Збільшується кількість груп оповіщення, особливо в Києві. На тлі посилення мобілізації журналісти RegioNews вирішили вислухати думку тих українців, які в силу специфіки своєї роботи мають справу з кадрами, а також думку громадських діячів. 

Активності в питаннях мобілізації

В середині травня з різницею в кілька днів по темі мобілізації сталося кілька важливих інформаційних приводів. Так, 13 травня, у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15237, в якому пропонується зобов’язати всіх заброньованих осіб брати участь в обороні держави одним з трьох способів. Зокрема: робота на об’єкті критичної інфраструктури, служба в резерві, а також спеціальні цільові внески на потреби армії.

Також 15 травня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час пленарного засідання Верховної Ради України заявив, що МОЗ анулює бронь частині медпрацівників за запитом Міноборони та Командування медичних сил ЗСУ. Медиків залучать до служби у ЗСУ та інших структурах сектору безпеки та оборони.

Нагадаємо, до цього уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників державних та комунальних медустанов. Також з’ясувалося, що в Києві впродовж останніх трьох-чотирьох місяців на 40% було збільшено кількість груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це 15 травня під час засідання тимчасової слідчої комісії заявив в. о. заступника начальника Київського міського ТЦК та СП Валерій Кравченко.

Порожні прифронтові села

По темі посилення мобілізації існують різні позиції, при цьому найкраще проблематику ілюструє реальність. Ось що розповідають люди, що живуть в прифронтових населених пунктах, в яких спостерігається гостра нестача населення через безпекову ситуацію. Візьмемо село Нова Гусарівка Балаклійської територіальної громади (ТГ) Харківської області про яку ми раніше розповідали.

За словами місцевого старости Володимира Антонова, в селі не залишилося жодного чоловіка призовного віку: багато хто виїхав, але багатьох і мобілізували.

“У селі працюють одні жінки, як це було в 1945 – 1946 роках. Покосом тієї ж трави на чотирьох сільських кладовищах займаються дві жінки яких направив центр зайнятості”, – розповів голова села.

Володимир Антонов сам часто допомагає працівницям з благоустроєм, інакше, каже, їм не впоратися. Іноді староста просить допомогти молодого фермера з інвалідністю, а також багатодітного батька у якого є “бронь” і який працює слюсарем водоканалу.

Аналогічна ситуація склалася в Граківському старостаті Пролісненської (Чкаловської) ТГ Харківської області, до якого входить кілька сіл з центром у селі Граковому.

“У нас чоловічого населення практично немає. У селах потрібно косити траву, тому беремо з центру зайнятості жінок, яких навчили користуватися косою. Розумію, що це не зовсім жіноча справа, а що робити?” – розповів RegioNews староста Гракового Анатолій Коровкін.

Він каже, що якщо чоловіків і вдається найняти на роботу, то найчастіше це люди з інвалідністю або пенсіонери. В результаті їх залучають працювати до кількох сел старостату.

Ще одна причина кадрового дефіциту у Граковому – низькі зарплати. Працівникам готові запропонувати мінімальну зарплату оскільки бюджет Пролісненської ТГ – нижче ніж був до війни. У той же час саме Гракове сильно постраждало від руйнувань так як протягом шести місяців в 2022 році перебувало на лінії фронту. Всі адмінбудівлі в селі в результаті були зруйновані, в тому числі будівля старостату. Знайти донорів які могли б посприяти в будівництві такої будівлі або встановити модульний комплекс, поки не вдається.

Гостра проблема з нестачею працівників спостерігається і в умовно безпечних регіонах. Наприклад, в одному з сіл Шполянської міської громади Черкаської області є великі складнощі із похованням – в населеному пункті фактично нікому копати могили на кладовищі. Про це нашим журналістам розповіли співробітник одного зі старостатів.

“У трудовому договорі зазначено, що в обов’язки працівників благоустрою, крім скошування трави, прибирання, фарбування та ін., також входить обов’язки копати ями на кладовищі. Однак ледве в селі візьмуть кого з чоловіків на роботу в благоустрій, як його незабаром мобілізують. Вже кількох людей так забрали. Зараз працює один чоловік з інвалідністю, але чи багато він зробить? І подібна проблема з працівниками не тільки в даному селі, але і в ряді інших населених пунктах району. Ті хто може – працювати не йдуть, ховаються” – розповів наш співрозмовник.

До речі, гостра нестача робітників благоустрою спостерігається і в самому обласному центрі. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко записав відео, де повідомив, що зважаючи на брак кадрів у комунальному підприємстві, якась частина території у місті залишатиметься некошеною. Про причини дефіциту кадрів Бондаренко не уточнив.

“Обезлюднення” малих фермерських господарств

Про особливості ситуації з кадрами RegioNews повідомив і очільник Галицинівської ТГ Миколаївської області Іван Назар. Він каже, що хоча громада й розташована недалеко від лінії фронту, втім немає проблем з працівниками. ТГ активно співпрацює з обласним центром зайнятості завдяки якому вдалося залучити до робіт 68 осіб, яких адміністрація ТГ з повагою називає “армія порятунку”. У той же час дуже страждає економіка громади, яка тісно зав’язана на аграріях, і які перебувають у вкрай складних умовах.

“З нашої територіальної громади дуже багато забрали людей, особливо з агросектору: трактористів, комбайнерів – ті хто вирощують хліб. Скільки я з цього приводу лаюся і сперечаюся з містом Миколаєвом! Кажу: навіщо берете моїх трактористів? У самому Миколаєві стільки людей і їх не забирають, а наших виловлюють по селах. А потім прийдуть і скажуть, умовно, дай нам їжу. А що я їм дам? Якщо фермери у віці 60 – 70 років самі сідають працювати за трактор оскільки нікого посадити”, – розповів глава ТГ.

Потрібно відзначити, що агпропромисловий комплекс відноситься до найважливіших секторів вітчизняної економіки, при цьому “бронь” можуть отримати далеко не всі підприємства. Відповідно до наказу №3650 Мінекономіки, статус критично важливого зможуть отримати агропідприємства, які обробляють не менше 1 тис. га землі (раніше було 500 га). За словами Івана Назара, більшість фермерських господарств їх громади – невеликі, тому не можуть забронювати працівників. При цьому Галицинівську ТГ він вважає годувальницею міста Миколаєва.

“Має бути регуляція трудових ресурсів. Для молодих людей, які працюють на тракторах, повинні давати відстрочку. Повинна бути якась квота на село, місто, область. Так, великі господарства можуть бронювати працівників, але у нас в основному дрібні фермери у яких від 40 до 200 і 300 га землі. Вони не підпадають під бронювання. Але ж мова йде про критичну інфраструктуру, державний продовольчий запас”, – підсумував Іван Назар.

Думку глави ТГ про ситуацію в сільському господарстві регіонів підтверджують і самі фермери. Іван Макаров, власник СФГ “Росток” що в селищі Олександрівка Краматорського району Донецької області, в інтерв’ю нашим журналістам раніше розповідав, що знайти людину навіть на тимчасову роботу в їх населеному пункті практично неможливо.

Також про гострий дефіцит кадрів говорить і Олександр Босий – директор ТОВ “Донбас” що в с. Мирна Долина Олександрівської ТГ. Через брак працівників, агропідприємству довелося вдвічі скоротити оброблювану площу землі – з 600 до 300 га. Решту фермер віддав більшим агрокомпаніям, які могли надавати своїм механізаторам бронь від мобілізації. Складну ситуацію з кадрами підприємству допомагають вирішити сусідні дружні агрогосподарства, які після закінчення робіт на своїх ділянках надавали техніку та людей. Олександр Босий і сам часто сідає керувати трактором.

Медицина: баланс між армією та цивільним населенням

Заява міністра охорони здоров’я про намір розбронювати частину медиків викликала гаряче обговорення в суспільстві. З одного боку йдеться про необхідність надання медичної допомоги військовослужбовцям та заміну медиків, які зараз перебувають на фронті – про що повідомив очільник МОЗ України Віктор Ляшко. З іншого боку – має місце гостра нестача медичних кадрів у самій системі МОЗ України. Внаслідок медреформи кількість лікарів в Україні за 10 років скоротилася майже на 40%. За даними спеціалізованого медичного порталу health-ua.com, якщо кількість забезпечення лікарями в 2014 році в країні становила 43,5 на 10 тис. населення, то в 2024 році за даними MedReporter – 31,1.

Особливо важка ситуація склалася з дефіцитом сімейних лікарів. За словами заступника голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтина Надутого, сьогодні понад 40% лікарів первинної ланки медицини – це люди пенсійного віку.

“Якщо з первинної ланки заберуть молодих фахівців, а особливо що стосується закладів сільської місцевості, де лікаря, можливо, буде важче захистити, то у нас навантаження по цивільному населенню звалиться на пенсіонерів. І в підсумку вони можуть просто піти і тоді система впаде”, – зазначив він.

При цьому Костянтин Надутий зазначає, що якщо торкнутися комерційної медицини, то питання бронювання там може бути набагато безболіснішим ніж у випадку з комунальними клініками, які виконують соціальну функцію, надаючи медичну допомогу (багато в чому безкоштовно) в тому числі вразливим категоріям населення.

Костянтин Надутий вказав на ще один аспект пов’язаний з розбронюванням медпрацівників – це корупційна складова. Він не виключає, що в ряді медустанов місцева адміністрація буде використовувати бронювання як елемент тиску на неугодних для адміністрації співробітників. Подібні випадки мають місце в інших сферах, наприклад на залізниці, про що нам раніше розповідав глава профспілкової організації. Тому в питаннях мобілізації медпрацівників знайти баланс між потребами армії, цивільного населення і зловживаннями – завдання дуже складне, вважає Костянтин Надутий.

Комплексний підхід

Столичний адвокат Ростислав Кравець – старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери”, присвятив багато часу висвітленню проблеми порушень і зловживань пов’язаних з мобілізацією. Адвокат упевнений, що питання з мобілізацією не можуть розглядатися окремо від національної економіки, коли бездумні підходи призводять до загроз національній безпеці, оборони і роботі економіки.

Ростислав Кравець також звертає увагу, що суспільству постійно намагаються нав’язати думку, що всі чоловіки, які не воюють – є ухильниками, незважаючи на наявність відстрочки або броні. Він вважає, що вирішення цього питання потрібно розглядати комплексно. Наприклад, підійти системно і правильно до здорової пропаганди, щоб пояснювати людям для чого потрібно захищати країну. Водночас військові адміністрації, на його думку, повинні нести відповідальність за надходження податків до бюджету. І якщо дії адміністрацій призводять до того що підприємства закриваються і бюджет страждає, то з цим потрібно розбиратися.

Адвокат вважає, що в питаннях мобілізації є перекоси. І відбувається це у випадках, де перевага віддається виконанню мобілізаційних планів, в той час як надходження податків, збереження інфраструктури на порядку не стоїть.

“Це неправильно. Країна повинна жити і працювати, повинна мати майбутнє. І в питаннях мобілізації все повинно відбуватися індивідуально. Той же фермер, який орендує у десятків людей паї. Давайте його мобілізуємо і в підсумку знищимо фермерське підприємство. Але тоді хто буде обробляти землю і платити людям оренду за паї? І хто в підсумку буде нести відповідальність? Я вважаю, що подібні питання повинні прийматися в комплексі. Не може військова адміністрація існувати окремо від економіки країни. Не буде тих же фермерів, не буде чим годувати армію”, – підсумував Ростислав Кравець.

Джерело: regionews.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це грубе порушення Конституції, тому що в ній чітко та недвозначно зазначено про можливість Україні мати тільки єдине громадянство. А питання множинного громадянства для тих дітей, які народилися за кордоном, не вирішує це питання. Адже вони завжди можуть відмовитися від іншого громадянства або українського громадянства.

При цьому сама процедура передбачена законом, як в Україні так і в інших країнах, де дитина народилася і за народженням отримує громадянство іншої країни. Однак завжди можна відмовитися від громадянства будь-якої країни, а не намагатися під свої власні інтереси безпосередньо підстроїти це громадянство для того, щоб мати можливість сидіти на двох стільцях. І це не привід порушувати Конституцію України. Тому у лобіюванні цього закону є всі ознаки державної зради», — каже адвокат.

На його думку, наразі бачимо, що парламент не працює. Назвати це парламентською роботою та парламентаризмом навіть з великою натяжкою вже неможливо.

«Українці фактично позбавлені за контролем над парламентом і можливості дізнатися, що приймається. Тому об’єктивно прийняття цього закону залежить від політичної волі президента. Якщо вона буде, то закон буде прийнято, якщо ж не буде політичної волі, то цей закон так і помре у першому читанні», — зазначає адвокат.

На його думку, закон про множинне громадянство є одним із ланцюжков, щодо можливості іноземцям купувати українську землю.

«Крім того, в цьому законі нічого немає про заборону бути обраним, про заборону мати інше громадянство, про можливість приймати участь у виборах. Також немає параметрів, скільки людина повинна перебувати в Україні, щоб мати можливість бути обраним та приймати участь у виборах. Може виявитися ситуація, що люди, які проживають за кордоном, будуть вирішувати долю України. Тому не виключаю, що за законом про множинне громадянство стоять люди, які пролобіювали так званий ринок землі, який протирічить Конституції та міжнародним нормам. Тому що сільськогосподарська земля це багатство, яке належить кожному українцю. Вона не продається та не може продаватися. А з огляду на те, що влада намагається пролобіювати множинне громадянство, вважаю, що в цьому є певні зусилля осіб, які пролобіювали ринок землі», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі — документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Ринок землі в Україні під час війни  ціна землі та операції купівлі/продажу  паїв

За 2 роки існування ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 35,2 тис. грн. За цей період було здійснено 37 783 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 110 499 га. Про це свідчать аналітичні дані оновленої онлайн-мапи операцій купівлі-продажу земель України, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar. 

В 2022 році  було укладено 23 178 договорів купівлі-продажу, за 5 місяці 2023 року – 14 605 договорів купівлі-продажу. Це становить 63% від загальної кількості 2022 року (в гектарах в 2022 69 478 га, а за 2023 рік продано 41 021 га, або 59% від загальних продажів 2022 року). 

Розглядаючи операції/купівлі продажу на ринку землі України за 2 роки, бачимо наступну зміну динаміки: змістився фокус продажів зі східних областей України до центральних. 

Розподіл операцій з продажу землі за регіонами     

• Захід: 2022 р – 10 561 договорів і 2023 – 6955 договорів
• Південь: відповідно 8 623 та  4631
• Північ: 12 115 та 8052
• Схід: 20 269 та 9461
• Центр: 18 051 та11922
• Всього: 69 618 та 41 021

Слід зазначити, що не було договорів купівлі-продажу земельних ділянок в Луганській області, та значно скоротились в тих регіонах, де ведуться активні бойові дії за визволення земель із окупації, а саме в Донецька, Херсонська та Запорізька області.

Якщо порівнювати із середніми значеннями кількості договорів за минулий рік, то найбільше ринок землі в Україні зріс в Одеській +114%, Житомирській +95%, Волинській +82% областях. 

За 2023 рік найбільше земельних договорів було укладено в Хмельницькій області – 1623 та Вінницькій області – 1341, а за об’ємом найбільше проданих земель в Дніпропетровській області – 5940 га та Полтавській області – 3912 га.

Середньозважена ціна землі за 1 га на 2023 рік в України становить 39,01 тис. грн, а в 2022 році була 34, 2 грн, що на 12% нижче цього року. В порівнянні 2023 (5 місяці) з 2022 роком, найбільше зменшилась середньозважена ціна за 1 га в Волинській області з 35 тис. грн до 12 тис. грн та Івано-Франківській області з 99 тис. грн, до 45 тис. грн, а найбільше зросли в Львівській — 58 тис. грн за 1 га +53% та Херсонській 37 тис. грн +43%. 

Основні результати роботи ринку землі за 2 роки в Україні

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 35 211 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 37 783;
• сумарна площа проданих паїв — 110 499 га;
• середній розмір проданої ділянки — 2,82 га.

ТОП-5 найбільших  земельних договорів за площею за 2 роки

• Миколаївська область – 57 га
• Житомирська область – 50
• Дніпропетровська область – 50 га
• Кіровоградська область – 41 га
• Харківська область – 40 га

ТОП-5 найдорожчих укладених договорів за 2 роки

• Миколаївська область – 2 705 600 грн
• Львівська область – 2 600 000
• Київська область – 2 200 000
• Київська область – 2 000 000
• Харківська область – 1 794 00

Вільний ринок землі України перед і в час війни: плюси і мінуси

Член аграрного комітету парламенту, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець у коментарі AgroPolit.com каже, що за 2 роки роботи ринку всі мали  можливість переконатися, що не сталося апокаліпсису, яким лякали українців.

Ринок поступово запускався, спочатку було сотні угод на місяць, а потім тисячі. Не відбулося жодних цінових несподіванок, як очікували деякі, хоча ціна за гектар поступово зростала. Планувалося, що впродовж 2022-2023 років пройде перший етап земельної реформи, і бажаючі громадяни, фермери та малі аграрії  встигнуть скупити земельні ділянки для господарювання  у розмірі до 100 га на одного громадянина перед допуском на ринок землі з 01.01.2024 року юридичних осіб.  Проте, війна внесла свої корективи. У минулому році майже на три місяці зупинився продаж земельних ділянок, зупинялися реєстри, закривалися доступи до них. На  окупованих територіях ринок землі фактично перестав існувати.  Кількість угод купівлі-продажу земельних ділянок скоротилася в рази.  Повномасштабне вторгнення повністю змінило цінову динаміку ринку. Багато земель сьогодні заміновані або окуповані. Одним словом, через всі ці чинники, наші громадяни не встигнуть скупити землю до 01.01.2024 року. Не забуваємо також  той фактор, що багато наших фермерів отримали великі збитки, або через військові дії, або через неможливість реалізувати свою продукцію із-за проблем з логістикою. Тому у невеликих фермерів не має коштів, щоб викупити землю у «пайовиків». Проте, ці кошти обов’язково будуть у великих агрохолдингів, які змогли скористатися  «зерновим» коридором і  мають доступ до дешевих кредитів», – говорить народний депутат.

Не бачить великих промахів у роботі вільного ринку землі України перед і під час війни ринку старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ, доктор економічних наук Андрій Мартин. У коментарі AgroPolit.com він так оцінює наслідки дворічної роботи ринку:

Ринок сільськогосподарських земель працює без особливих проблем, ніякої «лихоманки», яку обіцяли деякі політики, немає. За виключенням березня-квітня 2022 року, коли не працювали державні реєстри, транзакції із земельними ділянками проводяться навіть попри воєнний час, а сам ринок поволі відновлюється.  Хоча залишилося лише півроку до запуску другого етапу, який передбачає зняття заборони на придбання пайових земельних ділянок юридичними особами, змінювати правила регулювання обігу сільськогосподарських земель навряд чи потрібно».

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Володимир Ігонін наголошує, що ринок землі в Україні працює нормально.

«Не так активно, як сподівалися прихильники вільного ринку і боялися його противники, але певний рух, попри війну, є, і це головне. Добре, що бажаючі продати свою землі отримали таку можливість. Втім, масового продажу земель сільськогосподарського призначення ми не спостерігаємо. 2024 рік обіцяє пожвавити ринок, адже українці і компанії з виключно українськими засновниками зможуть володіти масивами до 10 тис. га сільськогосподарської  землі «в одних руках». Це спростить агрокомпаніям адміністрування земельного банку. Але іноземні інвестори поки чекають з гарбузом на референдум», – говорить він.

На жаль, через неспровоковане широкомасштабне вторгнення росії надати об’єктивну оцінку роботі ринку землі складно, натомість каже у коментарі AgroPolit.com адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Kosovan Legal Group» Анатолій Косован.

Хтось вирішив зберегти оборотні кошти і не вкладатися в земельні інвестиції, а хтось вирішив продати чим швидше за будь-яку суму з переляку. Однак якщо взяти існуючу реальність за константу, то цілковита більшість угод по придбанню земель, які ми спостерігаємо на даний момент – це придбання орендаторами земель, які вони обробляють. Щодо позитивних сторін процесу, то ними і надалі залишається в першу чергу вже сам запуск та цивілізоване налагодження процесу. Також кампанії, які здійснюють вирощування багаторічних рослин, як то сади, виноградники, отримали можливість захистити свої інвестиції через придбання земель. Що стосується негативних сторін, то наданому етапі все відчутніше проявляються попередні намагання умовних покупців обійти мораторій на момент його існування. Так само в подальшому аналогічні наслідки спіткатимуть частину тих покупців, які наразі намагаються обійти заборону на максимальний обсяг земель», – пояснює він свою точку зору.

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець натомість більш категоричний у оцінках. Він вважає, що ринок землі провалився, бо аграрії так і не змогли стати повноцінними розпорядниками землі, а головними вигодонабувачами є іноземні компанії.

За цей час ми пересвідчились: відкриття ринку землі відбулося не для українців, а для іноземців, щоб вони скуповували плодючу українську землю саме за безцінь. І запобіжників цьому немає. Також ми пересвідчилися у тому, що іноземці активно втручаються в діяльність Конституційного суду, на розгляді у якому і знаходиться питання конституційності прийняття закону про ринок землі.  Перед війною були відповідні слухання, але вони були перенесені і наразі ситуація не вирішена», – пояснює Кравець.

Земельні міфи: вал земельних пропозиції, продаж за безцінь та покупці-спекулянти

Співзасновник земельної агенції «Volodar» Володимир Нагорний у коментарі AgroPolit.com розповів про те, як на практиці «провалилися» основні земельні міфи.

Перший міф – 10% людей продаватимуть свою землю не вагаючись і відразу.

«Не продали. Станом на травень 2023 року, із 29 млн пайових земель, угод відбулось на площу трошки більше 388 тис га (1,3 % за два роки!!!). Тобто продають землю в десять разів менше власників ніж очікувалось. Рахую, що це хороший маркер того земля для людей має цінність моральну так і матеріальну (пасивний дохід)», – говорить він.

Другий міф – власники продаватимуть паї за дарма.

Якщо дивитись офіційну статистику про середню вартість одного га в 39 тис грн, говорить Володимир Нагорний, то можна погодитись.

«Але треба зважити наступне – незважаючи ні на що, продавці стараються частенько приховати реальну вартість угод і повідомляють нотаріусу занижену вартість, головне щоб вона не була меншою від нормативної грошової оцінки. Не забуваймо також про той пул земель, які до відкриття ринку були оформленні спекулянтами як емфітевзиси і відразу після 01.07.2021 року попали у статистику як угоди з купівлі продажу, оскільки «сторонам» договору схеми потрібно було узаконити відчуження. Ну й звичайно, що ніхто не резокриває в такому випадку реальну вартість земельної ділянки, а вписують мінімально можливу суму в розмірі НГО», – пояснює він.

Третій міф –  землю скуплять спекулянти

Прошу повірити на слово – 99% покупців земель це фізичні особи та приватні інвестори, каже він.

Купують не заради перепродажу, а заради подальшої передачі в оренду українським аграріям», – пояснює Володимир Нагорний.

Які основні тенденції двох років роботи ринку землі в Україні? AgroPolit.com   разом з експертами нарахував декілька основних.

Ціна гектару землі залишається низькою

Як свідчать аналітичні дані земельної мапи України за 2 роки AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar ціни нсуттжєво зросли. Хіба на показник інфляції.

Це підтверджують й інші експерти ринку землі.

Під час війни ціни на сільськогосподарські землі у практично не змінилися. Якщо у 2021 році середня ціна коливалась у межах 35-40 тис. грн/га, то у другій половині 2022 року вона становила 38-43 тис. грн/га. Варто відзначити, що у доларовому вимірі, внаслідок інфляції, середня ціна залишилася майже незмінною — приблизно $ 1100-1200  за гектар ріллі. Щодо впливу війни на ціну, то тут скоріше слід відзначити втрачене зростання. До війни власники могли розраховувати на щорічне зростання вартості своєї землі на 5-10 % у валюті, проте наразі фактично відбулася «консервація» ціни. Нагадаю, що «нижньою планкою» для транзакцій із сільськогосподарськими землями є їх нормативна грошова оцінка», — наводить свої оцінки у розмові з AgroPolit.com  старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ Андрій Мартин.

На думку Анатолія Косована, в питанні ціни треба зважати на два моменти.

Перший – втрата вартості грошей. «Тримаючи такий актив, як с/г земельна ділянка, та отримуючи за неї орендну плату власник умовно отримує відсоток зі своєї інвестиції. Велике питання, чи здійснював би продавець будь-які надійні інвестиції, якби продав ділянку, та який відсоток доходу отримував би», — говорить він.

Другий — втрата вартості.

Відповідь на наявність втрати вартості ціни можна дати виключно на момент фактичного продажу земельної ділянки. Наприклад до війни вартість була $ 2 тис. за гектар, а наразі тільки тисяча. Якщо ж власник не піддався паніці та не продав ділянку в перші місяці, то за наявною у нас інформацією відчутного падіння апетитів продавців наразі не спостерігається, тобто потенційні продавці майже в усіх регіонах налаштовані отримати за ділянку вартість не меншу, ніж була перед війною. Щодо прогнозів по ціні на майбутнє, то вони напряму залежатимуть від економічного курсу та успішності реальних реформ в країні. Зрозуміло, що при таких втратах економіки, які спостерігаються в Україні на сьогоднішній день, очікувати суттєвого росту вартості землі точно не варто. При цьому зростання економіки буде залежати від названих мною вище факторів і відповідно потягне за собою і збільшення попиту за землю, і відповідно збільшення її ціни», — пояснює він.

Ринок землі — з обігу випала п’ята частина всіх земель України

 Друга тенденція ринку землі України в час війни — суттєве скорочення площ до продажу.

Андрій Мартин оцінив земельні втрати від воєнної агресії росії проти України так:

Руйнівного впливу війни зазнало 21% території України. Це території до яких змога дотягнутися рука агресора. Хоча завдяки героїзму Збройних сил України, значні території вже звільнено, обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів потребують 2,6 млн га сільгоспугідь, а після звільнення всієї території України – орієнтовно ще 3 млн га. Сумарно поза ринковим обігом перебувають землі 310 громад у 8 областях, які знаходяться в зоні бойових дій чи у тимчасовій окупації. Реєстр прав на нерухоме майно та земельний кадастр на цих територіях заблоковані. Крім того, через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС постраждали майже 600 тис га земель півдня України залишаться без зрошення. На їх відновлення греблі, повторне заповнення водосховища та каналів і відновлення системи зрошення, скоріше за все, піде десятиріччя. Тому у таких регіонах як Херсонщина, де посушливість клімату збільшуватиметься й надалі і потрібно буде адаптувати сільське господарство до нових реалій, переорієнтуватися на вирощування посухостійких культур, наприклад, сорго».

Другий етап ринку землі – допуск юридичних осіб

Відкрите питання ринку землі – другий етап (запуск юридичних осіб): бути йому чи ні в час військової агресії росії проти України.

Думки учасників ринку розділилися.

Запуск другого етапу ринку землі для юридичних осіб, який намічено на січень 2024 року, необхідно відкласти до того моменту, коли в Україні закінчиться воєнний стан, вважає член аграрного комітету парламенту Андрій Богданець.

«Війна триває, багато галузей економіки нашої держави зруйновано. Тому на сьогоднішній день, так важливо підтримати наших фермерів і аграріїв. Вони не зможуть витримати конкуренцію зі світовим капіталом.  Було б безвідповідально в таких умовах переходити до наступного етапу реформи ринку землі. Вважаю, що в умовах воєнного стану та протягом певного періоду після його скасування чи завершення, необхідно продовжити діючі на сьогодні обмеження. Я вже подав на розгляд парламенту відповідний законопроєкт №9341, ініціативу щодо внесення якого підтримали ще одинадцять колег, і сподіваюсь на його прийняття», — говорить депутат.

За результатами опитування читачів AgroPolit.com, Latufundist.com, Kurkul.com, Elevatorist.com та Zemlak.com, 74% аграріїв України підтримують ініціативу відкладення введення в дію другого етапу ринку землі для юросіб.

Є й противник  такого підходу.

«Особисто я проти цієї ідеї. Адже, перш за все, давайте задамо просте питання – чи стане від цих маніпуляцій комусь краще? Очевидно, що власникам земельних ділянок, які воліли б їх продати, цікава, перш за все, ринкова ціна, за якою вони зможуть провести транзацію. Жодні обмеження, які може запроваджувати держава, цю ціну не збільшать, а спроби надмірного втручання у ціноутворення призводять на практиці лише до тінізації угод – в договорі записується одна «ціна», а реальний розрахунок проводиться все одно по тій ціні, про яку домовилися продавець і покупець. Сільськогосподарські підприємства, де-факто, і зараз беруть активну участь на ринку сільськогосподарських земель, проте придбання пайових ділянок здійснюється на «дружніх» фізичних осіб. На практиці це призводить лише до здорожчання транзакції», – вважає старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ Андрій Мартин.

На його думку, якщо із 1 січня 2024 року сільськогосподарські підприємства зможуть придбавати землю без «посередників», від «економії» на залученні номінального держателя-фізичної особи в кінцевому підсумку виграють і продавець, і покупець. Хочу окремо підкреслити, що юридичні особи із іноземними інвестиціями в принципі не зможуть купувати сільськогосподарську землю в Україні – законодавство в цьому відношенні вельми жорстке, а покарання – включно до конфіскації ділянки.

Адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Kosovan Legal Group» Анатолій Косован так коментує: «Другий етап ринку землі в будь-якому випадку принесе пожвавлення, тобто збільшення угод, а відповідно оплату податків, отримання продавцями доходу та витрати цих коштів в подальшому, які стануть доходом іншого бізнесу, що потягне за собою чергову сплату податків, виплати заробітних плат і знову сплати податків. Я не знаю навіть як ще простіше пояснити вигідність для України у пожвавленні будь якої економічної діяльності на даному етапі і тим більше поповнення державного бюджету, який, нагадаю, є виключним джерелом фінансування оборони України».

Іноземці та основні схеми доступу до української землі

Не можна запускати другий етап, натомість каже Ростислав Кравець, бо це тільки більше розвяже руки для скупки землі іноземцям, хто б що не говорив у владі. Він розповів про існуючі схеми із залученням іноземців для скупки сільськогосподарських земель

За словами Кравця, перша і основна схема скупки землі іноземцями на вільному ринку землі України в час війни  – це здійснює номінальний власник українець, а фактично реальний власник іноземці. «Може бути створена номінальними директорами українська юридична особа, в яку закачуються гроші, яка може отримувати кредити і скуповувати землю. А насправді українець, який є власником цієї компанії, є номінальним власником, а справжні власники – це великі транснаціональні компанії», – переконує він.

Друга схема – зміна цільового призначення  сільськогосподарської землі на землю під забудову чи кооперативів, щоб після цього дати змогу іноземцям володіти цією землею напряму.

Другий етап дозволить робити більш скоріше і без будь-яких проблем для іноземців взагалі. Тобто напряму оформлювати сільськогосподарську землю з іншим цільовим призначенням на іноземні компанії», – прогнозує Ростислав Кравець.

Лобістів ринку землі, на думку Кравця, слід притягнути  до відповідальності за державну зраду з повною конфіскацією всього майна за спрощеною процедурою Вищого антикорупційного суду, тобто справ повинна тривати не більше 10 днів.

Останню схему учасники ринку землі вважають не дієвою. Чому?

Схема із зміною цільового призначення с/г із подальшим її викупом теоретично можлива, але у неї немає економічного підґрунтя, бо це не вигідна схема. Щоб поміняти цільове призначення, потрібно заплатити певні втрати державі, або вони взагалі зараховуються до бюджету територіальної громади. А ці витрати не менші за розмір нормативно-грошової оцінки: у кожній області  її величина не менше $ 1000 доларів за 1 га. Тому юркомпанія, яка викуповує сільськогосподарську землю, потім змінює цільове призначення, а потім ще купує її в людини і оформлює на себе, по фіналу отримує вартість 1 га землі не менше $ 6000. Економічного сенсу у цьому немає. Схема можлива, якщо вам потрібно будувати елеватор, тоді через зміну цільового призначення с/г земель  на землі промисловості, транспорту, зв’язку, чи житлове будівництво – можливо», – розповідає AgroPolit.com один з земельних хедхантерів  України.

При чому, продовжує він, в процесі  другого етапу ринку із самого ринку випаде чимало українських агрохолдингів. «Більшість агрохолдингів – 99,9 % у своїй структурі мають нерезидентів засновників. З першого січня 2024 року ринок землі відкривається лише для юридичних осіб 100% статутного капіталу, яких володіють лише українські фізособи – громадяни України. Тобто якщо у складі компанії є хоча б 1% нерезидента-громадянина іншої держави, або юридичної особи іншої держави, то ці юридичні особи не зможуть купувати землі сільськогосподарського призначення», –розповідає він. 

Стаття 130 Земельного кодексу — корпоративний мораторій для іноземців

Проблема із наявністю сільськогосподарської землі у статутному капіталі компаній уже зараз  відчутна для компаній в Україні, каже у коментарі Agropolit.com партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Володимир Ігонін.

«Звільнений в 2021 від мораторію український ринок сільськогосподарської землі лишається обмеженим. За статтею 130 Земельного кодексу України (ЗК) «іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (…), які є власниками земель сільськогосподарського призначення». Якщо ця норма порушується – землю можуть конфіскувати. На практиці цей новий «корпоративний мораторій» ускладнює операції не тільки із землею (на що було спрямоване це обмеження), а й на інвестиції в бізнес, якому «не пощастило» мати у власності сільськогосподарську землю», – пояснює він.

Він пояснює, що нова редакція ст. 130 ЗК – це безумовно крок вперед.

Попередній «земельний мораторій» в принципі забороняв будь-який продаж левової частки сільськогосподарської землі в Україні. Скасування багаторічного мораторію вимагало політичних компромісів, щоб набрати необхідні голоси. Я був присутній у Верховній раді під час гарячих дебатів напередодні голосування за т. зв. відкриття ринку землі. Деякі парламентські сили були дуже занепокоєні можливим допуском на ринок землі іноземців – напряму чи через участь в українських компаніях. Як відповідь на ці занепокоєння оновлена стаття 130 ЗК за задумом законотворців мала «захистити» українську сільськогосподарську землю від опосередкованого продажу через корпоративні права в компаніях, які володіють сільськогосподарською землею, насамперед іноземцям. Але цей запобіжник ніяк не обмежили – ані по площі, ані по цільовому призначенню землі. Відтак навіть, якщо компанії належить 1 га сільськогосподарської землі, на якій працює, скажімо, ринок оптової сільськогосподарської продукції, то інвестувати в таку компанію інша компанія не може. «Чистокровна» українська – до 2024 р., а іноземна чи навіть українська, але з бодай 1% іноземного капіталу, – до відповідного дозволу на всеукраїнському референдумі», – пояснює Володимир Ігонін.  

За його словами, вони з цією проблемою вже кілька разів стикалися на практиці. Так, одному клієнту, довелося витратити півроку на зміну цільового призначення крихітної сільськогосподарської ділянки, щоб уможливити продаж компанії іноземному покупцю. «Іноді вдається знайти ефективніший спосіб вирішення цієї проблеми. Але в цілому ситуація вимагає вирішення на законодавчому рівні. Зрозуміло, що поточна редакція ст. 130 ЗК проросла із зерна політичного компромісу. Але це регулювання не є ефективним і створює невиправдані перешкоди», – каже він.

Електронний земельний нотаріат

Чого не вистачає для нормальної роботи ринку землі? Володимир Нагорний звертає увагу на необхідність прискорення цифровізації земельних операцій.

«Однозначно кращого сервісу від нотаріату (Мін’юсту).  Їм однозначно потрібно брати приклад із Мінцифри. Наразі кожен суб’єкт господарювання не зважаючи на його форму власності та організаційно-правову форму може онлайн укласти договір на мільярд, підписати цей документ на спеціальних ресурсах з допомогою електронно-цифрового підпису, виконати цей контракт, підтвердити його виконання теж онлайн, провести податкові накладні і так далі. А от коли Ви виявите бажання купити/продати земельну ділянку за 100 тис грн без «паперу» не обійдетесь. При цьому верифікуватимуть вас фізично. Нотаріус має подивитись на вас, ваш паспорт та  пересвідчитись що Ви це Ви… хоча суспільство вже давно може це робити за допомогою цифрових технологій. Нам би є-нотаріат не завадив», – підсумував він.

АО «Кравець І Партнери»

Нелегальна торгівля тютюновими виробами процвітає в Україні. Якщо в 2016 році на її частку припадало 1,1%, то в 2018 році вона зросла до 4,4%, а в цьому році може сягнути 9%, свідчать дослідження Kantar TNS. Частка нелегальної продукції залишалася невеликою до 2017 року, поки в процес дистрибуції тютюнових виробів не втрутилися.

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на NV.

Зростання тіньового ринку призводить відразу до кількох проблем. Одна з них — це відсутність контролю за якістю продукції, розповідають НВ Бізнес виробники тютюнових виробів. «Ніхто не знає, що саме купують люди у бабусі на розкладці. Чи є в цих сигаретах, які продаються поштучно, тютюн і чи не використовувалися при їх виробництві шкідливі речовини?», — розповідає директор тютюнової фабрики, який побажав залишитися неназваним.

Друга проблема — втрати бюджету від несплаченого акцизу та податків, які сумарно займають майже 70% в пачці сигарет. За попередніми підрахунками, тільки цьогоріч продавці контрабандної та контрафактної продукції завдадуть шкоди державі на суму майже 6 млрд грн.

ДЖЕРЕЛО КОНТРАБАНДИ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ СИГАРЕТИ ВИГІДНО ЕКСПОРТУВАТИ В ЄС?

Бондаренко Директор департаменту із зовнішніх зв’язків Філіп Морріс Україна

У вартості пачки сигарет мінімальний акциз становить 20,23 грн. При середній ціні пачки 39 грн сума податків сягає 72,5% ціни, або ж 28,27 грн — це коли до мінімального акцизу додати вартість акцизної марки, ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів підакцизних товарів.

Решта 27,5% ціни сигарет включають собівартість, прямі податки (ПДФО, податок на прибуток, земельні та екологічні податки), логістичні витрати і дистрибуцію до кінцевого споживача.

Незважаючи на таку високу питому вагу податків у вартості пачки сигарет ціна на продукцію значною мірою залежить саме від фіскальної політики держави.

У рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наша держава взяла на себе зобов’язання імплементувати Директиву Ради 2011/64 / ЄС, якою передбачено мінімальні ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Для сигарет — це 90 євро за 1000 штук (або 1,8 євро за пачку з 20 сигарет). Практика країн-членів ЄС свідчить про те, що при вступі до Співтовариства наближення специфічної ставки акцизу і мінімального акцизного податкового зобов’язання в країнах відбувалося протягом не менше 12-15 років. Це дозволяє забезпечити поступовий перехід до повноцінного виконання Директиви без значного зростання нелегального обороту тютюнових виробів і відповідного недонадходження акцизного податку до бюджету.

Саме тому важливо поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, що, на жаль, навіть після запровадження восьмирічного плану підвищення акцизів не завжди виконується і призводить до семикратного зростання нелегальної торгівлі за останні три роки.

Точка зору: До яких наслідків призводить зростання контрабанди?

Кожна 14 пачка сигарет, яка продається на ринку України, є нелегальною. І зростання контрабанди на цьому не зупинилося, а триває й надалі. Дійсно, нинішнє зростання обсягів контрабандної та контрафактної продукції є критичним. Адже, як показує досвід інших країн, при перевищенні рівня нелегальної торгівлі сигаретами 10%-го показника, боротися з контрабандою та її наслідками стає дуже важко.

Проблема контрабанди сигарет — це проблема не тільки тютюнової індустрії, а й держави загалом. Від контрабанди втрачають усі — і виробники, і дистриб’ютори, і суспільство, і держава. У виграші — лише злочинці. Що означає для:

1) держави:

– втрати надходжень до державного бюджету

Оскільки мінімальна сума податків в пачці сигарет сягає 60%, то кожна нелегальна пачка сигарет на ринку України — це мінус 25 грн до бюджету країни. За прогнозом Kantar втрати державного бюджету України в 2019 році від нелегальної торгівлі сигаретами становитимуть понад 5 млрд грн.

– розвиток організованої злочинності. На контрабанді заробляються мільйони, які використовуються в кримінальних цілях.

– «зіпсована» репутація України на світовій арені. Останні роки Україна посідає лідируючі позиції в контрабанді сигарет до Європи.

2) виробників і дистриб’юторів:

– скорочення легальних продажів і втрата частки ринку. Так, в 2018 році обсяг легального продажу сигарет скоротився на 18%.

3) суспільства:

– підвищений ризик для здоров’я. Невідоме походження цих сигарет, а також сировина, що використовувалася при виробництві.

– безконтрольний доступ дітей до сигарет. Продаються вони через нелегальні канали дистрибуції — на ринках і вулицях.

ДЕ ПРОДАЮТЬ НЕЛЕГАЛЬНІ ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ?

Приблизно 54% нелегальної продукції продається на ринках або за посередництва вуличних торговців, які торгують сигаретами поштучно, йдеться в звіті Kantar TNS за 2018 рік. Найбільше її в шести регіонах країни: Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Хмельницькій, Одеській та Чернівецькій областях, на які припадає 75% від загального обсягу нелегальної продукції.

Найпопулярніша торгова марка нелегальних сигарет — Marvel, на яку припадає 44% від загального обсягу продажів. Серед інших «лідерів рейтингу» — ТМ Compliment, Marble, Astru, NZ, йдеться в дослідженнях Kantar TNS. Як правило, більшість з них проводиться нібито для продажу в магазинах безмитної торгівлі duty free, і з цієї продукції не сплачується акциз. Проблема полягає в тому, що цю продукцію можна знайти не тільки в магазинах, розташованих біля пунктів перетину кордону, а й на базарах. «Наявність на сигаретах маркування “for duty-free sale only” аж ніяк не завжди означає, що товар був дійсно легально виготовлений для продажу в магазині безмитної торгівлі. Найчастіше продукція з таким маркуванням фактично є контрафактом, виробленим на підпільній фабриці, який ніхто і ніколи не планував продавати в магазині безмитної торгівлі. Маркування “дьюті фрі” в цьому випадку слугує для маскування справжнього походження продукції і обману споживача незаконних сигарет», — стверджує радник голови Державної митної служби Михайло Василенко.

На його думку, при розміщенні дорогих товарів (не тільки сигарет, а й алкоголю, парфумерії тощо) дійсно необхідний належний контроль, щоб уникнути потрапляння призначеної для магазинів безмитної торгівлі продукції на внутрішній ринок. Митне законодавство містить низку заходів митного контролю (переміщення товарів між МБТ під митним контролем в опломбованих транспортних засобах, подача звітності тощо), говорить Василенко. «Однак найбільш дієвим інструментом контролю, на нашу думку, є якісна аналітика даних. Наприклад, якщо у віддаленому пропускному пункті з невеликим пасажиропотоком МБТ регулярно звітує про значні обсяги реалізації, є причина замислитися, чому», — наголошує він.

ВТРАЧАЄМО РИНОК. ДОСВІД ГРУЗІЇ

Грузія мала справу з тими самими проблемами, які наразі переживає Україна. Протягом останніх двох років вимоги до продажу тютюнових виробів посилюються: їх заборонено рекламувати в будь-яких ЗМІ, проводити будь-які активності, а з наступного року — продавати на стадіонах і в готелях. Ще через рік — з 2021 року всі пачки сигарет мають випускатися білого кольору, на них не можна наносити логотип, торгову марку і будь-яку іншу інформацію. Крім цього, електронні сигарети прирівнюються до звичайних, тому компаніям невигідно завозити їх на грузинський ринок. Весь товар — контрабанда із сусідньої Вірменії.

Різке підвищення акцизів в Грузії призвело до зростання нелегальних постачань сигарет із сусідньої Вірменії

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на портал delo.ua.

Для порівняння, протягом 2021 року НБУ виписав банкам штрафів усього лише на 13,8 млн грн, наклавши такі санкції на вісім банківських установ. Протягом перших трьох місяців цього року таких санкцій встигли зазнати вже 20 банків (протягом усього 2022-го – 25 установ).

“Переважна кількість рішень про застосування заходів впливу до банків у 2022 році стосувалася порушень банківського законодавства та законодавства щодо фінансового моніторингу, протягом І кварталу 2023 року – порушень банківського законодавства”, – відповіли нам у Нацбанку на запит.

Штрафами банків займається саме Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ. Але схожі повноваження мають як Антимонопольний комітет (АМКУ), так і Державна податкова служба (ДПС).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Якщо є відділення, яке невчасно сплатило податок на землю до місцевого бюджету, йому нараховуються штрафи. А якщо таких тисяча, можна уявити масштаби. Це для прикладу. Що ж до НБУ, то великих штрафів він нам не виписував”, – пояснив в коментарі delo.ua прессекретар Приватбанку Олег Серга.

Якщо повертатися до політики регулятора, то тут виникає запитання, чому він так жорстко взявся за банки від недавнього часу і невже самі установи почали настільки легковажно ставитись до його вимог.

На поверхні відповіді три: по-перше з початком війни для банків з’явилась низка нових правил. По-друге, Нацбанк справді після відносної стабілізації на фронті і в економічному житті держави загалом почав відновлювати колишні підходи до нагляду за системою, що й обумовило таке зростання штрафів.

По-третє, Нацбанк почав заробляти відчутно менше, тому, вірогідно, йому просто необхідно додатково насичувати свій бюджет. Якщо раніше на рефінансуванні (кредитуванні самих банків) НБУ мав непоганий заробіток, то – внаслідок підвищення вартості – банки ще в минулому році почали масово від цього інструменту відмовлятися.

Причини штрафів, про які офіційно ніхто не розповість

Попри причини, що лежать на поверхні, учасники ринку і юристи називають ще одну, а саме – вимоги міжнародних партнерів стосовно підвищення стандартів роботи банківського сектору. Хоча ця причина існує поки тільки на рівні чуток.

“Зараз на ринку справді багато чуток, що Нацбанк почав штрафувати банки на вимогу наших європейських і американських спонсорів”, – говорить керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

З такою гіпотезою солідаризувався у розмові з delo.ua і керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“Так, я теж чув про те, що може йтися про тиск міжнародних партнерів, які вимагають посилення санкцій до системи. Але якщо це правда, в такому випадку може бути мова хіба що про тих партнерів, що бажають зробити Україну жебраком і повністю від них залежною”, – додав він.

Від себе додамо, що такі чутки були б вигідними і самому Нацбанку, який би вам в такому разі можливість перекласти відповідальність на інші плечі. Однак, Кравець також переконаний у наявності ще однієї причини – відчуття безкарності з боку НБУ.

“Зростання штрафів пов’язано з безкарністю. Нацбанк чудово розуміє, що на сьогоднішній день ліквідовано Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Київський міський адміністративний суд (КМАС) просто з позовами не справляється”, – підкреслює адвокат.

В кращому випадку позови, що стосуються оскарження штрафів регулятора, будуть розглянуті аж за кілька років. До того моменту ті посадові особи, які ухвалювали рішення про накладення штрафів, можуть уже давно залишити НБУ.

“Однак, на сьогоднішній день керівництво НБУ бажає показати, як воно очищує ринок і наводить на ньому лад. І поки йтимуть суди, деякі з оштрафованих установ, можливо, просто збанкрутують, тому питання відпадуть самі собою”, – додає Ростислав Кравець.

Чому за порушення етики найбільше перепало Сенс Банку

Наприкінці березня і всередині квітня Нацбанк опублікував на своєму сайті дві новини, якими ошелешив багатьох експертів і учасників ринку, а саме – про накладання штрафу на банк за порушення вимог етичної поведінки. Цим банком виявився Сенс Банк (колишній Альфа-Банк).

Саме навколо Сенс Банку зараз якраз і точиться основна боротьба на ринку. НБУ сприяє розробці законодавчих змін, які б уможливили націоналізацію установи, з огляду на наявність у ній російського коріння (бенефіціарами банку є громадяни РФ, зокрема Михайло Фрідман та Герман Хан).

“Національний банк застосував до АТ “Сенс Банк” заходи впливу у вигляді штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки за двома встановленими фактами порушення у розмірі 102 тис. грн за кожним порушенням”, – вказано на сайті регулятора.

Останній штраф так само склав 102 тис. грн. При цьому НБУ наприкінці свого офіційного повідомлення дорікнув установі, що та вчиняє такі порушення занадто часто – втретє протягом календарного року.

Як пояснили delo.ua в самому Сенсу Банку, там щиро здивувались, що, наприклад, у інших системних банків, які активно працюють на ринку споживчого кредитування, в тому числі державних, таких порушень НБУ не знайшов. Складається враження, що до банку зараз не просто підвищена увага, а упереджене ставлення.

“Перші штрафи ми отримали за порушення з приводу інформування клієнтів за їхніми зверненнями. За те, що їхні запити отримано і нарахування відсотків зі штрафами припинено. Нацбанк вважає, що такими смс-повідомленнями ми порушили права споживача, начебто ввели його в оману при врегулюванні простроченої заборгованості, хоча ці СМС не були направлені на це”, – кажуть у банку.

Другий штраф, як нам пояснили в установі, регулятор виписав банку за не здійснення запису розмови зі споживачем. “Відбувся технічний збій, про що ми повідомили регулятору”, – розказали фінансисти.

“Цікаво, що інформацію про штрафи Нацбанк публікує раніше, ніж ми отримуємо його рішення”, – дивуються в Сенс Банку. Що ж до планів оскаржувати штрафи НБУ в суді, то в Сенс Банку нам не надали чіткої відповіді, але зауважили, що для цього час ще є.

Реальний тиск чи показове покарання заради піару?

Як засвідчує практика, декому таки вдається успішно оскаржити штрафи НБУ в суді. Наприклад, наприкінці лютого Верховний Суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення НБУ про накладення штрафу на АТ “РВС Банк”.

Ще у березні 2020 року Нацбанк оштрафував РВС Банк на понад 3 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу. Як видно, сума була вельми відчутною, аби змагатися з регулятором у судовому порядку.

Так само зараз Нацбанк добивається стягнення 204 тис. грн з ТОВ “БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП”. Справа дійшла до касації, бо перші дві судові інстанції стали на бік компанії. Ще на початку лютого 2022-го НБУ застосував щодо неї два заходи впливу: письмове застереження і той самий штраф.

У той же час, на запитання про ймовірність виграшу в суді Сенс Банку деякі юристи висловлюють глибокий скепсис, оскільки сьогодні жоден суд не прийме рішення на користь компанії, пов’язаної з країною-агресором.

“У Сенс Банку (а тоді ще в “Альфі”) колекторські служби справді працювали і працюють неадекватно. І, мабуть, за останні вісім років на Сенс було більше скарг, ніж на Приватбанк. Але Нацбанк закривав на це очі і ніяк не реагував. А тут вирішили відреагувати. І я переконаний, що це пов’язано з піаром. Ми, мовляв, ліцензію у них не забираємо, але показово караємо. Можливо, це все було навіть за домовленістю з самим банком”, – припускає адвокат.

Він також висловлює думку, що регулятор не забирає у Сенс Банку ліцензію якраз тому, що “насправді у нас в Україні є безліч впливових осіб, які мають з країною-агресором бізнесові стосунки”. Словом, нічого особистого, виключно бізнес. Але заради справедливості підкреслимо, що з огляду на показники діяльності Сенс Банку таких підстав сьогодні немає.

“Давно відомо, що НБУ і управлінці Сенс Банку завжди перебували і лишаються в чудових стосунках. Варто лише поглянути, з яким запалом чиновники Нацбанку завжди відвідували організований банком Jazz Fest у Львові. Всі все чудово розуміли”, – нагадує один із учасників з банківського ринку, який попросив не називати його ім’я. Довідково: засновником та головним спонсором фестивалю до 2017 року виступав “Альфа-Банк Україна”, тому фестиваль мав назву Alfa Jazz Fest.

Співрозмовник delo.ua також глибоко переконаний, що Нацбанк із Сенс Банком тримає контакт. Експерт вважає, що отримавши завдання від РНБО, НБУ намагається з установою боротись. Але ця боротьба, якщо поглянути пильніше, схожа більше на гру в імітацію.

ДЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

Щорічні стрес-тести – основний інструмент контролю над банками, завдяки якому можна оцінити їх стійкість на випадок кризових ситуацій. За даними учасників ринку, Нацбанк уже активно готується до цьогорічних стрес-тестів і збирає відповідну інформацію в частини банків.

Нагадаємо, за останній рік кількість учасників рейтингу життєздатності банків від Mind зменшилася на шість установ. Ще в першій половині року було виключено неплатоспроможний Мегабанк і ліквідовано російські Промінвестбанк та Сбєрбанк. Наприкінці – виведено з ринку банк «Січ». Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк. Завдяки зростанню обсягу активів до рейтингу повернулися банк «Конкорд» і банк «Кліринговий дім».

Mind пояснює, чим воєнні стрес-тести будуть відмінними від традиційних, та чи готові банки до них.

Що таке стрес-тести? Стрес-тест – це перевірка стійкості банку. Регулятор задає сценарії зміни макроекономічних параметрів і якості надходжень від активних операцій. Простіше кажучи, формує штучну кризу в вакуумі і дивиться, як фінустанови з нею впораються.

Як пояснює у своїх документах Національний банк, стрес-тести мають мінімізувати ризики банківської системи, які можуть настати під час криз. «Виконання мінімальних вимог до достатності капіталу не є повною гарантією стійкості в стресових умовах. Оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій покликане стрес-тестування», – йдеться у документах НБУ

«Стрес-тести – це загальна практика, банки проходили їх і до широкомасштабного вторгнення. Це інструмент «обстеження» фінансової системи й виявлення проблем. За результатами стрес-тестів банки складають програми капіталізації та приведення діяльності у відповідність до вимог НБУ. Банки, які не виконують такі програми, можуть бути виведені з ринку», – пояснює Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку.

Як проходять стрес-тести? Зазвичай стрес-тести проводяться на початку року за результатами попереднього. Останній раз стрес-тестування українські банки проходили у 2021 році. У 2020-му цей процес було скасовано через локдаун, а у 2022-му – через повномасштабне вторгнення рф. У звіті про стрес-тестування банків за 2021 рік Нацбанк зазначав, що «стрес-тестування проходили 30 банків, що мають 93% активів банківської системи».

Стрес-тести проводять експерти Національного банку, а саме Департаменту банківського нагляду, а також незалежні аудитори.

Основні ризики, які оцінюють у процесі стрес-тестів, – це рівень дефолту банку при складних обставинах, тобто скільки клієнтів при ризикових сценаріях перестануть платити за боргами. «Наприклад, ризики створюють багато валютних зобов’язань та мало активів у валюті. Також, зазвичай, у стрес-тестах використовують сценарій із підвищеним валютним курсом», – розповідає банківський експерт Олена Домуз.

За словами фінансового експерта Анатолія Дробязка, банк повинен розрахувати обсяги резервів, які випливають із умов стрес-тесту, і на основі цього розрахунку визначається достатність рівня адекватності капіталу. «Виходячи з цього, регулятор разом із менеджментом банку визначається із програмою капіталізації банку та її графіком», – каже він.

За результатами стрес-тестів банкам зазвичай дається час, щоб усунути виявлені слабкі місця.

Якими є особливості стрес-тестів у період війни? Подробиць поки що мало – банкіри посилаються на відсутність офіційних рішень регулятора. «Нормальною практикою є те, що послуги з атестації надає зовнішній аудитор банку. Проте жодних вказівок на 2023 рік ми ще не отримали», – каже Пйотр Конечни, заступник голови правління, начальник департаменту фінансів UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

«Формат проведення AQR на цей рік буде відмінним від попередніх», – впевнений Володимир Пономарьов, директор Департаменту ризиків Укргазбанку.

Вважається, що остаточні рішення за стрес-тестами 2023 року прийматимуть залежно від ситуації у сфері безпеки. «Швидше за все, у 2023 році пройдуть непублічні стрес-тести, щоб просто Нацбанк був у курсі стану банків, – розповідає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери». – Я думаю, що масового банкопаду не буде. Найімовірніше, 60% банків на ринку пройдуть текст на умовах, що надалі вони усунуть недоліки ліквідності, кредитування тощо».

Коли відбуватимуться стрес-тести? Дар’я Онищенко, член правління Ощадбанку, відповідальна за управління ризиками (головний ризик-менеджер), нагадує, що строки проведення стрес-тестування банку та оголошення його результатів визначає Національний банк. «За інформацією, наявною у нас, Національний банк 26 січня поточного року затвердив технічне завдання для проведення діагностичного обстеження банків у 2023 році та планує розпочати оцінку з ІІ кварталу 2023 року, якщо не завадить безпекова ситуація», – каже вона.

Проте, за даними Mind, НБУ вже збирає від банків необхідну інформацію. Зокрема на зустрічі з керівниками банків, яку було проведено у січні, представники НБУ зазначили, що цього року аудиторські компанії залучатись до проведення діагностичного обстеження не будуть.

«Рада з фінансової стабільності підтримала заходи із забезпечення макрофінансової стабільності та погодила проведення оцінки стійкості банків, яка дасть змогу з’ясувати справжній стан сектору після проходження найгострішої фази поточної економічної кризи, пов’язаної з війною», – каже член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван.

Як банки мають готуватися до стрес-тестів? На цьому етапі – вже ніяк.

«Готуватися до стрес-тестів банки мали весь минулий рік, бо для аналізу беруться дані на 31 грудня 2022 року. Єдине що можуть тепер зробити банки – це показати документи, що заборгованість перед ними погашена у повному обсязі», – уточнює Олена Домуз.

Які найбільш стресовразливі місця у банків? Найскладніше банкам зараз отримувати доходи від кредитного портфелю. «В умовах війни має місце багато форс-мажорів і дисципліна обслуговування боргів падає», – пояснює Анатолій Дробязко.

За словами банківського експерта Станіслава Шлапака, також серед викликів – значна частина коштів до запитання у пасивах банків та якість кредитних портфелів. «Війна неминуче призвела до суттєвого погіршення якості кредитного портфеля, зростання непрацюючих кредитів, показала нежиттєздатність бізнес-моделі деяких банків» – зазначає він.

У той же час банкіри мають побажання і до регулятора. «Оскільки наразі банк працює в дуже нестабільному середовищі, особливу увагу слід приділяти нормативній прозорості та чітким очікуванням регулятора. Цього можна досягти відкритим діалогом і спілкуванням. У той час як банк керує відносинами з клієнтами, регулятором, працівниками під час воєнного стану, існує потреба вирішити питання, як враховувати інтереси акціонерів банку», – каже Пйотр Конечни.

Як самі банкіри оцінюють готовність до тестування? Очікувано високо.

«Ми повністю адаптували всі системи та процеси банку до можливих тривалих загроз. Це стосується як забезпечення безперервності функціонування (BCP план), так і швидкості та можливих реакцій на потенційні негативні зовнішні фактори, – розповідає член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван. – Є питання неупередженого та рівного ставлення до нашого банку, як і до будь-якого іншого українського банку. Це питання реєстрація субборгу, погодження реструктуризації Альфа-лізингу, погодження членів правління тощо».

Укрексімбанк, з урахуванням негативного впливу військових дій, значно доформував резерви під активні операції, що тисне на капітал. «Так, на сьогодні НБУ не застосовує заходи впливу за порушення, спричинені війною, однак банк потребуватиме докапіталізації. Її розмір та строки будуть визначені за підсумками діагностики якості активів та стрес-тестування», – повідомляє директор департаменту з ризик-менеджменту Укрексімбанку Сергій Антонюк.

Тобто за результатами стрес-тестів жоден банк не залишить ринок у 2023 році? Ні, такої гарантії немає. Якщо банк не усуне недоліки, виявлені у процесі стрес-тестів, Нацбанк буде змушений виводити його з ринку. Але загалом картина принаймні в частині основних гравців залишиться без змін, впевненні експерти та банкіри.

«Введення тимчасових адміністрацій я чекаю ще в 1–2 банки. Але більшість банків залишаться на ринку. Це питання економічної безпеки країни», – прогнозує Ростислав Кравець.

«Стрес-тест пройдуть всі, а підсумки виконання програми капіталізації будуть підсумовувати десь через півроку після її підписання. За цей час можуть покращитися макроекономічні параметри, або кредитний портфель фактично краще обслуговуватиметься», – впевнений Анатолій Дробязко. Безумовно, у регулятора є влада на застосування заходів впливу до закінчення угоди про капіталізацію, але в умовах війни навряд чи НБУ здатен робити різкі кроки.

«Навіть якщо окремі банки і будуть виведені з ринку з тих чи інших причин, як то якість активів, ліквідність, структура власності тощо, ми не очікуємо відчутного впливу на стабільність банківської системи. Зокрема, не очікуємо проблем у системно важливих банків», – резюмує Володимир Пономарьов з Укргазбанку.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

У профільних групах наших біженців у соцмережах – безліч оголошень про “викуп авто на українській реєстрації”. Обіцяють “швидку угоду” та “гроші на руки”.

Багато наших біженців, які зараз живуть у Європі, і самі шукають можливості продати машину. Одним потрібні гроші, інші побоюються, що їм доведеться перереєструвати авто на місцевий облік та платити податки, а це, за словами керівника компанії Autoconsulting Олега Омельницького, “може бути сума, порівнянна з вартістю самого авто”. До речі, аргумент про “наближення часу “Ч” – коли доведеться ставити машину на європейський облік, активно експлуатую покупці авто, розігріваючи панічні настрої серед наших водіїв.

І пропонують викупити “проблемний” автомобіль із дисконтом, але за “живі” гроші.

“Наприклад авто, ринкова вартість яких – 4-5 тисяч доларів скуповують по тисячі”, – каже Омельницький.

Ми зв’язалися зі скупників авто Костянтином, запропонувавши на продаж авто BMW 3 серії 2016 року в хорошому стані та з невеликим пробігом. За легендою, машина перебуває в Італії. Він сказав, що ринкова вартість такого автомобіля в Україні – 14 тисяч доларів (насправді – близько 17 тисяч), але він готовий дати 10 тисяч. При цьому обіцяв привести готівку, а для переоформлення авто на нового власника йому, нібито, потрібні лише “фото документів”.

“В Україні ми самі перереєструємо через наших людей”, – сказав Костянтин. Хоча, за законодавством, зняти авто з українського обліку може або власник або його довірена особа (за наявності нотаріально завіреної довіреності). Тобто, зважаючи на все, скупники вже налагодили схему швидкого переоформлення машин в Україні.

Розбиралися, чи потрібно українцям переоформлювати свої автомобілі на європейські номери, скільки це коштує, і чи є сенс віддавати машину за копійки скупникам.

“За авто пропонують тисячу доларів”

Багато українських біженців поїхали до Європи на своїх авто. І буквально протягом перших місяців після початку війни з’явилися пропозиції щодо скуповування таких машин. Ми вже писали, як у Німеччині та Італії людям пропонували викупити їхні автомобілі на українській реєстрації з дисконтом від 30%.

Але останнім часом скупники авто активізувалися по всій Європі. У профільних групах наших біженців у соцмережах – безліч оголошень про “викуп авто на українських номерах”.

“Займаємося швидким викупом автомобілів на українській реєстрації по Європі. Пропозиції у приватні повідомлення”, – пише Костянтин у групі “Українці в Італії”. Ми зв’язалися з автором цього оголошення, і з’ясували, що авто викуповують за фото та описом від власника. Також фото документів Костянтин береться зняти авто з обліку в Україні “через знайомих” і перереєструвати його на нового власника. “Якщо власник не в Україні, ми просто приїжджаємо, даємо гроші, забираємо авто та в Україні самі перереєструємо”, – пояснив Костянтин.

Тобто не потрібна навіть довіреність. Хоча, за словами голови адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, щоб вирішити питання зняття авто з обліку в Україні, власник має або сам приїхати в країну цією машиною, або видати довіреність, яку можна оформити через українське консульство в тій чи іншій країні ( вона коштує від 100 євро.

Оголошень про викуп авто на українських номерах “швидко та без клопоту” зараз повно у профільних групах наших біженців буквально по всіх країнах Європи.

Більшість продавців пропонують “смішні ціни” – дисконт може досягати 50-70% від реальної вартості автомобіля.

“Наприклад, авто, ринкова вартість яких становить 4-5 тисяч доларів, пропонують викупити за тисячу”, – каже Олег Омельницький.

У приватних розмовах продавці всіляко переконують “позбавлятися машин на українській реєстрації, якщо не збираєтеся повертатися в Україну”. Кажуть, що незабаром доведеться ставити авто на облік у країні перебування, а це дуже дорого і не має сенсу.

Зазначимо, що наші біженці, навіть якщо вони не збираються найближчим часом повертатися на батьківщину, можуть самі приїхати до України, зняти авто з обліку та продати на місці. Навіть якщо запропонують машину перекупникам, дисконт становитиме 10-15% від ринкової ціни, а не 30-70%.

Але такий варіант підходить не всім. Наприклад, багато українських чоловіків, які зуміли виїхати до Європи, не ризикують повертатися в Україну, побоюючись, що назад їх уже не випустять. На таких “нев’їзних” водіїв здебільшого і полюють скупники авто.

Багато наших біженців самі намагаються продати свої машини, не виїжджаючи з Європи. У фейсбук-групі “Продам авто на українських номерах” безліч свіжих оголошень.

Ціни нижчі за ринкові, але не набагато – в межах 10-15%. Наприклад, Renault Megan 2015 року, який зараз знаходиться в Польщі, виставлений за 9400 доларів, Hyundai Getz 2007 року (зараз у Словаччині) – за 4 тисячі доларів, Dodge Caliber 2006 року (перебуває у Литві) – за 4 тисячі доларів тощо. буд. У коментарях до цих оголошень “потенційні покупці” пишуть, що ціни “захмарні” і що українці свої авто “скоро будуть даремно роздавати”. “Страшилка” все та сама – необхідність ставити автомобілі на європейський облік.

Чи потрібно українцям перереєструвати авто у Європі?

Тобто головний аргумент скупників авто – наближення часу “Ч”, коли українцям доведеться ставити свої автомобілі на облік у тій країні, де вони перебувають.

Чи це так насправді?

За словами Кравця, Європою можна спокійно їздити на авто на українських номерах протягом 6 місяців. Потім може постати питання реєстрації машини за місцем перебування. Для українців багато країн ЄС уже продовжували цей термін – до року. Але й він уже спливає.

Отже, за ідеєю, потрібно ставити авто на європейський облік і, отже, сплатити цю процедуру.

Обійти ці вимоги можна, якщо, наприклад, періодично виїжджати за межі ЄС та потім в’їжджати назад. Тоді шість місяців відраховуються від останнього заїзду. Тобто діє приблизно така сама схема, яка дозволяла власникам євроблях не розмитнювати авто в Україні. Можна просто перетинати кордон через певний час, щоправда, тепер уже у зворотному напрямку – з Європи до України.

Втім, це загальні європейські правила без урахування війни.

На платформі Visit Ukraine пояснюють, що загальне правило – реєстрація авто в Європі через 6 місяців перебування там. “Але автомобілями на українській реєстрації дозволено користуватися до одного року”, – йдеться у поясненні.

Але далі – треба реєструвати.

Наприклад, у Німеччині процедура коштує від 31 до 100 євро залежно від землі. Для реєстрації авто потрібно написати заяву в Zulassungsbehorde, надати документи та оцінку транспортного засобу від експертної компанії. У переліку документів фігурує також “свідоцтво про митне оформлення”. Це має на увазі розмитнення, сплату мита та податків (а це до 30% від вартості авто). Але в кожній землі правила та перелік документів можуть змінюватись.

За зареєстровані авто доведеться платити податок – 200-500 євро на рік залежно від типу авто та двигуна. Також потрібно буде купувати окрему страховку (наша “Зелена картка” не підходить).

В Італії наші біженці мають протягом року зареєструвати авто у Реєстрі іноземних транспортних засобів (REVE), це можна зробити через електронну систему. Вам видадуть свідчення, яке потрібно пред’являти поліції на вимогу. Реєстрацію потрібно міняти щоразу при зміні місця проживання в цій країні, а якщо авто оформлене не на вас, то потрібно ще й довіреність від українського власника. При цьому ні ставити авто на італійські номери, ні платити за його розмитнення не потрібно.

У Литві діє правило про перереєстрацію авто через рік його перебування у країні. Для цього потрібно провести техогляд автомобіля, надати страховку, дані експертизи о. те, що авто відповідає прийнятим у Литві технічним нормам, український техпаспорт. Після чого водієві видадуть литовські номери та техпаспорт. Реєстрація, експертиза та ТО можуть потягнути на 200-300 євро. Знімати авто з української реєстрації не потрібно. Отже, знімається питання про розмитнення машини у Литві зі сплатою мита та ПДВ.

Термін одного року є критичним у більшості країн ЄС. Виходить, що для тих, хто виїхав до Європи на самому початку війни, час “Ч” настає вже наприкінці лютого.

Як каже Омельницький, у деяких країнах з урахуванням розмитнення авто на українських номерах, сплати ПДВ та витрат на облік вартість перереєстрації може бути порівнянна з вартістю самого авто.

“З урахуванням сплати мит та податків і тяганини, такий автомобіль справді простіше продати. Тим більше, що в Європі можна купити замість недорогу машину на місцевій реєстрації”, – додав Кравець.

Втім, не виключено, що для українських біженців вимогу про обов’язкову перереєстрацію авто можуть скасувати (як це свого часу зробили стосовно іншої європейської норми – про обмін прав водія для іноземців).

Наприклад, Польща це вже зробила. Громадяни України, які в’їхали в Польщу авто на українських номерах, можуть вільно пересуватися такими машинами країною (без умов по в’їзду/виїзду через певний час) до 31 грудня 2023 року.

Така норма нещодавно з’явилася у законі “Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території цієї держави”.

Очікується, що таку норму можуть схвалити інші країни ЄС.

Справа в тому, що у Польщі термін дії статусу тимчасового захисту, який надають нашим біженцям, діяв до 31 грудня 2022 року. Тому ця країна першою переглянула умови для українських автовласників. У більшості країн ЄС статус тимчасового захисту діє до 4 березня 2023 року. Відповідно, на той час мають визначитися, що робити в авто на українській реєстрації.

У БФ “Право на захист” стверджують, що “громадяни України, які набули статусу тимчасового захисту в країнах ЄС, мають право на використання українських прав та зареєстрованих в Україні власних автомобілів за новим місцем проживання протягом усього часу дії статусу. Загалом до 6 березня 2025 року відповідно до Регламенту ЄС, який передбачає щорічну пролонгацію дії статусу захисту”.

І є всі шанси, що перереєструвати авто не доведеться, але для цього потрібні відповідні рішення у кожній країні. А поки що таке є тільки в Польщі.

“Наприклад, у Великій Британії залишається вимога про перереєстрацію через півроку. Є спрощена процедура для наших біженців, але все одно потрібно розмитнювати авто. Крім того, там лівосторонній рух, і наші авто можуть мати проблеми при проходженні техогляду”, – зазначив Омельницький.

На сайті уряду Великобританії зазначено, що українці, які перебувають на авто на українській реєстрації довше 6 місяців, можуть подати заявку на продовження цього терміну без сплати ввізного мита або подати заявку на звільнення від сплати ввізного мита через зміну місця проживання. При цьому авто все одно потрібно буде зареєструвати в Агентстві з ліцензування водіїв та транспортних засобів (DVLA).

Як продати машину на українських номерах

Кравець каже, що якщо розглядати більш-менш вигідні способи продажу авто на українській реєстрації (без величезного дисконту, який просять скупники), їх кілька.

Перший – приїхати на авто з Європи до України, зняти його з реєстрації та провести угоду купівлі-продажу, переоформивши транспортний засіб на нового власника. Але для цього власник має заїхати до країни. Що підходить не всім.

Другий – оформити в українському консульстві або у місцевого нотаріуса довіреність на людину, яка може перевезти авто в Україну, та продати її без участі власника. Обов’язково, щоб у такій довіреності було обумовлено право довіреної особи перетинати на автомобільний кордон, знімати його з обліку та продавати.

До речі, окрім скупників, вже з’явилися і посередники, які за 1-2 тисячі євро плюс накладні витрати беруться виступити такою “довіреною особою” та продати ваш автомобіль в Україні. Щоправда, серед них можуть виявитися шахраї, адже оформляючи на посередника доручення, ви фактично легалізуєте всі його дії з вашим автомобілем. Тому юристи радять ретельно перевіряти посередників та підписувати з ними додаткові договори, обумовлюючи умови співпраці, комісію та інше.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Реестры недвижимости уже разблокированы, сейчас идут последние приготовления: формируется пул нотариусов, которые получат право оформлять сделки. Ориентировочно совершать сделки можно будет с 9 мая.

Но рынок уже на низком старте.

“Только открыли реестры – и уже массово пошли звонки. Есть запрос как на покупку жилья, так и на продажу. Приобретать готовы, в основном, недорогие квартиры и дома. Много заявок от переселенцев, которые остались без крыши над головой, хотя активизировались и спекулянты. Что касается продавцов, то их настроения резко поменялись: владельцы недвижимости уже не хотят продавать ее хотя бы за сколько-нибудь, демпинга нет. Более того, некоторые повышают ценники до 25%, рассчитывая на то, что уцелевшее жилье сейчас будет в дефиците и его можно продать подороже”,  – рассказала нам эксперт рынка недвижимости Ирина Луханина.

Впрочем, по сделкам в войну остается масса вопросов.

“Хотя законодательно попытались перекрыть схемы для рейдерских атак и отжима жилья, риски для покупателей все же остаются”, – отмечает глава адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец,

Разбирались, как в войну будет работать рынок недвижимости, чего ждать по ценам и какие есть риски для продавцов и покупателей.

Сделки военного времени

Кабмин своим постановлением №480 прописал, как теперь будет работать рынок недвижимости.

Особенностей несколько.

• Совершать нотариальные действия с недвижимостью могут только нотариусы из списка Минюста. В этот список не смогут попасть нотариусы, к репутации которых есть вопросы (например, ранее привлекавшиеся к ответственности, имеющие задолженность по уплате сбора и др.) То есть нотариусов, которых допустят к оформлению сделок, будет меньше, чем в мирное время. Как говорит владелец компании “Дельта-Консалтинг” Роман Рябов, не исключены неудобства для клиентов: очереди к нотариусам, возможно даже повышение цен на услуги. Кроме того, возможно, в некоторых населенных пунктах нотариальные услуги вообще будут недоступны – придется ездить в другие города.
• В течение военного положения недвижимость нельзя будет передавать как вклад в уставный капитал юрлица и получать в связи с выходом из состава участников.
• Совершать действия с недвижимостью по доверенности от имени физических лиц запрещается.
• Нотариальное удостоверение договора оформляется в пределах области, где расположена недвижимость (исключение – Киев и область).
• Действия с недвижимостью в Киеве и области могут осуществляться только нотариусом, работающим в Киеве или области, по местонахождению имущества, юрлица или по месту жительства физлица – одной из сторон соответствующего договора.
• Жилье можно будет отчуждать (перепродавать) только через месяц после приобретения.

Все перечисленные меры – своего рода предохранители, которые должны исключить мошеннические схемы.

“Как правило, аферисты переоформляют недвижимость на своего человека, а затем стараются быстро перепродать объект. Поэтому запрет на его  отчуждение – правильная мера. Другое дело, что месячного запрета может оказаться недостаточно, логично было бы установить срок хотя бы в несколько месяцев”, – говорит Луханина.

На борьбу со схемами направлена также норма о запрете проведения сделок с использованием доверенностей, а также внесение объекта недвижимости в уставной капитал компании, говорит Кравец.

При этом, по его словам, риски для потенциальных покупателей все равно есть.

“Так как в Украине действует военное положение, все заключенные в данный период сделки могут быть признаны как состоявшиеся под давлением тяжелых обстоятельств. Следовательно, могут быть иски по их отмене. Особенно если, к примеру, объект недвижимости был продан ниже рыночной цены. То есть, если человек сейчас недорого купил квартиру, через год-два такая сделка может быть обжалована в суде и признана недействительной. Особенно осторожно стоит относится к сделкам по земле – фактически они с открытием реестра недвижимости не запрещены, но в Конституционном суде находится дело о законности отмены моратория, поэтому к законности приобретения участков также могут возникнуть вопросы”, – отмечает Кравец.

Роман Рябов добавил, что еще непонятно, как будут работать земельный кадастр и автоматический модуль по оценке – не исключено, что они могут сбоить, что впоследствии поставит под сомнение законность сделок.

Что касается автоматического модуля по оценке недвижимости, то тут есть отдельные нюансы. Они касаются не только сделок с землей, но и купли-продажи коммерческой и жилой недвижимости. Напомним: этот модуль Фонд госимущества запустил в прошлом году, но нормально он так и не заработал. Пошли массовые случаи неправильной оценки, особенно по небольшим городам: стоимость земли, домов, коммерческих помещений завышалась в разы. При этом налоги при оформлении сделки насчитываются как раз с оценки. В итоге еще до войны были массовые случаи, когда, например, дом за 20 тысяч долларов оценивали в 100 тысяч, и с него взимался налог в 7,5% (при второй перепродаже) – в 7,5 тысяч вместо 1,5 тысячи долларов.

“Сейчас автоматический модуль может сбоить еще больше, так как базой для оценки там являются рыночные предложения, а они с начала войны не обновлялись. Поэтому не исключено, что начнут всплывать заоблачные налоги, которые окажутся людям попросту не по карману. В теории можно заказать оценку у частной компании, но опять-таки, непонятно, каким будет предложение оценочных услуг – многие оценщики уехали в другие регионы, ушли воевать”, – говорит Рябов.

Что касается других нововведений из постановления №480, то тут можно отметить послабления по оформлению наследства: сняли срок в 6 месяцев, за который ранее нужно было упорядочить бумаги.

“Это важная новация, особенно в свете того, что идет война, много погибших, и оформлений наследства  будет больше обычного”, – говорит Рябов.

Интересный нюанс касается россиян и российских компаний, владеющих недвижимостью в Украине.

“Если речь идет о частных лицах с российским гражданством, имеющих законное право проживания в Украине (например, вид на жительство), то они по-прежнему смогут отчуждать свое имущество в нашей стране. Если же гражданин РФ владеет в Украине недвижимостью, но не имеет законных оснований для проживания, то никаких сделок с эти объектом он проводить не сможет. То же самое по юрлицам”, – говорит Кравец.

Переселенцы ищут дешевое жилье, продавцы ждут роста цен

Впрочем, сам факт открытия рынка недвижимости еще не значит, что он запустится на практике. В стране идет война, а недвижимость – весьма сомнительный актив в условиях вражеских обстрелов и бомбардировок. Поэтому главный вопрос – будут ли люди покупать квартиры и дома?

Мы уже писали, что в начале войны пошел запрос на продажу жилья, причем владельцы были готовы хорошо уступать – вплоть до 50%. При этом потенциальные покупатели в очереди не выстраивались.

Но сейчас ситуация кардинально поменялась.

“Рынок, по-сути, только готовится к открытию, а вал звонков уже пошел, причем как от потенциальных продавцов, так и от покупателей. Настроения среди продавцов неоднородные. Многие готовы стартовать с довоенных цен, но есть и те, кто уже повышают ценники до 25%. Например, квартиры в столичных новостройках, которые до войны стоили 850 долларов за квадрат, будут выставлять по 1100. Аргумент собственников, играющих на повышение, железный: мол, недвижимости в жилом состоянии в Украине стало меньше, многие люди остались без крыши над головой, поэтому будут дефицит квадратных метров и рост цен. Но есть и владельцы квартир, которые готовы уступать. Правда, немного – до 10%. Как правило, это те, кто уехали за границу и срочно нуждаются в деньгах. Что касается покупателей, то интерес с их стороны действительно есть. В Киеве люди готовы приобретать вторичку эконом-класса стоимостью до 45 тысяч долларов, в уцелевшем пригороде – квартиры в новостройках за такие же деньги. Кроме того, сейчас начали искать недорогие дома под Киевом, скажем, таун-хаусы до 120-130 тысяч. Люди готовы приобретать жилье в готовом состоянии – заходи и живи, без ремонтов и достройки. В основном недвижимость ищут переселенцы, потерявшие свои дома в зоне боевых действий, но сумевшие вытащить деньги. Киевскими квартирами интересуются, в частности, переселенцы из Харьковской, Донецкой, Луганской, Запорожской и Херсонской областей”, – рассказала нам Луханина.

По словам Рябова, основной спрос будет на жилье в западных и центральных областях: Львовской, Черновицкой, Ивано-Франковской, Винницкой и др.

“Никакого недостроя и новостроя без ремонта, только готовые объекты, в которых можно жить прямо сейчас. Те, кто снимает квартиры в Черновцах и Львове по 1-2 тысячи долларов и при этом имеет сбережения, уже давно  на низком старте – хотят купить жилье и для себя, и, возможно, под сдачу. Потому ожидаемо низких ценников в тихих регионах не будет. К примеру, в Виннице владельцы квартир уже со старта планируют повысить цены на 10-12%, во Львове рост будет еще больше. Возможно, что потом, если ожидания по спросу не оправдаются, ценники и просядут. Но на запуске рынка они будут на максимуме”, – говорит Рябов.

При этом риэлторы рассказывают, что активизировались спекулянты, которые имеют на руках живые деньги и рассчитывают оперативно выкупить квартиры, по которым собственники будут готовы уступать. С тем, чтобы впоследствии перепродать их подороже.

“Рынок будет держать в тонусе еще и угроза повышения военного сбора до 3%. Ведь при перепродаже второго объекта за год человек платит налог 5% плюс военный сбор и госпошлину, а третьего – 18% плюс военный сбор и госпошлину. Соответственно, налоги вырастут, а “лишние” 1,5% с 50 тысяч долларов и выше – это немалые деньги. Поэтому все, кто планирует продавать, постараются сделать это как можно быстрее, пока не повысили военный сбор”- говорит  Луханина.

Отметим, что уже несколько недель как активизировалась реклама новостроек (особенно уже сданных в эксплуатацию), также оживают строительные площадки – то есть рынок полным ходом готовится к запуску.

“Мы восстановили работу с клиентами. Речь идет о полноценной клиентской поддержке инвесторов всех наших ЖК. По каждому жилому комплексу мы выделили отдельные номера телефонов, по которым клиенты смогут получить информацию о строительстве, условиях переуступок, получению прав собственности и др. Ведем подготовку к восстановлению работы на строительных площадках: проводим переговоры с подрядчиками и партнерами по закупке стройматериалов. Наша цель – нарастить темпы строительства, после чего ожидаем активизации спроса. По нашим прогнозам, спрос на столичную недвижимость будет колоссальный”, – отметили в пресс-службе группы компаний DIM.

Впрочем, как рассказал нам представитель столичной девелоперской компании, на самом деле восстановление работ может быть проблематичным.

“Действительно, в апреле несколько компаний заявили об активизации работ, но реально отследить, где строят, а где включили антикризисный PR, пока сложно. Сейчас как такового первичного рынка в столице нет. Главные причины – отсутствие покупателей (им нужно уже готовое жилье, а не фундаменты), дефицит стройматериалов и рабочей силы, ограниченные собственные средства и проблемы с привлечением инвесторов”, – отмечает эксперт.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Скільки буде два плюс два? А ми продаємо чи купуємо?

Саме цей анекдот при детальному розгляді нагадує ідея запровадження множинного громадянства для українців, які проживають у країнах ЄС, США та Канаді.

З одного боку, дійсно ухвалення такого закону вперше дозволить українцям з усього світу «почуватися не діаспорою, людьми не просто українського походження, а українського громадянства». Володимир Зеленський нарахував 65 млн українців.

У світі чимало країн допускають або визнають подвійне громадянство. Серед них Норвегія, США (подвійне громадянство не заборонено, при цьому воно не заохочується), Німеччина (дозволяє його громадянам ЄС і Швейцарії).

В Україні ж своя історія. І починається вона зі статті 4 Конституції, якою закріплюється єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. При цьому у нас немає відповідних законодавчих положень, які напряму забороняли б множинне громадянство. Можливе воно чи ні – має поставити крапку лише Конституційний Суд України.

Дискусія про громадянство відкрилася після підписання Зеленським указу про введення в дію рішення РНБО від 16 липня — № 305/2021.

Множинне громадянство – чотири похідні законопроєкти

Окрім законопроєкту 6368 «Про громадянство України» Президент подав до парламенту ще кілька дотичних законопроєктів, які мають забезпечити чистоту законодавчих намірів щодо громадянства.

Законопроєкт 6369 «Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України в сфері громадянства»: ним запобігається використання громадянства іншої держави як інструменту втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Вочевидь, це пов’язано з розмовами РФ про те, що на територіях інших країн мешкають «її громадяни», яких слід «захищати». Далі, як ми знаємо, була роздача російських паспортів.

Законопроєкт 6370 «Про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства»: обмеження на зайняття посад у митних органах громадянами України, які мають або набули громадянство або підданство іноземної держави чи держав.

Законопроєкт 6371 «Про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів»: заборона обіймати посади в судах українцям, колишнім іноземцям, щоб набуття громадянства не використовували як інструмент втручання у внутрішні справи України.

Законопроєкт 6372 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ККУ та КПКУ та кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства»: встановлює адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання або неподання декларації про наявність громадянства іноземної держави, про перебування в процедурі набуття чи припинення громадянства іноземної держави тощо.

Всі політики й чиновники, які, згідно із законом про запобігання корупції, заповнюють електронні декларації, повинні обов’язково вказувати наявність громадянства або підданства інших держав. Якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також є громадянином іншої держави, вона має про це чесно повідомити – українське суспільство має право про це знати. За навмисні спроби приховати факт подвійного громадянства людина має нести кримінальну відповідальність», – наголосив Президент.

Множинне громадянство – аналіз юриста

На думку директора програми «Право» Українського інститут майбутнього Олександра Чебаненка, новий законопроєкт про громадянство – ложка дьогтю на ложку меду. За його словами, цим проєктом пропонується ціла низка цікавих новел.

Наприклад, «декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України» – документ, що засвідчує відмову іноземця від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, що подається іноземцем у випадку, якщо отримати документ про вихід з іноземного громадянства важко або неможливо. Вочевидь, цей документ орієнтований в першу чергу на громадян держави-агресора, які зі зброєю в руках захищали незалежність України та які хотіли б отримати громадянство України. Ми свого часу пропонували такого роду крок, тому можемо цю пропозицію тільки підтримати», – каже він.

За словами Чебаненка, з попередньою новелою пов’язана ще одна – «незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства».

«Зрозуміло, що у зв’язку з політикою держави-агресора по фактичному нав’язуванню свого громадянства отримати від її органів документ про припинення громадянства держави-агресора – той ще квест. Тому і ця новела, на нашу думку, заслуговує на підтримку. Раніше законом було передбачено 10 документів, що підтверджують громадянство України. Це – паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну. Тепер пропонується залишити тільки 8, вилучивши з цього переліку свідоцтво про належність до громадянства України та проїзний документ дитини. Висловимо надію, що це позитивний момент, адже зменшується кількість дублюючих документів», – каже він.

Викликають, на його думку, інтерес новели щодо підстав для втрати громадянства України.

Відповідно до чинних норм, підставами для втрати громадянства є: добровільний вступ повнолітнім громадянином України до громадянства іншої країни; набуття статусу громадянина України незаконно – шляхом подання підроблених документів і надання неправдивої особистої інформації; добровільний вступ до лав військовослужбовців іншої держави.

Замість абсолютно неконституційної, на нашу думку, першої підстави для всіх (адже в Конституції йдеться про «єдине», а не «одне» громадянство України) пропонується не менш «цікава» – «використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці, національним інтересам України». Що саме підпадає під ознаки «створення загроз» та хто саме це буде визнавати, є ключовими питаннями. Вочевидь, це підстави для можливих зловживань плюс – можливі корупційні ризики».

При цьому, пояснює експерт, треба зробити важливе зауваження: Конституція України взагалі не передбачає можливість «втрати» громадянства України. Тільки «припинення». Більш того, відповідно до Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства.

Що ж стосується анонсованого надання громадянства України етнічним українцям, які проживають за кордоном, то особливих змін в наявному порядку не передбачається: громадянство може, як і зараз, надаватися за особливі заслуги або в особливих випадках.

Підсумовуючи наш короткий огляд законопроєкту, можна сказати, що ним пропонується ціла низка змін до законодавства щодо громадянства, які давно вже не просто «назріли», а вже «перезріли». В першу чергу, щодо спрощеного набуття громадянства України тими, хто захищав і захищає її свободу та незалежність зі зброєю в руках. І це можна тільки підтримати. При цьому в проєкті є ціла низка пропозицій, які є сумнівними як з точки зору відповідності Конституції України та законів логіки, так і щодо корупційних ризиків. Сподіваємося, що розробники законопроєкту усунуть ці ризики та невідповідності», – резюмує директор програми «Право» Українського інститут майбутнього Олександр Чебаненко.

Множинне громадянство – спроба завести іноземців у САП та НАБУ

В коментарі для AgroPolit.com адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець заявив, що подвійне громадянство у запропонованому Володимиром Зеленським форматі – це не більше, аніж легалізація тих осіб, які вже мають подвійне громадянство, а також спроба виконати завдання, поставлені перед ним іноземними урядами (в частині призначення на посади керівників країною іноземців).

Ключова мета таких законодавчих змін (наприклад, про призначення в судову систему чи на керівні посади) – призначити керівником САП або керівником НАБУ іноземців, які в силу різних причин не зможуть змінити свого громадянства; аналогічна ситуація була з громадянкою США Супрун, яка так і не вийшла з громадянства США, хоча була міністром охорони здоров’я і мала доступ до державної таємниці за родом своєї діяльності. Так само це було з Айваресом Абрамавічусом, Наталією Яресько. Тобто фактично ця процедура ще була започаткована попереднім президентом, і зараз це продовжується», – пояснює він.

Ростислав Кравець пояснює, що наявність п’яти законопроєктів, які страхують від «наслідків», не означає, що всі вони буть ухвалені парламентом. Тому лазівки для озвученого ним сценарію є.

Внести зміни до Конституції навряд чи вдасться (питання 300 голосів відкрите), а от власне закон про громадянство змінити депутати зможуть. Якщо цей закон буде прийнятий, то завтра ми побачимо на посаді керівника НАБУ чергового іноземця», – наполягає на своєму він.

Множинне громадянство – відкриття ринку землі для іноземців

Натомість головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова називає законопроєкт про множинне громадянство спробою легалізувати доступ на ринок сільськогосподарських земель для іноземців з українським корінням.

Це така спроба легалізувати іноземний капітал на внутрішньому ринку землі для придбання сільськогосподарських паїв. Ми ж пам’ятаємо, що за законом 552-IX  право власності на землю отримали громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава. З 1 липня 2021 року землю почали купувати фізособи (100 га в одні руки), а з 1 січня 2024 року до кола покупців додаються юридичні особи, які на рівні з фізичними особами отримають однакову земельну «стелю» – 10 тис. га в одні руки. Ухвалення закону 6368 про множинне громадянство для іноземців, які є етнічними українцями, автоматично відкриває доступ для іноземного капіталу. Адже не існує наразі юридичних перепон, які б забороняли придбання с/г землі «етнічним українцям-іноземцям» з новою українською пропискою (при цьому ми досі не розуміємо, чи збережеться у них якесь інше громадянство). Крім того, їм же ніхто не заборонить і створювати українські юридичні компанії. Тобто це схоже на добре продуману «тиху» схему заведення іноземного капіталу під придбання землі. Було би логічним встановити на певний час мораторій, наприклад, 5 років для таких громадян для придбання сільськогосподарської землі. це дозволить зберегти чистоту намірів етнічних українців і забезпечить їх реальне бажання працювати на землі, а не втілить на практиці  ефект швидких спекулятивних інветицій. Ми ж бачимо, що світові ринки капіталів перегріті вільними грішми, які потрібно кудись вигідно вкласти. Земля, а відтак і продовольство, – хороший варіант для цього», – говорить Наталія Білоусова.

На її думку, такий крок цілком логічний, адже як в Україні , так і за її межами не полишають ідею зробити ринок землі повністю відкритим.

Як свідчать аналітичні дані онлайн-мапи операцій купівлі-продажу земель, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar, з моменту запуску середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 415 грн. За цей період було здійснено 21 978 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 80 041 га. Загалом же ринок продажів паїв не дуже активний: на ньому чітко простежується профіцит покупців і дефіцит продавців», – пояснює головний редактор AgroPolit.com.

Вона також озвучила інші показники роботи ринку землі за весь період станом на 11 грудня 2021 року:

• середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 415 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 21 978, що складає 19% від усіх операцій з землею;
• сумарна площа проданих паїв — 80 041 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;

Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у  Львівській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, коментує Наталія Білоусова аналітику онлайн-мапи, розробленої AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua та Volodar.

За останній тиждень з 6 по 10 грудня, каже вона, результати функціонування ринку землі наступні:

• середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 30 951 грн;
• загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1325 (на 383 більше, ніж на минулому тижні);
• сумарна площа проданих паїв — 5126 га;
• середній розмір проданої ділянки — 3,87 га;
• максимальна ціна у Кіровоградській області  — 1 676 055 грн.
• максимальна площа ділянки у Харківській області — 24,79 га.

Більше про умови роботи ринку землі в Україні читайте у матеріалі «Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок».

Множинне громадянство – п’ять запитань без відповідей

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зареєстровані законопроєкти читав, але має до них питання.

Множині запитання до проєктів Зеленського про множинне громадянство. Пакет законопроєктів про громадянство, внесений Зеленським до парламенту, породжує більше проблем, ніж вирішує. Перш ніж подавати такі проєкти, керівництво держави мало б дати суспільству чіткі відповіді принаймні на ключові запитання», – переконаний він.

1. Як трактувати норму статті 4 Конституції «В Україні існує єдине громадянство»? Чи означає це лише відсутність громадянства окремих територій України чи також і заборону поєднання українського громадянства з іноземним? Остаточну відповідь може дати лише Конституційний Суд, як би Зеленський до нього не ставився. І без отримання цієї відповіді правники і політики далі ламатимуть списи, і будь-які спроби легалізації множинного громадянства матимуть сумнівну легітимність.

2. Якщо вже Президент пропонує легалізувати множинне громадянство, наскільки правомірно позбавляти його носіїв права працювати в органах влади, місцевого самоврядування тощо? З точки зору національної безпеки це виглядає логічним. Але як бути з 24 статтею Конституції, відповідно до якої «громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом»? Одна річ – заборонити їм обіймати посади через незаконне подвійне громадянство, а зовсім інша – просто позбавити їх важливих (у тому числі і виборчих) прав, коли, за логікою президентських законопроєктів, вони нічого не порушують.

3. Якщо надавати громадянство закордонним українцям, чому недостатньо самого факту їх української ідентичності? Як і кому закордонні українці мають доводити, що їхні батьки, дід чи баба народилися в Україні? Не кажучи вже про те, що у такий спосіб не отримають громадянства ті, чиї батьки й діди вже народилися в діаспорі. Так само, як і наймолодше покоління еміграції – люди, які народилися в Україні після 1991 року і виїхали за кордон, змінивши громадянство.

4. Яким обсягом прав користуватимуться носії множинного громадянства? Наприклад, чи зможуть вони купувати сільськогосподарські землі? Чи отримуватимуть українські пенсії та інші соціальні виплати?

5. І, зрештою, як носії множинного громадянства виконуватимуть військовий обов’язок і взагалі всі громадянські обов’язки перед усіма своїми державами одночасно?

Наталія Білоусова, AgroPolit.com

АО «Кравец и Партнеры»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»