📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ПАГС залишена в силі ВС-КГС про стягнення шкоди з перевізника, який залучив іншу організацію чий водій завдав шкоду замовнику – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16285-postanova-pags-zalishena-v-sili-vs-kgs-pro-stjagnennja-shkodi-z-pereviznika-jakij-zaluchiv-inshu-organizaciju-chij-vodij-zavdav-shkodu-zamovniku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм канал відомого адвоката Ростислава Кравця.

Мало того, що сама ухвала більше нагадує відповідь GPT чату на питання помічника судді – як нічого не робити та відмовити у відкритті касаційного провадження, так і за своїм змістом не відповідає вимогам КАСУ, бо при відмові чи то чат GPT, чи то дуже розумний помічник, чи суддя, взагалі не зазначили підстави відповідно до п. 1ч. 4 ст. 328 КАСУ на яку ми посилались у касаційній скарзі, а саме:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

Ми навіть здивувались і перевірили, що саме направляли в касаційний суд, бо склалось враження, що пів касаційної скарги десь пропало, але ні, суд все отримав, але те на що ми посилались взагалі жодним чином не відобразив, написав той абсурд про «винятковість значення справи для скаржника», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», або «суспільний інтерес».

Зараз ми проаналізуємо ухвали цієї судді та інших суддів КАС ВС при відмові у відкритті касаційного провадження та будемо звертатись зі скаргою до ВРП щодо незаконного позбавлення права на судовий захист.

На моє переконання, треба законодавчо заборонити суддям з зарплатами у 300 000 грн на місяць використовувати ШІ в роботі, бо це веде до негативних наслідків і не тільки підриву довіри до судової влади, а й до анігіляції судової влади як такої.

Суд повинна здійснювати людина, а не ШІ. ШІ не має права судити людину і це потрібно засвоїти не тільки суддям активіЗтам та їх недолугим помічникам, а й всьому людству. І всі ці рекомендації чи європейські директиви не варто сприймати за аксіому, фашизм, євгеніку та рашизм теж народжували люди з обґрунтуванням допомоги та найкращої еволюції людства.

АО «Кравець І Партнери»

Вже всі давно звикли, що в Україні стало правилом пов’язувати адвоката з клієнтом, а зараз і акціонерну компанію з її власниками чи акціонерами. Як перше так і друге окрім того, що прямо порушує Закон ще й тягне за собою пряму шкоду. У першому випадку це підтвердження відсутності дотримання загальновизнаних норм, у другому це пряма шкода та зменшення податків.

Якщо перше стає особистим питанням адвокатів та різних міжнародних рейтингів на які звертають увагу виключно при потребі якоїсь чергової реформи, що як правило ще більше погіршує ситуацію, то друге вже стає питанням завдання прямої шкоди не тільки самій компанії, а й державі.

Як показує історії з арештованими активами, дуже часто за такими атаками на компанії стоять певні групи зі своїми власними економічними інтересами і деструктивна діяльність яких під пафосними заявами залишається у тіні.

У нас вже не перший рік триває реформа як судової системи так і системи виконання покарань. Але вже не перший рік, коли мова йде про аудит та результат цих реформ, чомусь оцінки тільки погіршуються. І ці оцінки вже ставлять досить конкретні інституції, що мають вагу та репутацію за кордоном.

В першу чергу це звичайно стосується питань екстрадиції в Україну осіб, які підозрюються у вчинені злочинів. Іноземні суди вже не перший раз відмовляють у здійснені екстрадиції.

Так стало і з Жеваго. Суд у відмові зазначив, за повідомленнями ЗМІ, що Україна порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і розраховувати на справедливе правосуддя громадянин Жеваго не може. 

Суд встановив, що існують серйозні та обґрунтовані підстави вважати, що ця особа піддана реальному ризику явної відмови у правосудді за поточного стану речей, що стосуються утримання під вартою, внаслідок чинного воєнного стану та ситуації збройного конфлікту, наявної в Україні, що, ймовірно, може глибоко дезорганізовувати судову систему та перешкоджати просуванню судового процесу.

На жаль ці факти мають під собою певні підґрунтя. У Фонді гарантування вкладів є претензії до пана Жеваго щодо банкрутства його банка Фінанси та Кредит, які Фонд оформив у відповідний позов. Проте, коли захист протягом року не допускають для ознайомлення з матеріалами справи,  і, коли у рамках позову арештовують активи Ferrexpo, у який власність Жеваго складає менше 50%, це перестає виглядати як судовий спір, і починає виглядати намагання відібрати працюючий бізнес.

