Публічні договори регулюють правовідносини між підприємцями, які пропонують товари, послуги, та клієнтами, які бажають ними скористатися.

— Такі договори підпадають під дію закону про захист прав ­споживачів, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 47 років. — Їх масово укладають підприємці, що надають послуги. Умови цих договорів повинні бути однаковими для всіх. Можливі пільги, але лише встановлені законом. Тобто сам підприємець не може комусь запропонувати одну ціну, а другому — іншу. Документ повинен бути опублікований у місцевій пресі або на сайті, де з ним можна ознайомитися. В цьому випадку, скориставшись послугою вивозу сміття, людина автоматично погодилася на публічний договір. Взяла на себе певні обов’язки, згідно з умовами. Якщо ж не плануєте виносити сміття, то платити за послугу не повинні.

— Пропозиція укласти пуб­лічний договір може бути викладена на сайті підприємця чи донесена до населення іншими способами. Вона стосується необмеженої кількості людей, — додає 27-річна Олена Пономаренко, адвокат компанії “Кушнеренко і партнери”. — Клієнт має надати згоду. Не обов’язково усну чи письмову. А, наприклад, просто оплатити послугу. Тобто, якщо ви раз заплатили, а далі не користуєтеся — договір не припиняє дію. І плата за сміття в цьому випадку — обов’язкова. Публічний договір, як і будь-який інший, можна розірвати на загальних підставах. Зокрема, за згодою сторін або рішенням суду.

Анна ЖЕЛЕЗНЯК, Газета по-українськи

АО «Кравец и Партнеры»

— Умовою націоналізації та рефінансування Приватбанку було надання власниками додаткових гарантій стосовно повернення цих кредитів, — розповідає газеті Експрес Руслан Бортник, юрист, директор Українського інституту аналізу й менеджменту політики. — Більше того. У меморандумі з МВФ зазначається, що до 1 липня цього року це питання має бути вирішене. Тобто ці видані кредити мають бути або повернуті, або забезпечені додатковою заставою, або перезакладені, себто перекредитовані. Інакше виникає ризик, що вони ляжуть на плечі держави, тобто на наші плечі.

— Коломойський давав усні зобов’язання чи письмові?

Р. Бортник: — Письмові. Це був договір поруки між між колишніми акціонерами Приватбанку та НБУ. Йдеться про мільярди гривень.

— Після націоналізації Приватбанку минуло понад півроку. Чому колишній його власник подав на Нацбанк та тепер вже державний банк до суду лише тепер?

— Це не випадково, — додає адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець. — Даний позов з’явився через шість місяців з моменту введення у Приватбанк тимчасової адміністрації. Це означає одне — Нацбанк вчасно не звернувся з позовом до суду на пана Коломойського. А стаття 559 (частина 4) Цивільного кодексу передбачає, якщо цей строк (півроку) пропущено, то порука може бути припинена.

— І про що це може свідчити?

Р. Кравець: — Нацбанк міг навмисне пропустити строки з висунення вимог Коломойському щодо повернення боргів по виданих кредитах рефінансування, де він виступав поручителем. Аналогічні справи були по Миколі Лагуну та «Дельта Банку», який також оскаржував своє поручительство. Це може свідчити про певні зловживання топ-менеджментом і Приватбанку, і Нацбанку.

— Який розвиток подій можете спрогнозувати?

Р. Бортник: — Знаючи Коломойського та його принцип, що «борги віддають тільки слабаки», нас очікує тривала судово-політична тяганина. Варто очікувати серйозного протистояння. Мені здається, що цей позов — це більше елемент торгів, гри. Насправді Коломойському, якщо він не домовився, буде важко його виграти, зважаючи на нинішню судову систему.

Р. Кравець: — Так, припускаю, що колишні власники Приватбанку вступили в змову із топ-менеджментом НБУ й Фонду гарантування вкладів та доволі ефективно ухиляються від відповідальності. Таки, напевно, є домовленості між Президентом та Коломойським, що той вийде сухим із води.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры