Відповідна угода підписана 29 січня, а звіт у Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікований 6 лютого 2025 року. Ім’я покупця не вказується. 

Із попередньої декларації банкірки видно, що у селі Кожухівка вона мала ділянку на 1193 кв. м і садовий будиночок на 87,7 кв. м. Їхня ціна не вказувалась.

Згідно з декларацією пані Катерини за 2023 рік (нова поки не публікувалась), з нерухомості у її власності ще мають лишатися:

50% квартири в Києві на 99,5 кв. м, придбаної в листопаді 2009 року, заявленої за ціною 220,8 тис. грн;
гараж у Києві на 19,8 кв. м за 24,6 тис. грн;
земельна ділянка на 1505 кв. м в селі Мархалівка Київської області (Фастівський район) за 114,8 тис. грн.

У цьому ж селі Мархалівка є житловий будинок на 299,1 кв. м, але він вказаний як недобудований об’єкт з травня 2007 року.

Крім того, працівниця НБУ заявляла НАЗК п’ять пар ювелірних виробів, всі – годинники на загальну вказану суму 803 тис. грн (Antoine Preziuso, OMEGA, Chopard, Ulysse Nardin, HYSEK). А також накопичення в корпоративному пенсійному фонді Нацбанку на загальну суму 1,6 млн грн і $ 2,7 тис. на рахунку в ПриватБанку. Та ще готівкові заощадження в інвалюті – на €15 тис. і на $ 8 тис.

Згідно з чинним законодавством, можливе стягнення більшості з цих активів, зазначають юристи. Зокрема і пенсійних накопичень, які за чинним законодавством вважаються депозитом.

“Судові виконавці можуть виділити частку боржника у нерухомості та її продати, навіть за умови часткового володіння. Якщо боржнику належить 50%, скажімо, квартири, то продається все житло та стягується половина виручених коштів, а решта лишається іншому співвласнику/співвласникам. Якщо казати про банківські рахунки, то дозволяється стягувати усі суми (до покриття всієї суми боргу), у тому числі накопичення в корпоративному Пенсійному фонду Нацбанку – це такий самий депозит, як і інші. Те саме стосується й готівкових коштів, які є в декларації, хоча пані Рожкова може заявити, що вже витратила ці гроші, й фактично уникнути їх стягнення. Також виконавці можуть витребувати ювелірні вироби, якщо боржник не заявить про їх втрату”, – уточнив OBOZ.UA процедурні моменти старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

А також пояснив, що, згідно з чинним законодавством, є невеликий перелік особистих речей, які судові виконавці мають лишити боржнику після розпродажу його майна. В ньому предмети особистого вжитку, деякі меблі, холодильник і телевізор (по одному на родину), лікарські засоби, предмети для реабілітації та для виконання релігійних культів і обрядів тощо.

“Якщо ювелірні вироби є в наявності та не будуть заявлені, як, скажімо, предмет для виконання релігійних культів і обрядів чи як інший виняток, то виконавці мають право їх вилучити та продати для погашення заборгованості”, – пояснив Кравець.

При цьому виконавці мають право регулярно стягувати 20% зарплатні Катерини Рожкової (в готівковій чи безготівковій формі), яка дотепер працює у Національному банку. OBOZ.UA ще в січні скеровував до НБУ запит щодо цих виплат і співпраці із виконавчою службою щодо виконання рішення суду з вищезгаданим провадженням 72392283. Та Нацбанк донині ухиляється від відповіді за запитом.

Джерело: obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸п.2 ст.1 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n7

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Мазепу підозрюють у махінаціях із землями водного фонду. Зокрема, за версією слідства, внаслідок махінацій було незаконно відчужено території Київської ГЕС між селами Хотянівка та Лебедівка Вишгородського району, на яких компанія Мазепи збудувала котеджне містечко Goodlife Park.  

Обшуки минулого тижня відбувалися у компанії Concorde Capital і, за даними джерела “СТРАНИ”, у інвесторів Goodlife Park. 

Під кінець тижня силовики навідалися в ще одне котеджне містечко, розташоване неподалік Goodlife Park, – “Балатон” у Нових Петрівцях під Вишгородом. Там також були затримання, які дозволяють зрозуміти, хто ще потрапляє до кола підозрюваних у цій гучній справі.

Причому не виключено, що найближчим часом він ще більше розшириться. Адже землі водного фонду, на яких звели Goodlife Park, насправді вже досить щільно забудовані. І котеджний бум біля Київського моря продовжується.

“Країна” розбиралася в подробицях цієї справи.

Схема зі студентами та котеджний бум на греблі

Ми вже повідомляли подробиці затримання Ігоря Мазепи та першого судового засідання у його справі.

19 січня на сайті Нацполіції з’явилася інформація, яка проливає світло на те, що відбувається. Як повідомили в Нацполіції, Мазепу підозрюють у створенні організованого злочинного угруповання, до якого входило “більше двох десятків осіб, у кожного з яких була своя чітко визначена роль”.

За версією слідства (воно триває з листопада минулого року, 8 осіб вже отримали підозри), учасники групи провернули махінацію із землею водного фонду та незаконно заволоділи територією лівобережної захисної дамби каскаду Київських ГЕС та ГАЕС. У результаті понад 7 гектарів землі між селами Хотянівка та Лебедівка перейшли з державної власності до приватної. Спочатку ділянки безкоштовно виділили приватним особам, нібито для ведення садового господарства. Більшість із “садівників” — студенти столичних навчальних закладів, яким, як стверджує слідство, “зробили цікаву пропозицію” люди Мазепи: попросили оформити він ділянки за певну плату. І ті “через складне матеріальне становище” погодилися.

Надалі “садові ділянки” було за документами перепродано забудовникам, і там почали зводити котеджні містечка. Причому, як зазначають у Нацполіції, щоб прискорити оформлення будівельної документації, котеджі видавали за старі споруди, зведені “господарським способом” ще 1991 року. Тобто за дачний самобуд, який потрібно легалізувати.

Зазначимо, що землі вздовж Київського водосховища сьогодні міцно забудовані. Окрім Goodlife Park, там знаходиться готельний комплекс Shelest із більш ніж 40 котеджами на 8 гектарах, до якого теж має відношення Мазепа. Ще в комплекс входить 4 гектари прибережної зони, є ліс, ресторан, басейн та SPA.

У проект пропонують вкластися інвесторам.

“Ми зводимо 41 великий будинок, які складаються з 88 юнітів. Кожен юніт – це 75 квадратів зі спальнею, дитячою та ванною кімнатами, вітальнею-кухнею, терасою та зоною-гриль. Ви купуєте та отримуєте у власність земельну ділянку та юніт з ремонтом та меблями. Як використовувати нерухомість, вирішуєте ви: як особисту заміську дачу або ж під короткострокову оренду. Shelest бере на себе всі зобов’язання, пов’язані з управлінням та залученням гостей. Прибутковість проекту – 9% річних. Але спочатку потрібно вкласти 200 тисяч доларів”, – говорить реклама проекту.

Інвесторам обіцяють виплачувати від 640 тисяч гривень першого року. 

Цікаво, що у справі Мазепи фігурує лише котеджне містечко Goodlife Park, а Shelest спокійно працює – принаймні поки що.

Сусідить з цими комплексами ще одне котеджне містечко преміум-класу — Riviera Village, де ціни на нерухомість стартують з 13 млн. гривень і доходять до 61 млн. Це містечко активно розширюється, крім вже заселеної частини зводяться нові черги.

Але повернемося до цього проекту та його власників трохи пізніше. Як і ще до одного котеджного містечка біля Київського моря Golden Fish, яке може мати безпосереднє відношення до справи Мазепи.

Пішли містечками

Що стосується справи Мазепи, то, як повідомила Нацполіція, 18 січня було затримано самого інвестбанку: його взяли на прикордонному пункті при спробі виїхати з країни. Також затримали брата Мазепи та “ще двох спільників”. Їх підозрюють одразу за декількома статтями КК, які можуть потягнути на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Втім, це був лише початок. 19 січня ГБР нагрянуло в ще одне котеджне містечко – “Балатон”. Він знаходиться неподалік Goodlife Park, в селі Нові Петрівці під Вишгородом.

На відміну від Goodlife Park, у “Балатоні” немає прибережної зони, та й до земель водного фонду його територію можна зарахувати досить умовно – навколо одні болота.

Але правоохоронців зацікавили не вони. Силовики нагрянули з обшуком до мешканця котеджного містечка “Балатон” Максима Прищепчука. Того ж дня на евакуаторі відвезли два його авто, що потрапили під арешт: Nissan Qashqai та нову Tesla.

Максим свого часу був довіреною особою Віталія Ясана. Раніше той очолював управління Держгеокадарстру в Житомирській області, де потрапив у скандал із виділенням земельних ділянок для ветеранів АТО (ті скаржилися, що не могли отримати належні їм за законом наділи по 2 гектари).

Також Ясан перевірив ту саму схему зі студентами, в якій підозрюють Мазепу: роздав сорока двом львівським студентам по 2 гектари землі у Володарськ-Волинському районі на Житомирщині. У результаті під тиском активістів та атошників Ясана зняли з посади. Після чого той зайнявся бізнесом.

За даними Charity Project, Ясан вважається співвласником обслуговуючого кооперативу “Балатон Вілідж”, а також розташованого на території котеджного містечка кінно-спортивного клубу. Крім того, його зареєстровано як засновника обслуговуючого кооперативу “Садове товариство Голден Фіш”. Golden Fish – це ще одне котеджне містечко на греблі Київського водосховища.

Згідно з Charity Project, керівником та підписантом “садового товариства” є Максим Прищепчук, до якого і прийшли з обшуками правоохоронці.

До слова, за адресою цього “садового товариства” зареєстровано більше сотні структур, у тому числі релігійна громада пророка Іллі, ОСББ співвласників багатоповерхівки “Перспектива Лебедівка”, навчальний заклад “Клевер Кідс Рів’єра Вілас”, розташований на території однойменного котеджного містечка на тій самій дамі , садові кооперативи “Рублівка” та “Лебедине-2” та ін.

Сам Ясан ще до війни виїхав за кордон. Щодо Прищепчука, то, як розповіло нам джерело з його оточення, раніше він проходив у справі Ясана як свідок.

“У нього вже був обшук, тоді знайшли 10 тисяч доларів, які потім “загубилися”. І його дали спокій. Але, очевидно, ненадовго”, — каже наше джерело.

Як розповів “Країні” один із місцевих бізнесменів, які працюють у сфері нерухомості, звільнившись із житомирського Держгеокадастру, Ясан “зберіг добрі зв’язки на найвищому рівні – в центральному апараті відомства”. І це нібито дозволяло йому й надалі успішно вирішувати питання із землею. А як винагороду він просив у забудовників частку у бізнесі.

Не виключено, що Ясан проходить і у справі виділення землі під Goodlife Park.

“Переділ власності”

Як каже експерт з держуправління та містобудування Національної академії державного управління Віктор Гліба, на захисних землях Київської дамби будувати капітальні житлові приміщення справді не можна. Але останніми роками це правило масово порушувалося, і в результаті прибережна зона вже порядно забудована.

При цьому він називає Мазепу “інструментом”, а насправді інтерес до дорогої нерухомості “біля моря” свого часу виявляли представники влади та її оточення.

Тобто, якщо почнуть копати у земельних справах, коло “скандальних забудовників дамби” може розширитися.

Чому поки що “взяли тільки Мазепу”? Гліба пов’язує це зі спробою однієї з компаній, яку вважають за інвестбанкір, будувати новий об’єкт на Оболоні, на території в межах газопроводу високого тиску, що нібито стало останньою краплею.

“На греблі екологи всіх мастей та голови райдержадміністрацій усі проекти пропускали, а тепер раптом схаменулися, бо йдеться про об’єкт стратегічного значення”, – говорить Гліба.

Йдеться про землю поряд із затокою Собаче гирло, доля якої довго вирішувалася в судах. Але у 2020 році Окружний адмінсуд Києва дозволив ТОВ “Дженерейшн” будівництво житлово-адміністративного комплексу. Власниками цієї компанії на той момент були Ілля Страх та ТОВ “Конкорд Консалтинг”, кінцевим бенефіціаром якої через кіпрську “Авалію Інвестмент Лімітед” був Ігор Мазепа.

Ще одна версія, чому взяли в обіг Мазепу, спроба переділу сфер впливу на ринку елітної нерухомості. Ніби частку в деяких котеджних містечках хочуть отримати люди з оточення Зеленського. Як заявило джерело “Країни”, цією темою, зокрема, цікавиться Давид Арахамія.

“Ситуація із забудовою дамби дуже серйозна. Суд цілком може ухвалити рішення про знесення всіх незаконних споруд у природоохоронній зоні. А власників котеджів пошлють вимагати компенсації у продавців. Але для цього потрібне політичне рішення, і я сумніваюся, що воно буде. Швидше за все, почнеться”. шантаж власників котеджних містечок із проханнями поділитися бізнесом чи відкупитися”, – підсумував голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Водночас у політичних колах популярніша інша версія – про те, що кримінальна справа проти Мазепи – це ще один “дзвіночок” іншому бізнесменові – Томашу Фіалі, власнику інвесткомпанії “Драгон Капітал” та медіамагнату (володіє виданнями “Українська правда” та NV ). Як ми вже писали, ще з грудня ходять чутки, що проти Фіали можуть запровадити санкції РНБО за те, що він є власником компанії, яка, за даними ЗМІ, продовжує вести бізнес у Криму (сам Фіала це заперечує). Мазепа бизок до Фіали.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

На жаль, Україна вже багато років залишається не привабливою для іноземних інвесторів, причиною чого стабільно залишається недовіра до судової системи (читайте: корупція та панібратство, кумівство в системі).

Щоразу при зміні влади кожен новий президент чи то партія обіцяють покласти край корупції та зробити суд дійсно незалежною гілкою влади. Втім за усі 32 роки Незалежності України, обіцянки так і залишилися обіцянками. Судова реформа Петра Порошенка по своїй суті звелася до зміни назв судів і табличок на таких судах. Вона звісно ознаменувалася і приходом деяких нових суддів, однак суттєвої зміни кадри не зазнали (хіба що переміщення суддів від одного суду до іншого).

Передвиборчі обіцянки Володимира Зеленського не були виключенням. Серед них:

1. Судова гілка влади повинна стати Владою, а не прислужником у Президента, уряду, парламенту, місцевої влади. Ми повернемо довіру і повагу до суду.

2. Не боротьба з корупцією, а перемога над нею.

За чотири роки президентства Володимиру Зеленському поки що виконати дані обіцянки не вдалося. Єдиними змінами, принесеними у систему правосуддя наразі стала ліквідація Окружного адміністративного суду м. Києва. Однак, перезавантаження судової гілки влади не відбулося, що, як наслідок, на фоні повномасштабної російсько-української війни та зміщення векторів уваги, лише посилило відчуття суддівської безкарності та вседозволеності.

Підтвердженням вищевказаного стало затримання у травні 2023 року на отриманні хабаря в три мільйони доларів Голови Верховного суду Всеволода Князєва за прийняте на користь бізнесмена-олігарха Костянтина Жеваго рішення.

Таку інформацію як медіа, так і громадянське суспільство і міжнародні партнери сприйняли неоднозначно: з одного боку, це просто удар “нижче поясу” по і без того не бездоганній репутації судової гілки влади. З іншого боку, ситуація з затриманням Всеволода Князєва оцінюється позитивно, адже як ніщо яскраво свідчить, що Україна готова до боротьби з корупцією на найвищому державному рівні, і навіть очільник однієї з незалежних гілок влади не є виключенням.

Чи стало затримання Голови Верховного Суду “холодним душем” для інших суддів, чи стали вони все ж свідомими за наслідки своїх не зовсім справедливих рішень та дійсно незалежними? Чи спостерігається тенденція до законних та прогнозованих судових рішень, прийнятих у відповідності до усталених висновків Верховного Суду щодо застосування норми права? Чи готова Україна з розпростертими обіймами зустрічати інвесторів?

Недаремно прозорість судової системи є одним з факторів, що визначає інвестиційну привабливість країни, адже лише у випадку здійснення правосуддя незалежними та кваліфікованими суддями, сторони можуть розраховувати на прогнозоване та справедливе судове рішення, тобто на законний захист власного бізнесу, власності та інвестицій від неправомірних посягань.

Вочевидь, для бізнесу та інвестицій саме це і є ключовим показником – прогнозованість судового рішення. Адже на відміну від цивільного процесу, за господарським процесом, в який у випадку спорів вступають юридичні особи, судитися – це не дешеве задоволення (починаючи вже з розміру сплаченого судового збору та закінчуючи вартістю послуг кваліфікованих адвокатів і збором доказової бази).

А тому, перш ніж наважитися на інвестування у бізнес, придбання власності, а в подальшому, і на можливі немалі витрати у випадку виникнення якогось спору, важливо розуміти, чи зможе інвестор захисти свої вкладення в судовому порядку, чи це лише призведе для нього до додаткових витрат без будь-якої передбачуваності щодо можливого результату спорів.

За більш як двадцятирічну адвокатську кар’єру та досвід представництва інтересів клієнтів (як фізичних, так і юридичних осіб) в усіх судових інстанціях мені пощастило наочно спостерігати за усіма реформами та змінами.

Хоч як би мені не хотілося сказати інше, на жаль, ні війна, ні затримання Всеволода Князєва не призвели до змін в судовій системі, а усі судові реформи та процесуальні зміни, наскільки б не були вони позитивні, розбиваються об людський фактор, а саме – безпосередній склад суддів, які розглядають кожну конкретну судову справу та їх слідування або ні імперативним нормам закону, а також сформованим Верховним Судом висновкам щодо застосування норми права, які дуже часто ґрунтуються не на нормах Закону, а на власному сприйнятті Закону особами, що випадково потрапили до суду, дуже часто, навіть без судової практики до цього.

Аби не бути голослівним, розповім про одну з крайніх судових справ, що розглядалася в Касаційному господарському суді.

У жовтні 2021 року колишній народний депутат від Партії регіонів звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про витребування контрольного пакету акцій одного з вінницьких підприємств, які були продані ще у 2014 році за договором, який цей екс-народний депутат нібито не підписував.

Тут я не даремно акцентуюся на тому, що мова йде про договір, що був укладений ще у 2014 році, а позивач звернувся з позовом лише через шість років після його укладення, адже навіть кожен починаючий юрист знає про трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права, пропуск якого є самостійною підставою для відмови у позові, але до цього ми ще повернемося, давайте усе по черзі.

Отже, Господарським судом Вінницької області було прийнято рішення на користь цього депутата. Суд апеляційної інстанції, скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позову екс-регіонала. Втім, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постанову суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі рішення місцевого господарського суду.

В касаційному господарському суді справу № 902/1076/21 слухали судді Бакуліна С.В., Студенець В.І. і Кібенко О.Р. Рішення було прийнято двома суддями: Бакуліною С.В. та Студенцем В.І., суддя Кібенко О.Р. висловила окрему думку.

На мою думку, в даній справі постанова Верховного Суду є резонансною, оскільки в ній Верховний Суд порушив пряму норму закону та вийшов за межі повноважень, наданих суду касаційної інстанції, а також проігнорував обов’язкові до застосування висновки Великої палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Отже, далі вже більш предметно до тексту постанови Верховного Суду поясню, чому на мою думку це судове рішення є прикладом відсутності об’єктивного та усестороннього, справедливого судового розгляду.

Ну, по-перше, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. А це значить, що через ст. 300 Господарського процесуального кодексу України він не має права здійснювати оцінку доказів, а лише перевіряє правильність застосування норми права.

Попри це, в мотивувальній частині своєї постанови Верховний Суд здійснив переоцінку двох єдиних наданих екс-депутатом доказів на підтвердження того, що він договір у 2014 році не підписував, які суд апеляційної інстанції визнав неналежними доказами.

Так, Верховний Суд на підставі табеля обліку відпрацьованого робочого часу екс-депутата, за яким він, як народний депутат, відпрацював восьмигодинний робочий день (без зазначення місця виконання роботи) встановив, що екс-депутат протягом усієї доби не знаходився у м. Вінниця в день підписання договору.

Це при тому, що в день укладення спірного договору, коли екс-депутат регіонал нібито був у Верховній Раді України, ні пленарних засідань, ні засідань комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства та регіональної політики ВРУ, членом якого був позивач, не було. Цю інформацію вкрай легко перевірити просто з веб.сайту Верховної Ради України. Екс-депутат в цей день міг, наприклад, проводити роботу з виборцями на місцевості у м. Вінниця, де у нього була приймальня, як народного депутата. Але знову ж таки, у Верховного суду немає повноважень це досліджувати, звичайно, якщо йому не надали документів, які значно більше важать, ніж норми Закону.

Другим доказом, переоцінку якого здійснив Верховний Суд, є показання свідків. Так, в абзаці 2 пункту 5.29. постанови судом касаційної інстанції на підставі показів свідків – працівників депозитарної установи, встановлено факт винесення відповідачем та третьою особою документів з депозитарної установи.

В той час, як сама депозитарна установа в силу закону несе відповідальність за збереження як акцій, так і документів, та відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності повинен був бути складений акт спеціально створеної комісії за фактом втрати документів, або хоча б звернення до правоохоронних органів. При цьому судді Касаційного господарського суду переоцінюють покази свідків, які через ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути належними доказами втрати документів.

Однак незаконність прийнятого Верховним Судом рішення проявляється не лише в тому, що він здійснив оцінку доказів, а й в тому, що він проігнорував сталі раніше сформовані правові позиції Верховного Суду, щодо застосування норми права та прийняв протилежне ним рішення.

Так, попри сформовану практику, суд визнав неукладеним фактично виконаний правочин.

Спірний договір купівлі-продажу цінних паперів, який екс-депутат вважає не підписаним, а касаційний суд вважає неукладеним, фактично є виконаним депозитарною установою, яка не тільки укладала цей правочин як повірений покупця за довіреністю, але й здійснила зарахування цінних паперів на рахунок покупця в цінних паперах, з відображенням у реєстрі депозитарної установи. Відомості про цю операцію було тоді ж висвітлено у відкритих джерелах – на SMIDA, сайті, що є у відкритому доступі та відповідальність за достовірність відомостей з якого несе Комісія з цінних паперів. Крім того, після набуття акцій, новий власник повноцінно ними розпоряджався, зокрема, як акціонер брав участь в загальних зборах підприємства, приймав значущі для підприємства дії, затверджував результати діяльності товариства тощо.

Однак у цій справі вказану правову позицію, від якої не відступала Велика Палата, вирішили просто проігнорувати судді касаційної інстанції. А дії щодо виконання правочину описали лише скупою фразою “можливо депозитарною установою було вчинено порушення”.

Як взагалі в рішенні Верховного Суду може бути застосовано слово “можливо”? Відколи стало допустимим ґрунтувати рішення на припущеннях? Якщо якийсь із фактів залишається не повністю дослідженим чи не встановленим, то хіба це не підстава для передачі справи на новий розгляд?

Ну і останній, не менш кричущий факт порушення в описаній справі – це цілковите ігнорування Верховним Судом строків позовної давності.

Існує сформована позиція як ЄСПЛ, так і Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої строк позовної давності обчислюється не просто з моменту, коли особа дізналася про порушене право, а з моменту, коли вона могла дізнатися про таке порушене право.

Нагадую, що мова йде про правочин, укладений у 2014 році щодо відчуження контрольного пакету акцій 51%!!!

Контрольний пакет акцій товариства – це не просто якесь рухоме чи нерухоме майно, яке особа придбала і дійсно протягом багатьох років може не використовувати та не цікавитися його станом.

Без участі акціонера з контрольним пакетом акцій в управлінні, товариство просто б припинило свою роботу, адже на загальних зборах саме голос контрольного акціонера є вирішальним, а тому жодне рішення не було б прийнятим, як щодо укладення значного правочину, так і щодо обрання членів виконавчого органу, затвердження результатів діяльності товариства за рік тощо.

Крім того, на відміну від звичайного товариства з обмеженою відповідальністю, діяльність акціонерних товариств досить регламентована, по-перше, інформація про усі значущі дії акціонерного товариства відображаються на сайті SMIDA, тримачем якого є Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, по-друге, акціонерне товариство зобов’язане проводити загальні збори акціонерів щонайменше один раз на рік, про що, знову ж таки, міститься інформація на сайті SMIDA.

Якщо екс-депутат дійсно не знав про відчуження його акцій, то вже у 2015 році він, як досить успішний бізнесмен, мав би поцікавитися, чому його, як головного акціонера, не викликають на збори, хіба що вже на той час він добре знав, що не є таким акціонером, однак суд касаційної інстанції не надав оцінку вимогам про застосування строку позовної давності взагалі.

Ну і, увага, “вишенька на торті”: екс-депутат є суб’єктом декларування і ТРИЧІ у 2014, 2015 та 2016 році задекларував, що у нього відсутні акції. Але судді, яким про це відомо, такі обставини вирішили проігнорувати.

Тут я все ж таки хотів би зупинитися на кричущості допущених судом порушень. Судді Бакуліна С.В. (раніше входила до складу Великої палати, судді якої замішані в отриманні хабарів) та Студенець В.І. не просто не застосували свої ж правові висновки, вони, проігнорували зроблені заяви про застосування позовної давності та не застосували її.

Зауважу, що ч.1 ст.6 Конвенції гарантує справедливий і публічний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Тому не вирішення питання про можливість застосування позовної давності свідчить про порушення права на справедливий суд, закріпленого у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як наслідок, судді позбавили відповідачів гарантованого права на судовий захист, адже у випадку застосування позовної давності, у позові екс-депутата було б відмовлено, з цієї підстави, не говорячи вже й про інші.

В даній ситуації до суддів Бакуліної С.В, та Студенця В.І. виникає чимало запитань, зокрема, що змусило їх проігнорувати власні сталі правові висновки, а також висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду та практику ЄСПЛ щодо застосування строків позовної давності для забезпечення правової визначеності, які ж агрументи їх змусили переступити через Закон та здоровий глузд.

Підсумовуючи описане, на прикладі лише цієї однієї справи, яка була на розгляді у Верховному Суді вже після затримання Князєва, на жаль, в незалежність та об’єктивність суддів Верховного Суду вірити не доводиться. Я вважаю, що ця справа ілюструє реалії українського бізнесу чи інвестування: ти вкладаєш душу, час, кошти в розвиток своєї справи, ти бачиш плоди своєї праці, адже бізнес процвітає, але ти не можеш бути впевненим, що в один день ти прокинешся, а всього цього у тебе не буде. І ти це можеш втрати навіть після шести років своєї праці, не через війну чи ракетні удари, а через сумнівні висновки та внутрішнє переконання, що не ґрунтуються на Законі, а також ігнорування сталих позицій Верховного Суду щодо застосування норми права, та, як наслідок, не прогнозованість судового рішення.

Тому, ми лише можемо констатувати, що небезпричинна недовіра до судової системи досі залишається одним з ключових факторів, що негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні. На прикладі Всеволода Князєва ми можемо спостерігати певні позитивні зміни, втім, для того, щоб такі зміни були відчутними, повинна відбутися суттєва чистка кадрів в системі правосуддя, а не поодинока.

Апостроф

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №8401 від 31.01.2023 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41268

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНА.

За фактом, карантинні обмеження, наприклад, вимогу про носіння масок у громадських місцях чи “соціальну дистанцію”, українці вже давно не виконували. Але карантин – це не лише маски.

У розпал епідемії коронавірусу влада ухвалила низку законодавчих актів, які мали полегшити життя громадянам та бізнесу. Приміром, Кабмін свого часу затвердив ухвалу № 224, за якою до країни завозили з пільгами ліки та медичні вироби. Згодом до “ковидної” постанови вносилися зміни, а список пільгових товарів розширювався. Скажімо, минулого року до нього внесли генератори, після чого з’явилася можливість завозити їх без ПДВ та ввізного мита.

З офіційним скасуванням карантину пільги автоматично припиняються.

Втім, окремі “ковидні” норми ще певний час діятимуть. Наприклад, з пільг на етиловий спирт. Кабмін уже подав до Ради законопроект про їх скасування, але депутати поки що не встигли його розглянути.

Розбиралися, що змінює закінчення коронавірусного карантину.

Коронавірус скасували

Епідемія щодо ковіду в Україні офіційно закінчилася. Раніше ВООЗ вже прозвітувала про засвідчення пандемії у світовому масштабі. Але ще якийсь час карантин в Україні продовжував діяти.

27 червня Кабмін своїм рішенням скасував усі ковідні обмеження. Як зазначено в постанові уряду № 651, з 24.00 30 червня на території країни карантин, встановлений з метою недопущення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, скасовується.

Цією ж постановою вносяться зміни до іншого рішення Кабінету Міністрів щодо оплати за ЖКГ.

Нагадаємо, ним регулюється відсоток доходу, який витрачають домогосподарства на сплату комуналки. До розпалу ковіда було встановлено норму 15% від середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Якщо на комуналку йшло більше, то українці мали право на субсидії.

Фактично із закінченням карантину ця норма мала зрости до 20% від сукупного доходу сім’ї. Це означає, що автоматично зменшився б розмір субсидій. Але до постанови додали формулювання про воєнний стан. Тобто норма про 15% продовжить діяти до 1 числа місяця, наступного за місяцем закінчення військового стану.

Без пільг на ліки та генератори

Офіційне скасування карантину автоматично обнуляє “ковидну” постанову Кабміну № 224. Та сама, за якою в Україну ввозили в пільговому режимі цілу низку товарів, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Ця постанова була прийнята в березні 2020 року, щоб полегшити життя бізнесу та здешевити лікування від ковіда пересічним громадянам. Спочатку у списку товарів, які можна було ввозити за пільгами — без ПДВ та ввізного мита, були окремі ліки та медичні вироби (зокрема, маски, тести на ковід та ін.). Але до цієї постанови багато разів вносили виправлення, розширюючи перелік пільгових товарів. Минулого року в нього внесли, наприклад, генератори, що дозволило завозити їх без податків і знизити цінники.

У результаті в пільговому списку опинилося кількасот позицій.

За медичною частиною це, наприклад, антисептики, етанол, апарати штучної вентиляції легень, пульсоксиметри, ларингоскопи, кисневі концентратори, рентгенівські апарати, термоковдри, томографи, апарати УЗД, захисні маски, бахили, медичні рукавички, шприци, пробірки, тести на ковід та багато іншого.

У переліку також десятки позицій медичного обладнання — лінії для фармвиробництва, стерилізатори, холодильники та ін.

Пільги по всіх цих товарах, тобто скасування ПДВ та ввізних мит, за постановою 224 діють до останнього дня карантину.

“У відповідності з Податковим кодексом, карантинні пільги діють по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на території України, тобто до 30 червня 2023 року”, – пояснила адвокат з медичного права юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Алла Цимановська.

Тобто з 1 липня пільги автоматично обнулюються. А це означає, що всі перелічені у пільговому переліку товари подорожчають у середньому на 30% (20% ПДВ плюс 10% ввізного мита).

Фармацевти чекали, що пільги продовжать, скажімо, прив’язавши їх тепер до воєнного стану. Але цього не сталося.

“У зв’язку з цим виникає не лише проблема з подорожчанням нових партій імпортних товарів, а й з оподаткуванням залишків уже завезеної раніше продукції”, – каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

У Торгово-промисловій палаті також цікавляться, що тепер робити із залишками вже ввезеної “ковидної” продукції — чи можна їх продавати чи потрібно відкликати з роздрібної торгівлі та оформляти тепер уже за новими вимогами — із податками. Перехідний період фармацевтам не дали. А це означає, що вже з 1 липня десятки найменувань медичних виробів просто “зависнуть”, бо незрозуміло, що з ними робити далі, і за якими цінами продавати. Може статися так, що поки в це питання не буде внесена ясність, в аптеках не можна буде придбати елементарне — шприци, марлю чи маски. Хоча на складах ці товари є удосталь.

У “не медичному” списку – генератори, трансформатори, акумулятори, багато видів клею, алюмінієвий дріт, двигуни, навігаційні прилади та інструменти. Вони, виходить, також автоматично подорожчають на третину. Наприклад, дешеві генератори, які зараз у роздрібних мережах виставлені по 10 тисяч гривень, коштуватиме вже 13 тисяч. Особливих проблем з електроенергією, а отже, і попиту на генератори, зараз немає. Але незрозуміло, що буде далі. Особливо, якщо росіяни й надалі завдаватимуть ударів по українській критичній інфраструктурі. Тому потреба у генераторах ще, напевно, буде, — кажуть експерти. Але тепер за них доведеться переплачувати, якщо тільки влада не повернуть пільги вже окремим документом.

Що з масками та тестами

Бонус відміни карантину для українців можна не носити маски. Їх, правда, вже й так давно ніхто не носить. Щоправда, дивно — залишилися штрафи за допуск до громадських місць відвідувачів без масок чи обслуговування людей без засобів індивідуального захисту. Але повернемося до цього казусу пізніше.

Також не потрібно буде складати тести на ковід під час госпіталізації до лікарні. Тести платні – треба викласти 600-800 гривень. А якщо, наприклад, до стаціонару оформляється дитина з мамою, то доведеться витратити вже 1200-1600 гривень.

Тепер на тестах можна буде заощадити. Багато приватних лікарень внутрішніми розпорядженнями ще раніше за Кабмін скасували вимогу щодо тестів. Після офіційного завершення карантину ця норма поширюється попри всі лікувальні установи.

Але, якщо у медпрацівників виникнуть підозри, що пацієнт все ж таки хворий (скажімо, у нього будуть ознаки застуди), все одно можуть вимагати скласти тест.

Які норми ще продовжують діяти

При цьому деякі ковидні норми, незважаючи на відміну карантину, ще продовжують діяти.

Йдеться про норми, які на хвилі ковіда було внесено до законів України.

Скажімо, норма про можливість брати участь із судовим засіданням у режимі відеоконференції. Або норма про штрафи за допуск до громадського місця відвідувачів без масок. Хоча самі маски скасовуються, штрафи за допуск людей без них поки що діють — 200-300 неоподатковуваних мінімумів.

Те саме — за обслуговування відвідувачів без засобів індивідуального захисту. Штраф за це в такому ж розмірі – 200-300 неоподатковуваних мінімумів.

Залишається і норма про перебування людини на самоізоляції, якщо є підозри, що вона може бути інфікована ковидом. Йому зобов’язані надати можливість працювати на віддаленні або сплатити лікарняний.

Також діє норма про можливість орендувати державне та комунальне майно без аукціону тим, хто бореться з коронавірусом, зокрема медичним установам.

Ще одна ковидна норма, яка поки не скасована, — за повноваженнями Кабміну регулювати ціни на низку соціально значущих товарів, зокрема ліки, їжу, паливо.

Нагадаємо: на хвилі епідемії запровадили норму, за якою продавці мали заздалегідь попереджати органи влади про підвищення цін і, головне, обґрунтувати нові цінники, надавши відповідні розрахунки.

Ця вимога спочатку працювала не без збоїв. А з початком війни його взагалі мало хто дотримується. Але все-таки чиновники мають механізм тиску на торговців.

“Якщо приберуть цю останню перешкоду, не потрібно вже нічого декларувати і обґрунтовувати, можна малювати ціни зі стелі”, – каже Рябцев.

У тому, що ці норми доживають останні дні, немає жодних сумнівів. Законопроект про їх скасування Кабмін ще 20 червня (тобто ще до офіційного завершення карантину) подав до Ради. Але станом на сьогоднішній день його ще не розглядали. Документ пройшов розгляд у профільному комітеті, але поки за нього не проголосують у сесійній залі, всі “ковидні” норми залишаються чинними.

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №9281 від 09.05.2023 про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41904

🔸Список депутатів, що голосували за Проект Закону №9281 від 09.05.2023 – http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=23246

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

⚠️Окрема думка суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №565/1559/21
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14318-okrema-dumka-suddiv-vs-kcs-u-spravi-pro-vidstoronennja-shhodo-dodatkovih-pidstav-zadovolennja-pozovu/

⚠️Окрема думка суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №613/1947/21
https://forum.antiraid.com.ua/topic/14318-okrema-dumka-suddiv-vs-kcs-u-spravi-pro-vidstoronennja-shhodo-dodatkovih-pidstav-zadovolennja-pozovu/?do=findComment&comment=245126

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»