Під час повномасштабного вторгнення працівники ТЦК та СП неодноразово зловживали своїм становищем та порушували права людей. Народний депутат, член комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко зауважив, що до нього надходить багато звернень від українців та організацій щодо протиправних дій військкоматів.

“Змушений констатувати що намітилась нова тенденція — працівники ТЦК примусово мобілізують працівників, які мають при собі документи, які підтверджують їх бронювання”, — сказав Олександр Федієнко.

За його словами, представники ТЦК аргументують це тим, що дані особи відсутні в системі “Оберіг”, а паперові документи не визнаються.

Мобілізація заброньованих: чому ТЦК не визнає паперові документи

Нардеп та член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявив у розмові з Фокусом, що не бачить підстав для мобілізації заброньованих, якщо ті мають документ, що посвідчує бронювання, та справжність якого не викликає сумнівів.

“Хоча оскільки ми запровадили електронний реєстр “Оберіг”, де має бути інформація про бронювання, то, звичайно, якщо документ є справжнім, то він має бути обов’язково продубльований в системі “Оберіг”. Зараз це робиться дуже швидко, просто, відповідні алгоритми розроблені”, — сказав Федір Веніславський.

Він наголосив, що якщо людина має лише паперовий документ, якого немає в системі “Оберіг”, то в працівників ТЦК можуть виникнути сумніви щодо його справжності. Наразі вся інформація про бронювання повинна бути в “Оберіг”, проте паралельно особа може мати паперовий документ.

Начальник звʼязків з громадськістю Полтавського ТЦК Роман Істомін повідомив Фокусу, що військкомати не займаються бронюванням особи. Тоді як паперові документи щодо цього військовозобовʼязаний громадянин отримує на підприємстві, яке його забронювало.

“У плані бронювання ТЦК та СП виконують за великим рахунком лише роль внесення інформації до бази даних та обліку заброньованих осіб”, — сказав Роман Істомін.

За його словами, людина після отримання документа про бронювання повинна прийти до ТЦК для внесення змін у базу даних.

На запитання, яким чином зʼявляється інформація про бронювання особи в “Резерв+” Істомін зазначив, що ТЦК не займається функціонуванням додатка, проте заявлено, що в “Резерв+” інформація підтягується з бази даних “Оберіг”. Таким чином, якщо в системі “Оберіг” немає інформації про бронювання, то вона не зʼявиться в “Резерв+”.

У пресслужбі Сухопутних військ повідомили, що згідно з законодавством, підприємства, що здійснюють бронювання військовозобовʼязаних, повинні оформити відстрочку у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Тоді як у разі оформлення бронювання через портал “Дія” переведення особи на спеціальний військовий облік засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється автоматично.

Натомість бронювання, оформлені без використання “Дії”, не зʼявляються в реєстрі автоматично. Тому підприємствам потрібно надати ТЦК інформацію про бронювання.

“Без наявності повідомлення про бронювання ТЦК та СП немає підстав для внесення даних про бронювання в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, — йдеться у повідомленні.

ТЦК та СП перевищують свої повноваження

Адвокат, партнер компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець розповів Фокусу, що представники ТЦК та СП можуть примусово мобілізувати людей з бронюванням через те, що відчули “свою повну безкарність” та “щоденно перевищують повноваження”. Так військкомати завдають шкоди не лише національній економіці, але й обороноздатності та власне ТЦК.

“Після того, як особа звернеться до суду, звичайно ця мобілізація буде визнана незаконною, з ТЦК будуть стягнути кошти на правову допомогу. І доки вони не несуть жодної відповідальності за свої дії, на жаль, це буде продовжуватись. Їх повністю покриває й Національна поліція, й Державне бюро розслідувань, які фактично продемонстрував свою повну нездатність і неспроможність працювати”, — заявив Ростислав Кравець.

Він переконаний, що невизнання представниками ТЦК паперових документів про бронювання є протиправним, так військкоми порушують закон. За словами Кравця, ТЦК мають всі повноваження перевірити інформацію про бронювання, якщо та була їм повідомлена. З огляду на те, що вони це не роблять та все одно мобілізують громадян з бронюванням, адвокат вважає, що їх можна притягнути до відповідальності не лише за перевищення повноважень, а в тому числі й за держзраду.

“Передбачена відповідальність у вигляді позбавленої волі строком до 13 років. На жаль, представники ДБР нічого не роблять для того, щоб навести лад в цій галузі”, — пояснив Ростислав Кравець.

Натомість адвокат радить військовозобовʼязаним громадянам, які опинилися в подібній ситуації, відмовлятися від мобілізації, вимагати складання відповідних протоколів у зв’язку з наявністю бронювання і виконання ДБР своїх повноважень.

Нагадаємо, адвокат Олексій Панасенко повідомив, що заброньовані від мобілізації українці можуть виїхати за кордон у відрядження. Важливо, аби поїздка була повʼязана саме з роботою, а не розв’язанням особистих питань.

Раніше повідомлялося, що заявку на бронювання можна подати через “Дію”. На її опрацювання потрібна доба, тоді як повідомлення про результат надійде на електронну пошту та в розділ “Зверніть увагу”.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Чому Печерський суд ухвалив рішення на користь бізнесмена рф на шкоду ЗСУ? Питання в першу чергу до законотворців та АРМА, а також до виконавців закону про санкції. Крім того, важко коментувати рішення, якого не бачив. Адже без цього важко визначити підставу його прийняття», — каже Р. Кравець.

Він підкреслив, що повертати кошти бізнесмену рф навряд чи будуть, бо попереду ще Апеляційній суд, а потім касація. Крім того, бюджет пустий і сплата 65 млн доларів є фактично неможливою.

«Якщо не внести зміни до законодавства, то українцям доведеться сплачувати сотні мільйони доларів за застосування санкцій. Про це навіть говорять суддя Великої палати. Тому варто припинити приймати політичні рішення в сподівання, що якось зійде з рук. Є яскраві приклади, що з рук може не зійти. Треба розібратися чи належним чином відбулася конфіскація активів і хто та як це робив», — зазначає адвокат.

На його думку, не варто всю відповідальність перекладати на суди.

«В українців залишився останній, хоч і примарний шанс отримати хоч якусь справедливість у судах. Однак, щоб суд не ухвалював рішення на користь бізнесменів рф, треба навести лад з законодавством»,-резюмує адвокат.

Збройні сили України заборгували російському бізнесменові 2,6 млрд грн і негайно мають повернути йому гроші, таке рішення ухвалила суддя Печерського суду Світлана Смик, повідомляє «Дзеркало тижня».

«Рішення стосується зняття арешту з 2,6 млрд грн онлайн-казино Pin-UP, які вже передано до АРМА як „російські гроші“ і які вже пішли в бюджет на потреби української армії. На них придбали ОВДП. Тепер гроші треба повертати, а ЗСУ виходить винні росіянам $ 65 млн», — ідеться у статті, опублікованій на сайті видання у вівторок.

У статті зазначено, що Смик не просто зняла арешт, а винесла заборону на його оскарження.

Після оприлюднення інформації в ДБР заявили, що Печерський суд повторно арештував 2,6 млрд. грн. онлайн-казино Pin-Up.

Наразі, ці кошти залишаються в управлінні Національного агентства з виявлення активів АРМА, попри те, що 25 жовтня суд необґрунтовано зняв з них арешт.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Якщо оцінювати поданий до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію в теперішньому вигляді, то він спрямований на знищення незалежності України, підрив ЗСУ і нацбезпеки. Про це в інтерв’ю Фокусу заявив старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Наприклад, за словами адвоката, первинний військовий облік передано на долю безпосередньо місцевих адміністрацій. Їм також надається право бронювання окремих категорій громадян. На думку експерта, це призведе до хаосу та неузгодженості, а передача первинного обліку на місцеві адміністрації може призвести до витоку інформації стосовно призовників, резервістів та взагалі військових в ЗСУ.

Також адвоката не влаштовує порядок здійснення призову, який передається від Генштабу до Міноборони України, яке є, по суті, статистом, і до Кабміну. Це, за словами Ростислава Кравця, фактично “вбиває” Генштаб, адже він втрачає можливість належним чином формувати резерви й це зовсім не стандарти НАТО.

“Але одним з найнегативніших моментів є право звільняти з роботи без попереджень і підстав співробітників СБУ чи Управління держохорони, — каже Ростислав Кравець. — Можемо тільки уявити, як вплине на нацбезпеку можливість звільняти таких людей, які будуть розуміти, що їх від звільнення не врятує, а ні стаж, а ні попередні заслуги”.

Адвокат вважає, що всі, хто розробляв цей законопроєкт мають бути розшукані СБУ та притягнуті до відповідальності за державну зраду. Адже цей законопроєкт, якщо на нього дивитись з державницьких позицій, готувався злочинцями, вважає експерт.

“Навіть якщо подивитись як написав назву нашої держави в пояснювальній записці до законопроєкту Міністр оборони Рустем Умєров, замість “Ї” в слові Україна поставив “Й”, то стає зрозумілим, що документ готували особи, у яких немає мети налагодження військового обліку, — зазначає Ростислав Кравець. — Вони не мають за мету налагодження процедури мобілізації, яка у нас зараз перетворилась на дику мобілізацію і веде до вкрай негативних наслідків”.

Юрист впевнений, що цей законопроєкт не буде прийнятий ні в такому вигляді, ні в будь-якому іншому. Бо будь-який депутат, який проголосує за цей законопроєкт, поставить хрест на своїй політичній кар’єрі. До того ж надалі такий депутат може навіть в майбутньому притягнутий до кримінальної відповідальності.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

Українські студенти денної та дуальної форми навчання мають законну відстрочку від мобілізації. Втім існують прецеденти, коли ТЦК призивають таких осіб на службу попри наявність документів про здобування вищої освіти.

Що робити в подібних випадках, розповів адвокат Ростислав Кравець.

Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував наказ командира Ужгородського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зарахування в штат на посаду кулеметника студента 4 курсу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету денної форми навчання.

Відповідно до матеріалів справи, хлопець надав представникам ТЦК військовий квиток, але вони не зважали на наявність законної відстрочки. Так само командування не розглянуло рапорт про звільнення зі служби. Як уточнив Ростислав Кравець, територіальні центри повинні перевіряти військовозобов’язаних на наявність підстав для незарахування. Якщо таких немає, то відстрочка неможлива.

Студент запевнив, що командування військкомату знало про його статус, водночас у центрі комплектування заперечують, що мали таку інформацію. “В цьому дуже велика проблема. Є питання до самого керівництва і посадових осіб цього центру комплектації, що вони це не перевірили, не дивлячись на те, що ця особа не досягла 27 років”, – уточнив адвокат.

Що робити студентам, які отримали повістки

За словами адвоката, не варто панікувати, адже закон на боці призовника. Спершу треба у письмовій формі подати заяву на відстрочку від мобілізації, додавши копії документів з місця навчання, які підтверджують статус студента. Якщо військкомат відмовиться прийняти заяву, краще направити її офіційним листом з описом на адресу територіального центру комплектування.

Ростислав Кравець рекомендує звертатися до Державного бюро розслідувань, якщо ситуація дійшла до зарахування у штат. Не завадить повідомити Військову службу правопорядку, що представники військкоматі порушили свої посадові обов’язки, мобілізувавши студента.

Пам’ятайте, в Законі “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію” чітко визначено, кого не можуть призвати на військову службу. Серед таких осіб – здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами.

Водночас на заочників відстрочка не поширюється. Також будь-хто із вказаних вище категорій українців може за власним бажанням мобілізуватися.

Pro Гроші

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Здається дивним, але навіть опинившись у тяжких фінансових умовах, багато українців продовжують брати кредити, оскільки іншого виходу для себе не бачать. Ситуація, в якій опинилася 65-річна мешканка селища Солотвино Закарпатської області, є типовою для багатьох людей похилого віку. Щоб мати можливість придбати на зиму дрова, самотня жінка змушена була оформити кредит в одному з банків, оскільки субсидія не компенсувала навіть половини всієї вартості. Наразі пенсіонерці надходять звінки з вимогою повернути борг.

Пані Марія (прізвище просить не називати) отримує мінімальну пенсію. Щоб прогодуватися, перепродувала офіційно дозволені товари у сусідній Румунії, яка межує із селищем через річку Тиса. Але зараз у пенсіонерки погіршилося здоров’я, тому живе лише на пенсію, з якої більшу частину відраховує банку. Нашому виданню Марія зізналася, що вона не має іншого виходу, окрім як знову брати кредит.

«Дрова у нас коштують дорого, незважаючи на те, що довкола ліс. Одна машина – 12 тис. грн, а файна – 13-14 тис. грн. Плюс треба заплатити водію за доставку. Субсидія компенсує лише 5 тис. грн. Я зверталася до місцевої адміністрації з проханням якось допомогти, але мені повідомили, мовляв, нічого, потерпите. А що мені залишається робити? Не вмирати ж? Тому я три роки поспіль змушена брати кредити. Цього року також візьму», – розповіла пенсіонерка. Щомісяця з пенсії жінки вираховують 1-1,5 тис. грн на виплату кредиту та відсотків.

Історія пані Марії знайшла відображення у петиції, яку у серпні опублікував мешканець Київщини Іван Леончук. Його вразила історія самотньої закарпатки. Справа в тому, що Івана разом з його дружиною пенсіонерка прихистила у себе на початку війни, причому зробила це безкоштовно. Якось молодик побачив, що жінка плаче. З’ясувалося, що їй зателефонували з банку з вимогою сплачувати кредит, при тому, що багато банків на початку весни зробили українцям кредитні канікули на два-три місяці, під час яких не нараховували відсотки. Щоб привернути увагу влади до проблеми пенсіонерів, Іван записав відео, де коротко розповів про історію Марії. Відео набрало понад 300 тисяч переглядів. У коментарях частина користувачів повідомила, що зіткнулися зі схожою ситуацією.

«Синку, ти дивуєшся. Ми пенсіонери живемо на шахті і купуємо вугілля по 4-5 тисяч грн за тонну, а потрібно щонайменше шість тонн. Також беремо кредити щороку», – написала Надія Камінська. Інша користувачка інтернету Тетяна Хімич розповіла, що брала гроші, аби мати можливість купити продукти дітям та онукам.

«Роботи немає, а їсти треба. От і кредити брала щоб купити їжу, бо з доходів – лише моя пенсія у 4,2 тис. грн», – зазначила жінка.

Ситуація загострюється

Для багатьох позичальників актуальним залишається питання нарахування відсотків. На сайті електронних петицій можна зустріти чимало звернень до президента України з проханням вплинути на ситуацію. Юрист Світлана Саража вважає, що питання необхідно вирішувати на законодавчому рівні, оскільки ситуація в Україні у зв’язку з війною є форс-мажором, про що наприкінці лютого заявляли і в Торгово-промисловій палаті України.

«Ніхто з банків не буде за власним бажанням оголошувати кредитні канікули, щоб не нашкодити собі. Якщо тільки їх не зобов’яже до цього Нацбанк і це якимось чином не виллється в законодавчі ініціативи», – розповіла вона «Пенсійному кур’єру».

В той же час було б неправдою стверджувати, що уряд не вживає кроків щодо пом’якшення ситуації із позичальниками. Вживає, але цих заходів замало. Окрім вже згаданого закону про заборону нараховувати пені та штрафи, ініційовано законопроект 7441-1 про прощення або заморожування виплати кредитів на транспорт та нерухомість через війну. Але поки що його лише взято Верховною Радою за основу. Крім того, ухвалено закон, який тимчасово забороняє банкам, небанківським установам та колекторам стягувати з військовослужбовців прострочені борги.

Втім, усе це не є системними заходами в умовах високого рівня безробіття. За даними Міжнародної організації з міграції ООН, більше половини опитаних українців, які мали роботу до війни, змушені шукати нову. Додамо, що кожен п’ятий із переселенців повідомляє про відсутність джерела доходів. Особливо важка ситуація склалася у регіонах, де ведуться бойові дії, і де люди змушені просто виживати. Проте громадянам продовжують дзвонити банки та колектори та вимагати сплачувати кредити.

Боргова яма

Особливо загрозлива ситуація склалася навколо діяльності МФО. Ці організації надають доступні мікрокредити «до зарплати» з річною ставкою 400%-1 500%. При цьому умови виписані таким чином, що сплатити кредит боржнику буває непросто навіть за наявності відповідних коштів. Часто позичальникам видає кредити приватна особа, яку складно потім притягнути до відповідальності.
На думку старшого партнера АТ «Кравець і партнери» Ростислава Кравця, бізнес із мікрокредитуванням більш прибутковий, аніж навіть наркотики та торгівля зброєю. Особливо в Україні, де, за його словами, повністю розвалено систему захисту прав споживачів та фінансового захисту позичальників. В той же час МФО навіть у разі несплати боржників завжди будуть у виграші.

«Якщо один позичальник для сплати боргів продасть квартиру, то він перекриє тисячу інших, які не платять», – пояснив нашим журналістам адвокат.

Ще одна проблема – колектори. Починаючи з липня минулого року, діяльність колекторів регулює закон №1349-IX. Операторам колекторських фірм заборонено дзвонити позичальникам ввечері та у вихідні дні. Але, по-перше, з початком війни регулятор менше став приділяти уваги порушенням з боку колекторів, а по-друге, закон має протилежну дію.

«В Україні існує кримінальна відповідальність за вимагання та за примус до виконання цивільно-правових зобов’язань. Так от, завдяки «закону про колекторів», ці статті стали мертвими. Щодо закону «Про захист прав споживачів», то з нього виключили всі норми законодавства щодо споживчого кредитування, які перенесли до закону «Про споживче кредитування», по дорозі втративши санкції щодо кредиторів за обмани, маніпуляції, зловживання», – пояснив Ростислав Кравець.

Крім того, каже адвокат, під дію закону не підпадають кредити у сумі меншій за заробітну плату (6,5 тис. грн) та кредити, які видаються на місяць. А цим сьогодні й займаються МФО.

Таким чином, в Україні збільшується кількість громадян, які не здатні повертати кредити і змушені занурюватися в борги ще більше, аби мати можливість хоча б сплачувати відсотки. При цьому компанії, які займаються кредитуванням, одержують надприбутки, що в умовах війни виглядає як фінансове мародерство. І, на жаль, такий грабіжницький підхід відбувається сьогодні і в інших сферах.

В той же час чимало українців починають задаватися питанням, а що далі? Невже після завершення війни влада буде продовжувати скрізь очі дивитися на проблему права й соціального захисту? Поза сумнівом, держава перебуває у важкому становищі і повністю залежить від міжнародної допомоги. Але це не привід ігнорувати можливість системних соціальних перетворень. Слід пам’ятати, що саме громадяни є головним ресурсом держави. Саме від мотивації народу залежить обороноздатність та відродження країни. І той факт, що соціальне питання загалом продовжує сьогодні ігноруватися, говорить багато про що.

Пенсійний кур’єр

АО «Кравец и Партнеры»

Таку думку в НАШому ефірі висловив адвокат Ростислав Кравець.

Він зазначив, що те, що особа виражає свою думку російською, татарською, англійською та будь-якою іншою – не є приводом її переслідування.

“Є в нас особи з дуже радикальними поглядами на мову, й інші особи використовують ці радикальні погляди, то це вже питання до них. На жаль, наші правоохоронні органи дуже погано працюють”, – наголосив  Кравець.

Зокрема адвокат додав, що саме мовний омбудсмен має взяти під посилений особистий контроль врегулювання мовного питання в Україні.

“У першу чергу, той самий мовний омбудсмен цим займатися й взяти собі на контроль ситуації з цькуванням осіб, які розмовляють російською мовою, для яких російська мова рідна”.

Також він додав, що Володимир Зеленський має виступити арбітром та врегулювати мовне питання, тому що він Президент усього українського народу, а не виключно тих осіб, які розмовляють українською мовою.

Як НАШ повідомляв раніше, професор університету ім. Драгоманова Євгенія Більченко заявила, що поділ громадян України за мовою, політичними поглядами, світоглядними орієнтаціями та культурними ідентичностями є антиконституційним.

НАШ

АО «Кравец и Партнеры»

Порядок купівлі-продажу товарів в Інтернет мережі регулюється Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція – відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру.

Частина 1 ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» визначає: права та обов’язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів».

Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов’язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

В свою чергу Закон України «Про захист прав споживачів» надає визначення понять:

• договір, укладений на відстані – договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку;
• засоби дистанційного зв’язку – телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані;
• договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, – договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця.

Розглянемо основні моменти, на які слід звертати увагу споживачам при онлайн-шопінгу.

1. Наявність інформації про продавця товарів.

Досить часто виникають ситуації, коли обираючи товар в інтернет-магазині ми бачимо лише назву сайту та контакти продавця, а саме: номер телефону та електронну пошту. Відсутність чіткої вказівки про особу продавця повинно насторожити покупця, оскільки така поведінка є недобросовісною.

Законодавство зобов’язує продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг у електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення: забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця;

адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;

ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи – підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;

відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню; щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, – інформація про вартість доставки;

інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню

Наявність такої інформації про продавця дозволяє чітко ідентифікувати особу, до якої необхідно звертатися у разі виникнення конфліктних ситуацій або необхідності повернення (обміну) придбаних товарів.

2. Інформація про товар та виробника.

Перед укладенням договору дистанційно, споживач має право на отримання наступної інформації:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів»).

До основних характеристик товару відносять: найменування та місцезнаходження виробника, назва, об’єм, комплектність, розмір, вага, порядок використання, наявність чи відсутність шкідливих для здоров’я речовин тощо.

Дана інформація повинна розміщуватися на сайті інтернет-магазину, проте, якщо вона відсутня – покупець має право уточнити всю цю інформацію перед оформленням замовлення.

3. Порядок оформлення покупок.

Придбання товарів у мережі Інтернет оформлюється електронним правочином – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі – «ЦК України») визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, істотними умовами електронного правочину при придбанні товару в інтернет-магазині є предмет договору та ціна. Предмет договору – це товар, який продавець зобов’язується передати покупцю, а ціна – вартість, яку повинен сплатити покупець за визначений товар. Договір буде вважатися укладеним лише за наявності згоди по цим двом істотним умовам між сторонам.

Після оформлення замовлення (прийняття пропозиції), споживач повинен отримати підтвердження від продавця.

Частина 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

4. Обмін та повернення товару.

Факт надання інформації про найменування продавця, товар, умови договору, про які йшлося вище, повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

Частина 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює: споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

При цьому, підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв’язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг., споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.

У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.

Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам частини третьої цієї статті, строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить дев’яносто днів з моменту одержання такої інформації, або у разі продажу матеріальних речей – з моменту одержання товару або першої поставки товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, споживач має право розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту одержання виправленого підтвердження.

Що стосується обміну товару, то тут продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. Такий обмін може бути проведено якщо:

1) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;

2) має таку ж або кращу якість;

3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору.

Також варто наголосити, що не за всі товари можна повернути кошти чи обміняти їх на інші. Споживач повинен пам’ятати, що Додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» від 19 березня 1994 р. №172 затверджено Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). До таких товарів, зокрема, належать:

• Продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни.
• Непродовольчі товари:

парфюмерно-косметичні вироби

пір’яно-пухові вироби

дитячі іграшки м’які

дитячі іграшки гумові надувні

зубні щітки

розчіски, гребенці та щітки масажні

рукавички

тканини

білизна натільна

білизна постільна

панчішно-шкарпеткові вироби

товари в аерозольній упаковці

друковані видання

визначений покупцем (замовником)

вироби з натурального та штучного волосся (перуки)

товари для немовлят (пелюшки,  соски,  пляшечки для годування

тощо)

інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо)

ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Повний перелік товарів можна знайти у вищезазначеному Додатку №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172.

5. Порядок розрахунків.

Дане питання регулюється ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію».

