В самом «Приватбанке» ситуацию пока не комментируют.

Параллельно с судебной линией прорабатывается так называемый «мировой» сценарий.

Коломойский заявил СМИ, что считает достойной компенсацию за национализацию «Приватбанка» в 2 млрд долларов.

Тогда же экс-корпоративный секретарь «Приватбанка» и член команды Зе Виктория Страхова предположила, что может быть «мировое соглашение, какой-то консенсус или соглашение с правительством: “Приватбанк” остается государственным, Игорь Валерьевич получает свои 2 млрд долларов, но они ему фактически в руки не даются. Они идут в погашение кредитов для связанных с ним компаний».

Летом то же FT, ссылаясь на свои источники, писало, что Коломойский, якобы, ведет переговоры с властями о «мировой», предлагая уступить государству свою долю в «Укрнафте» (ему и Геннадию Боголюбову принадлежит 42%) в обмен на «неработающие кредиты в «Приватбанке». Но у Зеленского от такого компромисса тогда, якобы, отказались.

«По-сути, наиболее активно раскручивался вариант со взаимозачетом. Компании из орбиты влияния Коломойского имеют проблемных кредитов как раз примерно на те же 2 млрд долларов, которые он хочет получить в качестве компенсации за «Приватбанк», — писало издание.

Что будет с Приватбанком и его клиентами

По мнению Алексея Куща, сам «Приватбанк» Коломойскому не нужен.

«В «Приватбанке» примерно на 200 млрд гривен депозитов, а это реальная ответственность перед вкладчиками. В то же время кредитный портфель ужался за последние годы до 50 млрд гривен. Накануне национализации дыра в 140 млрд гривен была перекрыта докапитализацией со стороны государства пакетом ОВГЗ на 144 млрд. Но, если будет окончательное решение о признании незаконной национализации «Приватбанка», это пакет придется вернуть. Между тем, именно он дает банку финансовую устойчивость и прибыль. И является источником монетизации — в случае чего ОВГЗ у «Приватбанка» могут выкупить другие госбанки, влив в финучреждение дополнительные средства. Если Коломойский получит «Приватбанк» обратно в собственность, ему самому придется тратить на него миллиарды. А это вряд ли в интересах олигарха. Идеальный для него вариант — добиться прощения своих долгов. Но при этом — не платить государству никаких компенсаций, как того требует МВФ», — считает Кущ.

Но, по его мнению, такой компромисс со стороны властей может иметь серьезные последствия. Во-первых, о своей жесткой позиции по вопросу «Приватбанка» заявил МВФ. Во-вторых, возможен широкий общественный резонанс, ведь Коломойскму и так приписывают влияние на президента Зеленского.

«Думаю, идею со взаимозачетами запускали ранее именно для того, чтобы проверить реакцию общества. Но в Украине тогда эта информация прошла почти незамеченной», — добавил Кущ.

Пассаж Гончарука о «компромиссе», как считают эксперты, может быть, своего рода, «проверкой второго уровня» — посмотреть как на такой сценарий отреагируют международные деловые круги и кредиторы. Поэтому, увидев негативную реакцию, власти тут же включили задний ход.

Алексей Кущ считает, что если тема с «компромиссом» будет раскручиваться и дальше, Украина действительно рискует остаться без кредитных денег.

«С учетом средств Мирового банка, грантовых организаций и др. это примерно 10 млрд евро в год», — подсчитал Кущ. Плюс — под большим вопросом новая программа с МВФ. «Пока все хорошо — наши ОВГЗ пользуются спросом, курс укрепляется, а зерно продается, особой катастрофы не будет. Но как только ситуация на мировых рынках ухудшиться, этот фактор может подтолкнуть кризис и в Украине», — предположил эксперт.

Есть вопросы и по самому «Приватбанку». 2 млрд долларов, которые требует Коломойский простить или отдать ему кэшем, вполне могут «уложить» банк. Особенно если на волне разборок с олигархом случится паника среди клиентов (а услугами «Приватбанка пользуется более 20 млн украинцев).

«Тогда гасить пожар придется разве что включением печатного станка, что чревато раскручиваем инфляции и обвалом гривны», — подытожил Кущ.

Людмила Ксенз, СТРАНА.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры