📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📌 Водночас стартувала система е-Нотаріат. А Парламент проголосував за законопроєкт про створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Ось аргументи народних депутатів, які підтримали цифровізацію персональних даних.

❓Чи покращить цифрова прозорість життя українців?
❓До яких ризиків вона може призвести?
❓Та як масштабна цифровізація вплине на кожного з нас?

Про це говоримо з адвокатом Ростиславом Кравцем.

АО «Кравець І Партнери»

Проце пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал Ростислава Кравця.

Розстріли скасовані, тілесні покарання та тортури значно спрощені, ну і все.

Те саме щире каяття у вигляді угоди зі слідством. Злочину немає, а вирок є.

Вважаю, що угоду зі слідством треба негайно скасовувати. З повним знищенням правоохоронної системи та судового контролю, це майже єдиний спосіб у сучасних слідчих, детективів та прокурорів довести вину. Правда є ще ВАкС де у більшості суддів свій власний КПК.

А якщо навіть з часом людина не зламалася з безальтернативною заставою, то починають або її залякувати, або її близьких, і так виходять на угоду.

Угоди зі слідством треба негайно припиняти, як і скорочувати до 2-х місяців строк передачі справи до суду з моменту пред’явлення підозри.

От тоді всі і побачать реальні наслідки реформи та зникнення вигаданих справ й збільшиться відразу і кількість виправдувальних вироків, якіх за час незалежності стало найменше.

Це треба робити негайно. Є злочин, повинно бути покарання, немає злочину та він вигаданий, то покарання для слідчих з прокурорами. Це буде найкращою реформою.

Ростислав Кравець, адвокат

Голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Нагадаємо: наприкінці лютого Кабмін фактично перекрив систему “Шлях” (вона була чи не наймасовішою схемою для виїзду).

Зміни до урядової постанови №57 скасували право виїжджати за межі країни для волонтерів, які доставляють міжнародні вантажі.

На початку березня Мінкульт оголосив, що припиняє видавати так звані листи сприяння артистам. Через це багато діячів культури скасували вже заплановані закордонні концерти. Щоправда, згодом можливість виїзду для артистів повернули, але в урізаному вигляді.

Паралельно правоохоронці продовжують викривати нелегальні схеми щодо організації “вивезення” чоловіків. Наприклад, у Харкові прикрили схему виїзду українців за кордон під виглядом спортсменів, а до цього розпочалися судові розгляди за VIP-схемою переправки за кордон чоловіків через пункти пропуску на Закарпатті по 20 тисяч доларів з кожного.

Тим часом, як з’ясувала “Страна”, схеми виїзду все одно працюють, але вже за підвищеними цінниками. Плюс – посередники буквально з коліс вигадують нові способи переправлення чоловіків за кордон.

Розбиралися, як зараз справи з виїздом військовозобов’язаних українців за кордон.

Кінець “Шляху” чи новий поворот?

Наприкінці лютого Кабмін скасував норму, за якою обласні військові адміністрації та Мінекономрозвитку могли формувати списки для включення до “Шляху” водіїв-волонтерів, які перевозять медичні та гуманітарні вантажі.

Нагадаємо, донедавна саме через цю схему за межі країни виїжджало багато військовозобов’язаних українців. Фактично місцями у “Шляху” відкрито торгували – за кілька тисяч доларів фірми-посередники вносили охочих до заповітних списків. Час від часу контролюючі органи “зачищали” посередників, але особливого ефекту це не давало, хіба що зростав цінник на послуги – якщо спочатку в “Шлях” можна було потрапити за $ 3-4 тисячі, то потім вартість зросла до 6-8 тисяч і більше.

Тепер виїзд через “Шлях” закрили фактично для всіх, крім водіїв-міжнародників, які працюють у транспортних компаніях.

Як розповів нам голова Асоціації міжнародних автоперевізників (АСМАП) Володимир Балін, штатних водіїв транспортних компаній жодних обмежень не торкнулося.

“Наші водії, як їздили, так і їздять, ми подаємо спеціальні списки та їх вносять у систему. Але “Шлях” повністю закрили для волонтерів. Вони можуть замовити доставку гуманітарних вантажів фірмам-перевізникам на комерційних умовах, багато хто готовий давати знижки або взагалі розглянути можливість безкоштовної доставки”, – каже Балін.

Усім, окрім водіїв-міжнародників, хто раніше виїжджав за кордон через “Шлях”, тепер доводиться перетинати кордон на загальних підставах, якщо такі є.

“Обласні військові адміністрації не можуть більше вносити відповідні рішення до системи “Шлях”. Водночас ті громадяни, які планують слідувати за гуманітарною допомогою або медичними вантажами можуть перетинати кордон за іншими правилами та підставами. Зокрема, це ті, хто знятий з військового обліку, має відстрочку або потрапив під інші норми”.

Зазначимо, що остаточно ставити крапку на схемі через “Шлях” все ж таки поки рано.

Посередники стверджують, що варіант зі “Шляхом” все ще працює, але тепер потрібно виїжджати не як волонтер, а під виглядом водія-дальнобійника.

“Раніше ми шукали фірму-перевізника в Європі, і вона бронювала в Україні волонтерів, нібито для доставки зібраних нею гуманітарних вантажів. “Волонтер” міг їхати власним авто чи нашим транспортом. Після перетину кордону він слідував своїм маршрутом. Фірми-“замовники” постійно змінювалися, щоб не викликати зайвої підозри. Коштувала така послуга 7-7,5 тисячі доларів. З кінця лютого ця схема закрилася. Але зараз можна потрапити до “Шляху” під виглядом водія-дальнобійника, оформленого в штат транспортної компанії. Це складніше і довше, тому що потрібна спеціальна категорія водія, а у більшості її немає. Доводиться відкривати з нуля, а це плюс 2-3 тисячі доларів. Таких водіїв садять “помічниками” до “звичайних” водіїв, за кермо їх, зрозуміло, ніхто не пускає. Оформляємо на невеликі транспортні компанії, масово нових людей вони брати не ризикують, поки пробуємо по 1-2 особи. Коштує це 10-12 тисяч доларів. Нам недавно вдалося переправити за кордон кілька людей, при цьому одного зняли прямо з маршруту прикордонники, нібито не переконливо відповідав на запитання”, – розповів посередник Кирило.

Дальнобійники, з якими поспілкувалася “Страна”, кажуть, що прикордонники з початку березня беруть в обіг водіїв-новачків, яких лише внесли до системи “Шлях”.

“Задають загальні питання, куди й навіщо їде, чи давно працює водієм. Але можуть запитати і по автомобільній темі чи специфіці логістики, з якою знайомі лише далекобійники. Якщо людина плутається у відповідях, можуть зняти з рейсу”, – розповів водій Олег.

Тобто, схема через “Шлях” працює у вкрай усіченому вигляді, принаймні поки що.

Незрозуміло, де посередники шукатимуть транспортні компанії, які візьмуть на себе ризик та оформлять явного “неповерненого”. Адже за це їм може загрожувати позбавлення ліцензії.

Щоправда, раніше і справжні водії нерідко не поверталися в Україну. Залишали фуру на стоянці та “звільнялися” по телефону. При цьому роботодавців за це особливо не карали. Але як буде тепер — питання поки що відкрите.

Хто зараз виїзний

Після закриття “Шляху” для військовозобов’язаних чоловіків залишилися “загальні” підстави для виїзду за кордон.

Залишати країну, як і раніше, можуть такі категорії громадян:

• багатодітні батьки
• Чоловіки, зняті з військового обліку, зокрема з інвалідності
• Батьки-одиначки, якщо вони повторно не одружені
• Батьки дитини з інвалідністю
• Супроводжуючі батьків або дружину з інвалідністю
• Спортсмени, вчені, артисти, держслужбовці у рамках відряджень
• Заброньовані спеціалісти в рамках відряджень
• Студенти деяких факультетів денної форми навчання (медичного, фармацевтичного, ветеринарного та ін.) у рамках обміну за програмами академічної мобільності Міносвіти.

При цьому українці, які мають усі права на легальний виїзд із країни, кажуть, що перевірки на кордоні помітно посилились.

Багатодітний батько з Києва Олег розповів, що внесення в електронну базу тепер недостатньо. Потрібно ще й кожні три місяці отримувати паперову довідку з ТЦК, і якщо її немає, то за кордон не випустять.

Житель Полтавської області Євген, який має білий квиток, каже, що раніше був ще й у “Шляху” і завжди вільно перетинав кордон.

Але коли нещодавно їхав до Німеччини, довелося витримати справжніх “допитів” на кордоні. “Запитували куди й навіщо їжу, чим хворію. Довелося в паспорт тисячу гривень покласти, тоді запитань поменшало. Але бачив, що були люди, яких розвертали, хоча у тих були всі документи”, – розповів Євген.

Що відбувається зі схемами

Зазначимо, що з деяких із перерахованих вище підстав для виїзду є й свої схеми. З початку війни їх “обкатували”, але по-справжньому масовими стали далеко не всі.

Наприклад, у свій час почала набирати популярність схема з фіктивних шлюбів з жінками-інвалідами. За 2-5 тисяч доларів посередники зводили чоловіків з такими “нареченими”, і після шлюбу новоспечене подружжя стало виїзним. Але справа виявилася надто клопіткою, крім того, до шлюбів, схожих на фіктивні, почали виявляти підвищену увагу правоохоронці. Тому широкого поширення ця схема так і не набула.

Інша справа – білий квиток. З початку війни оформлення довічної інвалідності та зняття з військового обліку користувалося величезною популярністю серед українських чоловіків, а цінники на таку послугу стрімко зростали. Якщо у 2022 році отримати білий квиток можна було за 5 тисяч, то потім цінники зросли вдвічі та більше.

Після низки гучних скандалів та розформування МСЕК ця схема застопорилася. Нагадаємо: уряд повністю змінив систему – з нового року статус інвалідності визначають спеціальні експертні комісії, склад яких постійно змінюється.

Як розповів голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, експертні комісії працюють вкрай обережно, і “пом’якшують діагнози” навіть реальним інвалідам, наприклад, замість першої групи дають другу, замість другої – третю.

Тим не менш, отримати групу інвалідності і знятися з військового обліку, не маючи на це медичних показань, все ж таки можна.

Ще на етапі розформування МСЕК лікарі розповідали “Страні”, що “всі хочуть потрапити до експертних комісій”, і заявляли, що групу можна буде оформити, але дорожче – 15 тисяч доларів.

З початком роботи експертних комісій виявилось, що торгувати білими квитками складніше, ніж очікувалося.

“Дуже великий тиск і режим тотального стеження. Тебе можуть здати твої ж колеги, причому, навіть ті, хто вже погодився взяти гроші або навіть їх взяв. Особливо це стосується медустанов у великих містах. У райцентрах дедалі простіше, і там, знаю від знайомого лікаря, вже оформлюють людей. Але теж шифруються, і на потік цю справу не ставлять”, – розповів столичний лікар, який працює у складі експертних комісій.

При цьому деякі телеграм-канали продовжують рекламувати “отримання інвалідності” по 9-10 тисяч доларів з передоплатою 25% (багато хто просить передоплату в крипті). Але наскільки ця схема робоча – незрозуміло. “Страна” спробувала зв’язатися з кількома посередниками. Один із них відповів, що “гарантії 100%”, але всі питання – тільки після передоплати. Не виключено, що на цьому ринку орудують шахраї.

“Такса занадто низька, за 10 тисяч ніхто з лікарів працювати не буде, тому що великий ризик. Крім того, звичайні посередники з вулиці навряд чи зможуть з кимось домовиться. Тут тепер працюють або особисті зв’язки, або серйозні рекомендації”, – говорить лікар з Києва.

Нещодавно ДБР розкрила схему в Одесі – організатор, який має зв’язки у місцевій психіатричній лікарні, пропонував оформляти фіктивні психічні діагнози, що дають право на зняття з військового обліку. Коштувала така послуга 16 тисяч доларів.

Схема “Спортсмен”

“Виходить, що найнадійніше для виїзду зараз – це стати спортсменом чи артистом”, – каже Кравець.

Втім, і тут є нюанси.

На початку цього місяця Міністерство культури оголосило, що з 3 березня припиняє видавати листи сприяння Державній прикордонній службі. Ними за кордон раніше виїжджали військовозобов’язані чоловіки, які працюють у сфері культури та медіа. Багато артистів тоді стверджували, що через нові обмеження масово зриваються їхні концерти за кордоном.

Але вже 4 березня Кабмін своєю ухвалою №244 оновив перелік документів для таких громадян і, по суті, вони знову стали виїзними.

Як пояснили у Держприкордонслужбі, військовозобов’язані чоловіки, які працюють у сферах культури, стратегічних комунікацій, медіа та інформаційних технологій, можуть виїжджати за кордон за наявності наступних документів:

• Листи Мінкульту або Мінцифри до адміністрації Держприкордонслужби із зазначенням деталей поїздки;
• Запрошення іноземної організації (з перекладом українською мовою);
• Військово-обліковий документ з відміткою ТЦК.

При цьому в Держприкордонслужбі зазначили, що якщо мета поїздки не буде підтверджена, у виїзді можуть відмовити.

За словами заступника міністра культури Андрія Наджоса, тепер документи на виїзд потрібно подавати щонайменше за 15 днів. Артисти мають надавати запрошення та військово-облікові документи, а медійники — чітке редакційне завдання та наказ щодо відрядження.

Зважаючи на те, що шлях до кордону для артистів, справжніх чи “липових” тепер пролягає через ТЦК, юристи, з якими поспілкувалася “Страна”, не бачать великого потенціалу для схеми виїзду.

Втім, як каже Кравець, “зачіпка” все ж таки є. “За артистами можуть звертатися з клопотанням військові адміністрації, тому в перспективі на місцях на цьому можуть збудувати схему”, – вважає він.

Зі спортсменами складнощів менше – отримати дозвіл на виїзд можуть члени спортивних клубів, і таке “членство” активно оформлюють у багатьох регіонах. На початку цього року Нацполіція повідомила, що розкрила схему Харківщини. Її організатори пропонували військовозобов’язаним чоловікам залишити Україну у складі спортивної команди. Так, підозру вручили 46-річному жителю Харківської області, який вигадав “нахабну схему” – за 5,5 тисяч доларів він пропонував чоловікам забезпечити членство в Українській федерації карате, а надалі виїжджати за кордон у складі спортивних команд. Організатора зловили через посередника, якого той надіслав за “передоплатою” у 4 тисячі доларів.

Як розповіли жителі одразу кількох регіонів, схема виїзду “по спорту” на місцях активно опрацьовується.

“Я чув від кількох людей, що буде можливість виїжджати на “змагання”, якщо оформиш членство в одній із спортивних асоціацій. Попередньо вартість – 5-7 тисяч доларів. Але інших подробиць поки не знаю, обіцяли розповісти пізніше. Поки це тільки “анонс”, раніше у нас таких варіантів не було”, – каже мешканець Чернігів.

Водночас джерело “Страни” в юридичних колах каже, що влада, мабуть, продовжить “закручувати гайки” і перекривати схеми. “Зрозуміло, що всі не закриють, але ціна питання постійно зростатиме”, – підсумував він.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

З 27 лютого в Україні набули чинності зміни до правил перетину кордону для чоловіків, які займаються перевезенням гуманітарних і медичних вантажів. Відтепер виїзд таких водіїв буде можливий за загальними підставами, а не за реєстрацією в системі “Шлях” відповідно до постанови Кабінету міністрів №213 від 25 лютого 2025 року.

Тож водії, що прямують за медичними та гуманітарними вантажами, повинні мати інші, передбачені постановою, підстави для перетину кордону, оскільки Міністерство розвитку громад та територій та обласні військові адміністрації не будуть вносити водіїв до системи “Шлях”.

Тобто поїхати за кордон для доставлення гуманітарних вантажів тепер можуть жінки, чоловіки старше 60 років, чоловіки з інвалідністю чи з певними підставами для відстрочки. Водночас волонтерську мету поїздки їм підтверджувати не треба.

Крім того, з 3 березня змінюється й порядок виїзду за кордон для журналістів і працівників сфери культури. Відтепер вони зможуть перетинати кордон лише за умови наявності бронювання від мобілізації та службового відрядження. Державна прикордонна служба діятиме відповідно до загальних правил для військовозобов’язаних, а рішення Міністерства культури більше не впливатимуть на цей процес.

Як пояснив представник ДПСУ Андрій Демченко, прикордонна служба не отримувала рішень Мінкульту, оскільки вони її не стосуються. Також він зазначив, що не може пояснити, чому відомство змінило свою позицію щодо виїзду журналістів і митців. Водночас, за інформацією Мінкульту, причиною нових обмежень стало те, що значна частина тих, хто отримував спеціальні листи сприяння для виїзду у відрядження, не поверталися в Україну, порушуючи закон про мобілізацію.

Згідно з даними представника відомства Дмитра Золотухіна, у 2023 році Мінкульт видав 3 724 дозволи на виїзд, у 2024 році — 2 700, з яких майже 500 осіб не повернулися. Саме тому наразі відомство розробляє нову постанову, яка чітко визначатиме критерії для перетину кордону працівниками медіа, культури та комунікацій. До її ухвалення “листи сприяння” більше не видаватимуть.

Варто зазначити, що певні медіа вже мають накази Мінкульту про бронювання своїх працівників. Проте загальні правила щодо виїзду для журналістів тепер регулюватимуться виключно вимогами бронювання та службового відрядження, що значно обмежує можливості роботи українських медійників за кордоном.

Кордони під замком: як тепер завозити гуманітарні вантажі в Україну

Народна депутатка Софія Федина вважає, що цим рішенням влада фактично перекрила можливість виїзду для чоловіків-волонтерів, що суттєво ускладнить постачання необхідного транспорту та допомоги для армії. На її думку, жінок за кермом вантажівки не так багато, та й лишається питання, як ці жінки мають завантажувати фуру самостійно. І це не враховуючи вже те, що в дорозі може трапитись різне — транспорт зламається, наприклад, і як жінка має самотужки вирішити цю проблему — не зрозуміло.

Також на нову заборону відреагувала й Марина Ставнійчук, членка Венеційської комісії (2009–2014), заслужена юристка України.

“Уряд припинив функціонування системи “Шлях”. Тобто треба розуміти війна завершилась. Гуманітарна допомога не потрібна. І не треба нам говорити про зловживання. Ці зловживання допускала виконавча влада. Жодного , притягнутого до відповідальності, немає”, — висловилась Ставнійчук.

Військовослужбовець ЗСУ і політолог Кирило Сазонов також вважає, що рішення “прикрити “Шлях” зробить більше шкоди, ніж принесе користі.

“Уряд, вам казали, що ви… робите шкоду? Ви розумієте, що ви заблокували перевозку поранених у супроводі лікаря? Не розумієте? Ну так залишайте вечерю з суші та латте, збирайтеся вночі на позачергове та вирішуйте питання”, — звернувся Сазонов.

Скасування “Шляху”: які наслідки матиме це рішення

Ветеран російсько-української війни, громадсько-політичний діяч Олег Симороз вважає, що влада вкотре ухвалює рішення, які є сумбурними, несистемними та далекоглядними. І замість того, щоб вирішувати проблеми — створюють нові.

“З одного боку, є суттєва проблема — неконтрольований виїзд громадян за кордон. Чимало тих, хто виїжджає, не повертаються назад в Україну, що викликає значний суспільний резонанс. Однак методи вирішення цієї проблеми викликають питання. Чи є скасування всіх дозволів на виїзд реальним розв’язанням ситуації? Проблема значно глибша: є ті, хто платить за виїзд, є ті, хто користується службовим становищем, є чиновники, що сприяють незаконному перетину кордону, а є й ті, хто суворо дотримуються закону. Саме добросовісні громадяни зрештою і стають жертвами таких непродуманих рішень”, — каже Фокусу Симороз.

За його словами, це не є справедливим ні з правової, ні з моральної точки зору. Таке рішення — радше політичний хід для замилювання очей, аніж реальна спроба вирішити проблему. Ветеран вважає, що потрібен системний підхід: чіткий контроль, прозорість процесів і довіра суспільства.

“Натомість ми знову стикаємось із поспішними заборонами, реорганізаціями та ліквідаціями, які не дають реального результату. Варто звернути увагу й на ще один аспект — відповідальність за ухвалення таких рішень. Державна прикордонна служба, яка відтепер має вирішувати питання виїзду за кордон, сама є надзвичайно корумпованою. Ми бачимо, як безперешкодно залишають країну навіть народні депутати з підозрами у злочинах. Чому тепер саме ця структура має бути відповідальною за ухвалення ключових рішень?”, — продовжує Симороз.

На думку ветерана, одним із шляхів вирішення проблеми міг би стати публічний реєстр виїздів, доступний для громадськості та журналістів. Це не є порушенням приватності, адже військовослужбовці та спецпризначенці можуть залишатися в закритих реєстрах. Однак щодо цивільних осіб — суспільство має право знати, хто, куди і з якою метою виїжджає. Це допомогло б виявити чиновників, які зловживають службовим становищем, і дало б змогу активістам та журналістам контролювати ситуацію.

Наразі не зрозуміло, як нові правила перетину кордону позначаться на допомозі війську, проте скасування системи “Шлях” ускладнить логістику доставлення допомоги на фронт, що може мати катастрофічні наслідки для обороноздатності країни.

“Таким чином, проблема не вирішується шляхом безсистемних заборон. Потрібно карати корумпованих чиновників, які зловживають владою, а не створювати нові штучні бар’єри для тих, хто чесно виконує свою роботу. В іншому разі це призведе до чергового хаосу та колапсу волонтерської логістики, що в умовах війни є неприйнятним. Відповідальність за ухвалення таких рішень має бути невідворотною, адже лише тоді можна досягти реального результату”, — резюмує Симороз.

Заборона на виїзд за кордон — відсутня?

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець нагадує, що були випадки, коли робітники або компанії, які отримали дозвіл на виїзд для гуманітарних перевезень, втрачали це право через те, що водій не повертався в Україну. У таких випадках їхні дозволи анулювали, унеможливлюючи подальші виїзди. Ті компанії, які зловживали цими дозволами, більше їх не отримували, і перевезення здійснювали переважно справжні волонтерські організації.

“Зараз військовим адміністраціям заборонили видавати такі дозволи, що значно ускладнило процес отримання гуманітарної допомоги, підтримки військових частин та забезпечення населення. Це негативна тенденція, адже замість того, щоб встановити прозорий контроль, процес просто скасовують.

При цьому ніхто не несе відповідальності. Якщо хтось дійсно зловживав цими механізмами, то його можна було б притягнути до відповідальності. Але складається враження, що просто бояться розкрити власні порушення. Ми вже бачили, що до цього були причетні навіть народні депутати. Якщо визнаєте, що правоохоронна система не працює, то скажіть це прямо, замість створення нових комісій і конкурсів. Адже виходить, що прокуратура, ДБР, НАБУ, поліція — все це не працює, реформи привели до повної недієздатності. І замість того, щоб контролювати дотримання законів, держава просто забороняє діяльність.”, — каже Фокусу Кравець.

За словами адвоката, головна проблема в тому, що формально заборони на виїзд за кордон зараз не існує — всі рішення ухвалюють у ручному режимі. Простіше було б ухвалити закон, який чітко регулював би це питання під час воєнного стану, але такого закону немає.

Натомість є постанова Кабміну, в якій не сказано ні слова про заборону — лише про те, кому дозволено виїзд. А в будь-якій демократичній країні все, що не заборонено, є дозволеним.

“Тож де ця заборона? Її немає. Отже, замість законодавчого врегулювання питання ми знову маємо ручне управління, яке створює корупційні ризики. Це лише підтверджує, що всі реформи правоохоронної системи — просто марно витрачені кошти. Зрештою, як завжди, знайдуться люди, які вирішуватимуть питання неофіційно, але тепер їхні послуги стануть значно дорожчими”, — вважає Кравець.

Нагадаємо, в Тернопільській області працівники одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки заробляли на військовозобов’язаних до 150 тисяч доларів на місяць. Вони спочатку створювали особам певні перешкоди в отриманні документів на відстрочку, мобілізовували їх, а потім звільняли за певну суму з військової служби.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Більшість країн у світі вважають, що така тотальна диджиталізація загрожує національній безпеці. В Україні сьогодні намагаються диджиталізувати всю базу та зібрати будь-яку інформацію про особу. Фактично — це шлях до тоталітарної країни. Що стосується питань та пропозицій Федорова, щодо того, що в „Дії“ можна буде підписатися на контракт на певну спеціалізацію, то в Мінцифрі або не володіють інформацією, або маніпулюють», — каже адвокат.

На його думку, особа, яка хоче мобілізуватися в ЗСУ, має самостійно виявити бажання. Однак жодної гарантії цій людині, що вона потрапить саме на обрану спеціалізацію ніхто не дасть.

«Наприклад, якщо 99,9% українців захочуть буту керівниками складів матеріального забезпечення, то як тоді бути з іншими спеціалізаціями. Не думаю, що буде велика кількість охочих бути танкістами чи механіками. Тому пропозиція Федорова про смарт- мобілізацію, на мій погляд — повна дискредитація. Його висловлювання свідчать про те, що він в цьому процесі або не розбирається, або навмисно вводить людей в оману. Адже зараз багато випадків, коли осіб, які пройшли курси з управління дронами, направляють у піхоту. Ніхто не дивиться на те, що особа має фах в зовсім іншій галузі для ведення більш ефективної війни. Тому всі ці розмови Федорова на жаль, дискредитують його, як особистість та міністра, а також весь уряд загалом», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що в Україні планують запустити «смарт-мобілізацію», тобто коли людина сама обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися.

Як передає Укрінформ, про це розповів віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

1 жовтня в Україні набула чинності Конвенція про процедуру спільного транзиту. Саме із цієї дати до європейських країн вже безперешкодно прямують  вантажівки, а першим адресатом  стала Німеччина.

«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що таке митний безвіз і які його переваги для бізнесу й держави.

Процедура триває 5 —  15 хвилин

Запровадження митного безвізу — одна з найістотніших переваг, які передбачає співпраця певної держави та ЄС. Його складова — змога для перевізників доставляти товари на території держав-членів ЄС за принципом: один транспорт — одна декларація — одна гарантія. Фактично Україна долучилася до європейських конвенцій за прискореною процедурою. Конвенція сприятиме безмитному переміщенню товарів через наш кордон, а згодом — пришвидшенню митних процедур, які тепер займатимуть 5—15 хвилин. Це вагома перевага.

«Імпортери товарів в Україну також виграють від введення митного безвізу. Якщо до 1 жовтня 2022 року їм потрібно було оформити дві декларації (першу — для транзиту в ЄС, другу — для перевезення товару на території України), то нині вистачить однієї.

Митний безвіз замінить колишню систему декларування транзиту товарів. Це має сприяти скороченню корупційних виявів на митниці та тіньового бізнесу. Митна служба одержуватиме правдиву інформацію про транзитне переміщення товарів, що прямують в Україну, від митних органів держав-учасниць конвенції до моменту ввезення цих товарів на митну територію нашої держави», — розповідає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, наголошує, що це один з важливих кроків у європейській інтеграції України. Адже ЄС — це передовсім економічне утворення для усунення бар’єрів у торгівлі та веденні бізнесу між країнами.

«До Конвенції про процедуру спільного транзиту приєдналися не тільки країни ЄС, а загалом 35 держав (серед них Велика Британія, Туреччина, Швейцарія, Сербія та інші). Для України це означає спрощення митних процедур, менші затрати часу і грошей для доставлення продукції на ринки країн Європи. Особливо актуально це стало нині, коли більшість експортних потоків прямує автомобільними шляхами і майже завжди вантаж проходить через територію кількох країн. Так само спрощуються процедури і для європейських компаній для ввезення продукції в Україну», — зазначає експерт.Вітчизняні перевізники долучаються до процедури, яку вже успішно апробували 35 країн. Фото з сайту ingo.ua

Авторизація  та спрощення для всіх

Чи справді тепер широкому колу представників українського бізнесу відкрито доступ до авторизацій та спрощень, як у ЄС?

Запровадження митного безвізу сприяє тому, що велика частина українського бізнесу використовуватиме переваги процедури спільного переміщення, яку вже успішно апробували 35 держав — учасниці конвенції. Досі доступ цих інструментів був обмежений: його мала лише невелика кількість підприємств, зокрема авторизованих економічних операторів.

Однак Іван Нікітченко розповідає цікавий факт. Насправді механізм роботи через авторизованих економічних операторів запрацював в Україні ще з 2019 року, і на кінець 2021-го лише одна компанія отримала такий статус. Тобто такий механізм в Україні було створено, проте бізнесові структури ним майже не користувалися.

З-поміж переваг розширення таких суб’єктів слід виокремити те, що представникам українського бізнесу доцільно буде перейти на європейські стандарти розкриття інформації про товар, що транспортується.

«З одного боку, це потребує значних зусиль та часу від українських підприємств. З іншого, — такий крок необхідний, щоб експортери, імпортери, перевізники могли обрати оптимальний набір спрощених митних формальностей, ідентичний тим, які застосовують підприємства в ЄС», — заявляє Вікторія Тютюнникова.

Компанії, які зможуть отримати авторизацію, мають право на додаткові спрощення. Це дасть змогу спростити імпорт і експорт товарів транспортно.

Митна служба матиме аналогічні європейським процедури надання авторизацій та спрощень. Проте спочатку суб’єкти можуть відчути більший контроль митниці та більшу зарегульованість переміщення товарів. Це пов’язано з тим, що у країнах ЄС контролю і довірі відведено значну роль у спостереженні за транзитними переміщеннями.

Першочергові й надважливі — без митних платежів

Визначено перелік окремих товарів, переміщення яких митною територією України в період дії воєнного стану та протягом року з дня його припинення здійснюватимуть без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів. Формували такий перелік з урахуванням необхідності товарів для обороноздатності країни.

Кабінет Міністрів затвердив постанову №1091 від 27 вересня 2022 року, яка встановлює Перелік окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.

До нього належать: складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби), що імпортують для використання у виробництві товарів оборонного призначення, якщо їх замовник — державний замовник у галузі оборони; товари, лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для боротьби з COVID-19. Це товари, критичні для нашої країни, яка бореться з рашизмом.

«На нашу думку, належність саме цих товарів до переліку — позитив, оскільки їх швидкий імпорт дасть змогу ефективніше розв’язати певні проблеми в галузі оборони й пов’язані з подоланням COVID-19.

П. 6 постанови передбачає товари за кодами згідно з УКТЗЕД: сюди входять харчові продукти (сіль, продукція борошномельно-круп’яної промисловості), тканини (шовк, вовна), матеріали та вироби з них (скло та вироби зі скла, мідь і вироби з неї) тощо», — вважають в Асоціації представників середнього та малого бізнесу міста Києва. Там упевнені, що  внаслідок запровадження митного безвізу ціни на товари з переліку не підвищуватимуться.

За словами керуючого партнера компанії «Кравець та партнери» Ростислава Кравця, ці нововведення сприятимуть істотному зниженню вартості різноманітних товарів для українських споживачів, однак експерт не очікує, що це станеться миттєво. Він запевняє, що це матиме накопичувальний ефект.

Перехідний період буде складним,  але це того варте

Із 1 жовтня 2022 року до 1 лютого 2023-го діятиме перехідний період, протягом якого для бізнесу застосовуватимуть звичний підхід щодо визначення товарів, які підпадатимуть під забезпечення сплати митних платежів.

«Є підстави вважати, що його введення зумовлене необхідністю дати час представникам українського бізнесу підготуватися до повного переходу на європейські стандарти. Паралельне існування двох режимів перевезення товарів створюватиме для імпортерів, експортерів та перевізників додаткові складнощі, адже потрібно буде перевіряти, чи входить той чи той товар до переліку, про який згадано вище», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Цим суб’єктам доведеться оформлювати кілька декларацій для товарів, які підпадають під забезпечення сплати митних платежів, витрачаючи багато часу.

Вочевидь, такий перехідний період для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності створить більше проблем, ніж переваг. Однак це буде тимчасово та швидкоплинно.

Урядовий кур’єр

АО «Кравец и Партнеры»

Напомним: эту систему курирует “Укртрансбезпека”, в нее вносятся данные благотворительных организаций и компаний-перевозчиков, которые в свою очередь, могут подавать свои списки “выездных” волонтеров и водителей. По ним идут сверки на границе, и тех, кто попал в список, беспрепятственно выпускают за границу.

Но, как показывает практика, в “Шлях” попадают не только реальные волонтеры и дальнобойщики.

В соцсетях полно рекламы о “легальном выезде через систем “Шлях”, где за 1-2 тысячи долларов предлагают оформиться всем желающим. Более того, из-за конкуренции на этом рынке ценники даже начали опускаться.

К примеру, в один из телеграмм-каналов анонсируют “акцию” – стоимость оформление выезда снизилась с 2 тысяч долларов до 1,7 тысяч.

Через “Шлях” активно едут за границу не только рядовые украинцы.

К примеру, по данным журналиста Михаила Ткача, именно по этой схеме стал “выездным” бывший первый зам секретаря СНБО, соратник и бизнес-партнер экс-президента Порошенко Олег Гладковский.

“Понедельник. 11.07. Варшава. Отель Radisson. Четвертый выезд Гладковского (Свинарчука) из страны. Впервые Гладковский выехал 31 марта на две недели и вернулся. Украину 13 апреля. Во второй раз он покинул страну 21 апреля и опять вернулся через две недели 4 мая. В третий раз Гладковский находился за границей 19 дней, перейдя границу 2 июня и вернувшись 21 июня. В последний раз он выехал из страны 9 июля. Выезжает как волонтер через систему “Шлях”, – написал на своей странице в Фейсбук Михаил Ткач.

“Шлях” – это один из каналов, который сейчас действительно широко используется для выезда мужчин призывного возраста за границу под видом волонтеров”, – говорит нам глава секретариата Совета предпринимателей при Кабмине Андрей Забловский.

При этом реальные волонтеры далеко не всегда могут оформить такое разрешение.

“Мы попытались зарегистрировать свой благотворительный фонд в системе “Шлях”, чтобы самим доставлять гуманитарные грузы. Но нам было отказано без объяснения причин”, – рассказал руководитель адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Разбирались как работает схема по выезду мужчин за границу через систему “Шлях”.

Упрощенный “Шлях”

В системе “Шлях” изначально регистрировались компании, имеющие лицензии на перевозки. В нее перевозчики вносили данные также на своих водителей.

С началом войны эта система получила второе дыхание. Несколько месяцев назад был запущен новый цифровой инструмент – сервис “Лицензирование”.

Как отметили в Кабмине, он максимально упростил процедуру подачи документов и управления лицензионными делами.

В конце июня в правительстве подвели первый итоги трехмесячной работы нового сервиса: количество обработанных заявок увеличилось в 7 раз, сроки рассмотрения заявлений сократились с 1-3 месяцев до 1-5 дней, количество позитивных решений выросло до 75%. Согласно инструкции по подачи заявок, лицензию можно получить на международные перевозки пассажиров и грузов. Сроки ее действия – период военного положения плюс 90 дней после его отмены.

Все можно сделать в электронном режиме – при помощи КЭП руководителя предприятия нужно авторизироваться, подать документы на получение или расширение лицензии (данные по предприятию, автопарку и пр). Могут регистрироваться как юридические лица, так и ФОПы. Далее вашей заявке присваивается номер и можно онлайн следить за ее продвижением. Но могут и отказать, после чего три месяца нельзя подавать новые заявки.

Впрочем, как следует из отчета Кабмина, 75% ответов – положительные.

“Через “Шлях” сейчас регистрируются как перевозчики, так и благотворительные фонды. В систему вносят данные водителей и волонтеров, которые затем могут свободно выезжать за границу на срок до 30 дней. Правда, нам почему-то не удалось зарегистрировать свой благотворительный фонд – пришел отказ без объяснения причин”, – рассказал нам Ростислав Кравец.

Совладелец сети АЗС Prime Дмитрий Леушкин, компания которого активно импортирует в Украину нефтепродукты и также зарегистрирована в системе “Шлях”, говорит, что процесс выезда/выезда жестко контролируется.

“В частности, водителю нужно выехать на фуре, а если кто-то из водителей не вернется – компании можно попрощаться с лицензией”, – отмечает Леушкин.

Впрочем, похоже, такие строгости – не для всех.

Армия лже-волонтеров и дальнобойщиков и скидки на выезд

По словам Забловского, “Шлях” в последнее время стал одним из каналов для выезда мужчин призывного возраста за границу.

Его слова подтверждает и аналитик компании “Евро Патруль” (исследование транспортных рынков) Вячеслав Коновалов.

“За деньги оформляют как волонтеров, экспедиторов или водителей. И люди спокойно выезжают”, – говорит Коновалов.

“Действительно, злоупотребления есть. При этом я не нашел статистики сколько лицензий забрали у компаний, “водители” и “волонтеры” которых уехали за границу с концами. Если же говорить о краткосрочных поездках, то тут вообще без проблем – можно кататься сколько угодно”, – добавил Кравец.

Отметим, что схема с выездом за границу под видом дальнобойщиков не нова. Она начала работать еще на волне пандемии, когда рядовые украинцы не могли на общих основания проехать в ЕС. Но тогда люди открывали себе за деньги водительскую категорию на грузовые авто и договаривались с реальными дальнобойщиками, чтобы те взяли их “вторым водителем”. Разовая поездка обходилась в 200-300 евро.

Теперь же схему поставили на поток – можно подать заявку на “статус” волонтера или водителя-дальнобойщика, не выходя. Рекламы о “легальном выезде мужчин за границу” полно в соцсетях.

К примеру, на анонимных телеграм-каналах предлагается выезд по схеме “международный волонтер”.

“Каждый мужчина может выехать как волонтер. После “белого билета” это самая популярная услуга у нас. Вы выезжаете в благих целях, при этом все хорошие дела за вас сделают люди с фонда, с которыми мы сотрудничаем, а вы дальше едете по своим делам”, – говорится в сообщении одного из телеграм-каналов.

При этом указано, что “бронь” будет действовать год, то есть, не нужно будет возвращаться в Украину через каждый месяц. Также “клиентам” предлагается сопровождение на границе “девочек-волонтерок”, которые “помогут”.

Эти же телеграмм-каналы предлагают и “белые билеты”, то есть, признание человека негодным к военной службе. Но выехать через “Шлях” дешевле. Услуга будет стоить до 2 тысяч долларов, тогда как “белые билет” потянет на 2,5-3 тысячи и больше.

В телеграм-каналах дается следующее расписание дат выезда по “волонтерским документам”: на 16 июля осталось одно место по маршруту Одесса-Хмельницкий-Тернополь-Львов-Будапешт. На 17 июля – 2 места через Львов-Люблин-Варшаву.

Отметим, что подобных предложений сейчас – масса.

Причем, к “вывозу мужчин” подключились как те, кто реально может “договориться”, так и откровенные мошенники, зарабатывающие на предоплате (она составляет 30-50% от стоимости всего “пакета”).

Поэтому ценник на “статус” волонтера или дальнобойщика просел. Если ранее он стартовал с 2 тысяч долларов, то сейчас – от тысячи.

Отметим, что случаи, когда выезд по схеме “Шлях” пресекался есть.

К примеру, в июне Львовский отряд Пограничной службы задержал на пункте пропуска “Шегини” руководителя одного из благотворительных фондов, который за 20 тысяч гривен помогал с выездом мужчинам призывного возраста.

“Ведомости незаконно вносились в электронную систему “Шлях”, и люди становились водителями по перевозке гуманитарных грузов. Задержанному грозит до 9 лет лишения свободы, – заявили тогда в Государственной пограничной службе.

Всего с начала войны, по данным “Укртрансбезпеки”, в “Шлях” было подано порядка 1200 заявок, которые сочли мошенническими. К примеру, был случай, когда заявки от 76 держателей лицензий подавались с одного IP-адреса, хотя по документам все компании находились в разных регионах Украины. Из чего контролеры сделали вывод, что имела место либо передача электронного ключа третьим лицам, либо его кража, либо откровенное мошенничество. Все данные передали в киберполицию.

“На самом деле регистрация в “Шляхе” сейчас упрощена до минимума, Едва ли не каждый ФОП может получить лицензию, а заберут эту за невозврат “водителей”, так на следующую через другого ФОПа можно податься. Каждый день через границу идет поток грузовиков, оперативно проверить кто там водители и волонтеры банально не успевают. У некоторых благотворительных фондов есть “крыша” на границе, которая еще больше все упрощает”, – рассказал нам наш источник, близкий к волонтерскому движению.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Починаючи з літа 2020 року, ціни на кукурудзу зросли з $ 140 в липні до $ 200 в жовтні. Аграрії, які уклали форвардні контракти по $ 150-160 і навіть по $ 170, міцно задумалися про те, що робити далі. Адже виконання контракту для частини аграріїв – шлях до збитків та банкрутства, особливо для тих, хто частково постраждав від посухи та недобрав урожай і бачить зараз потенційну можливість відшкодувати втрати. З іншого боку є трейдери, які теж мають на руках укладені контракти. Про позицію обох сторін ви можете почитати у матеріалах наших колег на Latifundist.com та Kurkul.com.

AgroPolit.com розпитав юристів про наслідки невиконання форвардних контрактів, а також з’ясував практичні кроки, які можуть допомогти аграріям вирішити суперечливі питання форвардів.

Дефолти за форвардними контрактами можуть спричинити шквал судових позовів

Як стверджує директор компанії «Каїса Агро» Руслан Рашко, сьогодні невиконання аграріями поставок за форвардними контрактами становить близько 90%.

«Кукурудзу, яка на момент укладення форварда на елеваторах була по 4 тис. грн, а зараз по 6-6,2 тис. грн, не продає ніхто. Ціна питання, наприклад, із 5 тис. т – 11 млн грн. Найчесніші і непідкупні суди коштують на порядок дешевше», – жартує він, коментуючи ситуацію для Latifundist.com.

Інформацію про часте невиконання аграріями форвардних контрактів підтверджує і директор трейдингової компанії «Агрооілтрейд» Сергій Орловський.

«За моїми оцінками, тільки близько 20% компаній виконали зобов’язання за форвардами. І то тільки тому, що у таких компаній в структурі продажів форварди становили 10-20%. Умовно, на тлі загального валу в 20 тис. т кукурудзи 2 або 3 тис. т форвардних продажів — це відчутно, але не катастрофічно. Вони розуміють, що через такі обсяги не треба псувати репутацію. У кого форварди становили 20-50% продажів — думають, виконувати чи ні, у кого вище — 90% дефолти», – прогнозує Сергій Орловський.

Але не все так просто в цій ситуації, адже дефолт може відгукнутися українським фермерам не тільки судовими позовами зараз, але й проблемами у майбутньому.

Невиконання форвардних контрактів накличе на фермерські господарства вал судових позовів та призведе до відчутних репутаційних втрат. Таку думку в коментарі для AgroPolit.com висловив засновник проєктів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua Олександр Мащенко, коментуючи можливі наслідки від навмисного невиконання фермерами взятих на себе контрактних зобов’язань.

«Форварди існують для того, щоб фермер міг зафіксувати прибуток і не грати в лотерею у майбутньому. Звісно, що аграрій може сказати, побачивши більш вигідну ціну на ринку (в той час, коли він має виконати форвардний контракт), що він договір виконати не може. Наприклад, через втрати врожаю. В першу чергу, таке рішення вдарить по трейдеру, який розраховував на купівлю певного обсягу товару за певною ціною. Такий покупець вже далі переконтрактувався, але через невиконання зобов’язань фермером буде змушений купувати на ринку нестачу, та ще й за іншою ціною, яка може бути суттєво вищою за планову. Один дефолтний контракт трейдеру може обійтися десятками прибуткових контрактів. На одній тоні дефолтного контракту трейдер може втратити стільки, скільки він заробляє на 30 тонах прибуткових контрактів (залежить від мультиплікатора)», – розповідає Олександр Мащенко.

За його словами, це шкодить не лише трейдерам, але й усьому ринку, адже зменшується довіра між учасниками ринку, зменшиться обсяг форвардної програми, програми кредитування, і в цілому це призведе до зменшення ліквідності на ринку та обсягів оборотного капіталу.

«Наслідки для недоброчесного фермера будуть, в першу чергу, репутаційні. Адже коли інші трейдери дізнаються, що фермер «задефолтив» контракт, вони не захочуть мати з ним справ у майбутньому. Насправді, для фермера це навряд чи стане критичним, і його господарство залишиться працювати й надалі, адже на ринку можна існувати і без форвардних контрактів. Так можуть робити, наприклад, фермери, чиї господарства розташовані в регіонах, що постраждали від посухи. В частині випадків – це справді об’єктивна причина, яка завадить виконати форвардні контракти. Там де виникнуть суперечливі варіанти, фермери будуть максимально намагатися «притягнути за вуха» ситуацію до потрібного рішення», – впевнений Мащенко.

Тож, за словами засновника проєктів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua, в більшості таких випадків – це буде питання конкретної особи та її порядності. «Я не можу сказати, що в Україні це повальна практика, хоча реальні передумови для невиконання контрактів сьогодні існують. Але якби це була повальна практика відмови від виконання контрактів, то ми б побачили падіння цін на ринку через збільшення пропозицій. А зважаючи на те, що ціни продовжують зростати, можна констатувати – попит переважає пропозицію», — каже він.

За словами Олександра Мащенка, українські фермери досить обережно поводяться в таких питаннях, адже вони розуміють, що репутаційні ризики можуть кардинально вплинути на розвиток їхніх компаній у майбутньому. Та й судових вирішень таких питань ніхто не відкидає, адже контракт – це зобов’язання, які сторони беруть на себе.

«Трейдери будуть вимагати виконання контракту через суди, що спричинить вал позовів до фермерського господарства-винуватця. Навіть якщо фермер відіб’ється у суді від звинувачень, покладаючись на норми про форс-мажор, або навіть припинить діяльність підприємства, він все одно понесе репутаційні втрати, і з ним ніхто не захоче працювати у майбутньому», – заявив Олександр Мащенко.

Мультинаціональні трейдери ABCD поки що стоять на позиції: контрагенти повинні виконувати контракти, незалежно від ситуації на ринку. Виняток робимо тільки для тих, хто «в зерновий комі» – поніс великі втрати від посухи. При цьому попереджають, що рано чи пізно дефолтери будуть відповідати грошима, репутація українського аграрія буде втрачена, а про форварди наступного року можна забути.

Більшість аграріїв пояснюють, що різниця в $ 30-40 для них непосильна. Навіть з урахуванням взаємозаліків при розрахунках (вошаут). Їм простіше відмовитися від поставки і продати зерно «наліво». Мовляв, давайте шукати золоту середину: якщо не за ринковою ціною, то хоча б скоротіть дельту наполовину.

Міжнародний арбітраж

Як зазначають українські юристи, коли аграрій підписує контракт з трейдером, там мають бути передбачені будь-які важливі аспекти, в тому числі і зміна умов виконання домовленостей.

За словами адвоката, партнера правничої фірми «Софія» Олександра Поливодського, існує загальне правило: договори мають виконуватися.

«Якщо хтось підписав контракт, він має виконувати його умови, в тому числі, коли мова заходить про розірвання договору чи відмову від його виконання. Знову ж таки, загальне правило: відмова від виконання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо це не передбачається в самому контракті. Звісно, кожну ситуацію з невиконанням форвардного контракту потрібно розглядати окремо, спираючись на текст договору, адже є форвардні контракти, які укладаються на біржі (із застереженнями щодо біржових торгів), а є такі, що укладаються між сторонами. Тому може бути багато різних «але», однак всі ці «але» вирішуються за допомогою суду, який буде розглядати зобов’язання компанії, умови контракту та їх виконання», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Олександр Поливодський.

Як пояснив Поливодський, коли мова заходить про форс-мажор як причину невиконання контракту, варто пам’ятати про потребу довести це відповідним органам або надати інші логічні пояснення.

«Коли мова заходить про форс-мажор, пам’ятаймо: це можливість невиконання контракту, яку потрібно підтверджувати. Насправді, форс-мажор може бути однією з декількох причин невиконання форвардного контракту, але всі вони мають бути обґрунтовані та підтверджені, наприклад, коли інша сторона не виконує свої зобов’язання», – заявив Поливодський.

У свою чергу, більш детально наслідки невиконання форвардних контрактів для сторін пояснив адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

«Коли йдеться про взаємовідносини фермерів, наприклад, з міжнародними компаніями-експортерами, а не державними підприємствами (це принципово різні речі), то відповідальність за виконання форвардних контрактів, в першу чергу, прописується у контракті. Там передбачені штрафні санкції за невиконання договору і відповідальність підприємств, які ці домовленості не виконують. Також варто пам’ятати, що на сьогодні вже набрав чинності кодекс норм про банкрутство компаній. Коли виникає загроза банкрутства компанії через невиконання форвардного контракту, керівник підприємства протягом місяця має особисто звернутися до господарського суду із відповідною заявою. Якщо він цього не зробить, то буде додатково нести солідарну відповідальність за невиконання контракту разом зі своїм підприємством», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках форвардні контракти передбачають підписання договорів-порук, а деякі передбачають застави, іпотеку (під певні майнові комплекси чи обладнання). Тому, якщо виконавцям контрактів не вдасться домовитися з кредиторами, у більшості випадків їх очікує звернення стягнення на майно боржника і банкрутство.

«Що стосується форс-мажорних обставин, вони також передбачені у договорах. Якщо такі обставини настали, сторона повинна в певний період часу, передбаченого договором, взяти відповідні довідки і повідомити іншу сторону про обставини. Якщо вони відповідно до умов контракту цього не зробили, вже навіть не важливо, чи є там форс-мажорні обставини, чи немає, адже вони втрачають право на нього посилатися», – заявив Ростислав Кравець.

За словами Кравця, переважно випадки невиконання форвардних контрактів з компаніями-експортерами розглядаються не в Україні.

«Як показує досвід, у більшості випадків невиконання форвардних контрактів з компаніями-експортерами розглядаються не в українських судах, а в міжнародних. Тому, якщо не дотримуватися умов контракту, арбітражний суд буде надавати оцінку умовам його виконання і призначати стягнення відповідних коштів. Далі це рішення вже буде набирати чинності на території України, і тоді ж виконавча служба (зазвичай, це приватні виконавці) буде стягувати заборгованість. Варто зауважити, що в таких контрактах дуже важко знайти якусь шпаринку і зманіпулювати умовами їх виконання, адже там все досить чітко прописано (наприклад, стандартні контракти ГАФТА і ФОСФА), тим більше, що йдеться не про звичайний суд, а про арбітражний, який спеціалізується саме на подібних випадках», – повідомив Ростислав Кравець.

Вихід є – повернення коштів та перенесення строків виконання договорів

Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової, можна зрозуміти. Тим більше, що дефіцит коштів був майже в усіх і цього, і минулого року — втрати від посухи, заморозків, буревіїв, несприятлива цінова кон’юнктура 2019 року та інші фактори виснажили запаси аграріїв. Уже зараз трейдери сигналізують про те, що із виконанням контрактів є проблеми — хтось із контрагентів просто посилається на посуху і відмовляється надати зерно, а хтось приходить торгуватись або просить переглянути строки постачання.

«Якби я потрапив в таку ситуацію, як сьогодні мої колеги, то пробував би домовлятися. Якщо не вдалося б домовитися, виконував би все одно. Тому що, якщо я уклав контракт, то повинен його виконати. Тому прагну до того, щоб кредитна історія і договірні зобов’язання були чистими», — говорить у коментарі виданню Кurkul.com директор агрофірми «Ольгопіль» Павло Каленич.

До аграріїв, які просять переглянути строки, є більш лояльне ставлення — трейдер може зважити на реально скрутне становище господарства і перенести строки виконання контракту на наступний рік із відповідною знижкою, або підвищити ціну закупки на кілька доларів. А от до «відмовників», які не надають підтвердження того, що виконання контракту реально неможливе, буде зовсім інший алгоритм дій.

У разі невиконання контракту трейдер зобов’язаний подати до суду на свого контрагента, щоб повернути передоплату за контрактом, стягнути суму завданих збитків та штрафи, передбачені договором.

Іноді фермер розуміє, що гарантовано програє у суді та матиме більші збитки, сплачуючи судові витрати і штрафи за контрактом, тому погоджується вирішити суперечку у досудовому порядку — повертає отриману передоплату та виплачує трейдеру так званий вошаут — різницю між взаємними вимогами сторін, яка б звела до нуля зобов’язання за форвардом.

Руслан Рашко розповідає, що за форвардами щорічно виплачують передоплату сільгоспвиробникам. Але зараз аграрії почали повертати гроші назад.

«У нас, наприклад, укладено контракти з мультинаціональною компанією на кукурудзу по $ 157. Ми видали передоплату полтавському господарству на 8 тис. т. Минулого тижня це господарство повернуло передоплату. Згідно з контрактом, заплатило 20% штрафних — це $ 188. Ціна на кукурудзу сьогодні $ 200. Тобто ситуація така, що аграрію вигідніше повернути передоплату зі штрафними санкціями і продати», – говорить трейдер.

Депутати пропонують встановити мінімальні ціни на зернові

У парламенті пропонують вирішити це питання по своєму. Голови міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець подав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», яким пропонує ввести мінімальні закупівельні ціни на зернові.

«За останні роки Україна експортує рекордні обсяги зернових, що є прямим наслідком збільшення виробництва. Водночас на ринку зерна спостерігається цінова нестабільність, що пояснюється кількома факторами. Серед зовнішніх факторів такої недосконалості є волатильність цін та доходів товаровиробників, не прогнозованість політичної складової в аграрній політиці, хиткий баланс інтересів основних учасників ринку –  виробників, споживачів та держави. В умовах ринкової економіки для удосконалення аграрної політики є необхідність у правильності визначення її результативності для виробників на зерновому ринку. Так, цінова нестабільність та недостатня ефективність механізму регулювання ринку зерна в Україні  для виробників зерна статистично характеризується показником співвідношення внутрішньої закупівельної ціни до світової ціни, який починаючи з 2005 року і до сьогодні має кумулятивну тенденцію до зниження – з 1,1 до 0,77», — сказано у пояснювальній записці до документу.

На думку автора законопроекту  Андрія Богданця, оскільки конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується більш низькими цінами, експортери компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна та логістичні витрати за рахунок низьких закупівельних цін. «При цьому сільськогосподарські товаровиробники компенсують цінові втрати за рахунок низьких витрат на оренду землі та заробітну плату. Загалом, нестабільність цін та доходів товаровиробників, концентрація виробництва у великих компаніях, нерівномірність розподілу ринкового виграшу, хиткий баланс інтересів суб’єктів на ринку зерна створює загрозу продовольчій безпеці та негативно впливає на його розвиток. З урахуванням зазначеного підготовлено проєкт закону України «Про внесення змін до закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодо цінового регулювання зернових ресурсів України. Проєктом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. Зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку,  і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб’єктами зернового середовища», — пропонує депутат.

Окрім того, підкреслює голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець, рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна. «Проєктом передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин», — сказано у записці до законопроекту.

Які висновки слід зробити фермеру

Ми не будемо знову говорити про репутаційні ризики, ми в жодному разі не закликаємо до цілеспрямованих дефолтів за контрактами, але у таких обставинах дефолти можуть бути, адже на карту часто поставлено виживання господарства. Тому радимо дослухатись до наступних порад і перш ніж категорично відмовлятися від виконання форварду, спробуйте пройти всі етапи переговорів щодо контракту зі своїм трейдером, порахуйте свої збитки в усіх варіантах розвитку подій і ухваліть зважене рішення.

1. Уважно вивчайте форвардний контракт, зокрема розділи, присвячені умовам розірвання контракту, перегляду умов, штрафним санкціям за невиконання угоди тощо.
2. Ваш контрагент-трейдер зацікавлений у виконанні контракту і так само залежить від прописаних у ньому умов. Тому почніть діалог з ним, обґрунтуйте свою точку зору, пропонуйте перегляд умов контракту і шукайте компромісне рішення.
3. Запропонуйте трейдеру компромісне рішення: зменшення законтрактованого об’єму зерна, перенесення виконання частини контракту на наступний рік або перегляд розміру вошауту при розірванні контракту. Щось втратити доведеться, але можна вийти із ситуації з меншими збитками, ніж через судову тяганину.
4. Розгляньте у майбутньому можливість страхування посівів від посухи та інших стихійних лих. В Україні є компанії, що пропонують агрострахування з реалістичними умовами, є приклади отримання страхових виплат. Якби більшість посівів у зоні посухи були застрахованими, то проблем із виконанням контрактів можна було б уникнути.
5. Не кладіть всі яйця в один кошик. Завбачливі аграрії ніколи не контрактують за форвардом весь урожай і так само ніколи не сподіваються повністю на спотові ціни. Зазвичай частину зерна продають за форвардом, частину — за спотовими цінами, а ще частину — закладають на зберігання. Співвідношення цих кошиків може бути різним від року до року і від господарства до господарства, але в будь-якому разі цей принцип мінімізує ваші можливі втрати.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

АО «Кравец и Партнеры»