Посилює це враження і кримінальні справи по абсурдним приводам – починається вигадане звинувачення з «заниження» рентних платежів (хоча судові експертизи та судова практика на боці підприємства) і з’являються анекдотичні звинувачення у «незаконному видобутку корисної копалини», хоча насправді це щебеневий відсів, побічний продукт видобування руди у процесі, сутність якого не змінюється останні 50 років. 

У рамках справ арештовуються топ-менеджери підприємств і прокуратура вимагає буквально неспівмірні з завданням кримінального судочинства суми застави. 2 млрд грн за бухгалтера ГЗК, 800 млн грн – за голову правління. 

Паралельно, ніби випадково, розгортається судова атака Ferrexpo з іншого боку. Невідома компанія з невідомим власником купує у Фонду гарантування вкладів спірні борги Полтавського ГЗК і починає вимагати 4,7 млрд грн від підприємства у рамках судового процесу. Виглядає це як частина загального сценарію.  

Ціль цього сценарію добре зрозуміла будь-якому українському підприємцю. Знову ж, не варто поєднувати безпосередньо Жеваго та компанію де він є акціонером.

Чи спрацює все це у випадку з Ferrexpo – дуже сумніваюся. Насправді нічого нового не відбувається. Історія повторюється, поки не буде виправлена помилка. Нагадаю, що тривалий час акції Полтавського ГЗК намагалася захопити російська група офшорних компаній, які у ЗМІ пов’язують з «ВС Енерджі» екс-віце-спікера госдуми рф Олександра Бабакова.

Вони остаточно програли у тій самій гучній справі. Єдине, що вдасться тим, хто йде по їх стопам – нанести шкоду акціонерам та державі. Але ж знову-таки, це не тільки, і навіть не стільки Жеваго. Ferrexpo – один з провідних світових металургійних бізнесів. І його атака – це атака провідних світових інвесторів, які мають акції цього бізнесу. Які репутаційні і інвестиційні наслідки це несе для країни – мабуть, поясняти не потрібно. 

І взагалі, якщо дивитись на ту гучну справу саме під цим кутом, то виникає ще більше запитань до всього, що відбувається навколо саме компанії.

Ростислав Кравець,

Адвокат, голова АО Кравець і партнери для Цензор

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:

https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Оператор поштового зв’язку не несе відповідальність за втрату посилки, зокрема у разі, якщо:

– поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;

– втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);

– недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей;

– заява про розшук поштового відправлення подано через 6 місяців після дати прийняття посилки поштовим відділенням (спеціальна позовна давність).

АО «Кравец и Партнеры»

Відповідно до статті 56 Конституції України «кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень».

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені Главою 82 Цивільного кодексу України.

Підстави та умови відшкодування шкоди органами влади незалежно від їх вини визначені статтями 1173-1175 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Необхідно зазначити, що конкретні нормативні механізми відшкодування, як вже зазначалось, відсутні. У випадку, якщо орган влади приходить до висновку про необхідність виплати відшкодування, питання вирішуються шляхом прийняття індивідуальних актів.

В свою чергу, спеціальними нормативно правовими актами передбачена відповідальність органів державної влади за шкоду завдана їхніми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Зокрема, п. 21.3. статті 21 Податкового кодексу України, шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Стаття 20 Митного кодексу України визначає, що посадові особи та інші працівники органів доходів і зборів, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов’язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Чинним законодавством України також передбачена відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: ст. 1176 ЦК України та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

Зокрема, даними нормативними актами передбачено, що завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Для того, щоб громадянин набув право на відшкодування шкоди, має бути засвідчений факт незаконності дій органів дізнання, попереднього слідства, прокурора або суду. Загалом чинне законодавство в цій сфері достатньо розвинуте, проте практика його застосування викликає багато запитань, оскільки в багатьох випадках уповноважені представники органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури всіма доступними засобами намагаються примусити постраждалих відмовлятись від звернення за відшкодуванням з причин аналогічних тим, які зазначені у пункті 1.1 цього документу.

Крім того, Кримінальним кодексом України, передбачена низка так званих «службових злочинів»: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364); перевищення влади або службових повноважень (ст. 365); службове підроблення (ст. 366); службова недбалість (ст. 367); одержання хабара (ст. 368); провокація хабара (ст. 370).

Незважаючи на низку норм законодавства щодо відповідальності посадових та службових осіб за шкоду завдану їхніми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, реальне настання відповідних наслідків за такі дії є досить рідкісним явищем. Оскільки досить часто вищестоящі органи стають на бік своїх підлеглих при досудовому порядку відшкодування шкоди. Більш ефективним, на мій погляд, є звернення з вимогами про відшкодування шкоди саме у судовому порядку.

2. Які основні правопорушення чиновники чинять стосовно підприємців, прикриваючись при цьому виконанням своїх посадових обов’язків?

Щодня підприємець стикається з безліччю планових і позапланових перевірок багаточисленних контролюючих органів, різного роду приписами, актами, позовами, після чого складається враження, ніби-то, держава має намір не розвивати бізнес, а навпаки — відбити всяке бажання ним займатися. На підприємство навідуються різного роду перевіряючі до ста, а то і більше разів на рік, що унеможливлює нормальну роботу підприємств та їх зосередження на основному завданні бізнесу – надання кваліфікованих послуг, виконання якісної роботи чи створення конкурентного товару з метою одержання прибутку. Підприємці витрачають час, людські ресурси, зазнають збитків під час роботи контролюючих органів. Замість стабілізації і полегшення здійснення підприємницької діяльності цілі ревізійних органів зводяться до кількісного збільшення показників «виявлених порушень» та власного збагачення перевіряючих.

Такі часті перевірки призводять до втрати суб’єктами підприємницької діяльності не лише часу (в середньому 15% робочого часу керівники підприємств витрачають на спілкування з державними органами), але й завдають значних матеріальних втрат — штрафів або неофіційних платежів працівникам державних органів. Крім того, більшість із вищезазначених органів мають право призупинити роботу підприємства, що призводить до простою виробництва, а отже – до матеріальних збитків.

3. Чиновники яких держорганів найбільш проблемні у плані завдання шкоди підприємцям?

На даний час, суб’єкти господарювання найбільше потерпають від контролюючих органів, до яких можна віднести, зокрема, митні органи, органи Пенсійного фонду України, органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, податкові органи, органи, які здійснюють видачу дозволів, ліцензій тощо.

Найчастіше порушення прав підприємців відбувається під час здійснення перевірок з боку контролюючих органів. На сьогодні за даними Федерації роботодавців України близько 70 державних органів мають право здійснювати перевірку підприємств. Найчастіше це: Держслужба надзвичайних ситуацій, Служба гірничого нагляду та промислової безпеки, а також органи податкової служби, Санітарна та Ветеринарна служба, Пенсійний фонд, Держінспекція з питань праці, МВС, СБУ і прокуратура.

4. Які основні складнощі – і законодавчі, і правозастосовні, – притягнення чиновників до відповідальності? Які шляхи подолання цих складностей Ви бачите?

Сьогодні суб’єкти господарювання досить часто опиняються в ситуації, коли під час здійснення перевірок їхні права порушуються посадовими та службовими особами органів державного нагляду (контролю). Такі неправомірні дії завдають значних матеріальних збитків суб’єктам господарювання, а до відповідальності відповідні посадові особи практично ніколи не притягуються. Більш того, підприємцям досить складно добитися відшкодування збитків, завданих протиправними діями, оскільки не визначений механізм такого відшкодування.

Основними проблемами притягнення чиновників до відповідальності, є, перш за все відсутність законодавчо врегулюваного механізму.

На даний час, наприклад, Податковий кодекс України визначає, що збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, мають відшкодовуватись за рахунок бюджетних коштів, передбачених таким контролюючим органом. Тому, якщо орган не передбачив такі гроші на наступний бюджетний рік, то господарюючий суб’єкт не отримає жодної компенсації. Крім того, в більшості випадків йдеться про відповідальність органу в цілому та відсутня персональна відповідальність конкретної посадової чи службової особи.

Вважаю, що з метою забезпечення прав підприємців необхідно на законодавчому рівні закріпити солідарну відповідальність органу та конкретної посадової чи службової особи такого органу, що в свою чергу дасть можливість особі, якій завдано шкоди обирати хто буде нести відповідальність, виходячи з наявних можливостей відшкодування шкоди.

Для зменшення випадків безпідставного завдання шкоди суб’єктам господарювання, вважаю, необхідно вчинити наступні дії.

1. Зменшити кількість контролюючих органів.