Закон зазначає, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти електронний договір (оферту), протягом строку для відповіді не здійснила оплату відповідно до зазначених у пропозиції умов, така пропозиція вважається неприйнятою.

Тут варто відзначити: якщо Ви не довіряєте певному інтернет-магазину з причин відсутності інформації про продавця, недостатньої відомості сайту, то краще оплату проводити після отримання товару. Також, варто зберігати докази оплати за товар.

6. Способи захисту прав споживача.

Дані способи різняться залежно від характеру порушення прав.

Так, якщо мало місце шахрайські дії, наприклад, споживач оплатив товар, але не отримав його і гроші повернуто теж не було, можна звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.

Також, можна звернутися із відповідною заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

В той же час, більш дієвим методом, на думку автора, є звернення з вимогою про усунення порушень до продавця, а в разі – не усунення таких порушень з його боку – з позовом до суду. Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити: обираючи покупки у сфері електронної комерції, завжди перевіряйте повноту інформації як про продавця (виробника) так і про сам товар, чим більшою і повнішою є дана інформація, тим захищенішим є споживач, і тим менша вірогідність натрапити на недобросовісного продавця.

Яна Бабенко, адвокат

Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери» для Юрист&Закон

АО «Кравец и Партнеры»

Про те, як правильно витрачати аліменти та про можливості платника і права батьків дитини нам розповіла адвокат Адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Карина Василевська:

Дане питання є досить актуальним на сьогоднішній день.

Сімейний кодекс України чітко передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю відповідної дитини, а також й те, що саме той з батьків, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Чітке визначення відсутнє

Однак, чинне законодавство не надає змістовного визначення поняттю «аліменти». Аналізуючи Сімейний кодекс України, стає зрозумілим, що під поняттям «аліменти» законодавцем закріплено «утримання дитини».

Та «утримання дитини» вже може трактуватись, так би мовити – на власний розсуд з урахуванням фінансових можливостей та розміру аліментів сплачених на дитини відповідного віку.

На даному прикладі: частина грошових коштів отриманих матір’ю на дитину витрачена на оплату комунальних послуг житла, де проживає дитина.

Чи вбачається в цьому порушення цільового призначення аліментів на утримання дитини?

Можна довго говорити про те, що витрачення частини аліментів на комунальні послуги – це забезпечення реалізації права дитини на належні та комфортні умови проживання, а з іншого боку стверджувати, що таки оплата комунальних послуг чи їх частини за рахунок аліментів – це грошові кошти, що витрачені не на утримання дитини. Кожна позиція має право на увагу і в тій чи іншій мірі є спірною, саме тому це питання потребує роз’яснення з боку законодавця.

Однак, якщо розглядати це питання точки зору чинного законодавства, то відповідь буде однозначно – ні, порушення в такому частковому витраченні аліментів (за умови забезпечення базових потреб дитини) не вбачається, адже законодавцем не закріплено та не визначено жодного вичерпного переліку «цільового призначення аліментів».

Щодо контролю за цільовим витрачанням аліментів

В липні 2018 року частину 1 ст. 186 Сімейного кодексу України було доповнено та викладено в наступній редакції: «Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.»

Згідно п. 2 Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину вбачається, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів.

П. 4 Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину (далі — Порядок) передбачає, що підставою для проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів є заява платника аліментів, подана до районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання одержувача аліментів або до відповідної служби у справах дітей.

Для підтвердження сплати аліментів разом із заявою платник аліментів обов’язково подає розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців, виданий відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, а також відомості про місце проживання отримувача аліментів.

Таким чином, платник аліментів дійсно може звернутись із заявою до органу опіки та піклування з метою ініціювання проведення ним інспекційного відвідування одержувача аліментів.

Як платнику аліментів подати заяву на перевірку: покрокова інструкція

Тобто, платнику необхідно:

1. Підготувати відповідну заяву на проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів;
2. отримати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за останні 12 місяців (це є обов’язковою умовою);
3. зазначити відомості про місце проживання отримувача аліментів;
4. звернутись із відповідною заявою на проведення інспекційного відвідування одержувача аліментів до органів опіки та піклування.

У випадку, якщо аліменти на дитину сплачується за домовленістю між сторонами, платник аліментів замість розрахунку заборгованості надає копій документів, що підтверджують сплату останнім аліментів та їх розміру.

Звертаю увагу, що наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів.

Коли відбувається перевірка

Інспекційне відвідування одержувача аліментів проводиться впродовж 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів.

Одержувача аліментів обов’язково повідомляють про проведення інспекційного відвідування шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту.

Окрім цього, одержувач аліментів у рекомендованому листі попереджається, що у випадку створення перешкод у проведенні інспекційної перевірки, останній буде притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до статті 188⁵⁰ Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( від 850 гривень до 1700 гривень).

День інспекційної перевірки

У ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину:

1. Розмір аліментів не перевищує розмір двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. В даному випадку органом опіки та піклування оцінюється рівень забезпечення базових потреб дитини, а саме: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку (п. 9 Порядку).
2. Розмір аліментів вищий двох прожиткових мінімумів: підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім’я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо (п. 10 Порядку).

Отримувачам аліментів на замітку необхідно бути обізнаним щодо п. 14 Порядку, який передбачає, що чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності.

У разі волевиявлення одержувача аліментів надати пояснення щодо використання аліментів, останній має право викласти їх в письмовому вигляді і вони повинні бути долучені до висновку, що складений за результатом проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, на одержувача аліментів не покладається обов’язок збирання та зберігання чеків та будь-який інших доказів цільового використання аліментів, окрім як здійснення фактичного належного утримання та забезпечення інтересів дитини.

За фактом проведення інспекційного відвідування складається відповідний висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину, копії якого надсилаються рекомендованими листами платнику та одержувачу аліментів.

У випадку, якщо відповідний висновок Вами так і не було отримано, Ви можете реалізувати своє право та звернутись за його отриманням у службу по правах дітей.

Якщо в отриманому висновку всже ж таки буде встановлено, що одержувач аліментів витрачав кошти не за їх цільовим призначенням, платник аліментів має право скористатись можливістю звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Резюме: практичні поради

Отже, законодавством не встановлено чітких меж щодо цільового використання аліментів на утримання дитини. Мати витрачає частину грошових коштів на оплату комунальних послух помешкання, де безпосередньо проживає дитина, що не може бути розцінено як нецільове використання (принаймні до того часу, поки не буде надано певні роз’яснення з даного питання чи внесені зміни в чинне законодавство). Аліменти є власністю дитини, твердження платника аліментів є спробою залякування та маніпулювання. Лише у випадку встановлення органом опіки та піклування у відповідному висновку, складеному за результатом інспекційного відвідування факту нецільового використання, чоловік має право звернутись до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Щодо можливості відсудити дитину, то тут останній має звернутись до суду із позовом про визначення місця проживання дитини з батьком або позбавлення матері батьківських прав довести, а не надати виключно припущення використання аліментів на утримання дитини не за цільовим призначення, самого припущення витрачення частини аліментів на оплату комунальних послуг буде замало для визнання такого позову аргументованим, щоб його задовольнити та розлучити дитину з матір’ю.

ЗамПоліт

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Таку думку висловив юрист Ростислав Кравець на прес-конференції, передав кореспондент АСН.

«90% злочинів у кримінальних злочинах, економічних — не важливо — розкриваються в зв’язку з угодою зі слідством», — зазначив експерт. За його словами, на практиці людини садять в СІЗО, тримають там рік під будь-якими приводами, після чого він зізнається у всіх інкримінованих злочинах, які навіть не здійснював.

«Потім його відпускаю і все. Ось так у нас працює правоохоронна система останні три роки», — додав юрист. При цьому він додав, що в разі, коли закінчується термін досудового розслідування відносно підозрюваного, справа не передається до суду, необхідно притягати до відповідальності прокурора, слідчого, які відкривали провадження і проводили слідчі дії.

Нагадаємо, згідно з «поправкою Лозового», з 15 березня морги не зможуть брати трупи без спеціальної постанови суду. До винесення цієї постанови тіла померлих будуть кілька діб перебувати вдома.

АСН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры