До огляду увійшли позиції щодо можливості та суб’єктів оскарження окремої ухвали суду, компенсації за постійну зміну правових позицій випадковими людьми, компенсації за відібрання незаконно отриманих безкоштовно земельних ділянок, оскарження ППР та дію закону у часі й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-31-sichnya-po-06-lyutogo-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

У цей огляд включена груднева практика всіх касаційних судів, рішення КСУ щодо спецпенсій, постанова ВС-КАС щодо відсутності повноважень у ТЦК вирішувати питання ОГД, рішення щодо оскарження штрафів ТЦК та можливості відстрочки при утриманні неповнолітньої дитини, скасуванні ППР і розрахунку строку внесення змін до ліцензії щодо РРО при торгівлі пальним й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-17-po-30-sichnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшли позиції щодо можливості та суб’єктів оскарження окремої ухвали суду, компенсації за постійну зміну правових позицій випадковими людьми, компенсації за відібрання незаконно отриманих безкоштовно земельних ділянок, оскарження ППР та дію закону у часі й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо можливості та суб’єктів оскарження окремої ухвали суду

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду у зв’язку з тим, що постійна зміна судової практики без зміни законодавства призвела до відсутності захисту

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності обгрунтування пропорційності втручання або відсутності компенсації за відібрані земельні ділянки Лісового фонду отримані незаконно і безоплатно

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

💥 Рішення КОАС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення з огляду на законодавче звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо можливості та суб’єктів оскарження окремої ухвали суду

Справа № 490/10876/23

Велика палата зазначила:

39. Окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб’єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів. Унаслідок постановлення окремої ухвали не вирішується спір або пов’язані з його вирішенням процесуальні питання, вона не впливає на кінцевий результат вирішення спору.

З огляду на особливу правову природу окремої ухвали правом на її оскарження в апеляційному або касаційному порядку наділені саме ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їхні права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду у зв’язку з тим, що постійна зміна судової практики без зміни законодавства призвела до відсутності захисту

Справа № 465/5323/15-ц

Ця справа демонструє наслідки потрапляння випадкових людей до Верховного суду та постійної зміни ними позицій відповідно до температури повітря чи напрямку вітру. Суд зазначив:

30. Заявник вказав, що судові рішення в справах № 465/5323/15-ц, № 757/38039/17-ц, які набрали законної сили, з приводу одних і тих самих обставин та врегульовані одними і тими самими нормами матеріального права, містять кардинально протилежні висновки щодо визначення відповідача у спорі про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень. Натомість норми матеріального права, що регламентують відповідні правовідносини, за весь період судових розглядів не змінилися, змінилася лише судова практика щодо їх застосування під час вирішення спорів.

31. Суди зробили суперечливі висновки, з яких слідує, що хоча чинне законодавство і передбачає можливість відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, однак відповідачами від імені держави не може бути ані орган, діями якого спричинена шкода, ані Державна казначейська служба України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначене створює правову невизначеність та утруднює можливість реалізувати право на відшкодування шкоди.

32. Судові рішення, ухвалені у справах № 465/5323/15-ц, №757/38039/17-ц, з урахуванням положень статті 186 ЦПК України, фактично позбавляють заявника права на справедливий суд та ефективний засіб правового захисту в розумінні Конвенції, а також позбавляють його гарантованого статтею 56 Конституції України права на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

84. Ураховуючи зазначене, а також те, що поданий заявником ідентичний за підставами та предметом позов до Державної казначейської служби України (справа № 757/38039/17-ц) також залишено без задоволення з тих міркувань, що належним відповідачем у цій справі має бути «орган державної влади, дії якого оскаржувалися», відбулось обмеження гарантованого статтею 6 Конвенції права позивача на доступ до правосуддя. Такі процесуальні помилки неможливо усунути інакше, ніж направленням справи на новий судовий розгляд, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не перевіряв усіх доводів апеляційної скарги та не розглянув спір у цій справі по суті.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності обгрунтування пропорційності втручання або відсутності компенсації за відібрані земельні ділянки Лісового фонду отримані незаконно і безоплатно

Справа № 580/408/14-ц

Це якесь політичне рішення як ЄСПЛ так і випадкових людей з точки хору надання компенсації за незаконно приватизовані земельні ділянки. Суд зазначив:

56. Суд першої інстанції, з висновком якого погодилися апеляційний та касаційний суди, задовольнив позов прокурора, посилаючись на положення статей 27 та 32 Лісового кодексу України (далі – ЛК України), оскільки встановив, що спірні земельні ділянки належать до лісового фонду, тому питання про передачу їх у власність фізичній особі мав право вирішувати виключно Кабінет Міністрів України, а районна державна адміністрація не мала відповідних повноважень.

57. Тому суди дійшли висновку про незаконність передачі земельних ділянок ОСОБА_1 та повернення їх державі.

58. ЄСПЛ у пунктах 16 та 17 свого рішення наголосив, що позбавлення права власності без виплати суми, обґрунтовано пов’язаної з її вартістю, зазвичай становитиме непропорційне втручання, а повна відсутність відшкодування шкоди може вважатися виправданою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції лише за виняткових обставин. У цій справі заявник не отримав жодного відшкодування за земельні ділянки, яких він був позбавлений, а жодної спроби запропонувати йому таку компенсацію або будь-яку іншу форму відшкодування зроблено не було. Отже, було порушень статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

59. Характер установлених у рішенні ЄСПЛ порушень дає підстави для висновків, що правильність вирішення справи потребує встановлення певних обставин і перевірки доказів, якими ці обставини підтверджуються.