2. Мінімізувати контролюючі функції органів, зробивши акцент саме на регулятивній їх функції. Регуляторна функція державних органів – це не «вибивання» грошей, а контроль за дотриманням законодавства, попередження аварій тощо. Але саме ця функція часто не здійснюється. Причина – вони перевіряють підприємства безсистемно, в той час як у західних країнах запроваджено підхід, коли з перевіркою приходять лише до того, хто демонструє ознаки порушення законів, правил безпеки тощо. Необхідно змінити підхід до функціонування та мети діяльності контрольно-ревізійних органів. Вони повинні надавати консультації, а не карати, бути об’єктивними, а не прискіпливими.

3. Запровадження механізму уникнення дублювання повноважень органів державного нагляду і прямого втручання такого у діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, необхідно обмежити повноваження перевіряючих органів щодо застосування заходів обмеження підприємницької діяльності та можливості проводити перевірки. Одним із нововведень повинно стати правило проведення перевірки одночасно за участі всіх контролюючих структур протягом максимум кількох тижні не більше одного разу на рік за наступним механізмом: установа, яка ініціює перевірку повідомляє про це всі інші перевіряючи структури про це і спільно погоджують час проведення перевірки. Перевіряючи структури, які відмовились від участі у перевірці втрачають право проведення перевірки на рік.

4. Спрощення процедури оподаткування та звітності, які не повинні бути для підприємця постійною проблемою. Це зменшить кількість неналежно оформленої податкової звітності підприємств та кількість помилок в бухгалтерських документах. У свою чергу, спрощення процедури оподаткування призведе автоматично до зменшення кількості перевірок.

5. Наведіть, будь ласка, приклад (можна не один) стосовно спроб юристів (не обов’язково Ваших) притягнути чиновників до відповідальності за дії, що завдали шкоду завдали шкоду суб’єктам підприємницької діяльності.

Прикладом спроби вчинення дій щодо притягнення посадових осіб державних органів до відповідальність за неправомірні дії та бездіяльність можна, зокрема, зазначити подання старшим партнером нашої компанії Кравцем Р.Ю. заяви про вчинення головою Національного банку України Гонтаревою В.О. кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем. Такі дії, на нашу думку, виразилися завідомому та грубому ігноруванні конституційних засад здійснення державної політики у сфері грошово-валютного регулювання, чим фактично було вчинено вкрай невигідні дії для поповнення золотовалютного резерву України, не дивлячись на те, що найвищий закон держави, Конституція України, покладає на Національний банк України функцію збереження золотого запасу України.

Так, 05 серпня 2014 року, за даними офіційної сторінки Національного банку України у соціальній мережі НБУ ухвалив рішення вийти на міжбанківський ринок з двосторонніми котируваннями на рівні 11,93/12,26 гривень за долар США. Вперше, після довгої перерви — Національний банк України вийшов з пропозицією щодо продажу валюти. Інтервенція НБУ склала 69 мільйонів доларів. А вже 08 серпня 2014 року, як повідомив Національний банк України на своїй сторінці у соціальній мережі «У зв’язку з необхідністю заспокоїти ринок сьогодні Національний банк вдруге за поточний тиждень вийшов на міжбанківський валютний ринок з двосторонніми котируваннями 12,45-12,6грн. за дол. США та здійснив інтервенції з продажу в обсязі 31,45 млн. дол. США, а з купівлі – 35 млн. дол. США. Ринок закрився на рівні 12,4916».

Тобто, виходить, 05.08.2014 р. НБУ продавав іноземну валюту за курсом 12,26 гривень за долар США, а 08.08.2014 р. — купував за курсом 12,45 гривень за долар США.

Адвокат Кравець Р.Ю. звертався із вищезазначеною заявою про кримінальне правопорушення до прокуратури м. Києва кілька разів, проте слідчий відділ даного правоохоронного органу щоразу відмовляв у внесенні відомостей по даній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі відмови оскаржувались у судовому порядку. Проте, слідчі судді також відмовляли у задоволенні скарг адвоката Кравця Р.Ю. І лише після кількох наполегливих спроб скарга щодо невнесення відомостей про вчинення Гонтаревою В.О. протиправних дій до ЄРДР таки була задоволена суддею. Було зобов’язано працівників слідчого відділу прокуратури м. Києва внести такі відомості до ЄРДР. На даний час, здійснюється досудове розслідування прокуратурою м. Києва щодо таких неправомірних дій Головою НБУ.

Юрист Адвокатської компанії «Кравець і партнери»
Я.В. Бабенко

Адвокатская компания Кравец и Партнеры