60. Так, питання пропорційності втручання у мирне володіння спірним майном та компенсації вартості цього майна при позбавленні ОСОБА_1 прав на нього судами взагалі не досліджувалося та не розглядалося, а Велика Палата Верховного Суду не має процесуального права встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КОАС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення з огляду на законодавче звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Справа №320/16966/23

Це наша справа, суд зазначив:

Відповідно до абз. 3 пп. 69-1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент складення та реєстрації податковий накладних, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючі з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Зміни до даної норми, які передбачали, що вона стосується реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року були внесені після складення та реєстрації податкових накладних, тому не можуть бути застосовані із зворотною дією в часі.

Зокрема вказані зміни були внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», що набрав чинності 03.01.2023.

Отже, дані зміни з’явилась після виникнення спірних правовідносин і не поширювала свою дію ні на відносини під час складення податкових накладних, ні на час реєстрації податкових накладних, ні на момент проведення перевірки, тому не можуть бути застосовані із зворотною дією в часі тим більше, зважаючи на те, що вони погіршують умови застосування відповідальності до платника податків.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

У цей огляд включена груднева практика всіх касаційних судів, рішення КСУ щодо спецпенсій, постанова ВС-КАС щодо відсутності повноважень у ТЦК вирішувати питання ОГД, рішення щодо оскарження штрафів ТЦК та можливості відстрочки при утриманні неповнолітньої дитини, скасуванні ППР і розрахунку строку внесення змін до ліцензії щодо РРО при торгівлі пальним й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб з врахуванням конкретних обставин справи

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за грудень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за грудень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2025 року

🔸 Рішення КСУ 1-р/2026 щодо спеціальних пенсій для службовців з 15 березня 2000 року по 30 квітня 2016 року у яких відсутній відповідний стаж

🔸 Постанова ВС-КАС про відсутність повноважень у ТЦК визначати наявність підстав для виплати ОГД та обов’язку скласти та направити висновок з документами до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні ОГД

🔸 Рішення Чернівецького ОАС про можливість направлення заяви про відстрочку поштою та фактичної наявності підстав за обставин самостійного виховання та утримання дитини за рішенням суду

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та його закриття

💥 Постанова Другого ААС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за торгівлю пальним при наявності ліцензії через касовий апарат внесення в ліцензію якого відбулось у встановлені Законом строки

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати для юридичних осіб з врахуванням конкретних обставин справи

Справа № 925/1293/19

Велика палата зазначила:

70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб’єктного складу норми.

71. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи – за висновками ЄСПЛ – не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

72. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов’язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п’ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції.

73. Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.

74. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ТОВ «Скайсіті-груп» про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2025 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

✅ відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі;

✅ повноваження старости або особи, яка виконує його обов’язки, щодо засвідчення справжності підпису на заяві про відмову від отримання одноразової грошової допомоги;

✅ критерії визнання наказу злочинним або явно незаконним для відмови від його виконання поліцейським;

✅ припинення державної служби при досягненні 65-річного віку та дискреційне право суб’єкта призначення на продовження;

✅ правомірність застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах;

✅ застосування пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до будівель промисловості, переданих у користування за договором особистого сервітуту юридичній особі, єдиним засновником якої є власник цих будівель;

✅ правомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток у період дії воєнного стану.

Огляд судової практики ВС-КЦС за грудень 2025 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Огляд судової практики ВС-КГС за грудень 2025 року

В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки про:

▪ порядок одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство;

▪ розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в межах справи про банкрутство;

▪ обов’язковість закриття провадження у справах про банкрутство операторів критичної інфраструктури з державною часткою в умовах воєнного стану.

✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:

▪ застосування норм закону в редакції, чинній на момент прийняття рішення АМК;

▪ внесення інформації до Зведених відомостей АМК та Державного реєстру;

▪ підтвердження монопольного становища суб’єкта господарювання на ринку послуг з доступу до кабельної каналізації на мостах.

✓ У постанові у справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав зроблено висновок стосовно відсутності порушення індивідуальних прав співвласника при укладенні договору оренди між ОСББ та іншою особою без окремого рішення загальних зборів, якщо раніше надано загальну згоду на оренду спільного майна.

✓ У постановах у справах щодо земельних відносин сформовано висновки щодо:

▪ сервітуту як обмеження права власності, допустимого лише за умови об’єктивної необхідності;

▪ можливості застосування ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні.

Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2025 року

В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– перебування особи (волонтера) в зоні бойових дій в умовах високомобільної маневреної війни та отримання боєприпасів для свого карабіна від військових на блокпості для захисту держави, себе та інших від небезпеки є обставинами крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КК України);

– стаття 111-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за різні кримінально карані діяння. Залежно від інкримінованої форми колабораціонізму одні з них можуть вчинюватися спеціальним суб’єктом, а інші – загальним, для одних форм колабораціонізму важливим є місце вчинення кримінального правопорушення, а для інших – ні. Тобто залежно від форми колабораціонізму, яка інкримінується особі, місце вчинення діяння як ознака об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення може мати кримінально-правове значення або ж ні (наприклад, ця ознака не має кримінально-правового значення у разі здійснення пропаганди в закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України), передачі матеріальних ресурсів (ч. 4 ст. 111-1 КК України)).

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу, можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, і той факт, що вони отримані на підставі положень КПК України, які регламентують здійснення та реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження та не є слідчою дією, не впливає на їх допустимість;

– ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного підлягає апеляційному оскарженню.

Рішення КСУ 1-р/2026 щодо спеціальних пенсій для службовців з 15 березня 2000 року по 30 квітня 2016 року у яких відсутній відповідний стаж

Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що стаття 90 Закону № 889, частина сьома статті 21 Закону № 2493 є конституційними.

Водночас Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 (30 квітня 2016 року) обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, однак станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723.

Суд також постановив закрити конституційне провадження у цій справі в частині щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, у зв’язку з наявністю Рішення щодо того самого предмета.

Постанова ВС-КАС про відсутність повноважень у ТЦК визначати наявність підстав для виплати ОГД та обов’язку скласти та направити висновок з документами до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні ОГД

Справа № 380/12477/23

Верховний суд залишив в силі рішення попередніх інстанцій та зазначив:

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), Міністр: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Вирішення питання стосовно можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України, яке з урахуванням своїх дискреційних повноважень зобов’язано прийняти одне із можливих рішень. Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ 3 не мав альтернативного варіанту розгляду заяв позивача, був зобов’язаний діяти відповідно до встановленого порядку та повинен лише подати розпорядникові бюджетних коштів висновки щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновки про наявність або відсутність у позивачки підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).

Однак, ІНФОРМАЦІЯ 3 не було складено та подано висновку стосовно можливості призначення і виплати позивачці одноразової грошової допомоги.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій та зобов’язання відповідача-1 скласти та направити висновок з документами ОСОБА 1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ 2 ОСОБА 3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Рішення Чернівецького ОАС про можливість направлення заяви про відстрочку поштою та фактичної наявності підстав за обставин самостійного виховання та утримання дитини за рішенням суду

Справа №600/1077/25-а

Суд зазначив:

Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок особисто повідомити не означає особисто прибути.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв’язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).

При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання.

Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок особисто повідомити не означає особисто прибути.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв’язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).

При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу

Справа №:755/14972/25

Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Суд зазначив:

Доказів того, що уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ1 здійснювалися всі можливі заходи з належного повідомлення ОСОБА1 , в тому числі вихід за адресою проживання останнього, про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ1 на 17.10.2024 відповідачем суду не надано.

За таких обставин відповідач у справі зобов’язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, відповідачем наведені у позовній заяві обґрунтування позивача щодо неправомірності спірної постанови жодним чином не спростовані, а також не доведено того, що ОСОБА1 належним чином повідомлявся, зокрема шляхом виходу уповноважених осіб відповідача за адресою місця проживання позивача, про необхідність з’явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ1 17.01.2025 з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Серед іншого суд зазначає, що проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності належних доказів оповіщення особи яка притягається до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи призводить до порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбачених ст. 268 КУпАП та має ознаки формального розгляду справи через можливість допущення особою уповноваженою на розгляд справи процедури такого розгляду.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічного висновку щодо застосування судом принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення також дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та його закриття

Справа № 758/9772/25

Це чергова наша справа. Суд зазначив:

Суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз’яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі № 683/743/17, від 1.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КупАП.

Постанова Другого ААС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за торгівлю пальним при наявності ліцензії через касовий апарат внесення в ліцензію якого відбулось у встановлені Законом строки

Справа № 480/4300/22

Це наша справа. Дуже добре, що нарешті в апеляційній інстанції на другому колі остаточно розібрались у взаємовідносинах, що виникли у цій справі та надали громадянам віру на справедливе правосуддя. Суд зазначив:

За встановлених обставин, суб’єктом господарювання (позивачем) у межах місячного строку з дня введення в експлуатацію нових РРО на АЗС були вжиті заходи шляхом заповнення та подання до ГУ ДПС заяви про внесення змін до ліцензії та відповідним органом на підставі таких заяв позивача було видано ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, ТОВ «Урожай Трейд» було дотримано встановлений у статті 15 Закону № 481/95-ВР порядок для внесення змін до ліцензії у межах місячного терміну, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 11 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР. Законних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача не було.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшла практика ОП ВС-КЦС, позиція щодо недійсності правочину вчинено з перевищенням повноважень та пайового внеску на розвиток інфраструктури, стягнення з частини додаткової винагороди та стягнення шкоди спричиненої неналежним виконанням договору перевезення й експедування.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо підстав визнання недійсним договору укладеного з перевищенням повноважень та безумовного обов’язку відшкодувань пайового внеску забудовником

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд правових висновків ОП ВС-КЦС щодо застосування норм цивільного та цивільного процесуального права у різних категоріях спорів за 2024 – 2025 роки

💥 Постанова Третього ААС щодо стягнення додаткової винагороди пропорційно часу участі у бойових діях та стягненні витрат на правову допомогу

💥 Постанова ПАГС залишена в силі ВС-КГС про стягнення шкоди з перевізника, який залучив іншу організацію чий водій завдав шкоду замовнику

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо підстав визнання недійсним договору укладеного з перевищенням повноважень та безумовного обов’язку відшкодувань пайового внеску забудовником

Справа № 914/768/22

Цікава справа на межі Закону й вигадуванням норм. Суд зазначив:

106. З огляду на це добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, в тому числі щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи.

107. У цьому і розкривається сутність презумпції достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, реалізація якої покладає на юридичну особу ризики неповідомлення / неповного повідомлення державного реєстратора про наявні обмеження службових осіб заявника, і наслідки невиконання заявником цих вимог не можуть покладатися на контрагента.

108. Отже, ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів. Негативні наслідки, спричинені неповідомленням / неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.

126. Таким чином, норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи.

143. Отже, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов’язком для забудовника, який виникає у нього в силу закону. Таким чином, забудовник не може не знати про наявність у нього такого обов’язку. З огляду на це відсутність згоди вищого органу управління юридичної особи на укладення такого договору, а також перевищення виконавчим органом юридичної особи повноважень при його укладенні не впливають на необхідність виконання юридичною особою імперативно встановленого законом обов’язку та не припиняє його.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд правових висновків ОП ВС-КЦС щодо застосування норм цивільного та цивільного процесуального права у різних категоріях спорів за 2024 – 2025 роки

Основну увагу зосереджено на визначенні належних способів судового захисту, співвідношенні речово-правових і зобов’язально-правових засобів захисту, а також на критеріях ефективності судового захисту залежно від характеру порушеного права чи інтересу.

В огляді узагальнено підходи Верховного Суду до вирішення спорів, що виникають із земельних, спадкових, сімейних, трудових, житлових і договірних правовідносин, зокрема щодо умов виникнення, здійснення та припинення суб’єктивних прав, меж диспозитивності сторін і значення принципів добросовісності та правової визначеності.

Окрему увагу приділено питанням відшкодування майнової та моральної шкоди, тлумаченню норм про солідарну відповідальність, позовну давність, недійсність правочинів і наслідки їх виконання, а також особливостям правового режиму окремих речових прав.

Крім того, висвітлено процесуальні правові позиції щодо юрисдикції та підсудності, доказування, апеляційного й касаційного оскарження, участі прокурора та адвоката в цивільному процесі, а також судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема у справах за скаргами на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Огляд формує цілісне уявлення про сучасні підходи Верховного Суду до застосування норм приватного права та цивільного процесу і слугує орієнтиром для однакового, послідовного й передбачуваного правозастосування у судовій практиці.

Постанова Третього ААС щодо стягнення додаткової винагороди пропорційно часу участі у бойових діях та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 160/10866/25

Це чергова наша справа з захисту прав військовослужбовців на отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях шляхом виконання бойових розпоряджень та наказів. Шкода, що суд першої інстанції не захистив права військовослужбовця і прийшлось звертатись до апеляційного суду. Суд зазначив:

Відповідачем у цій справі на вимогу суду не надано документально підтверджених відомостей за спірний період із зазначенням інформації, зміст якої відображає суть виконаного завдання позивачем та період його виконання, так само як не надано належних доказів та обґрунтувань, які зумовили нарахування позивачу у спірний період додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн, враховуючи виконання у цей період бойових (спеціальні) завдання на території, що відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Водночас суд апеляційної інстанції наголошує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті спірних правовідносин, враховуючи, що позивачем зі свого боку надані письмові докази бойові розпорядження командира ВЧ НОМЕР2 про участь, у тому числі, позивача у бойових діях, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо не виплати позивачеві додаткової винагороди у спірному періоді, виходячи зі 100 000 грн, а відтак позов підлягає задоволенню.

У свою чергу, суд першої інстанції, не забезпечивши офіційне з’ясування обставин справи, поклав тягар відповідальності за ненадання відповідачем належних документів, на позивача, що не відповідає завданням та принципам адміністративного судочинства.

Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке що ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова ПАГС залишена в силі ВС-КГС про стягнення шкоди з перевізника, який залучив іншу організацію чий водій завдав шкоду замовнику

Справа№ 910/11005/24

Це наша справа. Перша інстанція під головуванням судді Чебикіної С.О. майже рік допомагала тягнути розгляд справи в підготовчому засіданні і врешті відмовила в позові без жодного обгрунтування. Апеляційний суд натомість детально розібрався у взаємовідносинах і позов задовільнив, касація відмовила у відкритті провадження. Суд зазначив:

Водночас, як не заперечувалось, зокрема, відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, саме водій ТОВ “Європа Транс Авто” Ройчук Вадим Павлович, який здійснював перевезення за договором-2 завдав шкоду позивачу джерелом підвищеної небезпеки внаслідок неправомірних дій, які полягали в невиконанні вимог пункту 6.9. Правил щодо дотримання належного інтервалу між віссю автомобіля та краєм платформи при установленні автомобіля на ваги.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 755/17285/20 в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України, що при визначенні підстав відповідальності за завдану шкоду слід керуватися не формальними критеріями найменування договірних відносин, а їх фактичним змістом та характером. Якщо особа, яка завдала шкоди, діяла за конкретним завданням іншої особи для досягнення певної мети, то такі відносини за своєю правовою природою підпадають під регулювання частини 2 статті 1172 ЦК України, незалежно від того, чи названо таку особу «підрядником» у формальному розумінні.

А тому обґрунтованими є доводи позивача, що під час події, що мала місце 20.06.2024 року, водій Ройчук В.П. діяв на виконання замовлення ТОВ «СПІРІТ ГРУП К» щодо транспортного експедирування в момент виливу дизельного палива на асфальтобетонне покриття, що знаходиться на території ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», тобто мала місця діяльність як «підрядника» в розумінні ч.2 ст. 1172 ЦК України, натомість ТОВ «СПРІТ ГРУП К» перебувало у статусі замовника. Отже, в даному випадку обґрунтованим є посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 755/17285/20 від 31.05.2022.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-ККС щодо затримання особи, рішення щодо розгляду заяви щодо приватизації землі та цікава справа про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню в частині розірвання шлюбу укладеного в Україні й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-03-po-09-sichnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Треба вже припиняти цей експеримент над здоровим глуздом та громадянами України і повертатись до єдиного конституційного Верховного суду України та спеціалізацій по юрисдикціях замість цього вінегрету де судді юрисдикції в якій розглядається спір не погоджується з суддями інших юрисдикцій, що врешті решт підриває правову визначеність та довіру до суду.

В огляд увійшла практика ККС ВС та дайджест ВП ВС, позиція щодо належного відповідача у спорі про визнання укладеним договору, визнання фраудаторним договору передачі майна товариства, низка рішень судів про скасування незаконних штрафів ТЦК та багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-25-po-31-sichnia-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В огляд увійшла практика ККС ВС та дайджест ВП ВС, позиція щодо належного відповідача у спорі про визнання укладеним договору, визнання фраудаторним договору передачі майна товариства, низка рішень судів про скасування незаконних штрафів ТЦК та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про належного відповідача у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності

Справа № 907/825/22

Досить спірне рішення, яке може мати непередбачувані наслідки не тільки в питаннях укладення чи розірвання договорів, а й в плані захисту інтересів громади. Суд зазначив:

114. Системний аналіз положень статей 317, 655, 658 ЦК України у взаємозв’язку зі статями 12, 80 ЗК України, а також статей 45, 56 ГПК України свідчить про те, що належним відповідачем у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності в порядку статей 127, 128 ЗК України є орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальної громади правомочності власника цієї земельної ділянки відповідно до закону, в тому числі навіть у випадку прийняття ним рішення про уповноваження виконавчого органу на укладання договору, адже в силу такого уповноваження виконавчий орган не набуває правомочностей власника такої земельної ділянки.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо відмови у перегляді судових рішень про заборони мирних зібрань

Справа № 2а-16282/12/2670

Відсутність Закону про мирні зібрання фактично позбавляє громадян Україні відстоювати свої основоположні права. Суд зазначив:

5.2.9. Як свідчить зміст рішення ЄСПЛ у справ «Цімейко проти України», порушення Конвенції полягало в обмеженні та втручанні у право людини на мирні зібрання, зокрема 01.11.2012 та 08.11.2012 біля будівлі Національного банку України, що відбулося не на підставі Конституції та законів України, попри гарантованої Конституцією України вимоги щодо цього (статті 39 та 92), а також у тому, що ОСОБА1 не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту, оскільки не міг оскаржити постанову Окружного адміністративного суду від 29.10.2012 у справі № 2а-14844/12/2670, якою було обмежено проведення мирних зібрань.

5.2.10. Хоча Підприємство й виступило ініціатором проведення 01.11.2012 та 08.11.2012 мирних мітингів біля будівлі Національного банку України, та, незважаючи на те, що дії працівників Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві щодо перешкоджання проведення мітингів ЄСПЛ визнав неправомірними [на відміну від оцінки таких дій у судових рішеннях, ухвалених у справі (що і слугувало підставою для відмови в задоволенні позову Підприємства)], визнані Судом конвенційні порушення не можуть бути підставою для перегляду судових рішень у справі за заявою Підприємства. Це пояснюється тим, що ЄСПЛ зробив висновок про порушення конвенційних прав ОСОБА1 , а відповідно до положень статей 1, 10 Закону № 3477-IV виконання рішення Суду передбачає і полягає у відновленні порушених прав, тобто прав, порушення яких визнано Судом.

5.2.12. Натомість, у рішенні ЄСПЛ у справі «Цімейко проти України» не констатовано порушення конвенційних прав ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» як під час подій 01.11.2012 та 08.11.2012 службовими особами Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві, так і національними судами при ухвалені судових рішень у цій справі.

5.2.13. Отож наведені ПП «ВДК» Дім Вина «Скала» в заяві доводи не містять достатніх і необхідних підстав для перегляду судових рішень у справі.

Постанова ВП ВС про спосіб захисту і визнання фраудаторним договорів відчудження майна товариства задля уникнення виконання зобов’язань з виплати частки в статутному капіталі учаснику, що вийшов з товариства

Справа № 916/379/23

Висновок в цій справі хоча і справедливий, але знову вносить дуже великі проблеми у взаємовідношення учасників і товариства. Залишення в силі рішень, але скасування актів створює ситуацію невизначеності. А зміна позиції взагалі може призвести до непередбачуваних наслідків у судових справах щодо корпоративних спорів. Суд зазначив:

З огляду на сукупність вчинених відповідачами дій, які виразились у прийнятті 28.11.2022 двох рішень зборів товариств, та укладення 12.12.2022 акта приймання-передачі нерухомого майна суд виснував, що відповідачами було вчинено фраудаторний правочин на шкоду інтересам позивачки як кредитору ТОВ «Автомаркет».

134. Велика Палата Верховного Суду знову наголошує, що остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи з встановлених обставин. У цій справі суди попередніх інстанцій з огляду на встановлену сукупність обставин (момент вчинення правочину з відчуження спірного нерухомого майна; відсутність у ТОВ «Автомаркет» активів після відчуження спірного нерухомого майна; пов’язаність ТОВ «Автомаркет» і ТОВ «Дехаб»; внесення спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» за заниженою вартістю) обґрунтовано кваліфікували спірний правочин як фраудаторний.

135. Отже, оспорюваний у цій справі правочин є фраудаторним та повинен бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3, частин першої – четвертої статті 13, частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

136. З огляду на зазначене, а також враховуючи, що визнанню недійсним підлягає кінцевий результат комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу ТОВ «Дехаб», Велика Палата Верховного Суду вважає наявними підстави задовольнити касаційну скаргу частково. Скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині вирішення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Автомаркет» та рішення установчих зборів ТОВ «Дехаб», ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. Пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 у справі № 916/379/23 викласти в іншій редакції. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій потрібно залишити без змін.

143. Отже, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Дайджест судової практики ВП ВС за грудень 2024 року

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

▪️моменту, з якого відраховується шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою;

▪️кваліфікації нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, який не був підписаний продавцем, як неукладеного та належного способу захисту прав продавця;

▪️розмежування випадків розірвання договору оренди землі на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України;

▪️компенсації державному / приватному виконавцю витрат, пов’язаних з розглядом скарги на його дії без розгляду;

▪️порядку підтвердження повноважень особи, через яку юридична особа діє в суді на засадах самопредставництва;

▪️відсутності підстав для закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа;

▪️неможливості оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду в апеляційному порядку окремо від рішення суду;

▪️визначення предмета кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України.

Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2024 року

В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у грудні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

– звернено увагу на те, що поширення публічних закликів про зміну меж території або державного кордону України в соціальній мережі кваліфікується за ч. 1 ст. 110 КК України;

– констатовано, що використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м’ясорубка тощо), які знаходяться у вільному продажі та можуть використовуватися в побуті, не можна вважати обладнанням для виготовлення психотропних речовин, а тому вони не є предметом злочину в розумінні ст. 313 КК України.

У сфері кримінального процесуального права:

– зроблено висновок про те, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку. Якщо після відкриття касаційного провадження буде встановлено, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, суд касаційної інстанції має постановити ухвалу про закриття касаційного провадження;

– вказано, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК України. Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз’яснена обвинуваченому при роз’ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до частин 2 та 3 ст. 285 КПК України.

Упродовж грудня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Рішення Деснянського райсуду Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та штрафу у розмірі 25500 грн за ніби відмову від ВЛК

Справа №754/14903/24

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу не вручалась повістка для виклику на медичний огляд, направлення на медичну комісію для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров’я під час мобілізації в особливий період.

Вказана обставина відповідачем будь-яким чином не спростована, а саме не надано доказів того, що позивачу взагалі надавалось направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, як і немає витягу з журналу реєстрації таких направлень, а також відсутній відповідний акт про відмову позивача від проходження ВЛК.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інкримінованого йому протоколом № 643 про вчинення адміністративного правопорушення від 02.08.2024 року, немає.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області щодо скасування постанови про накладення штрафу ТЦК за ч. 3 ст. 210 КУпАП у розмірі 25 000 грн і стягненні витрат на правову допомогу

Справа №363/5646/24

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК й стягнення з ТЦК витрат на правову допомогу. Суд зазначив:

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано мету виклику ОСОБА1 до ІНФОРМАЦІЯ4 , зазначено перелік підстав для виклику особи до ТЦК та СП, передбаченого вищезазначеним порядком, що позбавляє суд можливості визначити чи дійсно мало місце адміністративне правопорушення та ступінь провини ОСОБА1 .

Також,із самої постанови не вбачається наявність належного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення,не зазначено відомостей щодо повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення саме 29.08.2024, доказів належного сповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 29.08.2024 на ім’я ОСОБА1 суду не надано.Ці обставини свідчать про не додержання положення ст. 277-1 КУпАП, а саме обов’язок повідомити особу про розгляд справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Також суд вказує на наявність суттєвих суперечностей у змісті оскаржуваної постанови, а саме зазначено, що позивач 26.08.2024 не з’явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ2 , проте далі за текстом вказано, що ОСОБА1 скоїв адміністративне правопорушення 26.07.2024, що не дає суду можливості встановити дату вчинення адміністративного правопорушення.

Однак в межах даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а судом з наявних матеріалів справи не встановлено жодних обставин, що свідчили б про зворотне. На основі цього суд також приходить до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення, а отже, з урахуванням також вищенаведених обставин та положень законодавства, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд приходить до висновку, що спірна постанова №769 від 29.08.2024 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП закриттю у зв’язку з відсутністю у його діях ознак складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на предмет позову, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг, з урахуванням переліку послуг, що був визначений сторонами договорі та у рахунку за надані послуги, кількість судових засідань суд вважає, що заявлені витрати представником позивача відповідають частково відповідають критерію розумності, частково співмірні із виконаною роботою, а їх часткове відшкодування, за наявності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, не матиме надмірний характер.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області щодо скасування постанови про накладення штрафу ТЦК за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за ніби нез’явлення за повісткою

Справа №363/6761/24

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

Суд звертає увагу, що ухвалою від 30.12.2024 року у відповідача було витребувано копії всіх матеріалів, що були складені відносно ОСОБА1 в межах справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у тому числі копії документів, які могли б підтверджувати обставини та факти, викладені у постанові № 1008 від 22.10.2024 року в частині відмови ОСОБА1 від отримання повістки. У встановлений судом строк від ІНФОРМАЦІЯ3 не надійшло жодного документа, який стосується суті пред’явлених позовних вимог та притягнення ОСОБА1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Натомість з наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити чи дійсно ОСОБА1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце явки за повісткою, зокрема, докази доведення до відома ОСОБА1 змісту відповідної повістки або ознайомлення з її змістом, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА1 був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ3 , у зв’язку з чим мав би виконати відповідний обов’язок, закріплений мобілізаційним законодавством.

З матеріалів справи також неможливо встановити чи повідомлявся ОСОБА1 належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Наявна у матеріалах справи копія постанови № 1008 від 22.10.2024 року та її зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проводився за відсутності ОСОБА1 .

Таким чином, з наявних матеріалів справи підтверджується, що постанова № 1008 від 22.010.2024 року винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях ОСОБА1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.

За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості «поза розумним сумнівом» виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто як факт вчинення ОСОБА1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.

Відповідно за результатами перевірки рішення суб’єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судом встановлено необґрунтованість та неправомірність такого рішення.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включено низка рішень КСУ, які були прийняті вже в цьому році, практика КАС-ВС, позиції щодо нарахування судівського стажу, виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, захисту честі та ділової репутації, припинення права особи на частки у спільному майні та багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-04-po-24-sichnia-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

До огляду включено низка рішень КСУ, які були прийняті вже в цьому році, практика КАС-ВС, позиції щодо нарахування судівського стажу, виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, захисту честі та ділової репутації, припинення права особи на частки у спільному майні та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо підстав поновлення строку на оскарження нормативно-правового акту, що продовжує діяти і не ж актом індивідуальної дії

Справа № 990/303/24

Політичні рішення можуть мати вкрай негативні наслідки для всіх правовідносин в України та підривають довіру суспільства до судової влади. Не дивлячись на те, що оскаржуваний указ Президента не є актом індивідуальної дії, а є нормативно-правовим актом, суд, з чим не погодилась частина суддів у цій політичні справі, зазначив:

6.30. Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що зазначені вище обставини в сукупності є вагомими і дають підстави вважати, що позивач не спростував презумпцію можливості знати про стан своїх прав після оприлюднення Указу № 446/2014.

6.31. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об’єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду. Натомість позивач як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі таких обставин не вказав.

6.32. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви Релігійної організації відповідно до частини четвертої статті 169 та частини другої статті 123 КАС через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки поважних причин, які унеможливили його звернення до суду у строк, визначений частиною другою статті 122 КАС, позивач не навів.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність необгрунтованого рішення апеляційного та касаційного суду щодо виселення з нежитлового приміщення, яким позивачі тривалий час користувались як квартирою

Справа № 463/615/13

Це приклад того, що касація не бачить людей. Велика палата зазначила:

81. Із рішення апеляційного суду не вбачається оцінки бажання позивача – органу державної влади – звільнити спірні приміщення попри твердження заявниць, що збереження цього житла, в якому вони до розгляду справи офіційно проживали приблизно сорок і двадцять три роки відповідно, було життєво важливим питанням для них.

82. Крім того, суд апеляційної інстанції не оцінив наявності чи відсутності нагальної суспільної потреби у спірному рішенні про виселення або обґрунтованість пропорційності такого виселення для цілей статті 8 Конвенції. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, до якого заявниці подали подальшу касаційну скаргу, відхилив її, не розглянувши ці питання.

83. Ці обставини є визначальними для ухвалення рішення у справі. Апеляційний суд не з’ясував усіх фактичних обставин справи та доводів заявників, не надав їм відповідної юридичної оцінки. Аргументи, а також надані для доведення певних обставин справи докази почуті не були та належним чином не оцінені судом. Суд не забезпечив реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принципи змагальності.

84. Отже, порушення, констатовані ЄСПЛ в рішенні від 12 вересня 2024 року у справі «Мороз проти України» (Case of Moroz v. Ukraine), підтверджені матеріалами справи № 463/615/13.

85. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, зокрема щодо дослідження зібраних у справі доказів, а ухвала касаційної інстанції постановлена без перевірки в межах касаційної скарги порушення апеляційним судом норм процесуального права.

86. Характер установлених ЄСПЛ порушень під час апеляційного перегляду справи, які лягли в основу його висновку про порушення Україною статті 8 Конвенції, ставлять під сумнів результат такого апеляційного перегляду.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2024 року

В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:

✅ наявності в поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

✅ застосування ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 під час нарахування пенсії;

✅ суми додаткової винагороди, яка включається в довідку військовослужбовця про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії;

✅ виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника в правовідносинах, урегульованих нормами ст. 117 КЗпП України в редакції від 1 липня 2022 року;

✅ умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

✅ заборони вживання кальянів у закладах ресторанного господарства;

✅ оприбуткування податком на додану вартість операцій щодо постачання обладнання з інтегрованим програмним забезпеченням;

✅ обов’язку митного органу доводити недостовірність поданих декларантом документів.

Заслуговують на увагу також правові позиції Верховного Суду щодо застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ неоскаржуваність у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради;

✅ застосування ч. 4 ст. 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними.

Упродовж грудня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими пропонуємо ознайомитися в огляді судової практики.

Рішення КСУ 1-р(ІІ)/2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (щодо захисту митних інтересів України)

Скаржник просив визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо ненадання йому як особі-нерезиденту дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування від іншої особи-нерезидента, зобов’язати Митницю надати йому дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення стосовно транспортного засобу особистого користування від іншої особи-нерезидента в порядку частин першої, другої статті 380 Кодексу. Рішеннями судів у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до оспорюваних приписів „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.

У Рішенні Суд зазначив, що виходячи з правомірної мети оспорюваного припису Кодексу та дослідження пропорційності обраного законодавцем засобу, Суд дійшов висновку, що абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу є конституційним.

Рішення КСУ 2-р(ІІ)/2025 щодо судового збору та доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві

Субʼєкт права на конституційну скаргу за подання до суду касаційної скарги мав сплатити судовий збір, що становив велику частину його річного доходу та значну частку розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом, що унеможливило для нього реалізацію в його цивільній справі права, гарантованого частиною першою статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Ураховуючи наведене, Суд вважає, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах виняткового з фінансового міркування.

З огляду на наведене Конституційний Суд України висновує, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України.

Окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2025 щодо незаконності змін податкового законодавства менш ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, з якого запроваджено такі правила та ставки

Суд установив, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.

У Рішенні вказано, що в разі якщо законодавче регулювання запроваджує нові вимоги, що погіршуватимуть правове становище певного кола осіб, законодавець повинен передбачити достатній перехідний період (розумний часовий проміжок) із моменту опублікування закону до набрання ним чинності (початку його застосування), протягом якого заінтересовані особи мали б можливість підготуватися до виконання нових вимог.

Суд зазначив, що Товариство, не могло мати достатньо часу для пристосування до змін у системі правовідносин, спричинених ухваленням Закону № 71, що призвело до порушення його законних очікувань та недотримання принципу юридичної визначеності.

Крім цього, Суд констатував, що перехідного періоду між опублікуванням Закону № 71 (31 грудня 2014 року) та набранням Законом № 71 чинності (1 січня 2015 року), менш ніж 1 день було недостатньо для того, щоб відповідні суб’єкти господарювання (зокрема, Товариство) змогли адаптуватися до законодавчих новел, вчасно змінити правила фінансового та податкового обліку своєї діяльності, скорегувати інші свої дії для належного виконання нового податкового зобов’язання.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постанова ВС-КЦС про скасування рішень попередніх інстанцій та визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи в ДП Енергоатом у зв’язку з відмовою від участі в медичному експерименті

Справа № 486/22/22

Це чергова наша справа. Суд зазначив:

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що форма організації праці позивача позбавляє його можливості працювати дистанційно (стаття 60-2 КЗпП України) чи надомно (статті 60-1 КЗпП України), проте не врахував, що зазначені положення посадової інструкції не доводять обставини щодо великої кількості соціальних контактів Бондаренка В. В. на робочому місці, з урахуванням того, що за встановленими цим судом обставинами 98% працівників ВП «ПУ АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» вакцинувалися проти COVID-19.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки в цьому конкретному випадку застосування до ОСОБА1 , який обіймав посаду машиніста-обхідника з турбінного устаткування, такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов’язків, зокрема об’єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров’я населення та самого позивача.

За таких обставин суди дійшли помилкового висновку про правомірність і законність відсторонення позивача від роботи, оскільки дії роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Постанова ВС-КАС щодо зобов’язання частини виплатити додаткову грошову допомогу у зв’язку з безпосередньою участю в бойових діях

Справа № 120/4387/23

Це рішення, один з прикладів безладу, що відбувається при виплаті додаткової грошової допомоги та підриву довіри до ЗСУ неналежним виконанням своїх обов’язків уповноваженими представниками військових частин.

Суд зазначив:

32. У вимірі спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

33. Суди першої й апеляційної інстанцій мотивовано зазначили про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 5 серпня 2022 року №1310, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 2 квітня 2022 року №56 гриф.

35. Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

36. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР3 від 5 серпня 2022 року №1310 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

37. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача з 7 квітня 2022 року до 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.

Постанова ВС-КАС щодо зарахування до стажу судді періоду роботи в галузі права, які були необхідною умовою для призначення на посаду судді

Справа №540/5794/21

Це наша справа. Питання врахування стажу судді з огляду на постійні зміни законодавства в кожному індивідуальному випадку потребують уточнення та перерахунку, а дії пенсійного фонду, який не дивлячись на наявність рішення намагається постійно переглядати виплати без врахування встановлених обставин потребує вже персональної законодавчої відповідальності співробітників фонду.

Рішення Брусилівського райсуду Житомирської області про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, стягнення моральної шкоди

Справа № 761/6107/22

Це чергова наша справа, якою спростована відверта брехня активістів щодо суддів та яку навмисно розповсюджували заради захоплення судової влади. Суд зазначив:

З огляду на викладене та відповідно до положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 361/3910/19, що оскаржувана позивачем інформація містить стверджувальні вислови, які вказують на вчинення ним дій, які чинним законодавством кваліфікуються як злочин, що, в свою чергу, дискредитує його, зокрема, як суддю, формуючи відповідну негативну оцінку його дій з точки зору дотримання закону, а отже, є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, як судді у відставці та науковця.

Щодо вимог про одночасне видалення спірної публікації з веб-сайту, суд враховує, що тлумачення ч. 2 ст. 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення в мережі Інтернет інформації, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з Інтернету є належним способом захисту. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/10624/21, яку суд враховує на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про припинення права особи на частки у спільному майні

Справа № 758/13343/23

Це наша справа. Дуже часто трапляються випадки, коли особи або не можуть домовитись після отримання спадщини, як користуватись майном або не можуть визнати вартість да домовитись у продажі незначних часток отриманих у спадщину. Ця категорія справ дуже цікава та потребує ретельної підготовки та внесенню коштів на депозит суду й врахування інтересів сторін. Раджу ознайомитись з рішенням.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»